Форми кредиту

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА СТРАХОВОЇ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

Доповідь з дисципліни «Гроші та кредит»

на тему: «Форми кредиту»

Херсон

2005

Форми кредиту

Залежно від форми, в якій кошти передаються кредитором позичальнику, розрізняються дві форми кредиту - товарний і грошовий.

У товарній формі виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу (комерційний кредит, продаж товарів населенню в кредит, падання населенню послуг у кредит та ін.).

В умовах ринкової економіки типовим є грошовий кредит. У грошовій формі здійснюється рух переважної частини позичкового фонду країни, тому й переважна більшість позичок надається і погашається грошима.

Залежно від суб'єктів кредитних відносин, їх організації та цільового призначення позичок кредит поділяється на ряд видів: внутрішньоекономічний, або національний, та зовнішньоекономічний, або міжнародний; банківський, державний, міжгосподарський; виробничий та споживчий. Розглянемо детальніше основні форми кредиту.

1. Банківський кредит Основы банковского дела /Под ред. Мороза А.Н. - К.: Либра, 1994.

Банківський кредит - це одна з найпоширеніших форм кредитних відносин в економіці, об'єктом яких виступає процес передачі в позику безпосередньо грошових коштів. Такий кредит надається виключно спеціалізованими кредитно-фінансовими установами, що мають ліцензію на здійснення подібних операцій від центрального банку. В ролі позичальника тут можуть виступати лише юридичні особи, а інструментом кредитних відносин є кредитний договір або кредитна угода. Виторг по цій формі кредиту поступає у вигляді позичкового проценту або банківського проценту, ставка якого визначається за згодою сторін з урахуванням її середньої норми на даний період і конкретних умов кредитування.

Банківський кредит класифікується за рядом базових ознак. Розглянемо ї х детальніше.

Строки погашення:

Онкольні позички, що підлягають поверненню у фіксований строк після надходження офіційного сповіщення від кредитора.

Короткострокові позички, що надаються, як правило, на поповнення тимчасової нестачі власних оборотних коштів у позичальника. Сукупність подібних операцій утворює автономний сегмент ринку позичкових капіталів - грошовий ринок. Середній строк погашення по цьому видові кредиту здебільшого не перевищує шести місяців. Найбільш активно застосовуються короткострокові позички на фондовому ринку, в торгівлі та сфері послуг, в режимі міжбанківського кредитування.

Середньострокові позички, що надаються на строк до одного року на цілі як виробничого, так і суто комерційного характеру. Найбільш поширений цей вид банківського кредиту в аграрному секторі, а аткож при кредитуванні інноваційних процесів із середніми обсягами потрібних інвестицій.

Довгострокові позички, що використовуються, як правило, в інвестиційних цілях. Як і середньострокові позички, вони обслуговують рух основних коштів, відрізняючись великими обсягами кредитних ресурсів, що передаються. Цей вид банківського кредиту застосовується при кредитуванні реконструкції, технічного переоснащення, нового будівництва на підприємствах усіх сфер діяльності. Особливий розвиток довгострокові позички отримали в капітальному будівництві, паливно-енергетичному комплексі, сировинних галузях економіки. Середній строк їхнього погашення зазвичай від трьох до десяти років, але може досягати 25 та більше років, особливо при отриманні відповідних фінансових гарантій з боку держави.

Спосіб погашення:

Позички, що погашаються єдиночасним внеском (платежем) з боку позичальника. Це традиційна форма повернення короткострокових позичок, вельми функціональна з позиції юридичного оформлення.

Позички, що погашаються в розстрочку протягом усього строку дії кредитного договору. Конкретні умови (порядок) повернення визначаються договором, в тому числі - в частині антиінфляційного захисту інтересів кредитору. Завжди використовується при довгострокових позичках і, як правило, при середньострокових.

Спосіб стягнення позичкового проценту:

Позички, процент за якими виплачується в момент її загального погашення. Традиційна для ринкової економіки форма сплати короткострокових позичок, яка має найбільш функціональний з позиції простоти розрахунку характер.

Позички, процент за якими виплачується рівномірними внесками позичальника протягом усього строку дії кредитного договору. Традиційна форма сплати середньо- та довгострокових позичок, яка має достатньо диференційований характер в залежності від домовленості сторін.

Позички, процент за якими утримується банком в момент безпосередньої видачі їх позичальнику. Для розвиненої ринкової економіки ця форма абсолютно нехарактерна і використовується лише лихварським капіталом.

Категорії потенційних позичальників:

Аграрні позички - один з найбільш поширених різновидів кредитних операцій, що визначили появу спеціалізованих кредитних організацій - агробанків. Характерною їхньою особливістю є чітко виражений сезонний характер, зумовлений специфікою сільськогосподарського виробництва.

Комерційні позички, що надаються суб'єктам господарювання, які функціонують у сфері торгівлі та послуг. В основному вони мають строковий характер, задовольняючи потреби в позичкових ресурсах в тій частині, що не покривається комерційним кредитом, і складають основний обсяг кредитних операцій українських банків.

Позички посередникам на фондовій біржі, що надаються банками брокерським, маклерським та дилерським фірмам, які здійснюють операції з купівлі-продажу цінних паперів. Характерна особливість цих позичок - початкова орієнтованість на обслуговування не інвестиційних, а ігрових (спекулятивних) операцій на фондовому ринку.

Іпотечні позики володарям нерухомості, що надаються як звичайними, так і спеціалізованими іпотечними банками. В сучасній практиці вони отримали настільки широке розповсюдження, що в деяких джерелах виділяються у вигляді самостійної форми кредиту.

Міжбанківські позички - одна з найбільш поширених форм господарської взаємодії кредитних організацій. Поточні ставки за міжбанківськими кредитами є важливим фактором, що визначає облікову політику конкретного комерційного банку по інших видах виданих ним позичок. Конкретна величина цієї ставки прямо залежить від центрального банку, який є активним учасником і прямим координатором ринку міжбанківських кредитів.

2. Комерційний кредит Бутук А.И. Экономическая теория: Учеб. пособие. - К.: Вікар, 2000.

Комерційний кредит - це одна із перших форм кредитних відносин в економіці, що породила вексельний обіг і тим самим активно сприяла розвиткові безготівкового грошового обігу, знаходячи практичне вираження у фінансово-господарських відносинах між юридичними особами у формі реалізації продукції чи послуг з відстрочкою платежу. Основна мета цієї форми кредиту - прискорення процесу реалізації товарів, а отже, вилучення прибутку, що в них знаходиться.

Інструментом комерційного кредиту традиційно є вексель, що виражає фінансові зобов'язання позичальника по відношенню до кредитора. Найбільше розповсюдження отримали дві форми векселю - простий вексель, що містить пряме зобов'язання позичальника на виплату встановленої суми безпосередньо кредитору, та перевідний (тратта), що представляє собою письмовий наказ позичальнику з боку кредитора про виплату встановленої суми третій особі або пред'явителю векселя. В сучасних умовах функції векселя часто приймає на себе стандартний договір між постачальником та споживачем, що регламентує порядок сплати продукції, що реалізується, на умовах комерційного кредиту.

Комерційний кредит суттєво відрізняється від банківського:

· в ролі кредитора виступають не спеціалізовані кредитно-фінансові організації, а будь які юридичні особи, пов'язані з виробництвом або реалізацією товарів чи послуг, надається винятково в товарній формі, позичковий капітал інтегрований з виробничим або торговим, що в сучасних умовах знайшло практичне вираження у створенні фінансових компаній, холдингів та інших аналогічних структур, що включають в себе підприємства різноманітної спеціалізації та напрямків діяльності;

· середня вартість комерційного кредиту завжди нижча за середню ставку банківського відсотка на даний період часу;

· за юридичного оформлення угоди між кредитором та позичальником плата за цей кредит враховується до ціни товару, а не визначається спеціально, наприклад, через фіксований відсоток від базової суми.

В іноземній практиці комерційний кредит отримав виключно широке поширення. Наприклад, в Італії до 85% від суми угод в оптовій торгівлі відбувається на умовах комерційного кредиту, причому середній строк по ньому складає близько 60 днів, що суттєво перевищує строк фактичної реалізації товарів безпосереднім споживачам.

В сучасних умовах на практиці застосовуються в основному три різновиди комерційного кредиту:

1. Кредит з фіксованим строком погашення.

2. Кредит з повертанням лише після фактичної реалізації позичальником постачених в розстрочку товарів.

3. Кредитування за відкритим рахунком, коли поставка чергової партії товарів на умовах комерційного кредиту відбувається до моменту погашення заборгованості за попередню поставку.

3. Споживчий, державний, міжнародний та лихварський кредит Економічна теорія: Політекономія: Підр./За ред.. В.Д. Базилевича - 2-ге вид., випр. - К.: Знання-Прес, 2003. - (Вища освіта XXI століття).

Споживчий кредит. Головна відмінність цієї форми кредиту від інших - цільова форма кредитування фізичних осіб. В ролі кредитора можуть витупати як спеціалізовані кредитні організації, так і будь які юридичні особи, що здійснюють реалізацію товарів чи послуг. В грошовій формі надається як банківська позичка фізичній особі для отримання нерухомості, сплати дорогокоштуючого лікування тощо, в товарній - в процесі роздрібного продажу товарів з відстрочкою платежу. В Україні ця форма кредиту лише нещодавно набула поширення та досить обмежено використовується під час кредитування під заставу майна (найчастіше - житла). В іноземній же практиці споживчий кредит охоплює усі верстви працездатного населення, в основному через різноманітні системи кредитних карток.

Варто додати також, щоб підкреслити відмінність споживчого кредиту, що позичковий процент за цією формою кредиту досить високий.

Державний кредит. Основна ознака цієї форми кредиту - обов'язкова участь в ньому держави в особі органів виконавчої влади різних рівнів. Здійснюючи функції кредитора, держава через центральний банк здійснює кредитування:

· конкретних галузей чи регіонів, що відчувають потребу у фінансових ресурсах, якщо можливості бюджетного фінансування вже вичерпано, а позички комерційних банків не можуть бути залучені через дію факторів кон'юнктурного характеру;

· комерційних банків в процесі аукціонного або прямого продажу кредитних ресурсів на ринку міжбанківських кредитів.

В ролі позичальника держава виступає в процесі розміщення державних позичок або при здійсненні операцій на ринку державних короткострокових цінних паперів.

Основною формою кредитних відносин при державному кредиті є такі відносини, за яких держава виступає позичальником коштів.

Варто засвідчити, що в умовах перехідного періоду державний кредит повинен використовуватись не тільки в якості джерела залучення фінансових ресурсів, а й ефективного інструменту централізованого кредитного регулювання економіки.

Міжнародний кредит розглядається як сукупність кредитних відносин, що функціонують на міжнародному рівні та безпосередніми учасниками яких можуть виступати міжнаціональні фінансово-кредитні інститути (МВФ, МБРР та інші), уряди відповідних держав та окремі юридичні особи, включаючи кредитні організації. У відносинах за участю держав в цілому і міжнародних інститутів міжнародний кредит завжди витупає в грошовій формі, у зовнішньоторгівельній діяльності - і в товарній (як різновид комерційного кредиту імпортерові).

Міжнародний кредит класифікується за декількома базовими ознаками:

· за характером кредитів - міждержавний, приватний;

· за формою - державний, банківський, комерційний;

· за місцем в системі зовнішньої торгівлі - кредитування експорту, кредитування імпорту.

Характерною ознакою міжнародного кредиту виступає його додаткова правова чи економічна захищеність у формі приватного страхування і державних гарантій.

Лихварський кредит (рос. ростовщический кредит) - це специфічна форма кредиту. В іноземних джерелах розглядається лише в історичному плані, але в сучасних, наприклад, українських умовах він отримав деяке розповсюдження. Як сукупність кредитних відносин для більшості країн на цей час дана форма кредиту має однозначно нелегальний характер, тобто прямо заборонений діючим законодавством. На практиці лихварський кредит реалізується шляхом видачі позичок фізичними особами, а також господарюючими суб'єктами, що не мають відповідної ліцензії від центрального банку. Ця форма характеризується також дуже високими ставками позичкового проценту (від 120 до 180 % за позичками, що видаються у конвертованій валюті) і часто кримінальними методами стягнення з неплатника. По мірі розвитку інфраструктури національної кредитної системи та забезпечення доступності кредитних ресурсів для всіх категорій потенційних позичальників лихварський кредит зникає з ринку позичкових капіталів.

4. Іпотечний, лізинговий, ломбардний та кредит «стенд-бай» Економічна теорія: Політекономія: Підр./За ред.. В.Д. Базилевича - 2-ге вид., випр. - К.: Знання-Прес, 2003. - (Вища освіта XXI століття).

Окрім розглянутих вище форм існує ще й іпотечний, лізинговий, ломбардний і так званий кредит «стенд бай».

Іпотечний кредит -- довгострокова позика під заставу нерухомого майна (землі, житла, виробничих будівель). Його надають переважно спеціалізовані іпотечні банки під заставу нерухомого майна. У випадку несвоєчасного повернення кредиту позичальник втрачає заставлене нерухоме майно, і воно переходить у власність банку.

Лізинговий кредит -- відносини між юридичними особами, що виникають з приводу оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди, в якій лізинговою компанією є банк, що на замовлення орендаря купує обладнання і надає його в оренду.

Ломбардний кредит -- короткостроковий кредит під заставу рухомого майна, яке можна швидко реалізувати. Застава забезпечує повернення кредиту. Вартісна оцінка застави повинна перевищувати суму кредиту. Якщо кредит повертається своєчасно зі сплатою відсотка, позичальник залишається власником заставленого майна. Якщо кредит не повертається в строк, право власності на заставлене майно переходить до кредитора, який, реалізуючи майно, утримує суму боргу та відсоток.

Сучасною формою ломбардного кредиту є банківський кредит під заставу депонованих у банку цінних паперів.

Кредит “стенд-бай” -- надається країнам -- членам МВФ для визначених МВФ цілей на підставі угод "стенд-бай" терміном до 12 місяців, а в окремих випадках до 30 років. За цією угодою країна -- член МВФ має право придбати в МВФ іноземну валюту в обмін на національну в межах попередньо обумовленої суми на визначений угодою термін.

У практиці міжнародних кредитних відносин подекуди застосовується безпроцентний кредит. Він надається із цільових грошових фондів, створених економічно розвиненими країнами з метою надання допомоги країнам, що розвиваються.

Розглянуті форми кредиту є найпоширенішими. Багатоманітність таких форм свідчить про те, що, по-перше, кредитні відносини пронизують усі рівні економічної системи і стосуються інтересів практично усіх громадян. По-друге, кредит виконує також важливі суспільні функції.