Бізнес-план інвестиційного проекту

1

Бізнес-план інвестиційного проекту

Бізнес-план є стандартним для більшості країн із ринковою економікою документ, в якому детально обґрунтовується концепція підготовленого для реалізації реального інвестиційного проекту та наводяться його основні характеристики.

У бізнес-плані повинні бути відображені наступні питання:

1. загальна характеристика підприємства: активи і основний капітал, форма власності, ступінь самостійності, наявність збутових підприємств, дочірніх підприємств та філій, рівень сертифікації продукції;

2. науково-технічний потенціал підприємства, характеристика основного технологічного обладнання та технологій;

3. характеристика допоміжних виробництв (складське, транспортне);

4. організація управління, праці, професіонально-кваліфікаційний склад;

5. фінансове забезпечення, основні результати фінансової діяльності попереднього року, оцінка сучасного стану, проектна модель фінансового забезпечення;

6. досвід зовнішньоекономічної діяльності, включаючи експорт ні поставки;

7. у висновках до проекту робляться основні висновки, вказуються його недоліки, оцінюється ймовірність здійснення та оцінюється ефективність проекту, що оцінюється.

Підходи до розробки та викладення бізнес-плану диференціюються залежно від характеру інвестиційного проекту.

Для великих інвестиційних проектів, які вимагають значних капітальних затрат, а також для проектів, пов'язаних із виробництвом та впровадженням на ринок нової продукції, товарів чи послуг, які не мають аналогів, розробляють повний варіант бізнес-плану (40 -- 50 cтop.).

Для невеликих інвестиційних проектів можлива розробка короткого бізнес-плану, який у подальшому на вимогу інвестора чи кредитора може уточнюватися чи доповнюватися (10 -- 15 стор.).

Структура бізнес-плану

1. Резюме (коротка характеристика інвестиційного проекту).

Із цього розділу інвестор повинен зробити висновок про відповідність проекту:

- його інвестиційній діяльності та інвестиційній стратегії,

- потенціалу наявних інвестиційних ресурсів;

- чи влаштовує його проект за періодом реалізації та термінами повернення вкладеного капіталу.

Резюме повинно включати:

- викладення концепції інвестиційного проекту, до якої включається обґрунтування мети підприємницької ідеї на основі вивчення ринку та можливостей розширення діяльності;

- ступінь розробки інвестиційного проекту -- наявність проекту намірів із основними фінансово-економічними показниками, типової документації і кошторису за проектом, наявність індивідуальної проектної документації та кошторису затрат з експертною оцінкою незалежного аудитора;

- необхідну сума інвестиційних ресурсів у національній валюті на момент розробки бізнес-плану (при залучення іноземного інвестора, а також при високих темпах інфляції -- в доларах США);

- період здійснення інвестицій до початку ефективної експлуатації об'єкта;

- період окупності об'єкта, що проектується;

- для іноземних інвесторів повинні викладатися основні положення державного та правового регулювання даного бізнесу в Україні.

2. Характеристика галузі, в якій реалізується інвестиційний проект:

- відповідність галузевої спрямованості інвестиційного проекту завданням структурної перебудови економіки України;

- тенденції розвитку попиту на продукцію галузі;

- рівень розвитку ринкових відносин у галузі;

- середній рівень прибутковості капіталу в галузі.

3. Характеристика продукту (послуг):

- особливості та привабливість для споживачів (клієнтів);

- достоїнства та переваги порівняно з іншими продуктами (послугами);

- оцінка конкурентоспроможності за основними якісними ознаками, рівнем цін, гарантіями та послугами після продажу;

- прогнозований загальний період життєвого циклу продукту та можливість його подальшого удосконалення;

- за окремими, принципово новими продуктами необхідно обумовити необхідну форму правового захисту (патент, авторське право, торговий знак).

4. Розміщення об'єкта:

- дозволить оцінити інвестиційну привабливість регіону;

- розглянути потенційні переваги його конкретного місцезнаходження з позицій наближення до факторів виробництва або ринків збуту;

- ринкова оцінка земельного наділу, на якій знаходиться об'єкт, і територій, що до нього прилягають.

5. Аналіз ринку (найбільш складний розділ при розробці бізнес-плану). Охоплює не тільки поточний, але і прогнозований стан даного ринку:

- характеристика потенційних Покупців (клієнтів) даного продукту (послуги), їх особливості та можлива чисельність у рамках даного регіону.

- оцінка нинішнього обсягу попиту (продажу) на продукт чи послугу на цьому ринку. Така оцінка, якщо можливо, повинна проводитися за останні три роки та включати як вітчизняні, так і імпортні товари;

- з урахуванням чисельності оптових і роздрібних покупців та характеристики сучасного стану попиту прогнозується можливий обсяг продаж у межах інвестиційного проекту, що розглядається;

- оцінка рівня та динаміки цін на продукцію. Проводиться за внутрішнім ринком України у співвідношенні до світових цін на аналогічну продукцію. Згідно з результатами оцінки та виявленими тенденціями складається прогноз динаміки рівня цін на продукт на інвестиційний період;

- оцінка сучасного та прогнозного рівня конкуренції на внутрішньому ринку. Розглядається кількість підприємств, які виробляють аналогічну продукцію (послугу), питому вагу основних підприємств в обсязі продаж у регіоні, поява на ринку підприємств-конкурентів.

6. Запланований обсяг та структура виробництва продукту (здійснення послуг):

- обґрунтовується загальний обсяг випуску продукцій (надання послуг) у середньому за рік при виході об'єкта інвестування на проекту потужність;

- Проводяться розрахунки за окремими асортиментними групами продукту (послуги);

- запланований обсяг та структура виробництва продукції (послуг) розраховується: у кількості одиниць (або інших одиницях виміру); у національній валюті, скорегованій з урахуванням індексу цін без фактора інфляції; у доларах США.

7. Забезпечення випуску продукції (послуг) основними факторами виробництва:

- забезпечення випуску продукції (послуг) основними видами сировини, матеріалів, енергетичних ресурсів;

- забезпечення випуску продукції (послуг) сучасною технологією (наявність у ініціатора інвестиційного проекту технології, що відповідає сучасним стандартам, необхідність придбання вітчизняних чи зарубіжних патентів, ліцензій, ноу-хау);

- забезпечення випуску продукції (послуг) сучасним обладнанням. Вказується, чи є у наявності в ініціатора інвестиційного проекту необхідне обладнання, чи його потрібно придбати в Україні чи за кордоном;

- забезпечення випуску продукції (послуг) відповідними виробничими приміщеннями та об'єктами виробничої інфраструктури. Необхідні виробничі приміщення або їх відповідне розширення, придбання чи нове будівництво;

- аналіз забезпечення випуску продукції (послуг) кадрами відповідної кваліфікації.

8. Стратегія маркетингу. Розробляється як самостійний розділ бізнес-плану в наступних випадках:

- при виході на ринок з принципово новим видом продукції (послуг);

- при впровадженні на інших регіональних ринках;

- при високому рівні конкуренції на відповідному товарному ринку (ринку послуг) даного регіону.

При відсутності найближчим часом проблем із збутом та конкуренцією, маркетингова стратегія може не розроблятися.

Якщо подібна необхідність є, то в даному розділі бізнес-плану необхідно відобразити:

- прогнозні цільові показники стратегії маркетингу (перш за все, обсяг свого сегмента на товарному ринку або ринку послуг свого регіону, інших регіонів України);

- основні заходи, що передбачуються цією стратегією.

9. Управління реалізацією інвестиційного проекту:

визначається організаційно-правова форма реалізації проекту. Інвестиційний проект може реалізовуватися в рамках діючої організаційно-правової форми його ініціатора, організаційно-правової форми інвестора, шляхом створення нового акціонерного товариства відкритого чи закритого типу, товариства з обмеженою відповідальністю та ін.);

бажано представити схему організаційної структури управління об'єктом на стадії його експлуатації (у випадку, якщо проект пов'язаний із створенням нової компанії). При цьому може вказуватися кандидатура керівника та відповідні дані про його вік, освіту, базову спеціальність, загальний трудовий стаж і стаж роботи на підприємстві даної галузі;

можливість реалізації інвестиційного проекту самостійно (без відповідної організаційної та фінансової підтримки інвестора) чи необхідність залучення підрядника чи субпідрядника;

у випадку залучення підрядника чи субпідрядника в бізнес-плані відображаються його характеристики: наявність досвіду роботи в даній галузі та з аналогічними інвестиційними проектами, рівень технологічного і кадрового забезпечення, ділова та фінансова репутація.

Рис. 1. Базова організаційна структура

У спрощеному вигляді організаційна структура управління проектом представлена на рис. 1.

Якщо розробляється малий або середній проект, то його менеджер виконує наступні функції:

- виконує роль координатора або управляє одночасно кількома проектами;

- поділяє відповідальність з архітекторами, інженерами та підрядниками;

- є самостійним учасником проекту, але структурно може відноситись до фірм замовників, підрядника або бути представником консалтингової фірми.

Ряд функцій з реалізації проектів традиційно належить визначеним учасникам проекту. Це такі функції, як будівництво, фінансові операції, монтаж, налагодження та пуск обладнання. Але частка функцій може розподілятись між учасниками від одного проекту до іншого. Це, перш за все, постачання, проектування та управління проектом, варіанти розподілу функцій між учасниками проекту відображаються у формах організації робіт між ними.

У літературі з управління малими та середніми проектами організаційні форми управління мають наступну класифікацію:

- основна система;

- система розширеного управління;

- система прискореного будівництва.

Відповідно до концепції основної системи менеджер проекту виступає як представник замовника і не відповідає за прийняті рішення. Повноваження менеджера проекту обмежуються умовами, які визначені у контракті. Спеціалісти з управління вважають, що концепція основної системи найбільше відображає сутність управління проектом, бо не пов'язана з комерційними інтересами і є найбільш об'єктивною.

Практично всі інші системи передбачають, що менеджер візьме на себе відповідальність за завершення проекту в межах фіксованої ціни. Таким чином, значна частка ризику переходить від замовника до менеджера проекту.

Вважається, що загальними перевагами всіх названих систем є спрямованість на кінцевий результат і концентрація відповідальності за інвестиційний цикл в одному місці. Кожний учасник такої системи виконує роботу, яка відповідає його професійній спрямованості, що забезпечує продуктивність та ефективність будівництва.

У разі реалізації великих проектів сфера відповідальності менеджера проекту суттєво змінюється. Наприклад, він може виступати директором проекту та контролювати діяльність інших менеджерів, які контролюють виконання окремих розділів або видів робіт за проектом.

Існує два основні типи структур для груп з управління проектами:

- робоча група проекту;

- матрична структура.

Використовується також комбінація цих двох груп.

У разі організації робочої групи персонал виконує роботи з проекту повний робочий день. Усі працівники безпосередньо підпорядковуються менеджеру проекту. Принцип робочої групи найбільш придатний, якщо масштаби проекту і тривалість його виконання достатні для того, щоб завантажити роботою весь персонал проекту. В ідеальному випадку весь персонал повинен розміщуватись в одному місці. Практика показує, що необхідність організації такого типу існує тоді, коли кількість учасників перевищує 50 чоловік.

У матричній організації менеджер проекту, дехто з керівників та частка групи працюють над проектом протягом повного робочого дня, а інші працівники залучаються у разі необхідності. Матрична структура є структурою з відкритими зв'язками та подвійною відповідальністю виконавців усіх рівнів. Кожний виконавець має дві лінії відповідальності:

- за якісне виконання своїх функцій в цілому;

- за виконання окремої функції, яка впливає на результати роботи на окремому об'єкті.

Матрична організаційна структура ефективна в разі невеликих об'єктів, де неможливо забезпечити повне завантаження групи протягом цілого робочого дня.

10. Оцінка ризиків та їх страхування.

Розглядаються наступні ризики:

- ризик затримки початку реалізації проекту;

- ризик несвоєчасного закінчення будівельно-монтажних робіт за проектом;

- ризик суттєвого збільшення кошторисної вартості проекту;

- ризик невиходу на заплановані показники зовнішньоекономічної діяльності у зв'язку зі зміною експортної політики держави (введенням ліцензування, квотування, нових процедур митного регулювання, валютного регулювання);

- ризик зниження запланованого рівня ефективності діяльності та збільшення періоду окупності капіталу у зв'язку з державним регулюванням рівня цін, посиленням податкового регулювання.

За кожним із видів ризиків повинен визначатися їх рівень. Бажано також визначити загальний рівень ризику за інвестиційним проектом.

Відповідно до оцінки рівня окремого ризику викладають найбільш доцільні форми їх страхування:

- розробка відповідних профілактичних заходів для їх запобігання;

- розподіл негативних фінансових наслідків ризиків серед інвесторів та учасників, що залучені до реалізації проекту;

- створення відповідних резервних фондів;

- зовнішнє страхування найбільш суттєвих ризиків;

- отримання документальних гарантій захисту від окремих видів ризиків від місцевих органів самоуправління.

У цьому розділі розглядаються можливі форми виходу із інвестиційного проекту на будь-якому етапі його реалізації, якщо фактичний рівень ризику значно перевищить розрахунковий та суттєво вплине на ефективність інвестиційного проекту, що реалізується.

11. Фінансовий план.

Це найбільш важливий розділ бізнес-плану, головний критерій прийняття інвестиційного проекту до реалізації. Складається із декількох етапів.

Для оцінки фінансової спроможності проекту необхідно спрогнозувати обсяг продажу, порівняти його з витратами за проектом та визначити джерела покриття можливих витрат.

Прогноз обсягів продажу є результатом комерційного аналізу і подається у вигляді таблиці (табл. 1).

Таблиця 1. Обсяг продажу (виручка від реалізації)

Найменування продукції	Фізичний обсяг реалізації, од.	Ціна продажу (грн. або USD)	Виручка від реалізації з ПДВ, акцизним збором	Обсяг ПДВ	акцизного збору
1	2	3	4 = 2 x 3	5	6 = 4 - 5

Кожна цифра таблиці повинна бути обґрунтована, виходячи з того, що товар справді буде вироблено і продано за вказаною ціною. Виручка від реалізації означає загальний дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) у грошовій формі.

Під час прогнозування обсягів реалізації враховується:

- час на збут -- середній час між закінченням виробництва продукту і відвантаженням у днях;

- затримка платежів -- середній час між відвантаженням та оплатою товару в днях.

Облік часу на збут і затримки платежів потрібні для більш точного планування грошових потоків і бухгалтерського балансу в часі, зокрема, для прогнозування нормальної дебіторської заборгованості;

- процент продажів за фактом -- показує, який процент від суми реалізації продається з оплатою за фактом відвантаження;

- процент продажу у кредит -- показує, який процент від суми реалізації продається з оплатою в кредит. При цьому планується строк кредиту в днях, надбавка до ціни при продажу в кредит у процентах, відстрочка першої виплати в днях, періодичність виплат;

- процент продажів з авансом -- показує, який процент від суми реалізації продається з передоплатою. При цьому планується строк поставки після передоплати (за скільки днів до поставки товару виплачується аванс), знижка з ціни при продажу з авансом у процентах, частка авансу в ціні (який процент ціни виплачується за аванс).

Витримується співвідношення: RS = RF + RK + RA,

де RS -- сума реалізації;

RF -- реалізація за фактом;

RK -- реалізація в кредит;

RA -- реалізація авансом.

Відстрочка платежів і строки поставок після передоплати також необхідні для більш точного прогнозування грошових потоків і бухгалтерського балансу в часі. Для стимулювання продажу може використовуватися система знижок.

Ключовим питанням розрахунку потреб у фінансуванні є розрахунок капітальних витрат.

Під капітальними витратами розуміють усі витрати, які забезпечують підготовку і реалізацію проекту, включаючи формування або збільшення основних та оборотних коштів. Вони не мають на меті дати прибуток принаймні протягом року і є довгостроковими вкладеннями. Залежно від виду і форм капітальних витрат значення їх показників матиме різний економічний сенс. Якщо йдеться про створення нового підприємства, капітальні витрати розглядаються як вклад засновників у статутний фонд, якщо про проект у рамках діючого -- як збільшення статутного фонду за рахунок залучених коштів акціонерів або як витрати, що погашаються за рахунок кредитів чи державних субсидій. Капітальні витрати не відносяться до валових витрат підприємства.

Типову структуру капітальних витрат наведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Капітальні витрати проекту

№	Статті	Рік 1	Рік 2 і т.д.
1	Передінвестиційні дослідження і підготовчі роботи
2	Купівля землі, підготовка та освоєння земельної ділянки
3	Будівництво, будівлі і споруди
4	Машини і обладнання (автомобільн. транспорт, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти)
5	Захист навколишнього середовища
6	Технологія
	Накладні витрати, у т. ч. 1. Створення компанії та організаційна діяльність 2. Управління проектом 3. Придбання і передача технології 4. Детальне проектування 5. Маркетинг і постачання 6. Здача підприємства в експлуатацію 7. Витрати на випуск цінних паперів 8. Інші накладні витрати
7	Непередбачені обставини
8	Разом капітальні витрати

Розрахунок потреби в оборотних коштах проекту

Щоб перейти до розрахунку залучення капіталу, необхідно розрахувати потребу в оборотних коштах проекту (ПСК) і мінімально необхідну суму коштів в обороті (МСД). Розрахунок ПСК потрібний для визначення мінімально необхідних оборотних коштів у грошовій та матеріальній формі, а розрахунок МСД -- для забезпечення постійної платоспроможності для закупівлі всіх видів поточних активів, насамперед, товарно-матеріальних цінностей.

МСД розраховується за формулою:

МСД = Поточні грошові витрати х Цикл обороту коштів (кількість днів між датою закупівлі сировини, матеріалів комплектуючих та датою надходження виручки від продажу готової продукції) / 360.

Цикл обороту коштів визначається експертним шляхом при плануванні виробництва та збуту.

ПСК розраховується за формулою:

ПСК = МСД + Норматив запасів товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) + Нормальна дебіторська заборгованість (НДЗ).

ТМЦ = Прямі матеріальні витрати х Цикл виробництва (кількість днів між датою закупівлі сировини, матеріалів, комплектуючих та датою відвантаження готової продукції) / 360.

НДЗ = Чистий обсяг продажів х Строк погашення дебіторської заборгованості / 360.

Фінансовий план включає наступні відносно самостійні розділи (модулі):

- план прибутку;

- податковий план;

- баланс грошових потоків;

- прогноз бухгалтерського балансу;

- розрахунок показників ліквідності і рентабельності;

- розрахунок показників ефективності проекту.

План прибутку.

План прибутку розробляється з метою розрахунку суми податку на прибуток підприємств. Необхідний для розрахунку валового, оподатковуваного та чистого прибутку -- показників, які згодом використовуються для розрахунків рентабельності проекту.

План прибутку розраховується у чіткій відповідності до діючого законодавства, зокрема Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

Розрахунок податку на прибуток

№	Показники	Рік 1	Рік 2 і т. д.
1	Доходи від реалізації товарів (робіт, послуг)
2	Доходи від реалізації цінних паперів
3	Доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів
4	Доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій
А	Валовий дохід (1+2+3+4)
	3 валового доходу вираховуються:
5	Податок на додану вартість
6	Акцизний збір
7	Податок з доходів фізичних осіб
8	Прямі інвестиції
9	Реінвестиції
10	Додаткові пенсійні внески
11	Емісійний доход
12	Доходи від спільної діяльності та дивіденди, дохід за якими нарахований
13	Інші від'ємні надходження
Б	Скоригований валовий дохід (А-5, 6... 13)
В	Валові витрати
Г	Амортизація
Д	Оподатковуваний прибуток (Б - В - Г)
Е	Податок на прибуток, %
Ж	Податок на прибуток (Д*Е : 100)

Стаття "Доходи від реалізації товарів (робіт, послуг)" включає доходи всіх видів виробництв, які планується запустити в результаті реалізації проекту. Якщо проект передбачає надання банківських, страхових, фінансових послуг, торгівлю валютними цінностями, борговими зобов'язаннями та вимогами, то дана стаття включає доходи від цих операцій.

Стаття "Доходи від реалізації цінних паперів" включає всі доходи від операцій із цінними паперами, крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та остаточного погашення (ліквідації").

Стаття "Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів" включає планові доходи у вигляді дивідендів, одержаних від нерезидентів, а також у вигляді процентів, роялті, володіння борговими зобов'язаннями, від лізингових операцій.

Стаття "Доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій" включає планові доходи, які не включено до попередніх статей, наприклад, доходи від торгівлі деривативами, до яких відносяться форвардні та ф'ючерсні контракти, а також опціони. До доходів від позареалізаційних операцій належать:

- безоплатна фінансова допомога;

- повернення страхового резерву;

- відшкодування безнадійної дебіторської заборгованості;

- інші доходи, передбачені законодавством.

Валовий дохід включає загальну суму доходу від усіх видів діяльності, одержаного в грошовій, матеріальній та нематеріальній формі.

З валового доходу виключається податок на додану вартість, акцизний збір і податок із фізичних осіб. їх заробітна плата в розрахунку прямих трудових витрат включає суму цього податку. З валового доходу виключаються також прямі інвестиції та реінвестиції.

Додаткові пенсійні внески означають спеціальні відрахування на пенсійні рахунки працівників підприємств.

Емісійний дохід -- це сума перевищення доходів, одержаних підприємством від первинної емісії акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (прав).

Якщо податки на доходи від спільної діяльності підприємств і дивіденди нараховані, вони виключаються з валового доходу.

Податковий план.

Податковий план розробляється з метою розрахунку всіх видів податків і зборів, які фірма повинна сплатити у ході реалізації проекту.

Повний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) можна знайти в Законі України "Про систему оподаткування". Вони можуть змінюватися залежно від податкової політики держави.

1. Загальнодержавні податки і збори, які сплачуються при купівлі-продажу товару.

Податок на додану вартість. Метод розрахунку і базу оподаткування визначено Законом "Про податок на додану вартість". Податок може як включатися у ціну продажу, так і розраховуватися до ціни продажу, включаючи акцизний збір, ввізне мито та інші збори.

Акцизний збір -- ставки у процентах до вартості у відпускних цінах, а за імпортними товарами -- митної (закупівельної) вартості з урахуванням мита і зборів.

Мито і збори -- ставка визначається у процентному співвідношенні до митної (закупівельної) вартості товару.

2. Загальнодержавні податки і збори, які пов'язані з заробітною платою і відносяться до валових витрат:

- збір на обов'язкове соціальне страхування;

- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- збір до Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

3. Загальнодержавні податки і збори, які не пов'язані із заробітною платою і відносяться до валових витрат:

- рентні платежі -- диференційовані ставки;

- збір до Державного інноваційного фонду -- ставка від чистого обсягу продажу;

- збір за забруднення навколишнього природного середовища -- диференційовані ставки;

- збір за спеціальне використання природних ресурсів -- диференційовані ставки;

- збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету -- диференційовані ставки;

- податок на промисел -- диференційовані ставки.

4. Податок на прибуток підприємств -- базова ставка 30% до оподатковуваного прибутку.

5. Інші загальнодержавні податки за рахунок прибутку підприємств:

- податок на нерухоме майно;

- плата (податок) на землю -- диференційовані ставки (Закон України "Про плату за землю");

- плата за торговий патент -- диференційовані ставки.

6. Податок на доходи фізичних осіб -- розраховується за спеціальною шкалою.

7. Місцеві податки та збори.

Баланс грошових потоків.

Розраховується з метою узагальнення всіх попередніх розрахунків обсягу продажу, витрат, податків, залучення капіталу. Його завданням є:

- передбачити можливі "вузькі місця" в погашенні заборгованості;

- забезпечити необхідну суму коштів в обороті на певні дати,

- уточнити структуру капіталу проекту;

- підготувати показники для розрахунків ефективності проекту.

Баланс грошових потоків складається з трьох основних видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Розробка балансу грошових потоків полягає у зіставленні грошових залишків, надходжень і витрат протягом циклу проекту (табл. 3).

Виручка від реалізації є основною вигодою від операційної діяльності -- надходження грошей у касу та на рахунки підприємств.

Від інвестиційної діяльності виділяються дві вигоди: "одержані інвестиції" і "продаж активів". Інвестиційна діяльність трактується тут як діяльність щодо залучення коштів інвесторів для здійснення реальних інвестицій.

Одержані інвестиції є грошовими надходженнями від продажу підприємством цінних паперів і корпоративних прав.

Продаж активів є грошовими надходженнями від реалізації основних фондів, нематеріальних та інших активів.

Витратами за операційною діяльністю є поточні грошові витрати виробництва і збуту та податки, а за інвестиційною -- капітальні грошові витрати.

Фінансова діяльність за проектом є більш різноманітною. Грошові надходження від фінансової діяльності пов'язані з кредитуванням, фінансовими вкладеннями, виплатами дивідендів і процентів, лізингом тощо.

Таблиця 3.Плановий баланс грошових потоків (доходів і витрат)

№	Показники	Рік 1	Рік 2 і т.д.
1.	Кошти на початок проекту
2.	Надходження грошей: А. Від операційної діяльності 2.1. Виручка від реалізації Б. Від інвестиційної діяльності 2.2. Одержання інвестицій 2.3. Продаж активів В. Від фінансової діяльності 2.4. Одержання короткострокової позики та кредити 2.5. Погашення короткострокової дебіторської заборгованості 2.6. Дивіденди від володіння корпоративними правами 2.7. Проценти від фінансових вкладень 2.8. Доходи від лізингу 2.9. Проценти від володіння борговими зобов'язаннями 2.10. Інші доходи від фінансових операцій
3.	Разом надходження грошей (2.1 + 2.2 + 2.3 + + 2.4 + 2.5 + 2.6 + 2.7 + 2.8 + 2.9 + 2.10)
4.	Разом наявні кошти (1+3)
5.	Грошові виплати: А. За операційною діяльністю 5.1. Поточні грошові витрати, у т.ч. 5.1.1. Прямі матеріальні витрати 5.1.2. Прямі трудові витрати 5.1.3. Операційні витрати 5.2. Податки, у т.ч. 5.2.1. Податок на додану вартість 5.2.2. Акцизний збір 5.2.3. Податок на прибуток 5.2.4. Інші податки за рахунок прибутку Б. За інвестиційною діяльністю 5.3. Капітальні грошові витрати 5.4. Реінвестиції 5.5. Портфельні інвестиції (фінансові вкладення) В. За фінансовою діяльністю 5.6. Виплати з погашення довгострокових кредитів 5.7. Погашення короткострокової кредиторської заборгованості 5.8. Виплата дивідендів 5.9. Депозити 5.10. Інші виплати за фінансовими операціями
6.	Разом грошові виплати на сторону (5.1 + 5.2 + + 5.3 + 5.4 + 5.5 + 5.6 + 5.7 + 5.8 + 5.9 + 5.10)
	Г. Фінансовий резерв
7.	Кошти на кінець року (4 - 6 - Г)
	Грошовий потік за операційною діяльністю (2.1 - 5.1 - 5.2)
	Грошовий потік за інвестиційною діяльністю (2.2 + 2.3 - 5.3 - 5.4 - 5.5)
	Грошовий потік за операційною та інвестиційною діяльністю
	Грошовий потік за фінансовою діяльністю (2.4 + ...+2.10 - 5.4 - ... - 5.10)
	Грошовий потік за всіма видами діяльності (3 - 6)

Грошові кошти на початок періоду передбачаються лише для проектів розвитку діючих підприємств.

У балансі грошових потоків рекомендується окремо виділяти показник "Фінансовий резерв".

У балансі грошових потоків здійснюються розрахунки кількох показників грошових потоків, які є різницею між надходженням та витратою коштів.

Прогноз бухгалтерського балансу. Бухгалтерський баланс прогнозується на кінець кожного року проекту, щоб можна було визначити "вузькі місця", розрахувати показники рентабельності й ліквідності.

Методика прогнозування заснована на оцінці руху коштів та інших активів і зміни пасивів. Прогнозування здійснюється на основі прогнозованого руху статей агрегованого балансу.

Розрахунок показників ліквідності й рентабельності (табл. 4)

Таблиця 4. Розрахунок показників ліквідності й рентабельності.

Показники	Алгоритм	Коментарі
Чисті оборотні активи	Поточні активи -- поточні пасиви
Ліквідні активи	Поточні активи -- товарно-матеріальні запаси	Показує, яка частина оборотних активів може негайно перетворюватися у грошову форму і використовуватися для погашення короткострокових зобов'язань
Номінальна вартість власного капіталу (абсолютні)	Актив -- нематеріальні активи -- довгострокові пасиви -- поточні пасиви	Показує, чим підприємство справді володіє на даний момент і в разі ліквідації
Поточний коефіцієнт покриття	Поточні активи -- поточні пасиви	Найкраще, коли поточний коефіцієнт вищий 2, але він не повинен бути нижчий 1. Нормальним вважається значення більше 1,5
Коефіцієнт кислотного тесту	Ліквідні активи -- поточні пасиви	Повинен бути не нижчий 1, інакше фінансовий стан підприємства оцінюється як незадовільний
Коефіцієнт забезпеченості власного капіталу чистою номінальною вартістю активів (відносні)	Номінальна вартість власного капіталу -- чиста номінальна вартість активів	Не може бути більшим 1 і залежить від частки нематеріальних активів в активах підприємства

Рентабельність аналізується за допомогою системи показників "Каскад", а також показників рентабельності інвестицій, інвестованого капіталу, коефіцієнта операційного прибутку.

Аналіз рентабельності здійснюється на основі розрахунку показника чистого прибутку (табл. 5.).

Таблиця 5. Аналіз рентабельності

№	Показники	Сума
1.	Виручка від реалізації
2.	Податок на додану вартість
3.	Акцизний збір
А	Чистий обсяг продажів (1- 2 - 3)
4.	Прямі матеріальні витрати
5.	Прямі трудові витрати
6.	Операційні витрати
7.	Амортизація
Б	Поточні витрати (4 + 5 + 6 + 7)
В	Прибуток до виплати податків, дивідендів і процентів (А -Б)
8.	Податок на прибуток
9.	Інші податки за рахунок прибутку
10.	Нараховані дивіденди, проценти, включаючи податок на дивіденди й проценти
Г	Чистий прибуток (В - 8 - 9 - 10)

Аналіз рентабельності підприємства виконується на основі використання методу Дюпона

1. Рентабельність власного капіталу (Return of Equity /ROE/) = Чистий прибуток / Власний капітал х 100 %.

Рентабельність власного капіталу показує, яка віддача (норма прибутку) на вкладений власний капітал. Максимізація цього показника -- головне завдання управління підприємством. Якщо чистий прибуток і власний капітал мають адекватну оцінку, то нормальною вважається рентабельність, не менше 20 %.

Для оцінки рентабельності власних вкладень на здійснення проекту рекомендується використовувати дещо іншу формулу розрахунків:

Рентабельність власного капіталу = Чистий прибуток / Власні кошти, вкладені в проект х 100%.

2. Рентабельність активів (Return on Total Assets /ROA/) = Чистий прибуток / Активи х 100%.

Рентабельність активів показує, наскільки ефективно використовуються активи підприємства. Якщо чистий прибуток та активи мають адекватну оцінку, то нормальною вважається рентабельність не менше 14 %.

Для оцінки рентабельності проекту рекомендується використовувати і таку формулу:

Рентабельність капітальних витрат = Чистий прибуток / Капітальні витрати х 100 %.

3. Коефіцієнт капіталізації (Capitalization Ratio/ CAP/) -- Активи / Власний капітал х 100 %.

4. Рентабельність продажів (Return on Sales / ROS or MARGIN/) = Чистий прибуток / Виручка від реалізації х 100 %.

Рентабельність продажів показує, яку частку становить чистий прибуток у виручці реалізації. Нормальною вважається рентабельність не менше 30 %, в умовах високого податкового тиску -- 15 %.

5. Оборотність активів (Total Assets Turnover /TAT/O/) = Виручка від реалізації / Активи х 100 %.

6. Рентабельність інвестованого капіталу (Return on Invested Capital /ROIC/) = Чистий прибуток / (Власний капітал + Довгострокові пасиви) х 100%.

Цей показник характеризує ефективність використання не тільки власного капіталу, а й довгострокових кредитів та позик. Якщо прийняти, що рентабельність власного капіталу не менше 20%, а середня вартість довгострокових кредитів 8%, співвідношення власного капіталу і довгострокових пасивів не менше 1, нормальною вважається рентабельність інвестованого капіталу не менше 14 %.

Список використаної літератури

1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К.: Итем, 1995.

2. Верба В.А., Загородніх О. А. Проектний аналіз: Підручник - К.: КНЕУ, 2000.

3. Верба В.А., Гребешкова О.М., Востряков О.В. Проектний аналіз: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2002.

4. Волков И.М., Грачева MB. Проектный анализ: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

5. Єлейко Я.Л., Єлейко О.І., Раєвський К.Є. Інвестиції, ризик, прогноз. - Львів: Львівський банківський інститут, 2000.

6. Липсиц И.В., Коссов В.В. Инвестиционный проект: Методы подготовки и анализа: Учеб.-справ, пособие. - М.: БЕК, 1996.

7. Лапішко М.Л. Основи фінансово-статистичного аналізу економічних процесів. - Львів: Світ, 1995.

8. Мелкумов Я.С. Экономическая оценка эффективности инвестиций. - М.: ДИС, -1997.

9. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. - К.: Лібра, 1998.

10. Савчук В.П., Прилипко СИ., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов. - К.:Абсолют-В, Эльга, 1999.

11. Проектний аналіз: Навч.посіб. /під ред. С.О.Москвіна. - К.: Лібра, 1998.

12. Сборник бизнес-планов с комментариями и рекомендаціями / Под. ред.В.М.Попова. - 2-е изд. - М.: Финансы и статистика, 1998.