Грошовий ринок в Україні та перспективи його розвитку

Порушену рівновагу ринку можна було "заспокоїти" іншим способом - збільшенням пропозиції грошей до нового рівня попиту. Для цього центральний банк повинен збільшити резерви комерційних банків, купивши у них відповідну масу цінних паперів чи збільшивши рефінансування. За рахунок додаткових резервів банки задовольнили б додатковий попит на гроші, і рівновага відновилась би. Але рівень її був би зовсім іншим - обсяг грошової маси зросте до 5 млн грн., а ставка процента знизиться до 6%. Проте така рівновага може мати негативні наслідки для реальної економіки, насамперед для товарних ринків, де значно зросте платоспроможний попит.

Порушення рівноваги на грошовому ринку може обумовлюватися також чинниками, які діють на боці пропозиції грошей та на боці попиту на гроші. У цих випадках рівновага може відновитися тільки на інших рівнях як процента, так і грошової маси.

У даному разі розглянуто тільки найбільш типові зміни у суспільному виробництві. В реальному житті діє значно більша кількість чинників, що впливають на рівновагу на грошовому ринку і діють не окремо, а в тісному взаємозв'язку. Так, наприклад, зменшення обсягів виробництва посилюється одночасним зростанням цін, що збільшує попит на гроші. У той же час прискорення швидкості обігу грошей, а це, як правило, неодмінний супутник при значних темпах інфляції, навпаки пом'якшує попит на гроші.

До важелів саморегулювання на грошовому ринку, тобто до важелів, які певною мірою автоматично забезпечують рівновагу між попитом і пропозицією, слід зарахувати так званий ціновий стабілізатор. Його дія полягає в тому, що за надлишкової пропозиції грошей відбувається знецінення грошей, а відтак, на грошовому ринку встановлюється певна рівновага.

Дещо в протилежному напрямку впливає на співвідношення пропозиції і попиту на гроші кредитний мультиплікатор. Він дозволяє автоматично підвищити пропозицію грошей тоді, коли її помітно випереджає попит. У цьому разі депозитно-чекова емісія підвищує еластичність пропозиції грошей і тим самим сприяє встановленню рівноваги на грошовому ринку.

Рівновага на грошовому ринку дуже вразлива до дії зовнішніх чинників. Це обумовлено тим, що одним з вирішальних моментів її забезпечення, а саме пропозиція грошей, є екзогенною, а вона, у свою чергу, залежить від дії цілої низки чинників. Це ступінь незалежності головного емісійного центру країни, рівень наукової обґрунтованості грошово-кредитної політики держави, стан платіжного балансу, наявність дефіциту державного бюджету і правові обмеження щодо його покриття, політичні чинники та багато інших факторів.

Отже, неодмінною умовою сталого розвитку суспільного виробництва є досягнення рівноваги між попитом на гроші і їх пропозицією. Ця рівновага певною мірою є умовною, бо вона формується як наслідок постійного її порушення. Реакція на ці порушення і цільові дії Центрального банку в напрямку досягнення оптимального співвідношення між попитом на гроші і їх пропозицією стають головним способом реалізації політики монетаризму, а відтак, і забезпечення ефективного функціонування суспільного виробництва і досягнення економічного зростання.

Розділ 3 Розвиток і функціонування грошового ринку в Україні на сучасному етапі

3.1 Соціальні чинники, які впливають на функціонування грошового ринку в Україні

Відомо, що грошовий ринок за своїм призначенням забезпечує взаємодію попиту і пропозиції на гроші, тому соціальні чинники, які впливають на грошовий ринок - це чинники впливу на грошовий попит і пропозицію.

В умовах України, економіку якої можна визначити як перехідну до ринкової, формування попиту має свої особливості. Вони викликані низкою факторів, притаманних саме процесу становлення ринкових відносин. До таких найбільш потужних факторів належить передусім інфляція. [38]

Це явище в нашій державі довгий час було занадто загрозливим і тільки після грошової реформи 1996 року інфляція стала більш-менш прийнятною за своїм рівнем. Майже десятирічний період високого рівня інфляції сформував у населення стійкий стереотип поведінки стосовно грошей. Він реалізується у бажанні перетворити гроші у високоліквідні товари або в конвертовану валюту. Ці інфляційні очікування дуже помітно впливають на попит на гроші, реально зменшуючи його.

Помітним чинником, який суттєво змінює попит на гроші в умовах нашої перехідної економіки, є також те, що ми маємо ще недостатньо розвинену інфраструктуру ринку і передусім у тій частині, яка покликана обслуговувати грошову сферу. Суть цих змін полягає в тому, що змінюється структура попиту на гроші. З одного боку, попит на гроші як резервного залишку зростає. Останнє викликано до життя наявністю мало прогнозованого і кон'юнктурно дуже нестабільного ринку. А з іншого боку, спекулятивний мотив не може бути повною мірою реалізованим саме через те, що ринок альтернативних активів ще малорозвинений і не потужний. Така деформація структури попиту на гроші стає причиною того, що попит на гроші не може виступати потужним чинником посилення інвестиційної складової суспільного відтворення.

Перехідна економіка України характеризується посиленими ризиками. Криміногенна складова нашої економіки є похідною не тільки від процесу первинного накопичення, але й від насильства, що було нормою організації суспільного життя. За таких обставин попит на гроші з боку як населення, так і споживача, зменшується. У цьому напрямку діє і дуже слабкий розвиток страхових послуг, особливо в тих її складових, які пов'язані зі страхуванням підприємницьких ризиків. [41]

Важливим чинником, який впливає на формування та розвиток попиту на гроші в умовах перехідної економіки є й те, що відносини між господарюючими суб'єктами не набули ще високого рівня організації. Це змушує тримати певну кількість грошей саме як запас для розрахунків, покриття не передбачуваних витрат тощо, тобто значною мірою попит на гроші у перехідний період формується як попит на ресурс, що зменшує витрати. Це відповідно призводить до зменшення значення грошей як чинника багатства і тим самим обмежує позитивний вплив попиту на розвиток суспільного виробництва.

Розглянуті особливості формування попиту на гроші в умовах перехідної економіки України є найбільш потужними і їх слід ураховувати під час планування в практиці реалізації кредитно-грошових відносин. І хоч з розвитком ринкової системи в нашій державі ці особливості зменшуватимуться, нехтувати ними сьогодні не можна.

Грошова пропозиція в Україні теж залежить від цілої низки чинників. Це ступінь незалежності Національного банку України, головного емісійного центру, рівень наукової обґрунтованості грошово-кредитної політики держави, стан платіжного балансу, наявність дефіциту державного бюджету і правові обмеження щодо джерел його покриття, політичні чинники і багато інших факторів.

3.2 Проблеми та перспективи подальшого розвитку грошового ринку в Україні

Грошовий ринок на даний момент в Україні знаходиться в стані певної рівноваги, але цей стан миттєвий і сама рівновага є наслідком постійного її порушення. У цьому сенсі надзвичайно важливим стає розуміння шляхів і методів забезпечення такої рівноваги на грошовому ринку, яка б дала змогу оптимізувати його функціонування і забезпечувала б економічне зростання в нашій державі. [40]

Констатуючи певні досягнення в становленні грошового ринку, треба сказати, що є ряд проблем, пов'язаних із розвитком цього ринку.

Треба зазначити, що за перші 15 років існування нашої держави, ми ще не змогли створити повноцінний ринок грошей і ринок капіталів. Глибока криза, яка мала місце в нашій економіці, низький рівень ринкової культури населення та багато інших чинників стали суттєвою перепоною на шляху становлення ринку капіталів. Але під'йом в економіці, який почався з 2000 року, і досить помітне зростання уваги як населення, так і господарюючих суб'єктів до операцій на ринку капіталів виступають надійною запорукою того, що цей сегмент грошового ринку в недалекому майбутньому стане потужним і відіграватиме суттєву роль у розвитку ринкової економіки нашої держави. [33]

Ще однією проблемою розвитку грошового ринку є зменшення відсотка за середньо- і довгострокові кредити. Вирішення цієї проблеми вимагає розвитку банківської системи і постійного вдосконалення тих відносин, які складаються між господарюючими суб'єктами і установами, що надають кредити. Якщо кредитування буде збільшуватись в Україні, то це пожвавить інвестиційну діяльність в державі і призведе до позитивних наслідків у функціонуванні суспільного виробництва.

У сучасній економіці України значно поширились тіньові процеси, які негативно впливають на функціонування грошового ринку, бо вони стимулюють утаювання доходів від оподаткування, приховування кримінальних грошових доходів, відмивання тіньових грошей.

Правління Національного банку України, беручи до уваги наявність на грошово-кредитному ринку передумов для подальшого розширення грошової пропозиції та з метою стримування інфляційних процесів і посилення ролі обов'язкових резервів як одного з монетарних інструментів для регулювання грошової маси в обігу прийняло постанову Правління Національного банку України від 29.08.2005 № 315 "Про регулювання грошово-кредитного ринку", якою передбачено з 1 вересня 2006 року:

– установити обсяг обов'язкових резервів, який має зберігатися щоденно на початок операційного дня на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України, у розмірі не менше 100 процентів від суми визначеного та сформованого обсягу обов'язкових резервів за попередній звітний період резервування;

– проаналізувавши динаміку макроекономічних і монетарних параметрів у січні 2006 року, рівень ліквідності банків та процентних ставок за залученими та розміщеними ними коштами, Правління Національного банку України зазначає, що ситуація на грошово-кредитному ринку в цьому місяці свідчить про подолання негативних проявів ІV кварталу 2005 року та формування позитивних тенденцій розвитку, що відобразилося в зниженні темпів інфляції, відновленні довіри до банківської системи з боку населення, збільшенні ліквідності банків, стабільному перевищенні пропозиції іноземної валюти над попитом.

Зниження основних монетарних показників (монетарна база в січні зменшилася на 2,9%, грошова маса - на 0,1%) узгоджувалося з політикою Національного банку України щодо стримування інфляційних процесів (індекс споживчих цін у січні 2005 року становив 101,7% порівняно із 102,4% у грудні 2004 року) і було результатом насамперед зменшення готівки поза банками (на 4%), що свідчить про поліпшення структури грошової маси (питома вага готівки поза банками в грошовій масі в січні зменшилася з 33,6% до 32,3%). Обсяг коррахунків банків у січні 2006 року збільшився на 4%, або на 0,3 млрд. грн. передусім через здійснення Національним банком України інтервенцій з купівлі валюти на міжбанківському ринку, обсяг яких становив 0,7 млрд. дол. США. [37]

Свідченням відновлення ліквідності банківської системи є те, що в січні банками було достроково повернуто 0,7 млрд. грн. із 1 млрд. грн. стабілізаційних кредитів, які були надані банкам у період виникнення напруження на грошово-кредитному ринку, а також активна участь банків в аукціонах з розміщення депозитних сертифікатів Національного банку України та незначний попит банків на кредити рефінансування.

Стабілізації ліквідності банків сприяло відновлення довіри вкладників до банківської системи (депозити фізичних осіб у січні 2006 року збільшилися на 6,3% як за рахунок збільшення вкладів в національній (на 6,6%), так і в іноземній валютах (на 6,0%), що дає змогу банкам знизити ставки як за залученими, так і за розміщеними коштами. [29]

Ураховуючи вищезазначене, та зважаючи на наявний рівень ліквідності банківської системи та прогноз її зміни надалі, беручи до уваги обсяг операцій на міжбанківському кредитному ринку та вартість ресурсів на ньому, керуючись статтею 25 Закону України "Про Національний банк України», статтями 47 та 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність» та Положенням про процентну політику Національного банку України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18.08.2004 № 389, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 09.02.2006 № 33, якою передбачено:

– рекомендувати банкам під час визначення ціни за залученими коштами в національній валюті орієнтуватися на розмір облікової ставки Національного банку України плюс 5-7 відсоткових пункти (в залежності від терміну залучення коштів), в іноземній - на розмір ставки LIBOR плюс 1-3 відсоткових пункти (в залежності від терміну залучення коштів).

Національний банк України проводячи грошово-кредитну політику, що спрямована на забезпечення цінової стабільності (підтримував через процентні ставки за активними та пасивними операціями відповідну ліквідність та обсяг грошової маси в обігу, забезпечував збалансованість попиту та пропозиції на валютному сегменті ринку), стримання інфляційних процесів в державі, незважаючи на значні соціальні виплати наприкінці 2005 року та в I півріччі 2006 року, цінові шоки на окремих товарних ринках. Індекс споживчих цін за січень-листопад 2006 року зменшився на 0,3 пункти порівняно з індексом споживчих цін в аналогічному періоді минулого року.

Отже, після виходу України з Радянського Союзу грошовий ринок почав поступово розвиватися, він обслуговує рух оборотних коштів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських організацій, держави та населення.

Для вдосконалення його функціонування необхідне покращення діяльності всіх його суб'єктів, вдосконалення законодавчої бази, регулює роботу фінансових посередників, розвиток малого та середнього бізнесу, приватизація землі. Тобто потрібно підвищувати активність всіх учасників грошового ринку.

Висновки

Невід'ємною складовою частиною сучасних товарно-грошових відносин є грошовий ринок. В умовах розвитку соціально орієнтованої і регульованої ринкової економіки організація цього ринку і рівень ефективності його функціонування - це один з вирішальних важелів вирішення економічних і соціальних завдань, які ставить перед собою суспільство.

Сьогодні грошовий ринок має складну внутрішню структуру, що складається з низки взаємопов'язаних між собою елементів. Їх взаємозв'язок і спосіб функціонування врешті-решт і формують механізм грошового ринку. Об'єктивні основи дії цього механізм, його особливості і припустимі межі втручання держави в його роботу - усе це стає занадто значущим моментом не тільки для пізнання і формування певного світогляду, але й для практичних дій щодо забезпечення необхідного втручання держави в механізм ринкового саморегулювання. Останнє особливо важливо сьогодні з огляду на широке використання монетаризму як теоретичної підвалини організації і забезпечення ефективного суспільного відтворення та економічного зростання.

На грошовому ринку, як і на будь-якому іншому, як базові виступають категорії попиту і пропозиції. Розуміння суті цих категорій стає визначальним для формування уявлення про механізм функціонування всього грошового ринку.

Визначення обсягу попиту на гроші, тенденцій його розвитку, вивчення мотивації суб'єктів господарювання і населення стосовно зберігання грошей - усе це має важливе значення для розуміння механізму реалізації попиту на гроші, а відтак, для розробки науково-обґрунтованої грошово-кредитної політики.

Величезне значення для забезпечення функціонування грошового ринку має також з'ясування суті і особливостей механізму пропозиції грошей. Чітке визначення обсягів і динаміки пропозиції грошей має важливе значення для оптимізації роботи як грошового ринку, так і економіки в цілому.

В Україні грошовий ринок знаходиться в стані становлення. Після виходу України з Радянського Союзу грошовий ринок почав поступово розвиватися, він обслуговує рух оборотних коштів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських організацій, держави та населення.

Констатуючи певні досягнення в становленні грошового ринку, треба сказати, що є ряд проблем, пов'язаних із розвитком цього ринку. Треба зазначити, що за перші 15 років існування нашої держави, ми ще не змогли створити повноцінний ринок грошей і ринок капіталів. Глибока криза, яка мала місце в нашій економіці майже 10 років, низький рівень ринкової культури населення та багато інших чинників стали суттєвою перепоною на шляху становлення ринку капіталів. Але все ж таки можна побачити перспективи для подальшого розвитку грошового ринку.

Національний банк України, проводить грошово-кредитну політику, що спрямована на забезпечення цінової стабільності, підтримує через процентні ставки за активними та пасивними операціями відповідну ліквідність та обсяг грошової маси в обігу, забезпечує збалансованість попиту та пропозиції на валютному сегменті ринку, стримує інфляційні процеси в державі, незважаючи на значні соціальні виплати наприкінці 2005 року та в I півріччі 2006 року, цінові шоки на окремих товарних ринках. Це і є основою для подальших перспектив розвитку грошового ринку в Україні.

Список використаних джерел

1. Бюлетень Національного банку України. -2004.-№1.-С.42-47.

2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. № 2121-III.

3. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року. № 79-XIV.

4. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит. Підручник. - К.: ЦУЛ, 2004. - 654 с.ъ

5. Алексеев М.Ю. Денежный рынок. - Підручник. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 234 с.

6. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. - М.: АО «Финстатинформ». - 2005. - 270 с.

7. Артус М.М. Гроші та кредит. Підручник. - К.: КНЕУ,2004. - 336 с.

8. Бункана М.К. Деньги. Банки. Валюта. Підручник. - М.: АО «Дис», 2000. - 174с.

9. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Микро- и макроэкономика. Підручник. - М.: ЮНИТИ, 2005. - 456 с.

10. Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посібник. - К.: Основи, 1998. - 415 с.

11. Голуб А., Семенюк Л., Смовженко Т. Гроші. Кредит. Банки. Підручник. - Львів: Центр Європи,2001. - 206 с.

12. Гринченко О. Гроші та грошово-кредитна політика. Підручник. - К.: Основи, 2001. - 180с.

13. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі. Навчальний посібник. - К.: Алерта, 2004. - 478 с.

14. Драчёв С.И. Денежные рынки: основные понятия, механизмы, терминология. - М.: Анкил. - 2002. - 432 с.

15. Дробозина Л.А. Финансы, денежное обращение и кредит. Підручник. - М.: ЮНИТИ,2004. - 477 с.

16. Івасів Б.С. Гроші та кредит. Підручник. - К.: КНЕУ,2005. - 412 с.

17. Колісник М.К. Фінансовий ринок. Підручник. - К.: КНЕУ,2005. - 400 с.

18. Кравцова Г.И. Деньги, кредит, банки. Підручник. - Минск.: "Меркавание", 2000. - 298с.

19. Лаврушина О. И. Деньги, кредит, банки. Підручник. -- М.: ЮНИТИ, 2004. - 453 с.

20. Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. -- К.: КНЕУ, 2005. - 309 с.

21. Остапишин Т.П. Банківська система України. Підручник. - К.: МАУП, 2003. - 467 с.

22. Панчишин С. Макроекономіка. Підручник - К., Либідь, 2002. - 460 с.

23. Савлук М.І. Вступ до банківської справи. Підручник. - К.: «Лібра», 2000. - 344с.

24. Савлук М.І., Мороз А.М., Пудовкіна М.Ф. Гроші та кредит: Підручник. - К.: КНЕУ,2002. - 598 с.

25. Фінансова статистика (з основами теорії статистики): Підручник / А. В. Головач, В. Б. Захожай, Н. А. Головач, А. А. Шустіков. -- К.: МАУП, 2005. - 567 c.

26. Чухно А.А. Деньги. Підручник. - К.: Украина,2002. - 512 с.

27. Шевчук В. Я., Рогожин П. С. Основи інвестиційної діяльності. Підручник - К.: Генеза, 2003 г. - 384 с.

28. Ющенко В.А. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. Підручник. - К.: Скарби, 2004 г. - 501 с.

29. Гальчинський Анатолій. Стабілізація гривні: проблеми та перспективи // Дзеркало тижня. - №17 (392). - Субота 11-17 травня 2006 року.

30. Зінченко В. Підсумки діяльності комерційних банків України за перше півріччя 2006 року // Вісник НБУ.- 2006.- №9.- С.2-6

31. «Иностранное инвестирование в Украине». - Бізнес №47 від 19.11.2005

32. Колодязів О. Становлення банківської системи України.// Банківська справа. - 2006 - №2. - с. 2-3

33. Крюковський О. Взаємовідносини кредитної системи// Економіст. - 2005р.

34. Макроекономічні показники за 1-ше півріччя 2006 р.// Фінанси України. -- 2005. - № 10. - с. 75.

35. Ніщимна С. Вдосконалення банківської системи України: деякі питання // Право України. - 2006. - №10. - С. 54.

36. Остапець А.І., Остапець А.В. Банківська система України: стан і проблема розвитку.// Фінанси України. - 2006. - №8. - с.4

37. Показники Міністерства фінансів // Вісник НБУ. - 2006. - № 13. - с. 8-10

38. Про національно-економічний розвиток України // Газета АКБ Промінвестбанк. -2006. - №14. - с. 2-4

39. Стельмах В. Стратегічна ціль - стабільність гривні//Вісник НБУ.-2006. - №12-с.2-6

40. Стельмах В., Петрик О. Модель монетарного устрою //Вісник НБУ.-2006.- №3.-с.2-8

41. Фельдман А.Б. Основы денежного рынка: Учеб. пособ. - М.: ИНФРА-М. - 2005. - 406 с.

42. Ющенко В. Ключові проблеми монетарної політики в Україні // Вісник НБУ.-2006.-№2.-с.3-5