Фінансовий аналіз та планування витрат

Структурно-логічна модель грошових надходжень до і після реформування системи бухгалтерського обліку, формування й використання доходів підприємства. Поняття та функції фінансів підприємства, принципи аналізу та фінансового контролю його діяльності.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид контрольная работа
Язык русский
Дата добавления 14.04.2009
Размер файла 24,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

План

Вступ

1. Характеристика і склад грошових надходжень підприємства

2. Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності підприємства

3. Принципи аналізу та фінансового контролю підприємства

Висновок

Використана література

Вступ

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.

Фінансова діяльність -- це система форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:

- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

- фінансове прогнозування та планування;

- аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

- оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бюджет. Від обґрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою залежить також реальність основного джерела надходження коштів та розмір запланованого прибутку.

1. Характеристика і склад грошових надходжень підприємства

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Укладання коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств.

Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств.

Вхідні грошові потоки підприємств за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві, вони належать до внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з розвинутою ринковою економікою 60-70 % фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел.

Внутрішні грошові надходження згідно з чинною практикою обліку і звітності включали (рис. 1.1):

1) виручку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

2) виручку від іншої реалізації;

3) доходи від фінансових інвестицій;

4) доходи від інших позареалізаційних операцій.

За командно-адміністративної економіки, коли ще не було реального фінансового ринку, уведення в класифікацію грошових надходжень доходу від позареалізаційних операцій було цілком виправданим. Тоді підприємства майже не мали доходів від цінних паперів, крім державних облігацій, котрі мали зовсім незначну питому вагу в загальних грошових надходженнях.

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), іншої реалізації

Надходження від позареалізаційних операцій

Доходи від фінансової інвестиційної діяльності (дивіденди, відсотки на цінні папери, кредити, на депозити, доходи від валютних і лізингових операцій)

Непередбачені доходи, які виникають у практиці господарської діяльності (штрафи, пені, неустойки та інші надходження від еко-номічних санкцій тощо)

Грошові надходження

Мито

Акцизний збір

Податок на додану вартість

Грошові доходи

Матеріальні і прирівняні до них витрати

Амортизаційні відрахування

Інші виробничі витрати

Валовий дохід

Оплата праці

Чистий дохід

Відрахування в цільові державні фонди

Відрахування за обов'язковим страхуванням

Інші платежі у бюджет

Балансовий прибуток

Податки на землю, з власників транспортних засобів

Податок на прибуток

Сплата штрафів

Чистий прибуток

Створення резервного фонду

Виплата дивідендів

Нагромадження

На споживання

Собівартість

Рис. 1.1. Структурно-логічна модель грошових надходжень, формування й використання доходів підприємства до реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності та введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

В основному доходи від позареалізаційних надходжень формувались за рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленого у звітному році, списаної раніше дебіторської заборгованості, яка вважалася безнадійною, але котру, проте, було погашено у звітному періоді. Однак за ринкової економіки, коли функціонує і розвивається фінансовий ринок, а підприємства здійснюють фінансові інвестиції, стало доцільним ввести в класифікацію грошових надходжень «Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності», відокремивши їх від «Доходів від позареалізаційних операцій».

Трансформація ринкових відносин потребує створення необхідної інфраструктури. Розвивається фінансово-кредитна система, створюється і функціонує фінансовий ринок. За таких умов багато підприємств поряд з основною займається і фінансово-інвестиційною діяльністю: купівлею і продажем цінних паперів, укладанням тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, лізингом; валютними та іншими операціями з метою отримання додаткових доходів.

Доходи від цієї діяльності мають значну питому вагу у вхідних грошових потоках підприємств і є мірою розвитку ринкової інфраструктури, особливо фінансового ринку. Ці доходи зростатимуть. Доходи від фінансових операцій справляють прямий, безпосередній вплив на формування загального прибутку.

На рис. 1.2 приведена структурно-логічна схема формування і використання доходів підприємств згідно з національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку, що введені з 2000-го року в Україні.

Відповідно грошові надходження підприємств тепер включають.

-- Доходи від основної (операційної) діяльності -- виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

-- Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи).

-- Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи.

-- Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; неопераційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій.

-- Доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Отже, грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

Надходження грошових коштів від діяльності підприємств

Доходи від основної операційної діяльності

Доходи від іншої операційної діяльності

Доходи від фінансових операцій

Доходи від іншої звичайної діяльності

Доходи від надзвичайних подій

Грошові надходження від основної діяльності

Мито

Акцизний збір

Податок на додану вартість

Грошові доходи

Матеріальні витрати

Амортизаційні нарахування

Інші операційні, фінансові адміністративні і надзвичайні витрати

Валовий дохід

Оплата праці

Чистий дохід

Відрахування на соціальні заходи

Податки та інші платежі до бюджету

Загальний прибуток (фінансовий результат від усієї діяльності)

Податок на прибуток

Чистий прибуток

Створення резервного фонду

Виплата дивідендів

Поповнення статутного фонду

Інші напрями використання

Усього витрат

Рис.1.2. Структурно-логічна модель грошових надходжень, формування й використання доходів підприємств згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

2. Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності

підприємства

Фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто поняття «фінанси підприємств» ототожнюється з грошовими коштами, наявними фінансовими ресурсами. Однак самі кошти чи фінансові ресурси не розкривають поняття «фінанси», якщо не з'ясувати суті економічної природи останніх. Такими суттєвими загальними властивостями, які лежать в основі фінансів, є закономірності відтворювального процесу та грошові відносини, що виникають між учасниками суспільного виробництва на всіх стадіях процесу відтворення, на всіх рівнях господарювання, у всіх сферах суспільної діяльності. Однак не всі грошові відносини належать до фінансових. Грошові відносини перетворюються на фінансові, коли рух грошових коштів стає відносно самостійним. Таке відбувається в процесі формування, розподілу, вико­ристання грошових доходів та фондів згідно з цільовим призначенням у формі фінансових ресурсів. До фінансів належать такі групи фінансових відносин:

- пов'язані з формуванням статутного фонду суб'єктів господарювання;

- пов'язані з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;

- які виникають між суб'єктами господарювання у зв'язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів у вигляді відсотків, дивідендів, здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням та сплатою штрафних санкцій;

- які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв'язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв'язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;

- що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій;

- що формуються в підприємств у зв'язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів та фондів.

Отже, об'єктом фінансів підприємств є економічні відносини пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб'єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб'єкти господарювання, які є юридичними особами.

У процесі відтворення (виробництво, розподіл, обмін та споживання) відбувається розподіл вартості валового внутрішнього продукту (виручка від реалізації продукції) за цільовим призначенням, а також розподіл його між державою та суб'єктами господарювання, кожен з яких одержує свою частку виробленого продукту в грошовій формі. Відтак гроші створюють умови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин, як системи виробничих відносин.

Безпосередньою сферою фінансових відносин підприємств є процеси первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту (с + v + w), коли вона розподіляється на вартість матеріальних витрат (с), необхідного продукту (v), додаткового продукту (w). При цьому утворюються різні фонди грошових доходів. З допомогою фінансів у суспільному виробництві відбувається рух грошових коштів, які набирають специфічної форми фінансових ресурсів, що формуються в суб'єктів господарювання та в держави.

Таким чином, фінанси підприємств -- це економічні відносини, які відображають формування, розподіл та використання грошових фондів і доходів суб'єктів господарювання в процесі відтворення.

У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія проявляються та виражають свою суть, свою внутрішню властивість через такі функції:

- формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

- розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення поточної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх зобов'язань перед фінансово-банківською системою та для соціально-економічного розвитку підприємств;

- контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

Формування фінансових ресурсів на підприємствах відбувається під час формування статутного фонду, а також у процесі розподілу грошових надходжень за рахунок відновлення авансованих засобів в основні та оборотні фонди і використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду нагромадження. У зв'язку з цим поняття «формування» та «розподіл» доцільно розглядати як єдиний процес у суспільному виробництві. Утворення грошових фондів завжди передбачає розподіл валових доходів.

Формування та використання фінансових ресурсів на підприємствах -- це процес утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної і інвестиційної діяльності, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.

Рух грошових потоків кількісно відображає всі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використання грошових доходів, різноманітних цільових фондів. Відтак фінанси є безвідмовним індикатором виникнення вартісних диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі фінансово-господарської діяльності підприємств. Тобто фінансам властива потенційна можливість контролювати фінансово-господарську діяльність підприємств. Завдання фінансових служб підприємств полягає в якнайповнішому використанні цих властивостей фінансів для організації дійового фінансового контролю.

Контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів випливає з притаманної фінансам здатності об'єктивно відображати кількісні й вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг. Зокрема, напрямки та використання фінансових ресурсів пов'язані з виконанням зобов'язань підприємств перед фінансово-кредитною системою та суб'єктами господарювання. Грошовий контроль взаємовідносин між підприємствами та організаціями в процесі оплати поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт дає змогу негайно встановити, чи дотримано умови господарських угод.

За умов ринкової економіки, коли підприємства мусять самостійно вирішувати проблеми фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності, значно зростає роль фінансів підприємств. До найважливіших завдань останніх належить забезпечення стабільності економіки та суспільного життя в країні. Це досягається в процесі оптимізації розподілу та перерозподілу національного доходу як на рівні підприємств, так і на загальнодержавному рівні. На макроекономічному рівні фінанси підприємств забезпечують формування фінансових ресурсів країни через бюджет та позабюджетні фонди.

Важливою є роль фінансів підприємств у забезпеченні збалансованості в економіці країни матеріальних та грошових фондів, призначених для споживання та нагромадження. Забезпечення такої збалансованості великою мірою впливає на стабільність національної валюти, грошового обігу, стану розрахунково-платіжної дисципліни в народному господарстві.

Фінанси, беручи участь у вартісному розподілі створеного внутрішнього валового продукту, забезпечуючи формування та використання доходів і грошових фондів, безпосередньо пов'язані з іншими економічними категоріями та інструментами господарського механізму: комерційним розрахунком, ціною, кредитом. Саме тому фінанси підприємств можуть бути важливим інструментом економічного стимулювання, контролю за станом економіки країни та управління нею.

Фінанси є суттєвим складовим елементом системи управління економікою. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний круговорот виробничих фондів на розширеній основі, запроваджувати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність, регулювати структурну перебудову економіки.

Обов'язковими передумовами ефективного функціонування фінансів підприємств є:

- різноманітність форм власності;

- свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;

- вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;

- самофінансування підприємництва;

- правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб'єктів підприємницької діяльності;

- обмеження і регламентація державного втручання в діяльність підприємств.

Життя довело ефективність ринкового механізму в забезпеченні збалансованості економіки, раціонального використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Ринкова система сприяє створенню гнучких виробництв, які здатні легко адаптуватись до запитів споживачів та досягнень науково-технічного прогресу.

3. Принципи аналізу та фінансового контролю підприємства

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства -- це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових результатів та рентабельності;

2) аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

- аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;

- аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;

- аналіз та оцінка використання чистого прибутку;

- аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;

- аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;

- аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;

- факторний аналіз показників рентабельності.

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:

- аналіз та оцінка складу та динаміки майна;

- аналіз фінансової стійкості підприємства;

- аналіз ліквідності балансу;

- комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства.

Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

Аналіз - це діяльність, перш за все зорієнтована на перспективу. В цьому зацікавлений як споживач, так і виробник.

Аналітична робота направлена на вивчення, облік попиту та вимог ринку для більш обґрунтованого орієнтування виробництва, на випуск конкурентоздатних продуктів в раніш встановлених обсягах, що відповідають певній техніко-економічній характеристиці, реалізації, яка може забезпечити підприємству одержання найбільш високого прибутку.

Філософія аналізу проста - виробник повинен випускати таку продукцію, якій забезпечений збут та одержання запланованого рівня рентабельності ти суми прибутку. Звідси виробник цілеспрямовано ставить завдання в області науково-технічних розробок, висуває вимоги до них, зорієнтовано розраховуючи витрати виробництва, рівень ціни та прибуток. Виробник визначає найбільш ефективну технологію виробництва, включаючи міжвідомчі та внутрівиробничі кооперування.

Аналіз передбачає широкий пошук, творчий підхід до розв'язку конкретних завдань виробничої діяльності. В функції керівників виробництва входить - створювати необхідні організаційні, технічні, економічні умови для творчості всіх ідей і головне - забезпечувати застосування у виробництві нововведень на підставі зацікавленості працівників.

Кінцевим моментом аналітичної діяльності є розробка аналітичних програм, що виступають вихідним моментом, передумовою планування виробництва, так як вони мають можливість визначити оптимальну структуру (номенклатуру, асортимент та ефективність виробництва). На основі аналітичної діяльності заключаються комерційні угоді, проводяться комерційні операції.

Важливим принципом аналізу є комплексний підхід для пов'язання мети з ресурсами та можливостями підприємства, виробітки шляхів досягнення мети, що є реальною тільки в результаті розробки програм аналізу по виробах і по кожному господарському підрозділі підприємства. Методи розробки таких програм вимагають орієнтування на максимальне використання потенційних можливостей підприємства та резервів виробництва.

Характерним для аналізу принципом є також досягнення оптимального поєднання в управлінні фірмою централізованих та децентралізованих починань, постійний пошук нових форм та інструментів для підвищення ефективності виробництва, творчої ініціативи робітників, направленої на створення необхідних умов для широкого впровадження нововведень, підвищення якості продукції, скорочення витрат виробництва.

На реалізацію принципів аналізу орієнтовані його функції, а саме:

- більш повний облік вимог ринкового попиту і запитів споживачів, їх вимог до якості, техніко-економічних параметрів, новизни, дизайну та інше на основі комплексного дослідження ринків, розробки технічної політики і проведення науково-дослідних робіт;

- визначення оптимального асортименту випускаючої продукції та структури виробництва на основі економічного розрахунку - витрат виробництва (собівартості) продукції, ефективності капітальних вкладень, можливості забезпечення виробництва матеріалами, фінансовими та трудовими ресурсами, рівня прибутку;

- прийняття обґрунтованих рішень, ефективність яких визнана за кінцевим результатом діяльності підприємства;

- розробка збутової політики на основі визначення максимально вигідних каналів збуту, системи руху товарів, організації технічного обслуговування, системи стимулювання збуту та формування потреб споживачів.

Виключне значення в сучасних умовах мають здійснення строгого контролю за якістю продукції, що випускається; за організацію збуту, наданням технічних та інших послуг; проведенням рекламних компаній.

Головний критерій оцінки діяльності підприємства - досягнення поставленої мети, одержання максимального та стабільного прибутку, міцного закріплення на ринку або проникнення на нові ринки.

Характер, форми та методи аналітичної діяльності мають суттєві відмінності в залежності від виду продукту, на який направлена ця діяльність.

Важлива особливість аналізу, як системи внутрівиробничого управління, полягає в тому, що вона заснована на прийнятті рішень на базі багатоваріантних економічних розрахунків і орієнтована на створення організаційних, економічних та юридичних умов для ефективного функціонування та розвитку фірми в цілому.

Невід'ємна риса сучасного економічного аналізу використання математичного апарату з використанням для обчислень ПЄОМ, за допомогою чого стало можливим широке використання економіко-математичних моделей та методів.

Таким чином, аналіз як систему внутрівиробничого управління охоплює цілеспрямований підхід до вирішення головного завдання - створення та виробництво якісної та конкурентноздатної продукції з мінімальними витратами з метою одержання заздалегідь визначеного прибутку. Враховується, що споживач диктує свої умови на ринку, а виробник до них пристосовується. Споживач активно впливає на визначення мети виробництва в умовах змінних вимог до товару.

Економічний аналіз - це комплекс досліджень діяльності підприємства, при якому використовуються відповідні джерела інформації, обґрунтування вірності розроблених планів, вивчення окремих елементів економічної роботи, вимір впливу факторів причин і резервів, оцінка роботи і порівняння її результатів з витратами, узагальнення результатів аналізу з розробкою необхідних заходів для покращення роботи підприємства.

Економічний аналіз здійснює постійний контроль за виконанням планових завдань контрактів по основним якісним і кількісним показникам для втручання в господарський процес при виявленні недоліків з метою забезпечення ефективної роботи підприємства.

Зміст економічного аналізу тісно пов'язаний з розвитком і вдосконаленням системи управління. Для того, щоб економічний аналіз виконував свої функції він повинен відповідати певним вимогам. Оцінювати роботу підприємства відповідно з перспективами розвитку, забезпечити об'єктивну оцінку діяльності підприємства, мати систематичний характер з попередньою розробкою плану аналізу і бути оперативним, тобто подавати результати аналізу органам управління в необхідні терміни, що дозволить усунути недоліки роботи підприємства. Розвиток і поглиблення економічного аналізу є необхідною умовою стабільної діяльності підприємства і дозволить передбачити господарську і комерційну ситуацію для досягнення кінцевої мети підприємства, як правило, отримання максимального прибутку.

Предметом економічного аналізу є діяльність конкретних підприємств, їх підрозділів, об'єднань, галузей, яка направлена на виконання планових завдань, що відображаються системою звітності, нормативів, норм.

Під методом економічного аналізу розуміють спосіб підходу до вивчення господарських процесів в становленні і розвитку. Характерною особливістю методу економічного аналізу є:

- використання системи показників, які всебічно характеризують господарську діяльність,

- вивчення причин змін цих показників,

- вивчення і вимір взаємозв'язків між цими показниками з метою підвищення соціально-економічної ефективності соціально-господарських об'єктів.

Метод економічного аналізу базується на загальнонаукових, формально-логічних і діалектико-логічних законах і категоріях.

Виконання плану з виробництва продукції, постачання продукції споживачем у відповідності з укладеннями договорами (контрактами) є необхідною умовою нормального функціонування кожного підприємства. Такі показники, як продуктивність праці, собівартість, прибуток, багато в чому залежать від виконання плану виробництва і реалізації продукції. Головним завданням виробництва і реалізації продукції є * перевірка напруженості та наукового обґрунтування планових завдань;

- перевірка виконання плану випуску і реалізації продукції, держзамовлень, договірних зобов'язань, відповідності фактичних результатів встановленим завданням по кількості, номенклатурі (асортименту), термінам, якості продукції.;

- оцінка основних показників технічного рівня виробів, оновлення продукції;

- оцінка ритмічності виробництва та виявлення причин відхилення від плану і рівня попереднього періоду;

- виявлення резервів росту обсягу виробництва, якості продукції;

- виявлення раціональних форм і засобів господарювання. Джерелами інформації при цьому є данні бухгалтерського і статистичного обліку, інформація внутрішнього споживання, планові завдання, контракти, держзамовлення, прейскуранти цін, нормативи, норми, стандарти.

В процесі аналізу виробництва та реалізації продукції головним чином оцінюється

- обсяг виробництва продукції;

- обсяг реалізації продукції;

- обсяг чистої продукції;

- виконання договірних зобов'язань і держзамовлень.

Економічний аналіз має свої специфічні прийоми і методи, сукупність яких створює методику економічного аналізу.

Економічний аналіз використовує практично всі методи і прийоми, які застосовується в економічних дослідженнях

- порівняння - найбільш розповсюджений прийом аналізу. Існує декілька видів порівняння - за планом; з минулим періодом, з кращими зразками, з середніми значеннями;

- групування - розподіл сукупності одиниць спостережень за однорідними суттєвими для них ознаками. При групуванні економічних процесів використовують такі ознаки - форма власності, призначення продукції;

- абсолютні і відносні величини - в результаті зведення первинного статистичного матеріалу одержують абсолютні величини, на базі яких розраховують відносні величини;

- середні величини - відображають характеристику економічних явищ за однією ознакою;

- метод різниць - полягає в тому, що при проведені факторного аналізу і розрахунку впливу кожного фактору, оцінка одного з факторів розраховується як різниця загального впливу і суми впливу всіх розрахованих факторів;

- індексний метод - використовується у випадку, коли початкові величини представлені не абсолютними величинами, а відносними, тобто індексними;

- деталізація - прийом розподілу загальних величин на складові частини.

Висновок

Мета планування витрат -- визначення можливості найекономічнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак -- прискорення обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:

- поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних фондів;

- раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

- зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;

- скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;

- зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;

- економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної організації апарату управління підприємством.

Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансу доходів та витрат, оперативний -- у формі платіжного календаря.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства -- це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

Використана література:

1. Гальчинський А.С. Фінансова діяльність підприємства. -- К.: Основи, 1996.

2. Савлук М.І. Гроші та кредит: Підручник. -- К.: КНЕУ,2001.

3. Фінансові ринки та грошово-кредитні відносини країн. / За ред. Б.С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.

4. Мельничук О.М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, - №7.

5. Остапець А.І. Остапець Л.В. Фінансова діяльність піжприємства. К.: Основи, 2006.


Подобные документы

  • Організація фінансового планування грошових потоків на підприємстві. Експрес-аналіз результатів діяльності ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод". Аналіз формування грошових надходжень підприємства. Напрямки удосконалення фінансового планування.

    курсовая работа [586,4 K], добавлен 25.03.2011

  • Класифікація та види витрат підприємства готельного господарства. Організація обліку витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємств готельної індустрії. Формування та планування витрат, аналіз динаміки та структури витрат ГК "Турист".

    курсовая работа [220,7 K], добавлен 20.02.2013

  • Завдання та інформаційна база аналізу фінансового стану підприємства. Місце фінансового аналізу у загальній системі аналізу господарської діяльності підприємства. Методика аналізу майна підприємства та джерел його формування. Квадранти матриці балансу.

    дипломная работа [402,1 K], добавлен 22.03.2009

  • Поняття фінансових результатів, принципи та етапи їх формування, напрямки аналізу, порядок відображення в звітності підприємства. Облік доходів і витрат діяльності. Особливості обліку фінансових результатів в умовах використання комп’ютерної техніки.

    курсовая работа [954,4 K], добавлен 05.10.2014

  • Система внутрифірмового планування як технологія фінансового планування, обліку і контролю доходів і видатків. Система управління підприємством за принципами бюджетування. Оцінка фінансового стану підприємства, розробка цілісної системи бюджетів.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 22.04.2011

  • Формування бюджетів прямих та непрямих витрат для визначення собівартості та ціни продукції на прикладі підприємства "СоФа". Аналіз беззбитковості виробництва. Прогнозування грошових потоків на підприємстві. Аналіз фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [55,0 K], добавлен 07.08.2010

  • Фінансовий план, його зміст, завдання, методика формування. Принципи планування фінансових показників діяльності підприємства. Системний аналіз економічної ефективної діяльності підприємства ТОВ "Люстдорф". Шляхи підвищення прибутковості підприємства.

    курсовая работа [120,6 K], добавлен 21.04.2015

  • Сутність фінансів підприємства, їх функції та джерела утворення. Процес формування та розподілу грошових фондів. Особливості застосування різних форм розрахунків. Класифікація доходів, шляхи використання прибутку. Характеристика системи оподаткування.

    шпаргалка [136,6 K], добавлен 14.09.2011

  • Завершальним етапом бухгалтерського обліку є складання фінансової звітності, тобто бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан підприємства. Фінансовий план будівельного підприємства. Розрахунок планової суми прибутку підприємства.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 20.08.2010

  • Поняття фінансового стану підприємства та його показники. Фінансова стійкість підприємства, її типи та основні показники. Методи аналізу фінансового стану Бродівського держлісгоспу. Методика виконання факторного аналізу прибутку від реалізації продукції.

    курсовая работа [106,9 K], добавлен 14.12.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.