Грошовий обіг

План

1. Поняття грошового обороту, його суб'єкти, складові та загальна схема

2. Структура грошового обігу за формою платіжних засобів та за економічним змістом

3. Грошові потоки, поняття, їх взаємозв'язок та характеристика окремих потоків

4. Характеристика базових грошей та грошових агрегатів

5. Швидкість обігу грошей, поняття, роль та фактори, що впливають на неї та закон кількості грошей, необхідних для обороту

6. Маса грошей, її склад та фактори зміни обсягу і структури

7. Механізм поповнення маси грошей в обороті. Роль комерційних банків в цьому механізмі

1. Поняття грошового обороту, його суб'єкти, складові та загальна схема

Гр. оборот - процес безперервного руху гр. між суб'єктами ек. відносин при обслуговуванні розширеного вир-ва. Розглянемо гр. оборот на макро-, мікрорівні, в сукупному гр. обороті і при індивідуальному капіталі. На макрорівні гр. обіг обслуговує весь капітал сус-ва: авансують гр. на вир-во виготовлення вал. нац. прод-ту, оплата за прод-цію реалізація нац. про-ту суспільн. капітал в гр. формі, використання гр. виручкирозподіл вартості нац. прод. між власниками вир-ва та державою (через податки). У всіх ек. суб'єктах формуються.

Гр. агрегат - це специфічн. показник гр. маси, що хар-зує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. М0 - вся готівка поза банк. сферою, найвужчий показник, регулювання і контроль за ним складніший. М1 - М0 + гр., які розміщені в банках на збільшення його - зростання сусп. багатства. Гр. кошти при індивідуальн. капіталі - це власні кошти, частина яких йде на погашення боргів, а інша вільна - на гр. ринок як ресурс для кредитування ін. суб'єктів.прискорюється гр. обіг. При виникненні потреби в додатковій масі гр., поповнення обороту здійснюється за рах. додаткової емісії, яка здійснюється при: 1) розширенні кредитування суб'єктів банками при зростанні обсягів вал. нац. пр-ту. 2) при перевищенні імпорту над експортом; 3) при уповільненні швидкості руху гр. по обороту. Тобто гр. оборот - самостійне ек. явище, безпосередньо пов'язане з процесом сус-ного відтворення в цілому. Суб'єкти - всі юр. та фіз. особи, які беруть участь у вир-ві, обміні і споживанні вал. нац. пр-ту: всі під-ва (с\х, промислов, буд-во тощо), державні, комерційні, банки, все населення, що одержує та втрачає гр. кошти. Ек. основа гр. обороту - процес сус-ного відтворення, який визначає його сутнісну єдність і безперервність.

Структура грошового обігу за формою платіжних засобів та за економічним змістом.

У основі руху грошей лежать платежі, що здійснюють ек. суб'єкти. Сукупність платежів, що обслуговують окремий етап процесу розширеного відтворення, називається гр. потоком. Виходячи з цього грошовий обіг - це сукупність грошових потоків. Критерії гр. обігу: ек. зміст гр. потоків, відокремлюють 3 сектора: 1) Гр. обіг - це рух гр., що обслуговує сферу обміну, переміщення товарно-матеріальних цінностей. Рух гр. може бути: еквівалентним - гр. на продукти рівновеликої номінальної варт.; безповоротним - перехід гр. у власність суб'єкта обороту після продажі; прямолінійний - віддаленість гр. від суб'єкта обороту, який використав їх для купівлі, оскільки наступний суб'єкт теж витрачає їх для своїх закупок. Тут всі потоки зустрічні (реалізація ресурсів, купівля товарів, оплата імпорту, експорту, держ. закупок, інвентарю) 2) фін-кредитний - частина гр. об. пов'язана з розподілом варт. вал. нац. прод. Тут рух гр. здійснюється нееквівалентно, одностороннє, безповоротне, тобто платник не одержує реального еквівалента через товари чи посл. При сплаті податків, обов'язкових платежів до держави виникає безповоротній рух гр. який наз. фіскально-бюджетною частиною в фін-кредитн. обороті. 3) кредитний сектор - перерозподільчі відносини, при яких власність суб'єкта передається у тимчасове користування (банк. депозит, ЦП в нац. та інвалюті, заощадження) з подальшим одержанням доходу. Тобто односторонній рух гр. з зворотнім хар-ром.

залежно від форм гр. поділяється на безготівковий - гр. рух по рах. в банках. Їх можна контролювати та держава може впливати на ций оборот, і готівковий - гр. поза банком обслуговують відносини суб'єктів і знаходяться під їх прямим впливом.

Грошові потоки, поняття, їх взаємозв'язок та характеристика окремих потоків.

У основі руху грошей лежать платежі, що здійснюють ек. суб'єкти. Сукупність платежів, що обслуговують окремий етап процесу розширеного відтворення, називається гр. потоком. Виходячи з цього грошовий обіг - це сукупність грошових потоків. Існують основні ринки гр. потоку: ринок продуктів - реалізується створений фірмами нац. прод., ринок ресурсів - фірми купують ресурси для вир-ва (роб. силу, ділянки тощо), грош. ринок - реалізуються вільні гр. кошти. Це внутрішні ринки, а також існує і світовий ринок. Для розгляду сукупного гр. обороту наведемо припущення: 1) Всі ресурси, необхідні ф-мам для вир-ва і для самих фірм, знаходяться у власності дом. гос-в; 2) весь прибуток надходить дом. гос-вам, тому податки тільки від дом. гос-в. 3) фірми засоби для розширення своєї дія-ті мобілізують на внутрішньому гр. ринку: весь прибуток дом. гос-вам 4) ек-чна збалансованість припускає рівність нац. продукту і нац. прибутку. Існують схеми гр. потоку: 1.Оплата фірмами необхідних ресурсів,2.Формування прибутків дом. госп-в від реалізації ресурсів (формування нац. прибутку) 3.Витрати дом. гос-в на купівлю товарів і послуг 4. Сплата податків (чистих) 5.Формування сімейних заощаджень і надходження їх на гр. ринок. 6.Фірми звертаються на гр. ринок і мобілізують засоби для інвестицій (для розширення своєї дія-ті). 7.Витрати фірм на купівлю необхідних інвестиційних товарів 8.Мобілізація державою відсутніх коштів на гр. ринках: розміщає держ. ЦП. 9.Витрати держ. на оплату держ. закупівель 10. Витрати на оплату імпорту. 11. Надходження грошей від експорту. Якщо 10=11 - автоматична збалансованість 12.Прибутки фірм від реалізації зроблених товарів: весь нац. продукт 12=2. Для нормальної, збалансованої роботи всіх потоків на внутр ринку повинен бути нормальний гр. ринок. Разбалансированість гр. обігу виникає коли: в ек-ці імпорт менше, ніж експорт, гр. із внутрішнього обігу на зовнішній ринок пішло більше, ніж від експорту. Гр. в обігу менше, ніж необхідно для реалізації зроблених товарів і послуг (труднощі в покупців на ринку + тривалість перебування їх у бюджетн установах. Якщо вони затримують платежі, то збільшується тривалість обороту гр., зменшується швидкість обігу. Чинники, які впливають на швидкість обігу гр. поділяють на 2 групи: з боку платоспроможного попиту (зміна попиту на гр., споживання, потреби населення) і з боку пропозиції (розвиток вир-ва, ринкові відносини, інфраструктура ринку тощо). На швидкість гр. обігу впливають: розвиток кредитних і банківськ. відносин, нагромадження, менше гр., буде більше зроблених товарів знецінювання грошей. Рішення: грошовий потік 14 - розміщення коштів на світовому ринку (кредити нерезидентам, ЦП у інвалюті). Грошовий ринок мобілізує кошти.

Збалансування гр. обороту забезпеч. вирівнюванням нац. доходу та реалізація нац. продукту. Існує 2 виду гр. потоку: потік відпливу (втрат) - чисті податки, заощадження, оплата імпорту і потік припливу (ін'єкцій) - інвестиційні витрати фірм, держ. закупівлі, надходження від експорту.

2. Характеристика базових грошей та грошових агрегатів

Центральні банки структуризують гр. масу з врахуванням ліквідності окремих їх компонентів. НБУ відокремлює 4 гр. агрегати. Гр. агрегат - це специфічн. показник гр. маси, що хар-зує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. М0 - вся готівка поза банк. сферою, найвужчий показник, регулювання і контроль за ним складніший. М1 - М0 + гр., які розміщені в банках на поточних рах. (депозити до запитання). Включає в себе гр., які виконують функцію засобу обігу та засобу платежу. Це найбільш ліквідні гр. М2 - М1+гр, які розміщені в банках на строкових вкладах, М3 - М2+ гр., які розміщені в банках для проведення трастових операцій. М2 і М3 - включають в себе функцію заощадження (строкові депозити, ощадні сертифікати, трастові вклади). Ліквідність гр. маси знижується з кожним наступним агрегатом. Показник грошової бази - характеризує масу гр. з боку появу їх на балансі ЦБанку. Він включає в себе: всю готівку в обороті поза банк. сис-мою, резерви ком. банків на рах. в ЦБ, готівка в касах ком. банків. Гр. маса обчислюється за формулою: MB =C+R або Гб= Гвип+Грез, де Гвип (С) - сума готівки, випущен. ЦБ і не повернені в його фонди, він кількісно більший від М0 на суму готівки в касах банків., Грез - сума гр. резервів на рах. в ЦБ, він якісно і кількісно відрізняється від М1, М2, М3. Це сума зобов'язань ЦБ перед комерційними. Безготівковий елемент гр. агрегатів - зобов'язання ком. банків перед своїми клієнтами.

3. Швидкість обігу грошей, поняття, роль та фактори, що впливають на неї.

Швидкість обігу гр. - частота переходу гр. від одного ек. суб'єкта до інш. за певний період (рік, кв., місяць). Величина визначається за формулою: V=PxQ\M, де V - швидкість обігу гр., P- середній рівень цін на товари та посл, Q - фіз. обсяг товарів та посл., що реалізовані в даному періоді, M - середня маса гр., що перебуває в обороті за даний період. V -хар-зує інтенсивність використання запасу гр. в обороті М для оплати товарів та посл. Величина V залежить від частоти й обсягів товарн. відносин між суб'єктами. Нетоварні платежі (фіскально-бюджетн, кредитні) теж впливають на показник. Сер. тривалість 1го обороту = тривалості зберіган гр. у ній дохід. Вони поділяються на депозитні зобов'яз. - гр. у повне розпорядження покупцям за умов їх повернення і сплати % ( банки залучають гр. у клієнтів: ощадні, трастові вклади); позичкові зобов'яз - обмеження в правах покупців при розпорядженні гр.: визначають цілі, гарантії: кред. угод, облігації, векселі тощо. 3 групи інструментів гр. обігу: позичкові угоди - відносини банк-клієнт при ек. інфраструктура (транспорт, оптова та роздрібна торгівля, ринок ЦП тощо). Поліпшення швидкості гр. обігу приводить до прискорення доставки товарів до покупця, передача гр. від платника до одержувача. Ек. наслідки V: вплив на пропозицію гр.., на платоспроможний попит і на витрати обігу; регулює гр. обіг; змінює інтенсивність ек. процесів. Але V важко прогнозувати та регулювати.

3. Закон кількості грошей, необхідних для обороту

Сутність з-ну: протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна, об'єктивна маса купівельних і платіжних засобів. Суть:

Мф=Мн,

Мф - фактична маса гр. в обігу,

Мн - об'єктивно необхідна для обігу їх маса.

МфМн - зайві гр., МфМн - нестача. Мн - це всі форми гр., готівк. і безготівкові.

Мн= PxQ/V,

PxQ - сума цін товарів, що реаліз. за певний період,

V - сер. кільк. оборотів гр. одиниці за цей же період.

Враховуючи кредити, боргові зобов'язання, то Мн можна виразити як:

Мн= (PxQ-K+П-ВП)/V,

К- сума продажі товарів в кредит,

П - загальна сума платежів, строк опл. яких настав,

ВП - сума платежів, які погашаються шляхом власного зарах. боргів.

Зовнішні інструменти впливають на масу Мф і Мн зі сторони казначейських та банківських гр. Казначейські гр.: МфМн - держ. випускає гр. зг своїх потреб, а не потреб обігу знецінення гр., є зовнішн. проявом порушення з-ну. Мф=Мн досягається при підвищенні цін, Мн збільшується до фактичн. наявної маси. Тут знецінення гр. - порушення з-ну Мн. При обслуговуванні банківськими гр. Мф=Мн в разі, сталості гр. Якщо випуск гр., не використовується для покриття бюджетн. витрат, а здійснюється на основі банківського кредитування, то з-н Мн забезпечується дотриманню принципів і закономірн. кредитного процесу. З цього збільшується Мф до Мн, т.як позички перевищують обсяг погашень. Під час випуску Мн створюються передумови для вилучення їх з обігу і підтримання гр. маси в обігу на об'єктивн. необхідному рівні. Мн=Мф вирішується через регулювання співвідношень між попитом і пропозицією гр. на гр. ринку.

4. Маса грошей, її склад та фактори зміни обсягу і структури

Гр. маса - сукупність запасів гр. у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів гр. обороту (приватні особи, під-ва, держ. установи тощо) певний момент. Гр. маса має кількісний вираз (млн. або млрд. гр. одиниць), структуру та динаміку руху. За структурою виділяють критерії: 1) ступінь ліквідності, 2) форма гр. засобів (готівка, депозитні), 3) за розміщенням у суб'єктів гр. обігу; 4) за територіальним розміщенням.

Центральні банки структуризують гр. масу з врахуванням ліквідності окремих їх компонентів. НБУ відокремлює 4 гр. агрегати. Над вилученням означає емісію безгот. гр. ЦБ. Тобто ЦБ забезпечує ком. банки додатковими резервами, які нарах. на рах. відкриті ком. банками в ЦБ. ЦБ надає додаткові резерви в процесі кредитування ком. банків, в процесі придбання цін. паперів та інвалюти.

5. Механізм поповнення маси грошей в обороті. Роль комерційних банків в цьому механізмі

В умовах обігу неповноцінних банківськ. гр. зміна гр. маси є прерогативою банк. сис-ми, а саме ЦБ і ком. банків. ЦБ емітує готівкові та безгот. Гр., а ком банки - тільки безготівк. ЦБ монополіст в області емісії готівк. Ком. банки купують готівку у ЦБ при невзмозі покриття клієнтські гр. з каси. Випуск готівки ЦБ здійснюється такими способами: 1) надання позичок ком. банкам через їх рефінансування; 2) через купівлю у ком. банків цін. паперів. 3) через купівлю у ком банків інвалюти для поповнення золотовалютного резерву. Після цього збільшуються запаси коштів на коррахунках ком. банків ком. банки погашають заборгованість перед ЦБ вилучення безгот. гр. з обороту. При перевищені випуску покупці залучають гр. до свого обороту за допомогою позичкових інструментів (сертифікати, облігації). Сектор опосередкованого фін-ня - зв'язок між продавцем та покупцем гр. через фін. посередників, які спочатку акумулюють в себе гр. кошти, а потім їх продають від своєї особи, створюючи нові зобов'язання та нові вимоги. Це банки, страх., інвестиц. КО тощо. Банки - ключові посередники тому що вони не тільки можуть акумульовувати кошти, а й створювати депозитні гр. Вони здійснюють розрах-касов обслуговування фін-кредитн. інститутів, тому можуть мобілізувати і використовувати вільні кошти(безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні. Вільний резерв - це сукупність гр. коштів ком. банків, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій. Існує загальний банк. резерв (R) - вся сума гр., які в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Частина їх повинна зберігатися в гр. формі і не використовуватись для поточних потреб - це обов'язковий резерв (RR). Визначається Нацбанком у % до суми банк. пасивів. Вільний резерв банку(ER) - різниця між загальним і обов'язковим резервом.

R=RR+ER

За ек. змістом вільний резерв

Рв = К+ЗК+-МБК-ВСФ-Ао-Ор,

К - капітал банку, ЗК - залучені депозити,

МБК - міжбанк. кредити,

ВСФ - відрах. до страх фонду,

Ао - вкладення в активн. операції (не повернуті)

Ор - обо'язков. резерв.

Рв - показник фін. стану банків, як зобов'язання перед клієнтами, показує стан ліквідності банку, його кредитн. потенціал.

Рівень мультиплікатора (мм) залежить від норм обов'язкового резерв (r) мм=1\r. Приріст гр. маси

?М=?Rx1/r=?R х мм,

?R-початков. приріст резерву

Чинники, які впливають на м-р позичені кошт. у банків для готівк. платежів, попит на позички та позичков %, прискорює м-р кредитн. емісія,, надходження готівки на рах. клієнта, збільшення резерву через продаж активів на міжбанк. ринку (ЦП).

Повна формула

мм= (с+1)\(с+r+e),

c=C\D - показник депонування готівки,

C- готівка = М0,

D - депозитн. гр.

е=ER\D - коеф. надлишкових резервів,

r=RR\D, M3-M0=D,

гр. маса MS= MB x mm.

мm -відіграє важливу роль у забезпеченні пропозиції гр. до потреб ек. обороту.