Походження, сутність і види грошей

13

Зміст

Вступ

1. Походження, сутність і види грошей

2. Функція грошей як засобів вартості

3. Гроші у функції засобу обігу

4 Зміст, призначення і особливості функціонування грошей як засіб платежу

5 Функція засобу накопичення

6 Гроші у сфері міжнародного економічного обороту

Висновок

Вступ

Сучасне господарство і людське життя немислиме без грошей. Вони потрібні нам щодня і повсюдно. Щодня ми купуємо за гроші різноманітні товари і послуги, поміщаємо їх в байки для накопичення, оплачуємо з їх допомогою поїздки в транспорті, беремо в позики платимо податки. Очевидно, що гроші потрібні і важливі не тільки для звичайної людини, яка використовує їх з метою задоволення особистих потреб. Вони необхідні і іншим економічним суб'єктом - підприємствам і державі. Перші використовуватимуть гроші для здійснення підприємницької діяльності і отримання прибутку, а другі -- в основному в цілях регулювання економіки країни. Широкі можливості застосування грошей роблять їх особливо значущими і цінними для всіх суб'єктів. При цьому не має значення, які форми приймають гроші, чи будуть вони представлені барвистими шматочками паперу, бухгалтерськими записами або частіше всього байтами інформації, які передаються за допомогою сучасних засобів зв'язку. Всі ці форми однаково важливі і потрібні для нас.

Гроші в сучасному світі створюють основу для більшості економічних відносин, тому представити без них функціонування ринкової економіки неможливо. Саме грошова система складає її необхідний базис. Ефективно і стабільно функціонуюча грошова система сьогодні є заставою нормальної роботи економіки і стійкого економічного зростання. Величезне значення грошей доводить і той факт, що в грошовому вимірюванні визначаються майже всі макро- і мікроекономічні показники, що дозволяє аналізувати їх динаміку і порівнювати з іншими показниками. До основних показників відносяться грошова маса, рівень цін, внутрішній валовий продукт, прибуток, виручка, витрати.

Все це обумовлює важливість і необхідність дослідження проблем, пов'язаних з грошима, і доводить, що для економіста наявності простих, буденних знань з даного питання недостатньо.

1. Походження, суть і види грошей

Гроші -- це реальна (або символічна) цінність, яка в даних історичних обставинах володіє найбільшим діапазоном і максимальним ступенем ліквідності, тобто перетворенням в товари і послуги.

Важливим відкриттям в дослідженні природи грошей став доказ їх природного походження. Очевидно, що в дотоварном («натуральному») господарстві продукт виробництва споживався самим виробником. В товарному ж господарстві (заснованому на суспільному розподілі праці) «Виробник» і «Споживач» -- це вже різні особи, тому продукт проводиться з метою продажу і переходить до споживача опосередковано -- через обмін.

Розвиток обміну відбувався шляхом зміни наступних форм вартості:

1. Проста, або випадкова форма вартості, відповідна ранньому ступеню розвитку обміну. Обмін носив випадковий характер: один товар виражав свою вартість в іншому, що протистоїть йому товарі.

2. Повна, або розгорнена форма вартості пов'язана з розвитком обміну, викликаного першим крупним розподілом праці, у зв'язку з чим в процес обміну включається безліч предметів суспільної праці. Це призводить до того, що у зв'язку з безліччю товарів-еквівалентів вартість кожного товару не одержує закінченого виразу.

3. Загальна форма вартості пов'язана з тим фактом, що подальший розвиток обміну привів до виділення з безлічі товарів окремих товарів, що грають на місцевих ринках роль головних предметів обміну.

4. Грошова форма вартості пов'язана з виділенням в результаті подальшого обміну одного товару на роль загального еквівалента.

Така роль з розвитком обміну закріпилася за благородними металами (золотом і сріблом). Це зв'язано з тим, що дані метали найбільшою мірою відповідали тим вимогам, які ринок пред'являє до товару -- грошам. Ці вимоги наступні:

­ однорідність;

­ трудність отримання у необхідній кількості;

­ подільність без втрати вартості;

­ портативність;

­ здатність до зберігання в перебіг скільки завгодно великого проміжку часу.

Таким чином, єство грошей полягає в тому, що це історична категорія, що вирішує суперечність товарного виробництва між споживною вартістю і вартістю у зв'язку з тим, що вони є специфічним товаром, з натуральною формою якого зростається суспільна функція загального еквівалента.

В своїй еволюції гроші пройшли етапи:

1) металевих;

2) паперових;

3) кредитних;

4) електронних грошей.

Історично паперові гроші виникли з металевого обігу і виступали як заступники раніше що знаходилися в обігу срібних і золотих монет.

Об'єктивна можливість появи заступників реальних грошей пов'язана з реалізацією металевими грошима функції засобу обігу. В процесі реалізації даної функції металеві гроші, по-перше, стиралися, внаслідок чого повноцінна монета перетворювалася лише на знак вартості; по-друге, відбувалося свідоме псування металевої монети як державною владою (зниження лігатурної маси монети), так і широко поширеною армією фальшивомонетників.

Проте, не дивлячись на всі ці зміни, «неповноцінні монети» виконували грошові функції не гірше за «повноцінні». В результаті цього в суспільстві виникла ідея паперових грошей.

Суть паперових грошей полягає в тому, що вони є грошовими знаками, що випускаються державою для покриття свого бюджетного дефіциту і такими, що наділяються державою примусовим курсом.

Емітентом паперових грошей є казначейство, яке будучи державним органом використовує випуск паперових грошей для покриття державних витрат за рахунок емісійного доходу (тобто різниці між вартістю емітованих грошей і вартістю їх випуску (папір, друк, перевезення).

Нестійкість властива паперовим грошам по їх природі. На відміну від металевих грошей, паперові гроші не в змозі виконувати функцію скарбу. Тому вони постійно залишаються в каналах грошового обігу, переповнюють їх і знецінюються, що приводить до інфляції.

Найтиповішим є інфляційне знецінення паперових грошей, обумовлене їх надмірною емісією, хоча воно може бути пов'язано і з втратою населенням довір'я до державної влади, і з несприятливим платіжним балансом країни, і з падінням курсу національної валюти.

Розширення сфери комерційного і банківського кредиту в умовах придбання товарними відносинами загального характеру привело до появи кредитних грошей.

Кредитні гроші в своєму розвитку пройшли наступні етапи: вексель, банкнота, чек, електронні гроші і їх останній різновид -- кредитна картка.

Вексель -- документ, складений по встановленій законом формі і що містить безумовне, абстрактне грошове зобов'язання про сплату позначеної в ньому суми у вказаний термін і у вказаному місці.

Особливостями векселя є:

­ абстрактність;

­ безперечність;

­ здатність до обертання (відноситься до перевідного векселя).

Проте не дивлячись на ряд переваг, властивих вексельному обігу, воно має все-таки обмежений характер внаслідок того, що в нього входить, як правило, вузького коло, упевнених в платоспроможності векселедавця і індосантів осіб.

Банкнотне обертання -- наступний етап розвитку кредитних грошей, що виник на базі вексельного обігу.

Банкнота -- це зобов'язання банку. Банкнота відрізняється від векселя по двох важливих моментах:

· по-перше, по терміновості, оскільки вексель є термінове боргове зобов'язання, а банкнота -- безстрокове боргове зобов'язання;

· по-друге, по забезпеченості, тобто вексель випускається в звинувачення окремою юридичною або фізичною особою і має індивідуальну гарантію, а банкнота випускається в обіг центральним банком країни і має державну гарантію. Банкноти випускалися замість комерційних векселів в порядку кредитування товарообігу. Їх об'єм в обороті стихійно пристосовувався до потреб обороту в грошах. Вексельне і золоте забезпечення банкнот гарантувало відносну стійкість, і еластичність банкнотного обігу. З припиненням розміну банкнот на золото з подвійного забезпечення банкнот відпало золоте забезпечення, а вексельне -- сильно погіршилося, оскільки вексельний портфель центрального банку здебільшого наповнений казначейськими векселями і зобов'язаннями. Порушення зв'язку банкнотного поводження з процесом відтворювання створює реальні умови для виникнення хронічної інфляції.

Наступним кредитним знаряддям є чек, який з'явився пізніше, ніж вексель і банкнота, із створенням комерційних банків і зосередженням грошових коштів на поточних рахівницях.

Чек -- є грошовий документ встановленої форми, безумовний наказ чекодавця (власника рахунку), що містить, кредитній установі про виплату утримувачу чека вказаної в ньому суми. Тобто фактично чек -- це різновид перевідного векселя, який власник рахунку виписує на комерційний банк.

Чек як грошовий документ короткострокової дії не має статусу законного платіжного засобу, і, на відміну від емісії грошей, випуск чеків в обіг не регулюється законодавством, а цілком визначається потребами комерційного обороту.

В умовах розвинутої системи банківських установ чеки широко застосовуються як універсальний засіб платежу у внутрішньому обороті і в міжнародних розрахунках.

У внутрішньому обороті чеки використовуються:

­ для отримання в банках готівки (іменні чеки);

­ для розрахунків за товари і послуги (ордерні і пред'явницькі);

­ як інструмент, опосредующего безготівкові розрахунки (розрахункові і акцептуються чеки).

Особливе значення чек має як засіб безготівкових розрахунків. В розвинутих країнах основна маса платежів за товари, послуги, а також по біржових операціях з цінними паперами здійснюється безготівковим порядком -- за допомогою чеків, причому чековий оборот значно перевищує оборот готівки.

Необхідно відзначити, що саме на основі чеків виникла система безготівкових розрахунків, коли велика частина взаємних претензій між юридичними особами погашається без участі готівки і платіж проводиться лише по сальдо, причому здебільшого також в безготівковому порядку.

Механізація і автоматизація банківських операцій, перехід до широкого використовування ЕОМ в практиці банківських розрахунків сприяли виникненню нових методів погашення або передачі боргу із застосуванням електронних Грошей.

Щонайвищим досягненням сучасної банківської практики на базі упровадження ЕОМ є можливість заміни чеків електронними кредитними картами, що не тільки заміщають готівка і чеки в розрахунках, але і даючими їх власнику право отримати в банку короткострокову позику. В даний час використовується чотири види кредитних карток, з яких найбільше розповсюдження отримали банківські і торгові.

Загальноприйнято, що гроші виконують п'ять функцій:

1) заходи вартості;

2) засоби обігу;

3) засоби платежу;

4) засоби накопичення;

5) світових грошей.

2. Функція грошей як заходи вартості

Гроші як загальний еквівалент виміряють вартість всіх товарів. У зв'язку з тим, що всі товари є продуктами суспільно необхідної праці, реальні гроші, що самі володіють вартістю, можуть стати мірою (еталоном) вартості всіх інших товарів. Причому вимірювання вартості товарів грошима відбувається ідеально, тобто без участі готівки.

Отже, гроші виступають мірою вартості. Безумовно, вважається зручним використовувати грошову одиницю як масштабу для порівняння відносних вартостей різнорідних благ і послуг. Вартість благ і послуг в порівняному грошовому виразі подібно тому, як виміряють дистанцію в кілометрах або вагу в кілограмах.

Використовування грошей як загальний еквівалент означає, що ціну будь-якого товару достатньо виразити тільки через грошову одиницю. Причому вартість товару, виражена в грошах, називається ціною товару.

В основі цін товарів і їх вимірювання лежить закон вартості. Ціна товару формується на ринку, і при рівності попиту і пропозиції на товари вона залежить від вартості товару і вартості грошей. При невідповідності попиту і пропозиції на ринку ціна товару неминуче відхиляється від його вартості, що свідчить про перевиробництво або недовироблення певних товарів.

Для порівняння цін різних по вартості товарів необхідно звести їх до одного масштабу, тобто виразити їх в однакових грошових одиницях. Масштабом цін при металевому обігу називається вагова кількість грошового металу, прийнята в даній країні за грошову одиницю і що служить для вимірювання цін всіх інших товарів.

При золотому обігу масштаб цін припускав встановлення грошової одиниці, прирівняної до певної кількості золота. Проте необхідно відзначити, що в XX в. спостерігалося зниження купівельної спроможності грошей, що виразилося в зменшенні золота в грошовій одиниці. Більш того, Ямайська валютна система, введена в 1976--1978 рр., відмінила офіційну ціну золота і золотий зміст грошових одиниць країн -- учасниць МВФ. В Росії також з 1992 р. не передбачено офіційне співвідношення рубля і золота.

3. Гроші у функції засобу обігу

Як засіб обігу (або обміну) гроші дозволяють суспільству уникнути незручностей бартерного обміну. Гроші повсюдно і легко приймаються як засіб платежу. Цей соціальний винахід дозволяє платити виробникам особливим товаром (грошима), який надалі може бути використаний для придбання будь-якого товару, що є на ринку. Надаючи зручний спосіб обміну товарами, гроші дають суспільству можливість скористатися плодами регіональної спеціалізації і розподілу праці в суспільстві. На відміну від першої функції, де товари ідеально оцінюються в грошах до початку їх обігу, гроші при обігу товарів повинні бути присутній реально. Особливістю грошей як засоби обігу є їх реальна присутність в обігу і скороминущість їх участі в обміні, у зв'язку з цим функцію засобу обігу виконують і неповноцінні гроші -- паперові і кредитні. В даний час пануюче положення в грошовому обігу зайняли кредитні гроші: векселі, банкноти, чеки, банківські кредитні картки.

4. Зміст, призначення і особливості функціонування грошей як засіб платежу

Ця функція грошей виникла у зв'язку з розвитком кредитних відносин.

Гроші як засіб платежу використовуються в двох випадках:

1) при продажу товарів в кредит, необхідність якого пов'язана з неоднаковими умовами виробництва і реалізації товарів, різною тривалістю їх виробництва і обігу, сезонним характером виробництва і т.д.;

2) при виплаті заробітної платні робітникам і службовцям. Очевидно, що у функції засобу платежу гроші мають свою специфічну форму руху, відмінну від їх руху як засоби обігу.

Якщо при функціонуванні грошей як засоби обігу має місце стрічний рух грошей і товарів, то при їх використовуванні як засіб платежу в цьому русі є розрив, тобто купуючи товар в кредит, боржник дає продавцю боргове зобов'язання, яке буде сплачене лише через певний (обумовлений) термін.

Прискоренню платежів, скороченню витрат обігу і підвищенню рентабельності підприємств сприяє введення в платіжний оборот електронних грошей. Основними її елементами є автоматизовані розрахункові палати, система автоматизованого касира і система терміналів, встановлених в пункті покупки. На базі електронних грошей виникли кредитні картки. Вони сприяють скороченню платежів готівкою, служать засобом розрахунків, що заміщає готівку і чеки. Значення кредитних карток полягає в тому, що їх застосування звужує сферу використовування готівки, є стимулом » реалізації товарів і послуг.

5. Функція засобу накопичення

Гроші, забезпечуючи їх власнику право отримання будь-якого товару (послуги), стають втіленням суспільного багатства. Тому очевидно, що у людей виникає прагнення до їх накопичення і заощадження. Одержуючи гроші в оплату за свою продукцію, люди створюють якийсь запас. Цей запас може бути короткостроковим або довгостроковим.

Гроші виконують функцію засобу заощадження, оскільки дозволяють це робити в найзручнішій формі у зв'язку з тим, що є самим ліквідним товаром. Необхідно відзначити, що в умовах інфляції ця перевага до певної міри втрачається і виникає необхідність знецінення грошей.

У міру розвитку товарного виробництва значення функції грошей як засоби накопичення і заощадження зростало. Без накопичень і заощаджень ставало неможливим здійснення процесу відтворювання, тобто прагнення до отримання більшого прибутку примушує підприємців не берегти гроші у вигляді скарбу, а пускати їх в оборот.

В умовах металевого грошового обігу центральні емісійні банки були зобов'язані мати золоті запаси у вигляді резервів внутрішнього грошового обігу, запаси розміну банкнот на золото і для міжнародних платежів. В даний час всі ці функції золотого запасу центрального банку відпали у зв'язку з вилученням золота з обігу.

Разом з тим золото продовжує зберігатися в центральних банках як стратегічний резерв.

6. Гроші 6 сфері міжнародного економічного обороту

Зовнішньоторговельні зв'язки, міжнародні позики, надання послуг зовнішньому партнеру викликали появу світових грошей. Вони функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і загальна матеріалізація суспільного багатства.

В період дії золотого стандарту в світі переважала практика остаточного сальдірованія платіжного балансу за допомогою золота, хоча в міжнародному обороті застосовувалися в основному кредитні знаряддя обігу.

В XX в. інтенсифікація світових зв'язків розширила упровадження в міжнародний оборот кредитних знарядь обігу (вексель, чек і т.д.). Проте особливість застосування кредитних знарядь обігу в міжнародному обороті полягає в тому, що вони не виконують роль остаточного платіжного засобу, такого, як золото.

Тому з метою зменшення коливання валютних курсів і впорядкування функціонування в ролі світових грошей провідних світових валют (долар, фунт стерлінгів) були використані міжнародні угоди, валютні блоки і валютний кліринг.

В цілях збільшення міжнародної ліквідності і заміни національних валют міжнародною резервною грошовою одиницею Рада керівників міжнародної валютної фундації затвердила план створення нового виду ліквідних засобів -- спеціальних прав запозичення (СДР). СДР -- це МВФ, що емітуються, платіжні засоби, призначені для регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів і розрахунків з МВФ, а також порівняннявартості національних валют.

Нарешті, в березні 1979 р. була введена нова регіональна міжнародна грошова одиниця, що використовується країнами -- членами Європейської валютної системи -- ЕКЮ. Створення ЕКЮ було обумовлено розвитком західноєвропейської валютної інтеграції і прагненням країн-учасниць ЕВС протиставити долару США європейську колективну валюту. На відміну від СДР, які не мають реального забезпечення, емісія ЕКЮ наполовину забезпечена золотом і доларами США і наполовину -- національними валютами. Вартість ЕКЮ визначається методом «корзини» з валют країн-учасниць ЕВС.

Відповідно до угоди про ЕВС ЕКЮ є рахунковою одиницею і засобом міждержавних розрахунків по валютних інтервенціях, але головним чином -- базою для виразу паритетів валют країн-учасниць ЕВС.

З I січня 1999 р. був здійснений офіційний перехід Європейського союзу до єдиної валюти, що отримала назву ЄВРО, яка фактично увійшла до поводження тільки з 2002 р.

Висновок

Всі п'ять функцій грошей є проявом єдиного єства грошей як загального еквівалента товарів і послуг. Вони знаходяться в тісному зв'язку і єдності. Логічно і історично кожна подальша функція припускає відомий розвиток попередніх.

Завдяки виконанню вищеназваних функцій гроші грають ключову роль в розвитку виробництва. Суспільна роль грошей в економічній системі полягає в тому, що вони є зв'язуючою ланкою між незалежними товаровиробниками.

Велика роль грошей в грошово-кредитному регулюванні економіки промислово розвинутих країн, де це регулювання засновано на т монетаристській теорії грошей В цих країнах щорічно встановлюється грошовий орієнтир зміни грошової маси і відповідно до нього проводиться її регулювання за допомогою кредитних інструментів центрального банку. Метою такого грошово-кредитного регулювання є заборона зростання грошової маси, подолання інфляції або заборона інфляційних процесів, що зароджуються, стимулювання зростання виробництва в країні.