Грошові потоки підприємства і управління ними

План

Вступ

РОЗДІЛ І. ВПЛИВ РУХУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність грошового потоку підприємства

1.2. Теоретико-методологічні основи управління грошовими потоками

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ТзОВ “ДІМ”

2.1 Загальна характеристика підприємства та його виробничо-господарської діяльності

2.2. Аналіз фінансового стану підприємства

2.2.1. Загальна оцінка капіталу підприємства

2.2.2. Аналіз основних показників фінансової стійкості підприємства

2.2.3. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства

2.2.3.Аналіз складу та структури грошових потоків підприємства та їх впливу на фінансовий стан підприємства

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1.Напрямки підвищення ефективної організації грошових потоків на підприємстві

3.2. Вдосконалення системи планування грошових потоків на підприємстві

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

ДОДАТКИ

Вступ

Грошовий потік є сукупністю розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів та їх еквівалентів, які створюються в процесі його діяльності.

В процесі аналізу руху грошових потоків оцінюють здатність підприємства генерувати грошові засоби в розмірі і в строки, необхідні для здійснення планових витрат. Адже незбалансованість в часі надходжень і виплат грошових засобів може стати фактором виникнення неплатоспроможності підприємств, які успішно ведуть господарську діяльність і генерують достатню суму прибутку. Тому аналіз грошових потоків суттєво доповнює методику оцінки ліквідності та платоспроможності, і дає можливість більш об'єктивно оцінити фінансове благополуччя підприємства.

Слід знати, що активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне і економне використання фінансових ресурсів, знизити залежність розвитку підприємства від позичених засобів і тим самим підвищити його фінансову стійкість, прискорити оборотність капіталу. Будь-яка затримка у здійсненні платежів негативно впливає на виробничий процес: формування запасів, виготовлення продукції, рівень продуктивності праці, реалізації продукції і т.д. Разом з тим ефективно організовані грошові потоки підвищують ритмічність виробництва і відвантаження продукції, здійснення інших господарських операцій. Тому можна однозначно стверджувати, що питання аналізу грошових потоків підприємства є особливо актуальними.

Метою цієї курсової роботи є оцінка здатності підприємства генерувати грошові кошти в розмірі і в строки необхідні для здійснення планових витрат, сприяти ефективному управлінню грошовими потоками підприємства. Це дозвилить :

забезпечити фінансову незалежність підприємства;

забезпечити прискорення оборотності капіталу;

зменшити потребу в позиченому капіталі;

знизити ризик неплатоспроможності.

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ

1.1. Економічна суть грошового потоку підприємства

Сучасна теорія фінансів розглядає грошовий потік як стійку сукупність розподілених у часі фактів надходження або вибуття грошових коштів та їх еквівалентів, що генеруються суб'єктом господарювання в результаті здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, таким чином, грошовий потік можна представити як сукупність послідовних подій, які пов'язані із відособленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових коштів з приводу виконання договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, іншими економічними агентами (державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). Відповідно, виникнення та формування грошового потоку при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства є результатом цілеспрямованого прояву сукупності фінансово-економічних відносин та має певні ознаки, основними серед яких необхідно вважати наступні:

1) рух грошових коштів відбувається в результаті виконання певної угоди між двома суб'єктами господарювання, оформленої належним чином;

2) грошові потоки, що генеруються суб'єктом господарювання, мають виключно фінансовий характер, адже їх результатом є формування, розподіл, перерозподіл чи споживання фондів грошових коштів (у нашому випадку, фондів грошових коштів суб'єкта господарювання);

3) грошові потоки визначають порядок та особливості реалізації інших фінансових відносин, що формують фінанси підприємства, у тому числі, формування фінансових результатів, забезпечення ліквідності та платоспроможності і т.д.

Грошовий потік представляється як комплексна категорія із власною структурною характеристикою, яка включає в себе сукупність окремих складових елементів. Серед таких складових грошового потоку можна розглядати такі елементи як:

1) причина формування грошового потоку - визначає як джерело формування грошового потоку (господарська операція суб'єкта господарювання або їх сукупність, виконання якої пов'язано із відповідним формуванням руху грошових коштів), так і фактори формування грошового потоку;

2) форма узгодження грошового потоку - фінансове-математична процедура ідентифікації та структурування грошового потоку, забезпечення його співставності, а також групування та зведення грошових потоків з метою формування інформаційної бази для аналізу руху грошових коштів, наприклад розрахунку Cash Flow від основної діяльності, Free Cash Flow тощо;

3) напрямок руху грошових коштів-форма впливу грошового потоку на фінансове положення суб'єкта господарювання та основні фінансові показники його діяльності, зокрема, зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів у розпорядженні, або ж їх збільшення;

4) кількісна оцінка грошового потоку передбачає ідентифікацію абсолютної величини руху грошових коштів в рамках як одного грошового потоку, так і сукупності грошових потоків, зокрема, шляхом кількісної оцінки абсолютної величини сальдо руху грошових коштів Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз: Практикум:Навчальний посіб. для студ. спец. 7.050106 "Облік і аудит", 7.050201 "Менеджмент організацій" -- Житомир: ПП "Рута", 2000. ст.. 123-124..

Вхідний грошовий потік являється складовою частиною сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності. при цьому, грошовий потік класифікується як вхідний за умови, коли рух коштів в рамках такого грошового потоку призводить до збільшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, що знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу.

Вихідний грошовий потік також являється складовою частиною сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності, грошовий потік класифікується як вихідний за такою ознакою - рух коштів в рамках даного грошового потоку призводить до зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, які знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу.

Належне структурування сукупності грошових потоків, які генерує підприємство у результаті основної, інвестиційної та фінансової діяльності, а також ефективний аналіз та управління останніми не можливе без проведення кількісної оцінки таких грошових потоків. При цьому ключовою кількісною характеристикою грошового потоку як об'єкта фінансового менеджменту є оцінка його абсолютної величини з метою інформаційного та методологічного забезпечення фінансового аналізу та управління грошовими потоками суб'єкта господарювання.

Абсолютна величина грошового потоку як одиничного факту руху грошових коштів має незначне практичне застосування, однак і особливих складнощів щодо її кількісної оцінки не виникає - достатньо проаналізувати первинний документ, який засвідчує проведення фінансово-господарської операції та, відповідно, містить усю необхідну інформацію. Основне її призначення - це інформаційне забезпечення управлінського фінансового обліку, а також формування основи розрахунку часткових та узагальнюючих показників руху грошових коштів з метою їх послідуючого аналізу.

Значно більше інформаційне навантаження несуть узагальнюючі показники руху грошових коштів суб'єкта господарювання шляхом формування зведених показників грошових потоків (наприклад, грошовий потік від основної діяльності, Free Cash Flow та інші), кількісна оцінка таких показників реалізується як аналіз структури сукупності грошових потоків підприємства за наступним алгоритмом:

· узгодження грошових потоків суб'єкта господарювання, що передбачає проведення, перш за все, вибірки необхідних для подальшої оцінки грошових потоків за обраним критерієм групування;

· визначення абсолютної величини окремих грошових потоків, про що згадувалося вище;

· ідентифікація форми впливу грошового потоку на фінансове положення суб'єкта господарювання, перш за все, класифікація грошового потоку як вхідного або вихідного;

· математичний розрахунок кількісної оцінки абсолютної величини грошового потоку.

Із використанням поданого вище алгоритму здійснюється розрахунок більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються для аналізу, планування та управління, а також оцінки ефективності моделі управління грошовими потоками суб'єкта господарювання, які генеруються в результаті здійснення ним основної, інвестиційної та фінансової діяльності. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств. - К.: КНЕУ, 2004. - с. 36-38.

1.2 Теоретико-методологічні основи управління грошовими потоками

Одне з головних завдань в управлінні оборотним капіталом полягає у прискоренні його оборотності. Це дає змогу розширити фінансові можливості фірми без залучення додаткових зовнішніх джерел. Виконання цього завдання досягається завдяки багатьом заходам. Одним з таких заходів є раціональне розміщення оборотного капіталу по всіх стадіях операційного циклу. Як відомо величина грошових коштів, що перебувають в розпорядженні підприємства визначає рівень його абсолютної ліквідності (платоспроможності).

Фінансові менеджери повинні приділяти значну увагу розробці політики управління грошовими активами, яка полягає з одного боку в оптимізації їх розміру для забезпечення стійкої платоспроможності, а з іншого - в отриманні додаткових прибутків від зберігання грошових коштів на депозитних рахунках чи вкладенні у короткострокові фінансові інвестиції.

Політика управління грошовими активами включає наступні етапи:

· Оцінку потреби в грошових активах підприємства в попередньому періоді.

· Оцінку ступені участі грошових активів в оборотному капіталі.

· Оптимізацію середнього залишку грошових коштів.

· Вибір ефективних форм регулювання середнього залишку грошових активів

Щоденний фінансовий менеджмент фірми базується на оперативному управлінні грошовими потоками з урахуванням наступних принципів:

· Збалансування об'ємів грошових потоків;

· Синхронності формування і руху грошових потоків у часі;

· Зростання залишків грошових засобів.

Період часу, впродовж якого готівкові ресурси відсутні у підприємства називається фінансовим циклом або часом оборотності оборотних засобів. На його основі можна розрахувати фінансово-експлуатаційні потреби підприємства (ФЕП), або інакше кажучі потребу в чистому оборотному капіталі. Остання розраховується як різниця між сумою засобів, вкладених у запаси сировини, готової продукції, дебіторську заборгованість і величиною кредиторської заборгованості, або, інакше кажучи, як різниця між поточними активами і поточними пасивами.

Ефективність діяльності служби збуту підприємства в значній мірі залежить від вибору каналів розподілу товарів, тобто шляхів їхнього просування до споживача, а також від його платоспроможності. Завдання фінансового менеджера на цьому етапі полягає в оптимізації дебіторської заборгованості клієнтів, а також у впровадженні гнучкої цінової політики для збільшення обсягу продажів.

Таким чином, управління оборотним капіталом є однією з найбільш важливих сфер керування фінансами.

Оборотний капітал відноситься до мобільних активів підприємства, які є коштами чи можуть бути перетворені в них протягом року або одного виробничого циклу.

Чистий оборотний капітал - це різниця між поточними активами (оборотними коштами) і поточними зобов"язаннями (кредиторською заборгованістю). Він показує, у якому розмірі поточні активи покриваються довгостроковими джерелами коштів Познаховський В.А. Облік та аналіз оборотних активів господарських товариств: Дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Тернопільська академія народного господарства. -- Т., 2005. -- ст. 35..

Однією з основних складових оборотного капіталу є виробничі запаси підприємства, до яких відносяться сировина й матеріали, незавершене виробництво, готова продукція й інші запаси.

Завдання фінансового менеджера - виявити результати наявності того чи іншого об'єму запасів і витрати, пов"язані з їхнім збереженням, і досягти розумного балансу.

Дебіторська заборгованість - важливий компонент оборотного капіталу. Коли одне підприємство продає товари іншому підприємству чи організації, це зовсім не означає, що товари будуть оплачені негайно. Неоплачені рахунки за поставлену продукцію складають більшу частину дебіторської заборгованості. Специфічний елемент дебіторської заборгованості - векселя до одержання, що є в сутності цінними паперами (комерційні цінні папери) Борисов Л. Анализ финансового состояния предприятия. //"Бухгалтерское приложение к газете "Экономика и жизнь", N 5, февраль 2001 г. - с. 21 - 22..

Однією із задач фінансового менеджера по управлінню дебіторською заборгованістю є визначення ступеня ризику неплатоспроможності покупців, розрахунок прогнозованого значення резерву для сумнівних боргів, а також надання рекомендацій по роботі з фактично чи потенційно неплатоспроможними покупцями.

До поточних зобов"язань відноситься короткострокова кредиторська заборгованість, насамперед, банківські позички і неоплачені рахунки інших підприємств.

Поточні активи, як правило, постійно змінюються. Фінансові менеджери зобов"язані знати щорічні очікувані мінімальні і максимальні рівні поточних активів. Мінімальний рівень можна вважати постійною складовою поточних активів, тоді як різниця між мінімальним і максимальним рівнями називається сезонною складовою.

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ НА ТзОВ “ДІМ” ІНШИХ ПОКАЗНИКІВ

2.1 Загальна характеристика підприємства та його виробничо-господарської діяльності

Товариство з обмеженою діяльністю “Дім” створене 5 серпня 1996 року на зборах учасників товариства.

Видавництво “А-прінт” засноване 19 грудня 2003 року на базі ТзОВ “ДІМ” і є одним з найбільших спеціалізованих підприємств на ринку поліграфічних послуг західного регіону України.

Видавництво “А-прінт” має велику кількість клієнтів і пропонує їм широкий спектр поліграфічних послуг. Серед них:

· друкарські роботи

· виготовлення поліграфічної продукції

· додаткові послуги.

Друкарські роботи:

Ш сканування та підготовка сканованих зображень до фотовиводу;

Ш виготовлення фотоплівок;

Ш розробка оригінальних макетів.

Виготовлення поліграфічної продукції:

Ш виробництво газетної продукції;

Ш підготовка зображень до фотовиводу;

Ш виготовлення друкарських форм;

Ш виробництво рекламної продукції.

Додаткові послуги:

Ш прийом файлів через ftp сервер друкарні;

Ш технологічні консультації по підготовці видання до друку;

Ш доставка готової продукції.

Видавництво рекламної продукції проводиться завдяки технології Heatset на легко крейдованому папері.

Завдяки обладнанню шведської фірми Solna D30, видавництво виробляє високоякісну повно колірну продукцію форматів А4, А3, А2. У виробництві також використовуються стекери Muller Martini та паперорізальні машини. Це дозволяє поєднати невисоку собівартість продукції з швидким та якісним виконанням замовлення.

2.2. Аналіз складу та структури грошових потоків на підприємстві та ефективності управління ними

Для початку визначимо співвідношення грошових засобів ТзОВ “А-прінт”, залучених із внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнт співвідношення власного і позиченого капіталу обчислюємо за формулою [1]:

К_відн=

В_кап - власний капітал підприємства;

П_кап - позичений капітал підприємства;

Звідси можна зробити висновок, що на підприємстві значно більшу частину капіталу займають власні кошти, що є позитивним фактором.

Визначимо величину чистого грошового потоку підприємства. Чистий грошовий потік відображає різницю між находженнями і виплатами грошових засобів за певний період, тобто різницю між позитивним і негативним грошовими потоками. Тому чистий грошовий потік може бути додатнім (при перевищенні позитивного грошового потоку над негативним). Отже величина чистого грошового потоку підприємства становить[2]:

ЧГП=ПГП-НГП

ЧГП=3138000-1770000=1368000 грн.

Отже позитивний грошовий потік на 1368 тис. грн..

Для дослідження збалансованості формування грошових потоків розглянемо динаміку коефіцієнта ліквідності грошового потоку підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою[3]:

К_лік = , де

К_лік - коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства в аналізованому періоді;

ПГП - обсяг позитивного грошового потоку ;

НГП - обсяг негативного грошового потоку.

К_лік =

Оскільки значення цього коефіцієнта перевищує одиницю, залишок грошових коштів на кінець аналізованого періоду збільшився, і це сприятиме підвищенню коефіцієнта абсолютної ліквідності підприємства.

Дамо оцінку зміні грошових коштів підприємства на основі даних таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Оцінка зміни грошових коштів підприємства за два суміжних періоди підприємства (тис. грн.)

Назва показників	За звітний період	За попередній період	Динаміка
	надходження	видаток	надходження	Видаток	В сумі	В %
1. Залишок грошових коштів на початок періоду	190	х	175	х	-15	-8
2.Чистий рух коштів від операційної діяльності	98	х	85	х	-13	-13,3
3. Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	х	529	х	431	-98	-18,5
4.Чистий рух коштів від фінансової діяльності	446	х	408	х	-38	-4,4
5. Чистий рух коштів за звітний період	15	х	56	х	41	273,3
6. Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів	1	х	1	х	0	0
7. Залишок грошових коштів на кінець звітного періоду	206	х	232	х	26	12,6

Інформація наведена в таблиці 2.1 дає можливість стверджувати, що залишок грошових коштів підприємства за звітний період порівняно з попереднім збільшився на 26 тис. грн.. або на 22,6% і становить 232 тис. грн. Слід відмітити, що чистий грошовий потік за звітний період є позитивним. Він збільшився на 41 тис. грн. Дефіцитним є чистий рух грошових коштів від інвестиційної діяльності в сумі 431 тис. грн. Чистий рух коштів від фінансової діяльності хоч і є позитивним, але порівняно із попереднім періодом він зменшився на 38 тис. грн. або на 4,4%.

Наступним визначимо рентабельність грошового потоку (Р_гп) відносно обсягу реалізованої продукції за формулою[4]:

, де

ПГП - позитивний;

ОР - обсяг реалізації;

Цей показник вказує на рівень грошових засобів, що припадає на одну гривню реалізованої продукції.

Отже, рентабельність грошового потоку на підприємстві становить:

,

тобто на одну гривню реалізованої продукції припадає 3,7 грн. грошових засобів підприємства.

Визначимо рентабельність грошового потоку відносно позиченого капіталу підприємства. Вона визначається за формулою[5]:

Отже, можна зробити висновок, що позитивний грошовий потік підприємства у 3 рази перевищує обсяг позиченого капіталу підприємства.

Визначаємо рентабельність грошового потоку відносно власного капіталу підприємства за формулою[6]:

Отже, підприємство має можливість забезпечити свої зобов'язання перед акціонерами на 47%.

Рентабельність грошового потоку підприємства відносно його активів (авансованого капіталу) визначаємо за формулою[7]:

Отже, величина позитивного грошового потоку підприємства становить 40% авансованого капіталу підприємства.

Наступним показником ефективності грошового потоку підприємства є коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку. Він визначається як відношення чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності в аналізованому періоді до загальної суми чистого грошового потоку підприємства за цей же період. Він визначається за формулою[8]:

Можна стверджувати, що в аналізованому періоді підприємство направило на інвестування власного розвитку майже 40% грошових засобів.

Для діяльності підприємства негативно впливає як надлишковий, так і дефіцитний характер чистого грошового потоку. Дефіцитний грошовий потік веде до зниження рівня платоспроможності підприємства, несвоєчасності погашення ним кредиторської заборгованості постачальникам за отримані матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, бюджету і позабюджетним фондам за всіма видами податків і обов'язкових платежів, спричиняє затримки у виплаті заробітної плати з відповідним зниженням продуктивності праці, сплату штрафних санкцій за недотримання строків оплати і т.п.

Ріст грошових засобів при надлишковому грошовому потоці загрожує їх знеціненню через вплив інфляційних факторів, свідчить про небажання або невміння здійснювати короткострокові фінансові вкладення.

Збалансувати обсяги позитивного і негативного грошового потоку можна, прискорюючи надходження грошових засобів і сповільнюючи вибуття. Одні з цих заходів дозволяють отримати ефект зараз, інші вимагають певного часу і є більш масштабними. Однак при цьому треба мати на увазі, що зменшуючи дефіцитність чистого грошового потоку сьогодні, можна створити на підприємстві проблему її росту завтра. Як видно із звіту про рух грошових коштів видавництва “А-прінт”, чистий рух коштів (надходження) від операційної діяльності у звітному періоді становить 98 тис. грн. На інвестування розвитку було виділено 529 тис. грн., що є позитивним у діяльності видавництва. Хоча і надходження від фінансової діяльності підприємства займають значну частину -- 446 тис. грн.

Як бачимо у балансі підприємства, за звітний період грошові кошти в національній валюті збільшились майже втричі, а в іноземній навпаки - зменшились із 120 до 5 тис. грн.

Також при значному зменшенні матеріальних затрат підприємства (із 2933 до 333 тис. грн.) ми спостерігаємо збільшення обсягу реалізованої продукції із 600 до 840 тис. грн., що також є позитивною тенденцією у діяльності видавництва “А-прінт”.

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства

Таблиця 1

Аналіз складу та динаміки активів підприємства

Актив	На початок періоду	На кінець періоду	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення, %
1	3	4	5	6
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	300	310	10	3,3
первісна вартість	330	350	20	6,1
знос	30	40	10	33,3
Незавершене будівництво	1200	2100	900	75,0
Основні засоби:
залишкова вартість	500	2570	2070	414,0
первісна вартість	1000	3200	2200	220,0
знос	500	630	130	26,0
Довгострокові фінансові інвестиції:
Які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	110	100	-10	-9,1
Усього за розділом І	2130	5093	2963	139,1
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси	400	450	50	12,5
Готова продукція	20	78	58	290,0
Товари	1300	1400	100	7,7
Векселі одержані	150	170	20	13,3
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	300	320	20	6,7
первісна вартість	340	360	20	5,9
резерв сумнівних боргів	40	40	0	0
Поточні фінансові інвестиції	50	20	-30	-60,0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	70	201	131	187,1
в іноземній валюті	120	5	-115	-95,8
Усього за розділом ІІ	2492	2719	227	9,1
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	50	70	20	40,0
Баланс	4672	7882	3210	68,7

За даними таблиці можна стверджувати, що на підприємстві за даний період збільшилась величина нематеріальних активів (близько 6%), що є позитивним моментом у діяльності підприємства. Збільшилась також кількість незавершеного будівництва (на 75%) і основних засобів (на 220%), що свідчить про розширене відтворення підприємства і сприяло зростанню кількості виготовленої продукції, а отже прибутку підприємства. На 9% знизились довгострокові фінансові інвестиції у підприємство, проте це не є суттєвою зниженням і на фінансовому стані підприємства не відобразилося. В сумі усі необоротні активи п-ва зросли майже на 140% і це сприяло зростанню доходу підприємства у досліджуваному періоді на 40%.

Виробничі запаси п-ва зросли на 12,5%, проте зросла і кількість виготовленої продукції. Тому це можна вважати позитивною тенденцією. Несуттєво збільшилась кількість товарів на підприємстві. Якщо говорити про дебіторську заборгованість п-ва, то тут спостерігається збільшення первісної вартості дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги майже на 6%, а також кількості одержаних векселів на 13,3% і це негативно вплинуло на д-сть підприємства, оскільки зменшилась кількість грошових коштів у обороті. Суттєво зросла кількість грошових коштів у національній валюті (більше, ніж у 2 рази), а грошові кошти у іноземній валюті зменшились на 95% порівняно із попереднім періодом. В загальному величина оборотних активів змінилася несуттєво (зросла на 9,1%).

На 40% збільшились витрати майбутніх періодів, що свідчить про те, що підприємство здійснило оплату оренди або інші платежі в аналізованому періоді.

Спостерігаються позитивні зміни у величині валюти балансу. Це свідчить про ефективну діяльність підприємства і зростання його майна.

Таблиця 2

Аналіз стану та динаміки джерел фінансування активів підприємства

Пасив	На початок періоду	На кінець періоду	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
1	3	4	5	6
І. Власний капітал
Статутний капітал	3600	3830	230	6,4
Додатковий вкладений капітал	200	200	0	0
Інший додатковий капітал	-	2629
Резервний капітал	50	70	20	40,0
Неоплачений капітал	(30)	(10)	(-20)	(-66,7)
Усього за розділом І	3802	6719	2917	76,7
ІІІ.Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	200	250	50	25,0
Усього за розділом ІІІ	220	300	80	36,4
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	120	190	70	58,3
Векселі видані	60	130	70	116,7
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	250	225	-25	-10,0
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	50	110	60	120,0
з бюджетом	10	20	10	100,0
з оплати праці	18	10	-8	-44,4
з учасниками	30	35	5	16,7
Усього за розділом IV	578	747	169	29,2
Доходи майбутніх періодів	50	110	60	120,0
Баланс	4672	7882	3210	68,7

Власний капітал підприємства на кінець періоду збільшився на 2917 тис. грн., або 76%. В структурі пасиву власний капітал підприємства займає 85%. Це свідчить про те, що підприємство використовує для ведення своєї діяльності в більшості власні кошти, що не зобов'язує його сплачувати проценти за кредити, і тим самим сприяє збільшенню прибутку підприємства. Поточні зобов'язання також збільшились на169 тис. грн., або 29%, і в структурі займають відповідно 9%, а довгострокові кредити становлять 4% від всього балансу.

Статутний капітал підприємства збільшився на 230 тис. грн. це свідчить про розширення підприємства. Також ми спостерігаємо збільшення іншого додаткового капіталу підприємства більш, ніж на 2,5 млн. грн. Це є позитивним моментом в діяльності підприємства, оскільки збільшення іншого додаткового капіталу сприяло збільшенню первісної вартості основних засобів, тобто підприємство оновило свої необоротні активи.

На 50 тис. грн.. зросли довгострокові кредити банків (на 25%), проте ця сума не займає значної частки у валюті балансу. Провідну роль тут відіграє власний капітал підприємства, що займає найбільшу частку (85%).

В загальному величина власного капіталу підприємства зросла майже на 77% і це є позитивною тенденцією. Довгострокові і поточні зобов'язання підприємства зросли на 36,4 і на 29,2% відповідно. Проте ми спостерігаємо позитивну тенденцію до збільшення необоротних активів п-ва і розширення виробництва.

2.4 Загальна оцінка капіталу підприємства

Для аналізу джерел формування майна підприємства необхідно розглянути абсолютні і відносні зміни у власних і позикових коштах підприємства. Як видно із балансу підприємства, основним джерелом формування сукупних активів підприємства є власні кошти. Протягом аналізованого періоду власний капітал підприємства суттєво зріс (на 76%). Це сприяло збільшенню фінансової стійкості підприємства в цьому періоді. Частка власного капіталу у балансі підприємства становить 85%, і є досить вагомою. Частка позикових засобів у сукупних джерелах утворення активів знизилася ( із 17,65% до 13,4%). Це свідчить про те, що фінансова незалежність підприємства підвищилась.

Як бачимо із балансу підприємства, величина нерозподіленого прибутку і резервів підприємства збільшується. Це може свідчити про результати ефективної роботи підприємства. У структурі власного капіталу підприємства найбільшу питому вагу займають: статутний капітал (57%) та додатковий вкладений капітал (39%), якого в попередньому періоді не було взагалі.

У структурі позикового капіталу переважають поточні зобов'язання. Це є негативним фактором, що характеризує погіршення структури балансу і підвищення ризику втрати фінансової стійкості. На початок і на кінець аналізованого періоду у структурі комерційної кредиторської заборгованості переважають довгострокові кредити банків (83%).

Збільшились розрахунки з одержаних авансів, що є позитивним моментом, а також розрахунки з бюджетом і з учасниками. Зменшились розрахунки із страхування, з оплати праці і інші поточні зобов'язання. Найбільшими темпами росту характеризуються короткострокова заборгованість за виданими векселями (із 60 до 130 тис. грн.)

Підприємству „А-Прінт” для збільшення величини чистого прибутку потрібно збільшувати оборотність і рентабельність.

Для визначення показників, що характеризують капітал підприємства, необхідно визначити наступні коефіцієнти.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії). Він показує питому вагу власного капіталу у загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Він повинен становити 0,5

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу, який показує питому вагу позикового капіталу в загальній сумі засобів.

Отже, позиковий капітал займає у загальній сумі всіх засобів 13%.

Коефіцієнт фінансування, що характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Він повинен становити <1,0

Оскільки К_фін є меншим 1, підприємство не є залежним від залучених засобів.

Коефіцієнт фінансового лівериджу, який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.



Можна зробити висновок, що підприємство залежить від довгострокових зобов'язань на 4%.

Коефіцієнт відношення основних засобів до власних коштів -- характеризує, наскільки основні засоби забезпечені власними джерелами фінансування.

Основні засоби підприємства забезпечені на 40% власними джерелами фінансування.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу показує ефективність використання ВК підприємства.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

Отже кошти, що вкладені в це підприємство використовуються неефективно.

Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.

Збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення ефективності використання власного капіталу -- збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу.

Для того, щоб проаналізувати ефективність використання капіталу підприємства, потрібно визначити значення таких показників, як коефіцієнт оборотності капіталу (КОк), і тривалість обороту капіталу (ТОк). Чим меншою є тривалість обороту і більшим коефіцієнт оборотності капіталу (швидкість капіталу), тим вища його ефективність використання на підприємстві тому, що кожен оборот приносить додаткову суму прибутку. Слід зазначити, що оборотність всього капіталу з однієї сторони залежить від швидкості обороту основного і оборотного капіталу, а з іншої -- від його органічної будови (частки оборотного капіталу в його загальній сумі). Чим більшу частку займає основний капітал, тим нижчий коефіцієнт оборотності і вища тривалість одного обороту сукупного капіталу.

Кок =

ПВ_ОБК - питома вага оборотних активів

КО_ОБК - коефіцієнт оборотності оборотних активів

Отже, Кок =

Отже, тривалість обороту оборотних активів становить 0,95 дня.

2.5 Аналіз основних показників фінансової стійкості підприємства

Для здійснення аналізу фінансової стійкості підприємства використовуються такі показники, як:

· коефіцієнт автономії (К_авт), що характеризує частку власників підприємства в загальній сумі авансованих коштів. Чим більшим буде значення показника,тим більша фінансова стійкість підприємства і незалежність його від кредиторів. Він повинен становити більше 50%.

· коефіцієнт фінансової залежності (К_фз), обернений до коефіцієнта автономії. Збільшення коефіцієнта свідчить про підвищення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, і навпаки. Якщо він рівний 1, то підприємство не має позик.

· коефіцієнт автономії (К_з/в) показує, скільки позикових коштів припадає на 1 грн. власного капіталу. Зниження показника свідчить про зниження фінансової стійкості і навпаки. Мінімальне нормальне значення коеф. авт. = 0,5.

· коефіцієнт мобільності (К_моб), який за умов збереження мінімальної стабільності підприємства має бути обмежений зверху значенням співвідношення вартості оборотних і необоротних активів.

· коефіцієнт маневреності ВК (К_М). Зниження цього коефіцієнта негативно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про зниження можливості вільно маневрувати власними коштами.

· коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами (К_заб)

· коефіцієнт виробничих фондів (К_ВФ) - відношення балансової вартості виробничих фондів до підсумку балансу

· коефіцієнт короткострокової заборгованості (К_кз)

· коефіцієнт автономії джерел формування запасів (К_аз).

К_авт = -- всі зобов'язання підприємства повністю покриваються власним капіталом, оскільки коефіцієнт становить > 50%.

К_фз0 =

К_фз1 =

Протягом звітного періоду фінансова незалежність підприємства знизилась.

К_з/в0 =

К_з/в1 =

Зниження значення показника свідчить про зниження фінансової стійкості підприємства.

К_моб =

К_Мо =

К_М1 =

Значення показника 0,2 свідчить, що 20% ВК використовується для фінансування поточної діяльності, а у попередньому періоді -- 44%.

К_заб =

ВОК =

Підприємство є достатньо забезпеченим власними обіговими коштами.

К_ВФ =

Оскільки коеф. становить 0,25, підприємству слід вжити заходів щодо поповнення майна виробничого призначення, залучивши для цього додатково власні кошти або довгострокові кредити.

К_кз0 =

К_кз1 =

Частка термінових зобов'язань майже не змінилась, тому на фінансовій стійкості ця зміна не позначилася.

К_аз =

Коефіцієнт автономії джерел формування запасів є досить високим і становить 61%.

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Напрямки підвищення ефективної організації грошових потоків на підприємстві

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Укладання коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств.

Фінансовий менеджмент вирішує завдання визначення оптимального рівня оборотного капіталу. Якщо величина оборотного капіталу занижена, то таке підприємство буде постійно зазнавати нестачу коштів, мати низький рівень ліквідності, перебої у виробничому процесі, втрату прибутку. Навпаки, чим більше перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями, тим вище ліквідність підприємства, однак, збільшення величини оборотних коштів у порівнянні з оптимальною потребою в них викликає вповільнення їхньої оборотності й також знижує величину прибутку.

Суть політики управління оборотним капіталом полягає у визначенні достатнього рівня й раціональної структури поточних активів й у визначенні величини й структури джерел їхнього фінансування Горовий Д.А. Управління рухом оборотного капіталу підприємства: Дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Харківський національний економічний ун-т. -- Х., 2005. -- ст. 56-64.

.

Якщо при незмінному обсязі короткострокових фінансових зобов'язань буде рости частка оборотних активів, фінансованих за рахунок власних джерел і довгострокового позикового капіталу, то в цьому випадку буде підвищуватися фінансова стійкість підприємства, але знижуватися ефект фінансового важеля й рости середньозважена вартість капіталу в цілому (тому що процентна ставка по довгострокових позиках у силу більшого їхнього ризику вище, ніж по короткострокових позиках).

Управління рівнем дебіторської заборгованості визначається наступними основними факторами:

– оцінка й класифікація покупців залежно від виду продукції, обсягу закупівель, платоспроможності, історії кредитних відносин і передбачуваних умов оплати;

– контроль розрахунків з дебіторами, оцінка реального стану дебіторської заборгованості;

– аналіз і планування грошових потоків.

Оцінка реального стану дебіторської заборгованості, тобто оцінка ймовірності безнадійних боргів - одне з найважливіших питань управління оборотним капіталом. Ця оцінка ведеться окремо по групах дебіторської заборгованості з різними строками виникнення.

У цілому, для фінансового стану підприємства сприятливе одержання відстрочок платежу від постачальників (комерційний кредит), від працівників підприємства, держави й т.д. і несприятливе заморожування засобів у запасах сировини, готової продукції, надання відстрочок платежу клієнтам.

Проте, одним з основних завдань раціонального управління оборотними активами підприємства полягає в максимально можливому скороченні періодів оборотності запасів і дебіторської заборгованості та збільшенні середнього строку оплати кредиторської заборгованості з метою зниження поточних фінансових потреб шляхом загального прискорення оборотності оборотних коштів.

3.2 Вдосконалення системи планування грошових потоків на підприємстві

Збалансувати обсяги позитивного і негативного грошових потоків можна прискорюючи надходження грошових засобів і сповільняючи вибуття. Одні з цих заходів дозволяють отримати ефект зараз, інші вимагають певного часу і є більш масштабними. Однак при цьому треба мати на увазі, що зменшуючи дефіцитність чистого грошового потоку сьогодні, можна створити на підприємстві проблему її росту завтра. Тому в процесі управління потоком грошових засобів повинна бути розроблена система заходів, яка б дозволила збалансувати грошові потоки як в короткостроковому, так і у довгостроковому періоді (див. Табл. 3.1.) Костіна H.І. и др. Фінанси: система моделей і пpогнозів: Hавч. посібник / Костіна H.І., Алєксєєв А. А., Василик О. Д. -- К.: Четвеpта хвиля, 2001. -- ст. 256..

Таблиця 3.1.

Система заходів, які сприяють збалансованості грошових потоків на підприємстві

Напрямок	Система заходів збалансованості грошових потоків в короткостроковому періоді
Прискорення позитивного грошового потоку	· збільшення розмір цінових знижок за оплату готівкою
	введення повної або часткової передоплати
	скорочення строків надання товарного кредиту покупцям
	прискорення інкасації дебіторської заборгованості (факторинг, форфейтинг, вексельний обіг)
	прискорення інкасації платіжних документів покупців (своєчасне оформлення розрахункових документів, скорочення циклу банківського обороту і т.п.)
Сповільнення негативного грошового потоку	використання механізму флоута для сповільнення інкасації власних платіжних документів
	збільшення термінів надання товарного кредиту підприємству
	пролонгація фінансових кредитів
	використання орендованих основних засобів замість їх придбання у власність
Напрямок	Система заходів збалансованості грошових потоків в довгостроковому періоді
Прискорення позитивного грошового потоку	· додаткова емісія акцій
	· залучення довгострокових кредитів і займів
	· продаж певного обсягу фінансових інструментів та інших активів
	· здійснення ефективної цінової політики
	· використання методів прискореної амортизації основних засобів
Сповільнення негативного грошового потоку	· зниження постійних і змінних витрат
	· скорочення обсягу фінансового і капітального інвестування

Синхронізувати грошові потоки підприємства в часі можна на основі складання та оцінки виконання планів (платіжних календарів) формування і використання грошових коштів.

Висновок

Отже, провівши дослідження формування та управління грошовими потоками на підприємстві, можна зробити такі висновки. Більша частина розрахунків припадає на безготівкові розрахунки. Під час аналізу грошового потоку підприємства було виявлено, що підприємство отримує доходи від основної, інноваційної та інвестиційної діяльності. Доходи підприємства мають тенденцію до збільшення. Так протягом 2007-2008 року вони зросли на 240 тис грн. Витрати підприємства знизились 2008 рік на 2600 тис. Прибуток зріс на 30 тис. грн. ВАТ має розрахунковий рахунок як в національній, так і іноземній валюті.

Грошові кошти в національній валюті мають тенденцію до збільшення, так за 2008 рік збільшилися на 131 тис. грн., тобто більше, ніж втричі. Гроші в іноземній валюті мають тенденцію до зниження. Так за 2008 рік вони знизилися на 115 тис. грн. Аналізуючи показники ефективності використання грошових коштів, можна зробити висновок, що підприємство є ліквідним, і має можливість за рахунок високоліквідних активів погасити свою заборгованість. В цілому фінансовий стан підприємства є хорошим, розвиток підприємства є стабільним, темпи зростання доходів перевищують темпи зростання витрат, що свідчить про можливість розширення виробництва та зміцнення фірми на ринку. Підприємство постійно має в наявності вільні грошові кошти, які можуть бути використані для вкладання у виробничі запаси підприємства. Проте доцільніше буде вкладати дані кошти у цінні папери або у будівництво чи розширення основних фондів будівлями, приміщеннями, офісами, інше. Дані дослідження можуть бути використані підприємством для подальшої його діяльності та використані при плануванні отримання доходів в наступних періодах.

Отже, у величині валюти балансу спостерігаються позитивні зміни. Це свідчить про ефективну діяльність підприємства і зростання його майна. Власний капітал підприємства на кінець періоду збільшився на 2917 тис. грн., або 76%. В структурі пасиву власний капітал підприємства займає 85%. Це свідчить про те, що підприємство використовує для ведення своєї діяльності в більшості власні кошти, що не зобов'язує його сплачувати проценти за кредити, і тим самим сприяє збільшенню прибутку підприємства. В загальному величина власного капіталу підприємства зросла майже на 77% і це є позитивною тенденцією.

Протягом аналізованого періоду чистий прибуток підприємства значно зріс (якщо у 2008 році він становив 2 тис.грн., то у січні 2009 - 80 тис.грн.). Тому можна стверджувати про ефективну виробничу і фінансову діяльність підприємства, його активність і фінансове благополуччя, а також ефективність управління.

Підприємству „А-Прінт” для збільшення величини чистого прибутку потрібно збільшувати оборотність і рентабельність. В структурі активів підприємства «А-Прінт» на початок періоду основний капітал становив 45%, а на кінець періоду -- 65%. В сумі він збільшився на 2963 тис. грн. Такий ріст частки основного капіталу у структурі активів вплинув на фінансовий стан підприємства.

Підприємству «А-Прінт» не вистачає власних коштів для фінансування своєї діяльності, яка на 60% фінансується за рахунок позичкових коштів. Також підприємству слід вжити заходів щодо поповнення майна виробничого призначення, залучивши для цього додатково власні кошти або довгострокові кредити.