Статистичний аналіз прямого оподаткування в Україні
Розкриття економічної сутності прямого оподаткування, аналіз його обсягу, структури та регіонального розподілу. Вивчення взаємозв’язку прямих податків з макроекономічними показниками, розрахунок їх статистичних характеристик та прогнозних значень.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.10.2009 |
Размер файла | 444,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Друга проблема, що пов'язана з обліком доходу як об'єкта оподаткування, полягає у встановленні порядку визначення доходу, тобто у вирішення того, що відноситься до доходів, а що ні, як обчислюється доход. Оскільки доход, як правило, сальдова величина, то його розмір залежить від відповідно встановленої системи розмежування витрат. Наприклад, прибуток - це різниця між виручкою від реалізації й собівартістю. Залежно від того, які витрати відносяться на собівартість, а які фінансуються за рахунок прибутку, визначається розмір прибутку. Однак це - суб'єктивна величина, бо, змінивши розмежування витрат, отримаємо й іншу величину прибутку. Об'єктивно ж ні сума доходів, ні сума витрат не змінюються.
Прибутковий податок відіграє велику роль у фінансовому регулюванні економіки. Регулюючий механізм цього податку реалізується через диференціацію ставок і пільгове оподаткування По-перше, розмежовуючи прибуткове оподаткування юридичних і фізичних осіб і встановлюючи для них різний рівень ставок, держава підтримує певні пропорції між фондом споживання і фондом нагромадження. Ці пропорції є одними з найважливіших у регулюванні економіки. По-друге, встановлюючи пільгове оподаткування (понижені ставки або повне звільнення) для окремих галузей і регіонів, держава стимулює відповідний перелив капіталу і веде певну структурну політику. По-третє, держава може встановлювати пільгове оподаткування тих напрямів формування і використання доходів, у яких заінтересоване суспільство. Регулююча функція податків найбільш притаманна саме прибутковому податку, пов'язаному з використанням доходів юридичних і фізичних осіб. Жоден інший податок не може забезпечити такий вплив на інтереси суб'єктів розподільних відносин у суспільстві. Саме з огляду на це, незважаючи на всі труднощі у стягненні цього податку, він використовується практично у всіх країнах світу, в тому числі і в Україні.
Майновий податок установлюється відносно майна, яке перебуває у власності того чи іншого платника. Перелік майна, що оподатковується, визнається чинним законодавством. В Україні оподатковуються транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми. Передбачається оподаткування майна підприємств і нерухомого майна громадян. Разом з тим слід зазначити, що джерелом сплати цих податків є доходи юридичних і фізичних осіб. Тому дуже важливим при встановленні майнових податків є їх взаємоузгодження із прибутковим оподаткуванням.
При введенні одночасно і прибуткового, і майнового оподаткування необхідно, по-перше, застосовувати помірковані ставки для обох податків. По-друге, можливе виключення із оподатковуваного доходу сум майнових податків. Такий підхід має врівноважити податковий тягар для всіх членів суспільства. Звісно, в умовах, коли особиста і приватна власність проголошувались мало не протизаконними, і податки на майно були відповідно дискримінаційне спрямовані. Однак у інших умовах постала необхідність створити повноцінного власника, багатство якого основа багатства суспільства. Тому майнові податки мають застосовуватись як доповнення до прибуткового оподаткування і тільки як інструмент повнішого стягнення податків, як не фінансовий важіль, спрямований проти формування власника і власності.
На відміну від прибуткового при майновому оподаткуванні можливості приховування об'єкта оподаткування й ухилення від повної сплати податку незначні (якщо, звичайно, об'єкти власності суттєві - будівлі, транспортні засоби, а не дріб'язок). Крім грошової оцінки, об'єкт оподаткування може мати фізичний вимір, що спрощує його облік і нарахування податку. Для стягнення цих податків не обов'язкова наявність високопрофесійного податкового апарату, тому ця форма податків широко застосовується при місцевому оподаткуванні.
Недоліком майнових податків є обмежена регулююча функція. Якщо вона і діє, то тільки як фінансовий тиск проти власника, бо для того, щоб не платити податки, треба не бути власником.
Податок на спадщину і дарування є різновидом майнового оподаткування. На відміну від майнових податків цей податок має разовий характер, він стягується при переході власності від однієї особи до іншої особи. Юридичною основою стягнення цього податку є беззатратне формування власності. Джерелом сплати податку можуть виступати особисті кошти платника, або, за їхньої відсутності чи недостатності, кошти, отримані від реалізації частини майна. Податок на спадщину і дарування може справлятись у прямій формі такого податку або через систему державного мита, як це робиться в Україні. Ставки мита диференційовані для прямих і побічних спадкоємців. Цим саме враховується те, що прямі спадкоємці брали певну участь у формуванні майна, що переходить їм у спадщину.
Податок на прибуток - є елементом податкової системи України та інструментом перерозподілу національного доходу, потребує певного розвитку ринкових відносин. Оподаткування прибутку, з одного боку, забезпечує залежність державного бюджету від процесів, які відбуваються в матеріальному виробництві, а з іншого - надає широкі можливості здійснення заходів з державного регулювання економіки.
Оподаткування прибутку є досить активним важелем, за допомогою якого держава може вплинути на фінансово-господарську діяльність підприємств. Це значною мірою пов'язано з визначенням об'єкта оподаткування, методикою його розрахунку. При оподаткуванні прибутку можлива реалізація його регулювальної функції.
Чинний порядок визначення оподаткування прибутку дає можливість платнику податку активно вплинути на формування абсолютної суми оподаткованого прибутку, а отже, і податку на прибуток, враховуючи:
склад основних валових витрат, що виключаються із суми скоригованого валового доходу;
склад валових постійного призначення, на суму яких також зменшується скоригований прибуток.
Специфіка динаміки прибутку, її схильність до значних коливань залежно від рівня економічної кон'юнктури та відтворювального циклу зумовлює більш значні коливання надходжень до державного бюджету. Ті процеси, які відбуваються зараз в економіці, не сприяють зростанню прибутків господарюючих суб'єктів. Це впливає на визначення структури податкової системи в Україні та перспективи її подальшого розвитку. Останні більш реально пов'язувати із зростанням бази оподаткування. Крім того, технічна складність податку на прибуток, пов'язана з необхідністю розрахунку собівартості реалізованої продукції та оподаткованого прибутку, також може бути однією з причин недоцільності односторонньої спрямованості національної податкової системи на даний вид податку.
Тільки в умовах реальною ринку може формуватись реальна ринкова ціна, а відтак і реальний прибуток. При цьому прибуток є імовірною величиною з такою ж вірогідністю, як і отримання прибутку, можуть мати місце і збитки. Ринкові відносини не гарантують отримання прибутку, як це було в умовах планового ціноутворення В перехідний до ринку період, при так званому вільному ціноутворенні прибуток виступає фактично фіскальною монополією виробника щодо споживача, що пояснюється монополізацією ринку. Якщо ж прибуток є фіскальною монополією, то таким по суті буде і податок на прибуток.
Платники податку самостійно визначають суми податку, які належить заплатити.
Новим моментом цього механізму є заборона на нарахування податкової амортизації на виведені із експлуатації основні фонди другої та третьої груп.
Серед реальних податків найпоширенішим є земельний і промисловий податки.
Земельний податок - один із найдавніших у світі. Земля з давніх-давен розглядалась як головне джерело багатства і тому найперше стала об'єктом оподаткування. Спочатку податок сплачувався у натуральному вигляді, а потім поступово з розвитком товарно-грошових відносин став сплачуватися грішми. Можуть застосовуватися різноманітні форми виділення об'єкта оподаткування й обчислення цього податку. Головною, яка застосовується і в Україні, є встановлення об'єктом оподаткування площі земельної ділянки і диференціація ставок залежно від родючості ґрунту і місця знаходження ділянки. Можливий варіант погодження земельного податку з розміром доходу, що його отримує власник землі або той, хто її використовує на умовах оренди чи інших підставах.
Земельний податок відіграє відчутну роль у суспільстві та у фінансовій політиці. За відсутності суттєвих недоліків він має значні переваги як у фіскальному, так і в регулюючому планах. По-перше, при стягненні земельного податку майже не існує можливості ухилення від сплати. Земельну ділянку неможливо сховати. Як об'єкт оподаткування вона порівняно легко піддається чіткому обліку. По-друге в земельному податку досить чітко реалізується принципом соціальної справедливості. При варіанті сплати пропорційно до розміру ділянки і родючості ґрунтів кожен платить залежно від того природного потенціалу, яким він володіє. Результати ж господарювання не впливають на суми податку, і тому існує прямий стимул працювати якомога краще. По-третє, земельний податок є засобом вилучення диференційної земельної ренти, що надає усім платникам рівні можливості. По-четверте, цей податок виступає важливим економічним інструментом у руках держави. Насамперед, з одного боку, він сприяє ефективному використанню основного природного багатства. Сама платність і механізм цієї платності змушують землевласника чи землекористувача отримувати доход від землі. Безплатне землекористування ніколи не було ефективним, про що свідчить, зокрема, недавній досвід планового господарювання з переданням землі колгоспам. З іншого боку, земельний податок є інструментом регулювання розміщення продуктивних сил на території країни. Встановлюючи диференційовані ставки не тільки залежно від родючості ґрунтів, а й від місця знаходження; земельної ділянки, держава регулює розподіл суспільного капіталу. Для регіонів, які потребують додаткового розвитку, встановлюються пільгові понижені ставки або застосовується звільнення від оплати земельного податку. Навпаки, в індустріальне перенасичених регіонах необхідно вдаватися до підвищених ставок.
Промисловий податок стягується з різних видів промислів, які приносять доход. Однак на відміну від прибуткового податку він не передбачає точного обліку доходів, а оподаткування ведеться за зовнішніми ознаками майна, яке пов'язане з одержанням доходів. В Україні стягнення промислового податку1 відбувається у вигляді плати за патент на право разової торгівлі фізичними особами. Особливого значення у податковій системі й податковій політиці цей податок не має.
Вплив податків на економіку сучасного суспільства можна зрозуміти, тільки проаналізувавши зв'язок податків із усією системою виробничих відносин. Вилучення як податків частини ВВП пов'язано, насамперед, зі сферою впливу держави на процес розширеного відтворення. У свою чергу величина, що вилучається, багато в чому визначає структуру і темпи росту суспільного відтворення.
Враховуючи функції доходів підприємств і необхідність використання прибуткового оподаткування як інструменту регулювання розвитку виробництва, очевидно, що фіскальній функції податку на прибуток (доход) юридичних осіб слід надавати другорядного значення. Цю функцію більшою мірою мають виконувати інші податки, зокрема особистий податок з доходів фізичних осіб. Такий підхід зумовлює й відповідну структуру доходів бюджету, за якої питома вага особистого податку з доходів фізичних осіб більша, ніж податку на прибуток (доход). Саме така структура і склалася в країнах із розвинутою ринковою економікою.
Одним із постійних і завжди актуальних питань у сфері податків є оподаткування прибутків підприємств. У цьому аспекті виникає декілька важливих принципових завдань:
визначення об'єкта оподаткування;
встановлення податкових ставок;
з'ясування переліку податкових пільг і умов їх надання суб'єктами підприємництва.
Базою для стягнення податку сьогодні у всьому світі є балансовий прибуток. Поряд з іншими потенційними об'єктами, які могли б оподатковуватися, він уже довів свою ефективність та оптимальність, і дискусій з цього приводу в країнах із розвинутою економікою практично не виникає. Такого ж погляду дотримується впродовж останніх п'яти років й Україна, де довгий час було спірним питання стосовно визначення бази для стягнення податку з підприємств: запровадити податок на балансовий прибуток, на валовий дохід чи податок з обігу.
Найвідповідальнішим моментом при створенні системи оподаткування підприємств є встановлення податкових ставок. Із часом в результаті еволюції виявилося, що необхідно застосовувати невисокі норми оподаткування суб'єктів підприємництва. Вони можуть встановлюватись або на основі розміру одержаного прибутку, або на основі галузі підприємницької діяльності підприємства чи її здійснення на певній території.
1.4 Система статистичних показників щодо аналізу прямих податків
Збір і обробка даних про доходи та видатки державного бюджету - справа статистики. Державний та місцевий бюджети складаються з дохідної та видаткової частини.
Таблиця 1.1 - Обґрунтування системи статистичних показників в розподілі по підсистемах і напрямах статистичного аналізу
Підсистеми |
Напрями статистичного аналізу |
Система статистичних показників |
|
1. Управління поточними податками. |
1.1. Аналіз формування поточних податків (податки на виробництво та імпорт, податки на дохід та власність, поточні податки на власність тощо) на регіональному рівні. 1.2. Аналіз обсягів, динаміки і структури поточних податків. 1.3. Аналіз диференціації податкових ставок. 1.4. Аналіз залежності обсягів податкових надходжень від розмірів тіньової економіки, індексу інфляції та сезонних коливань. |
1.1. Обсяг і рівень виробництва (ВВП), імпорту. 1.2. Обсяг і рівень доходу, кількості платників податку на доходи та власність. 1.3. Рівень податкових ставок, в тому числі й на міжнародні операції. 1.4. Сальдо міжнародних операцій. 1.5. Обсяг витрат та кількості платників податків на витрати. 1.6. Індекс інфляції, сезонна хвиля. |
|
2. Управління капітальними податками. |
2.1. Аналіз формування капітальних податків (податки на на спадок, на даровизну, на операції з капіталом) на регіональному рівні. 2.2. Аналіз обсягів, динаміки і структури капітальних податків. 2.3. Аналіз диференціації податкових ставок податку на капітал. 2.4. Аналіз залежності обсягів податкових надходжень від розмірів тіньової економіки, індексу інфляції та сезонних коливань. |
2.1 Обсяг капіталу, що підлягає оподаткуванню. 2.2 Рівень податкових ставок податку на капітал. 2.3 Індекс інфляції, сезонна хвиля. |
Аналіз структури доходів і витрат дозволяє визначити основні джерела формування доходів держави і напрямки розподілу одержаних коштів, що має принципове економічне і соціально-політичне значення.
При виконанні цих задач статистика спирається на звітність про виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів, яка надається бюджетними та банківськими установами, органами Державного комітету статистики і господарськими організаціями.
У процесі аналізу склад доходів та видатків державного бюджету вивчається більш докладніше. Надходження від підприємств розподіляються за галузями та формами власності, надходження від населення - за видами податків та іншими ознаками.
Статистика вивчає податкові надходження за допомогою системи показників, основу яких становлять показники структури та динаміки.
Таблиця 1.2 - Система статистичних показників
Назва показника |
Формула і позначення |
Економічна інтерпритація і призначення |
|
Абсолютні показники |
|||
1) Сума податкових надходжень від однієї господарюючої одиниці |
, (грн.) |
Являє собою обсяг податкових надходжень від однієї господарюючої одиниці до бюджетів усіх рівнів за певний проміжок часу (рік, квартал, місяць). |
|
2) Сума податкових надходжень від одного виду податку |
, (грн.) |
Являє собою обсяг податкових надходжень від одного виду податку до бюджету (наприклад, від ПДВ, акцизного збору чи податку на прибуток). |
|
3) Обсяг податкових надходжень |
, грн. , грн. |
Являє собою всю сукупність податкових надходжень до бюджету від всіх господарюючих одиниць за певний період (рік, квартал, місяць). Являє собою всю сукупність податкових надходжень до бюджету від всіх видів податків та зборів. |
|
4) Середня сума податкових надходжень від однієї господарюючої одиниці |
, грн. |
Показує середню суму податкових надходжень від одного платника податку. |
|
5) Кількість платників податків та зборів |
, од |
Вся кількість юридичних та фізичних осіб, що є платниками податків. |
|
6) Обсяг виробленої продукції (наданих послуг) |
, грн. |
Валовий внутрішній продукт, вироблений в країні (регіоні) за певний проміжок часу (рік, квартал, місяць). |
|
7) Обсяг оподатковуваного показника, який припадає на одного платника податку |
, грн. |
Розмір доходу (або ін. оподатковуваного показника) від однієї господарюючої одиниці, який буде зменшено на суму податку. |
|
8) Загальна сума оподатковуваного доходу |
=, грн. |
Розмір доходу (або ін. оподатковуваного показника) від всіх господарюючих одиниць, який буде зменшено на суму податку. |
|
9) Середня сума оподатковуваного доходу |
=, грн. |
Середня сума доходу від однієї господарюючої одиниці, що підлягає оподаткуванню. |
|
Відносні показники |
|||
1) Середня процентна ставка |
*100, % |
Показує, яка частка доходу підлягає перерахуванню до бюджету. За кожним видом податку існують різні податкові ставки, при чому деякі не залишаються незмінними, а коливаються залежно від обсягу доходу або іншої величини, яка обкладається податком (диференційована шкала). |
|
2) Податкоємність |
*100,% |
Питома вага податку в загальному обсязі виробленого продукту |
|
3) Питома вага певного платника податку (або території) в загальному обсязі податкових надходжень |
*100, % |
Показує питому вагу та значення певного платника податку (чи території) в загальному обсязі податкових надходжень |
|
4) Питома вага певного податку в загальному обсязі податкових надходжень |
*100, % |
Показує питому вагу та значення певного податку в загальному обсязі податкових надходжень |
Аналіз податкових доходів в динаміці передбачає розрахунок темпів росту та приросту, абсолютну зміну розмірів податку.
Показники динаміки кожного окремого податку можна розрахувати за допомогою формул:
1) абсолютна зміна: базисна
,
ланцюгова
.
2) темп росту: базисний
,
ланцюговий
;
3) темп росту:
;
4) абсолютне значення1% приросту:
Рівень виконання плану за податковими доходами державного бюджету розраховується відношенням фактичного обсягу сплачених податків до запланованого:
де хФ та хП - відповідно фактичний та запланований розмір податкових надходжень.
Структурні зрушення у податках можна визначити за допомогою як лінійного , так і квадратичного коефіцієнтів структурних зрушень:
де та - частки окремих видів податків відповідно базисного та звітного періодів;
- число окремих податків в загальному їх об'ємі.
Коефіцієнт структурних зрушень також можна розрахувати в розрізі регіонів.
Статистичні дані про державний бюджет дозволяють аналізувати величину заборгованості за податковими платежами, а також недостачі за окремими видами податків.
Податки є вагомим економічним важелем. За допомогою податків держава має можливість впливати на виробництво, стимулюючи або стримуючи його розвиток. Реформування податкової системи повинно забезпечити наповнення в необхідному обсязі дохідної частини бюджету. До чинників, що істотно впливають на зміну обсягів податкових доходів державного бюджету, належить зміна податкових ставок і розмір бази оподаткування.
Абсолютна зміна обсягу податкових відрахувань по одному виду у звітному періоді порівняно з базовим за рахунок двох чинників може бути обчислена за формулою:
?ПВ = ПВ1 - ПВ0 = ?ПВпс + ?ПВпб,
де ?ПВ - абсолютна зміна обсягу податкових відрахувань;
ПВ0, ПВ1 - обсяг податкових відрахувань у базисному і звітному періодах;
?ПВпс - абсолютна зміна обсягу податкових відрахувань за рахунок зміни ставки податку (ПС);
?ПВпб - абсолютна зміна обсягу податкових відрахувань за рахунок зміни бази оподаткування (ПБ).
Абсолютна зміна обсягу податкових відрахувань за рахунок зміни ставки податку:
?ПВпс = (ПС1 - ПС0) ? ПБ1.
Абсолютна зміна обсягу податкових відрахувань за рахунок зміни бази оподаткування:
?ПВпб = (ПБ1 - ПБ0) ? ПС0,
де ПБ0, ПБ1 - податкова база в базисному і звітному періодах;
ПС0, ПС1 - розмір податкової ставки в базисному і звітному періодах.
Частка податкових відрахувань до бюджету визначається за формулами:
a. за рахунок зміни податкової ставки
b. за рахунок зміни обсягу податкової бази
Залежність зміни рівня податкових надходжень від зміни рівня ВВП можна оцінювати за допомогою коефіцієнта еластичності (Кел), який розраховують відношенням темпу приросту податкових надходжень (Тy) до темпу приросту валового внутрішнього продукту (Тx):
він показує на скільки відсотків змінюються податкові надходження державного бюджету при зміні рівня ВВП на один відсоток. Якщо Кел ? 1, то і податок (податкова система) є еластичними, а отже, має значний потенціал автоматичного регулятора, оскільки при цьому більша процентна зміна ВВП веде до більшої процентної зміни податкових надходжень. При Кел < 1 податок (податкова система) - нееластичні. Однак, перш ніж аналізувати еластичність податків і податкової системи варто наголосити, що через зміни в умовах оподаткування показники еластичності є тим менш порівняльними, чим більший період часу їх розділяє. Тому коректний аналіз прямих податків і податкової системи можливим у межах як максимум одного бюджетного року.
Індикатором податкового тиску слугує середній рівень сплачених податків на одного платника.
2. Статистичний аналіз обсягів та структури прямого оподаткування
2.1 Аналіз структури та структурних зрушень
Податкові надходження - одне із основних джерел поповнення доходної частини державного бюджету країни. Податки сплачуються до державного або місцевих бюджетів їх платниками кожного місяця за встановленими ставками та базою оподаткування.
Оскільки на обсяги податкових надходжень впливають дуже багато чинників (сезонність деяких податків, економічна нестабільність економіки, темпи інфляції, зміни у податковому законодавстві тощо) обсяги надходжень податків за окремі місяці за рік різняться між собою. Таке положення говорить про нерівномірність надходжень податків до бюджету. Цей факт повинен бути врахований у політиці держави при складанні бюджетів на наступні роки.
Тобто нагальною проблемою стає вивчення структури надходжень податків та врахування цього у подальших роках для більш ефективного складання державного бюджету.
Тому одним із важливіших завдань статистики на цьому етапі державної політики є статистичне вивчення структури податкових надходжень, їх розподіл по місяцях, порівняльний аналіз всієї структури за декілька років, оцінка структурних зрушень, виявлення найбільш нестабільних місяців за обсягом надходжень.
Отже, проаналізуємо структуру податкових надходжень взагалі та надходжень прямих податків зокрема в Україні за 2000-2004 роки. В додатку 2 наведено обсяги податкових доходів державного бюджету України в 2000-2004 роках.
Згідно додатку 3 "Питома вага надходжень по окремих видах податків в загальному обсязі податкових надходжень до Зведеного бюджету України в 2000-2004 роках" можна побачити, що найбільші суми надходжень за цей період по таких видах податків: податки на доходи, податки на прибуток, податок на збільшення ринкової вартості; внутрішні податки за товари та послуги. На рис. 2.1. та рис. 2.2. можна добре побачити співвідношення основних видів податків згідно їх вагомості в загальному обсязі податкових надходжень в 2000 році та в 2004 році відповідно.
Рис. 2.1. Питома вага надходжень по окремих видах податків в загальному обсязі податкових надходжень до Зведеного бюджету України в 2000 році
Так, в 2000 році податки на доходи, податки на прибуток, податок на збільшення ринкової вартості становили 44,9% від загальної суми податкових надходжень Зведеного бюджету; внутрішні податки за товари та послуги - 39,1%. В 2004 році частки надходжень по цих видах в загальному обсязі податкових надходжень податків суттєво не змінились і становлять: податки на доходи, податки на прибуток, податок на збільшення ринкової вартості - 46,5%; внутрішні податки за товари та послуги - 36,0%. Помітно, що частка находжень з податків на доходи, податків на прибуток, податку на збільшення ринкової вартості в 2004 році в порівнянні з 2000 роком збільшилась, тоді як частка надходжень з внутрішніх податків за товари та послуги - зменшилась.
Можемо зазначити, що обсяг надходжень з податків на доходи, податків на прибуток, податку на збільшення ринкової вартості за даний період в середньому становив 46,3% від обсягу податкових надходжень; обсяг надходжень з внутрішніх податків за товари та послуги - 37,3%.
Рис. 2.2. Питома вага надходжень по окремих видах податків в загальному обсязі податкових надходжень до Зведеного бюджету України в 2004 році
Потрібно зазначити, що податки на доходи, податки на прибуток, податок на збільшення ринкової вартості належать до прямих податків, внутрішні податки за товари та послуги - до непрямих. Як вважають економісти, на основі еволюції податкових систем різних країн співвідношення прямих і непрямих податків залежить від досконалості механізму стягнення податків; здатності податкових систем звести до мінімуму ухилення від оподаткування; рівня податкової культури; традицій оподаткування; загальної орієнтації на соціальний компроміс; розв'язання найгостріших соціальних проблем.
Загальні тенденції в оподаткуванні реалізуються ще в одному напрямі - із зростанням рівня податкових надходжень частка непрямих податків знижується. Ця тенденція наявна і в нашому випадку. Як це зазначалось раніше, частка находжень з податків на доходи, податків на прибуток, податку на збільшення ринкової вартості в 2004 році в порівнянні з 2000 роком збільшилась, тоді як частка надходжень з внутрішніх податків за товари та послуги - зменшилась.
Основний фактор, що визначає співвідношення між прямими та непрямими податками - це життєвий рівень переважної частини населення. Низький рівень об'єктивно обмежує масштаби податкових надходжень із доходів юридичних і фізичних осіб.
Водночас існує й інший фактор - національні особливості окремих країн, що зумовлюють наявність різних стереотипів щодо тих чи інших податків.
Отже, можна дійти висновку, що співвідношення між прямими та непрямими податками різне не лише у розвинутих країнах та країнах, що розвиваються, а й також у деяких країнах, які входять до тієї чи іншої групи.
Політика оподаткування у більшості країн світу щодо системи "прямі - непрямі податки" свідчить, що в ній існують два найважливіші податки: прибутковий, в основі якого лежить прогресивне оподаткування громадян та юридичних осіб за сукупністю всіх доходів з усіх джерел як всередині країни, так і за кордоном (прямий податок), і податок на додану вартість (непрямий податок).
Так, обсяг надходжень з податку на додану вартість за період з 2000 року по 2004 рік в середньому становив 27,5% від загального обсягу податкових надходжень до Зведеного бюджету України, з податку на прибуток підприємств - 23,6%, з податку з доходів фізичних осіб - 22,8%.
На рис. 2.3. зображена динаміка надходжень основних видів податків в Україні в 2000-2004 роках.
Отже, як можна побачити, прямі податки мають більший обсяг надходжень ніж непрямі. Так, в 2004 році прямі податки становили 52,9% в загальному обсязі податкових надходжень Зведеного бюджету України; непрямі - 44,0%; інші податки - 3,1%.
Рис. 2.3. Динаміка надходжень основних видів податків в Україні в 2000-2004 роках
Проведемо аналіз структурних зрушень прямих податків та оцінимо інтенсивність цих зрушень. Для цього порівняємо розходження структур надходжень прямих податків в Україні за 2000-2004 роки за допомогою коефіцієнта схожості структур та розрахуємо середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення часток .
Ці показники розраховуються за наступними формулами:
коефіцієнт схожості структур
;
середнє лінійне відхилень часток
;
середнє квадратичне відхилень часток
,
де та - частки відповідно базисного та поточного періоду,
- число складових сукупності.
Необхідні розрахунки наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - До розрахунку коефіцієнта схожості структур, середнього лінійного та середнього квадратичного відхилень часток
Вид прямого податку |
2000 рік, |
2004 рік, |
Відхилення часток, |
Модуль відхилень, |
Квадрат відхилень |
|
Податки на доходи і податки на прибуток, податок на збільшення ринкової вартості |
84,9 |
87,9 |
3 |
3 |
9 |
|
Податки на власність |
3,2 |
2,0 |
-1,2 |
1,2 |
1,4 |
|
Платежі за використання природних ресурсів |
11,9 |
10,1 |
-1,8 |
1,8 |
3,2 |
|
Разом |
100 |
100 |
0 |
6 |
13,6 |
Визначимо коефіцієнт схожості структур:
.
Отже, можемо стверджувати, що структури надходжень прямих податків в 2000 та 2004 роках за видами податків схожі на 97%.
Тепер визначимо середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення часток:
,
тобто частки окремих видів прямих податків змінились в середньому на 2 п. п.
Отже, можемо зазначити, що структура надходжень прямих податків за період з 2000 року по 2004 рік суттєво не змінилась.
Тобто питома вага кожного виду прямого податку в загальному обсязі надходжень прямих податків не зазнала великих змін.
.
Завдяки своїм математичним властивостям квадратичний коефіцієнт структурних зрушень дещо більший.
2.2 Регіональний аналіз прямих податків
В попередньому розділі ми провели аналіз структури податкових надходжень в розрізі податків. Але не менш важливо аналізувати податкові надходження та надходження прямих податків зокрема в розрізі регіонів. Отже, в цьому розділі ми проаналізуємо розподіл податкових надходжень та надходжень прямих податків між регіонами України. В додатку 4 наведено дані щодо обсягу податкових надходжень за регіонами України в 1999-2002 роках.
На рис. 2.4. та рис. 2.5. можна добре побачити співвідношення податкових надходжень за основними регіонами України згідно їх вагомості в загальному обсязі податкових надходжень в 1999 році та в 2002 році відповідно.
Рис. 2.4. Питома вага податкових надходжень в розрізі регіонів України в 1999 році
Помітно, що протягом чотирьох років з 1999 по 2002 найбільша частка податкових надходжень до бюджету України припадала на податкові надходження м. Києва. Так, в 1999 році вона становила 17,4%, в 2000 році - 20,5%, в 2001 році - 21,7%, в 2002 році - 22,0%. Отже, в середньому за цей період частка податкових надходжень м. Києва становила 20,4%.
Також щороку зростала частка податкових надходжень в Луганській області. Так, з 1999 року по 2002 рік вона зросла з 3,7% до 4,6% і в середньому становила 4,0%.
В 2002 році в порівнянні з 1999 роком збільшились частки податкових надходжень по таких областях: Вінницькій, Волинській, Запорізькій, Сумській, Херсонській, Чернігівській та м. Севастополя.
Рис. 2.4. Питома вага податкових надходжень в розрізі регіонів України в 2002 році
Ми розглянули регіональний розподіл всіх податкових надходжень. Тепер потрібно проаналізувати регіональний розподіл надходжень з прямих податків. Для цього розглянемо розподіл надходжень по регіонах України в 2002 році по таких видах прямих податків, як податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб та плата за землю. В таблиці 2.2. наведено дані щодо розподілу надходжень цих податків за регіонами України в 2002 році.
Як і можна було передбачити, найбільша частка податкових надходжень за всіма видами податків припадає на надходження м. Києва. Так, частка надходжень м. Києва з податку на прибуток підприємств становить 23,9%, з податку з доходів фізичних осіб - 18,8%, з плати за землю15,3%. Однак, крім м. Києва наявні ще два "лідери". Так, частка надходжень Донецької області з податку на прибуток підприємств становить 11,6%, податку з доходів фізичних осіб - 11,9%, з плати за землю - 13,3%. Частка надходжень Дніпропетровської області за цими видами податків становить 9,5%, 9,2% та 15,3% відповідно.
Можемо зазначити, що за всіма трьома видами прямих податків достатньо однаковий регіональний розподіл. Для того, щоб переконатися в цьому, обчислимо коефіцієнт схожості структур.
Отже, згідно даних таблиці 2.2. можемо розрахувати коефіцієнти схожості структур надходжень з податку на прибуток підприємств, з податку на доходи фізичних осіб та плати за землю. Спочатку визначимо цей коефіцієнт для надходжень з податку на прибуток підприємств та з податку на доходи фізичних осіб:
.
Отже, можемо стверджувати, що розподіл надходжень з податку на прибуток та з податку на доходи фізичних осіб за регіонами схожі на 89,5%.
Тепер визначимо коефіцієнт схожості структур надходжень з податку на прибуток підприємств та з плати за землю:
.
Отже, можемо стверджувати, що розподіл надходжень з податку на прибуток та з плати за землю за регіонами схожі на 83,8%.
Таблиця 2.2 - До розрахунку коефіцієнта схожості структур
Регіон |
Податок на прибуток підприємств, |
Податок з доходів фізичних осіб, |
Плата за землю, |
Відхилення часток, |
Модуль відхилень, |
Відхилення часток, |
Модуль відхилень, |
|
Автономна республіка Крим |
2,2 |
3,5 |
3,2 |
-1,3 |
1,3 |
-1,0 |
1,0 |
|
Вінницька |
0,9 |
2,1 |
2,1 |
-1,2 |
1,2 |
1,2 |
1,2 |
|
Волинська |
0,6 |
1,1 |
1,0 |
-0,5 |
0,5 |
-0,4 |
0,4 |
|
Дніпропетровська |
9,5 |
9,2 |
15,3 |
0,3 |
0,3 |
-5,8 |
5,8 |
|
Донецька |
11,6 |
11,9 |
13,3 |
-0,3 |
0,3 |
-1,7 |
1,7 |
|
Житомирська |
1,2 |
1,6 |
1,1 |
-0,4 |
0,4 |
0,1 |
0,1 |
|
Закарпатська |
0,6 |
1,3 |
0,7 |
-0,7 |
0,7 |
-0,1 |
0,1 |
|
Запорізька |
5,7 |
5,1 |
5,0 |
0,6 |
0,6 |
07 |
0,7 |
|
Івано-Франківська |
1,6 |
1,7 |
1,4 |
-0,1 |
0,1 |
0,2 |
0,2 |
|
Київська |
2,4 |
3,1 |
2,1 |
-0,7 |
0,7 |
0,3 |
0,3 |
|
Кіровоградська |
0,7 |
1,4 |
2,2 |
-0,7 |
0,7 |
-1,5 |
1,5 |
|
Луганська |
3,4 |
4,3 |
3,6 |
-0,9 |
0,9 |
-0,2 |
0,2 |
|
Львівська |
4,2 |
4,2 |
3,5 |
0 |
0,0 |
0,7 |
0,7 |
|
Миколаївська |
2,7 |
2,7 |
2,3 |
0 |
0,0 |
0,4 |
0,4 |
|
Одеська |
5,5 |
5,1 |
5,5 |
0,4 |
0,4 |
0,0 |
0,0 |
|
Полтавська |
6,0 |
3,3 |
3,3 |
2,7 |
2,7 |
2,7 |
2,7 |
|
Рівненська |
1,8 |
1,5 |
1,1 |
0,3 |
0,3 |
0,7 |
0,7 |
|
Сумська |
3,1 |
2,0 |
2,2 |
1,1 |
1,1 |
0,9 |
0,9 |
|
Тернопільська |
0,4 |
1,0 |
0,9 |
-0,6 |
0,6 |
-0,5 |
0,5 |
|
Харківська |
6,1 |
6,4 |
5,4 |
-0,3 |
0,3 |
0,7 |
0,7 |
|
Херсонська |
0,7 |
1,4 |
1,7 |
-0,7 |
0,7 |
-1,0 |
1,0 |
|
Хмельницька |
1,6 |
1,6 |
1,6 |
0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
|
Черкаська |
0,9 |
1,9 |
2,7 |
-1 |
1,0 |
-1,8 |
1,8 |
|
Чернівецька |
0,5 |
0,9 |
1,0 |
-0,4 |
0,4 |
-0,5 |
0,5 |
|
Чернігівська |
1,8 |
1,7 |
1,4 |
0,1 |
0,1 |
0,4 |
0,4 |
|
м. Київ |
23,9 |
18,8 |
15,3 |
5,1 |
5,1 |
8,6 |
8,6 |
|
м. Севастополь |
0,6 |
1,2 |
0,8 |
-0,6 |
0,6 |
-0,2 |
0,2 |
|
Разом |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
0,0 |
21,0 |
0,0 |
32,3 |
В результаті проведеного аналізу можемо стверджувати, що загальні тенденції регіонального розподілу податкових надходжень наявні і в розподілі надходжень за окремими видами прямих податків за регіонами.
2.3 Аналіз взаємозв'язків
Податкові надходження Зведеного бюджету України залежать від багатьох макроекономічних показників. Основними показниками , від зміни яких суттєво залежать податки є доходи бюджету та ВВП.
Залежність між податковими надходженнями та ВВП визначимо за допомогою коефіцієнта еластичності. Однак, перш ніж аналізувати еластичність податків і податкової системи варто наголосити, що через зміни в умовах оподаткування показники еластичності є тим менш порівняльними, чим більший період часу їх розділяє. Тому коректний аналіз прямих податків і податкової системи можливим у межах як максимум одного бюджетного року.
Коефіцієнт еластичності визначається за такою формулою:
.
Таблиця 2.3 - До розрахунку коефіцієнта еластичності
2002 рік |
2003 рік |
Темп приросту, % |
||
Податкові надходження, млн. грн. |
20222,2 |
26758,5 |
32,3 |
|
Валовий внутрішній продукт, млн. грн. |
225810,0 |
267344,0 |
18,4 |
Отже, за допомогою даних таблиці 2.3. розрахуємо коефіцієнт еластичності:
.
Тобто, податкова система є еластичною, і зі зміною ВВП на 1%, податкові надходження Зведеного бюджету України збільшуються на 1,76%.
Вивчимо взаємозв'язок окремих видів прямих податків (податку на прибуток підприємств та податку з доходів фізичних осіб) з макроекономічними показниками.
Спочатку розрахуємо коефіцієнт еластичності для оцінки взаємозв'язку надходжень з податку на прибуток підприємств та обсягу валового прибутку прибуткових підприємств.
Таблиця 2.4 - До розрахунку коефіцієнта еластичності
2002 рік |
2003 рік |
Темп приросту, % |
||
Надходження з податку на прибуток підприємств, млн. грн. |
9398,3 |
13237,2 |
40,8 |
|
Валовий прибуток прибуткових підприємств, млн. грн. |
95054,0 |
114909,0 |
20,9 |
Отже, за допомогою даних таблиці 2.4. розрахуємо коефіцієнт еластичності:
.
Тобто, зі зміною обсягу валового прибутку прибуткових підприємств на 1%, надходження з податку на прибуток підприємств збільшуються на 1,95%.
Тепер розрахуємо коефіцієнт еластичності для оцінки взаємозв'язку надходжень з податку з доходів фізичних осіб та обсягу фонду оплати праці найманих працівників.
Таблиця 2.5 - До розрахунку коефіцієнта еластичності
2002 рік |
2003 рік |
Темп приросту, % |
||
Надходження з податку з доходів фізичних осіб, млн. грн. |
10823,9 |
13521,3 |
24,9 |
|
Фонд оплати праці найманих працівників, млн. грн. |
103117,0 |
122188,0 |
18,5 |
Отже, за допомогою даних таблиці 2.5. розрахуємо коефіцієнт еластичності:
.
Тобто, зі зміною обсягу фонду оплати праці найманих працівників на 1%, надходження з податку з доходів фізичних осіб збільшуються на 1,35%.
Тепер вивчимо взаємозв'язок надходжень податку з доходів фізичних осіб з обсягом фонду оплати праці найманих працівників за допомогою використання регресійного методу аналізу.
Різні явища по-різному реагують на зміну факторів. Для того щоб відобразити характерні особливості зв'язку конкретних явищ, статистика використовує різні за функціональним видом регресійні рівняння. Якщо зі зміною фактора результат змінюється більш-менш рівномірно, такий зв'язок описується лінійною функцією . Коли йдеться про нерівномірне співвідношення варіацій взаємозв'язаних ознак (наприклад, коли прирости значень зі зміною прискорені чи сповільнені або напрям зв'язку змінюється), застосовують нелінійні регресії, зокрема:
степеневу
;
гіперболічну
;
параболічну
.
Вибір та обґрунтування функціонального виду регресії ґрунтується на теоретичному аналізі суті зв'язку.
Зауважимо, що теоретичний аналіз суті зв'язку, хоча й дуже важливий, лише окреслює особливості форми регресії і не може точно визначити її функціонального виду. До того ж у конкретних умовах простору і часу межі варіації взаємозв'язаних ознак і значно вужчі за теоретично можливі. І якщо кривина регресії невелика, то в межах фактичної варіації ознак зв'язок між ними досить точно описується лінійною функцією. Цим значною мірою пояснюється широке застосування лінійних рівнянь регресії:
.
Параметр (коефіцієнт регресії) - величина іменована, має розмірність результативної ознаки і розглядається як ефект впливу на . Параметр - вільний член рівняння регресії, це значення при . Якщо межі варіації не містять нуля, то цей параметр має лише розрахункове значення.
Параметри рівняння регресії визначаються методом найменших квадратів відхилень емпіричних значень від теоретичних :
.
Математично доведено, що значення параметрів та , при яких мінімізується сума квадратів відхилень, визначаються із системи нормальних рівнянь:
,
.
Розв'язавши цю систему, знаходимо такі значення параметрів:
,
.
Отже, побудуємо рівняння регресії для аналізу взаємозв'язку надходжень податку з доходів фізичних осіб з обсягом фонду оплати праці найманих працівників.
Значення взаємозв'язаних ознак та необхідних для розрахунку параметрів величини наведено в таблиці 2.6.
; ; ; ;
; .
Таблиця 2.6 - До розрахунку параметрів лінійної регресії теоретичних рівнів і залишкових величин
Рік |
Фонд оплати праці найманих працівників х, млрд. грн. |
Надходження з податку з доходів фізичних осіб y, млрд. грн. |
||||
2000 |
71,9 |
6,4 |
460,2 |
5169,6 |
9,78 |
|
2001 |
86,4 |
8,8 |
760,3 |
7465,0 |
9,85 |
|
2002 |
103,1 |
10,8 |
1113,5 |
10629,6 |
9,94 |
|
2003 |
122,2 |
13,5 |
1649,7 |
14932,8 |
10,02 |
|
Разом |
383,6 |
39,5 |
3983,7 |
38197,0 |
39,5 |
Користуючись цими величинами, визначаємо:
;
.
Отже, рівняння регресії має вигляд:
,
де - вільний член рівняння
- коефіцієнт регресії, який показує, що надходження з податку з доходів фізичних осіб в середньому щороку зростають на 5 млн. грн.
3. Аналіз динаміки прямого оподаткування
3.1 Статистичні характеристики динаміки прямих податків
Надходження прямих податків в Україні варіюють під впливом різного роду чинників. Як вже зазначалося раніше, найбільш вагомими серед прямих податків є податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб та плата за землю. Протягом 2000-2004 років спостерігається позитивна тенденція до зростання надходжень по цим податкам.
Таблиця 3.1 - Динаміка находжень окремих видів прямих податків в Україні за 2000-2004 роки
Обсяг надходжень з: |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
|
податку на прибуток підприємств |
7698,4 |
8280,0 |
9398,3 |
13237,2 |
16161,7 |
|
податку з доходів фізичних осіб |
6377,7 |
8774,9 |
10823,9 |
13521,3 |
13213,3 |
|
плати за землю |
1376,4 |
1618,6 |
1806,3 |
2032,3 |
2293,2 |
Як можна побачити з таблиці 3.1., обсяг надходжень зі всіх цих податків в період з 2000-2004 років зріс. Більш наглядно це демонструють графіки, які зображено на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Динаміка надходжень окремих видів податків в Україні за 2000-2004 роки
Інтервальні показники теоретично вірніше зображувати стовпчиками чи сходинковою лінією (верхні межі стовпчиків з'єднані по вертикалі). Але з погляду практичної зручності динаміка інтервальних показників часто відображається як ламана лінія.
Для того, щоб більш докладно вивчити динаміку надходжень цих податків, проведемо більш детальний аналіз за допомогою показників динаміки. Швидкість та інтенсивність зміни податкових надходжень значно варіюють, що позначається на структурі відповідних динамічних рядів. Для оцінювання зазначених властивостей використаємо такі показники динаміки, як абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту.
Проаналізуємо динаміку надходжень з податку на прибуток підприємств в Україні в 2000-2004 роках. Розрахуємо вищевказані показники динаміки за такими формулами:
1. Абсолютний приріст (характеризує абсолютний розмір збільшення (чи зменшення) рівня ряду за певний часовий інтервал):
базисний:
,
ланцюговий:
;
2. Темп зростання (показує в скільки разів рівень більший (менший) від рівня, взятого за базу порівняння):
базисний:
,
ланцюговий:
;
3. Темп приросту (функціонально пов'язаний з темпом зростання, але на відміну від останнього завжди виражається в відсотках):
;
4. Абсолютне значення 1% приросту (співвідношення абсолютного приросту і темпу приросту визначається абсолютне значення 1% приросту; нескладні алгебраїчні перетворення цього відношення показують, що воно становить соту частину рівня, взятого за базу порівняння):
.
В таблиці 3.2. наведено ці розраховані показники динаміки надходжень з податку на прибуток підприємств в Україні за 2000-2004 роках.
Таблиця 3.2 - Абсолютні та відносні характеристики динаміки надходжень з податку на прибуток підприємств в Україні в 2000-2004 роках
Рік |
Обсяг надходжень (млн. грн.) |
Абсолютний приріст (млн. грн.) |
Темп зростання |
Темп приросту (%) |
Абсолютне значення 1% приросту (млн. грн.) |
|||||
базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюговий |
|||
2000 |
7698,4 |
- |
- |
1,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2001 |
8280,0 |
581,6 |
581,6 |
1,076 |
1,076 |
7,6 |
7,6 |
76,984 |
76,984 |
|
2002 |
9398,3 |
1699,9 |
1118,3 |
1,221 |
1,135 |
22,1 |
13,5 |
76,984 |
82,800 |
|
2003 |
13237,2 |
5538,8 |
3838,9 |
1,719 |
1,408 |
71,9 |
40,8 |
76,984 |
93,983 |
|
2004 |
16161,7 |
8463,3 |
2924,5 |
2,099 |
1,221 |
109,9 |
22,1 |
76,984 |
132,372 |
Отже, надходження з податку на прибуток підприємств в Україні з 2001 року по 2004 рік зросли на 8463,3 млн. грн. або на 109,9%. При цьому значне зростання надходжень відбулося в 2003 році. В порівнянні з 2002 роком в 2003 році обсяг надходжень збільшився на 3838,9 млн. грн. або на 40,8%. А в 2004 році темп зростання вже зменшився і надходження збільшились в порівнянні з 2003 роком на 2924,5 млн. грн. або на 22,1%.
Розрахуємо середній рівень ряду, середній абсолютний приріст та середній темп зростання надходжень з податку на прибуток підприємств.
Середній рівень ряду становить:
млн. грн.
Отже, з 2000 року по 2004 рік середній щорічний обсяг надходжень становив 10955,1 млн. грн.
Середній абсолютний приріст (абсолютна швидкість динаміки):
млн. грн.
Середній темп зростання:
.
Отже, надходження з податку на прибуток підприємств в Україні з 2000 року по 2004 рік в середньому зростали на 2115,8 млн. грн. або на 20,4%.
При цьому, дивлячись на ланцюгові абсолютні прирости, можемо побачити, що збільшення відбувалось достатньо нерівномірно. Якщо швидкість розвитку в межах періоду, що вивчається, неоднакова порівняння однойменних характеристик швидкості вимірюється прискорення чи уповільнення динаміки. На базі абсолютних приростів оцінюється абсолютне та відносне прискорення. Абсолютне прискорення - це різниця між абсолютними приростами:
.
Відносне прискорення - це відношення абсолютних приростів
.
Прискорення характеризується додатною величиною , уповільнення - від'ємною . Порівняння темпів зростання дає коефіцієнт прискорення (уповільнення) відносної швидкості розвитку.
Так, розраховані характеристики прискорення (уповільнення) динаміки надходжень з податку на прибуток наведені в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 - Характеристики прискорення (уповільнення) динаміки надходжень з податку на прибуток підприємств в Україні за 2000-2004 роки
Рік |
Обсяг надходжень (млн. грн.) |
Абсолютний приріст (ланцюговий) (млн. грн.) |
Темп зростання (ланцюговий) |
Прискорення (уповільнення) |
Коефіцієнт прискорення (уповільнення) |
||
абсолютне |
відносне |
||||||
2000 |
7698,4 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2001 |
8280,0 |
581,6 |
1,076 |
- |
- |
- |
|
2002 |
9398,3 |
1118,3 |
1,135 |
536,7 |
1,923 |
1,055 |
|
2003 |
13237,2 |
3838,9 |
1,408 |
2720,6 |
3,433 |
1,241 |
|
2004 |
16161,7 |
2924,5 |
1,221 |
-914,4 |
0,762 |
1,153 |
Отже, можемо сказати, що з 2000 року до 2003 року відбувалось прискорення надходжень з податку на прибуток підприємств, тоді як в 2004 році відбулося уповільнення.
Тепер проведемо аналіз динаміки надходжень з податку з доходів фізичних осіб в Україні в 2000-2004 роках. Розраховані показники динаміки наведено в таблиці 3.4.
Отже, надходження з податку з доходів фізичних осіб в Україні з 2000 року по 2004 рік зросли на 6835,6 млн. грн. або на 107,2%. При цьому з 2000 року по 2003 рік обсяг надходжень зростав щороку достатньо однаковими темпами. А в 2004 році в порівнянні з 2003 роком відбулося зменшення обсягу надходжень на 308,0 млн. грн. або на 2,3%.
Таблиця 3.4 - Абсолютні та відносні характеристики динаміки надходжень з податку на доходи фізичних осіб в Україні в 2000-2004 роках
Рік |
Обсяг надходжень (млн. грн.) |
Абсолютний приріст (млн. грн.) |
Темп зростання |
Темп приросту (%) |
Абсолютне значення 1% приросту (млн. грн.) |
|||||
базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюговий |
|||
2000 |
6377,7 |
- |
- |
1,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2001 |
8774,9 |
2397,2 |
2397,2 |
1,376 |
1,376 |
37,6 |
37,6 |
63,777 |
63,777 |
|
2002 |
10823,9 |
4446,2 |
2049,0 |
1,697 |
1,234 |
69,7 |
23,4 |
63,777 |
87,749 |
|
2003 |
13521,3 |
7143,6 |
2697,4 |
2,120 |
1,249 |
112,0 |
24,9 |
63,777 |
108,239 |
|
2004 |
13213,3 |
6835,6 |
-308,0 |
2,072 |
0,977 |
107,2 |
-2,3 |
63,777 |
135,213 |
Розрахуємо середній рівень ряду, середній абсолютний приріст та середній темп зростання надходжень з податку на прибуток підприємств.
Середній рівень ряду становить:
млн. грн.
Отже, з 2000 року по 2004 рік середній щорічний обсяг надходжень становив 10542,2 млн. грн.
Середній абсолютний приріст (абсолютна швидкість динаміки):
млн. грн.
Середній темп зростання:
.
Отже, надходження з податку на прибуток підприємств в Україні з 2000 року по 2004 рік в середньому зростали на 1708,9 млн. грн. або на 20%.
При цьому, дивлячись на ланцюгові абсолютні прирости, можемо побачити, що збільшення відбувалось достатньо нерівномірно. Отже, розрахуємо характеристики прискорення (уповільнення) динаміки
Розраховані характеристики прискорення (уповільнення) динаміки надходжень з податку з доходів фізичних осіб наведені в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 - Характеристики прискорення (уповільнення) динаміки надходжень з податку з доходів фізичних осіб в Україні за 2000-2004 роки
Рік |
Обсяг надходжень (млн. грн.) |
Абсолютний приріст (ланцюговий) (млн. грн.) |
Темп зростання (ланцюговий) |
Прискорення (уповільнення) |
Коефіцієнт прискорення (уповільнення) |
||
абсолютне |
відносне |
||||||
2000 |
6377,7 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2001 |
8774,9 |
2397,2 |
1,376 |
- |
- |
- |
|
2002 |
10823,9 |
2049,0 |
1,234 |
-348,2 |
0,855 |
1,115 |
|
2003 |
13521,3 |
2697,4 |
1,249 |
648,4 |
1,316 |
1,012 |
|
2004 |
13213,3 |
-308,0 |
0,977 |
-3005,4 |
-0,114 |
1,278 |
Отже, можемо зазначити, що з 2000 року до 2004 року зміна динаміки надходжень з податку з доходів фізичних осіб відбувалась нерівномірно. Так, в 2002 році відбулося уповільнення динаміки надходжень, в 2003 - прискорення, а в 2004 році взагалі відбулося зменшення обсягу надходжень.
Таблиця 3.6 - Абсолютні та відносні характеристики динаміки надходжень з плати за землю в Україні в 2000-2004 роках
Рік |
Обсяг надходжень (млн. грн.) |
Абсолютний приріст (млн. грн.) |
Темп зростання |
Темп приросту (%) |
Абсолютне значення 1% приросту (млн. грн.) |
|||||
базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюговий |
|||
2000 |
1376,4 |
- |
- |
1,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2001 |
1618,6 |
242,2 |
242,2 |
1,176 |
1,176 |
17,6 |
17,6 |
13,764 |
13,764 |
|
2002 |
1806,3 |
429,9 |
187,7 |
1,312 |
1,116 |
31,2 |
11,6 |
13,764 |
16,186 |
|
2003 |
2032,3 |
655,9 |
226,0 |
1,477 |
1,125 |
47,7 |
12,5 |
13,764 |
18,063 |
|
2004 |
2293,2 |
916,8 |
260,9 |
1,666 |
1,128 |
66,6 |
12,8 |
13,764 |
20,323 |
Тепер проведемо аналіз динаміки надходжень з плати за землю в Україні в 2000-2004 роках. Розраховані показники динаміки наведено в таблиці 3.6.
Отже, надходження з плати за землю в Україні з 2000 року по 2004 рік зросли на 916,8 млн. грн. або на 66,6%. При цьому з 2000 року по 2004 рік обсяг надходжень зростав щороку достатньо однаковими темпами.
Розрахуємо середній рівень ряду, середній абсолютний приріст та середній темп зростання надходжень з податку на прибуток підприємств.
Середній рівень ряду становить:
млн. грн.
Отже, з 2000 року по 2004 рік середній щорічний обсяг надходжень становив 1825,4 млн. грн.
Середній абсолютний приріст (абсолютна швидкість динаміки):
млн. грн.
Середній темп зростання:
.
Отже, надходження з податку на прибуток підприємств в Україні з 2000 року по 2004 рік в середньому зростали на 229,2 млн. грн. або на 13,6%.
Розраховані характеристики прискорення (уповільнення) динаміки надходжень з податку з доходів фізичних осіб наведені в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7 - Характеристики прискорення (уповільнення) динаміки надходжень з плати за землю в Україні за 2000-2004 роки
Рік |
Обсяг надходжень (млн. грн.) |
Абсолютний приріст (ланцюговий) (млн. грн.) |
Темп зростання (ланцюговий) |
Прискорення (уповільнення) |
Коефіцієнт прискорення (уповільнення) |
||
абсолютне |
відносне |
||||||
2000 |
1376,4 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2001 |
1618,6 |
242,2 |
1,176 |
- |
- |
- |
|
2002 |
1806,3 |
187,7 |
1,116 |
-54,5 |
0,755 |
1,054 |
|
2003 |
2032,3 |
226,0 |
1,125 |
38,3 |
1,204 |
1,008 |
|
2004 |
2293,2 |
260,9 |
1,128 |
34,9 |
1,154 |
1,003 |
Отже, можемо зазначити, що в 2002 році відбулося уповільнення динаміки податкових надходжень, а вже в 2003 та 2004 роках наявне прискорення динаміки надходжень.
3.2 Оцінка тенденції
Подобные документы
Сутність прямого оподаткування. Аналіз системи прямого оподаткування в Україні. Вдосконалення прямого оподаткування в Україні. Оподаткування майна за зовнішніми ознаками. Основні переваги прямого оподаткування. Податок з володарів транспортних засобів.
доклад [254,8 K], добавлен 12.08.2016Економічна сутність прямих податків, їх об’єктивні ознаки та функції, а також становлення та сучасний розвиток в Україні. Аналіз регулятивної дії прямого оподаткування. Оподаткування прибутку корпорацій в США та можливості його застосування в Україні.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 16.06.2013Прямі податки та їх класифікація. Механізм справляння окремих прямих податків. Вплив прямого оподаткування на життєдіяльність підприємства. Механізм прямого оподаткування на прикладі підприємства ВАТ "Стандарт". Розрахунок податку на землю та прибуток.
курсовая работа [85,3 K], добавлен 09.06.2012Пряме оподаткування та його місце у податковій системі України. Ухилення від сплати прямих податків. Взаємовідносини підприємства з бюджетом по сплаті прямих податків. Світовий досвід у сфері прямого оподаткування та напрямки його вдосконалення.
курсовая работа [64,9 K], добавлен 01.02.2009Організація та характеристика місцевого оподаткування в України, його регулятивні механізми. Види місцевих податків. Аналіз структури надходжень місцевих податків і зборів до місцевих бюджетів. Шляхи вдосконалення місцевого оподаткування України.
курсовая работа [885,8 K], добавлен 11.10.2012Розгляд значення і етапів розвитку прямих податків в Україні, дослідження особливостей процедури їх нарахування та стягнення. Аналіз структури прямих податків Чернівецької області. Визначення пріоритетних напрямків вдосконалення системи оподаткування.
курсовая работа [75,7 K], добавлен 13.10.2010Дослідження теоретичних концепцій стосовно дії прямих податків в Україні. Аналітична оцінка вітчизняного механізму прямого оподаткування з позиції його впливу на розвиток економіки, аналіз та оцінка ефективності даної системи, шляхи її вдосконалення.
дипломная работа [371,6 K], добавлен 06.07.2010Суть, форми та роль у податковій системі прямого оподаткування. Класифікація прямих податків, їх адміністрування. Оцінка практики на прикладі сплати податку на доходи приватними підприємцями. Вдосконалення практики справляння надходжень прямих податків.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 19.10.2014Податкова система України. Сутність, переваги та недоліки непрямого оподаткування в умовах ринкової економіки. Аналіз та механізми справляння непрямих податків в Україні. Економетричний аналіз впливу непрямих податків на формування державного бюджета.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 07.07.2010Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення і розвитку. Теоретичні основи виникнення та розвитку непрямого оподаткування. Особливості формування моделей розрахунку ставки непрямих податків. Шляхи удосконалення системи непрямого оподаткування.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 06.09.2009