Сучасний стан інвестиційної діяльності в Сумський області

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Статистика”

на тему: “Статистичні дослідження надходження прямих інвестицій в Сумську область“

План

Вступ

1. Поняття та принципи інвестиційної діяльності

2. Основні принципи інвестиційної діяльності

3. Іноземні інвестіції

4. Стан зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності в області

5. Освоєння інвестицій в основний капітал

Висновки та пропозицїі

Список використаної літератури

Вступ

Сучасна ситуація в економіці України потребує вирішення таких важливих проблем, як вихід із кризи та перехід до ринкових форм і методів господарювання. Успішне проведення ринкових реформ в Україні неможливе без ефективної структурно-інвестиційної політики перебудови економіки з метою створення сприятливого інвестиційного клімату, отже успішна реалізація завдань соціально-економічного розвитку держави значною мірою залежить від утворення та функціонування ефективної системи активізації інвестиційної діяльності. Інвестиції - рушійна сила процесів економічного зростання, відновлення виробничого апарату та підвищення добробуту населення.

Глибокі зміни в господарському механізмі України, зумовлені переходом до ринкової економіки, потребують підвищеної уваги до вирішення питань інвестиційної діяльності. Як один із найважливіших напрямів розширення та відтворення основних фондів і виробничих потужностей господарства на базі науково-технічного прогресу інвестиційна діяльність уможливлює регулювання розвитку економіки та істотне підвищення її ефективності.

Метою курсової роботи є дослідження стану та вивчення перспектив розвитку інвестиційної діяльності агропромислового комплексу України.

Відповідно до поставленої мети були визначені задачі:

- розглянути економічну сутність інвестицій та основні принципи інвестиційної діяльності;

- дослідити сучасний стан інвестиційної діяльності агропромислового комплексу України;

- вивчити економіку АПК та основних його сфер діяльності;

- проаналізувати динаміку та структуру інвестиційних надходжень;

- розглянути ефективність та перспективи залучення інвестицій у розвиток економіки АПК України.

Предметом дослідження є система економічних відносин, що пов'язані з організацією інвестиційної діяльності в галузях агропромислового комплексу.

Об'єктом дослідження обрано агропромисловий комплекс України.

Основою дослідження є нормативні та статистичні матеріали, матеріали і літературні джерела вітчизняних авторів, присвячені аспектам організації інвестиційної діяльності в агропромисловому комплексі.

Для вирішення поставлених задач використовувались порівняльний, статистичний, кореляційний методи аналізу, а також монографічний метод спостереження.

1. ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Економічна сутність інвестицій та їх класифікація

Успішна реалізація завдань соціально-економічного розвитку держави значною мірою залежить від утворення та функціонування ефективної системи активізації інвестиційної діяльності. Згідно Закону України “Про інвестиційну діяльність” інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути:

1) кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

2) рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

3) майнові права, що випливають з авторських прав, досвіду та інтелектуальних цінностей;

4) права користування землею, водою, природними ресурсами;

5) сукупність технічних та економічних знань у формі документації, навичок, виробничого досвіду, необхідних для організації виробництва товарів та послуг, але не запатентованих .

Ці цінності та майнові права складають об'єкти інвестиційної діяльності. Основним джерелом інвестування є національний доход, за рахунок якого утворюється фонд нагромадження, що, в свою чергу, умовно поділяється на фонд відшкодування й фонд відновлення. За рахунок цих фондів формуються валові і чисті інвестиційні ресурси.

Валові інвестиції характеризують загальний обсяг інвестиційних коштів у певному періоді, спрямованих на відтворення (реконструкція, розширення, придбання засобів виробництва), приріст товарно-матеріальних запасів, а також на підтримання діючих потужностей.

Чисті інвестиції є вкладенням коштів у виробничі фонди, що заново створюються, та виробничий апарат, що відновлюється. Якщо сума чистих інвестицій складає від'ємну величину, це означає зниження виробничого потенціалу і, як наслідок, зменшення обсягу випуску продукції. Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю, це говорить про відсутність економічного росту, бо виробничий потенціал залишається при цьому незмінним. Але, якщо сума чистих інвестицій є додатною величиною, це означає, що економіка знаходиться на стадії розвитку, бо забезпечується розширене відтворення її виробничого потенціалу.

Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. В економічній теорії і на практиці з метою ведення обліку, аналізу і планування інвестиції класифікують за окремими ознаками. За об'єктами вкладення існують реальні та фінансові інвестиції. Реальні інвестиції - це вкладення коштів у реальні активи як матеріальні (виробничі основні та оборотні фонди, будівлі, споруди, обладнання, товарно-матеріальні цінності), так і нематеріальні (патенти, ліцензії, технічна, науково-практична, інструктивна, технологічна та інша документація). Фінансові інвестиції - вкладення коштів у різні фінансові інструменти (активи), наприклад, фондові (інвестиційні) цінні папери, спеціальні банківські вкладення, депозити, паї.

За способом участі в інвестиційному процесі виділяють прямі та непрямі інвестиції. Прямі інвестиції характеризуються безпосередньою участю інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладенні коштів. Пряме інвестування здійснюють підготовлені інвестори, які мають достатньо інформації про об'єкт інвестування і знають механізм інвестування. Прямі інвестиції, як правило, здійснюються у формі кредиту без інвестиційних посередників з метою оволодіння контрольним пакетом акцій компанії.

Непрямі інвестиції - це інвестування, опосередковане третіми особами (інвестиційними або фінансовими посередниками). Не усі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об'єктів інвестування та подальшого управління ними і тому придбання цінних паперів та вкладення інвестиційних коштів у найбільш ефективні об'єкти здійснюється через посередників.

Залежно від форми власності інвесторів розрізняють державні, приватні, іноземні та спільні інвестиції. Державні інвестиції - це вкладення, які здійснюють центральні і місцеві органи влади та управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і залучених коштів, а також інвестиції державних підприємств та закладів за рахунок власних і залучених коштів.

Приватні інвестиції - це вкладення коштів громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності.

Іноземні інвестиції - це вкладення, які здійснюються іноземними громадянами, юридичними особами та державами.

Спільні інвестиції - це вкладення, що здійснюються суб'єктами даної країни та іноземних держав, а також інвестиції підприємств за участю іноземних інвесторів.

За періодом інвестування виділяють короткострокові та довгострокові інвестиції.

Короткострокові інвестиції - це вкладення капіталу на період, що не перевищує одного року (наприклад, це короткострокові депозитні вклади, купівля короткострокових ощадних сертифікатів).

Довгострокові інвестиції - це вкладення капіталу на період більше одного року.

За регіональною ознакою виділяють інвестиції внутрішні та зовнішні.

Внутрішні інвестиції - це вкладення коштів в об'єкти інвестування, розташовані в територіальних межах даної країни.

Зовнішні інвестиції (вивезення капіталу) - це вкладення коштів в об'єкти інвестування, розташовані за межами даної країни. До них належить і купівля різних фінансових інструментів інших країн - акцій іноземних компаній, облігацій інших держав .

Наведена класифікація інвестицій зображена на рисунку 1.1.



Рис. 1.1. Класифікація інвестицій за окремими ознаками

Вона відображає найбільш суттєві їх ознаки і при необхідності може деталізуватися залежно від підприємницьких та дослідницьких цілей.

Економічна діяльність окремих господарюючих суб'єктів та країни в цілому значною мірою характеризується обсягом здійснюваних інвестицій.

Інвестиційна діяльність - це комплекс заходів і дій фізичних та юридичних осіб, які вкладають свої ресурси з метою отримання прибутку. Вона є основним джерелом розвитку економіки. Нинішній механізм інвестиційної діяльності поки що неповний і не має методологічної основи. Не відпрацьовано такі напрями, як фінансовий механізм інвестиційного процесу відтворення капіталу, механізм формування ресурсів і джерел інвестування на підприємстві, формування ринку цінних паперів та ін.

Слід відзначити, що ринкові відносини в інвестиційній діяльності насамперед стосуються її джерел. Якщо розглядати національну економіку в цілому, то джерелами інвестиційних вкладень виступають фонд відшкодування, у вигляді амортизаційних відрахувань, і фонд накопичення, як частина національного доходу. На рівні ж суб'єктів господарювання вони здійснюються за рахунок власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, грошові накопичення,заощадження населення, фінансові кошти юридичних осіб), запозичених фінансових коштів інвесторів (банківські і бюджетні кредити); коштів, що одержують від продажу акцій, пайових так інших внесків громадян і юридичних осіб.

Говорячи про джерела інвестицій, слід наголосити, що вони визначаються рівнем розвитку економіки, її ефективністю і віддачею використовуваних ресурсів. У цьому плані кризова ситуація, що склалась в Україні фактично підірвала інвестиційний процес як на макро-, так і мікрорівнях.

Метою інвестиційної діяльності є ресурсне забезпечення позитивних структурних зрушень в економіці. Стратегічною метою цієї діяльності є:

- створення сприятливого інвестиційного клімату;

- мобілізація всіх джерел інвестиційних ресурсів та їх ефективне використання;

- стимулювання процесів розвитку виробничої сфери;

- створення умов для нарощування внутрішніх інвестиційних ресурсів.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями інвестиційної діяльності є:

- збільшення обсягу інвестиційних ресурсів за рахунок всіх джерел фінансування (кредитні ресурси комерційних банків, кошти приватних та іноземних інвесторів, кредитні лінії, бюджетні та власні кошти);

- визначення пріоритетних напрямів використання інвестицій, в тому числі державних в межах бюджету;

- забезпечення ефективного використання інвестицій, удосконалення їх відтворювальної і технологічної структури (розширення діючих підприємств, технічне переозброєння і реконструкція, підтримка діючих потужностей) .

2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Явище регулювання інвестиційною діяльністю є складним. Його складність полягає в тому, що інвестиційна діяльність охоплює різні сфери економічного життя - науково-технічний прогрес, державне управління економікою, фінансово-банківська діяльність, комерційний розрахунок підприємств, ціноутворення та інші. Тому доцільно окреслити загальні принципи реалізації впливу держави. Основними з них є:

1. Принцип ефективності. В результаті застосування державного регулювання має передбачатись кінцевий економічний ефект. Заходи державного регулювання мають усувати такі негативні сторони ринку, як монополія та циклічність, сприяти раціональній податковій політиці.

2. Принцип справедливості. Ринок визначає нерівність людей, а держава за допомогою відповідних регуляторів повинна коригувати цю систему перерозподілом з метою встановлення більш-менш справедливих засад. Це здійснюється через прогресивне оподаткування, проведення політики підтримки доходів (допомога людям похилого віку, непрацездатним, багатодітним), страхування безробітних тощо.

3. Принцип стабільності - визначає необхідність впливу на економіку з метою вирівнювання підйомів і спадів ділового циклу, стримування безробіття, підтримки економічного зростання. Використовуючи заходи державної фінансової, податкової, зовнішньоекономічної та митної політики здійснюється вплив на рівень виробництва, зайнятість та інфляцію.

4. Принцип системності - передбачає комплексний, системний підхід до розв'язання економічних, соціальних, екологічних, зовнішньоекономічних та інших проблем.

5. Принцип адекватності - це принцип, який вимагає, щоб система державних регуляторів економіки та засоби їх застосування відображала реалії сучасного етапу соціально-економічного розвитку з урахуванням необхідних змін, виходячи з інтересів України як незалежної держави, а також оцінки загальної політичної та економічної ситуації. Досягнення розумної достатності державного втручання забезпечується тим, що державі передаються лише ті економічні функції, які не можуть ефективно виконувати самі виробники та інші суб'єкти ринкових відносин.

6. Принцип оптимального поєднання адміністративно-правових і економічних важелів - це принцип, що набуває особливого значення у перехідний до ринку період. Адміністративні методи регулювання повинні гарантувати формування оптимальної відтворювальної структури, а застосування економічних важелів спрямовується на стимулювання ефективного використання ресурсів, виробничої та інвестиційної діяльності, вирішення соціальних проблем.

7. Принцип поступовості та етапності. При переході до нової системи державного регулювання, цей принцип вимагає, щоб командно-адміністративні регулятори змінювались економічними по мірі того, як створюються об'єктивні умови у вигляді процесів роздержавлення, приватизації та стабілізації. Особливого значення для державного регулювання в Україні набуває врахування фактора часу. Доцільність і масштаби державного регулювання при вирішенні національних, регіональних та галузевих проблем визначаються, виходячи з необхідності обов'язкового врахування економії часу, якнайшвидшого розв'язання нагальних завдань.

8. Принцип забезпечення єдності стратегічного і поточного державного регулювання. Стратегічне регулювання має загальнодержавне значення. Основною його метою є збереження економічного і соціального курсу держави, який закладається до програми реалізації реформ, національних, цільових, комплексних та інших програм. З метою додержання стратегічного курсу державою складається і контролюється перелік ресурсів, які мають важливе значення. Поточне державне регулювання має на меті забезпечити реалізацію стратегічного курсу в умовах конкретної економічної і політичної ситуації, що зумовлює гнучкість системи державного впливу. Оперативне поточне державне регулювання спирається на податкову, кредитну, бюджетну, соціальну та інші види економічної політики. У межах поточного регулювання уряд України здійснює формування державного бюджету, визначає основні напрями податкової, а також зовнішньоекономічної політики. Всі ці складові державного управління економікою мають бути взаємопов'язані і здійснюватися систематично з метою забезпечення реалізації стратегічного курсу держави .

3. ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ

За січень-вересень 2005 року

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Сумську область станом на 1 жовтня 2005 року становить 167,8 млн. дол. США, що складає понад 135 дол. США на одного мешканця області.

За 9 місяців 2005 року обсяг прямих іноземних інвестицій зріс майже на 29,0 млн. дол. США, тоді як за відповідний період минулого року в економіку області надійшло 8,9 млн. дол. США, а це майже у 3,3 раза більше минулорічного показника. Зростання обсягу інвестицій відбулося за рахунок фактичного надходження 9,9 млн. дол. США та переходу із категорії портфельних до прямих в обсязі 19,1 млн. дол. США (по ВАТ "СНВО ім. М.В.Фрунзе").

Зростання іноземних інвестицій у звітному кварталі відбулося на підприємствах: ВАТ "Шосткинський міськмолкомбінат" у м. Шостка, ТОВ "ЖМ Груп", ТОВ "Ландтехнік-Агро-Дорада", ТОВ "Кліпайр Моторс" у м. Суми

Прямі іноземні інвестиції надійшли з 25 країн світу та вкладені в 124 підприємства області. Найбільші обсяги внесені нерезидентами з Ліхтенштейну -35,2 млн. дол. США (21,0%), Швейцарії -34,8 млн. дол. США (20,7%), Сполучених Штатів Америки - 31,4 млн. дол. США (18,7%), Кіпру - 25,4 млн. дол. США (15,1%), Британських Віргінських островів - 24,7 млн. дол. США (14,7%),Сполученого Королівства - 6,2 млн. дол. США (3,7%), Польщі - 3,7 млн. дол. США (2,2%), Російської Федерації - 2,9 млн. дол. США (1,7%).

Слід зазначити, що ця група країн має статус постійних інвесторів. Кожен з іноземних інвесторів знайшов в регіоні пріоритетну для себе сферу вкладення капіталу: Швейцарія та Ліхтенштейн направили свої інвестиції в машинобудування, США - в харчову промисловість, Сполучене Королівство, Британські Віргінські острови - в оптову торгівлю тощо.

Найбільш привабливими для іноземних інвесторів в економіці області залишаються машинобудування - 65% від загального обсягу інвестицій, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції - 18,9%, операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам - 4,6%, оптова та роздрібна торгівля - 4,0%, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 3,8%, виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення - 1,2% .

Іноземні інвестиції в економіку області в розрізі видів економічної діяльності станом на 01.10.2005 року -- додаток 2.

Обсяги прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності станом на 01.10.2005 року

Серед міст та районів області провідне місце за обсягами інвестицій постійно утримує м. Суми, де підприємствами залучено 128,3 млн. дол. США, що складає 76,5% від загальнообласного обсягу, в Тростянецький район - 25,5 млн. дол. США (15,2 %), м. Шостка - 8,0 млн. дол. США (4,8% ), Охтирський - 2,1 млн. дол. США (1,2%), м. Охтирка -1,2 млн. дол. США (0,7%). У решти міст та районів області залучено менш ніж по 1% іноземних інвестицій.

Зовсім відсутні прямі іноземні інвестиції в економіці м. Глухова, Великописарівському, Глухівському, Краснопільському, Лебединському та Ямпільському районах.

Зареєстрували надходження іноземних інвестицій:

ТОВ "ШОСТКА - ТЕХНОКАТ", м. Шостка - 124,6 тис. дол. США (деревообробні верстати, компресори), Іспанія;

ТОВ "Укртранспневматика", м. Лебедин - 13,9 тис. дол. США (іноземна валюта), Російська Федерація;

ТОВ "Кастраде -ЕСКО", м. Суми - 3,5 тис. дол. США (іноземна валюта), Литва;

ТОВ СП "Рейн", с. Луциківка Білопільського району - 9,3 тис. дол. США (зернозбиральний та бурякозбиральний комбайни), Німеччина.

Іноземні інвестиції в економіку області в розрізі міст та районів станом на 01.10.2005 року - додаток 3.

Функціонування території пріоритетного розвитку в місті Шостка

Виконавчим комітетом Шосткинської міської ради, як органом управління територією пріоритетного розвитку, укладено 4 інвестиційні договори по реалізації інвестиційних проектів з:

- ТОВ "Суми ТЕКо" - по реконструкції Шосткинської ТЕЦ (кошторисна вартість проекту 3,3 млн. дол. США);

- ВАТ "Полісся" - по виробництву м'ясних виробів (кошторисна вартість -2,5 млн. дол. США),

ТОВ "Дизайн-Холдинг" - по виробництву полімерних труб (кошторисна вартість - 1 млн. дол. США).

ТОВ "Шостка-Технокат" - по обробці деревини та виробництву виробів з дерева (кошторисна вартість - 1 млн. дол. США).

На виконання доручення Президента України від 14.07.2005р. №1-1/672 у звітному кварталі проведено інвентаризацію інвестиційних проектів, що реалізуються на ТПР у м. Шостка.

На сьогодні рішенням виконавчого комітету Шосткинської міської ради від 30.09.2005 р. № 268 розірвано договір від 07.11.2001 р. № 1 на реалізацію інвестиційного проекту "Відновлення потужностей Шосткинської ТЕЦ з реконструкцією обладнання для забезпечення несения навантаження в осінньо-зимовий максимум до 70 МВт, забезпечення теплових навантажень парою та гарячою водою" з ТОВ "Суми ТЕКо".

На ТОВ "Шостка-Технокат", що є підприємством зі 100% іноземним капіталом, за першою стадією проекту внесено прямих іноземних інвестицій в обсязі понад 620 тис. дол. США. За дев'ять місяців поточного року вироблено продукції на суму 622 тис. гривень та реалізовано на експорт - 599,5 тис. гривень. На підприємство завезено з Іспанії деревообробні верстати, компресори та інше технологічне обладнання, що дозволило значно розширити асортимент та обсяги продукції, створити додатково 47 нових робочих місць та збільшити відрахування до бюджетів усіх рівнів.

На ВАТ "Полісся" з початку року вироблено та реалізовано м'ясної продукції на суму 10,2 млн. гривень.

Згідно з укладеним контрактом з польською фірмою "Інтермік" ВАТ «Полісся» у 2005 році передбачає придбати високотехнологічне обладнання на загальну суму 374,7 тис. евро. При отриманні та введенні в дію цього обладнання підприємством обсяги виробництва будуть збільшені більш ніж у 2 рази.

3 метою удосконалення законодавства по функціонуванню СЕЗ та ТПР надавались пропозиції до проекту Закону України "Про внесения змін до деяких законодавчих актів України" у частині відновлення пільг суб'єктам СЕЗ та ТПР, що реалізують інвестиційні проекти.

4. СТАН ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОБЛАСТІ

Зовнішньоекономічна діяльність

Основні тенденції у зовнішній торгівлі Сумської області у минулому році дозволили зберегти стійке нарощування експортних поставок товарів і отримати найбільший обсяг зовнішньоторговельного обороту регіону, який досягнув 966,6 млн. дол. США і зріс на 27,8% у порівнянні з 2004 роком.

При цьому обсяги експорту товарів і послуг збільшились на 18,6% і становили 608,5 млн. дол. США. Обсяги імпорту зросли на 47,3% і склали 358,1 млн. дол. США.

Позитивне сальдо зовнішньоторговельного обороту області у 2005 році склало 250,4 млн. дол. США проти 270 млн. дол. США у 2004 році, в той час, як в цілому по Україні воно від'ємне.

Коефіцієнт покриття імпорту експортом склав 1,7 по товарам і послугам (по Україні 0,96) та 2,3 по товарам. За коефіцієнтом покриття імпорту експортом по товарах Сумська область посідає 3 місце в Україні після Донецької та Херсонської областей.

Обсяг експорту на душу населення у 2005 році (основний показник рівня зовнішньоекономічної діяльності регіону) зріс майже на чверть і становив 468,1 дол. США проти 376 дол. США в 2004 році. Для порівняння: у сусідніх областях Чернігівській - 212,8 дол. США, Харківській - 254,2 дол. США, але по Полтавській області він більший ніж в двічі 1212,6 дол. США.

Зовнішньоторговельний оборот області товарами у січні-березні 2006 року склав 174,6 млн. дол. США і зменшився на 10,1% у порівнянні з відповідним періодом минулого року. При цьому експорт зменшився на 18,5% і склав 110,8 млн. дол. США, імпорт зріс на 13,5% і склав 63,8 млн. дол. США. Сальдо зовнішньої торгівлі позитивне і складає 47 млн. дол. США.

Експортно-імпортні операції товарами у січні-березні 2006 року область здійснювала з 76 країнами світу, серед яких Російська Федерація залишається провідним зовнішньоторговельним партнером.

Питома вага країн СНД в експорті регіону залишається досить значною і складає 66,6%, країн Європи - 19,3%, країн Азії - 9,1%.

Найвагоміші обсяги експорту були спрямовані в Росію - 56,2% від загального обсягу експорту, Німеччину - 4,5%, Туреччину - 3,8%, Туркменістан - 3,7%, США - 3,2%, Польщу - 2,2%, Казахстан - 1,8%.

Щодо товарної структури експорту, зниження експортних постачань відбулось за рахунок введення Росією тимчасової заборони на імпорт з України молочної та м'ясної продукції. У І кварталі 2006 року підприємства області зовсім припинили експорт м'яса та м'ясопродуктів, а постачання молока і молочної продукції упали на 87,4%.

Занепокоєння визиває різке скорочення експорту продукції машинобудування на 20,7% та хімічної продукції на 25,2%.

Стосовно імпортних постачань, імпорт продукції харчового призначення досягнув 35,5% у загальному обсязі імпорту області, що потребує подальшої роботи регіону по зниженню постачань окремих груп харчових продуктів (жирів та масел, змішаних харчових продуктів та інших).

Найбільші обсяги імпорту надійшли із Російської Федерації - 36,6% від загального обсягу імпорту, Німеччини - 17,7%, Естонії - 11,2%, Туреччини - 6,2%, Білорусі - 4,4%.

Щодо територіальної структури зовнішньої торгівлі, зберігається вкрай негативна тенденція до нерівномірного розподілу експортних постачань по районам та містам області. Максимальні обсяги експорту у березні поточного року мають міста Суми (77,2% від загального обсягу експорту), Шостка (4,6%), Конотоп (4,4%), Ромни (2,5%).

Не здійснювали експорту продукції Білопільський, Буринський та Липоводолинський райони. Одночасно збільшили обсяги експортних постачань міста Лебедин та Ромни, а також Недригайлівський, Середино-Будський, Сумський та Ямпільський райони.

Проблемою для районів є також слабка робота по розвитку міжрегіонального та прикордонного співробітництва. Навіть ті райони, що підписали угоди з регіонами інших країн не розвивають на необхідному рівні торговельно-економічні взаємовідносини.

У 2005 році активною була робота обласної державної адміністрації по розвитку міжрегіональної та прикордонної співпраці. Протягом року Сумську область відвідали делегації з Польщі, Російської Федерації, Швейцарії, Японії, Канади, Литовської Республіки, Туреччини. Було проведено засідання Міжнародного Трейд-клубу за участю 38 торговельно-економічних місій іноземних держав. З черговими візитами в області побували Надзвичайні та повноважні Посли Японії та Польщі, Генеральний консул Російської Федерації у м. Харків.

І квартал 2006 року також мав ряд перспективних напрацювань у сфері транскордонного співробітництва та реалізацію досягнутих у 2005 році попередніх домовленостей.

Так, під час візиту делегації Сумської області до м. Брянськ Російської Федерації підписано Угоду про співробітництво Сумської обласної державної адміністрації України та Адміністрацією Брянської області Росії.

Підсумком відвідання Сумщини делегацією Грузії стало підписання Угоди про співпрацю Сумської області та Імеретинського краю.

Відносно впровадження в області Програми інтеграції України до ЄС та виконання Плану дій Україна - ЄС, обласна робоча комісія з питань вступу України до СОТ розробила проект заходів щодо забезпечення стійкого функціонування економіки Сумської області в умовах вступу України до Світової організації торгівлі.

Продовжується робота по виконанню Указу Президента України від 13 грудня 2003 року № 1433 «Про Державні програми з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки».

Під час проведення Днів Європи, 22 травня 2006 року область відвідає з візитом Посол Представництва Європейської комісії в Україні пан Ієн Боуг.

Про впровадження в регіоні європейських стандартів свідчить робота головного управління економіки облдержадміністрації по створенню митного контролю експортно-імпортних операцій за принципом «єдиного офісу», офіційне відкриття якого відбудеться 17 травня 2006 року.

Особливої уваги потребує робота області у сфері зовнішніх зносин. Останнім часом Міністерство закордонних справ України звертало увагу облдержадміністрації на порушення законодавства у цій сфері окремими посадовими особами. У зв'язку з цим, головою облдержадміністрації затверджено розпорядження від 23.03.2006 р. № 148 «Про координацію роботи управління інвестиційної та зовнішньоекономічної політики головного управління облдержадміністрації, райдержадміністрацій і міськвиконкомів у сфері зовнішніх зносин».

В цілому, занепокоєння у зовнішній торгівлі області визивають наступні тенденції:

- скорочення кількості суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Так, у 2005 році експортно-імпортні операції здійснювало 515 підприємств, що на 101 підприємство менше ніж у 2004 році (616);

- в імпорті спостерігається тенденція до збільшення ввозу в область продукції харчової групи (38,3% у загальному обсязі імпорту області);

- зберігається складний механізм між українськими та російськими митними та прикордонними службами по процедурі прикордонного та митного контролю у відношенні суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

У зв'язку з цим в регіоні слід проводити відповідну роботу по покращенню зовнішньоекономічної діяльності:

- розробити комплекс заходів щодо подальшого нарощування обсягів експорту та зниження імпорту окремих продуктів харчування;

- розширювати номенклатуру конкурентоспроможної продукції, сертифікованої у відповідності зі світовими стандартами;

- активізувати модернізацію виробництва, впровадження сучасних технологій, у тому числі енергозберігаючих;

Основні пріоритети надавати тим галузям економіки, які мають умови для отримання конкурентних переваг на зовнішньому ринку (машинобудування, приладобудування, виробництво молочної продукції та сирів, галузі автомобілебудування, деревообробній галузі):

- розробити комплекс заходів щодо стабільного функціонування економіки Сумської області в умовах вступу України до СОТ. Затвердити план розробки в області стандартів адаптованих до вимог ЄС та СОТ;

- активізувати розвиток транскордонного співробітництва та розробку програм транскордонного співробітництва, які будуть пропоновані для включення до Державної програми розвитку транскордонного співробітництва.

Іноземні інвестиції

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Сумську область станом на 1 квітня 2006 року становить 169,4 млн. дол. США. В перерахунку на одного мешканця області припадає 138,6 дол. США, що на 16,3% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

З початку року відбулось збільшення надходжень іноземного капіталу в економіку області на 3,8 млн. дол. США, зокрема за рахунок надходжень ВАТ «СНВО ім. М.В. Фрунзе», ТОВ «Флігель», ТОВ «Родючість». Для порівняння: у І кварталі 2005 року фактично надійшло 1,6 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій та перейшло з категорії портфельних до прямих - 12,7 млн. дол. США (по ВАТ «СНВО ім. М.В. Фрунзе»).

У 2005 році внесено 30,8 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, загальний обсяг яких, станом на 01.01.2006 р. становив 165,7 млн. дол. США. Для порівняння: в економіку Чернігівської області залучено іноземних інвестицій в сумі 94,6 млн. дол. США, Житомирської - 90,3 млн. дол. США.

Формами залучення інвестицій у І кварталі 2006 року є:

- грошові внески - близько 99,8% від вкладеного обсягу;

- внески у вигляді рухомого та нерухомого майна - близько 0,2% від вкладеного обсягу.

Прямі іноземні інвестиції надійшли з 26 країн світу та вкладені в 128 підприємств області. Найбільші обсяги інвестиційних надходжень за І квартал 2006 року внесені нерезидентами з таких країн: Ліхтенштейн - 35,2 млн. дол. США, Швейцарія - 34,8 млн. дол. США, Сполучені Штати Америки - 31,4 млн. дол. США, Кіпр - 27,9 млн. дол. США, Британські Віргінські острови - 26,5 млн. дол. США, Сполучене Королівство - 6,4 млн. дол. США.

Розподіл іноземних інвестицій за видами економічної діяльності вже декілька років залишається практично незмінним. Іноземні інвестори працюють в таких галузях: машинобудування - 67,0%, харчова промисловість - 18,8%, виробництво інших неметалевих виробів - 3,7%, оптова торгівля та посередництво в торгівлі - 3,3%, операції з нерухомістю, здавання під найм - 2,5%.

Розподіл іноземних інвестиційних ресурсів по області характеризується значною нерівномірністю. Згідно з даними станом на 01.04.2006 року, перші позиції по надходженню іноземних інвестицій в економіку територій займають: м. Суми - 129,8 млн. дол. США (76,6% від загального обсягу), Тростянецький район - 25,5 млн. дол. США (15,0%), м. Шостка - 8,2 млн. дол. США (4,8%), Охтирський р-н - 2,1 млн. дол. США (1,2%).

Порівняно з початком року надходження іноземного капіталу зросли у м. Суми - на 2,7% та м. Шостка - на 2,1%.

Результатами реалізації інвестиційних проектів, є наступні досягнення, які мають значення для розвитку як економічних, так і соціальних процесів регіону, а саме:

- створення ТОВ «Шостка-Технокат» дало місту Шостка 52 нових робочих місця, збільшились надходження до місцевого бюджету на 204,1 тис. грн.;

- завдяки інвестиційним коштам відновлено роботу курорту «Буймерівка» (ТОВ «Буймерівка сосновий SPA курорт 1936»). Поряд з вирішенням соціального питання - створенням 62 нових робочих місць, відроджується туристична сфера регіону, що є - одним з факторів формування привабливого інвестиційного середовища;

- лише за піврічний період роботи ТОВ «Укртранспневавтоматика» (Лебединський район) створено 16 робочих місць, вироблено продукції майже на 3 млн. грн., в тому числі експортовано - на 1 млн. грн., а також сплачено 60 тис. грн. податків до місцевого бюджету.

В області вже здійснено ряд практичних заходів, ефективність яких підтверджують конкретні результати.

Новим видом діяльності по наданню допомоги іноземним інвесторам було запровадження роботи зі супроводження або адміністрування інвестиційних проектів. Такий спосіб співпраці забезпечує своєчасне одержання інформації, налагодження ділових зв'язків безпосередньо з інвесторами, дає змогу сприяти оперативному вирішенню проблемних питань. На даний час супроводжується ряд інвестиційних проектів на загальну суму близько 120 млн. дол. США. Серед них:

- будівництво льодового комплексу з торгово-розважальною інфраструктурою, вартість проекту 20 млн. дол. США, де планується створити до 700 робочих місць;

- будівництво фармацевтичного заводу ТОВ «Кусум Фарм» в м. Суми, вартість проекту - 12 млн. дол. США;

- будівництво в м. Шостка заводу по виготовленню фанери і ламінату спільно з інвестиційною компанією із Швейцарії Sorbes Group «SwissPan», вартістю - 3,5 млн. дол. США;

- будівництво в м. Суми «Бізнес-центру», вартість проекту - 1,5 млн. дол. США.

Поряд з цим, ведеться робота по наданню в користування та передачу у власність земельних ділянок. Реалізація вищезазначеного дозволяє збільшити обсяги залучення додаткових інвестицій в економіку регіону, створити сприятливі умови для розвитку підприємництва, забезпечити прозорість і гласність при наданні у користування та у власність земельних ділянок.

На сьогодні для реалізації інвестиційних проектів, рішеннями міських рад в області затверджено перелік з 24 земельних ділянок, загальною площею 50,0 га. На аукціонах було здійснено продаж земель несільськогосподарського призначення загальною площею 24,5 тис. м2 на суму 1,3 млн. грн.: по 5 ділянок у м. Глухів та м. Лебедин, 2 ділянки в м. Шостка та по одній - у Роменському районі та у м. Охтирка.

Завдяки роботі, проведеній головним управлінням економіки облдержадміністрації, в цьому році Сумська область вперше прийняла участь у Всесвітній загально промисловій виставці-ярмарку «Ганновер-Мессе-2006», яка відбулась 24-28 квітня в Німеччині. Регіон був представлений новою сучасною виставковою експозицією, успішно пройшла презентація Сумщини, в рамках якої демонструвався відеофільм про економічний та інвестиційний потенціал області, прорекламовано конкретні бізнес-пропозиції підприємств Сумської області. До складу делегації області увійшли: представники Сумської ТПП, підприємств області, Тростянецької райдержадміністрації та підприємці.

Важлива роль у формуванні інвестиційного клімату та у безпосередній роботі з іноземними інвесторами належить органам місцевої влади. Саме від рівня їх діяльності залежать процеси залучення капіталу в економіку територій.

Незважаючи на роботу, що ведеться у цій сфері існує низка недоліків, які стримують розвиток інвестиційної діяльності в регіоні:

- негативні аспекти загальнодержавного рівня, що перешкоджають надходженню іноземного капіталу в Україну мають безпосередній вплив на інвестиційну сферу в регіоні;

- відсутність інвестпроектів та бізнес-планів з урахуванням науково-практичних обгрунтувань;

- наявність потреби в сучасних інформаційно-презентаційних матеріалах;

- недостатньо активна участь та проведення виставково-презентаційних заходів;

- недостатньо налагоджений взаємозв'язок між обласними районними державними адміністраціями та міськвиконкомами по інформуванню щодо процесів у інвестиційній сфері.

Для усунення недоліків в інвестиційній діяльності області, необхідно створити ефективний механізм залучення та використання інвесткапіталу, складовими частинами якого є:

- розробка планів по залученню іноземних інвестицій в галузі та сфери економічної діяльності;

- відповідальна роботи по формуванню інвестиційних проектів та бізнес-планів;

- створення інформаційно-презентаційних матеріалів відповідного рівня про інвестиційний потенціал територій, галузей;

- активізація роботи по виставково-презентаційній діяльності.

Область виступає на міжнародному та вітчизняному ринках інвестиційних капіталів в ролі покупця і перебуває в стані жорсткої конкуренції з багатьма іншими претендентами на інвестиції - іншими областями.

Спрямувати інвестора в регіон, створити умови для реалізації інвестицій - компетенція і завдання місцевих органів влади.

Одним з шляхів формування сприятливого середовища для залучення іноземного капіталу в економіку Сумщини є проведення виставково-презентаційних заходів. Так, в області вже розпочата робота з підготовки до ІІ Міжнародного інвестиційного форуму, а це цілий комплекс заходів. Концепцією заходу передбачено видання нового інформаційного проекту, який буде містити три самостійні інформаційні блоки:

- блок інвестиційних проектів та пропозицій в регіональному розрізі;

- інформаційний блок про вільні економічні потужності;

- інформаційний блок про вільні земельні ділянки.

Буде проведено опитування міст та районів з цих питань, що надасть можливість конкретно визначитись із загальною сумою потреб області в інвестиційних ресурсах. Потреба області в інвестиційних коштах, згідно з опитуванням минулого року, для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, впровадження новітніх ресурсозберігаючих технологій і модернізації технологічного обладнання в різних галузях становила близько 2 млрд. дол. США.

Головною метою проведення Форуму є формування загального позитивного іміджу Сумщини та привертання уваги до інвестиційного, економічного та наукового потенціалу регіону. Саме на реалізацію цих завдань буде направлена робота управління інвестиційної та зовнішньоекономічної політики.

Взагалі інвестиційний клімат в області можна характеризувати як сприятливий. Зроблено досить багато у напрямку формування позитивного іміджу регіону. Проведено ряд презентаційних заходів, здійснена робота по виданню, оновленню та поширенню інформації про інвестиційний потенціал регіону.

5. ОСВОЄННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ

Підприємствами та організаціями усіх форм власності у 2005 році за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 1441 млн. грн. інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень), що складає 110,3% порівняно з попереднім роком (по Україні - на 101,9%).

У порівнянні з сусідніми областями Сумщина по цьому показнику також досягла кращих результатів: Полтавська область - 105,8%, Чернігівська - 96,9%, Харківська - 95,3%.

Значною мірою зростання обсягів капітальних вкладень проти попереднього року відбулося за рахунок технічного переоснащення та реконструкції компресорних та газорозподільних станцій, будівництва ліній електропередач та ліній зв'язку.

Левову частку інвестицій в основний капітал у минулому році (72,6%) становили власні кошти підприємств та організацій і лише 3,8% - кошти державного бюджету.

Порівняно з 2004 роком приросту інвестицій в основний капітал досягнуто в 3 містах та 12 районах області, при цьому в містах Глухів, Шостка та 11 районах темпи освоєння інвестицій перевищують загальнообласний показник.

Краще ця робота була поставлена в Тростянецькому і Глухівському районах, де капітальні вкладення проти попереднього року збільшились відповідно на 72,2% та 60,5%.

Разом з тим у 6 районах (Конотопський, Лебединський, Липоводолинський, Роменський, Шосткинський, Кролевецький) та 4 містах області (Конотоп, Лебедин, Охтирка, Ромни) не досягнуто результатів попереднього року. Так, у Кролевецькому районі обсяги інвестицій в основний капітал скоротились на 44,1%, Шосткинському - на 42,4%, Роменському - на 32,3%. Найнижчі показники освоєння інвестицій у м. Лебедині (70,1% до 2004 року).

Завдяки прийнятим Урядом постановам від 3 серпня 2005 року № 687 і від 20 липня 2005 року № 639 область отримала додатково 13904,7 тис. грн. інвестицій з державного бюджету на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів і на соціально-економічний розвиток області. За рахунок цих коштів було завершено: реконструкцію кардіологічного диспансеру в м. Суми, ряд інших життєво необхідних для населення об'єктів. Водночас, з причин незалежних від облдержадміністрації у минулому році із загальної суми субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, передбаченої області постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 р. № 687 на газифікацію населених пунктів, фактично профінансовано лише 30,5% (3368,7 тис. грн.), що не дозволило досягти бажаних результатів у газифікації багатьох важливих населених пунктів.

На автошляхах області загальний обсяг проведених ремонтно-будівельних робіт у минулому році перевищив показники попереднього року у 2 рази і склав вперше за останні роки 116,5 млн. грн., що дозволило відремонтувати 216 км доріг і 432,2 пог. метрів мостових переходів.

У минулому році на рахунок цільового фонду у складі спеціального фонду обласного бюджету надійшло понад 20 млн. грн. відрахувань від господарської діяльності ВАТ «Укрнафта», що в 4 рази більше, ніж у попередньому році. Ці кошти було направлено на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури області, з яких понад 11,4 млн. грн., або 57,2% від загального обсягу коштів використані на розвиток газонафтовидобувних районів.

Однією з першочергових дій обласної державної адміністрації є подальший розвиток житлового будівництва та забезпечення житлом населення області.

Протягом 2005 року на території області усіма забудовниками введено в експлуатацію понад 143,5 тис. кв. метрів загальної площі житла, що на 2,1% більше проти минулого року. Обсяги капітальних вкладень, спрямованих на будівництво житла, проти попереднього року зросли на 14,4% (по Україні - на 8,9%), а їх частка в загальному обсязі інвестицій в основний капітал збільшилась з 9,3% до 10,2%. Сумщина випередила на 8,2% сусідню Полтавщину, але на 15,3% та 17,4% не досягла по темпам Чернігівську та Харківську області.

Досягненню позитивних результатів у роботі по освоєнню інвестицій в основний капітал сприяли кілька організаційних нововведень у систему контролю з боку головного управління економіки облдержадміністрації, а саме:

- відновлення проведення, так званих, «кущових» нарад в регіонах області з керівництвом міст та районів за участю, причетних до виконання того чи іншого показника, керівника господарського підрозділу із заслуховуванням їх звітів;

- прийняттям по виправленню становища відповідних рішень та протокольних доручень стосовно взятих термінів на їх реалізацію виконавцями.

Заслуговує на увагу і спільна робота з обласним управлінням статистики, економічними службами окремих «знакових» підприємств по досягненню бажаних результатів їх соціально-економічного розвитку.

Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та відкритим акціонерним товариством «Укрнафта», незважаючи на попередні домовленості з керівництвом облдержадміністрації до цього часу не перераховано жодної копійки на розбудову інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів області.

Водночас, як в минулому, так і поточному роках терміни прийняття постанов Кабінетом Міністрів України по виділенню капіталовкладень на газифікацію населених пунктів, соціально-економічний розвиток регіонів, локалізацію аварійно-небезпечних ситуацій у комунальному господарстві за рахунок інвестиційних субвенцій з державного бюджету з причин не залежних від облдержадміністрації стримуються (а це 58,6 млн. гривень соціально необхідних капітальних вкладень для області разом із субвенцією на відновлення комунальних доріг).

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Перший етап економічного пожвавлення, пов'язаний з використанням резервів виробничих потужностей вітчизняних підприємств, висвітлив низку суттєвих структурних перешкод, що постають на шляху такого екстенсивного розвитку. Відтак, продовження економічного зростання та надання йому належної стійкості вимагає мобілізації національного інвестиційного потенціалу України та суттєвої активізації на цьому підґрунті інвестиційних процесів.

Сталість позитивних тенденцій в економіці залежить від того, наскільки економічне пожвавлення забезпечує первинне генерування інвестиційних ресурсів внаслідок відбудови відтворювального процесу на підприємствах та в народному господарстві загалом, відновлення економічно обґрунтованого механізму визначення ефективності виробництв та забезпечення їхньої конкурентоспроможності.

Між тим, загальний обсяг інвестицій є абсолютно недостатнім.

Підприємці досі не відчули повною мірою ставлення до себе з боку держави як до рівноправних партнерів. Діяльність вітчизняних підприємців продовжує значною мірою залежати від органів державної влади. Невизначеність, незахищеність права власності, репресивний характер Кримінального кодексу стосовно підприємців роблять підприємництво небезпечним, що не сприяє утворенню позитивного інвестиційного клімату в Україні.

В період переходу до ринкових відносин, коли економіка у зв'язку з потребою перепрофілювання більшості підприємств потребує великих інвестицій, слід приділити особливу увагу розвитку інвестиційної діяльності. Значний попит на інвестиції спричинюють також приватизаційні процеси. В умовах економічної кризи, яку переживає Україна, внутрішні інвестиційні можливості значно зменшились, що пов'язано насамперед зі зменшенням інвестиційних можливостей бюджету. Покладаються надії на надходження зовнішніх інвестицій, але цей процес поки що гальмується складною податковою системою, великою часткою державного майна, повільними кроками приватизації, нестабільністю політичної системи та кримінальною ситуацією, що склалась у країні.

Основною складовою інвестування повинні стати саме вітчизняні інвестиції, за якими, в разі здійснення успішної інвестиційної політики, в Україну прийдуть й іноземні інвестори. Вказане завдання повинне вирішуватися на державному рівні через розробку та запровадження у практику узгодженої державної інвестиційної політики. Надзвичайно важливим є створення інвестиційних програм, спрямованих на поліпшення інвестиційного клімату в регіонах України.

Перспективою виходу України з кризи може бути створення потужної виробничої бази за участю інвестованого капіталу. В її основі повинні лежати передові технології, новітня техніка, а також організаційно нові форми праці.

Успішна реалізація завдань соціально-економічного розвитку держави значною мірою залежить від утворення та функціонування ефективної системи активізації інвестиційної діяльності. Інвестиції - рушійна сила процесів економічного зростання, відновлення виробничого апарату та підвищення добробуту населення. Про загрозливий стан інвестиційної діяльності в Україні протягом останнього десятиріччя минулого століття свідчить, наприклад, аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу. Відомо, що за роки незалежності України інвестиції в основні фонди різко скоротилися. Це призвело до того, що діючі основні фонди за цей час зношувалися, а заміна їх не відбувалася. В багатьох галузях економіки спостерігається схожа ситуація: старіння основних фондів, зменшення загальних виробничих потужностей, зниження ефективності виробничої діяльності та фінансово-економічних показників.

Для подолання кризових явищ в економіці України та забезпечення сталого економічного розвитку надзвичайно важливого значення набуває активізація інвестиційної діяльності, оскільки без цього неможливо підвищити конкурентоспроможність національної економіки, здійснити прогресивні зрушення в її структурі. Одним із шляхів вирішення цієї важливої та актуальної проблеми може стати формування організаційно-економічного механізму активізації інвестиційної діяльності, створення сприятливого інвестиційного клімату, що забезпечило б залучення коштів та їх інвестування в реальний сектор економіки.

Україна має значні можливості для розвитку агропромислового комплексу, перетворення його у високоефективний, експортоспроможний сектор економіки, забезпечення продовольчої безпеки держави. Зокрема, на нашу державу припадає майже третина запасів чорнозему та 27% орної землі в Європі (на душу населення в Україні припадає 0,66 га орної землі, тоді як у Європі цей показник становить у цілому 0,25 га).

Також слід відмітити, що в сучасних умовах важливим джерелом інвестицій у сільське господарство є кошти промислових, агросервісних та інших підприємств. Тому в найближчій перспективі треба віддавати перевагу таким формам залучення інвестицій, як:

- спільна діяльність з виробництва і переробки продукції сільського господарства;

- створення промисловими підприємствами власної агропромислової бази;

- оренда землі та майна сільськогосподарських підприємств іншим інвесторам.

З метою ширшого залучення інвестицій потрібно:

- ввести державні гарантії для реалізації найбільш ефективних проектів, які виконують із залученням іноземних інвестицій;

- розробити комплексну програму стимулювання вітчизняних та іноземних інвестицій в АПК;

- визначити перелік пріоритетних галузей, виробництв та підприємств, яким надано пільговий режим інвестування;

- запровадити податкові пільги для великих іноземних та національних інвесторів.

Таким чином, державна інвестиційна політика у сфері залучення іноземного капіталу до АПК України повинні опиратися на чітко обумовлені пріоритети розвитку національного агропромислового виробництва, органічне поєднання суворого контролю за дотриманням власних макроекономічних інтересів у цій галузі і відкритості вітчизняного економічного простору.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України “Про інвестиційну діяльність” зі змінами та доповненнями від 3 лютого 2004 року N 1407-IV.

2. Статистичний збірник “Україна у цифрах”, 1998-2003 рр.

3. Борщ Л. Зовнішні і внутрішні джерела інвестицій у національній економіці//Вісник УАДУ. - 2002. - №3. - с.75-78.

4. Брюховецький І.М. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу: Навчальний посібник. - Суми: Обласна друкарня, Видавництво “Козацький вал”, 2001. - 474с.

5. Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченко О.Г. Інвестування: Навчальний посібник. - К.: “Видавничий дім”, “Комп'ютер-прес”, 2001. - 364с.

6. Денисенко М. Проблеми удосконалення організаційно-економічного механізму інвестування//Економіст. - 2002. - №10. - с.46-51.