Вартість грошей у минулому і сучасному паперово-кредитному обігу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Кафедра Фінансів

Навчальна дисципліна: Гроші та кредит

Реферат на тему:

«Вартість грошей у минулому і сучасному

паперово-кредитному обігу»

Виконав:

Студент навчальної групи :

ФК-074

Перевірив:

«Чернігів» 2009рік

План

1. Еволюція грошей. Гроші за доби капитализма

1.1 Первісні гроші

1.2 Кредитні гроші

2. Античні гроші

2.1 Греция

2.2 Римська імперія

2.3Еволюція монет

2.4 Кредитні гроші

3. Паперові гроші

Висновок

Література

1.Еволюція грошей. Гроші за доби капитализма.

Навіщо нам гроші. Гроші в великому сенсі можуть називатися різні знаки цінності, службовці для розміну, придбання інших предметів, купівлі або найму людського труда.

Гроші - це громадський інститут, який збільшує багатство, знижуючи витрати обміну і сприяючи більшу спеціалізацію відповідно до наявних в людей порівняльних переваг.

Переваги використання грошей, проти обміну, велика. Недоліки обміну були б набагато більше, а громадське багатство як наслідок значно менше, але існування грошей, значно полегшує весь той процес. У фундаменті економічної системі, обмеженою з обміну, людям доводилося витрачати непомірну кількість часу до пошуку тих, з ким їм було б вигідно обмінюватися. Знаючи таких витратах обміну, люди намагалися виробляти блага задля власного споживання, уникаючи необхідності розшукувати тих, з ким можна було б обмінятися.

Однако, поступово відбувався процес спеціалізації, тобто, виділялися скотарі, хлібороби, мисливці і т.д.

На перших стадіях розвитку товарного обміну широко поширеними був худобу, шкурки, які скоїли роль гроші в найдавніших греків та слов'ян. В багатьох народів , жили на берегах морів, у ролі грошей виступали черепашки каурі і рыба.

После відділення ремесла в окремий промисел у ролі грошей починають виступати метали. Першими металевими грошима були мідні і залізні. Та поступово в усіх народів загальним еквівалентом стають шляхетні метали: срібло і золото.

Вирізняючою рисою грошей була частина їхньої ліквідность. Гроші - це ліквідне ( легко реалізоване ) майно. Чим більше ліквідна річ, тим паче вона справляє враження гроші. Ліквідність будь-якого майна безпосередньо з витратами його обміну інші види майна.

1.1 Первісні гроші

Деньги виникли під час розкладання первіснообщинного ладу, завершивши процес тривалого розвитку форм вартості товару. Грошима стає будь-якої найважливіший предмет споживання. В багатьох народів роль грошей грав худобу. Латинське назва грошей - pecunia - походить від pecus - худобу, як і українське слово товар від тюркського слова, що означає " худобу " . Гомер, говорячи про деяких видах зброї, оцінював в бугаїв. На на території сучасної Німеччині І тис. до н.е. були звані " коров'ячі гроші " . У північних народів грошової одиницею служив олень. В інших народностей грошима були цукор, слоняча кістку, хутра, опіум, какао, тощо. Особливо відомі у ролі грошей раковини каурі (cowry) чи Cyprala moneta (зміїна голівка) - біляста раковинка 2-3 див довжиною, видобута в Індійському океані що вивозиться до Індії, Цейлон, Африку. У давнину вона розходилася далеко: її знаходили в скіфських і російських похоронних курганах, в похоронних урнах північної Німеччини, в Англії, Швеції, на звалищі Ніневії. У північноамериканських індіанців з раковин вирізали циллиндрики, нанизываемые на нитку, і називалося це вампум (wampon). Пояси з численними нитками з нанизаними ними різнобарвними циллиндриками отже виходили зображення птахів, звірів, становили скарби. Інші народи ( переважно північні) як грошей використовували цінні шкурки (Північна Америка, Аляска, Сибір), і тривалий час на Русі ( шкурка білки становила копійку, сто шкурок - карбованець).

В деяких країнах грошима служили продукти, отримані від возделываемых культур. Так було в Стародавньої Мексиці , Нікарагуа, Гондурасі як дрібних грошей вживалися боби какао. У деяких сферах Перу і Болівії таку ж роль грав перець, в інших галузях Америки - листя тютюну, в Монголії - цегельний чай. Знаменитий мандрівник Пржевальськ платив за барана 12-15 цеглин, за верблюда 120-150 цеглин. У Африці в багатьох племен грошима служила пляшка рома, а Сибіру досі " грошової одиницею " є пляшка горілки. У багатьох народів одиницею цінності й платежу був раб: тропічна Африка, Нова Гвінея, Давня Русь.

Многие народності як грошей використовували металеві бруски і пластини відомого ваги, порошку (золотого). Залізні пластини був у вживанні в Спарті, в давніх бритов, в Сенегалі (Африка). Мідні т-образные платівки шириною 4-5 див, олов'яні, бавовняні смужки були грошима Стародавньої Мексике.

Фараоны Єгипту брали подати з Сирії срібними кільцями і залізними цеглинами. Взагалі кільця як гроші поширені й у Середній та Північної Європі ще доісторичну епоху. Так, жінки завжди надавали значний вплив в розвитку общества.

Вавилоняне винайшли точні міри і ваги, поділ на дюжини і шістдесяті, вони використовували метали як вагову ценность.

Финикийцы були найдавнішими посередниками у справі обміну металів. Різні метали вони добували з усього миру.

Паперові гроші

-розмінні і сповна покриті металевим фондом

-розмінні з частковим покриттям чи взагалі без него

-нерозмінні за поданням, але підлягають вилученню і покриті особливими обязательствами

-нерозмінні чи розмінні тільки певний термін і яким немає особливого покрытия

Паперові гроші з примусовим курсом

-разменные сертифікати які з покриттям металевим фондом

-разменные паперові гроші з неповним покриттям чи ні него

-неразменные відсоткові паперові гроші з примусовим курсом

-неразменные безпроцентные паперові гроші з примусовим курсом

К останньої категорії ставляться рублі, долари, та т.д. Примусовий курс встановлюється з метою штучно утримати надлишок паперових грошей до спілкуванні й тим підтримати їх цінність . Але ці заходи зазвичай призводять до повністю наслідків, насамперед до з того що золото і срібло вибувають зі внутрішнього звернення, стають звичайним товаром і обмінюються на паперові гроші з є або менш відомим лажем (приплатою). Але примусовий курс неспроможна утримати цінність паперових грошей певному рівні. Коливання курсу хоч і перебувають у зв'язки Польщі з кількістю паперових грошей , що у зверненні, але відчуває вплив інших причин. У дивовижній країні з бумажно-денежным зверненням більшість паперових грошей перебувають у пов'язаному стані, тобто. на поточних рахунках й у кишенях громадян. У період застою економіки більшу частину грошей перебуває у вільному стані, зменшуючи курс даної грошової одиниці. Також на курс впливають: попит на металеві гроші при міждержавних розрахунках, ступінь довіри до міцності економіки нашої країни. Вплив біржових спекуляцій не основний, а непрямої причиной.На цьому процес створення сучасних грошей не зупиняється . Він придбає нових форм у зв'язку з розвитком кредитних отношений.

1.2 Кредитні гроші

Исторически першим виглядом кредитних грошей був вексель як перше дебентура, дає право власнику право після закінчення терміну вимагати від боржника сплати зазначеної грошової суми. Вексель також міг передаватися іншій юридичній особі, таким чином вона приймає деякі риси грошей , не виконуючи роль загального эквивалента.

К кінцю XIV століття виникла банкнота як різновид кредитних грошей. У разі золотого монометаллизма б. є ніщо інше, як вексель на банкіра. Емісія (випуск) б. спочатку здійснювався будь-яким банком, але поступово роль емітента перебирає государство.

В XVI-XVII століттях з'являються безготівкові розрахунки. З'являється і нове форма кредитних грошей - чек як письмовий наказ власника рахунки банку виплатити чи перевести власнику чека певну суму денег.

Сегодня на практиці товари ідеально прирівнюються немає золоту, а до кредитно-бумажным грошам , зв'язок яких з золотом розірвано, оскільки припинено їх вільний розмін дорогоцінний метал. Кредитно-бумажные гроші тепер виконують роль золота, виступаючи загальним еквівалентом. У той самий час використання знаків вартістю ролі грошей надає їм деякі товарні риси: їх купують і продаються, обмінюються товару, але гроші позбавлені головного властивості товару - власної вартості. Кредитно-бумажные гроші виконують роль вимірювача стоимости.

Золото, на свій чергу, залишилося загальноприйнятим матеріальним носієм стоимости.

Соответственно ступеня розвитку суспільства носієм відносин для людей над ринком товарів то, можливо золото чи паперовий документ, код на кредитної карточке.

2.Античні гроші

Монеты вперше з'явилися торік у Лідії і Стародавню Грецію (о.Эгина) 8-7 в е. З'являючись в розвинених державах, монети швидко поширювалися на сусідні варварські племена, потім усе далі і далі. У Київської Русі мали ходіння римські і грецькі золоті монети. А, щоб чіткіше уявити собі картину поширення монет, подивимося, хто заселяла світ ті времена.

2.1Греция

Уже в VII-VI століттях е. більшість міст Греції карбували монети. У основу денежно-монетных одиниць лягли загальні майже всіх греків вагові одиниці, і їх назви: талант, міна, статер, драхма, обол. Талант і міна грали роль вагових одиниць, а засобом звернення (монетами) стали статер, драхма, обол і кратні їм монети не вище 10 драхм. Слід розрізняти два типу грецьких монетних систем: засновані на статере - системи, котрим основним металом було золото чи электр, і драхме - " срібні " монетні системи. До першої системі належить Милетсткая ( під назвою міста Мілет) VII-V ст е., Фокейская (р. Фокей) VII-IV ст е. і Перська (Мала Азія) VI-IVвв до н.е. (до витіснення їх монетами Олександра Македонського). До другої типу монетних систем слід віднести: Эгинскую, Эфбейскую (Аттика і Афіни), Коринфську системи , поширені до IV в до н.э.

Вышеупомянутые монетні системи основними у Греції і елліністичних країнах. Крім лідерів , існувала низка інших систем: Фінікійська, Абдерская, Хоисская, Родосская ect.

Кроме электровых , золотих і срібних монет у Стародавній Греції карбувалися мідні монети халк і лепта.

К античним належить і римська монетна система.

2.2 Римська імперія

Первые римські монети (великі литі кружечки з міді бронзи) виготовлено близько 338 р. е. з урахуванням ухваленій у Римі та середньої Італії торгової системи ваги. Вона важила повний римський фунт (272,88 р) і мала назва ас. З початком карбування (269 р. е.) ас " схуднув " до 54,59 р. З відтоді всі римське монетне справа базувалося на єдиної основі. солід, вагою 4,55г, якої стало основною лічильної одиницею государства.

Гроші в середні века

Рассмотрим розвиток грошей до період із падіння Римська імперія до епохи Відродження. Середні століття - це багатовікової становлення і розкладання феодалізму. Прийнято розрізняти раннє середньовіччя (V в, а окремих в азійських державах - III-XI ст) , класичне середньовіччя (кінець ХІ ст -XV в, окремими азіатських країн і XVI в включно) і в пізнє середньовіччя (XVI в - середина XVII в, сході - XVIII-ХІХ ст) .

Европа

Денежные системи, як і держава сама гроші, не винаходяться. Склавшись у минулому у деяких країнах стихійно, вони надалі розгортаються за принципу наступності. Тим щонайменше, встановлення точної генеалогії і взаємозв'язку - справа часом і неможливе.

Объясняется це тим, что:

1.монетные системи складалися, зазвичай, без чітких законодавчих актів, постепенно,

2.монетное справа у минулому було надзвичайно децентралізовано . Греція, Рим (а згодом і Італія), пізніше - Русь XI-XIII ст, Німеччина на середньовіччі, Франція ect,

3.в дошедшем до нас археологічному матеріалі багато " білих плям " ,

4.а середні століття взагалі знали стійких вагових одиниць в часі та пространстве,

5.на середньовічних монетах немає дат, про час їх випуску можна судити лише приблизительно.

Франция

V-VI ст - століття посиленого припливу золота на державу франків. У це була військова видобуток - золото Галілея - римське золото. Але потім поступово римська монета виходить із звернення внаслідок истирания і псування, й починає чеканиться срібна, та був і своя золота монета. Грошова система Франкскогого держави базувалася на римському денарии. Спочатку срібна силиква (1/144 фунта) важила вдвічі нижча золотого соліди (1/72 фунта). Таке співвідношення було в вестготів. На початку VI століття в салических франків денарій становив 1/40 солида.

Французский лівр і су - наступники фунта і соліди. Денье як третій член грошової системи існував мови у Франції на початок XIX века.Франция успадкувала від кароллингов лічильні грошові одиниці: кошти на великі суми ішов у ливрах (фунтах), су (солидах), денье (денариях). Основу грошової системи становив денье. У ліврі завжди вважалося 20 су, в су - 12 денье.

Англия

Денежная система досі зберегла відносини між трьома основними грошовими одиницями - фунтом, шиллингом і пенсом, встановлені кароллингами.

Германия

Здесь солід був відомий під назвою шилінга (до речі, є підстави вважати, що з шилінга стався шеляг, рівний 12 денариям, яким слов'яни платили данина Хазарському Каганату до IX століття.) У Німеччині шилінг протримався довше, ніж у Англії, де зараз його теж був поширений. Німеччина знала рахунок на звані " довгі шилінги " , рівні 1/8 фунта чи 30 денариям. Але потім (IX століття ) золото як монетний метал усією Європою змінюється сріблом.

Економіка середньовіччя (Европа)

Переход до феодалізму був із і підпорядковані обласним селян великим землевласникам, які землю на свій монопольну власність. Феодалізм ознаменував собою прогрес у розвитку. Епоха феодалізму характеризувалася розквітом дрібного товарного виробництва, у містах. Через війну змінилися аграрні відносини. Селяни здебільшого не були власниками тієї землі, яку обробляли. Вони платили ренту чи податок землевласнику. Феодальна рента існувала трьох формах: отработочной (панщина), продуктової (натуральний оброк) й найкомплекснішою грошовою.

С розвитком товарно-грошових відносин переважна значення набуває грошова рента, землевласники роздавали землю селянам на утримання, що викликало зростанню продуктивності селянської праці і розшарування селянства на вміють і люблячих працюватимете, і голытьбу.

В перебігу середньовіччя докорінно змінилися етнічні спільності та державні освіти. Замість примітивних варварських держав і відособлених сеньйорій з'явилися великі централізовані держави, незрівнянно розвинулася культура.

Карбування у середні віки в Европе

Развитие промисловості до XV віці дозволило збільшити видобування корисних копалин, в першу чергу, срібла і золота. Срібло було багато видобувала Німеччина (Саксонія, пізніше р. Шнеберг), також багато шляхетних металів відкликали з надр Чехії (Табір, Зальцбург, Пржибрама, Куттенберг), Угорщини ( Кремнитц, Шемнитц), а Трансільванія іще за римлянах була місцем видобутку золота.

Частного власника металу утримували від вкладення монету останнього великих втрат металу від чаду, оплати витрат карбування та спеціальної монетною мита (сеньеража), і навіть небажання розкривати розміри свого богатства.

Чеканка залишалася до рук багатих землевласників, і навіть монастирів. На той час це був дуже трудомісткий процес. Уся десятилітня робота - всього 12 операцій - до XVI століття виконувалася вручну. Найважливіші з них:

1.плавка металу і перетворення їх у зливки (кованины)

2.расплющивание металу (вироблення листов)

3.разрезывание аркуша на чотирикутні шматочки потрібного ваги

4.закругление цього шматочка і перетворення їх у монетний круг

5.штамповка (здійснювалася двома штемпелями з кожної зі сторін монети

Во Франції з часів Філіппа IV по монетним закладам стали розсилати свинцеві зразки монетних штемпелей.

В відношенні проби монети треба сказати відмінність між Францією, де звичаю випуску низькопробної монети був поширений вже на початку X століття і Німеччиною, де низькопробна срібна монета з'являється й де поповнення лигатуры до сріблу Герасимчука загальним явлением.

В руках народжуваної буржуазії виявилося значна частина золота і срібла, які , зазвичай, зберігалися у зливках. Форма і ваги зливків були різними. Зручність зливків было:

1.при перевозке

2.при здійсненні великих операцій, коли монети приймалися на вес

3.возможность перечеканки на місцеву монету

Разделение праці між зливками й монетами набуває чіткий характер.

Появление золотий карбування означало, сутнісно, новий етап історія грошового звернення Європи. Це справді було початком епохи панування монеты.

Тогда ж робляться спроби дати наближену до солиду укрупнену срібну монету. Остання виникла вигляді монети грошевого типу в Франції й Італії, потім розсідаючись на всій Европе.

2.3Еволюція монет

Франция

Франкские королі, подібно римським, намагалися централізувати карбування монети. І дуже навіть у часи розпаду на уділи, карбування здійснювалася за правилам. Потім королівська карбування засмутилася, удільні королі стали карбувати кожен свою монету. Потім почалося збирання Франції короллингами, грошова реформа яких зіграла Європи вирішальну роль.Вследствие реформи кароллингов змінюють золотого соліди прийшов срібний, рівний 1/20 фунта срібла, золотий ж використовувався для стягування штрафів з іноземців. Реформа Карла Великого звелася тільки в збільшення ваги основний монети - денария. Але Карлу зірвалася ні централізувати карбування, ні домогтися вільного ходіння державних монет, а ще через 50 років його смерті імперія розвалилася під тиском норманнов. Проте один бік його реформи надовго зберегла своє значення - фунт став фігуруватиме у ролі грошової одиниці. Успіху централізації монетного справи неможливість при тодішній стан техніки постачати централізовано все держава монетою.

Наименование грошової одиниці " денарій " (чи денье) збереглося тривалий час. І по тому, як роль основною грошовою одиниці переходить до ливру , солиду (су) і франкові, денье зберігає свою назва для дрібної розмінною монеты.

Англия

Денежное звернення тут, як й у Галлії, виводить свій історію від часів римського панування. Проте вплив романизма тут проявилося слабше, ніж у Галії. У Британії зверталася монета місцевої карбування, схожа на грецьку, ще до його завоювання їх римлянами, які впровадили тут свою монету, обращавшуюся і після догляду римлян.

Во другий половині V -початку VI століття острові з'являються англы і сакси, засновують кілька королівств. Перше їх - Кент - засновано 446 р., останнє - Мерсия - в 584 року. У цей час королі карбували дрібні срібні монети, згодом вичавлені денарием франкского зразка. Тут майже відразу отримують назва пенні (пфеннинг, пенязь). Денарій панував в Англії до XII століття, інші монети взагалі чеканились.

При Генріхові III (1216-1272г.г.) англійський пенні стає міжнародно визнаними. У період трьох королів ( Едуардів ) починає чеканиться монета грошевого типу - грот.

Для Англії характерно зосередження карбування до рук королів в той період, коли на території іншої Європи ще права емісії мали багато феодали. Також показово, що англійська грошова система являла собою вміло замаскований хаос (XI століття), оскільки була засмічена фальшивої горілки й обрізаний монетою. Укрупненная срібна монета в Англії початку чеканиться після 1279 р. , коли це були доручено запрошеному із Франції майстру. Йому доручили викарбувати " великі стерлінговий " вагою 96 тоуэрских гранов. Ця четырехпенсовая монета отримав назву грот (groat).

Столетняя війна позначилася і долі грота. У 1351 року вагу нього був зменшений, як і ваги пенні. З фунта срібла стандартної проби чеканилось 75 гротів чи 300 пенні, між тим як раніше - лише 240 пенни.

Первая карбування золотий монети має місце у Англії при Генріхові III в 1257 року. Широке розвиток карбування золотий монети отримала до XIV віці. " Золоте пенні " на вагу становила два срібних пенні.

Германия

Развитие товарно-грошових відносин мало більш примітивний характер, ніж мови у Франції. Королі й чи на монополію в карбуванні монет. У Німеччині на зміну денарию прийшла укрупненная срібна монета типу мрв , та був і золота монета.

В кінці XIII чеський король В'ячеслав II випускає на зразок турнозы гріш, вплив якого і з якої (турнозы) призводить до появи у Німеччині власної солидовой монеты.

В різних містах Німеччини, Нідерландів, Англії ,Польщі й Литви знайшла поширення карбування укрупненої монети, дедалі більше яке нагадувало турнозу.

Первая золота карбування була за Фрідріхові II, выпустившевого в 1231 року добро оздоблену золоту монету. Однак масове карбування золота у Німеччині починається лише у XIV столітті. Доти в обігу були італійські флорини і дукаты.

Италия

Эта країна справила неабиякий вплив в розвитку товарно-грошових відносин, банківського справи (варто згадати ломбардских банкірів, генуезьких купців).

С початку ІХ ст Італії чеканився денаро - каролингский денарій . У Північної Італії з 962 року карбували денаро із написами і монограмами німецьких імператорів. Монета чеканилась у таких містах: Верона, Лукка, Венеція, Мілан, Падуя, Венеція, Рим. Спочатку денаро карбувалися за образом і подоби каролингских денариев, але вже настав падуанское отто (денарии імператора Оттона) карбувалися з срібла 850й проби і мали вагу лише 1,34-1,24 р. З 1102 в Генуї з'явилися торік у зверненні бруні (чорні падуанские денарии) з срібла 500й проби вагою 1,1-1,0 р, а 1115 року - брунетти, які містили ще менша срібла. Італійський денарій погіршувався набагато швидше, ніж у сусідніх європейських странах.

С XIII століття денарій був витіснений новими монетами - грошами.

Мелкие монети, випущені дожами у Венеції з 1170 по 1250 рр, називалися денаретто (тобто. маленький денарій).

С 1284 року у Венеції починають карбувати дукат - золоту монету, який прийшов змінюють обесценившемуся денаро. Доти золоті монети почали карбувати Генуя (геновито) і Флоренція (флорин) . Важив венеціанський дукат 3,5 р при пробі золота 23,5 каратів. У XV столітті поняття " золотий дукат " початок застосовуватися як мірило вартості срібних монет, а XVI столітті з'являється нову назву - цехин. Тим більше що назва " дукат " поширилося усією Європою і стало синонімом золотий монети, на зразок його карбували монети у багатьох країни (Німеччина - гульденом, Польща- злотий, Росія - червонец).

История ліри не менш довга й цікава, ніж денаро. Карбувати її почали, як монету при доже Миколи Трон (1471-1473 рр ) й мала вагу 6.52г, тому монета довгий час називалася ліра трон. Але доти ліра була денежно-счетной одиницею, і з 953 року названа фунтом (лирой).

Генрих VI (1190-1197) карбував в Мілані сольдо (італійський шилінг) з срібла, вагою 1,25-1,3г. З XVIII століття сольдо стає мідним. Однак у ХІХ столітті він замінили чентезимо, але досі народ називає монету в розмірі 5 чентезимо - " сольдо " .

Розвиток функцій грошей до середньовічній Европе

Як міра вартості

Развивалась, але досить повільно, проти капіталістичним періодом. Рівень цін навколо вартості коливався мало.

Наталкивалась на феодальні перешкоди, головний із яких полягала у тому, основна частина сільській робочої сили й продукції, підлягає відчуженню, отчуждалась безплатно, як натуральної ренти, десятини і т.д.

Как сокровища

Сокровище дробиться, стає приватним і продовжує грати дуже значної ролі у бутті денег.

Как засіб платежа

Постепенное перетворення натуральних повинностей в грошові приймає масового характеру, в Європі складається система постійних ( фіксованих ) налогов.

Как засіб оплати військової техніки та державної службы

В Англії з XI століття з'явилась оплачувані грошима наемники.

Как світових грошей

Не досягла зрілості, як і світова рынок.

2.4 Кредитні гроші у середні века

После появи банків X столітті спрощення розрахунків з'являються замінники грошей. Роль змінював зростає. Елементарна форма взаємного погашення платежів, саме - ярмаркові заліки (ярмарки Шампані) були давно відомі. Стала з'являтися більш висока форма взаємного погашення платежів разом із ній з'явився вексель, що виник Італії ще ХІ ст, звідти проникший до Франції, згодом у Німеччину і Англию.

Гроші в Стародавньої Руси

Хотя племена слов'ян і англов, саксів, норманнов, варягів утворилися приблизно одне і те час, після Великого Переселення Народів ( II століття н.е.), за низкою причин освіту сильного госудаства на Русі почалося з X століття, але зародження монет сталося набагато раніше.

Еволюція грошової системи Руси

На певному етапі економічного розвитку роль грошей була за худобою. У найдавніших списках " Російської Правди " зустрічаються згадування про штрафи худобою. Існувала навіть посаду - " скотар " , тобто. людина, взимающий подати.

Встречающиеся в " Російської Правді " " куны " , " різані " , " білки, " " біли " означають, ймовірно, вже металеві гроші, яких перейшли назви деяких хутр. Судячи з " Російської Правді " , гривня і " куна " служили основними металевими грошовими одиницями у торгівлі, а й у процесі стягування дани.

Другой давньоруської монетою був златник (золотнік) - перша золота монета на Русі , рівна на вагу візантійським солиду (4,2 р). Ця давньоруська монета зі "слов'янської написом, портретом князя (Володимира Святославовича) і родовим гербом Рюриковичів особливої роль торгівлі не грала, а скоріш, служила символом сили держави. Чеканився, як і сребреник, в X-XI веках.

Сребреник (срібляр) перша срібна монета Київської Русі. Для карбування використовувалося срібло арабських монет. Монета чеканилась у Києві - Володимиром Святославовичем, в Новгороді - Ярославом Мудрим. Окрему групу монет є монети тмутараканского князя Олега-Михайлы, чеканившиеся ок.1070 года.Еще до освіти Київської держави, та був й у період його існування, зовнішня торгівля й війни сприяли отриманню металевих грошей із країн Сходу, Візантії, пізніше із західних країн. За деякими даними, слов'яни ще в IV-V століттях мали золоті деньги.

В грошовому зверненні Київської Русі зливки грали значнішу роль, ніж Заході, де звернення зливків зустрічала протидія із боку феодалів, які мали правом карбування монети й політологи розглядали всякий зливок як для карбування. На Русі влади , навпаки, сприяли зверненню зливків, котрі називають гривнами . Як і інших країнах, назви грошових одиниць спочатку збігалися з ваговими. Гривня був і грошової, і ваговій одиницею. По мері зростання громадського праці роль грошей до більшою мірою переходить до шляхетним металам. Це уможливилося, коли ремесло ніж формою діяльності відокремилася від земледелия.

Основой грошової системи Київської Русі стала гривня, вагова одиниця, давня слов'янська грошова, службовець для виміру золота і срібла. Золоті, срібні, бронзові гривні употреблявшиеся жінками як як обруча, носимые на шиї (на " загривку " - тому й назва) згодом ставали основною грошовою одиницею Русі. Ось яскравий великого впливу жінок на життя суспільства, його развитие.

Слово " кун " дає підстави зарахувати гривню кун до хутряним деньгам.

Историк В.О.Ключевский бачив у гривні кун срібний зливок, але меншого веса.

По думці А.И.Черепнина, під гривнею кун слід розуміти кількість чужоземної монети, відповідне гривні срібла.

Нам здається, що гривня кун було все-таки монетою, оскільки він залишалася основною грошовою одиницею у торгової столиці Київської Русі - Пана Великому Новгороді - до XV століття. Потім тут почали карбувати свою монету, а до того часу дуже багато було іноземної монети - ганзы. Теж, мабуть, був у Пскові, Смоленську, Полоцьку і Вітебську. Досить швидке зниження курсу гривні пояснюється інтенсивної пристрітом в Заході, до речі, яка змусила новгородців розпочати карбувати свою монету. Вартість випущених грошей, тобто. вагу чистого срібла у яких, був у пропорції в західноєвропейськими монетами.

Период з XII по XIV століття ввійшов у історію Росії виглядала як " безмонетний " . На сході Русі з'являються татарські монеты.

С XIII століття, після введення російських земель під монгольське ярмо, розвиток монет пішло двома шляхами. З чотирнадцятого в південно-західних землях з'являються: празький гріш, денарій, квартник, полугрош, шеляг й західні монети. Тоді ж сході Русі розпочалося карбування російських монет.

Унификацию російський монети здійснила Олена Глинская, регенша при малолітньому Івана IV в 1534 року. Відтоді чеканилась одна загальнодержавна срібна монета, вдвічі важче гроші - новгородка, що згодом названа копійка із зображення вершника зі зброєю у ньому, денга московська чи московка, чи навіть гріш, названу також " сабельной " чи " мечевой " по зображеному у ньому вершнику шаблею, полушка (полуденьга), равнявшаяся половині гроші й чверті новгородки. З гривні срібла карбувалися 300 новгородок вагою 0,68г, чи 600 грошей , вагою 0,34 р. Отже, з 1534 року 100 новгородок дорівнювали 1 рубаю. Історія рубля також цікава. Назва це отримала новгородська гривня (довга срібна паличка вагою 204 г).

Безмонетный період

Это XII-XIV століття, коли Русь потрапила під монгольське ярмо і внаслідок занепаду економіки та виробництва власна монета не чеканилась.

Возрождение карбування XIV-XV

В південно-західних землях з'являються: празький гріш, денарій, квартник, полугрош, шеляг та інші західні монети. Тоді ж сході Русі розпочалося карбування російських монет з срібла і міді. Іван III - мудрий і великий государ - встановив єдину монету для держав з написами на монетах " Оспадарь всія Русі " . Велике погіршення монети московському князівстві сталося при Василя Темному і пізніше, в XV-XVI століттях, з її появою численних обрізаних і підроблених монет. Виникла потреба у реформування і уніфікації грошової системи. Після реформи Олени Глинской в 1534 року і приєднання Новгородського князівства до Московської Русі закріпилася загальнодержавна грошова система, в основі якої заклали Іван III і Василь III. Був заснований монетний двір, монетна стопа було значно знижена. Замість 260 новгородок було покладено карбувати 300. Проте погіршення монети спостерігалося й у згодом, XVII столітті. У 1620 року вводиться новий чекан, на чверть легшим монети. Рубль нової карбування стає дорівнює 10 англійським шилінгам замість 14.

3. Паперові гроші у середні века

Бумажные грошові знаки не є повноцінними грошима, лише їх знаками. Вперше вони були випущені VII столітті у Китаї купюрами великих достоїнств для заміни незручних повноцінних мідних грошей. І що купюри можна було вільно обміняти на повноцінні гроші, вони успішно зверталися. Пізніше, в XIII столітті паперові гроші випущені в Персії, а XIV столітті - в Японии.

Гроші в епоху капіталізму (кінець XVII - современность)

Данный період передусім характеризується розвитком кредитно-бумажных грошей немає та витіснення ними за металеві монети. Для правильного сприйняття викладеного нижче матеріалу треба дати ухвали і роз'яснення деяким економічним термінам і поняттям, таких як " паперові гроші " і " кредитні гроші " .

Паперові деньги

Бумажные грошові знаки бувають два види: державні, випущені казначейством (казначейські квитки) і банками (банківські білети чи банкноти - bank notes). Казначейські квитки прийнято називати просто паперовими грошима на відміну від банкнот, які через свої природою є кредитними грошима. Історично паперові гроші виникли раніше кредитних. Банкноти з'являються з недостатнім розвитком кредитних отношений.

Походження і сутність паперових денег

Бумажные гроші - це знаки повноцінних грошей. Гроші як засобу звернення виконують скороминущу роль під час обміну товарів. Тому золото функціонує тут лише як позірна золото, бо як гроші є загальним втіленням багатства, то тут для продавця має значення, чи мають гроші тієї вартістю, а її них написана. Йому важливо, щоб ці гроші користувалися громадським визнанням. Цим і тих, що паперові гроші більш зручні в зверненні, пояснюється факт переходу від металевих грошей до паперовим. Можливість такого переходу закладена й у функції як кошти звернення. Використання такої можливості для практичного здійснення випуску паперових грошей до звернення припускає наявність дві умови: щодо розвинених товарно-грошових взаємин держави і наявність довіри до паперовим грошам. У докапіталістичні часи паперові гроші були тільки до того часу, поки відбувався їх вільний обмін повноцінні. З виникненням капіталізму від імені буржуазного уряду , нарешті, з'явився той , кому люди могли верить.

Таким чином, паперові гроші - це нерозмінні на повноцінні гроші грошові знаки, випущені покриття дефіциту державного бюджета.

Закон звернення паперових від грошей і причини їх обесценения

Выпуск паперових грошей має бути обмежений кількістю повноцінних грошей, необхідні звернення до певний період, інакше кажучи, кількістю золотих грошей, які вони заміщають у спілкуванні. Емісія (випуск) паперових грошей визначається не потребою товарного звернення , а дефіцитністю держбюджету. Але хоч би скільки паперових грошей не випустило держава, вони буду представляти не тільки то кількість повноцінних грошей, що вони заміщають у спілкуванні. У цьому вся полягає сутність інфляції, тобто зменшення купівельної спроможності паперових грошей. Але знецінення грошей може й з інших причин: занепад довіри до уряду, пасивне сальдо платіжного баланса.

Кредитні деньги

Кредитные гроші творяться з функції як кошти платежу , розвиток якого відбувається з урахуванням капіталістичного кредиту. Існує три виду кредитних знарядь звернення : вексель, банкнота і чек. Причому найбільш старим є вексель - з'явився вже у XII столітті як розрахунків між купцями, а через два останні було створено банками як кредитних орудий.

Вексель

Вексель - це письмове абстрактне і незаперечне зобов'язання позичальника про сплату певної суми кредитору після закінчення вказаної у ньому терміну. Пояснимо деякі слова з определения.

Абстрактность - в векселі не вказують причину виникнення долга.

Бесспорность - обличчя, яке видало вексель, немає права відмовити в платеже.

Векселя бувають прості і переводные.

Простий в. - письмове зобов'язання, видане боржником кредитору про сплату після закінчення срока.

Переводной в. - письмове зобов'язання, видане боржником кредитору про сплату після закінчення терміну кредитору чи тому, кому він скажет.

Кредитор може використовувати вексель наступним образом:

1.получить гроші після закінчення терміну платежа,

2.учесть вексель у банку отримавши у своїй його суму з відрахуванням облікового процента,

3.использовать як платежу для придбання товарів (якщо постачальник згоден прийняти вексель як платежа.

Вексель - короткострокове зобов'язання, зазвичай терміном до 3-х месяцев.

Замещение металевих грошей до зверненні векселями відбувається двома шляхами :

1. До наступу терміну платежу векселі можуть звертатися як платіжне і купівельні средства.

2. Частина векселів взаємно погашається , виключаючи, в такий спосіб, потреба у деньгах.

Банкнота

Банкнота - це вексель емісійного банку. Банкнота відрізняється від векселі, оскільки випускаються лише якоїсь конкретної угоди. На відміну від векселі, банкнота є безстроковим зобов'язанням банку, подлежавшая раніше обміну на золото за поданням( " Объявителю цей державної асигнації платитъ Ассигнацонный Банкъ ... ходячею монетою " ).

При обліку векселів банк випускав в звернення банкноти, одна частка кредитних грошей замінявся іншим. При оплаті векселів банкноти поверталися знову на банк.

Центральный банк тісно пов'язані з урядом, яке користується його кредитами під свої короткострокові зобов'язання. Оскільки витрати уряду носить непродуктивний характер, то таке запозичення викликає надлишкову емісію. Щоб перешкодити цьому, необхідний вільний розмін банкнот на золото, тоді кількість банкнот визначатиметься потребами товарного обращения.

Чек

Чек є письмовий наказ власника поточного рахунок у банку виплати зазначеної суми певному особі, чи кому обличчя накаже, чи пред'явнику чека.

Используется як у внутрішньому, і зовнішньому ринках. На відміну від векселі, якого є безстроковим обязательством.

Для здобуття права чек мав силу законного боргового зобов'язання, він має мати:

1.указание на того, хто проти неї отримати ці деньги,

2.сумму платежу цифрами і прописью,

3.название і місцезнаходження банка,

4.подпись чекодателя.

Чеки поділяються на:

именные:

- з правом передачі третій особі (ордерные),

- без права передачі третій особі .

Гроші в Сполучені Штати Америки

Отличие цієї країни від інших у тому, що саме мало було періоду феодализма.

В у вісімнадцятому сторіччі грошове звернення на американському континенті обслуговувалось переважно іноземними грошима - англійськими фунтами стерлінгів і іспанськими срібними доларами. У 1785 року конгрес оголосив національної одиницею долар , а 1792 року введена биметаллистическая система - долар карбували з золота і з срібла. Але у другій половині XVIII в готівкові платежі здійснювались у основному золотому й розмінною монетою. Випуск банкнот проводився децентрализованно приватними банками. Уряд вдавався до спроб централізації грошової емісії . Перші дві спроби закінчилися невдачею - в 1791 і 1816 рр. Тільки 1863 року були створені національні банки , а приватна емісія обкладена 10% податком та поступово зникла. У 1873 року було скасовано вільна карбування срібла, через 23 року у США запроваджено золотий стандарт, але і розмін банкнот здійснювався здебільшого золото. Золоте зміст долара встановлено лише на рівні 1,50463г.

Основным недоліком яка склалася США до початку ХХ століття грошової системи була її неэластичность, й у періоди криз у спілкуванні були грошові замінники (до марок). Тож у 1913 року було засновані Федеральні Резервні Банки (Federal Reserve Banks) о 12-й резервних округах.

В роки першої Першої світової США на відміну інших країнах, не скасовували розмін банкнот на золото, проте золота у спілкуванні сократилось.

Мировой економічну кризу 1929-1933гг. привела до скасування золотого стандарту в 1933, а спочатку наступного призвів до девальвації долара на 40%. Громадянам і організаціям було заборонено володіти золотом в монетною формі, розмін на золото скасовувався. Завдяки збільшенню золотого запасу створили валютний стабілізаційний фонд розміром 2млрд. доларів для регулювання курса.

Во час другий Першої світової грошово-кредитна система США широко використовувалася для фінансування військових витрат. Посилена емісія призвела до інфляції в повоєнні роки. З скасуванням контролю над цінами (був в часи війни і по 1948 року) роздрібні ціни підскочили на 33,7%.

Война у В'єтнамі і мілітаризація погіршили позиції долара. Уряд змушене в 1971 й у 1973году вдатися до девальвацію долара, і підвищення цін на золото.

Активная антиінфляційна політика , проведена Федеральної Резервної Системою , зміцнила курс долара з звела до мінімуму инфляцию.

Японія в епоху капитализма

Банк Японії, створений у 1882 року, одержав у 1889 право емісії, а ще через 8 років у країні вранішнього сонця запроваджено золотий стандарт.

В період, і після першої Першої світової грошова маса у спілкуванні у Японії помітно збільшилася (у період 1914-1920 - в 3 разу), інфляція становила 64 %.

С початку іракської війни із Китаєм в 1937 року становище імперії ще погіршився, а друга світова завдала остаточний удару економіки та грошової системи Японії. Ціни в період 1945-1951 років зросли 343 разу. Купівельна здатність єни скоротилася на 99%.

Однако вміння говорити та прагнення працювати у японського народу зробили небувале, перетворивши за 3 десятиліття середньовічну полуфеодальную країну на наукового гіганта, який обігнав за технологіями багато найрозвиненіші страны.

Завершение відновлення економіки довелося вже в 1952 рік, інфляція становить 65% в рік, але у 60-70х роках стався деякий збільшення інфляції до 210% на рік. А до початку 80-х становище вдалося стабілізувати - в 1981 приріст цін становив 0,2% (!).

Сейчас становище єни дедалі більше укрепляется.

Великобританія у період капитализма

Англия раніше інших перейшла до золотого монометаллизму - фактично на кінці XVIII століття. За винятком 14 млн. фунтів стерлінгів, все паперові гроші 100%-но забезпечувалися золотом. Грошове звернення регламентувалося актом Роберта Пиляючи з 1844 года.

Первая світова війна викликала розлад грошового звернення країни. Інфляція за 7 військових і повоєнних років зросли на 300%. З 1920 року новий уряд здійснює політику дефляції - подорожчання денег.

Гроші в епоху капіталізму в Франции

В XIX у Франції існував биметаллизм (1803-1873гг). Після початку золотому монометаллизму(1876-1878 рр.), срібло продовжувало зайняти позицію законного платіжний засіб.

В початку першої Першої світової золотий стандарт скасували. Перемога Франції у цій війні коштувала їй дуже дороге і економічному плані. Цим пояснюється більш тривалий період інфляції, що тривала до 1926 года.

Висновок

Итак, ми простежили еволюцію гроші з найдавніших часів донині. Попри широту матеріалу, історію розвитку грошей можна розділити сталася на кілька етапів, представлених на следущей диаграмме.

Список літератури

1." Гроші і кредиту " навчальних посібників СПб. Вид-во Університету економіки та фінансів, 1994 г.

2.Э.Д. Долан К.Д. Кемпбелл " Гроші, банківську справу і кредитно- грошова політика " перекл. з анг. М-Л 1991 г.

3." Світ грошей " - стислий дороговказ по грошово-кредитної та збору податкової системам Заходу " М.АО " Розвиток " 1992 г.

4.Нечаев Г.М. " Монети Росії (від Київської Русі до 1917 р.) " Омское кн. вид-во, 1994г.

5." Фінанси капіталізму " під ред. Б.Г.Болдырева М.Финансы і статистика 1990г.