55

Міністерство освіти та науки України

Кіровоградський національний технічний університет

Факультет обліку та фінансів

Кафедра Фінансів та планування

Предмет Фінанси підприємств

Курсова робота на тему:

«Фінанси акціонерних товариств»

Роботу виконала:

Кабешева Ксенія

Ст.гр. ФК 06-1

Роботу перевірила:

Іщенко Ніна Андріївна

м. Кіровоград, 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи фінансів акціонерних товариств

1.1 Акціонерні товариства як форма підприємницької діяльності

1.2 Особливості організації і функціонування фінансів акціонерних товариств

1.3 Формування та розподіл прибутку акціонерних товариств

Розділ 2. Аналіз фінансової діяльності акціонерних товариств

2.1 Техніко-економічна характеристика акціонерного товариства

2.2 Аналіз фінансової стійкості акціонерного товариства

2.3 Аналіз ліквідності і платоспроможності акціонерного товариства

2.4 Аналіз господарської діяльності акціонерного товариства

Розділ 3. Проблеми залучення інвестицій для формування капіталу акціонерних товариств

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Підприємство у формі акціонерного товариства - найвигідніший і найпоширеніший тип організації підприємства у країнах з розвинутою ринковою економікою. Ця популярність ґрунтується на трьох важливих перевагах, які корпорація має над власним ділом і товариством з обмеженою відповідальністю.

По-перше, корпоративна форма забезпечує мобілізацію великих грошових сум шляхом реалізації акцій серед населення.

По-друге, вона забезпечує передачу окремих інтересів власності, оскільки акції можуть легко продаватися іншим особам.

По-третє, вона накладає на акціонера відповідальність тільки у межах свого капіталу.

Масова приватизація, що здійснюється в Україні, трансформувала тисячі великих та середніх підприємств у акціонерні товариства. Це дало змогу мільйонам громадян стати власниками та створило необхідну мотивацію і зацікавленість в ефективному функціонуванні приватизованих підприємств та зробило цей тип організації підприємства найпоширенішим і у нашій країні.

Соціально-економічні зміни в Україні обумовлені становленням ринкових відносин. Обрана тема дослідження на даному етапі цього становлення є дуже актуальною та важливою, оскільки за роки впровадження нагальних економічних реформ підприємства України зіткнулися з чималими проблемами, які базуються не тільки на об'єктивних чинниках. Насамперед це стосується господарювання в нових економічних відносинах, пов'язаних із зміною форм власності. Зокрема суттєвими недоліками є відсутність достатніх знань для управління підприємствами в нових, ринкових умовах, та невміння багатьох підприємств за стислий термін перебудувати свою діяльність відповідно до вимог часу.

Метою даної курсової роботи є вивчення та дослідження фінансової діяльності акціонерних товариств та проведення аналізу їх фінансового стану.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

- розкриття суті та форм акціонерних товариств;

- вивчення фінансових ресурсів акціонерних товариств, формування та розподілу прибутку в акціонерних товариствах;

- проведення аналізу фінансової діяльності акціонерних товариств;

- дослідження проблеми залучення інвестицій для формування капіталу акціонерних товариств та шляхи їх вирішення.

В Україні досить тривалий час при командно-адміністративній системі управління економікою питання про різні форми власності не мали права на існування. Із визнанням України незалежною державою та першими кроками до ринкових відносин з'явились праці на тему роздержавлення та створення корпоративної власності. Це праці відомих в Україні вчених, таких як: Борзунова В.І., Голови С.О., Лупенко Ю.О., Родионової В.М., Суржика В.Г., Суторміної В.М., Довгань Л.П. та інших.

Для досягнення поставленої мети та вирішення намічених завдань за об'єкт дослідження обрано фінансова діяльність акціонерного товариства закритого типу (АТЗТ) "Актив плюс", яке займається виробництвом та реалізацією кондитерських виробів. АТЗТ " Актив плюс " має статутний фонд в розмірі 1103,1 тис. грн., який поділений на прості акції номінальною вартістю 0,25 грн.

Теоретичну та методологічну основу дослідження склали сучасні економічні теорії, фундаментальні праці стосовно створення та діяльності акціонерних товариств. При проведенні аналізу фінансової діяльності використовувались методи економічного аналізу.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі акти України стосовно даної теми, монографічна література українських та зарубіжних авторів, статті в періодичних виданнях, статистичні збірники, фінансова звітність АТЗТ "Актив плюс".

Робота складається з трьох розділів, вступу, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Розділ 1. Теоретичні основи фінансів акціонерних товариств

1.1 Акціонерне товариство як форма підприємницької діяльності

Як і більшість країн Центральної і Східної Європи, які почали розбудову ринкової економіки, Україна прийняла спеціальні законодавчі акти по питанню приватизації. Для реалізації такої програми Верховна Рада прийняла рішення про роздержавлення майна. Мета роздержавлення - перехід від монопольного положення державної власності до багатогранних форм власності із зберіганням домінуючої ролі держави, проте не в монопольних формах, а на комерційній основі.

Згідно статті 1 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.91 зі змінами та доповненнями господарськими товариствами визначаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. [4].

До господарських товариств належать:

- акціонерні товариства;

- товариства з обмеженою відповідальністю;

- товариства з додатковою відповідальністю;

- повні товариства;

- командитні товариства.

Товариства є юридичними особами, які можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.

Акціонерним визначається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

До акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватись шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Акціонери відповідають за зобов'язання товариства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.

Згідно до статті 26 Закону України "Про господарські товариства" засновниками АТ можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновники АТ укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення АТ, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третім особам.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити АТ, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.

Акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства зобов'язаний оплатити повну вартість акцій.

Найбільш розвинутою формою господарських товариств є акціонерне товариство. Головним атрибутом такого товариства слугує акція. Акціонерні товариства можуть бути відкритого і закритого типу. Різниця між ними заключається у тому, що статутний капітал акціонерного товариства відкритого типу формується шляхом продажу акцій у формі відкритої підписки, а в акціонерному товаристві закритого типу статутний капітал створюється тільки за рахунок внесків засновників, тобто акції у відкритий продаж не поступають. Потім, в акціонерних товариствах відкритого типу акції можуть передаватись із рук в руки без згоди інших акціонерів, тоді як в АТ закритого типу акції переходять із рук в руки тільки за згодою більшості інших акціонерів (якщо інше не передбачено статутом). Число і склад акціонерів акціонерного товариства відкритого типу не обмежуються. А в АТ закритого типу число акціонерів, які володіють звичайними акціями, не повинно перевищувати 50%.

Кожне акціонерне товариство володіє повною господарською самостійністю як в оплаті праці, так і в ціноутворенні, порядку розподілу чистого прибутку. При цьому АТ несе відповідальність по своїм зобов'язанням усім майном, але не несе відповідальності по зобов'язанням акціонерів.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю АТ здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати баланс. Якщо акціонерне товариство не несе відповідальності по зобов'язанням акціонерів, то акціонери відповідають по зобов'язанням товариства тільки в межах особистого в кладу в капітал. Акціонери не мають права вимагати повернення своїх вкладів, крім випадків, передбачених статутом акціонерного товариства.

Будь-яке АТ має право не тільки приймати участь не тільки в капіталі інших товариств, але й відкривати філіали та представництва (в тому числі і за кордоном), а також дочірні товариства. Філіали і представництва складають власний баланс, який входить в склад балансу акціонерного товариства.

1.2 Особливості організації і функціонування фінансів акціонерних товариств

Організація функціонування фінансів підприємства базується на визначенні форм і методів ведення фінансової роботи на підприємстві, способів формування і використання фінансових ресурсів, встановленні контролю за їх кругообігом з метою одержання максимального прибутку при мінімальних витратах.

Перелічені напрямки фінансової роботи лежать в основі фінансового механізму, який являє собою систему управління фінансами підприємства.

Якщо фінанси по своїй суті - це об'єктивна економічна категорія, по скільки існує незалежно від волі людей, то фінансовий механізм частково об'єктивний, так як базується на об'єктивних економічних законах, а частково -- носить суб'єктивний характер, по скільки залежить від державних рішень щодо виконання задач на тому чи іншому етапі її розвитку.

Фінансовий механізм діє в просторі фінансових відносин, котрі встановлюються між самим підприємством та його економічними контрагентами.

При цьому сфера фінансових відносин підприємств включає такі типи відносин:

1) відносини між підприємством і його засновниками;

2) відносини підприємства з іншими підприємствами і організаціями;

3) відносини всередині підприємства;

4) відносини підприємства з вищою організацією або всередині фінансово-промислових груп, холдінгів;

5) відносини підприємства з фінансово-кредитною системою;

Необхідність детального дослідження вищеназваних відносин пояснюється тим, що саме в них зосереджена особливість організації і функціонування фінансів акціонерного товариства.

Фінансові відносини між підприємством і його засновниками (власниками) виникають з приводу формування статутного фонду, а саме:

- одержання коштів з державного бюджету;

- емісії акцій;

- надходження пайових внесків.

Збільшення статутного фонду здійснюється шляхом випуску нових акцій (при цьому не допускається випуск акцій на покриття збитків від господарської діяльності АТ), обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. Але збільшення статутного фонду може відбуватись лише за умови, що всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю, не нижче номінальної.

Зменшення статутного фонду може бути здійснене за рахунок зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій, причому АТ зобов'язане відшкодувати власнику акцій збитки, пов'язані із змінами статутного фонду. Товариство сплачує зі свого рахунку в банку або готівкою з каси гроші акціонерам, вилучає акції і на цю суму зменшує статутний фонд.

Перелічені особливості утворення статутного капіталу властиві тільки для АТ, що ж стосується джерел коштів, які використовуються на формування статутних фондів, то вони є спільними для всіх підприємницьких структур. До таких джерел належать:

- частина майна державних підприємств, яка в процесі приватизації передається громадянам України безкоштовно;

- особисті збереження громадян України;

- частина коштів населення, яка знаходиться на банківських рахунках;

- кошти вітчизняних юридичних осіб (за винятком державних підприємств), включаючи підприємства з іноземними інвестиціями;

-кошти іноземних юридичних і фізичних осіб, осіб без громадянства.

Фінансові відносини з іншими підприємствами і організаціями включають в себе відносини із постачальниками, покупцями, будівельно-монтажними і транспортними організаціями, поштою і телеграфом, зовнішньоторговельними та іншими організаціями, митницею, підприємствами, організаціями і фірмами зарубіжних держав.

Найбільш велика за обсягом грошових платежів група - це фінансові відносини підприємств один з одним, які пов'язані із реалізацією готової продукції і придбанням матеріальних цінностей для господарської діяльності. Роль фінансових відносин цієї групи первинна, оскільки саме в цій сфері матеріального виробництва створюється національний доход, підприємства одержують виручку від реалізації продукції і прибуток. Організація цих відносин виявляє самий безпосередній вплив на кінцеві результати виробничої діяльності. Але фінансові відносини цієї групи є однотипними для всіх підприємницьких структур, в тому числі і для АТ.

Фінансові відносини всередині підприємства включають відносини між філіалами, цехами, відділами, бригадами, а також відносини з робітниками і службовцями. Відносини між підрозділами підприємства пов'язані з оплатою робіт та послуг, розподілом прибутку, оборотних коштів та ін. Роль їх заключається у визначенні тих оптимальних стимулів і матеріальної зацікавленості, які б дали змогу досягти найвищих кінцевих результатів діяльності. Але саме в розподілі прибутку і проявляється особливість функціонування фінансів в акціонерних товариствах.

Прибуток АТ утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З прибутку АТ сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету, після чого в повному розпорядженні АТ залишається чистий прибуток, який підлягає розподілу таким чином:

- на сплату дивідендів (розподіл серед акціонерів);

- на розвиток виробництва та створення і поновлення фондів АТ;

на соціальні програми і преміювання працівників АТ.

Фінансові відносини підприємств з вищими організаціями включають відносини з приводу утворення і використання централізованих грошових фондів, які в умовах ринкових відносин є об'єктивною необхідністю. Це стосується також фінансування інвестицій, поновлення оборотних коштів, фінансування імпортних операцій, наукових досліджень.

Отже, акціонерна форма організації підприємництва дає змогу найбільш ефективно використати фінансові ресурси компанії, швидко здійснити концентрацію капіталу, залучити до співволодіння та управління велику кількість людей, і це, в свою чергу, спонукає їх до зацікавленості в кінцевих результатах праці.

1.3 Формування та розподіл прибутку в акціонерних товариствах

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Прибуток - це та частина вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва.

Водночас прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників (залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин і т.д.).

Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.

Узагальнюючим показником діяльності підприємства є його балансовий прибуток. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Отриманий прибуток підприємства може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу (додаток 6). У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл балансового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава та підприємство. В результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку.

Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився у розпорядженні підприємств після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення.

При розподілі чистого прибутку AT певна її частка повинна бути виплачена засновникам та іншим акціонерам в якості доходу по цінним паперам, якими вони володіють. В Україні порядок виплати доходів по цінним паперам, які випускаються акціонерними товариствами, регулюються Законом України “Про господарські товариства” [1]. Нині використання чистого прибутку визначається самостійно кожним суб'єктом господарювання.

Через ринкову ціну акції визначають рейтинг AT, який в свою чергу, визначає спроможність товариства до залучення позичкового капіталу або до додаткового випуску акцій. Крім дивідендів, власники акції можуть одержати доход (у вигляді курсової різниці), якщо вони продадуть акції дорожче, ніж їх купили.

Дивіденди по акціям виплачуються за підсумками року у порядку, який передбачений статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків, інших платежів в бюджет, які передбачені чинним законодавством України та процентів за банківський кредит.

Положення про виплату дивідендів по акціях забороняє оголошувати та виплачувати дивіденди, коли AT неплатоспроможне або може стати таким після їх сплати. Однак, коли загальні збори акціонерів виплату оголошує то товариство не вправі від неї ухилятися.

Дивіденди виплачуються в грошовій формі, акціями, облігаціями, товарами. Рішення про це приймає Рада директорів або загальні збори акціонерів.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності, сфера діяльності, галузь народного господарства, установленні законодавством умови обліку фінансових результатів.

Розділ 2. Аналіз фінансової діяльності акціонерного товариства

2.1 Техніко-економічна характеристика АТЗТ «Актив плюс»

Підприємство ТОВ «Актив плюс» створено в 1996 році. У грудні 2000 року Рішенням загальних зборів акціонерів переіменовано на АТЗТ «Актив плюс».

За роки свого становлення, підприємство виросло в сучасне могутнє підприємство по виробництву кондитерських виробів та ресторанного бізнесу.

Засновниками товариства є :

- юридична особа АТЗТ «Європлей»

- фізична особа.

Товариство є юридичною особою із дня його реєстрації, має права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, статут та внутрішні нормативні акти товариства.

Основне виробництво підприємства складають:

цех по виготовленню тортів, тістечок ;

цех по виготовленню хліба та хлібобулочних виробів;

дитячий ресторан «Антошка»;

ресторан «Компас».

В 2001 році було підписано угоду з Австрійською фірмою "Ресто" на випічку тортів та тістечок за австрійською технологією.

Метою діяльності АТЗТ «Актив плюс» є отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності.

Предметом діяльності є: Виробництво та реалізація кондитерських виробів, кафе, роздрібна торгівля, діяльність у сфері послуг.

Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.

Товариство є власником :

майна переданого йому акціонерами у власність, як внесок до статутного капіталу;

продукції виготовленої в процесі господарської діяльності ;

одержаних доходів;

іншого майна, набутого на підприємствах, не заборонених законом.

Підприємство має самостійний баланс, поточний та валютний рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.

За рішенням загальних зборів Товариство створює:

резервний (страховий) фонд;

фонд виплати дивідендів.

АТЗТ «Актив плюс» здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новими Національними стандартами бухгалтерського обліку.

Органами управління АТЗТ «Актив плюс» є: загальні збори акціонерів, наглядова рада, голова правління, ревізійна комісія.

Загальні збори є вищим органом товариства. Загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності підприємства. У загальних зборах беруть участь усі акціонери не залежно від кількості акцій у кожного. Наглядова рада є органом, який здійснює загальне керівництво діяльністю підприємства, контроль за діяльністю голови правління та захист прав акціонерів. Голова наглядової ради керує роботою ради, скликає засідання ради та виконує функції, необхідні для організації діяльності наглядової ради в межах її повноважень. Виконавчий орган АТЗТ «Актив плюс» є одноособовий, в особі - голови правління, який здійснює управління поточною діяльністю підприємства. Він є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді та організовує виконання їх рішень.

Голова правління обирається за рішенням загальних зборів строком на 3 роки. Директором може обиратися будь - яка фізична особа. До компетенції директора належать усі питання поточної діяльності підприємства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів акціонерів та наглядової ради товариства.

2.2 Аналіз фінансової стійкості акціонерного товариства

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.

Фінансовий стан підприємства - це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Коло найважливіших показників діяльності підприємств і показників, які характеризують стан, рух і розміщення їх фінансових ресурсів, тобто фінансову стійкість, включає:

~ раціональність розміщення (використання) власних і залучених фінансових ресурсів (основних і оборотних коштів);

~ ступінь фінансової незалежності підприємства (фінансової автономії);

~ ліквідність і платоспроможність;

~ прибутковість (рентабельність) діяльності підприємства.

У наукових роботах останніх часів учені-економісти виділяють абсолютний показник фінансової стійкості -- наявність власних оборотних коштів. Цей показник розраховується як різниця між поточними активами і поточною (короткостроковою) кредиторською заборгованістю:

НВОК = ОА - ПКЗ, (2.1)

де ОА -- оборотні активи, тобто підсумок за II розділом активу балансу;

ПКЗ -- поточна кредиторська заборгованість, підсумок за IV розділом ПБ.

Він визначає, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу або що залишається в обороті підприємства після повного погашення кредиторської заборгованості. Як показує практика, джерелами формування довгострокових активів є перманентний капітал (власний і довгострокові позикові кошти -- довгострокові пасиви).

Таблиця 2.1

Аналіз власних оборотних коштів АТЗТ " Актив плюс "

№ з/п	Показник	На початок року	На кінець року	Відхилення (+,-)
А	Б	1	2	3
1	Загальна сума поточних активів	747,7	1074,9	+ 327,2
2	Загальна сума короткострокових зобов'язань	134,2	331,5	+ 197,3
3	Величина власних оборотних коштів	613,2	743,4	+ 130,2
4	Частка в сумі поточних активів, %:
	-- власного капіталу	82,0	69,2	- 12,8
	-- позикового капіталу	17,9	30,8	+ 12,9

Аналізуючи дані таблиці 2.1. на прикладі АТЗТ "Актив плюс", наявність власних оборотних коштів: НВОК на поч. року = 613,2 (тис. грн); НВОК на кін. року = 743,4 (тис. грн). Це означає, що на початок року поточні активи в сумі 613,2 тис. грн були сформовані за рахунок власного капіталу, на кінець року цей показник зріс на 130,2 тис. грн, що оцінюється позитивно, тобто після повного погашення поточних зобов'язань у підприємства залишиться ще 613,2 тис. грн оборотних засобів на початок року і 743,4 тис. грн -- на кінець року.

Частка власного капіталу в сумі поточних активів на початок року -- 82,0 %, на кінець року -- 69,2 %. Частка позикового капіталу у формуванні поточних активів -- 17,9 % на початок року і 30,8 % -- на кінець року. Отже, успішної діяльності АТЗТ "Актив плюс" має достатньо власних оборотних коштів.

Крім розрахунку та аналізу динаміки наявності власних оборотних коштів у процесі оцінювання фінансової стійкості досліджується й низка її відносних показників:

коефіцієнтом фінансової незалежності К_фн, який розраховується як відношення власного капіталу (ВК) до загального капіталу (валюти балансуВБ):

, (2.2)

коефіцієнтом фінансової залежності (К_фз), який характеризує частку боргу у загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу (ПК) до загального капіталу (валюти балансу):

; (2.3)

коефіцієнтом фінансового ризику (К_фр), який розраховується відношенням позикового капіталу до власного:

. (2.4)

Чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

· коефіцієнт фінансової стійкості, -- розраховується як відношення власного капіталу до позикового:

=ВК/ПК (2.5)

Коефіцієнт показує співвідношення між власним і позиковим капіталом. Рекомендоване значення . Характеризує можливість покриття власним капіталом позикових коштів.

· коефіцієнт співвідношення мобільних та імобілізованих активів -- розраховується як відношення оборотних активів до необоротних активів:

= ОА/НА (2.6)

Коефіцієнт показує, скільки оборотних активів припадає на кожну гривню необоротних активів. Теоретичне значення (межі) цього показника визначаються індивідуально для кожного підприємства. Чим вище його значення, тим більше коштів авансується в мобільні (оборотні) активи;

· коефіцієнт поточних зобов'язань розраховується як відношення поточних зобов'язань до загальної суми залучених коштів:

= ПЗ/ЗК (2.7)

Коефіцієнт показує, наскільки підприємство залежить від поточних зобов'язань у загальній сумі позикового капіталу. Нормативне значення коефіцієнта - менше 0,5 - 0,6;

Коефіцієнт характеризує залежність підприємства від довгострокового капіталу. Рекомендоване значення -- менше 0,1. Зростання цього коефіцієнта свідчитиме про збільшення фінансового ризику;

· коефіцієнт маневреності власного капіталу (власних коштів, ) -- розраховується як відношення власних оборотних коштів до власного капіталу:

Кмвк=/ВК (2.8)

де -- сума власних оборотних коштів.

Коефіцієнт характеризує ступінь мобілізації власного капіталу, показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обігу, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими засобами. Чим вище цей показник, тим більше забезпечується гнучкість у використанні власних коштів господарюючого суб'єкта. Оптимальне значення показника -- 0,5 (на думку деяких авторів -- більше 0,3);

· коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними коштами розраховується відношенням суми власних оборотних коштів до запасів:

Кзз=/ЗЗ 2.9)

Цей коефіцієнт необхідно розглядати у взаємозв'язку зі станом виробничих запасів. Якщо на підприємстві є значні надлишкові запаси, то власні оборотні кошти не покриють їх повністю, тому коефіцієнт буде набагато менше 1.

За умови нестачі запасів для проведення нормальної виробничо-торговельної діяльності підприємства коефіцієнт буде більше 1, але це не свідчить про стійкість фінансового стану. Нормальним явищем є рівень коефіцієнта 60--80 %.

· коефіцієнт маневреності робочого капіталу (власних оборотних коштів, ) розраховується як відношення запасів до власних оборотних активів:

Кмрк=З/ВОА (2.10)

Цей показник, зворотний коефіцієнту забезпечення запасів власними оборотними коштами, характеризує питому вагу запасів як матеріальних оборотних активів у власних оборотних коштах. Величина робочого капіталу залежить від ефективності управління запасами (планування, нормування їх величини, прогнозування на майбутнє, раціональне використання тощо), стану дебіторської заборгованості (тенденція до її зменшення) та величини грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій;

· стабільність структури оборотних коштів -- розраховується як відношення суми власних оборотних коштів до всієї сукупності оборотних коштів:

ССОК= /ОА (2.11)

Коефіцієнт використовується для оцінювання власних оборотних коштів. Зростання цього показника є позитивною тенденцією;

· індекс постійного активу -- розраховується як відношення основного капіталу до власного капіталу:

Іпа= ОСК/ВК (2.12)

Індекс використовується для характеристики стану основного капіталу, показує питому вагу необоротних активів у джерелах власних засобів.

Аналіз відносних показників фінансової стійкості АТЗТ «Актив плюс» за даними форми № 1 наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Аналіз відносних показників фінансової стійкості підприємства

№ з/п	Показник	На початок року
		2007 р.	2008 р.	Відхилення (+,-)
1	2	3	4	5
1	Коефіцієнт фінансової незалежності	0,95	0,93	- 0,02
2	Коефіцієнт фінансової залежності	0,03	0,08	+ 0,05
3	Коефіцієнт фінансового ризику	0,03	0,08	+ 0,05
4	Коефіцієнт фінансової стійкості	30,15	11,99	- 18,16
5	Коефіцієнт співвідношення мо-більних та імобілізованих активів	0,21	0,32	+ 0,11
6	Коефіцієнт поточних зобов'язань	1,00	1,00	--
7	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,15	0,19	+ 0,04
8	Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами	0,87	0,89	+ 0,02
9	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	1,15	1,13	- 0,02
10	Стабільність структури оборотних коштів	0,82	0,69	- 0,13
11	Індекс постійного активу	0,87	0,83	- 0,04

Аналіз сукупності всіх показників з урахуванням специфіки діяльності АТЗТ "Актив плюс" дає змогу зробити висновок, що підприємство має добру фінансову стійкість, хоча спостерігається зниження у динаміці коефіцієнтів фінансової стійкості, стабільності грошових коштів, та незначне зниження коефіцієнта фінансової незалежності.

2.3 Аналіз ліквідності і платоспроможності акціонерного товариства

Однією з ключових ознак фінансової стійкості підприємства є його ліквідність. Під терміном "ліквідність" прийнято розуміти здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання перед усіма контрагентами і державою. Необхідність аналізу стану ліквідності підприємств у ринкових умовах зумовлюється насамперед тим, що жодне з них у цих умовах не гарантоване від банкрутства, тобто становища, коли воно не може розрахуватися за своїми боргами і зазнає фінансового краху.

Існує два підходи до визначення ліквідності. Перший з цих підходів передбачає аналіз здатності підприємства виконати всі без винятку зобов'язання, взяті на себе, які випливають з його статуту та інших засновницьких документів, включаючи, зокрема, захист майнових інтересів усіх власників. Другий підхід трактує ліквідність лише як здатність підприємства розраховуватися за своїми поточними фінансовими зобов'язаннями шляхом перетворення активів на гроші.

Розраховують наступні показники ліквідності.

Коефіцієнт покриття загальний. Характеризує співвідношення поточних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за 1. Зростання його - позитивна тенденція. Обчислюється за формулою:

КПз=ПА/ПЗ, (2.13)

де КПз - коефіцієнт покриття загальний;

ПА - поточні активи;

ПЗ - поточні зобов'язання.

Коефіцієнт швидкої ліквідності. Аналогічний коефіцієнту покриття загальному, але обчислюється за вужчим колом поточних активів. Значення його повинне наближатися до 1. Він визначається за формулою:

КЛш=ГРА/ПЗ, (2.14)

де КШЛ - коефіцієнт швидкої ліквідності;

ГРА - грошові засоби, розрахунки і інші активи.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності Показує, яку частину короткострокових зобов'язань може бути за необхідністю погашено негайно. Рекомендована нижня межа дорівнює 0,2. Розраховується за формулою:

КЛа=ГЗ/ПЗ, (2.15)

де КЛа - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

ГЗ - грошові засоби.

Для аналізу ліквідності AT " Актив плюс " станом на початок і кінець 2007 року складена таблиця за даними бухгалтерського обліку (табл.2.3).

Таблиця 2.3.

Аналіз показників ліквідності АТЗТ " Актив плюс "

Показник	Станом на 2007 р.
	поч. р.	кін. p.
Коефіцієнт покриття загальний	5,57	3,24
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,31	0,72
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,27	0,25

Розрахунки, проведені за даними АТЗТ "Актив плюс", свідчать про нормальний стан загальної ліквідності. Зокрема, зменшився коефіцієнт покриття і зріс коефіцієнт швидкої ліквідності, що свідчить про зростання можливості погашення підприємством короткострокових зобовязань у разі його критичного стану. Стосовно коефіцієнта абсолютної ліквідності, то слід зазначити, що хоча протягом звітного періоду він і скоротився, але все ще залишається на допустимому рівні. І показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити в поточний момент або найближчим часом, а саме 25%.

Основні фактори, які підвищують ліквідність:

o обмеження вкладень капіталу у важколіквідні і недопущення вкладень у неліквідні активи;

o наявність чистих активів у розмірі, достатньому для покриття фінансових зобов'язань, строки сплати за якими настали або настають у найближчий час;

o залучення у господарський обіг позикових коштів на максимально тривалі терміни.

Для характеристики фінансової стійкості підприємства важливо визначити його готовність постійно виконувати свої фінансові зобов'язання з платежів, строк сплати яких настав. Міра такої готовності називається платоспроможністю. Рівень платоспроможності підприємства визначається за формулою:

Кпс=ЧЛА/ПКт, (2.16)

де Кпс - коефіцієнт платоспроможності;

ЧЛА - "чисті" ліквідні активи (гроші, цінні папери);

ПКт - короткотерміновий (поточний) позиковий капітал, строк повернення якого настав або настає впродовж кількох днів.

Коефіцієнт платоспроможності АТЗТ " Актив плюс " на початок 2007 року дорівнював 0,27, а на кінець року - 0,31, що є низьким для підприємства.

Підприємство для підтримання своєї платоспроможності повинно так будувати свої платіжні стосунки з кредиторами, щоб цей показник постійно перебував на рівні 1. Якщо показник Кпс<0,5, це означає, що платоспроможність підприємства дуже низька. Показниками низької платоспроможності підприємства є наявність:

- недоїмок з платежів до бюджету;

- простроченої заборгованості підприємства робітникам і службовцям із заробітної плати і прирівняних до неї платежів;

- непогашених у встановлений строк банківських кредитів;

- заборгованості постачальникам за матеріальні цінності і послуги, не сплачені в строк.

Аналіз динаміки загальної суми таких прострочених платежів характеризує стан роботи підприємства, спрямованої на зміцнення платоспроможності.

2.4 Аналіз господарської діяльності акціонерного товариства

Ефективність фінансово-господарської діяльності оцінюється загальним обсягом одержаного прибутку та його величиною на одиницю вкладеного капіталу, ресурсів, понесених втрат. Прибуток і рентабельність є основними показниками ефективності діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності, які характеризують інтенсивність їх роботи та успішну життєдіяльність в умовах ринку та панування конкуренції. Співвідношення одержаних доходів і понесених втрат є головним завданням аналітичних служб, керівного персоналу і в цілому кожного працівника для прийняття правильної політики підприємства. Житттєздатність підприємства залежить саме від того, який досягається рівень прибутковості - рентабельності.

Усі показники рентабельності можна поділити на чотири основні групи:

показники рентабельності щодо реалізації;

показники рентабельності щодо активів;

показники рентабельності щодо власного капіталу та зобов'язань;

показники рентабельності витрат і продукції.

До першої групи належать такі показники:

1. Рентабельність за валовим прибутком () -- показує, скільки гривень (копійок) валового прибутку припадає на 1 грн чистої виручки. Чим вище цей показник, тим краще, і розраховується за формулою

Rвп=ВП/ЧД (2.17)

ВП-- валовий прибуток; ЧД -- чистий дохід.

2. Рентабельність за операційним прибутком (R_оп) -- показує, скільки гривень (копійок) операційного прибутку припадає на 1 грн чистого доходу. Чим вище цей показник, тим краще, і розраховується за формулою

Rоп=ОП/ЧД 2.18)

3. Рентабельність за чистим прибутком (R_чп) -- являє собою відношення суми чистого прибутку до чистої виручки від реалізації і розраховується за формулою

Rчп=ЧП/ЧД 2.19)

За світовим досвідом норма рентабельності за чистим прибутком 6-12 %.

Ці показники називають також показниками рентабельності реалізованої продукції за валовим, операційним і чистим прибутками. Тому цю групу показників можна назвати показниками рентабельності реалізованої продукції.

До показників другої групи належать такі:

1. Рентабельність активів (R_А) -- відношення чистого прибутку до середньої величини активів підприємства (А); показує, скільки чистого прибутку припадає на 1 грн вкладених активів (інвестицій). Цей показник називається також рентабельністю інвестицій і розраховується за формулою

Rа=ЧП/А 2.20)

2. Термін окупності активів (інвестицій) (ТОА(І)) -- відношення 100 % до рентабельності активів, вираженої у процентах; розраховується за формулою

(2.21)

Показує, за який період будуть компенсовані чистим прибутком інвестовані в активи кошти, тобто за який термін окупляться всі активи підприємства, враховуючи досягнутий їх рівень рентабельності за аналізований період.

3. Рентабельність необоротних активів (R_НА) -- відношення чистого прибутку до середньої величини необоротних активів (НА), розраховується за формулою

Rна=ЧП/НА (2.22)

Характеризує величину чистого прибутку, що припадає на кожну гривню необоротних активів. Зростання є позитивним результатом.

Термін окупності необоротних активів (ТОНА) -- відношення 100 % до рентабельності необоротних активів у процентах (% R_НА) розраховується за формулою

 (2.23)

Рентабельність оборотних активів в -- відношення чистого прибутку до середньої величини оборотних активів (ОА), розраховується за формулою

Rоа=ЧП/ОА 2.24)

Термін окупності оборотних активів (ТООА) -- відношення 100 % до рентабельності оборотних активів у процентах (% R_ОА):

(2.25)

Рентабельність виробничих фондів -- відношення валового до середньої величини виробничих фондів (ВФ), розраховується за формулою

Rвф=ВП/ВФ (2.26)

Показує величину валового (чистого) прибутку, що припадає на кожну гривню виробничих ресурсів (фондів) підприємства.

Показниками третьої групи є:

1. Рентабельність власного капіталу () -- відношення чистого прибутку до середньої величини власного капіталу (ВК), розраховується за формулою

Rвк=ЧП/ВК (2.27)

2. Термін окупності власного капіталу (ТОВК) -- відношення 100 % до рентабельності власного капіталу, виражену у процентах (% R_ВК):

. (2.28)

3. Рентабельність позикового капіталу () як відношення чистого прибутку до середньої величини позикового капіталу (ПК) розраховується за формулою

Rпк=ЧП/ПК (2.29)

4. Термін окупності позикового капіталу (ТОПК) -- відношення 100 % до рентабельності позикового капіталу, у процентах (% R_пк):

(2.30)

5. Рентабельність діяльності підприємства (R_д) -- відношення прибутку від звичайної діяльності (ПЗД) до суми всіх активів (валюти балансу), розраховується за формулою

Rд=ПЗД/К. (2.31)

Визначає, який прибуток одержало підприємство на 1 грн капіталу, тобто характеризує ефективність використаних ресурсів підприємства.

Показники четвертої групи -- це:

1. Рентабельність продукції за валовим прибутком (RП_вп) -- відношення валового прибутку (ВП) до собівартості реалізованої продукції (СРП):

R=ВП/СРП (2.32)

Показує, скільки прибутку припадає на 1 грн собівартості реалізованої продукції. Характеризує прибутковість виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг або продажу товарів.

3. Рентабельність витрат діяльності (КВЗД) як відношення загального прибутку від звичайної діяльності (ПЗД) до всіх витрат від звичайної діяльності (ВЗД):

R=ПЗД/ВЗ (2.33)

Характеризує витратну рентабельність, показує, скільки прибутку припадає на кожну гривню всіх понесених за звітний період витрат.

Другорядними показниками виступатимуть коефіцієнти адміністративних витрат (К_ав), витрат на збут (К_взб) -- відношення цих видів витрат до собівартості реалізованої продукції, розраховувані за такими формулами:

4. К=АВ/СРП (2.34)

5. К=ВЗБ/СРП (2.35)

Ці коефіцієнти застосовуються на підприємстві для ціноутворення.

Проаналізуємо наведені показники за 2007 р. (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Розрахунок показників рентабельності АТЗТ Актив плюс "

Показник рентабельності	Початок року	Кінець року	Відхилення (+, -)
1. Показники рентабельності по відношенню до реалізації:
1.1. Рентабільність за валовим прибутком ()	0,35	0,16	-0,19
1.2. Рентабельність за операційним прибутком ()	0,34	0,16	-0,18
1.3. Рентабельність за чистим прибутком ()	0,07	0,09	+0,02
2. Рентабельність по відношенню до активів:
2.1. Рентабельність активів ()	0,01	0,02	+0,01
2.2. Термін окупності активів (ТОА), років	100	50	-50
2.3. Рентабельність необоротних активів ()	0,02	0,03	+0,01
2.4. Термін окупності необоротних активів (ТОНА), років	77	40	-37
2.5. Рентабельність оборотних активів ()	0,05	0,09	+0,04
2.6. Термін окупності оборотних активів (ТООА)	20	10,9	-9,1
2.7. Рентабельність виробничих фондів ()	0,06	0,43	+0,37
3. Рентабельність по відношенню до власного капіталу та зобов'язань:
3.1. Рентабельність власного капіталу ()	0,01	0,02	+0,01
3.2. Термін окупності власного капіталу (ТОВК), років	90	25	-65
3.3. Рентабельність позикового капіталу ()	1,9	0,36	-1,54
3.4 Термін окупності позикового капіталу (ТОПК), років	5,26	2,8	-2,46
3.5 Рентабельність діяльності ()	0,2	0,4	+0,2
4. Витратні показники рентабельності:
4.1. Рентабельність витрат діяльності (КВЗД)	0,07	0,09	+0,02
4.2 Рентабельність продукції за валовим прибутком ()	0,35	0,16	_-0,19
4.3. Коефіцієнт адміністративних витрат ()	0,005	0,003	-0,002
4.4. Коефіцієнт витрат на збут ()	0,002	0,001	-0,001

АТЗТ «Актив плюс» має не досить високі показники рентабельності. Так, рентабельність за валовим і операційним прибутком скоротилася, а за чистим прибутком зросла. Проте скорочуються терміни окупності загальних активів, необоротних активів, власного капіталу, що оцінюється позитивно. У цілому, підприємство можна віднести до середньорентабельних підприємств.

Прибуток і рентабельність - основні критерії оцінки будь-якої сторони діяльності суб'єктів підприємництва. Однак самі по собі вони не можуть забезпечити фінансової стійкості підприємства.

Їх розмір і стан розміщення в активи характеризується бухгалтерським балансом, який являє собою основне джерело аналізу фінансового стану. Валюта балансу відповідає на запитання про розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємство на звітну дату, а динаміка цього показника характеризує процес нарощування (або, навпаки, зменшення) фінансового потенціалу підприємства. Ознакою фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання є постійне зростання валюти його балансу, тобто загальної суми його фінансових ресурсів.

Поділ загальної суми фінансових ресурсів підприємств на власні й залучені, тобто питома вага позикового капіталу у всьому капіталі, який використовується, залежить від безлічі факторів, таких, наприклад, як галузь діяльності підприємства, рівень сезонності, тактичні і стратегічні завдання, які стоять перед підприємством на тому чи іншому етапі його розвитку, ступінь довіри до підприємства з боку банків, інших кредиторів. За всіх умов підприємство повинне дбати про певний рівень своєї фінансової незалежності, тобто не допускати залучення фінансових ресурсів у розмірах, які перевищують його власні фінансові ресурси, бо в такому разі воно стає неспроможним покрити свої фінансові зобов'язання власними коштами. Показником, який характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства (фінансової "автономії"), є коефіцієнт, який визначає питому вагу власного капіталу підприємства у загальній сумі його власних і залучених коштів. Він визначається так [12]:

Кфнз=Квл/К, (2.36)

де Кфнз - коефіцієнт фінансової незалежності підприємства;

Квл - сума власних основних і оборотних коштів;

К - весь капітал (власний і залучений).

В аналізі використовується також показник, який характеризує питому вагу залученого капіталу у загальній сумі власних і позикових коштів підприємства (коефіцієнт фінансової напруги - Кфн):

Кфн=Кзал/К, (2.37)

де Кзал - позиковий капітал у складі фінансових ресурсів підприємства.

Якщо показник Кфнз падає нижче значення 0,5, а показник Кфн відповідно перевищує значення 0,5, фінансова стійкість підприємства характеризується як незадовільна.

У таблиці 2.4 наведено розрахунок показників фінансової незалежності підприємства, а саме коефіцієнт фінансової незалежності підприємства та коефіцієнт фінансової напруги.

Таблиця 2.4.

Розрахунок показників фінансової незалежності АТЗТ Актив плюс "

Показник	Значення на початок року
	2007р.	2008р.
Коефіцієнт фінансової незалежності підприємства	1,035	1,052
Коефіцієнт фінансової напруги	0,033	0,083

Дані таблиці 2.4. дозволяють зробити висновок про покращення стану фінансової незалежності АТЗТ " Актив плюс " на початок 2008 року у порівнянні з початком 2007 року. Про це свідчить як збільшення коефіцієнту фінансової незалежності на 1,7%, але і незначне підвищення коефіцієнту фінансової напруги на 5%, який ще залишається на допустимому рівні. Наведені вище розрахунки дають змогу охарактеризувати фінансову стійкість АТЗТ " Актив плюс " як добру.

Отже, фінансово-господарська діяльність підприємства забезпечується наявними фінансовими ресурсами (капіталом) - як власними, так і позиковими.

Розділ 3. Проблеми залучення інвестицій для формування капіталу акціонерних товариств

Оздоровлення економіки України потребує інвестування значного капіталу у пріоритетні галузі виробництва. Фінансування інвестиційних проектів звичайно триває кілька років, а прибуток інвестиції почнуть приносити лише після введення об'єктів в дію.

Структурно-інноваційна перебудова економіки потребує створення спритяливого інвестиційного клімату, становлення фондового ринку, удосконалення фінансово-кредитної системи, реформування відносин власності та прискорення процесу приватизації, що безперечно повинно призвести до активізації інвестиційного процесу, особливо в пріоритетних напрямках.

Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для інвестування економіки країни. Найважливіші з них:

прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, в

тому числі спільних підприємств;

- портфельні івестиції шляхом продажу іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів;

- кредити, позики та гранти міжнародних фінансових інвеституцій, країн, державних установ, міжнародних фондів, експортних агенств, банків тощо.

У Законі України “Про режим іноземного інвестування” встановлено такі види іноземних інвестицій:

§ іноземна валюта, що визнається конвертованою НБУ;

§ валюта України;

§ будь-яке рухоме чи нерухоме майно та пов'язані з ним майнові права;

§ акції, облігації, інші цінні папери, а також корпоративні права;

§ будь-які права інтелектуальної власності, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів, послуг, ноу-хау;

§ права на здійснення господарської діяльності, права на користування надрами та використання природних ресурсів.

За Законом України “Про режим іноземного інвестування” іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України у таких формах:

· часткової участі у підприємствах, або придбання частки діючих підприємств;

· створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, або придбання у власність діючих підприємств повністю;

· придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, шляхом прямого одержання майна і майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

· придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;