ПЛАН

• Вступ
• 1.Аналіз структури активу та пасиву балансу
• 2. Аналіз фінансової стійкосості
• 3. Показники оцінки платоспроможності
• 4. Аналіз фінансових коефіцієнтів
• 5.Показники рентабельності та ділової активності (показники оборотності)
• Список використаної літератури

АНОТАЦІЯ

Курсова робота: 23 с., 6 джерел.

Об'єктом роботи є фінансовий аналіз стану підприємства.

Мета роботи - аналіз структури активу та пасиву балансу, аналіз фінансової стійкості, аналіз показників оцінки платоспроможності, аналіз фінансових коефіцієнтів, аналіз показників оборотності.

АКТИВ, ПАСИВ, БАЛАНС, ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ, ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ, ФІНАНСОВІ КОЕФІЦІЄНТИ, ОБОРОТНОСТЬ.

ВСТУП

В умовах ринкових відносин виключно велика роль преділяється аналізу фінансової діяльності підприємства. Це пов'язано з тим, що підприємства набирають самостійності і несуть повну відповідальність за результати своєї виробничо-фінансової діяльності перед співвласниками (акціонерами), робітниками, банком, кредиторами, державою. Фінансовий стан підприємства є найважливішою характеристикою діяльності господарюючого суб'єкта. Стабільний фінансовий стан - це гарантія подальшого ефективного функціонування підприсмства, отримання доходу. Теорія фінансового аналізу дозволяє розглянути поняття фінансового стану не тільки як якісну характеристику виробничо-фінансової діяльності підприємства, але і як кількісно вимірювальне величину.

Основними задачами аналізу фінансового стану підприємства є:

- оцінка динаміки змісту і структури активів, їх стан і рух;

- оцінка динаміки змісту і структури джерел власного і позичкового капіталу, їх стан і рух;

- аналіз абсолютних і відносних показників фінансової стабільності підприємства і оцінка зміни її рівня;

- аналіз платоспроможності підприємства і ліквідності активів його балансу.

Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, які відображають його спроможність погасити свої боргові зобов'язання. Фінансова діяльність включає процеси формування, руху і забезпечення збереження майна підприємства, контролю за його використанням. Фінансовий стан - це результат взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства і тому визначається сукупністю виробничо-господарських факторів.

Основними джерелами інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства служить бухгалтерський баланс. Баланс відображає фінансовий стан підприємства на період його складання. Для того, щоб з'ясувати який вплив на дану ситуацію відіграли зовнішні і внутрішні умови діяльності підприємства, необхідно зробити аналіз активу і пасиву балансу. В процесі аналізу використовуються розшифровки різних балансових статей.

Слід відмітити, що фінансовий аналіз підприємства включає велику кількість різних видів оцінок результату його діяльності. Він залежить, перш за все , від поставленої мети: визначення доходності фірми для зрівняння її з аналогічними показниками інших підприємств або оцінка підприємства з точки зору його ринкової вартості. Необхідно розрізняти бухгалтерський і ринковий підхід до даного питання.

Оцінка також залежить і від часу проведення аналізу: в період функціонування або ліквідації підприємства.

Всестороння оцінка фінансового стану підприємства з використанням комплексу аналітичних прийомів, методів і показників дозволяє не тільки реально оцінити фінансове становище підприємства, але й відшукати конкретні шляхи покращення використання фінансових ресурсів підприємства, раціонального їх використання.

1.АНАЛІЗ СТРУКТУРИ АКТИВУ ТА ПАСИВУ БАЛАНСУ

Бухгалтерський баланс - це спосіб відображення в грошовій оцінці майна підприємства по складу і джерелам його фінансування на певну дату. Вартість майна і боргових прав, якими орудує підприємство на звітний період, відображається в активі балансу. Активи дають певне враження про економічні ресурси чи потенціал підприємства по здійсненню майбутніх витрат. Джерела власних коштів, а також зобов'язання підприємства по кредитам, займам і кредиторській заборгованності відображаються в пасиві балансу. Таким чином, зобов'язання (пасиви) показують обсяг засобів, отриманих підприємством, а також їх джерела, а активи - як підприємство використовувало отримані ним засоби. Загальна сума активу і зобов'язання перед власниками (акціонерами), кредиторами, інвесторами повинні бути одинакові.

Для виконання аналітичних дослідів і оцінки структури активу і пасиву балансу його статті групують. Головними ознаками групування статей активу вважають рівень їх ліквідності. В залежності від рівня їх ліквідності, активи розділяються на дві великі групи: позаобігові активи і обігові активи (мобільні засоби). Обігові більш ліквідні, ніж позаобігові активи.

До позаоборотніх активів відносять: вартість основних засобів, нематеріальних активів: капітальні вклади, довгострокові фінансові вклади. Основні засоби (нерухомість) отримуються для довгострокового використання підприємством.

Оборотні активи включають в себе: готівку, цінні папери, дебіторську заборгованість, запаси товарно-матеріальних цінностей і затрати. Ці активи називаються оборотними в тому значенні, що вони знаходяться в постійному циклі перетворення їх в грошові засоби. Ті оборотні активи, які легко перетворити в готівку, прийнято вважати легкореалізовані активи. До них відносять, окрім грошових коштів, цінні папери і дебіторську заборгованість. Запаси і затрати - це повільно реалізовані активи.

Виробничі і товарні запаси, цінні папери оцінюються в балансі за собівартістю (за купівельною ціною).

Кошти підприємства можуть бути використані в внутрішньому обороті і за його межами, будучи іммобілізованими в дебіторську заборгованість, вкладені в цінні папери або інвестованими в оборот інших підприємств.

В пасиві балансу, як вже було зазначено, знаходять своє відображення джерела засобів підприємства на певний момент. Вони розділяються на джерела власних засобів (капітал і резерви), довгострокові пасиви (кредити і позички) і короткострокові пасиви (кредити, позички, розрахунки та інші активи). В практиці прийнято розділяти засоби довгострокового використання і засоби короткострокового використання.

До джерел власних засобів відносять статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, фонди накопичення і соціальної сфери, цільове фінансування і нерозподілений прибуток. Позичкові засоби включають в себе довгострокові і короткострокові кредити і позички, кредиторську заборгованість.

З коштами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота по направленню за їх своєчасним поверненням і введенню в оборот підприємства нових джерел.

Слід відмітити, що частина джерел довгострокового використання також не позбавлена рухомості. Ці джерела складаються з двох груп: власних і довгострокових залучених коштів. Залучені кошти мають період повернення і, як наслідок, повинні бути відновлені. Власні ж кошти таокж знаходяться в русі, особливо резервний капітал, фонди накопичення і прибуток.

На основі групування активу і пасиву балансу можна скласти аналітичний баланс, за допомогою якого здійснюється аналяз структури майна підприємства і джерел його фінансування. При аналізі структури балансу виявліється і оцінюється питома вага кожної групи активу і пасиву в загальному підсумку балансу, а також співвідношення між окремими групами. При цьому слід мати на увазі наявність взаємозв'язку між ними, в основі якого лежить їх функціональне значення. Визнано, що грошові кошти, цінні папери і реальна дебіторська заборгованість, тобто легкореалізовані активи являються джерелами погашення короткострокових зобов'язань (кредиторська заборгованість, кредити банків і позики), строк погашення яких менше року. Решту ліквідних активів використовується для погашення довгострокових зобов'язань (кредити банків і займи, строк погашення яких більше, ніж 1 рік). Якщо після погашення всіх зовнішніх зобовязань підприємство буде мати в наявності ще певну частину ліквідних активів, то вона стане власністю акціонерів. Аналогічно розглядається використання матеріальних оборотних коштів та інших активів: для погашення короткострокових зобов'язань, пізніше - довгострокових зобов'язань і дальше для поповнення власного капіталу.

Аналіз фінансового стану починають з вивчення змісту і структури майна підприємств по даним балансу. Він дає можливість визначити розмір абсолютного і відносного приросту чи зменшення всього майна підприємства та окремих його видів. Приріст (зменшення) активу свідчить про розширення (звуження) діяльності підприємства.

Причини збільшення чи зменшення майна підприємства визначають, вивчаючи зміни в складі джерел його формування. Надходження, купівля, формування майна може відбуватися за рахунок власних і позичених коштів (капіталу), характеристика співвідношення яких відкриває сутність фінансового стану підприємства. Так, збільшення долі позичених коштів, з однієї сторони, свідчать про загрозу фінансової нестабільності підприємства і збільшення рівня фінансового ризику, а з іншої - про активний перерозподіл ( в умовах інфляції і невиконання в строк фінансових зобов'язань) прибутку від кредитів по відношенню до підприємства-боржника.

Оцінка динаміки складу і структури власних і позичених коштів проводиться за даними форми №1 “Бухгалтерський баланс”.

Власний капітал підприємства включає різні за економічним змістом, принципами формування і використання джерел: статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, фонди накопичення і соціальної сфери, цільові надходження, нерозподілений прибуток.

Статутний капітал відноситься до найбільш стабільної частини власного капіталу. Як правило, статутний капітал представляє собою об'єднання вкладів власників підприємства в грошовому вираженні в розмірі, визначеному засновницькими документами.

Додатковий капітал - це емісійний прибуток акціонерного товариства, кошти асигнацій з бюджету, використані на фінансування довгострокових вкладів, кошти, направлені на збільшення обігових коштів, а також інших надходжень у власний катал підприємства.

Резервний капітал включає ту частину власного капіталу підприємства, яка повинна бути використана для покриття непередбачених втрат, а також для виплати доходів інвесторам, якщо для цього недостатньо прибутку. Основне джерело формування резервного капіталу - це прибуток.

Фонди накопичення: в цих фондах акумулюється значна частина власного капіталу підприємства, зарезервована чи направлена на будівництво основних засобів, тобто на створення нового майна. Головним джерелом формування фондів накопичення є чистий прибуток, який знаходиться в розпорядженні підприємства.

Нерозподілений прибуток. Напротязі року фінансові результати акумулюються на рахунку 80 “Прибуток і збитки”, а поточний розподіл прибутку ведеться на рахунку 81 “Використання прибутку”.

Збільшення долі власних коштів за рахунок любого з перерахованих джерел допомагає збільшенню фінансової стабільності підприємства.

До джерел позичени коштів відносяться довгострокові і короткострокові кредити і позики, кредиторська заборгованість, включаючи аванси, отримані від покупців і замовників, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові пасиви.

Кредиторська заборгованість - це суми короткострокових зобов'язань підприємства перед постачальниками, робітниками по оплаті праці, бюджетом та інші фінансові зобов'язання. Іїіобсяг, якісний стан і рух характеризують стан платіжної дисципліни, яка, в свою чергу, свідчить про стабільність фінансового стану підприємства.

Схема 1.1. Структура майна підприємства і джерела його фінансування

Для більш детального аналізу підприємства необхідно провести розрахунки коефіцієнтів фінансової стійкості ( таблиця № 2.). Коефіцієнти оцінки фінансової стійкості дозволяють виявити рівень фінансового ризику, повязаного із структурою джерел формування капіталу підприємства.

1.Коефіцієнт автономії розраховується, як співвідношення власного капіталу до загальної суми капіталу підприємства., на досліджуванному підприємстві цей показник коливається у межах від 0,88 до 0,92 , це говорить про те ,що 88% активів підприємства зформовано за рахунок власного капіталу і показує нам на скільки підприємство незалежне від зовнішніх джерел фінансування.

2.Коефіцієнт фінансування розраховується, як співвідношення залученого підприємством позичкового капіталу та суми власного капіталу , на досліджуванному підприємстві цей показник коливається у межах від 0,111до 0,112 , цей показник характеризує обсяг залучених позикових коштів на одиницю власного капіталу.

3.Коефіцієнт заборгованості розраховується, як співвідношення залученого підприємством позичкового капіталу та загальної суми капіталу , на досліджуванному підприємстві цей показник коливається у межах від 0,098 до 0,099 , цей показник характеризує частку залучених позикових коштів в його загальній сумі.

4.Конфіцієнт поточної заборгованості розраховується, як співвідношення залученого підприємством короткострокового позичкового капіталу та загальної суми капіталу , на досліджуванному підприємстві цей показник коливається у межах від 0,098 до 0,099 , цей показник характеризує частку залучених короткострокових позикових коштів в його загальній сумі.

5.Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності розраховується як співвідношення суми власного капіталу підприємства і довгостроково залученого капіталу до загальної вартості всіх активів підприємства., на нашому підприємстві коливається у межах від 0,981 до 0,990 .Він показує в якому ступені загальний обсяг використовуємих активів зформован за рахунок власного та довгостроково залученого капіталу, тобто він характеризує ступінь його незалежності від короткострокових джерел фінансування.

6-7.Коефіцієнт маневрування власного капіталу та коефіцієнт маневрування власного капіталу і довгостроково залученого розраховуються , як співвідношення суми власних оборотних активів до загальної суми власного капіталу ( на досліджуваному підприємстві відсутній довгостроково залучений капітал), коливається у межах 0,197-0,231.Він показує, яку долю займає власний та довгостроково залучений капітал, що інвестується в оборотні активи в загальній сумі власного капіталу.

Таблиця 2.Аналіз коефіцієнтів оцінки фінансової стійкості на ЗАТ "Київ-взуття" у 2001 році.

3. ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

Коефіцієнти оцінки платоспроможності характеризують можливість підприємства своєчасно розраховуватись за своїми поточними фінансовими зобовязаннями за рахунок оборотних активів різного рівня ліквідності.

1. Коефіцієнт абсолютної платоспроможності , розраховується як співвідношення суми грошових активів, короткострокових фінансових вкладень, дебіторської забогованості всіх видів до суми всіх короткострокових фінансових зобовязань., коливається у межах 0,447-0,678 (оптимальне значення-1).Він показує в якому ступені усі поточні фінансові зобовязання можуть бути задоволені за рахунок його високоліквідних активів.

2. Коефіцієнт поточної платоспроможності розраховується як співвідношення суми всіх оборотних активів до суми усіх короткострокових фінансових зобовязань, знаходиться у межах 1,966-2,823 (оптимальне значення-2-2,5).Він показує в якому ступені вся заборгованість по короткостроковим фінансовим зобовязанням може бути задоволена за рахунок усіх його поточних активав.

Розрахунки представлено в таблиці 3.

Під час характеристики платоспроможності слід звернути увагу на такі показники: наявність грошових коштів на розрахункових рахунках в банку, в касі підприємства, збитки, прострочена дебіторська і кредиторська заборгованість, непогашені в строк кредити і позики, на оцінку становища підприємства на ринку цінних паперів.

Таблиця 3. Аналіз коефіцієнтів оцінки платоспроможності на ЗАТ "Київ-взуття" у 2001 році.

4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ КОЕФІЦІЄНТІВ

За допомогою цих показників оцінюється склад джерел фінансування і динаміка співвідношення між ними. Аналіз основується на тоому, що джерела коштів розрізняються за рівнем собівартості, доступності, надійності, рівнем ризику та ін.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності на перспективу. Вона пов'язана з загальною фінансовою структурою підприємства, рівнем його залежності від кредиторів і інвесторів.

1.Загальний коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, розраховується як співвідношення загальної суми дебіторської заборгованості до загальної суми кредиторської заборгованості., коливається у межах 0,168-0,294.Він характеризує загальне співвідношення по цим видам заборгованості.

2.Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості по комерційним операціям, розраховується як співвідношення суми дебіторської заборгованості за товари та послуги до суми кредиторської заборгованості за товари та послуги., коливається у межах 0,165-0,242. Він характеризує співвідношення розрахунків за придбану та поставлену продукцію.

Таблиця 4. Аналіз фінансових коефіцієнтів підприємства на ЗАТ "Київ-взуття" у 2001 році

Показники цієї групи призначені для оцінки загальної ефективності вкладення коштів в дане підприємство. Основними показниками тут є рентабельність авансованого капіталу і рентабельність власного капіталу. Економічна інтерпритація цих показників ймовірна - скільки грошових одиниць прибутку припадає на одиницю авансованого (власного) капіталу. При розрахунку можна використовувати балансовий або чистий прибуток.

При аналізі рентабельності в часовому аспекті необхідно враховувати три ключові особливості цих показників, суттєвих для формулювання висновків.

Перша зв'язана з часовим аспектом діяльності підприємства.

Друга особливість визначається проблемою ризику. Коефіцієнт фінансової залежності є одним з показників ризиковості бізнесу - чим вище його значення, тим більш ризиковани з точки зору акціонерів і кредиторів є підприємство.

Третя особливість пов'язана з проблемою оцінки.

Таблиця 5. Показники оцінки рентабельності

Розрахунок цих коефіцієнтів представлено в таблиці 6.

Таблиця 6. Аналіз рентабельності на ЗАТ "Київ-взуття" у 2001 році.

З точки зору кругообігу коштів діяльності будь-якого підприємства представляє собою процес безперервної трансформації одних видів активів в інші.

Ефективність поточної фінансово-господарської діяльності може бути оцінена тривалістю операційного циклу, яка залежить від обертання коштів в різних видах активів. В інших рівних умовах прискорення обертання свідчить про збільшення ефективності. Тому основними показниками цієї групи є коефіцієнти обертання коштів в запасах і розрахунках.

Для аналізу ефективності використання обігових коштів підприємства необхідно розрахувати показники:

Оборотність обігових коштів (рази), який розраховується як співвідношення обсягу товарообороту та обігвих коштів. На підприємстві спостерігається уповільнення оборотності в зв`язку з підвищенням потреби підприємства в обігових коштах.

Оборотність дебіторської заборгованості (рази), який розраховується як співвідношення обсягу товарообороту, який реалізується з відстрочкою платежу та дебіторської заборгованості. На підприємстві спостерігається уповільнення оборотності в зв`язку з збільшенням обсягу реалізації товарів з відстрочкою платежу.

Оборотність горшових коштів, який розраховується як співвідношення платіжного обороту до грошових коштів, у другому кварталі значення цього показника зменшилось на 80 % у зв`язку з додержанням нормативів запасів грошових активів.

Таблиця 7. Аналіз ділової активності підприємства на ЗАТ "Київ-взуття" у 2001 році.

Підсумовуючи все вище сказане можна зробити висновки, що найбільш інформативною формою для аналізу і оцінки фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс, зміст якого дозволяє побачити основні джерела коштів (власних і залучених), основні напрямки вкладення коштів, структуру коштів і джерел, скад кредиторської і дебіторської заборгованості та ін. Баланс відображає фінансовий стан підприємства на час його складання. Для відображення динаміки фінансового стану підприємства за звітний період складається порівняльний аналітичний баланс на базі вихідного балансу, показники якого можна умовно розділити на показники динаміки балансу, його структури і структурної динаміки. Поряд з абсолютними показниками під час аналізу фінансового стану підприємства використовується система аналітичних фінансових коефіцієнтів. Для зручності їх можна згрупувати, а саме:

- показники оцінки майнового становища підприємства;

- показники оцінки ліквідності підприємства:

- показники оцінки поточної діяльності;

- показники оцінки фінансової стабільності підприємства;

- показники оцінки рентабельності;

показники оцінки положення і діяльності підприємства на ринку капіталів.

Підсумовуючи матеріал, викладений в цьому розділі можна зробити слідуючі висновки:

* фінансовий стан господарюючого суб'єкту відображає всі сторони його діяльності;

* аналіз і оцінка фінансового стану підприємства дозволяє визначити його конкурентноспроможність, потенціал в діловому співробітництві, зміни фінансового становища при можливих змінах умов діяльності підприємства;

* для оцінки реального фінансового стану необхідне проведення коротко- і довгострокового перспективного аналізу фінансового стану, а також аналізу ділової активності підприємства з використанням абсолютних і відносних показників, які характеризують різні напрямки аналізу фінансового стану.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Гpидчина М.В. Как упpавлять финансами пpедпpиятия/ О-во "Знание" Укpаины и дp.- К., 1995.- 38,[1]с.

2.Ковалев В.В. Финансовый анализ: Упpавление капиталом. Выбоp инвестиций. Анализ отчетности.- М.: Финансы и статистика, 1995.- 429, [1] с.

3.Костыpко Л.А. Финансовый анализ: Учеб. пособие/ Восточноукp. гос. ун-т.- Луганск, 1998.- 199 с.

4.Мних Є.В., Буpяк П.Ю. Eкономічний аналіз на пpомисловому підпpиємстві.- Львів: Світ, 1998.- 206, [1] с.

5.Оцінка фінансової стійкості підпpиємств: (Метод.pекомендації)/ Ін-т pегіон.досліджень HАH Укpаїни. Центp зовнішньоекон.досліджень і експеpтиз; [Підгот.: Рибак В.І. та ін.].- Львів, 1995.- 47,[1]с.

6.Чупис А.В., Закомоpный С.H. Эффективность использования финансовых pесуpсов пpедпpиятия/ Сум. агpаp. ун-т.- Сумы: Козацький вал, 1999.- 27, [1] с.