Бюджетний менеджмент

Зміст

Вступ

1. Сутність бюджетного менеджменту

2. Система управління бюджетом

2.1 Органи управління бюджетом

3. Бюджетний процес

4. Складові бюджетного менеджменту

4.1 Бюджетне планування

4.2 Організація виконання бюджету

4.3 Облік виконання бюджету

4.4 Контроль

Список використаної літератури



Вступ

Фінансові відносини між державою і підприємствами, населенням називають бюджетними. Вони охоплюють основні елементи вартості ВВП, різні напрямки накопичення та споживання на республіканському і місцевому рівнях в залежності від його використання. Головна частина бюджетних відносин виникає в процесі розподілу та перерозподілу вартості національного продукту, через що виникає необхідність створення централізованого фонду грошових коштів.

Бюджетна система є складовою частиною фінансової системи і відіграє важливу роль в економічній і соціальній політиці держави, тому велика увага приділяється законодавчому регулюванню бюджетної системи. Існує ряд нормативно - правових актів, що стосуються питань формування і дії бюджетної системи України. Правові засади бюджетної системи становлять: Конституція України, виданий на її основі закон України «Про бюджетну систему України та інші законодавчі акти та постанови. Економічною основою бюджетної системи України виступає народно - господарський комплекс.

Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм, який, в свою чергу, ґрунтується на адміністративно - державному устрої України. Бюджетна система України об'єднує близько 13,3 тис. самостійних бюджетів і складається з: Державного бюджету України, Республіканського бюджету Автономної республіки Крим і місцевих бюджетів. Сукупність всіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України є зведеним бюджетом України.



1. Сутність бюджетного менеджменту

Бюджету належить важлива роль у фінансовій системі держави. Через бюджет здійснюється фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що мають загальнодержавне значення, а також стосуються міждержавних відносин. За його допомогою перерозподіляється частина фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями України з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. Бюджет є важливим інструментом держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в цілому.

Бюджет є складною економічною категорією, оскільки являє собою систему економічних відносин, які складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу і використання централізованого грошового фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб.

Ці відносини мають наступну структуру:

- між державою і підприємствами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансування з бюджету;

- між державою і населенням в процесі розподілу і перерозподілу національного доходу;

- між ланками бюджетної системи при бюджетному регулюванні.

Дослідження і аналіз структури зазначених відносин дає змогу зрозуміти економічний зміст бюджету, глибше виявити його роль у розподільчих процесах.

Бюджетні відносини, що відображають зміст державного бюджету, функціонують у визначених формах - суспільних і організаційних. І саме завдяки організаційним формам стає можливим використання бюджету, як інструменту управління економікою. Так, організаційними формами функціонування бюджетних відносин є конкретні види бюджетів (державний бюджет, бюджет Автономної Республіки (АР) Крим і місцеві бюджети). Втілюючи внутрішньобюджетні відносини в зазначених формах, держава організовує бюджетні взаємовідносини по централізації бюджетних ресурсів в розпорядження органів влади, які наділені правом представляти інтереси держави і від її імені здійснювати певні функції.

За допомогою організаційних форм держава «вибудовує» внутрішньобюджетні відносини стосовно форм державного і адміністративно-територіального устрою. Сформовані бюджетні взаємовідносини одержують матеріально-речове втілення у відповідних фондах грошових коштів, створюваних у розпорядженні органів державної структури. Впливаючи на процеси формоутворення бюджетних відносин (шляхом зміни принципів, методів, способів формування доходів і видатків, їх регулювання і т.п.), держава коректує встановлені бюджетні взаємовідносини, регулює канали проходження бюджетних потоків, уточнює пропорції розподілу централізованих ресурсів і забезпечує управління внутрішньобюджетними відносинами, а через бюджетні відносини - економічними процесами.

Таким чином, завдяки організаційним формам внутрішньобюджетних відносин стає можливим використання бюджету для забезпечення міжтериторіального розподілу суспільного продукту, регулювання народногосподарських пропорцій, управління економічними процесами на макро- і мікрорівні.

Бюджетний менеджмент - це сукупність взаємопов'язаних дій (управлінських функцій), прийомів, методів, що направлені на керування бюджетними ресурсами і відносинами, які виникають в процесі руху бюджетних потоків. Бюджетний менеджмент повинен дати відповідь на питання - як ефективно керувати цими потоками і відносинами. Цей вид менеджменту є одним із напрямків фінансового менеджменту. Предметом бюджетного менеджменту як навчальної дисципліни є бюджетний процес і управління ним.



2. Система управління бюджетом

Кожна система управління, в тому числі і бюджетна, складається із двох взаємопов'язаних частин - об'єкта і суб'єкта управління. Об'єктом виступає бюджет, суб'єктом - органи управління бюджетом. На якості управління однаково відображається знання як об'єкта, або як ще він визначається, керованої системи, так і суб'єкта, або керуючої системи. Але певна підпорядкованість між ними існує. Визначальним є знання об'єкта управління, бо без цього процес управління просто неможливий.

Об'єктом бюджетного менеджменту - є бюджет. В сучасній економічній літературі бюджет розглядається з трьох сторін:

за формою - це фінансовий план,

за сутністю - економічна категорія,

за матеріальним змістом - централізований фонд державних ресурсів.

Суб'єктом бюджетного менеджменту - є органи управління бюджетом.

Бюджетний процес характеризує і відображає систему управління бюджетом.

2.1 Органи управління бюджетом

Систему управління бюджетом можна представити як комбінацію двох елементів:

- сукупності органів управління бюджету

- етапи і методи управлінської діяльності в бюджетному процесі.

Можна виділити три групи органів управління бюджетом.

1. До першої групи відносимо органи законодавчої та виконавчої влади. (Верховна Рада, Кабінет Міністрів,обласні та міські держадміністрації, рад нардепи). Оскільки Державний бюджет як основний фінансовий план держави затверджується у вигляді Закону, то Верховна Рада виступає провідним органом в управлінні бюджетом. Численні місцеві бюджети затверджуються на відповідних місцевих рівнях місцевими законодавчими органами - Радами народних депутатів, які виступають провідним органом в управлінні місцевим бюджетом. Органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів, державні адміністрації, виконавчі комітети) забезпечують підготовку проекту відповідного бюджету і його виконання. Президент України від імені виконавчої влади подає проект Державного бюджету до Верховної Ради, контролює хід його складання та виконання.(Повноваження Верховної Ради - Конституція ст.85; повноваження Кабінету Міністрів - Конституція ст.116).

2. Другу групу складають органи оперативного управління бюджетом. До неї належать:

органи системи Міністерства фінансів (центральний апарат Міністерства фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим; обласні і міські фінансові управління міст Києва та Севастополя, міські і районні фінансові відділи);

організації при мінфіні (органи Державного казначейства; КРУ);

Державна податкова адміністрація;

Рахункова палата.

Органи системи Міністерства фінансів безпосередньо виконують роботу, пов'язану із складанням відповідного бюджету, і забезпечують його виконання. Державна податкова адміністрація здійснює контроль за дотриманням платниками податків і обов'язкових внесків податкового законодавства, повнотою, правильністю та своєчасністю розрахунків зі всіма ланками бюджетної системи. Контрольно-ревізійна служба здійснює контроль за цільовим, раціональним і правильним використанням коштів, виділених як з Державного, так і з місцевих бюджетів. При цьому її функції дещо виходять за рамки бюджету, оскільки органи Контрольно-ревізійної служби контролюють дотримання фінансового законодавства в цілому у суб'єктів господарювання, насамперед, в державному секторі. Державне казначейство організує і здійснює касове виконання Державного бюджету та веде облік його касового виконання, а також готує звітність про хід виконання зведеного бюджету держави. Державна податкова адміністрація (з грудня 1991 року по 22 листопада 1996 року Державна податкова служба), Контрольно-ревізійна служба і Державне казначейство були створені і розвинуті на базі відповідних підрозділів органів системи Міністерства фінансів. Рахункова палата України здійснює контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету України, за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, за грошовою емісією, за додержанням чинного законодавства в галузі бюджетної політики.

3. Третю групу складають органи нефінансового профілю, які виконують функції, безпосередньо пов'язані з формуванням доходів та фінансуванням видатків бюджету. Виконуючи покладені на них функції, вони також пов'язані з бюджетом:

- митний комітет та його підрозділи,

- органи Міністерства внутрішніх справ,

- органи юстиції та нотаріальні контори,

- різного роду природоохоронні органи та інспекції,

- органи державної інспекції з контролю за цінами

та інші.

Ці органи пов'язані з бюджетом по лінії формування доходів, оскільки їм надано право нараховувати і стягувати певні платежі (мито, державне мито) і штрафні санкції (штрафи за порушення митних правил, за порушення екологічного законодавства, правил полювання та риболовства, користування водними, лісовими та іншими природними ресурсами, законодавства в сфері ціноутворення).

До другої підгрупи органів третьої групи управління бюджетним процесом відносимо різні управлінські структури, насамперед, галузеві міністерства та відомства, а також підприємства, організації, установи, керівники яких наділені функціями розпорядників коштів, тобто отримують грошові кошти із бюджету і здійснюють фінансування підвідомчих підприємств, організацій, установ та інших структур (несуть відповідальність за їх цільове використання). Ці органи пов'язані з бюджетом по лінії фінансування видатків.

Таким чином по лінії фінансування видатків ділимо на :

- головні розпорядники коштів (ГРК) (керівники міністерств, відомств, виконавчих органів і т.д.)

- розпорядники коштів 2-го та 3-го рівня, які одержують кошти з бюджету і несуть відповідальність за їх цільове використання.



3. Бюджетний процес

Бюджетний процес - регламентований законодавством процес складання, розгляду і затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за виконанням, а також складання і затвердження звітів про їх виконання. Визначення бюджетного процесу законодавчо затверджене у законі «Про бюджетну систему»(1995р.).

По структурі - це бюджетне планування і виконання бюджету.

Бюджетне планування базується на задачах, які поставлені перед органами, які займаються бюджетним плануванням.

Задачі :

1. Визначення реальної величини доходів в наступному бюджетному періоді ;

2. Обґрунтованість і визначення розмірів бюджетних видатків по кожному напрямку ;

3. Збалансованість бюджету.

Бюджетний регламент - документ, в якому визначається порядок і терміни складання, розгляду і затвердження бюджету, а також організація його виконання. Містить він таку інформацію :

визначає чітке розмежування функцій між органами державної влади і державного управління.

Перелік всієї документації, яка використовується у бюджетному процесі

Визначає особливий порядок виконання бюджету у разі його несвоєчасного затвердження

Встановлює відповідальність за :

- несвоєчасне і неякісне складання бюджету (виконавча влада)

- за порушення термінів розгляду і затвердження бюджету (законодавчі Органи)

- за нецільове використання коштів, виділених з бюджету (фінансові органи).

Складанню проекту бюджету передує розробка основних прогнозних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку Україні (ВВП, НД, обсяг прибутку в цілому та в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, показники балансу фін ресурсів, платіжного балансу, валютного плану, індекси змін оптових та роздрібних цін, показники по фонду оплати праці, обсяги геологорозвідувальних робіт)

Вказані показники повинні бути розроблені до 1 червня року,який передує плановому(Міністерство економіки разом з Мінфіном, НБУ, Мінстатом, ін.).

На основі розроблених показників на рівні відповідної території складають показники соціально-економічного розвитку.

Кабінет міністрів доводить до міністерств та відомств і виконавчих органів інструктивні листи про особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний рік (до 15 травня).

У разі незбалансованості бюджету відповідного рівня (місцевого) готується наступна інформація для подання вищестоящим фінансовим органам:

Розміри дотацій і зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню. Перед початком складання проекту бюджету Верховна Рада не пізніше 15 червня поточного року розробляє і представляє Президенту бюджетну резолюцію, в якій визначаються основні напрямки бюджетної політики на наступний рік.

До 1 липня поточного року Мініфін складає попередній проект державного бюджету і доводить відповідні контрольні цифри міністерствам та виконавчим органам, відомствам, виконавчим органам нижчих рівнів, які в двотижневий термін розглядають одержані показники і в разі незгоди подають останньому відповідні розрахунки та обґрунтування.

В Міністерстві фінансів при участі представників міністерств, відомств та виконавчих органів розглядаються пропозиції і зауваження, які були надіслані.

Після цього Мінфін складає 2-й проект бюджету і передає КМ, якому дається на розгляд проекту 2 тижні.

До 1 вересня проект передають на розгляд Верховній Раді (розглядають комісії, дають висновки). Представляє проект державного бюджету Президент, з доповідями виступають міністр Міністерства фінансів і голови постійних комісій. Після проект проходить обговорення, в результаті чого приймається закон «Про Державний бюджет». Встановлені два терміни затвердження закону до 2 і 30 грудня. В іншому разі діють показники поточного року.

Закон «Про Державний бюджет»:

1. Загальна сума доходів, видатків бюджету, граничний розмір бюджету, дефіциту та джерела покриття.

2. Доходи бюджету в розрізі кодів бюджетної класифікації

3. Видатки відповідно до кодів бюджетної класифікації

4. Суми дотацій і субвенцій, які передаються і державному бюджету місцевим.

5. Рішення по бюджетних позичках

6. Оборотно-касова готівка (не більше 2% цільових фондів)

7. Доходи і видатки загальнодержавних цільових фондів

8. Суми вилучення коштів на користь Державного бюджету

9. Інше.



4. Складові бюджетного менеджменту

Складові бюджетного менеджменту визначаються загальними функціями управління. Наука про управління виділяє основні функції менеджменту. Виходячи з функцій менеджменту та із структури бюджетного процесу, можна виділити такі види складових бюджетного менеджменту:

- стратегічне планування

- планування реалізації стратегії

- організація виконання розроблених планів

- облік

- контроль

По структурі бюджетний процес складається з 4-х етапів:

складання

розгляд

затвердження

виконання

Перші три етапи є бюджетним плануванням.

Виходячи з функцій менеджменту та із структури бюджетного процесу, можна виділити складові бюджетного менеджменту.

4.1 Бюджетне планування

Бюджетне планування базується на задачах, які поставлені перед органами, які займаються бюджетним плануванням. Необхідно зазначити, що основна і визначальна функція менеджменту - стратегічне планування - практично не реалізується в Україні. За роки самостійності України були спроби розробки окремих стратегічних документів. Прикладом такого документа може бути бюджетна концепція, розробка якої в цілому не була завершеною. Реалізація функції стратегічного планування покладається на органи законодавчої влади. Першим кроком в цьому напрямі можна вважати бюджетну резолюцію на кожний рік (перша була прийнята 7 липня 1995 року), яку вищий законодавчий орган України передає виконавчим органам. Функції планування реалізації стратегії - поточне бюджетне планування та організація виконання розроблених планів - виконання бюджету покладаються на органи виконавчої влади і оперативного управління бюджетом і виконуються ними в рамках бюджетного процесу.

Відомо три методи планування показників бюджету:

1) метод прямого рахунку передбачає обчислення показників в бюджеті виходячи із реальних потреб і показників у розрізі окремих статей доходів і видатків по кожному підприємству, організації, установі, громадянину;

2) нормативний метод заснований на використанні норм та нормативів, встановлених по відношенню як до детальних, так і узагальнюючих показників.

3) аналітичний метод передбачає обчислення планових показників на основі визначення впливу на них різноманітних чинників, засновується на моделюванні бюджетних показників.

Бюджетне планування в цілому засновано на балансовому методі(три варіанти збалансування бюджету - зменшення видатків; збільшення доходів; встановлення джерел покриття дефіциту бюджету).

Рівень бюджетного планування залежить від 3-х основних чинників:

- від чіткого формулювання цілей і задач, які вирішує та чи інша держава - це класична вимога до менеджменту та бюджетного менеджменту в тому числі;

- достовірності тієї інформації, яка використовується в бюджетному плануванні

- методів, які використовуються при бюджетному плануванні.

Інформація є тою системою, що забезпечує та без якої неможлива управлінська діяльність. Вона характеризує стан об'єкту управління - бюджету на певний час, або за певний проміжок часу. До інформації ставляться наступні вимоги:

1. Достовірність;

2. Своєчасність;

3. Повнота.

4.2 Організація виконання бюджету

Ця стадія бюджетного процесу включає заходи з виконання дохідної і видаткової частин кожного із бюджетів, що входять до складу зведеного бюджету. Організація виконання бюджету, таким чином, одна з найважливіших складових бюджетного менеджменту.

Виконати бюджет - означає сформувати його доходну частину (забезпечити надходження податків та платежів) і профінансувати видатки, затверджені в бюджеті. Загальне керівництво по виконанню бюджету покладено на КМУ.

КМУ організує виконання бюджету через відповідні міністерства та відомства.

Державний бюджет виконують безпосередньо:

- Мінфін

- казначейство

- податкова адміністрація

- КРУ

Виконання місцевих бюджетів покладено на :

- фінансові управління та відділи

- податкову адміністрацію

- КРУ

Центральний апарат мінфіну організує виконання бюджету

Фінансові управління та відділи здійснюють виконання видаткової частини та контроль за надходженням коштів в бюджет.

Органи ДК організують та здійснюють касове виконання державного бюджету(здійснюють бюджетне фінансування та контроль за надходженням доходів державного бюджету)

Податкова адміністрація - контролює своєчасність і правильність обрахування податків та платників та контролює своєчасність розрахунків з бюджетом

КРУ - здійснює контроль за цільовим використанням бюджетних коштів та матеріальних цінностей.

Основою для виконання бюджету є розпис доходів та видатків.

Розпис доходів і видатків здійснює мінфін. Розпис бюджету республіки Крим - мінфін республіки Крим. Обласних - обласні управління мінфіну; міських - міст Києва та Севастополя - міські фінуправління; міських та районних - фінансові відділи.

Бюджетний розпис складається на 1 рік з поквартальною розбивкою. З 1997 року введена помісячна розбивка бюджетного розпису. Бюджетний розпис повинен бути збалансований,складатися відповідно до кодів бюджетної класифікації.

Визначення бюджетної класифікації законодавчо закріплене (Закон «Про бюджетну систему України»):

«Бюджетна класифікація - єдине систематизоване функціональне групування доходів та видатків по однорідним ознакам, що забезпечує загальнодержавну та міжнародну порівнянність бюджетних даних.»

Структуру бюджетної класифікації розробляє КМУ і міфін, затверджує ВРУ. Бюджет і звітність складається відповідно до бюджетної класифікації.

Вона передбачає 4 блоки:

класифікація доходів. Складові доходів бюджету:

податкові надходження + неподаткові надходження = поточні доходи;

поточні доходи + операції з капіталом(?) = сукупні доходи;

сукупні доходи офіційні трансферти + загальнодержавні цільові фонди = доходи бюджету.

Доходи класифікуються по 3-х ознаках:

1) розділ - показує джерело одержання прибутку (податок на прибуток, прибутковий, податки на збільшення ринкової вартості, платежі за використання природних ресурсів);

2) глава показує вид податку(1й розділ, податок на доходи фізичних і юридичних осіб);

параграф - показує прибутки від окремих категорій фізичних та юридичних осіб(податок на доходи робітників та службовців, на доходи працівників колективних с/г підприємств)

Класифікація видатків:

функціональна - (відповідно до функцій, що виконує держава) передбачено

відомча - виділено 186 шт., що фінансуються з державного бюджету

економічна - класифікація видатків бюджету(за економічним змістом виконуваних операцій).

В основі класифікації видатків 5 ознак:

група - один з функціональних розділів(7й розділ - освіта)

розділ - показує підрозділ (дошкільне, загсер школа, позашкільне)

глава - відомча підпорядкованість(міністерство освіти)

параграф - показує групи однотипних установ(загальноосвітня школа, інтернат, гімназія)

стаття - характеризує цільове призначення.)

класифікація фінансування бюджету - позики, отримані від бюджетів, НБУ, КБ та установ + міжнародних фінансових організацій, урядів іноземних країн, КБ іноземних

класифікація боргу за типом кредитора - суми заборгованості по одержаних позиках.

Встановленою системою стягнення доходів бюджету передбачено, що по більшій частині доходів обчислення сум і їх перерахування в бюджет здійснюється самим платником. Це стосується юридичних осіб. Розрахунки підприємств і організацій з бюджетом здійснюються в безготівковій формі на підставі платіжного доручення. Прийом платежів від населення в готівковій формі здійснюють установи Ощадбанку, каси сіл та селищ. Раді - каси спеціальних збирачів.

Каси спеціальних збирачів утворюються в основному для мобілізацій державного мита. Стягненням цього платежу займаються нотаріальні контори, районні та міські відділення міліції і митниці. В такому ж вигляді може стягуватись лісовий дохід через місьгоспи.

Вказана інформація надходить у відділ розмеження і оперативно-аналітичного обліку державних доходів територіальних органів ДКУ. У даному відділі здійснюється перевірка документів і на їх підставі складається реєстр доходів, що надійшли до бюджету.

4.3 Облік виконання бюджету

Облік виконання бюджету є третьою складовою бюджетного менеджменту. Значення обліку для успішного виконання затвердженого бюджету велике. Місце обліку виконання бюджету в бюджетному менеджменті визначається місцем обліку в системі управління. Від прийняття своєчасних і правильних рішень з питань планування і виконання бюджету залежить ефективність управлінської діяльності. Ці рішення можуть бути прийняті тільки на основі проведеного аналізу відповідної інформації яка характеризує стан об'єкта управління (бюджету) на певну дату чи за певний проміжок часу. Облік вирішує наступне важливе завдання - забезпечити систему управління необхідною інформацією. Тобто, облік виконання бюджету - це забезпечуюча система, на якій базується бюджетний процес. Правильність в прийнятті рішень залежить ще і від кваліфікації бюджетних працівників і від методології бюджетної роботи. Однак головним в управлінні бюджетом є саме інформація. Навіть феноменальні знання не допоможуть досягти результатів, якщо інформаційне забезпечення не відповідає встановленим вимогам.

Виконання Державного бюджету за видатками визначається чітким виконанням своїх функцій всіма трьома учасниками: фінансовими органами, банками, розпорядниками коштів.

Облік виконання бюджету у фінансових органах покладений на відповідні служби. Облік виконання державного бюджету здійснюють управління і відділи БО і звітності у складі ГУ ДКУ і його територіальних органів.

Облік виконання місцевих бюджетів здійснюють головні бухгалтерії і бухгалтерії у складі фінансових управлінь і відділів.

Задача обліку виконання бюджету: повне, достовірне і своєчасне відображення процесу виконання бюджету (державного та місцевого).

Вивчення обліку виконання бюджету базується на вивченні:

первинних документів, якими оформлюються операції по виконанню бюджету і схем документообігу;

облікових регістрів, в яких відображаються ті чи інші операції;

порядку записів в зазначених документах.

Первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують і підтверджують операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрацій на їх проведення.

Облікові регістри - носії спеціального формату (паперові та машинні) у вигляді відомостей, книг, журналів тощо. Вони призначені для хронологічного, систематичного та комбінованого нагромадження, групування і узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

На сьогоднішній день для обліку виконання бюджету використовуються наступні первинні документи:

розпис доходів та видатків бюджету

довідка про доходи, що надійшли на рахунок місцевого бюджету

розпорядження на перерахування з рахунку місцевого бюджету

реєстр доходів, що надійшли на єдиний казначейський рахунок

розпорядження на перерахування коштів державного бюджету з єдиного казначейського рахунку

повідомлення про взаємні розрахунки

платіжне доручення

інформація від банківських установ(виписки з рахунків відповідного бюджету та форма щоденної звітності)

меморіальний ордер

Основою організації обліку виконання бюджету є встановлення плану рахунків. Наприкінці бюджетного року рахунки, пов'язані з обліком виконання бюджету у фінансових органах закриваються, визначаються результати виконання бюджету і складається заключний баланс.

4.4 Контроль

Контрольна функція бюджету полягає в тому, що при формуванні доходів фінансовий контроль здійснюється за правильністю здіймання різних видів податків, мобілізацією інших джерел доходів, дотриманням встановлених пропорцій між ними, визначенням податкової бази. При витрачанні бюджетних коштів контролюється ефективність їх використання за цільовим призначенням. Фінансовий контроль здійснюється за виробництвом, розподілом і споживанням сукупного суспільного продукту і національного доходу.

Контроль за виконанням бюджету є одним із основних напрямків фінансового контролю. Він здійснюється на всіх етапах бюджетного процесу. В процесі бюджетного планування важливу роль відіграє попередній контроль, а також поточний. Вказаний контроль здійснюють абсолютно всі учасники бюджетного процесу (органи управління, а також підприємства, організації та установи). Поточний контроль здійснюється і в процесі виконання бюджету. Цей контроль здійснюють як органи державної влади та управління, так і спеціалізовані служби фінансового контролю - Податкова адміністрація, Контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Аудиторська палата і аудиторські фірми, Рахункова палата. В країнах з розвинутими ринковими відносинами такий контроль здійснюється також і безпосередньо громадянами як в прямій формі, так і в посередній. Пряма форма контролю означає, що проект бюджету, а також дані про його виконання є доступними на всіх рівнях кожному громадянину і він може ознайомитися з ними будь-коли. Посередня форма пов'язана із виборами представників влади. При наявності серйозних порушень в бюджетному процесі шансів на переобрання практично не залишається. Тобто контроль забезпечується, насамперед, гласністю і відкритістю бюджетного процесу, що в свою чергу впливає і на контрольні органи. В таких умовах їх діяльність стає відкритою, а результати можуть бути перевірені. Контроль громадянами як в прямій, так і в опосередкованій формах у нас в країні практично не здійснюється.

Реалізація на практиці контрольної функції фінансів - це контроль за виконанням бюджету,який є складовою фінансового контролю. Органи, на які покладено функцію контролю за виконанням бюджету:

1) податкова адміністрація

2) КРУ

3) Рахункова палата

4) Органи системи Мінфіну

Форми фінансового контролю:

- попередня - покликана запобігати порушенням законів,

- поточна - провадиться всіма фінансами у процесі використання ПП коштів,

- наступна - використовуються після надходження доходів чи проведених видатків.

Методи фінансового контролю:

1 - ревізія - метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю ПП, за дотриманням законодавства з фінансових питань. За наслідками її складається акт;

2 - перевірка - це обстеження й вивчення окремих ланок фінансово-господарської діяльності ПП. Наслідки перевірки оформляються довідкою чи доповідною запискою.



Список використаної літератури

1. Опарін В.М., Сафонова Л.Д. - Сутність і складові бюджетного менеджменту// Фінанси України - 1998 - №2

Пасічник Ю.В. Бюджетна система // Навчальний посібник - Черкаси Відлуння -1999

Деркач М.І., Гордєєва Л.П. Бюджет та бюджетний процес в Україні // Навчальний посібник - Дніпропетровськ : Пороги - 1995

Бюджетний кодекс України в редакції від 15.08.03 №2542 - 14 ВВР України - 2004

Романів М.В. Державний фінансовий контроль // Навч. метод. Посібник - К., 1998

Єпіфанов А.О. и др. Бюджет і фінансова політика Укpаїни: //Hавч. посібник для студентів екон. фак. вузів/ Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І.- К.: Hаук. думка, 2002.