Бюджетна система

1) інфляційний шлях;

2) неінфляційний шлях.

Збільшення доходів можливо за рахунок підвищення ставок оподаткування, введення нових податків та розширення бази оподаткування, збільшення об'єктів неподаткових надходжень.

Скорочення видатків може здійснюватися пропорційно шляхом застосування механізму секвестру видатків, або селективно, тобто вибірковим скороченням деяких державних видатків. Зменшення видатків не поширюється на законодавчо захищені статті бюджету. Скоротити видатки можна також шляхом відкладення або обмеження на певний час фінансування капітальних проектів.

Однак, процес збільшення доходів в більшості випадків або недоцільний, або неможливий, як і зменшення видаткової частини бюджету. Тому держава вимушена звертатися до залучення позикових коштів на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Внутрішніми джерелами покриття бюджетного дефіциту можуть бути:

- доходи від випущених в обіг цінних паперів;

- кредити центрального банку.

Зовнішні джерела покриття дефіциту бюджету:

- кредити іноземних держав та міжнародних фінансово-кредитних організацій;

- доходи від розміщення цінних паперів на зовнішньому ринку.

Фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх позик дає можливість збільшити державні видатки без обмеження поточного споживання.

Використання позикових коштів з метою покриття дефіциту бюджету призводить до виникнення державного внутрішнього та зовнішнього боргу. Держава повинна постійно контролювати ефективність використання позикових коштів, а також процес обслуговування та управління державним боргом.

Емісійний метод покриття бюджетного дефіциту - монетизація дефіциту - полягає в використанні грошово-кредитної емісії. При монетизації бюджетного дефіциту держава отримує дохід від друкування грошей, так званий сеньйораж, внаслідок чого грошова маса в обігу перевищує приріст реального ВВП, і як наслідок - зростають ціни, розвивається інфляція. Цей метод самий непопулярний, тому що вкрай негативно впливає на економічну ситуацію в країні, сприяє розвитку інфляційних процесів та загостренню політичної обстановки й соціальної напруженості в суспільстві. Україна в 1991 - 1994 роках використовувала емісію грошей для фінансування дефіциту бюджету, що призвело до гіперінфляції. Тому більшість країн, в тому числі і наша держава, на законодавчому рівні не дозволяє застосовувати емісійні джерела для фінансування дефіциту бюджету.

Вибір шляхів покриття бюджетного дефіциту достатньо складний і залежить від багатьох факторів:

- фінансової та політичної ситуації в країні в цілому;

- стану розвитку економіки, темпів росту ВВП; *

- розвиненості фінансового ринку;

- інвестиційного клімату в країні;

- зацікавленості кредиторів та їх довіри до держави;

- активізації діяльності бізнес структур, особливо малого та середнього бізнесу;

- налагодженості міжнародних зв'язків та інтеграції в світове суспільство;

- та інших суб'єктивних та об'єктивних факторів.

Фінансова політика уряду кожної країни щодо подолання бюджетного дефіциту повинна бути виважена і спрямована на збільшення доходної та зменшення видаткової частин бюджету держави.

До основних заходів в області ліквідації дефіциту бюджету можна віднести:

- стимулювання процесу виробництва;

- спрямування коштів на розвиток пріоритетних галузей економіки;

- створення сприятливих умов для господарюючих суб'єктів;

- зниження непродуктивних витрат та необґрунтованих пільг;

- залучення коштів населення шляхом розміщення державних цінних паперів;

- введення режиму суворої економії бюджетних коштів;

- інші заходи.

Щодо до дефіциту Держаного бюджету України, то його розміри упродовж останніх років свідчать про скорочення бюджетного дефіциту.

Обсяг дефіциту - профіциту у відсотках до валового внутрішнього продукту поданий у таблиці 4.

Таблиця 4. Сальдо зведеного бюджету України

Прийняття Державного бюджету на протязі тривалого часу із значним дефіцитом було свідоцтвом неспроможності Уряду отримувати доходи у визначених законодавством розмірах, що призводило до перевищення запланованих обсягів дефіциту та наявності значних обсягів прихованого дефіциту. Це вимагало постійного залучення зовнішніх та внутрішніх запозичень, що спричиняло нарощування державних боргів. До 1996 року основними джерелами фінансування дефіциту державного бюджету були емісія Національного банку України та зовнішні запозичення у міжнародних фінансових організацій (табл. 5). Вперше, як джерело фінансування дефіциту державного бюджету, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) були запроваджені у 1995 році і вже у 1998 році почали вичерпуватися. Кредитні ресурси міжнародних фінансових організацій - МБРР, Європейського Співтовариства, що залучалися для фінансування дефіциту бюджету, були у 1997 році обмежені, оскільки основні суми таких позик було отримано у 1995-1996 роках, про що свідчать дані у процентах таблиці 6.

Таблиця 5. Питома вага джерел фінансування дефіциту бюджету

Через високу дохідність ОВДП їх власниками стали 52% нерезидентів. Необхідність погашення і обслуговування зовнішніх фінансових зобов'язань, призвело у 1997 році до найбільшого за всі роки абсолютного розміру дефіциту. Такий стан справ змушував Уряд шукати нові джерела фінансування державного бюджету та погашення державного боргу.

Таблиця 6. Обсяги позик Міжнародних фінансових організацій,

млн.. дол. США

На той час у чинному законодавстві був відсутній механізм розміщення облігацій зовнішніх державних позик. Тому у серпні 1997 року Україна розміщення зовнішніх боргових зобов'язань через облігації здійснила за допомогою іноземних посередників. Надалі більшість цих комерційних зовнішніх фінансових зобов'язань було переоформлено в облігації зовнішньої державної позики. Але Україна в той час мала низький кредитний рейтинг, і тому розміщення позик здійснювалося під високі відсотки - від 10 до 17 та на термін 1-3 роки. Інші країни отримували позики від МБРР на термін 17-20 років під 7 відсотків.

У 1998 році питома вага зовнішнього фінансування перевищила 63 відсотки. Наприкінці 1998 року виникли проблеми з поверненням комерційних запозичень, що призвело до необхідності реструктуризації окремих позик шляхом оформлення нових позик, але вже під вищі відсотки.

На протязі 1997 - 1999 років державний борг у доларах США збільшився у 1,4 разів, у гривнях - у 4 рази, що було пов'язано із девальвацією гривні у 1998 році на 80 відсотків.

Проблеми погашення та обслуговування державного боргу накопичувалися і у другій половині 1999 року. Відношення видатків на обслуговування державного боргу до доходів державного бюджету у 1999 році дорівнювали 16%. Склалася переддефолтна ситуація, яка була вирішена Урядом України оголошенням реструктуризації зовнішніх державних боргів. Це рішення фактично було прийнято ще у процесі складання проекту Державного бюджету України на 2000 рік.

Реструктуризація боргу передбачає зміну раніше встановлених для позичальника порядку та умов погашення заборгованості для забезпечення скорочення зобов'язань з обслуговування боргу. Процес управління державним зовнішнім боргом ускладнюється у зв'язку з відсутністю в Україні спеціального законодавства. Проект Закону України "Про державний борг України".

Отже, бюджетний дефіцит на протязі першого десятиріччя був віддзеркаленням дестабілізації української економіки. Вперше в Україні бюджет 2000 року був виконаний з профіцитом, що можна оцінити як позитивне явище, яке характеризує поступове подолання кризи в економіці країни.

Правове регулювання збалансування доходів та видатків бюджету України, правила та норми прийняття бюджету з дефіцитом та профіцитом, джерела покриття дефіциту визначені в Бюджетному кодексі. Відповідно до цього документу Державний бюджет затверджується з дефіцитом при обґрунтуванні джерел його покриття, а з профіцитом - за умов спрямування коштів профіциту бюджету на погашення основної суми боргу та на забезпечення збереження розміру оборотної касової готівки.

Бюджет Автономної Республіки Крим та міські бюджети згідно зі статтею 72 Бюджетного кодексу можуть прийматися з дефіцитом:

1) За спеціальним фондом виключно у частині дефіциту бюджету розвитку, який покривається за рахунок запозичень.

Джерелами покриття дефіциту місцевих бюджетів є:

- внутрішні запозичення органів влади Автономної Республіки Крим;

- внутрішні та зовнішні запозичення міських рад. Причому зовнішні запозичення здійснюються міськими радами міст, чисельність яких перевищує 800 тисяч мешканців за статистичними даними на час здійснення запозичень.

2) За загальним фондом шляхом внесення змін до рішень про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання відповідного місцевого бюджету за попередній бюджетний період виключно на суму вільного залишку бюджетних коштів.

Схема дефіциту місцевих бюджетів у частині загального та спеціального фондів наведена на рисунку 8.

Законом України № 1086 - IV від 10.07.2003 року визначено поняття вільного залишку бюджетних коштів - це різниця між залишком коштів загального фонду бюджету та оборотною касовою готівкою на кінець бюджетного періоду. Вільний залишок бюджетних коштів не підлягає вилученню й використовується на проведення видатків згідно з рішенням відповідної ради.

Оборотна касова готівка - частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка формується на початок планового бюджетного періоду з метою покриття тимчасових касових розривів.

Оборотна касова готівка:

- встановлюється у розмірі не більше 2% планових видатків загального фонду;

- затверджується відповідно до закону про Державний бюджет України та рішенні про місцевий бюджет;

- повинна обов'язково зберігатися на кінець бюджетного періоду.

Бюджетним кодексом заборонено використання емісійних коштів на покриття дефіциту бюджету. Найбільш доцільним вважається використання внутрішніх джерел покриття бюджетного дефіциту української економіки, що не спричиняє негативних економічних наслідків. Найбільш сприятливіший інструмент фінансування дефіциту бюджету - довгострокові цінні папери з відносно невеликими відсотками за ними. Політика регулювання бюджетного дефіциту повинна бути довгостроковою, необхідно відмовитися від його споживчого характеру, з метою використання джерел фінансування дефіциту для реалізації інвестиційних програм.

6. Задача

Для складання кошторису районної лікарні є показники:

Необхідно:

1. Розрахувати витрати лікарні по напрямах: (1110) заробітна платня; (1133) витрати на живлення; (1132) придбання медикаментів і перев'язувальних засобів

2. Скласти кошторис витрат районної лікарні.

Рішення:

Розрахуємо витрати лікарні на заробітну платню:

Усього виплат лікарні на заробітну платню: 674340,00 грн.

Розрахуємо витрати на живлення: 419754,72 грн.

Розрахуємо витрати на придбання медикаментів і перев'язувальних засобів: 191945,60 грн.

Маючи дані складаємо кошторис витрат районної лікарні на рік:

Таким чином, витрати районної лікарні на 200- рік: 2190731,02 грн.

Список літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. - № ЗО (Із останніми змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-ІУ від 08.12.2004 р. // ВВР.-- 2005.- №2).

2. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № 2542-Ш (Із останніми змінами, внесеними згідно із Законом від 20.12.2005 р.№3235-ІУ).

3. Декларація „ Про державний суверенітет України" від 16.07.1990 р. №55-ХП.

4. Закон України „ Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ (Із останніми змінами, внесеними згідно із Законом від 06.12.2005 р. № 2960-ІУ).

5. Закон України „ Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 р. № 77/97-ВР.

6. Закон України „ Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 р. № 3125- XII (Із останніми змінами, внесеними згідно із Законами № 3202-ІУ від 15.12.2005, № 3370-ІУ від 19.01.2006).

7. Закон України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1707-Ш від 11.05.2000, № 1807-ІИ від 08.06.2000, № 1829-Ш від 22.06.2000).

8. Закон України „ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 20.04.2000 р. № 1685-ІИ.

9. Закон України „ Про державну податкову службу в Україні" від 4.12.1990 р. № 509-ХІІ (Із останніми змінами від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ).

10. Закон України „ Про джерела фінансування органів державної влади" від 30.06.1999 р. № 783-ХІУ.

11. Закон України „ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна" від 15.12.2005 р. № 3202-ІУ.

12. Закон України „ Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" від 23.03.2000 р. № 1602-ПІ // Відомості Верховної Ради. - 2000. - № 25.

13. Закон України „ Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 р. № 2939-ХІІ (Із останніми змінами, внесеними згідно із Законом від 15.12.2005 № 3202-ІУ).

14. Закон України „ Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22.02.2000 р. № 1490-Ш (Із останніми змінами, внесеними згідно із Законом від 16.06.2005 р. № 2664-ІУ).

15. Закон України „ Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 р. № 1160-ІУ.

16. Закон України „ Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ.

17.Закон України „ Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 р. №586-ХІУ.

18.Закон України „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12. 2000 р. № 2181-ІІІ //Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 10.

19. Закон України „ Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 р. № 2163-ХП // Відомості Верховної Ради. -1992.-№24.

20. Закон України „ Про природні монополії" від 20.04.2000 р. № 1682-ІИ (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 762-ІУ від 15.05.2003, № 1280-ІУ від 18.11.2003, № 1294-ІУ від 20.11.2003).

21.Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки „ Про економічну самостійність Української РСР" від 03.08.1990 р. №142-ХП.

22.Інструкція про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства України. Затверджено Наказом Головного управління Державного казначейства України від 9 квітня 1997 р., №32.

23.Інструкція про касові операції в банках України. Затверджено Постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р., №337.

24. Інструкція про організацію проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями правоохоронних органів. Затверджено Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 26 листопада 1999 р., № 107.

25. Інструкція про порядок заповнення звіту про контрольно-ревізійну роботу (форма № Гкр). Затверджено Наказом ГоловКРУ України від 04 сі шя 2002 р., № 2.

26. Інструкція про складання і виконання розпису Державного бюджету України. Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2004 р., № 386.

27. Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2005 р., № 158-р.

28. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року №2341-111.

29. Указ Президії Верховної Ради Української РСР „ Про внесення змін і доповнень до Постанови Верховної Ради Української РСР "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про державну податкову службу в Українській РСР" від 04.01.1991 р. № 622-ХІІ.

30 Александров В.Т., Ворона О.І., Германчук П.К., Назарчук О.І., Петрашко П.Г., Рубльова С.М., Стефаник І.Б., Сушко Н.І., Чечуліна О.О. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі. - Київ: НВП „АВТ", 2004. - 593 с. (Інтегрований комплекс).

31. Александрова М.М. Гроші. Фінанси. Кредит.: Навчально-методичний посібник/ М.М.Александрова, С.О.Маслова. -2-е видання, перероблене і доповнене. - К.: ЦУЛ, 2002. - 336 с.

32. Базась М. Ф. Методика та організація фінансового контролю: Підруч. для студ. вищ. навч. зал. - К.: МАУП, 2004. - 440 с.

33. Буковинський С.А. Шляхи розвитку бюджетної системи України // Фінанси України. - 1998. - № 9. - С. 3-8.

34.Бутко А.Д., Марченко Б.М. Внутрішній фінансовий контроль у системі фінансового контролю держави // Фінанси України. -2002. -№ 8.- С. 127-136.

35. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник/ Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І. - К.: Наукова думка, 1997. - 303 с.

36. Бюджетна система України: Навч. посібник для студ. екон. спец, вищ. навч. закл. / С.І.Юрій, Й.М. Бескид та ін. - К: ШОС, 2000. -400 с.

37. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар / За редакцією О.В. турчинові і Ц.Г. Огня. - К.: Парламентське вид-во, 2002. - 320 с.

38. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федоров, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2004. -864 с.

39. Бюджетний менеджмент: Підручник / В.Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В.Федосова . - К.: КНЕУ, 2004. -864 с.

40. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. -К.: Вища школа, 1997. - 383 с.

41. Василик О.Д. Державні фінанси України: Підручник/ О.Д.Василик, К.В.Павлюк. - К.: НІОС, 2002. - 608 с.

42. Державний фінансовий контроль: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. / Н.С.Вітвицька, І.Ю.Чумакова, М.М.Коцупатрий, М.Т.Сенченко. - К.: КНЕУ, 2003. - 408 с.

43. Деркач М. Бюджет і бюджетний процес в Україні: Навч. посібник/ М.Деркач, Л.Гордєєва. - Дніпропетровськ: Пороги, 1995.-257 с. Постанова Кабінету Міністрів від 9 січня 2000р. №17 „ Про порядок складання, розгляду, затвердження кошторисів доходів і видатків бюджетних установ ”

44.Опарін В.М. „Сутність складові бюджетного менеджменту” Фінанси України, 1998р. стр. - 66с.

45.Дробозина Л.А. „Финансы”, Учеб. М.Финансы 1999р. стр. - 527

46.Лобанова Е.Н. «Финансы» Уч.пос. пер. с англ. М.Олимп - бизнес., 1998р, 556 стр.

47.Єпіфанов А.О., Сало І.В., Дьяконова І.І. „ Бюджет і фінансова політика України”: Навч. посібник. - К.: Наукова думка, 1997. - 302 стр.

48.Концепція розвитку Міністерства фінансів України // Фінанси України. - 1997. - №3. - С.27 - 41.

49.Павлова Л.Н. „ Финансовый менеджмент ” / Управление денежным оборотом предприятия - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ.

50.Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навч. посібник. - Черкаси: Відлуння, 1999, - 375с.