Місцеві бюджети в складі бюджетної системи

Відповідно до статті 75 (частина 8) Бюджетного кодексу після ухвалення закону про Державний бюджет України в другому читанні Міністерство фінансів доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад положення та показники міжбюджетних відносин ( обсяги між бюджетних трансфертів для відповідних бюджетів та текстові статті, що визначають особливості міжбюджетних відносин на наступний бюджетний період ).

Бюджетна політика - це заяви, зроблені політиками для конкретизації їхньої філософії фінансового управління. У широкому розумінні політика - це офіційна позиція органів місцевого самоврядування для підтримки реалізації фінансових цілей. Політика створює рамки для фінансового управління і спрямовує фінансистів у веденні фінансових справ органів місцевого самоврядування.

Важливим документом, що визначає бюджетну політику на місцевому рівні є програма економічного та соціального розвитку відповідної адміністративно - територіальної одиниці.

Поточна бюджетна політика визначає обсяг бюджету, балансові показники, обсяг резервного фонду і розподіл ролей між різноманітними бюджетними чинниками.

Плануючи бюджет, посадові особи органів влади та місцевого самоврядування обмежені законами, статусами міст, іншими нормативними актами, але й за цих умов є чималий простір для формування процесу, який допоможе у розв'язанні багатьох проблем. Відкритість процесу, залучення громадськості до формування бюджету підвищує відповідальність, рівень підзвітності та громадського контролю.

Процес складання бюджету може серйозно починатись лише після визначення впливу макроекономічних показників та прийняття рішень стосовно оцінок надходжень, прогнозів видатків на основі програми, а також визначення бюджетної політики.

Чітке розуміння основних етапів у процесі складання бюджету, а також того, хто відповідає за конкретні дії на кожному етапі, є абсолютно необхідним для правильності складання бюджету.

Щоб процес складання бюджету проходив належним чином, слід запланувати адекватний час для здійснення кожного етапу. Виділяють такі основні етапи:

- Встановлення граничних обсягів загальних видатків. На основі структури та пріоритетів у більшості країн фінансові органи встановлюють граничні обсяги, яких повинні додержуватись розпорядники при розробці своїх бюджетних запитів. Ці ліміти встановлюватися для окремих розпорядників за програмами чи функціями або для їх комбінацій. В деяких випадках не вся сума прогнозних надходжень асигнується в межах лімітів: частину коштів залишають для фінансування нових пропорцій. Це пояснюється необхідністю забезпечити отримання органом влади одного комплекту пропозицій щодо виділення асигнувань, які можуть фінансуватись у межах прогнозних надходжень незалежно від того, які зміни можуть бути внесені перед поданням проекту бюджету на розгляд представницького органу. Як правило, цей етап завершується перед виданням інструкції до бюджету.

- Видання інструкції до бюджету. Розробка інструкцій до бюджету часто вимагає прийняття складних рішень.

- Підготовка бюджетних запитів. Головні розпорядники, як правило мають свої власні детальні процедури розробки бюджетних запитів з урахуванням потреб окремих управлінь і програм. Скільки часу витрачається на цей етап великою мірою залежить від виду та обсягів інформації, включення якої до бюджетних запитів вимагає фінансовий орган. Аналіз бюджету, прийняття рішень і документування є частинами цього процесу.

- Консолідація даних і аналіз бюджету. Консолідацію цифрових даних здійснює бюджетне управління ( відділ ). Пояснення суті програм і примітки кожного розпорядника використовуються при аналізі бюджету разом з фінансовими даними. Бюджетні управління ( відділи ) аналізують точність і повноту поданих даних з метою формування основних бюджетних проблем, що потребують вирішення. Аналіз цього виду може здійснюватись під проводом окремих відділів фінансових органів, що відають основними функціональними сферами бюджету. Але бюджетне управління ( відділ ) у будь - якому разі здійснює консолідацію результатів аналізу з метою прийняття бюджетних рішень. На цьому етапі складання бюджету часто проводяться засідання за участю різних розпорядників з метою прояснення пропозицій. Пропозиції стосовно капіталовкладень оцінюються і розподіляються за пріоритетами, як правило протягом одного і того ж періоду. Головною причиною цього є необхідність збалансувати видатки і доходи.

- Визначення і вирішення проблем. Цей стан передбачає документування основних бюджетних проблем, що випливли на поверхню завдяки аналізу бюджетних пропозицій і пропозицій стосовно капіталовкладень. Начальник бюджетного управління може зробити резюме проблем для представлення начальнику фінансового управління, який часто приймає попередні рішення і обговорює їх управліннями перед прийняттям рішень.

- Бюджетні рішення. Начальник фінансового управління приймає рішення про включення бюджетного рахунку до пропозицій проекту бюджету.

- Підготовка бюджету та відповідальних документів. Цей етап передбачає складення бюджетного документу, підготовку підтверджуючих документів, зазвичай проекту рішення про бюджет на відповідний рік і пакету пропозицій. Розпорядники бюджетних коштів представляють окремі обґрунтування своїх пропозицій бюджетним комісіям.

- Подання бюджету на розгляд часто супроводжується пояснювальною запискою стосовно змісту бюджету, аргументацією основних показників.

Формування бюджету має розглядатися як технічний процес, а також як продовження процесу здійснення політики. Це спосіб виконання державних рішень стосовно ресурсів і пріоритетів. Основним з важливих засобів успішного формування бюджету є можливість одночасного охоплення трирічного періоду: формування бюджету потребує аналізу попереднього року, управління процесом поточного року і підготовки до наступного року.

Календарний документ, який містить помісячний виклад одночасного здійснення діяльності з огляду на трирічний термін, допоможе керівникам, адміністраторам і фахівцям на всіх рівнях уряду завжди мати змогу бачити своє місце в бюджетному процесі.

Приклад можливого календарного плану заходів формування проектів місцевого бюджету наведено в додатку 2.

Аналіз і оцінка надходжень та видатків.

Аналіз фінансових даних є основою управління органів місцевого самоврядування. Ефективне управління фінансами, що включає розуміння поточної фінансової ситуації і вміння прогнозувати доходи та видатки бюджету, є найважливішим елементом оцінки фінансового стану. Існує три основних категорії аналізу :

- Контроль за видатками - витрати на подання послуг та фактори, що впливають на зростання рівня витрат.

- Забезпечення бюджетних надходжень - можливості мобілізації органом місцевого самоврядування наявних джерел доходів.

- Фінансовий баланс - планований та поточний баланс між видатками та доходами нині та тенденції на майбутнє.

На схемі1 показано ключові фактори контролю за видатками, залучення доходів та забезпечення фінансового балансу.

Відповідно до Бюджетного кодексу, місцевий бюджет містить в собі надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати складають єдиний баланс відповідного бюджету. Частину схеми “Доходи”, представлену у лівій половині ілюстрації, розподілено на власні джерела та зовнішні. Основними власними джерелами доходів є закріплені за місцевими бюджетами податки і збори, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, а також доходи, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Зовнішні джерела включають дотації, субвенції та запозичення.

Схема 2.

ДоходиВидатки

Збалансування бюджету.

Загальноприйнятим джерелом місцевих надходжень є податкові збори, ставки яких встановлює та має право стягувати орган місцевого самоврядування. “Адміністрування збору доходів” - другий основний елемент схеми в частині “Доходи”. Як правило, адміністрування ніколи не буває стовідсотково ефективним, оскільки, навіть при найкращій організації збору податків можлива недоїмка. Рівень недоїмки - основний критерій ефективності процедур збирання.

Короткострокові кредити для погашення касових розривів свідчать про певні проблеми у плануванні доходів та видатків, у той час як довгострокові кредити під інвестиційні проекти, як правило, є ознакою належного управління фінансами і довіри до керівництва з боку позичальників. Цільове фінансування капіталовкладень та кредити на інвестиційні проекти створюють потребу своєчасного планування витрат на утримання цих об'єктів у майбутньому та інших операційних витрат, пов'язаних з їх експлуатацією.

Друга частина схеми стосується відповідальності за послуги. В першу чергу необхідно аналізувати обсяг фактично наданих послуг. Важливим фактором є заборгованість бюджету та її динаміка.

Фінансовий баланс є порівнянням доходів та видатків. Якщо доходи перевищують видатки, існує профіцит; якщо видатки є більшими за доходи, то наявний дефіцит. Відповідно до Кодексу бюджет Автономної Республіки Крим та міські бюджети можуть прийматися з дефіцитом виключно у частині бюджету розвитку. Джерелом покращення цього дефіциту є запозичення. Затвердження обласних, районних, районних у містах, сільських та селищних бюджетів з дефіцитом не допускається.

Збалансування бюджету є найбільш відповідальним етапом формування бюджету.

Прогнозування доходів та видатків місцевих бюджетів.

Фінансове прогнозування - це процес складання органами місцевого самоврядування прогнозу доходів і видатків майбутніх років, що базується на економічних припущеннях та фінансовій політиці.

Прогнози є інструментами фінансового управління, що можуть припускати майбутній фінансовий вплив поточної політики, економічних тенденцій і припущень. Застосовані поза річним бюджетом прогнози пов'язують річний дохід з іншою більш довгостроковою роботою по місцевому плануванню і розвитку. Фінансові прогнози доходів і видатків пов'язують річний дохід з капітальним бюджетуванням, борговим плануванням та соціально - економічним розвитком.

Для прогнозування доходів необхідно :

-визначити джерела доходів, з яких будуть складатися прогнози;

-зібрати фактичні дані по кожному джерелу доходів принаймні за три останні роки;

-визначити основу для прогнозу ( почистити дані, виключивши

негрошові надходження чи відшкодування та переплати );

-прогнозувати дані і характеристики кожного джерела доходів для визначення найбільш придатної методики прогнозування;

-виробити та застосувати необхідний метод прогнозування;

-визначити чи прийнятний даний прогноз доходів та відрегулювати його відповідно до змін, що можуть вплинути на доход.

Аналіз факторів, що впливають на доходи.

1.Аналіз недоїмки по платежах до бюджету;

2.Аналіз зменшення заборгованості по виплаті заробітної плати на підприємствах та бюджетних установах;

3. Аналіз тенденції переходу на сплату єдиного податку;

4.Аналіз повноти зарахування до бюджету відсотків, що сплачуються установами банків за користування тимчасово вільними залишками бюджетних коштів;

5.Аналіз взаємних розрахунків між бюджетами;

6.Аналіз запозичень на погашення позик;

7.Аналіз повноти зарахування до бюджету плати населення за надані послуги в бюджетних установах, спеціальних коштів та коштів за дорученням;

8.Аналіз надходження місцевих податків та зборів в розрізі структур, що здійснюють їх адміністрування, повноту їх зарахування ( інвентаризація торгових місць );

9.Аналіз обґрунтованості звільнення від оподаткування підприємств, установ і організацій.

Розрахунок обсягу міжбюджетних трансфертів.

Розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів ( дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету ) між державним бюджетом та місцевими бюджетами на 2002 рік здійснено за формулою затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2001 року № 1195 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2001 року № 1569.

Обсяг дотації вирівнювання з державного бюджету, що надається бюджету Автономної Республіки Крим, обласному, бюджету м. Києва і Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджету району, або коштів, що передаються з цих бюджетів до державного бюджету ( Ті ) визначається як різниця між розрахунковим показником обсягу видатків, що враховується при визначенні трансфертів ( відповідно до статей 88 - 90 бюджетного кодексу ) ( Vі ) та прогнозним показником обсягу доходів, що акумулюються на її території, (Ді) із застосуванням коефіцієнта вирівнювання (бі) та коефіцієнта уповільнення відносної швидкості динаміки ( ві) за такою формулою :

( 2. 1. )

де ( Ті ) - обсяг трансферту для окремого бюджету;

( Vі ) - розрахунковий обсяг видатків, що враховуються при визначенні трансфертів, для окремого бюджету;

Ді - прогнозований обсяг доходів, що враховується при визначенні трансфертів, для окремого бюджету;

б і - коефіцієнт вирівнювання ( на 2002 рік застосовується лише до обсягу коштів, що передаються до державного бюджету;

ДД і в і - величина зменшення прогнозованого обсягу доходів на 2002 рік ( Д і ) для місцевих бюджетів, щодо яких показник прогнозованого темпу зростання обсягу доходів на 2002 рік порівняно з фактичними даними за 2000 рік становить 1,65.

ДДі - різниця між обсягами доходів бюджетів адміністративно - територіальної одиниці на 2002 рік визначеним із застосуванням індексу відносної податкоспроможності ( Д і ) та фактичним обсягом доходів її бюджету за 2000 рік, збільшеним у 1,65 рази.

ДДі обчислюється за формулою:

ДДі = Ді2002 - Ді2000 ? 1,65 ( 2. 2. )

в і - коефіцієнт уповільнення відносної швидкості динаміки, який може набувати індивідуальних значень від 0 до 1,0 залежно від інтенсивності зростання обсягу закріплених доходів ( кошика доходів ) бюджету і-ої адміністративно - територіальної одиниці за 2000 та 2002 роки.

ві обчисляється за формулою :

( 2. 3. )

де ( 2.4. )

( 2. 5. )

При цьому для місцевих бюджетів, щодо яких показник темпу

зростання прогнозного обсягу доходів на 2002 рік до фактичного обсягу доходів за 2000 рік становить менше ніж 1,65, ДД і · в і = 0.

Розрахунок доходів.

Прогнозний показник обсягу доходів відповідного місцевого бюджету, що враховується при визначенні дотації вирівнювання (коштів, що передаються до державного бюджету), формується з надходжень загальнодержавних податків та зборів, закріплених за місцевими бюджетами. Згідно зі статтями 64 і 66 Бюджетного кодексу України. На 2002 рік прогнозний обсяг таких доходів визначено на основі прогнозованих макропоказників економічного і соціального розвитку України на загальну суму 11 308 750 грн. у тому числі :

Прибутковий податок з громадян - 9937000 тис. грн. ;

Плата за землю (для обласних і районних бюджетів) - 417500 ;

Плата за ліцензії на впровадження нових видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад -1000 ;

Плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами місцевих рад - 20000 ;

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами - 59000 ;

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами місцевих рад - 214800 ;

Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва, у частині що належить відповідним бюджетам - 400000 ;

Державне мито у частині що належить відповідним бюджетам -194250;

Надходження штрафів, що накладаються виконавчими органами місцевих рад або уповноваженими ними в установленому порядку адміністративними комісіями - 65200.

Визначення прогнозного показника обсягу цих доходів по кожному місцевому бюджету проводиться виходячи з показника індексу відносної податкоспроможності відповідної адміністративно - територіальної одиниці, що обраховано на основі звітних даних про фактичні надходження відповідних податків, зборів до цього бюджету за 1998 - 2000 роки та у цілому до місцевих бюджетів України ( як співставлення розміру середніх за ці роки доходів кожного місцевого бюджету у розрахунку на одного мешканця із відповідним показником по місцевих бюджетах України ).

Розрахунок видатків.

Розрахункові показники обсягів видатків місцевих бюджетів визначені окремо для кожної галузі, виходячи із загальних ресурсів зведеного бюджету України і місцевих бюджетів та першочерговості соціальних видатків, на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригувальних коефіцієнтів до них у розрахунку на душу населення ( державне управління, охорона здоров'я, культура і мистецтво, фізична культура і спорт, соціальні програми стосовно сім'ї, жінок, молоді та дітей ); на дитину або учня - освіта; отримувача соціальних послуг - соціальний захист та соціальне забезпечення ( відповідно до норм, визначених у главі 15 Бюджетного Кодексу ).

Розрахункові обсяги видатків місцевих бюджетів визначаються окремо для кожної галузі, виходячи із загальних ресурсів зведеного і місцевих бюджетів та першочерговості соціальних видатків.

Розрахунковий обсяг видатків місцевого бюджету обчислюється відповідно до розмежування видів видатків бюджету між державним та місцевими бюджетами, визначеного у главі 14 Бюджетного кодексу України.

Розрахунковий обсяг видатків загального фонду бюджету адміністративно - територіальної одиниці (Vі), що враховується при визначенні трансфертів, береться, як сума розрахункових показників за основними функціями цих бюджетів :

Vі = Vуі + Vzі + Vоі + Vsі + Vkі + Vхі + Vdі + VKі ( 2.6. )

де Vуі - розрахунковий обсяг видатків на утримання органів управління;

Vzі - розрахунковий обсяг видатків на утримання охорону здоров'я;

Vоі - розрахунковий обсяг видатків на освіту;

Vsі - розрахунковий обсяг видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення;

Vk - розрахунковий обсяг видатків на культуру і мистецтво;

Vхі - розрахунковий обсяг видатків на культуру і спорт;

Vdі - розрахунковий обсяг видатків на інші заходи;

VKі - розрахунковий обсяг видатків на нерозподілений резерв коштів місцевих бюджетів.

Наприклад :

Розрахунок обсягу видатків бюджетів районів на утримання органів місцевого самоврядування ( Vуиі ) визначаються за формулою :

Vуrі = Vуu · Куr / Nru · Nri · Ку2 + Vуд ( 2. 7. )

де Vуu - розрахунковий обсяг видатків усіх місцевих бюджетів на утримання органів управління на плановий бюджетний період;

Куr - частка видатків бюджету районів на утримання органів місцевого самоврядування у загальному обсязі видатків на цю мету за даними зведення місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на 2002 рік. Куr = 0,463;

Ку2 - коригуючий коефіцієнт для бюджетів районів, що має 7 значень залежно від чисельності населення району;

Nrі - чисельність наявного населення району на 1 січня року, що передує плановому бюджетному періоду;

Nru - чисельність наявного населення усіх районів на 1 січня року, що передує плановому бюджетному періоду;

Vyg - розрахунковий обсяг видатків усіх місцевих бюджетів районів згідно з вимогами Закону України “ Про статус гірських населених пунктів в Україні” визначений за індивідуальним розрахунком.

Розмір коригуючого коефіцієнта для бюджетів районів на 2002 рік.

Чисельність наявного населення району на 1 січня року, що передує плановому бюджетному періоду, тис.	Коригуючий коефіцієнт Ку2
Понад 150	0,90
101 - 150	0,92
76 - 100	0,94
51 - 75	0,97
36 - 50	1,01
26 - 35	1,09
до 25	1,15

Бюджетні запити.

Бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період (додаток 3).

У бюджетних запитах головних розпорядників коштів місцевих бюджетів зазначається основна інформація, необхідна для складання пропозицій стосовно бюджету на відповідний рік, яка подається на розгляд місцевого фінансового органу. Складання бюджетних запитів загалом починається з доведення місцевими фінансовими органами до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів, розроблених на основі типової форми визначеної Міністерством фінансів України з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів.

Інструкції до бюджету мають на меті управління процесом складання відповідного місцевого бюджету.

Основні моменти, на які звертають увагу головні розпорядники бюджетних коштів під час розробки бюджетних запитів :

- визначення граничних обсягів для галузевих управлінь і програм;

- фінансування нових програм;

- перерозподіл коштів між існуючими програмами згідно з пріоритетами;

- збільшення чи зменшення фінансування існуючих функцій чи програм;

- скорочення чи припинення програм або видів діяльності;

- коригування потреб у фінансування залежно від змін нормативних критеріїв;

- оцінка впливу інфляції;

- визначення основних питань, на які не виділено фінансування;

- визначення засобів вимірювання результатів ( системи складання бюджету з огляду на результати);

- заходи з задоволення вимог щодо економності;

- фінансування послуг громадянам;

- бюджет розвитку.

Типові форми бюджетних запитів.

У процесі формування місцевих бюджетів на 2002 рік враховується наступні типові форми бюджетного запиту головного розпорядника коштів :

Форма № 2002 - 1 має містити показники, що характеризують пропозицію головного розпорядника коштів місцевих бюджетів щодо загального їх обсягу ( з виділенням коштів загального та спеціального фондів бюджету ), необхідного для забезпечення його діяльності на наступний бюджетний рік у цілому та за функціями, згідно з тимчасовою класифікацією;

У формі № 2002 - 2 подаються показники прогнозного обсягу бюджетних ресурсів для забезпечення діяльності головного розпорядника коштів місцевого бюджету за джерелами надходжень (згідно з тимчасовою класифікацією );

Форма 2002 - 3 включає виклад бюджетного запиту головного розпорядника коштів місцевих бюджетів за економічною класифікацією видатків по функціях (згідно з тимчасовою класифікацією );

Форма № 2002 - 4 містить перелік відповідних показників за мережею, штатами та контингентами, що мають застосовуватися для визначення обсягу бюджетних коштів, необхідних для забезпечення діяльності установ, закладів та заходів, що знаходяться у віданні головного розпорядника коштів місцевих бюджетів (згідно з тимчасовою класифікацією );

У формі № 2002 - 5 подається структура видатків на оплату праці для забезпечення діяльності головного розпорядника коштів місцевого бюджету по функціях (згідно з тимчасовою класифікацією );

Форма 2002 - 6 включає показники, що дають можливість здійснити аналіз заходів головного розпорядника коштів місцевих бюджетів щодо управління прийнятими зобов'язаннями у 2000 та 2001 роках та пропорцій приведення зобов'язань на 2002 рік до меж граничного обсягу бюджетних ресурсів.

Порядок складання проектів місцевих бюджетів :

1. Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад зобов'язані надавати необхідну інформацію : Міністерству фінансів України проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників; Верховній Раді України - для перевірки достовірності цих розрахунків.

3. Згідно з типовою формою бюджетних запитів визначеною Міністерством фінансів України, та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

4. Головні розпорядники бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам в терміни та порядку встановленими цими органами. Головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органом бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів.

5. Місцеві фінансові органи на будь - якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів проводять аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад.

6. Виконавчі органи сільських, селищних, міських ( міст районного значення ) рад, районні державні адміністрації в містах Києві та Севастополі подають відповідно районним чи міським фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів.

7. Після схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Міністерство фінансів України доводить Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет (типова форма рішення).

8. У двохтижневий термін після ухвалення Закону про Державний бюджет України в другому читанні Кабінет міністрів України доводить Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад положення та показники міжбюджетних відносин (обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів і текстові статті, що визначають особливості міжбюджетних відносин на наступний бюджетний період), які були проголосовані Верховною Радою України при прийняті проекту закону про Державний бюджет України в другому читанні.

9. На підставі отриманої інформації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад готують проекти рішень про відповідні місцеві бюджети.

Підготовка проекту рішення про місцевий бюджет та пояснювальної записки.

Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної ради схвалюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної ради.

Разом з ним необхідно подавати :

1. пояснювальну записку до проекту рішення, яка повинна містити :

а) інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміністративно - територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, які покладено в основу проекту місцевого бюджету;

б) оцінку надходжень доходів з урахуванням втрат доходів у результаті поданих відповідною радою податкових пільг;

в) пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет, включаючи аналіз пропонованих обсягів видатків щодо функцій та програм. Обґрунтування включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків бюджету;

г) обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин (для районних, міських з районним поділом, міських, що об'єднують бюджети села, селища, міста районного значення) та надання субвенцій на виконання інвестиційних проектів (для бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міст Києва та Севастополя, обласних бюджетів) ;

д) інформацію щодо погашення боргу Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, обсягів та умов запозичень;

2) прогноз показників відповідного бюджету за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;

3) проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об'єднує бюджети села, селища, міста районного значення;

4) показники видатків, необхідні на наступні бюджетні періоди для завершення проектів, що враховані в бюджеті, за умови, якщо реалізація проекту триває більше одного бюджетного періоду;

5) перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період та на наступні три бюджетні періоди;

6) інформацію про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;

7) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету ( подаються до бюджетної комісії відповідної ради);

8) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація чи виконавчий орган відповідної ради.

Рішенням про місцевий бюджет визначається :

-загальна сума доходів та видатків ( з розподілом на загальний та спеціальний фонди), а також з розподілом відсотків на поточні і капітальні;

- граничний обсяг річного дефіциту ( профіциту ) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і боргу Автономної Республіки Крим, чи місцевого самоврядування на кінець наступного бюджетного періоду; повноваження щодо надання гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, а також розміри цих гарантій;

- бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;

- доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

- бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

- додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Рішенням про місцевий бюджет визначаються також головні розпорядники коштів місцевих бюджетів, а саме :

- за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи ( бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також Міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників ;

- за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами, - керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Перелік захищених статей місцевого бюджету визначається відповідно до переліку визначеного законом про Державний бюджет. Захищеними статтями видатків бюджету визначаються статті видатків обсяг яких не може змінюватися при проведенні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Типова форма рішення про місцевий бюджет наведена в додатку 4.

2.2 Розгляд та затвердження місцевих бюджетів

Терміном розгляд бюджету часто описують серію заходів, які здійснює місцевий фінансовий орган для того, щоб визначити бюджетні питання і надати загальні рекомендації стосовно бюджету.

Процес розгляду бюджету офіційно починається після отримання бюджетних запитів головних розпорядників бюджетних коштів. Цей процес завершується, коли місцевий фінансовий орган закінчує розробку остаточних рекомендацій місцевій державній адміністрації, виконавчому органу відповідної ради стосовно бюджету.

Першим підготовчим кроком бюджетного управління є консолідація даних бюджетних запитів, поданих головними розпорядниками бюджетних коштів, і перевірка їх точності та повноти.

Цифрові дані повинні існувати у формі баз даних, які можна було б з мінімальними зусиллями змінювати та аналізувати.

Структура фінансового органу визначає, хто і за які види діяльності відповідає під час процесу розгляду бюджету.

Розгляд бюджету - це підхід до питання чи проблеми, в якому бюджетні витрати становлять лише один аспект аналізу. Кінцевим результатом розгляду бюджету є серія рекомендацій начальнику головного бюджетного управління стосовно фінансування галузевого міністерства. Рекомендації часто бувають у формі таблиці, стислого огляду рекомендованих обсягів фінансування та стислого викладу нерозв'язаних завдань. Керівник і працівники бюджетного управління здійснюють більш широкий аналіз сукупних даних бюджетних запитів. Цей аналіз зосереджується на потенційному дефіциті бюджету, актуалізованих оцінках надходжень, поточних результатах виконання бюджету, середньострокових бюджетних прогнозах і на важливих фінансових питаннях, таких як фінансування заборгованості по заробітній платі та вплив інфляції на бюджет.

Розгляд бюджету часто зосереджується на частині бюджету присвяченій дискреційним витратам. Але повний розгляд також повинен включати сфери не дискреційних витрат.

Витрати по програмах, затверджених на державному рівні ( освіта, охорона здоров'я, соціальна допомога ), дотації та субвенції часто становлять найбільшу частину бюджету і потребують особливої уваги.

Процес розгляду бюджету може проходити з адекватною віддачею лише, якщо у розкладі складання бюджету для нього відведено належний час.

Розгляд бюджету завжди важче проводити під час важких періодів у економіці, тому що необхідно приділяти особливу увагу тому, фінансування яких статей бюджету слід скоротити або припинити.

Розгляд бюджету є важливою частиною процесу складання бюджету, всі учасники якого розуміють, які види діяльності уряду слід продовжувати, які нові програми пропонуються, фінансування яких видів діяльності слід скоротити або припинити.

Розгляд бюджету проходить з найбільшою віддачею, якщо є спілкування

між галузевими управліннями ( відділами ) і працівниками бюджетного управління ( відділу ).

Громадські слухання.

Відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“:

1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання, бажано по проекту бюджету, зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

3. пропозиції, які вносяться за результати громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

4. Порядок організації громадських слухань визначається у відповідності до статуту територіальної громади.

Громадське слухання - офіційне засідання, яке проводиться органом влади з метою ознайомлення із міркуваннями, думками та зауваженнями представників громадськості. Під час слухань державні службовці ознайомлюються з думками та рекомендаціями мешканців певної громади щодо можливих варіантів вирішення проблем. Громадські слухання також дають можливість адміністрації поінформувати громадян про свої міркування, і, можливо, заручитися підтримкою громадськості.

В України зараз є багато випадків, коли бюджетна інформація оприлюднюється і бюджетний процес стає досить відкритим, у результаті чого громадяни краще розуміють і активніше підтримують ініціативи місцевих органів влади.

Багато міст в Україні також вдосконалили свій бюджетний процес, створивши дорадчі громадські комісії та робочі групи. Ці групи зосереджувалися на питаннях економічного розвитку, комунальних послугах, стратегічного планування, туризму, стосунків з сусідніми містами тощо і допомагали працівникам органів влади встановлювати цілі, пріоритети, бажані рівні надання послуг.

Процес прийняття рішень.

Ступінь деталізації інформації, яка використовується при ухваленні бюджетних рішень, має бути відповідним і відрізнятися на кожному вищому рівні виконавчої влади, що бере участь у даному процесі.

Жодне бюджетне рішення не повинне прийматися без розуміння його реального впливу на запропоновані види діяльності причетних головних розпорядників коштів.

У широкому розумінні процес прийняття рішень стосовно бюджету на відповідний рік має три рівні :

1. Місцевий фінансовий орган.

2. Виконавчий орган місцевого самоврядування.

3. Державна адміністрація.

Начальник бюджетного управління є першим службовцем, який бачить детальний бюджет у цілому. Це включає зведення актуалізованих економічних припущень і оцінок надходжень, аналіз бюджетних запитів головних розпорядників коштів, рекомендації стосовно складання кошторисів, розподіл надходжень, а також джерела фінансування дефіциту.

Під час цього процесу необхідно координувати дії з іншими службовцями.

Начальник бюджетного управління прагне досягти кількох цілей :

- вирішити якомога більше детальних бюджетних питань, що стосуються окремих управлінь і відділів, особливо по відношенню до постійних програм;

- пристосуватися до будь - яких оцінених змін надходжень включаючи пробне асигнування будь - яких зарезервованих коштів ( не асигнованих на час встановлення бюджетних лімітів ) для фінансування найбільш вартих запитів щодо додаткового фінансування;

- забезпечити відповідність загальної суми запланованих

видатків актуалізованій структурі;

- зробити підсумок основних нерозв'язаних питань на які керівник місцевого фінансового органу повинен звернути увагу.

Це може бути складний процес, що включає проведення нарад з відповідальними експертами з бюджетних питань, обговорення з економістами галузевих управлінь, проведення додаткових розрахунків та додаткового обговорення з начальниками відділів, тощо.

Наприкінці цього процесу начальник бюджетного управління подає письмовий висновок керівнику місцевого органу стосовно своїх розрахунків і рекомендацій.

На спільному засіданні, що проводиться керівником місцевого фінансового органу, висвітлюються такі теми:

Загальна бюджетна ситуація.

Фінансові питання, що виникають між різними структурами виконавчої влади.

Розподіл видатків бюджету за пріоритетами та між галузями.

Пропозиції стосовно витрат бюджету розвитку.

Зведення та проблеми окремих відділів та управлінь.

Пропозиції щодо фінансування депутатських запитів.

Після прийняття керівником фінансового органу рішення стосовно бюджету, який він рекомендуватиме виконавчому комітету відповідної ради, бюджетному управлінню доручається коригування бюджетних таблиць і розробка короткого викладу пропозицій.

Закритий короткий виклад рекомендованого органу місцевого бюджету подається керівником місцевого фінансового органу міському голові. Це може здійснюватися шляхом подання пояснювальної записки. Міський голова, голова місцевої державної адміністрації перш за все буде цікавитися структурою бюджету, рівновагою між галузями, важливими фінансовими питаннями.

Представлення бюджету.

Фактичні види діяльності та цілі органу влади повинні мати чіткий зв'язок з бюджетною пропозицією з метою кращого розуміння реальних наслідків змін, здійснених під час процесу виділення асигнувань, полегшення аналізу та визначення підзвітності.

Для участі громадян у демократичному бюджетному процесі необхідно, щоб громадянам була доступна адекватна фінансова інформація у зрозумілій формі.

Не існує єдиного або правильного способу представлення бюджетної пропозиції відповідній раді та громадськості. Існує проте низка загальних документів, які часто використовуються з цією метою :

- бюджет територіальної громади;

- економічний і аналітичний додаток до бюджету;

- місцеві програми за управліннями та рахунками;

- проект рішення про бюджет на відповідний рік;

- обґрунтування бюджетів управлінь;

- детальний виклад бюджету капіталовкладень;

- інформацію з питань бюджету для громадян;

- пропозиції та проекти рішень ( про зміни ставок податків, надання пільг );

- інші документи.

Економічний і аналітичний додаток до бюджету.

У деяких країнах використовується додатковий документ, який включає аналітичні та загальні пояснення з більшим ступенем деталізації ніж сам бюджет. Цей документ може включати таблиці та інформацію стосовно таких питань, як борги та запозичення, кредитні операції та гарантії, оцінки поточних послуг, звіти використання власних надходжень бюджетних установ і організацій, а також іншу детальну фінансову інформацію у вигляді таблиці.

Державні програми за управліннями та рахунками.

Цей документ включає детальні таблиці бюджетних оцінок і результатів, розписаних за управліннями, асигнуваннями, програмами або функціями, видом видатків і джерелом надходжень. Як правило, такі таблиці складаються за минулий рік, на поточний рік, на бюджетний рік і принаймі на три роки, що настануть після бюджетного року.

Обґрунтування бюджетів управлінь.

Кожне велике управління складає детальні пояснення видів діяльності, які воно здійснює, запропонованих обсягів фінансування і очікуваних результатів його діяльності у бюджетному році. Включається також інша інформація. Ці обґрунтування стають основою для обговорень бюджету та прийняття рішень.

Бюджет капіталовкладень.

В окремому документі часто обговорюються важливі пропозиції стосовно капіталовкладень, фінансування, запозичення, багаторічні зобов'язання та подібні теми. Причиною цього є міркування, які виникають у процесі аналізу та прийняття рішень і які відрізняються від міркувань стосовно складання кошторисів.

Необхідно видати підсумковий документ для того, щоб громадськість розуміла бюджетну пропозицію, а також для того, щоб отримати підтримку своєї пропозиції з боку представницького органу влади. Виконком може подавати пакет проектів рішень, які необхідно прийняти для запровадження деяких пропозицій.

Затвердження місцевих бюджетів.

Відповідно до частин 8 та 9 статті 75 Бюджетного Кодексу, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради при затвердженні місцевих бюджетів повинні враховувати обсяги між бюджетних трансфертів та інші документи, необхідні для формування місцевих бюджетів, що були затверджені Верховною Радою України при прийняті проекту закону про Державний бюджет України в другому читанні.

Бюджет Автономної Республіки Крим, обласні та районні бюджети, міські ( міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, та міст обласного значення ) бюджети на наступний бюджетний період затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної чи міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону про Державний бюджет України.

Міські (міст районного значення) бюджет, районні у містах (якщо такі створено), селищні та сільські бюджети на наступний бюджетний період затверджуються відповідно рішеннями міської, районної в місті, селищної або сільської ради не пізніше, ніж у двотижневий термін після затвердження районного чи міського (міст Києва та Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) бюджету.

Особливості затвердження та виконання місцевих бюджетів у разі несвоєчасного їх прийняття.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначні у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період.

При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/ 12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених частиною 4 ст.15 та частиною 4 ст. 23 Бюджетного Кодексу. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.

2.3 Аналіз доходів і видатків бюджету Житомирської області

До загального фонду бюджету Житомирської області за 9 місяців ц.р. надійшло 565 млн. грн., що на 107 млн. грн. більше розрахункового показника Міністерства фінансів України

Про це зазначив голова Житомирської облдержадміністрації Юрій Павленко на засіданні колегії облдержадміністрації. Він також повідомив, що в аналогічному періоді минулого року ця сума була на 174 млн. грн. меншою.

Із 656-ти місцевих бюджетів області за січень-вересень виконання запланованих показників забезпечили 632, тобто 96,3%. За підсумками 9-ти місяців минулого року, виконання забезпечили 464 місцевих бюджети, або 70,6% від загальної (за 2006 рік виконано 460 бюджетів, або 70,0% від загальної кількості). Для порівняння: за 9 місяців 2007 року невиконаними залишилися 24 місцевих бюджети, за 9 місяців 2006 року - 193, за весь 2006 рік - 197.

Забезпечено перевиконання планових показників надходжень до бюджетів усіх рівнів та Пенсійного фонду України. План надходжень до Державного бюджету виконано на 110,3%, загального фонду місцевих бюджетів - на 108%, Пенсійного фонду України - на 108,9%. З початку року недоїмка по податкових надходженнях до бюджетів усіх рівнів зменшилася на 15,2%.

Житомирська область посіла 4-е місце серед інших регіонів України щодо виконання власних доходів загального фонду (після Київської, Одеської областей та АР Крим). За підсумками виконання бюджету за січень-вересень 2006 року Житомирщина посідала 10-е місце, а за весь 2006 рік - 6-е.

На утримання закладів соціально-культурного призначення, виплату допомог, надання пільг та субсидій населенню спрямовано 88% обсягу видатків загального фонду бюджету області, або 1 млрд. 390 млн. грн. На 126 млн. грн. більше, ніж у аналогічному періоді минулого року, профінансовано галузь освіти, на 72 млн. грн. - охорону здоров'я, на 197 млн. грн. - соціальний захист, на 12 млн. грн. - культуру та мистецтво, на 3 млн. грн. - фізкультуру та спорт.

На Житомирщині за січень-березень 2008 року до загального фонду обласного бюджету надійшло 54,6 млн.грн.

Розрахунковими показниками МФУ на 2008 рік визначено:

- обсяг загального фонду бюджету 2936,4 млн.грн.

в тому числі:

доходів області 984,1 млн.грн.

дотації 1218,4 млн.грн.

субвенції 733,9 млн.грн.

- обсяг спеціального фонду - 237,1 млн.грн.

Доходи бюджету

Доходна частина бюджету області

Протягом січня - березня до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 232,5 млн.грн., що становить 122,6 відсотка орієнтовного показника Міністерства фінансів України на зазначений період. Надходження доходів на 73,8 млн.грн., або 46,5 відсотка перевищують надходження січня - березня 2007 року.

Всіма районами та містами області виконано і перевиконано встановлені завдання по мобілізації коштів до загального фонду місцевих бюджетів.

Забезпечено виконання по всіх 19 запланованих джерелах надходжень до бюджету області.

Із 656 місцевих бюджетів планові показники виконали 626, тобто 95,4 відсотків від загальної кількості.

Загальна сума надходжень до спеціального фонду бюджету області за січень - березень 2008 року становить 56,9 млн.грн., що на 17,0 млн.грн. більше надходжень відповідного періоду 2007 року.

Доходна частина обласного бюджету

За січень - березень 2008 року до загального фонду обласного бюджету надійшло коштів в сумі 54,6 млн.грн., що становить 122,5 відсотка до орієнтовного показника Міністерства фінансів на І квартал 2008 року і на 16,9 млн.грн. більше надходжень у січні - березні 2007 року.

Забезпечено виконання всіх 9-ти запланованих джерел надходжень обласного бюджету.

До спеціального фонду обласного бюджету надійшло 19,8 млн.грн., що на 6,4 млн.грн. більше надходжень у січні - березні 2007 року.

Дотації та субвенції з державного бюджету

З державного бюджету надійшло 299,2 млн.грн. дотації вирівнювання, у тому числі районам та містам - 227,9 млн.грн., що становить 100,1 відсотка планових призначень січня - березня.

До загального фонду бюджету області з державного бюджету надійшло субвенцій у сумі 132,9 млн.грн., в тому числі: на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям - 80,0 млн.грн., на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот - 30,5 млн.грн., на надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян - 10,6 млн.грн., на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу - 0,7 млн.грн., на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" - 1,2 млн.грн., на здійснення виплат, визначених Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" - 9,9 млн.грн.

Загальний обсяг видатків обласного бюджету Житомирщини в 2008 році складе 1 млрд. 342, 5 млн. грн.

Загальний обсяг видатків обласного бюджету Житомирщини на 2008 рік складе 1 млрд. 342,5 млн. грн. Таке рішення з урахуванням пропозицій голови Житомирської облдержадміністрації Юрія Забели та попередніх рекомендацій постійних депутатських комісій, 11 січня 2008 року ухвалила 13 сесія Житомирської обласної ради п'ятого скликання.

Обласний бюджет повністю враховує видатки на:

- виплату заробітної плати з усіма нарахуваннями працівникам бюджетних установ області (ріст фонду заробітної плати в порівняні з 2007 роком становитиме 33%);

- придбання медикаментів для потреб медичних закладів області (у 2008 році видатки на ці потреби зростуть на 13,7 млн. грн., або в 1,8 рази);

- на оплату енергоносіїв та комунальних послуг (видатки на ці потреби в 2008 році перевищать аналогічні минулого року на 35%).

Обласним бюджетом передбачено також збільшення видатків в 2008 році на придбання продуктів харчування для потреб закладів освіти та охорони здоров'я, установ соціального забезпечення області.

Уперше до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (до І кошика доходів) в 2008 році включено кошти на капітальні видатки в сумі 10,4 млн. грн., які в минулі роки виділялися в вигляді субвенцій на виконання інвестиційних проектів. Ці кошти згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.07 за № 1362 буде використано на реалізацію програм соціально-економічного розвитку регіонів, передусім на розвиток галузей соціально-культурної сфери, зокрема, на оновлення загальноосвітніх шкіл та закінчення розпочатих об'єктів із ступенем будівельної готовності більше 80%.