2

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

Контрольна робота

з дисципліни:

«Податкова звітність»

Зміст

1. Порядок складання та подання розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Навести приклад

2. Виправлення помилок у Розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища

Список літератури

Додаток

1. Порядок складання та подання Розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

Стаття 6 Закону № 1963-ХІІ передбачає, що юридичні особи обчислюють податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів станом на 1 січня поточного року та безпосередньо подають до податкового органу за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів. Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів (за текстом -- Розрахунок суми податку), до якого включаються всі транспортні засоби, які перебувають на балансі юридичної особи.

Закон № 1963-ХІІ передбачає декілька умов, за яких юридична особа є платником податку з власників транспортних засобів та повинна подавати Розрахунок суми податку: перша -- це зареєстровані транспортні засоби в органах їх реєстрації, у тому числі навіть один транспортний засіб; друга -- транспортний засіб перебуває на балансі юридичної особи. Тому наявність хоча б однієї із зазначених умов не звільняє платника податку від обов'язку подавати Розрахунок суми податку та сплачувати податок з власників транспортних засобів відповідно до чинного законодавства.

Незважаючи на те що філії є структурно відокремленою частиною юридичної особи та знаходяться поза межами розташування керівного органу юридичної особи, не виключається можливість перерахування податку з власників транспортних засобів безпосередньо філією в разі, якщо таке право делеговано їй керівним органом юридичної особи. У такому разі юридична особа подає Розрахунок суми податку до податкового органу за своїм місцезнаходженням на всі транспортні засоби, зареєстровані на її ім'я, з розподілом (згрупуванням) транспортних засобів за місцем їх постійного базування. У Розрахунку суми податку зазначається, що податок буде сплачено безпосередньо філією юридичної особи за місцем постійного базування транспортних засобів, а копія розрахунку надсилається до податкового органу за місцем постійного базування транспортних засобів для відкриття особового рахунку платника податку, рознесення в ньому сплачених сум податку i контролю за повнотою i вчасністю його сплати.

У податковому органі тієї адміністративної одиниці, де юридична особа перебуває на обліку, відкривається особовий рахунок на транспортні засоби, які належать юридичній особі та базуються за її місцезнаходженням.

Платники податку (юридичні особи) самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів за ставками, зазначеними у ст. 3 Закону № 1963-XII.

Податок розраховується виходячи з об'єму циліндрів двигуна або потужності електродвигуна кожного виду i виду транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів -- виходячи з довжини транспортного засобу.

Розрахунок суми податку юридичні особи складають на підставі бухгалтерського звіту (балансу) за формою та порядком, установленими Порядком № 373.

До форми Розрахунку суми податку вносяться: номер за порядком; код транспортного засобу за Гармонізованою системою опису та кодування товарів (УКТ ЗЕД); назва марки та модель транспортного засобу; об'єм циліндра двигуна в розрізі кожної марки i моделі транспортного засобу, або потужність електродвигуна, або довжина плавзасобу; кількість однорідних транспортних засобів; ставка податку; сума нарахованого податку; код пільги (згідно з довідником пільг), за якою повністю або частково звільняється від сплати податку транспортний засіб; сума пільг, наданих за транспортними засобами; загальна сума податку, що підлягає сплаті за звітний рік під час подання загального чи уточненого розрахунку. При цьому зазначимо, що транспортні засоби, які не є об'єктами оподаткування згідно із Законом № 1963-ХІІ, до Розрахунку суми податку не вносяться. Загальна сума податку, що підлягає сплаті, округлюється: менше 50 коп. відкидається, а 50 коп. i більше округлюються до 1 грн.

Приклад розрахунку суми податку

Станом на 01.01.2006 р. на балансі ТОВ «Омега» є два легкові автомобілі «CHEVROLET Aveo», два вантажні автомобілі КамАЗ 55102 та один катер «Амур».

У графі 2 Розрахунку суми податку зазначено коди транспортних засобів за Гармонізованою системою опису та кодування товарів, у графах 3 та 4 -- назви марки та моделі транспортних засобів, у графі 5 -- об'єми циліндрів двигуна в розрізі кожної марки та моделі транспортного засобу i довжина плавзасобів (дані про моделі та об'єми циліндрів двигунів автомобілів, а також про довжину плавзасобів є гіпотетичними). Усього на балансі підприємства станом на 1 січня 2006 р. перебувають п'ять транспортних засобів (графа 6).

У графі 7 наведено ставки податку з розрахунку 100 см3 об'єму циліндрів двигуна i 100 см довжини плавзасобу в розрізі моделей i марок транспортних засобів.

У графі 8 визначено суму податку, розраховану за формулою ((гр. 5) х (гр. 6)/100) х гр. 7.

У Розрахунку суми податку загальну суму податку, що підлягає сплаті, платник розбиває на чотири рівні частини (кожна по 25% від загальної суми податку підсумкового рядка), таким чином узгоджуючи суму податкового зобов'язання зі щоквартальною сплатою податку з власників транспортних засобів до бюджету.

Під час заповнення Розрахунку суми податку за придбані транспортні засоби протягом року проставляється та сума податку, яка відповідає кількості кварталів (включаючи квартал, в якому зареєстровано транспортний засіб), що залишились до кінця року, в якому придбано транспортні засоби.

Пільги щодо сплати податку встановлено ст. 4 Закону № 1963-ХІІ. Зокрема, щодо юридичних осіб, то від сплати податку з власників транспортних засобів звільняються на 50% сільськогосподарські підприємства -- товаровиробники щодо тракторів колісних, автобусів та спеціальних автомобілів для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти.

Слід зазначити, що відповідно до Закону № 320-ХІV на платників -- сільськогосподарських виробників, які обрали спосіб оподаткування шляхом сплати фіксованого сільськогосподарського податку, не поширюється чинність Закону № 1963-ХІІ, тому ця категорія платників звільняється від сплати податку з власників транспортних засобів та подання Розрахунку суми податку до податкових органів.

Строки подання податкових декларацій (розрахунків) за базові податкові (звітні) періоди визначено пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III. Так, для річного звітного періоду податкові декларації (розрахунки) подаються протягом 60 днів після останнього календарного дня звітного (податкового) року.

Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважають наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Отже, у 2006 р. граничний строк подання Розрахунку суми податку (станом на 01.01.2006 р.) -- 1 березня 2006 р.

Відповідно до Порядку № 373 керівник органу державної податкової служби або його заступник за письмовим запитом платника можуть продовжити граничні строки подання Розрахунку суми податку. Це можливо за умови, якщо посадові особи юридичної особи перебували за межами України, мали обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням або іншими обставинами непереборної сили, підтвердженими документально, i не мали інших посадових осіб, уповноважених вести податковий облік i звітність.

Крім того, слід пам'ятати про необхідність подання Розрахунку суми податку в разі, якщо платник придбав транспортні засоби протягом року. Такий Розрахунок подається до органу державної податкової служби у 10-денний строк після реєстрації транспортних засобів у відповідних органах, i до нього включається лише придбаний транспорт.

Згідно із Законом № 1963-ХІІ податок з власників транспортних засобів перераховується щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Таким чином, перша частина податку має перераховуватися до 15 квітня, друга -- до 15 липня, третя -- до 15 жовтня, четверта -- до 15 січня 2007 р.

У разі придбання протягом року транспортних засобів платник сплачує податок перед їх реєстрацією за строками сплати (кварталами), які не настали. Сплата починається з кварталу, в якому транспортний засіб було зареєстровано.

Стосовно транспортних засобів, які юридична особа знімає протягом року з реєстрації, провадить перереєстрацію, здійснюється перерахунок розміру податку. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за строками сплати (кварталами), які не настали, починаючи з наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).

Платники податку зобов'язані пред'являти органам, які здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів, платіжні доручення про сплату податку з написом (позначкою) установи банку про зарахування податку на відповідні рахунки.

Податок з власників наземних транспортних засобів сплачується за місцезнаходженням юридичних осіб на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету АР Крим, обласних бюджетів та бюджету м. Севастополя. Податок з власників водних транспортних засобів спрямовується до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів).

Порядок № 373 передбачає механізм самостійного виправлення платником податку помилок, які містяться в раніше поданому ним Розрахунку суми податку. У цьому разі платник повинен подати уточнений Розрахунок суми податку, що містить виправлені показники, разом з довідкою про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.

Платник податку самостійно виправляє виявлені ним помилки в порядку, встановленому п. 5.1 ст. 5 i п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III. Пунктом 17.2 ст. 17 цього Закону визначено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

- або надіслати уточнюючий Розрахунок i сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5% від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку;

- або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу в розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені в п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III, не застосовуються. У разі самостійного донарахування суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Надміру сплачена сума податку за бажанням платника повертається йому або зараховується за його заявою в рахунок майбутніх платежів. Для повернення надміру сплаченого податку платник податку разом з уточненим Розрахунком суми податку подає заяву про повернення надміру сплаченого податку з дотриманням граничних строків її подання, а саме не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення переплати.

Приклад

Припустимо, підприємство АТ "Скай" надало до 01.03.2006 р. до ДПІ загальний Розрахунок з податку на транспорт за 2005 р. по наступних автомобілях (див. фрагмент загального Розрахунку):

- Ford Fiesta (об'єм двигуна - 1299 куб. см);

- Jaguar X-Type 3.0 (об'єм двигуна - 3000 куб. см).

З огляду на ситуацію зі зміною ставки податку на транспорт, що склалася, виходить (див. таблицю 1).

Таблиця 1

1. Обов'язково подається разом з уточненим Розрахунком. При цьому подається окремо до кожного уточненого Розрахунку.

2. Відповідно до ст. 3 Закону № 1963. В редакції до 31.03.2005 р.

3. Відповідно до формули: Сума податку (гр. 8) = Об'єм циліндрів / довжина плавзасобу (гр. 5) х Кількість ТЗ за марками і моделями (гр. 6) / 100 х ставка податку (гр. 7).

4. Відповідно до ст. 3 Закону № 1963. В редакції Закону № 2505 - після 31.03.2005 р.

В таблиці 1 ми розрахували річну суму податку на транспорт по ТЗ Ford Fiesta й Jaguar X-Type 3.0 з урахуванням розподілу річної суми по квартальних строках сплати як за старими ставками, так і за новими. При цьому навели приклад заповнення річного "старого" Розрахунку (див. фрагмент загального Розрахунку).

1 Підсумковий показник гр. 11 спочатку округляється до цілої гривні (до 50 коп. відкидається, 50 коп. і більше округляються до 1 грн.), і тільки потім ділиться платником на чотири рівні частини, кожна - по 25% від загальної суми Податку на транспорт по рядку "Разом" гр. 11, і відображається в Розрахунку по поквартальних рядках сплати (відповідно до п. 11 Наказу № 373).

Для складання уточненого Розрахунку необхідно враховувати, що сума податку на транспорт перераховується за новими ставками, починаючи з другого кварталу, що необхідно відобразити і при розподілі сум податку поквартально. При цьому в бухгалтера є два варіанти.

Перший. В уточненому розрахунку, вказуючи в графі 7 нову ставку, в графі 8 ставити суму податку по ТЗ, розраховану за новою ставкою за мінусом доплати, що не треба робити за перший квартал. А саме по ТЗ Jaguar X-Type 3.0 (див. таблицю 1), по якому збільшилася ставка податку:

- виходячи з таблиці 1, річна сума податку, розрахована по ТЗ за новою ставкою, дорівнює 750,00 грн., у тому числі з розподілом поквартально - 187,50 грн. (750,00 грн. / 4);

- виходячи з річної суми, розрахованої по ТЗ за старою ставкою, сума податку з розподілом поквартально - 150,00 грн. (600,00 грн. / 4). Тоді різниця, яку підприємству не треба переплачувати за перший квартал по ТЗ, - 37,50 грн. (187,50 грн. - 150,00 грн.);

- отже, для визначення суми податку за новими ставками, яку необхідно вказати в графі 8 по ТЗ Jaguar X-Type 3.0, необхідно загальну суму податку (розраховану за новою ставкою) зменшити на визначену нами різницю суми податку, що не треба переплачувати за 1-й квартал, - 712,50 грн. (750,00 грн. - 37,50 грн.). Виходячи із проведених розрахунків, заповнюємо уточнений Розрахунок (див. варіант 1 (документальне оформлення).

Такий вихід цілком прийнятний, але при цьому математичні підрахунки за формулою (відповідно до ст. 3 Закону № 1963) в уточненому Розрахунку не підуть.

Другий, більш наочний. Пропонуємо скористатися правом платника податків, передбаченим п. 4.4. Закону № 2181, яким скористалися і ми, додавши по ТЗ (по якому змінилася ставка податку) додаткові рядки, в яких відобразили розрахунок суми податку за 1-й квартал - за старою ставкою, за 2-й, 3-й й 4-й квартали - за новою, в уточненому Розрахунку (див. варіант 2 (документальне оформлення).

При цьому по рядку 2 по ТЗ Jaguar у графі 7 ми вказали нову ставку, а в графах 8 й 11 - загальну суму податку на транспорт. Під рядком 2 ми додали два підрядки: 2.1 "Старі ставки х 1/4" та 2.2 "Нова ставка х 1/4", в яких відобразили розрахунок суми податку за перший квартал за старою ставкою - 150,00 грн. ( 600,00 грн. х 1/4) і за новою ставкою за три квартали - 562,50 грн. (750,00 грн. х 3/4).

2. Виправлення помилок у Розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища

Як свідчить досвід передових країн світу, проводити ефективну екологічну політику в державі досить складно навіть за умов процвітаючої економіки.

В основу формування державної екологічної політики України закладено базовий принцип, згідно з яким екологічна безпека держави стає важливим елементом i складовою національної безпеки. Положення, що розвивають цей принцип, закріплені низкою законів та документів, включаючи Конституцію України.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини -- невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлено Законом № 1264-ХІІ. Збір включено до переліку загальнодержавних податків i зборів (обов'язкових платежів) (ст. 14 Закону № 1251-ХІІ) i є обов'язковим для сплати до відповідних бюд-жетів у визначених розмірах та термінах (Див. Додаток А).

Відповідно до Закону № 1264-ХІІ збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі лімітів викидів i скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище i розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та інших виробництв. Зазначений Закон також визначає основні особливості збору, зокрема, делегує Кабінету Міністрів України повноваження щодо встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та порядку його справляння.

Правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, коло платників, об'єктів та норми щодо його обчислення i сплати визначено Порядком № 303 та Інструкцією № 162/379, якими деталізуються встановлені норми щодо платників та об'єктів обчислення збору, порядків звітності та термінів сплати. Враховуючи місцеві умови, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням територіальних органів Мінприроди можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди i скиди. Нормативи збору за викиди i скиди забруднюючих речовин встановлюються за критеріями та відповідно до ставок, наведених у таблицях 1.2, 1.3, 1.8 додатка 1 до Порядку № 303.

Згідно з постановою № 1790 до нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2005 р. застосовується коефіці-єнт 1,082 при обрахуванні суми збору за викиди, скиди i розміщення відходів, здійснені платниками, починаючи з I кварталу поточного року. З 01.01.2006 р. до нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно з постановою № 626 застосовуватиметься коефіцієнт 2,373.

Платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України i в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди i скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Якщо до складу підприємств (установ, організацій) -- платників збору входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності та не складають окремого балансу, то збір за здійснені цими філіями викиди, скиди i розміщені відходи сплачується цими підприємствами (установами, організаціями).

Громадяни, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, не можуть бути платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Форма податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища та Інструкція щодо його складання затверджені наказом № 111.

Розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за формою, затвердженою наказом № 111, застосовуються платниками збору також для подання нових звітних розрахунків та уточнюючих розрахунків.

Додаток до податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого наказом № 111, складається i подається до органів державної податкової служби разом зі звітним або новим звітним розрахунком лише у випадку уточнення у складі таких розрахунків показників за минулий(лі) період(ди). У разі відсутності таких уточнень у звітному або новому звітному розрахунку або при поданні уточнюючого розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища додаток не складається i до органів державної податкової служби не подається.

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок

Якщо платник збору до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження або завищення податкового зобов'язання минулих податкових періодів, то такий платник може здійснити уточнення податкових зобов'язань зі збору за минулі податкові (звітні) періоди шляхом подання до органів державної податкової служби уточнюючих розрахунків збору або уточнити такі податкові зобов'язання у складі розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, відповідно до пункту 5.1 статті 5 та пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі -- Закон).

Платник збору може подати новий звітний розрахунок збору з виправленими показниками за звітний квартал протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем такого звітного (податкового) кварталу, без застосування штрафів, установлених пунктом 17.2 статті 17 Закону.

Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, встановленою для податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Якщо платником уточнюються податкові зобов'язання збору за минулі податкові (звітні) періоди у складі звітного або нового звітного розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, то до такого звітного або нового звітного розрахунку додається перерахунок податкового зобов'язання збору за забруднення навколишнього природного середовища за минулий період (далі -- додаток).

Якщо платником у складі звітного або нового звітного розрахунку уточнюються податкові зобов'язання збору за декілька минулих податкових (звітних) періодів, то до такого звітного або нового звітного розрахунку додаються додатки, складені окремо за кожний минулий період, який уточнюється. Тобто кількість додатків до звітного або нового звітного розрахунку, що містить уточнюючі показники, має відповідати кількості минулих податкових (звітних) періодів, за які у звітному або новому звітному розрахунку уточнюються податкові зобов'язання.

Якщо після подання розрахунку за звітний період платник збору подає новий звітний розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання розрахунку за цей самий податковий (звітний) період, то такий розрахунок не вважається уточнюючим, а штрафи, визначені в пункті 17.2 статті 17 Закону, не застосовуються.

Список літератури

1. Бухгалтерський фінансовий облік Підручник/під ред.проф. Ф.Ф.Бутиинця - 3 вид., - Житомир, 2001 - 672с.

2. ЗАКОН УКРАЇНИ № 1963-ХІІ від 11.12.91 р. «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів» (у редакції Закону України від 18.02.97 р. № 75/97-ВР, зі змінами та доповненнями, надруковано у «Віснику» № 7/2003)

3. ЗАКОН УКРАЇНИ № 2181-III від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями)

4. Закон України «Про внесения змін до Закону України «Прооподаткування прибутку підприємств»/Голс України-2004р.

5. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», 2000р./Голос України-2000р.

6. НАКАЗ ДПА УКРАЇНИ Про затвердження форми податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища та Інструкції щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища від 17.03. 2005 р. № 111, зареєстрований в Мін'юсті України 01.04.2005 р. за № 357/10637

7. НАКАЗ ДПА УКРАЇНИ № 373 від 17.09.2001 р. «Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин i механізмів, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх заповнення i подання до органу державної податкової служби» (зареєстровано в Мін'юсті України 05.10.2001 р. за № 862/6053, зі змінами та доповненнями, за текстом -- Порядок № 373)

8. Положения "Про організацію бухгалтерського обліку i звітності №250 в ред. Положения від 03.04.97р.

9. Фоменко Е.М. Учет и налогообложение в Украине: Практическое пособие - Одесса, 1996.

Додаток

Таблиця 1.

ЗБІР ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА