Інститути спільного інвестування

З 2001 року, з часу затвердження Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», фондовий ринок України отримав нових гравців - інститути спільного інвестування (ІСІ).

Відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) - корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Компанія з управління активами - господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами ІСІ на підставі ліцензії, що видається Комісією (ст.3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001).

В Україні перші інвестиційні фонди з'явились порівняно недавно - у 1994 році і стали важливим механізмом започаткування в Україні процесу масової приватизації, але для класичного спільного інвестування вони не були готові. У класичному вигляді, з точки зору їх природи та функцій, інвестиційні фонди почали створюватись в нашій країні у 2003 році, після прийняття у 2001 році Верховною Радою України Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».

Протягом останніх 5 років свого розвитку ринок вітчизняних інститутів спільного інвестування продемонстрував позитивну динаміку зростання та забезпечував інвесторам достатньо високий рівень інвестиційного доходу, який перевищував доходність банківських депозитів. На сьогодні загальний обсяг активів ІСІ перевищує 6 млрд. грн. Таким чином, з'явилась нова для українського інвестора можливість вкладення своїх заощаджень з метою їх приросту, альтернативна звичним банківським депозитам.

В Україні до ІСІ відносяться пайові та корпоративні інвестиційні фонди.

Пайові інвестиційні фонди (ПІФ) - це активи, які належать інвесторам на правах спільної часткової власності, та перебувають в управлінні компанії з управління активами (КУА) і враховуються окремо від результатів її господарської діяльності.

Пайовий інвестиційний фонд:

не є юридичною особою, створюється компанією з управління активами шляхом продажу (розміщення) інвесторам випущених нею інвестиційних сертифікатів;

при підписанні договорів купівлі або продажу активів фонду КУА діє від свого імені;

КУА веде облік результатів діяльності фонду окремо від власної господарської діяльності та інших ІСІ;

мінімальний обсяг активів - 1 250 мінімальних заробітних плат, з 01.12.2006р. - 500 000 грн.

Корпоративні інвестиційні фонди (КІФ) - це ІСІ, які створюються у формі відкритого акціонерного товариства і проводять діяльність виключно зі спільного інвестування.

Корпоративний інвестиційний фонд:

юридична особа у формі відкритого акціонерного товариства (ВАТ);

статутний капітал фонду формується за рахунок грошових коштів, державних цінних паперів та цінних паперів інших емітентів, що допущені до торгів на фондовій біржі або торговельно-інформаційній системі та об'єктів нерухомості, збільшення статутного капіталу здійснюється виключно за рахунок грошових коштів;

не менше 70% середньорічної вартості активів повинно інвестуватись у цінні папери;

управління фондом (відповідно, його активами) здійснює КУА на підставі договору, органи управління фонду такі, як у ВАТ - загальні збори акціонерів та наглядова (спостережна) рада;

ІСІ залежно від порядку здійснення його діяльності може бути відкритого, інтервального та закритого типу.

ІСІ належить до відкритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами).

ІСІ належить до інтервального типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) протягом обумовленого у проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік.

ІСІ належить до закритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) не бере на себе зобов'язань щодо викупу цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) до моменту його реорганізації або ліквідації.

ІСІ може бути строковим або безстроковим. Строковий ІСІ створюється на певний строк, встановлений у проспекті емісії, після закінчення якого зазначений ІСІ ліквідується або реорганізується. Безстроковий ІСІ створюється на невизначений строк.

ІСІ закритого типу може бути лише строковим.

ІСІ може бути диверсифікованого і недиверсифікованого виду. ІСІ вважається диверсифікованим, якщо він одночасно відповідає таким вимогам:

1) кількість цінних паперів одного емітента в активах ІСІ не перевищує 10 відсотків загального обсягу їх емісії;

2) сумарна вартість цінних паперів, що становлять активи ІСІ в кількості, більшій, ніж 5 відсотків загального обсягу їх емісії, на момент їх придбання не перевищує 40 відсотків вартості чистих активів ІСІ;

3) не менш як 80 відсотків загальної вартості активів ІСІ становлять грошові кошти, ощадні сертифікати, облігації підприємств та облігації місцевих позик, державні цінні папери, а також цінні папери, що допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі.

ІСІ, які не мають усіх ознак диверсифікованого ІСІ, є недиверсифікованими.

У разі якщо недиверсифікований ІСІ закритого типу здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів власного випуску та активи якого більш ніж на 50 відсотків складаються з корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі, він вважається венчурним фондом. Учасниками венчурного фонду можуть бути тільки юридичні особи.

Дивіденди по цінних паперах ІСІ відкритого та інтервального типу не нараховуються і не сплачуються.

ІСІ відкритого та інтервального типу можуть бути тільки диверсифіковані ІСІ.

Існують ще венчурні інвестиційні фонди - це корпоративні або пайові недиверсифіковані інвестиційні фонди, активи яких більше, ніж на 50 % складаються з корпоративних прав і цінних паперів, які не котируються на фондових біржах, здійснюють виключно приватне розміщення емітованих ними цінних паперів і провадять досить ризиковану інвестиційну стратегію, зокрема, інвестиції у інноваційні проекти.

Фізичні особи не можуть бути учасникам венчурних КІФ та ПІФ, а також недиверсифікованих ПІФ.

Найбільш привабливими інституціональними інвесторами для фізичних осіб, які не схильні до значного ризику, є відкриті ІСІ, оскільки участь в даному фонді дозволяє в будь-який момент вийти з фонду, обмінявши цінні папери даного фонду на грошові кошти.

Причина зростаючої популярності ІСІ полягає в тому, що за їх допомогою індивідуальний інвестор може легше і з меншими витратами задовольнити свої потреби у досягненні росту капіталу та отриманні прибутку чи збереженні доходу.

Станом на 31 березня 2007 року в Україні існувало 574 інвестиційних фондів з наступним їх розподілом за видами:

Минулий рік виявився досить успішним для відкритих ІСІ. Незважаючи на короткий час існування (від одного до 3-ох років), вони продемонстрували доходність вище інфляції. Все більше громадян України цікавляться їхньою діяльністю. Зростає кількість реальних учасників цих фондів.

Проаналізуємо діяльності відкритих ІСІ на квітень 2007 рік.

Наслідки політичної ситуації, яка припала на квітень, для економіки та населення країни ще не відомі, їх розділяє тривалий часовий лаг. Прогнозувати перспективи розвитку економіки можна лише, спираючись на економічні індикатори, які оперативно реагують на зміни умов функціонування економічної системи.

Одним з найбільш чутливих індикаторів є фондовий ринок. З дати опублікування Указу Президента про розпуск Парламенту активність вітчизняного фондового ринку суттєво зменшилась. В той же час поведінка основних гравців ринку цінних паперів не дає однозначної відповіді щодо вагомого впливу політичної кризи на економічне становище країни. З одного боку, темпи росту фондового ринку в квітні суттєво знизились в порівняння з попередніми місяцями 2007 року. Місячний приріст індексу ПФТС з початку 2007 року до політичної кризи вимірювався двозначним числом, а в квітні зріс лише на 1,31%. З іншого боку, фондовий ринок, на відміну від політичного життя, не впадає в кризовий стан, демонструючи позитивні темпи зростання. Це дає підстави стверджувати, що економіка країни не має ознак стагнації, подаючи інвесторам позитивні інвестиційні імпульси. Розуміючи це, головні гравці фондового ринку не піддаються поточним політичним негараздам і орієнтуються на стратегічний тренд розвитку економіки.

На жаль, пересічний інвестор не завжди керується такою логікою, що чітко демонструють результати діяльності відкритих фондів - найбільш незахищених від економічних потрясінь в країні. З початком політичної кризи активність вкладників у відкриті ІСІ суттєво знизилась, і в квітні їхні чисті активи зросли лише на 4,94% (5,5 млн.грн). Головну роль у позитивному прирості чистих активів ринку відкритих ІСІ зіграв "Парекс Український Збалансований фонд", чисті активи якого зросли на 6,1 млн.грн, перекривши загальне падіння ВЧА таких фондів, як "Парекс фонд Українських Облігацій", фонд "Класичний" та "Преміум - фонд збалансований" (див. Додаток Б).

Така різниця у динаміці чистих активів відкритих фондів призвела до змін у структурі ринку відкритих ІСІ. Якщо у березні чисті активи фонду "Класичний" складали більше половини загальної ВЧА відкритих фондів, то на кінець квітня 2007 року питома вага цього фонду була на рівні 47,9%. Швидкими темпами його наздоганяє "Парекс Український Збалансований фонд", питома вага якого протягом місяця зросла з 27,3% до 31,2% в структурі загальної вартості чистих активів відкритих фондів (див. Додаток В). Інші фонди суттєво поступаються лідерам за розмірами: кожний з них не перевищує 10% загальної ВЧА ринку.

Аналізуючи результати діяльності відкритих фондів у квітні 2007 року, зазначимо, що, крім скорочення активності росту відкритих ІСІ в кількісних показниках, відбулось також зниження доходності фондів. На жаль, деякі фонди за останній місяць показали хоч і не велику, але від'ємну доходність (див. Додаток А).

ІСІ торік суттєво збільшили частку на ринку України. На початку 2003 року було лише шість фондів спільного інвестування.

Впродовж минулого року їхня кількість збільшилася з 240 до 500.

Темпи розвитку інвестиційного ринку у минулому році перевершили трирічні показники. Така динаміка, за висновками експертів, триватиме і у 2007 році.

Наприкінці цього року в Україні буде близько 800 різних інвестиційних фондів. Експерти вважають, що для нашої економіки оптимальною кількістю є тисяча. Це стимулюватиме високий рівень конкуренції, потенційні вкладники матимуть більші прибутки. Та після досягнення максимальної кількості число фондів зменшуватиметься, адже не всі зможуть досягти бажаних параметрів капіталізації й прибутковості. У інвесторів саме в цей критичний момент можуть виникнути проблеми. Проте експерти запевняють, що кошти і цінні папери компанії з управління переміщатимуть зі збиткових у прибуткові та успішні фонди, тому інвестори не зазнають жодних втрат. Тисяча інвестиційних фондів зможе забезпечити будь-які потреби за будь-якими варіантами й технологіями.

Нині 76 інститутів спільного інвестування (16,5 відсотка загальної кількості) залучають інвестиції приватних осіб. Це відкриті, інтервальні та закриті фонди. На початку 2006 року громадяни інвестували в фонди 48 млн., наприкінці минулого року -- понад 300 млн. грн. Річний приріст у шість разів -- найвищий на фінансовому ринку. Банківські депозитні вклади громадян торік зросли на третину. В майбутньому банки можуть отримати серйозного конкурента на фінансовому ринку. Хоча якщо порівнювати загальні обсяги капіталу, розміщеного громадянами в банках і в інвестиційних фондах, то сума інвестиційних коштів незначна порівняно з банківськими депозитами, вона становить лише один відсоток.

Сумарні вклади громадян в інвестиційні фонди у минулому році досягли 315 млн. грн., а на депозитах у банках -- майже 100 млрд. гривень. У США спільні інвестиції у півтора раза перевищують депозитні вклади. В Україні на один інвестиційний фонд припадає в середньому 7,5 млн. доларів, у Росії -- понад 9 млн. дол., у Польщі -- 120 млн., у США -- більш як млрд. доларів. Тобто резерви капіталізації практично необмежені.

У банків є ще одна незаперечна перевага -- це відсутність оподаткування прибутків від депозитів. Усі прибутки інвесторів, отримані у інвестиційних фондах, оподатковуються за загальними правилами без жодних винятків. Себто від загального прибутку неминуче доводиться відняти 15 відсотків. Якщо загальний прибуток 30 відсотків, то з урахування податку, прибутковість практично вирівнюється з більшістю банківських депозитів.

Експерти зазначають, що розвиток ринку спільного інвестування залежить від розвитку фондового ринку, збільшення його обсягів, поліпшення роботи фондових бірж, надійності й прозорості операцій. Через поширеність так званих схемних проектів, у яких учасники пов'язані між собою фінансовими інтересами і правами власності, нині є дефіцит привабливих інструментів. Це пов'язано з низьким рівнем розвитку фондового ринку. Ринок ІСІ значно випереджає його за темпами, тому і цього року буде відчутним дефіцит «свіжих пропозицій». Це може призвести до зменшення рівня прибутковості й привабливості інститутів спільного інвестування.

В Україні існує значний нереалізований інвестиційний потенціал фізичних осіб. Так, по різних розрахунках, у населення знаходиться 1-1,5 млрд. доларів США, тоді як банківською системою України мобілізовано в депозити і цінні папери близько 2 млрд. гривень. Розвиток і вдосконалення інститутів спільного інвестування може стати одним з основних механізмів мобілізації заощаджень населення і спрямування їх на задоволення інвестиційних потреб економіки.

Спільне інвестування є абсолютно новою можливістю для кожного українського потенційного інвестора. За рахунок залучення ресурсів багатьох приватних та юридичних осіб інвестиційні фонди різних типів та видів дають кожному унікальну можливість заробляти більше, довіривши свої кошти кваліфікованим компаніям на ринку - компаніям з управління активами (КУА). Звичайно, слід розуміти, що ризики залишаються чималі, адже від правильності рішення КУА залежатиме вартість активів фонду, а отже, і прибутку індивідуальних інвесторів. Проте і переваги спільного інвестування недооцінити неможливо:

1) для інвестування в ІСІ не обов'язково володіти професійними навичками, достатньо просто обрати фонд та КУА, що викликають довіру, як, наприклад, «ІТТ-Менеджмент» з понад 10-ти річним досвідом діяльності на ринку;

2) ризик індивідуальних інвесторів обмежений, адже права надійно захищені Законом України «Про інститути спільного інвестування», діяльністю Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також аудитором і зберігачем активів фонду;

3) дохідність вкладень у фонди не є фіксованою величиною і, як правило, є вищою, аніж відсотки по депозитам; крім того, прибутковість досягається як результат уникнення проміжного оподаткування завдяки стимулюючому податковому законодавству в країні - учасники ІСІ сплачують податки лише у момент реалізації цінних паперів ІСІ.

Діяльність з управління активами здійснюється за винагороду КУА на підставі відповідного договору про управління активами, які належать інвесторам на праві власності. Тобто інвестиційні фонди «ІТТ-Менеджмент» акумулюють кошти інвесторів і вкладають їх в цінні папери, депозити та інші активи з метою отримання доходу і приросту вартості активів. Для цього спеціалісти компанії постійно вивчають та аналізують ситуацію на фінансовому ринку і приймають правильні інвестиційні рішення, ефективно управляючи інвестиційним портфелем кожного фонду.

В управлінні команди КУА "ІТТ-Менеджмент" перебуває п'ять фондів: ІФ «Українська індустрія», ІФ «Експортний потенціал», КІФ «Манускрипт», ПІФ «Платинум-Інвест» та ПІФ «Укрінвестбуд». Два взаємних фонди прибутково завершили свою десятирічну діяльність, а три перебувають в активному створенні. Серед них скоро будуть створені: КІФ «ІТТ-Нерухомість», КІФ «ІТТ-Фінанс» та КІФ «ІТТ-Капітал-2». Крім того, компанія пропонує альтернативу фондам фінансування будівництва, що відкриє нові можливості придбати житло чи іншу нерухомість.

ВИСНОВОК

Для України інвестиційний сектор - перспективна інноваційна галузь і здійснення діяльності інститутів спільного інвестування в Україні в майбутньому є необхідною умовою для становлення повноцінного фондового ринку, а також розвитку й удосконалення інвестиційного механізму, властивого цьому ринку.

Взагалі спільне інвестування в Україні зобов'язане своєю появою масовій приватизації. Через спеціально створені для цього інвестиційні компанії та фонди було вкладено до половини всіх приватизаційних майнових сертифікатів. Однак у розрізі приватизації ІСІ відіграли й негативну роль. Обіцянки, що їх роздавали перші компанії та фонди перетворити ваучер за кілька років на щось вагоме, були тільки обіцянками. Тепер уже не секрет, що перші ІСІ, щоправда, в іншій організаційній формі, стали просто інструментом для концентрації власності - розумніше було відразу дозволити вільний обіг ваучерів, аніж створювати посередників, до планів більшості яких однак не входило працювати на вкладників.

Розвиток індустрії спільного інвестування становить один з опосередкованих стимулів для розвитку фондового ринку, а саме це є обов'язковою умовою залучення капіталу в національну економіку.

Слід зазначити, що позитивні чинники стають дійовими лише за умови створення ефективної системи інститутів спільного інвестування та сприятливого інвестиційного клімату в країні.

Враховуючи динаміку зростання ІСІ в Україні і інших країнах можна зробити висновок, що і в найближчій перспективі розвиток ринку спільного інвестування носитиме швидше екстенсивний, ніж інтенсивний характер, тобто супроводжуватиметься появою нових дрібних ІСІ із слабкою матеріальною базою, низькими об'ємами залучених ресурсів. Окремі компанії, що вирвалися вперед, складатимуть меншість, і віддалятимуться в своєму розвитком від основної маси учасників.

Характерною особливістю більшості ІСІ є їх орієнтація на схемні проекти, що реалізуються через венчурні фонди. Учасниками таких проектів виступають юридичні особи, зв'язані між собою фінансовими інтересами, а об'єктами вкладення інвестицій виступають цінні папери та боргові зобов'язання афілійованих осіб, будівництво житла, офісів, об'єктів торгівлі, операції з нерухомістю, пряме фінансування в об'єкти «своїх інвесторів».

Розглядаючи в цілому їх діяльність як позитивну для економіки України, що забезпечує зокрема повернення коштів з офшорних зон, і дає можливість активізувати економіку цілого ряду високодоходних галузей і сфер, такий підхід не є традиційним для інституційних інвесторів і має суттєві ризики. Враховуючи, що з 462 зареєстрованих на кінець 3 кв. 2006 року фондів, 359 відноситися до венчурних, така структура спільного інвестування має нестійкий характер і мало захищена від зміни кон'юнктури.

Виходячи з низької бази сумарних вкладень населення в ІСІ, навіть висока динаміка зростання, яка спостерігається сьогодні в Україні, не приведе найближчим часом до істотного перерозподілу накопичень населення між банками і ІСІ. Для формування структури розподілу накопичень населення, характерної для розвинених країн, темпи зростання інвестицій населення в ІСІ повинні збільшиться в десятки і сотні разів. І для цього потрібно як мінімум 5-10 років активної роботи з населенням.

Говорячи про подальші перспективи спільного інвестування, хотілося б звернути увагу перш за все на їх зв'язок з пенсійною реформою. Саме вона може дати якісно новий поштовх не тільки ринку спільного інвестування, але і потягнути за собою розвиток ринку цінних паперів, істотно збільшити інвестиції в реальну економіку, зменшити перекоси в пенсіях. Для ІСІ - це можливість достатньо швидко підняти кваліфікацію управляючих компаній, забезпечити належну матеріальну базу, розв'язати інші актуальні проблеми.

Другим потужним поштовхом може стати інвестиційна діяльність страхових компаній. Саме життя підштовхне їх до цього в умовах об'єктивного зниження внаслідок конкуренції доходності від страхової діяльності. Як у всьому світі, страхові компанії змушені будуть переглядати технології управління своїми інвестиційними портфелями, передавати їх в управління професіоналам ринку спільного інвестування.

Розвиток ринку спільного інвестування особливо залежить від розвитку фондового ринку. Збільшення об'ємів фондового ринку, перенесення операцій з неорганізованого ринку на організований, підвищення якості роботи фондових бірж, реєстраторів, зберігачів і депозитаріїв підвищує надійність операцій на ринку спільного інвестування і прибутковість. В цьому плані учасникам ринку спільного інвестування необхідно виходити за рамки вузьковідомчих інтересів, активно лобіювати закони, нові правила роботи фондового ринку, які забезпечують у свою чергу якісну інвестиційну діяльність.

Україна має перспективи для подальшого успішного розвитку ринку спільного інвестування, але треба проводити ряд реформ, переглядати законодавство у сфері спільного інвестування, намагатися розвивати у населення довіру к ІСІ і залучати в них кошти.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про інститути спільніi інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 № 2299-ІІІ

2. http://www.itt-group.com - сайт «Інвестиційна Група»

3. http://www.dua.com.ua - сайт «Демократична Україна»

4. Григоренко Є.М. Ринок спільного інвестування: динаміка, проблеми та перспективи // http://www.itt-group.com

5. http://www.mgmoney.com - сайт «МГ-Капітал»

6. http://www.uaib.com.ua - сайт «Українська Асоціація Інвестиційного Бізнесу» // Місячний огляд діяльності відкритих ІСІ в Україні