Особливості бюджетного кредитування будов і об’єктів виробничого призначення

1

1.Особливості бюджетного кредитування будов і об'єктів виробничого призначення

Державний кредит -- це економічні відносини, які виникають між підприємством і державою внаслідок купівлі першим державних цінних паперів (підприємство стає кредитором держави), а також унаслідок одержання бюджетних і позабюджетних кредитів (підприємство стає позичальником).

Державне кредитування здійснюється наданням бюджетних позик безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади для фінансування через банківські установи:

* пускових об'єктів;

* раніше розпочатих новобудов виробничого призначення;

* технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств незалежно від форм власності.

Фінансування інвестиційних потреб підприємств буває: цільовим, прямим, поворотним, терміновим, забезпеченим заставою чи гарантією (поручительством).

Бюджетні позики надаються на таких умовах:

* обсяги бюджетних кредитів на відповідний рік доводяться до міністерств, відомств, інших центральних органів державної влади, які фінансуються Міністерством економіки, після затвердження Державної програми економічного й соціального розвитку України;

* перелік будов і об'єктів виробничого призначення, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету, визначає Міністерство економіки за погодженням з Міністерством фінансів і подає його на затвердження Кабінету Міністрів України у складі Державної програми економічного й соціального розвитку України на рік, що планується;

* терміни погашення бюджетних кредитів не перевищують трьох років, а в окремих випадках -- п'яти років;

* погашення бюджетних кредитів починається через рік після закінчення будівництва, реконструкції або технічного переозброєння об'єкта кредитування (якоїсь ного черги, пускового комплексу) і здійснюється щоквартально;

* погашення бюджетних кредитів, які використовуються на придбання обладнання, що не входить у систему будівель, починається наступного за плановим року і здійснюється щоквартально протягом не більше двох років;

* за користування бюджетними позиками встановлюється відсоткова ставка, яка визначається Мінфіном України щорічно під час формування Державного бюджету.

Організація роботи з обслуговування бюджетних кредитів, їх обліку і проведення розрахунків з позичальниками покладається на вповноважені комерційні банки України.

Механізм надання бюджетних позик підприємствам зображено на рис.1

5

5а

Рис.1 Порядок фінансування інвестиційних потреб підприємств за рахунок бюджетних позик через уповноважені банки України

Перерахування на окремий рахунок коштів, у межах яких надасться бюджетна позика відповідно до Державної програми економічного і соціального розвитку України.

Укладання кредитної угоди з визначенням умов надання позик і їх гарантованого повернення у відповідний термін.

Порядок подання інформації про об'єкти, які фінансуються.

Укладання кредитних договорів у місячний термін з моменту одержання замовником бюджетних позик.

, 5а. Копії кредитних договорів і додатків до них, які подаються у двотижневий термін з моменту їх підписання банком.

Уповноважені банки використовують бюджетні кредити відповідно до цільового призначення.

Оплата виконаних робіт з будівництва, реконструкції, технічного переозброєння підприємств і об'єктів виконується вповноваженими банками в межах бюджетної позики за умови надходження від позичальника розрахунково-грошових документів. Кредит для цієї мети оформляється терміновим зобов'язанням підприємства з умовним терміном погашення бюджетної позики.

Після введення в дію виробничих потужностей загальна заборгованість переоформляється строковими зобов'язаннями підприємства перед банком з конкретними термінами повернення бюджетної позики.

За користування бюджетним кредитом підприємства сплачують відсоток за двома додатковими строковими зобов'язаннями (бюджету і банку) в установлені терміни. Зокрема, кошти підприємств, які надходять у банк за користування бюджетною позикою, перераховуються в державний бюджет в обсязі 60%, а коли до позичальника застосовано штрафні санкції -- 70% від цих сум. Решта суми поступає в уповноважений банк для покриття витрат на обслуговування бюджетної позики.

Оплата відсотків здійснюється за рахунок власних коштів підприємства.

Контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних кредитів покладається безпосередньо на банки, що фінансують позичальника. До недисциплінованих позичальників, що порушують кредитну угоду, застосовують штрафні санкції.

Штрафні санкції до підприємств-позичальників не застосовуються за несвоєчасного одержання позичальником бюджетної позики у передбачених обсягах, за тимчасової консервації об'єкта через брак коштів для продовження його будівництва.

Державне кредитування підприємств може здійснюватися для забезпечення післяприватизаційної фінансової підтримки.

Приватизовані підприємства кредитуються Фондом державного майна України. Кредитування проводиться за рахунок коштів Державного позабюджетного фонду приватизації та коштів, передбачених Державною програмою приватизації. Фінансування здійснюється на умовах забезпечення повернення, платності і цільового характеру використання коштів.

Кредити за рахунок коштів Державного позабюджетного фонду приватизації надаються за таких умов:

* у статутному фонді приватизованого підприємства державна частка не перевищує 25%;

* загальний обсяг кредиту не перевищує 33% загального обсягу надходження коштів від продажу майна відповідного підприємства (незалежно від його вартості);

* приватизовані підприємства не належать до об'єктів комунальної власності;

* продаж підприємства не був здійснений за приватизаційні папери.

Розмір плати за кредит встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку України.

Для одержання цільових кредитів підприємства подають у Фонд державного майна України такі документи:

* заяву на одержання кредиту із вказівкою ного обсягу, мети використання, умов повернення;

* копії засновницьких документів підприємства-засновника;

* довідку комерційного банку про залишок коштів на рахунку підприємства і відсутність заборгованості за одержаними раніше позиками;

* довідку органів Державної податкової адміністрації про своєчасну сплату податків;

* баланс (копію) на останню звітну дату, засвідчений податковою інспекцією;

* висновки останньої аудиторської перевірки фінансового стану підприємства;

* техніко-економічне обгрунтування використання кредиту у вигляді бізнес-плану;

* перелік майна, яке служитиме заставою і є власністю підприємства-позичальника;

* інші документи на вимогу Фонду.

Після експертизи документів Фонд повідомляє підприємство та відповідні вповноважені комерційні банки про свою згоду та умови кредитування. Уповноважені банки на підставі вивчення кредитоспроможності позичальників здійснюють кредитування за дорученням Фонду. Підприємство після одержання повідомлення Фонду про включення його у списки підприємств-позичальників звертається до вповноваженого комерційного банку для здійснення кредитування в межах коштів, виділених Фондом.

Комерційні банки після перевірки кредитоспроможності підприємства-позичальника мають право відмовитись від укладання договору кредитування, якщо підприємство не має достатніх гарантій повернення кредиту. Згода уповноваженого комерційного банку є підставою для Фонду укласти договір з банком і перерахувати йому кошти Державного позабюджетного фонду приватизації для кредитування підприємства. Одержавши ці кошти, уповноважений комерційний банк і підприємство укладають кредитний договір. Для забезпечення гарантій повернення кредиту і відсотків за користування ним укладається також договір застави. Об'єктом застави можуть бути ліквідні активи підприємства-позичальника.

Контроль за цільовим використанням і своєчасним погашенням кредиту і відсотків за користування ним здійснює комерційний банк.

У разі несплати підприємством суми кредиту, відсотків за користування ним чи відповідних комісійних перерахування належних сум на рахунок Фонду здійснюється в межах вартості заставного майна, яке реалізується на доручення банку.

ПОЛОЖEHНЯ

ПРО ДЕРЖАВНЕ КРЕДИТУВАННЯ БУДОВ І об'єктів ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Загальні положення

1.1 Державне кредитування здійснюється шляхом надання бюджетних позичок безпосередньо міністерствам, відомствам. іншим центральним органам державної виконавчої влади для фінансування підприємствами, об'єднаннями та організаціями (далі - позичальниками) через банківські установи в першу чергу пускових об'єктів, а також раніше розпочатих важливих новобудов виробничого призначення, технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств, незалежно від форм власності, на пріоритетних напрямках економіки відповідно до Концепції регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки. Воно є прямим, цільовим, поворотним, строковим, в обов'язковому порядку забезпеченим заставою, поручительством або гарантією і здійснюється за рахунок коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом України.

1.2 Бюджетні позички надаються для фінансування будов і об'єктів проектні строки будівництва яких, або їх черги, не перевищують трьох років, а в окремих випадках п'яти років.

Погашення бюджетних позичок починається через рік після закінчення нормативного строку будівництва, реконструкції або технічного переозброєння об'єкта кредитування (його черги, пускового комплексу) і здійснюється щоквартально у термін не більше як за три роки.

Погашення наданих бюджетних позичок, які використані на придбання обладнання, що не входить до кошторисів будов, починається у наступному за плановим роком і здійснюється щоквартально у термін не більше, як за два роки.

1.3 Обсяги бюджетних позичок на плановий рік доводяться до міністерств, відомств, інших центральних органів державної виконавчої влади та фінансуючих банків Міністерством економіки після затвердження Державної програми (плану) економічного і соціального розвитку України.

1.4 Перелік будов і об'єктів виробничого призначення, які фінансуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті, визначає Міністерство економіки за погодженням з Міністерством фінансів на основі пропозицій міністерств відомств, інших центральних органів державної виконавчої влади і подаї його на затвердження Кабінету Міністрів України у складі річної Державної програми (плану) економічного і соціального розвитку України на плановий рік.

1.5 За використання бюджетних позичок встановлюється плана в розмірі 20 відсотків річних від фактично профінансованих обсягів.

2. Обслуговування бюджетних позичок

2.1 Організація роботи по обслуговуванню бюджетних позичок, їх обліку та проведенню розрахунків з позичальниками здійснюється уповноваженими комерційними банками України: Українським акціонерним промислово-інвестиційним банком "Промінвестбанк", акціонерно-комерційним агропромисловим банком "Україна" та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", через які запроваджено касове виконання державного бюджету України.

Міністерство фінансів перераховує міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади на окремий рахунок кошти, в межах яких надається бюджетна позичка, згідно з затвердженою Державною програмою економічного і соціального розвитку України.

Міністерства, відомства, інші центральні органи державної виконавчої влади - замовники, яким надається бюджетна позичка, укладають з Міністерством фінансів (Головним управлінням державного казначейства) кредитну угоду, в якій визначаються умови надання позички та її гарантованого повернення у визначені кредитним договором терміни.

Фінансуючі банки не мають права використовувати кошти бюджетних позичок на інші цілі.

Надходження коштів із бюджету для надання державної позички має відображатись на балансовому рахунку № 740 "Кошти довгострокового кредитування за рахунок бюджету", а кредитування - з балансового рахунку №775 "Кредити підприємствам і організаціям усіх форм власності за рахунок бюджетних коштів.

2.2 Кредитні взаємовідносини між фінансуючими банками та позичальниками регламентуються нормативними актами Національного банку України і оформляються кредитним договором, укладеним відповідно до рекомендацій Положення Національного банку України "Про кредитування".

Позичальники в обов'язковому порядку подають міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади та Міністерству фінансів копії кредитних договорів і доповнень до них у двотижневий термін після їх підписання.

2.3 Кредитні договори між фінансуючими банками та позичальниками укладаються в місячний термін з моменту одержання міністерствами, відомствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади обсягів державних позичок.

2.4 Оплата за виконані роботи по будівництву, реконструкції та технічному переозброєнню підприємств і об'єктів здійснюється фінансуючими банками в межах коштів бюджетної позички при надходженні від позичальника розрахунково-грошових документів та оформляється строковим зобов'язанням з умовним строком погашення бюджетної позички.

Після введення в дію потужності (черги, пускового комплексу) загальна заборгованість переоформляється строковим зобов'язанням в конкретними строками повернення наданої бюджетної позички.

2.5 Бюджетна позичка та відсотки за її користування сплачуються позичальником за рахунок власних коштів.

Відсотки за користування бюджетною позичкою сплачуються позичальником щоквартально, не пізніше 10 числа наступного за кварталом місяця і сплата їх здійснюється з моменту виникнення заборгованості по кредиту.

По новобудовах, що розпочаті до 1996 року нараховані за період будівництва відсотки не стягуються до завершення будівництва та настання терміну погашення бюджетної позички по строковому зобов'язанню (тобто через рік після введення потужностей у дію). Сума їх враховується на позабалансових рахунках, які визначаються Національним банком України (для заборгованості за відсотками бюджету та для фінансуючих банків).

Позичальник щорічно підтверджує фінансуючому банку наявність заборгованості за бюджетною позичкою (рахунок № 775) та відсотки на позабалансових рахунках.

З метою подальших розрахунків з бюджетом та фінансуючими банками позичальник оформляє заборгованість за процентами двома додатковими строковими зобов'язаннями (бюджету та банку) і повертає її пропорційно і в терміни з платежами за бюджетну позичку.

3. Зобов'язання сторін

3.2 За порушення умов кредитного договору фінансуючі банки можуть застосовувати до позичальників такі санкції:

у разі використання бюджетної позички на цілі не визначені кредитним договором, фінансуючий банк припиняє кредитування цих витрат, має право розірвати кредитний договір та інформує про це міністерства, відомства, інші центральні органи державної виконавчої влади (замовника), Міністерство економіки та Міністерство фінансів для прийняття рішення про дострокове повернення наданої бюджетної позички;

у разі порушення планового строку будівництва кредитування продовжується до фактичного введення в дію об'єкта зі стягненням подвійної процентної ставки. Плановим строком вважати затверджений Кабінетом Міністрів України в складі Державної програми економічного і соціального розвитку України або погоджений Міністерством економіки строк введення в дію потужностей (їх черг, пускових комплексів);

за прострочені платежі стягується плата у розмірі 0.07 відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

За умов несвоєчасного одержання позичальником бюджетної позички в обсягах, необхідних для завершення будівництва об'єкта і введення в дію запланованих потужностей (їх черг, пускових комплексів), штрафні санкції не застосовуються.

Штрафні санкції не застосовуються також у випадках тимчасової консервації об'єкта через невиділення коштів для продовження його будівництва. Питання про дострокове повернення наданої на будову, що тимчасово консервується. бюджетної позички та сплату відсотків за користування нею вирішується в кожному окремому випадку Кабінетом Міністрів України. Міністерством економіки та Міністерством фінансів за поданням міністерствами, відомствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади (замовниками) відповідних пропозицій.

3.3 Кошти позичальників, що надходять банкам за користування бюджетною позичкою (відсотки), перераховуються до державного бюджету в розмірі 60 відсотків, а в разі застосування штрафних санкцій - 70 відсотків від цих сум. Решта сум, що сплачуються позичальником за користування бюджетною позичкою та сум штрафних санкцій спрямовуються на покриття витрат банків по обслуговуванню бюджетних позичок.

4. Контроль за використанням і поверненням бюджетних позичок

4.1 Фінансуючи банки щоквартально, не пізніше 25 числа наступного за кварталом місяця, подають Міністерству фінансів, Міністерству статистики звіт про використання бюджетних позичок, надходження коштів від позичальників у рахунок погашення позичок, сплату і відсотків по них та штрафних санкцій.

Кошти, надходження яких передбачається відповідно до п.3.3 за користування бюджетними позичками. Міністерством (фінансів відображаються у доходній частині державного бюджету окремим рядком.

4.2 Контроль за своєчасним поверненням до державного бюджету України коштів, що виділяються на державне кредитування будов і об'єктів виробничого призначення, здійснює Міністерство фінансів.

Контроль за додержанням проектних строків будівництва об'єктів, передбачених Державною програмою економічного і соціального розвитку, які споруджуються за рахунок бюджетних позичок, здійснює Міністерство економіки та міністерства, відомства, інші центральні органи державної виконавчої влади - замовники.

Список використаної літератури

Пересада А.А. Інвестиційний процес в Украіні. К.: Лібра, 1998. - 392 с.

В. Беренс, П. Хавранен. Руководство по оценке эффективности инвестиций. М.: Инфра-М, 1995. - 400 с.

Г. Бирман, С. Шмидт. Экономический анализ инвестиционных проектов. М.: Банки и биржи «Юнити». - 1992. - 450 с.

Финансы. Под. ред. В.М. Родноновой. М.: Инфра-М.

Фінанси підприємств: Підручник/ за ред.професора А.М.Поддєрьогіна. - К.:КНЕУ, 1998. - 368с.