Гроші та історія їх розвитку в Україні

металево-карбівний (функціонування у якості грошей золотих і срібних монет);

емісійний, або вексельно-депозитний (використання в якості загального еквівалента депозитних вкладів у банках, що перебувають в обігу у формі чеків, кредитних карток, електронних грошей. Йдеться не про різновид грошей, а про використання нових технологій обігу);

--депозитно-електронний (цей тип загального еквівалента ґрунтується на електронній технології розрахунків, тобто на використанні при оплаті товарів і послуг електронних карток).

Утворення грошових систем: Відповідно до загальних типів, еквівалентів формувалися грошові системи. За товарного типу загальних еквівалентів суто грошової системи ще не було, вона функціонувала як товарно-грошова система. За металево-карбівного типу загального еквівалента використовувалися металеві гроші" благородних металів (золота, срібла), що означало функціонування металево-грошової системи. Емісійному (вексельно-депозитному) типу загального еквівалента відповідають кредитні грі?: як основний матеріальний носій кредитно-грошової системи, то коли в її межах у якості загального еквівалента у сфері функціонують депозитні вклади в банках у формі чеків, кредитних карток, інших форм електронних грошей.

Отже, в еволюції грошових систем окреслилися такі їх типи: грошова система металевого обігу і грошова система паперово-кредитного обігу.

Грошова система металевого обігу: Сюди належать грошові системи, в яких роль загального еквівалента виконували благородні метали: біметалеві грошові системи (золото і срібло) та монометалеві грошові системи (золото).

У XIX ст. утвердилася система золотого монометалізму, якої загальним еквівалентом було тільки золото. У ній функціонували такі види:

* золотомонетний стандарт (усі функції грошей виконували, золоті монети, які мали фіксований вміст золота. На них вільне обмінювали паперові гроші. Цей стандарт забезпечував стійкість валютних курсів, тому що ціна золота і золотий паритет (вміст чистого золота у грошовій одиниці) були однаковими. Наприклад, пар СІЛА містив 1,50 463 г золота, а російський золотий рубль )7 р. -- 0,774 234 г. Оскільки у доларі містилося в 1,94 раза більше золота, то і його курс становив 1,94 руб.);

* золотозливковий стандарт (лише на золото можна було об-певну законом установлену суму банкнот. Приміром, в Англії -- 1700 фунтів стерлінгів на зливок у 12 кг; у Франції цю ькість золота обмінювали за 251 тис. франків. Цей стандарт існував у країнах, які мали значні запаси золота);

* золотодевізний стандарт (передбачав обмін банкнот на іно-|мну валюту -- девізи (франц. сіеуіз -- кошторис), яку можна буде обміняти на золото. Його запроваджено у країнах, які мали ачні запаси золота, -- Австрія, Данія, Німеччина);

* золотодоларовий стандарт (скасовано обмін банкнот на золото, а обмін доларів на золото здійснювали уряди та центральні Іванки країн-учасниць Міжнародного валютного фонду (МВФ). Цей вид системи золотого монометалізму перестав існувати з припиненням обміну доларів на золото у 1971 р.).

За золотозливкового і золотодевізного стандартів у обігу не перебували золоті монети. Під час світової кризи 1929--1933 рр. золотомонетний, золотозливковий і золотодевізний стандарти було скасовано.

Висновки

Ринкова економіка не може існувати без грошей. Гроші виконують в економіці три головні функції:

-- засіб обігу (допомагають товарам обмінюватися, минувши труднощі бартеру. ця функція забезпечує розподіл праці в економіці);

-- вимірювання цінності товару (гроші майже така ж одиниця вимірювання цінності, як метр - одиниця вимірювання довжина);

-- засіб заощадження (надійніше всього берегти багатство саме в грошах, якщо є упевненість в тому, що не буде інфляція).

В даний час грошима є папери і монети (грошові знаки), що випускаються Центральним банком будь-якої держави. Ніякої самостійної цінності в господарстві грошові знаки на відміну від грошових товарів і дорогоцінних металів не мають. Цінність їм додає тільки авторитет випускаючої їх держави. Згідно закону, який діє в кожній країні, грошові знаки обов'язкові для прийому на її території як платня за товари і послуги.

Гроші також можуть купувати і продаватися на ринку, як і всякий інший товар.

Гроші є загальним еквівалентом, виступаючим як реальний зв'язок господарюючих суб'єктів в рамках національного ринку. Їх еволюція зовні виступає у вигляді переходу від одного типа загального еквівалента до іншого, що приречене еволюцією ринкових відносин.

В багатьох високорозвинутих країнах грошові знаки доживають свої останні роки. Якщо в країні добре розвинена банківська система, уряд користується довір'ям у населення, немає ніякої необхідності носити з собою купи паперових грошей і монет. Можна перейти на безготівковий розрахунок. Це у багато разів зручніше і практичніше. Люди можуть приходити в магазин з пластиковою пластинкою в кишені, і купувати скільки завгодно товарів, якщо звичайно дозволяє рахунок, можуть подзвонити і замовити товари по телефону або через Internet. Майже всі крупні операції проводяться по безготівковому розрахунку.

Але такий вид розрахунку може бути перспективним тільки при стабільній економіці, розвиненій банківській системі і абсолютному довір'ї населення державі. Якщо хоч один з цих компонентів не виконується, повний перехід на безготівкову систему просто неможливий. На жаль, в нашій країні не виконується жодна умова. Отже, поки не буде довір'я до уряду, не буде розвинена банківська система і не стабілізується економіка, цей вид розрахунку украй не перспективний.

Список використаної літератури

1. „Гроші та кредит”. К.: - 1992р.

2. „Історія економічних наук”. Москва - 2004р.

3. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни „Гроші і кредит”. К.: - 1992р.

4. „Історія економічних вчень” К.:-2001р.