Однак не слід забувати, що чинний механізм фінансової допомоги реально сформувався на базі централізму, який характеризував єдину бюджетну систему колишнього СРСР, перед якою ставилася мета неодмінного забезпечення збалансування доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Ця мета культивувала ідею утримання, придушувала ініціативу нижчих органів влади у пошуках додаткових фінансових ресурсів.

Зараз у Україні використовуються методи, які забезпечують збалансування нижчих бюджетів: субвенції /безповоротне цільове фінансування видатків нижчих бюджетів за рахунок вищих/, дотації /безповоротне надання коштів для відшкодування дефіциту нижчого бюджету/; взаємозаліки /виділення коштів нижчим бюджетам на відшкодування видатків, пов'язаних із передачею їм видаткових функцій згідно з рішенням центральних органів влади /; позики з вищих бюджетів.

Найсерйозніший недолік чинного механізму бюджетного субсидування в тому, що застосовуються не взаємозв'язані, а різноманітні і до того ж не регламентовані відповідними нормами форми перерозподілу бюджетних коштів. Тому сфера чинності кожної з названих чотирьох форм, їх поєднання, конкретні розміри фінансових ресурсів, які перерозподіляються, щоразу визначаються по-різному, індивідуально. В результаті вплив цих методів призводить до адміністрування і суб'єктивізму при прийнятті конкретних рішень.

Отже, необхідно виробити єдині критерії організації всіх видів фінансової допомоги, максимально реалізувати потенціал їх цілеспрямованого впливу на економіку регіону. Фінансову допомогу регіонам треба надавати так, щоб спонукати органи державної влади на місцях розширювати власну доходну базу, розвивати інвестиційну активність, структурно перебудовувати економіку регіонів.

ВИСНОВОК

Цей рік є ювілейним для нашої держави - 10 років здобуття незалежності.Процеси розбудови як раз інтенсифікуються, вдосконалюється правова база, відбуваються певні економічні зрушення. України перетворюється на демократичну правову державу - таку, яка задекларована у Конституції. Основою цієї держави повинна бути сильна та сучасна законодавча база.

У цій роботі ми розглянули поняття, зміст та необхідність бюджетного процесу, аспекти його правового регулювання. На даному етапі існуюча бюджетна система характеризується рядом недоліків.

Так, зараз існує неузгодженість між Конституцією, Законом України «Про бюджетну систему України» та Регламентом Верховної Ради. У Законі в статті 26 встановлюється, що Кабі-нет Міністрів України розглядає проект закону про Державний бюджет і приймає остаточне рішення щодо проекту Закону. У Регламенті Верховної Ради стадія розгляду починається з подання проекту у Верховну Раду України.

Конституція України надає право внесення проекту Державного бюджету Кабінету Мі-ністрів України, а Закон України «Про бюджетну систему України» цим правом наділяв Президента України.

Надання Конституцією України Кабінету Міністрів України права подання Верховній Раді проекту Державного бюджету і проекту закону про нього цілком логічне. Кабінет Міністрів України керує складанням проекту бюджету, вносить поправки у відповідності із змінами, що вносяться депутатами, як під час складання проекту, так і в процесі виконання самого бюджету. Це зовсім не означає, що Президент України як глава держави не бере участь у формуванні бюджету. Адже Президент України підписує усі закони, прийняті Верховною Радою України, вживає право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх у Верховну Раду. Саме своє право вето Президент України використав при підписанні закону «Про Державний бюджет України на 1997 рік», постанови про введення закону в дію. Закон Президент підписав, а на постанову наклав вето.

Це були перелічні лише правові аспекти недосконалості бюджетного процесу. Давайте розглянемо організаційні вади:

1. Міністерства, які повинні здійснювати видаткидо в майбутньому році, представляють попередні розрахунки свого майбутнього бюджета із запіздненням.

2. Підготовка проектів капітального та поточного бюджетів проводиться окремо, в результаті чого неможливо оптимально розподілити бюджетні вказівки на поточні и капітальні видатки в межах однієї галузі.

Враховуючи складності економічні проблеми в Україні, сума інвестицій розрахувується, як правило, за остаточним принципом.

3. Здійснення видатків в одному напрямку великою кількістю міністерств та відомств (наприклад, видатки на освіту розподіляються серед 10 міністерствт та відомств) створює усклад-нення в координації їх роботи та робить неможливим розробку спільної політики виділення їм коштів.

4. Переоцінка надходжень під час підготовки бюджета веде до послаблення ролі підготовки бюджета по визначенню політики державних видатків.

5. Нереальний прийнятий бюджет призводить до необхідності робити щоденний вибір у проведенні видатків на етапі поповнення бюджета, наслідком чого є скорочення певних видів видатків.

Щорічний бюджет є частиною процеса, що постійно продовжується, та бюджетна політика, що була прийнята в одному бюджеті, переноситься на наступні роки. Наприклад, постійна зміна розмірів податків буде впливати на річні доходи у послідуючи фінансові роки; тимчасове зростання розмірів податків впливає як на річний розмір доходів у поточному році, так і на розмір державного борга у найближчі роки та відповідно на виплати по обслуговуванню державного борга в цей період; багато видатковизх ініциатив (наприклад, будівництво нової автостради, рішенне про зростання заробітної плати робітникам державного сектора) переносять видаткові зобовязання на майбутні роки.

Для порівняння: комітети Кабінета міністрів Канади, які розробляють бюджетну політику, готують стратегичний огляд та варіанти політики (часто включаючи пропозиції незалежних економічних інститутів). Міністр фінансів Канади, спираючись на економічний та фінансовий прогнози, консультує Кабінет міністрів Канади о можливості узгодження плана видатків при існуючих економічних та фінансових завданнях та пропонує широкий вибір альтернатив. Кабінет міністрів Канади аналізує план видатків, обговорює державні пріоритети та вирішує, де скоротити видатки, щоб узгодити планові видатки з бюджетними цілями. Вибір робиться на політичному рівні на основі аналізу видатків та надходжень різних альтернативних варіантів. На цій стадії підготовки проекта бюджета здійснюютьсяо консультації між:

Керівниками національної та провінціальної влади;

федеральними та провінціальними міністрами фінансів;

групами бізнесменів, працівників та споживачів. Переглянуті розрахунки надходжень та видатків разом з економічним прогнозом представляються на розгляд Кабінету міністрів

Канади (іноді необхідно де0кілька раундів, щоб досягти згоди).

Після цього проект бюджета направляється до парламенту, де цей головний фінансовий документ проходить крізь парламентські дебати (тобто. розгляд). Бріфінги та публічні дебати проходять вже після прийняття бюджета. Вони сприяють затвердженню бюджета, його схваленню (у країні та за її межами). Відносно Канади, то провал бюджета у парламенті може вилитись недовірою уряду та його усуненням.

Зараз в Україні приймається новий Бюджетний Кодекс. Будемо сподіватись , що він усуне існуючи недоліки та включить до себе найкращі прийоми та світовий досвід бюджетного регулювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 Бескид Й. Вдосконалення бюджетного процесу /'Фінанси України'.- 1996. - № 9.

2. Дж. Стрик

Государственные финансы Канады/ пер. с англ. Общ. Ред. А.Л. Кудрина, В.Д. Дзгоева. М.: ОАО «НПО «Экономика», 200.-399с.

3. Єпіфанов А.О. Сало І.В., Дьяконова І.І.

Бюджет і фінансова політика України: навч. посібн. для студентів екон. фак. ВУЗів/ -К.: Наукова думка, 1997. -302c.

4. Закон України «Про бюджетну систему»

5. Іванов В. М.

Бюджетна система: Конспект лекцій. 80 с.: іл. -- Бібліогр.: с. 76-77.ї

6. Конституція України

7.Кузьменко Н. Аналіз міжбюджетних відносин в Україні (на прикладі Чернівецької області). /'Фінанси України'.- 1996. - № 9.

8. Осипчук Л.Л. Организация исполнения государственного бюджета (экономико-правовой аспект): Курс лекций. - К.: МАУП, 1999. - 160с.: ил. - Библиогр.: с.155.

Слухай С. Прямі бюджетні трансферти в системі міжбюджетних відносин /'Фінанси України'.- 1996. - № 12.

10. Фінансове право: підручник/ Алисов Е.А., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. и др. Рук. авт. кол. и отв. ред. Воронова Л.К. -Х.: Консум, 1998. -496c.

11. Шевчук В. Фіскальна політика : необхідність збалансованого бюджету /'Фінанси України'.- 1997. - № 5.