Міграція капіталу та фінансові показники підприємства

МІНІстерство оСВІТИ ТА науки украЇнИ

ПриднІпровсЬка ДЕРЖАВНА академІя БУДІВНИЦТВА ТА архІтектурИ

Інститут беЗперервноЇ спецІальноЇ ОСВІТИ

Кафедра Облік та аудит

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

по дисципліні: Фінансова санація

(назва дисципліни)

на тему: Ситуаційне завдання №2

(назва теми або номер варіанта)

Семестр ____

Група: 1 - ОА - 06

Виконав: Сокуренко Тетяна Миколаївна

Залікова книжка 3340

Перевірив: доцент, к.т.н. Косячевська Світлана Миколаївна

_________________ ________________

дата здачі роботи підпис студента

__________________ ________________

дата перевірки роботи підпис преподавателя

Дніпропетровськ - 2008г.

Зміст

• Завдання №1
• Завдання №2
• Завдання №3
• Завдання №4
• Висновки
• Використана література
• Запитання для аналізу
• 1. Визначте, у якій стадії міграції капіталу знаходиться підприємство і в якому стратегічному напрямі воно має розвиватися далі.
• 2. Побудуйте життєздатну бізнес-модель підприємства, визначте у ній елементи, які потребують першочергової уваги.
• 3. Оцініть і проаналізуйте фінансові показники діяльності посередників у каналах збуту продукції підприємства.
• 4. Розробіть схему розподілу збутових витрат у каналах товароруху продукції підприємства.

Розв'язання завдання

Завдання №1

Визначення основних параметрів бізнес-моделі підприємства досягається проведенням експрес-діагностики суб'єкта господарювання, яка дозволяє визначити концепцію стратегічного розвитку фірми; ідентифікувати бізнес-модель підприємства як в якісних так і кількісних показниках.

При встановленні унікальності впливу чинників на вартість фірми визначимо темпи зростання обсягів продажу, норму прибутковості для власників капіталу (ресурсів), рівень інвестиційних ризиків ВАТ «ВЗТА», вартість позикового капіталу та інші чинники.

За допомогою таблиці 1.1 простежимо зміни в формування чистого прибутку ВАТ «ВЗТА» за 2002-2003 рр.

Таблиця 1.1

Аналіз формування чистого прибутку ВАТ «ВЗТА»

Показник	2002 рік	2003 рік	Відхилення +/-
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	51300	45217	-6083
Податок на додану вартість	2858	2166	-692
Інші вирахування з доходу	-	461	+461
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	48442	42590	-5852
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	38964	31877	-7087
Валовий прибуток	9478	10713	+1235
Інші операційні доходи	2280	1616	-664
Адміністративні витрати	4781	4828	+47
Витрати на збут	698	1185	+487
Інші операційні витрати	2932	3583	+651
Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток)	3347	2733	-614
Інші доходи	414	112	-302
Фінансові витрати	501	1220	+719
Інші витрати	503	104	-399
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток)	2757	1521	-1236
Податок на прибуток від звичайної діяльності	1415	599	-816
Фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток)	1342	922	-420
Чистий прибуток	1342	922	-420

Висновки: наведені дані свідчать про скорочення чистого прибутку ВАТ «ВЗТА» у 2003 році на 420 тис. грн. за рахунок збільшення витратної частини.

Побудуємо схему розподілу прибутку ВАТ «ВЗТА» за допомогою рисунку 1.

Рис 1.1 Складові облікового прибутку ВАТ «ВЗТА»

Перш ніж відстежувати міграційні процеси у русі капіталу ВАТ «ВЗТА», проаналізуємо стан операційних витрат, щоб визначити чинники впливу на склад капіталу досліджуваного підприємства (див. табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Аналіз структури елементів операційних витрат на ВАТ «ВЗТА» за 2002-2003 рр.

Найменування показника	2002 рік	Структура, %	2003 рік	Структура, %	Відхилення, +/-
					2003/2002	в струк.
Матеріальні затрати	36242	75,28	32902	70,72	-3340	-4,56
Витрати на оплату праці	5823	12,10	7143	15,35	+1320	+3,25
Відрахування на соціальні заходи	1880	3,91	2935	6,31	+1055	+2,4
Амортизація	1534	3,19	1670	3,59	+136	+0,4
Інші операційні витрати	2662	5,53	1874	4,03	-788	-1,5
Разом	48141	100	46524	100	-1617	--

За допомогою рисунку 1.2 проаналізуємо структуру елементів операційних витрат на ВАТ «ВЗТА» за 2002-2003 рр.

Рис. 1.2. Аналіз структури елементів операційних витрат на ВАТ «ВЗТА» за 2002-2003 рр.

Наведені данні свідчать, що найбільша питома вага в структурі операційних витрат ВАТ «ВЗТА» належить матеріальним витратам - більше 70%, що свідчить про той факт, що досліджуване підприємство займається матеріаломістким виробництвом. У 2003 році витрати на оплату праці збільшились на 3,25%, що спричинило збільшення загальної собівартості продукції.

Методологічний вибір підходу до розрахунку вартості компанії базується на технології одночасної оптимізації всіх ключових чинників вартості, що передбачає складання прогнозу зміни основних показників статей фінансової звітності, прогнозування зміни основних чинників, що впливають на вартість фірми, формування конкретного розрахункового алгоритму і способу побудови фінансової моделі ВАТ «ВЗТА» (див. табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Прогнозна оцінка формування чистого прибутку ВАТ «ВЗТА»

на 2004 рік

Показник	2002 рік	2003 рік	2004 рік
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	51300	45217	52600
Податок на додану вартість	2858	2166	2630
Інші вирахування з доходу	-	461	-
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	48442	42590	49970
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	38964	31877	28655
Валовий прибуток	9478	10713	21315
Інші операційні доходи	2280	1616	4360
Адміністративні витрати	4781	4828	4230
Витрати на збут	698	1185	1200
Інші операційні витрати	2932	3583	2545
Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток)	3347	2733	17700
Інші доходи	414	112	215
Фінансові витрати	501	1220	1340
Інші витрати	503	104	320
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток)	2757	1521	16255
Податок на прибуток від звичайної діяльності	1415	599	8128
Фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток)	1342	922	8127
Чистий прибуток	1342	922	8127

Як бачимо, у 2004 році спрогнозоване збільшення чистого прибутку в кілька разів за рахунок скорочення операційних та адміністративних витрат, а також збільшення виручки від реалізації продукції за рахунок збільшення витрат на збут.

Розрахунок вартості компанії відбувається при: здійсненні розрахунку економічної доданої вартості з урахуванням передбачуваної дії чинників, що мають вплив на вартість фірми; оцінці одержаних результатів на предмет досягнення необхідної норми повернення на вкладений капітал і «спреда» прибутковості, аналізується динаміка зміни показника економічної доданої вартості по часових періодах.

Застосування системи показників оцінки діяльності підрозділів ВАТ «ВЗТА» має передбачати розробку системи показників оцінки оперативної діяльності внутрішніх підрозділів підприємства, облік в системі показників розподілу відповідальності, делегування повноважень менеджерам різного рівня, розробку механізму оцінки діяльності підрозділів.

Мотиваційний механізм персоналу ВАТ «ВЗТА» функціонує в рамках системи показників оцінки діяльності менеджерів та системи преміювання персоналу залежно від результатів діяльності підприємства.

Спостереження й динамічна оцінка функціонування ВАТ «ВЗТА» відповідно до його бізнес-моделі здійснюється у процесі моніторингу: економічної доданої вартості підприємства, ключових чинників вартості бізнес-суб'єкта, діяльності структурних підрозділів фірми, діяльності менеджерів і інших працівників підприємства [3, с. 67].

Нестабільність зовнішнього і внутрішнього середовища діяльності ВАТ «ВЗТА» вимагає постійної його адаптації до змін, а також функціонування системи управління вартістю фірми у активно-адаптивному стані. З цією метою передбачається здійснення наступних заходів:

-- внесення коректив в бізнес-модель підприємства і в перелік ключових чинників, що формують вартість ВАТ «ВЗТА»;

-- розробка нових показників оцінки діяльності ВАТ «ВЗТА»;

-- розробка нових показників оцінки діяльності підрозділів;

-- розробка нових показників оцінки діяльності менеджерів і персоналу.

Реалізація таких етапів управління є основною запорукою формування комплексної системи управління ефективністю ВАТ «ВЗТА» на сучасному етапі розвитку економічних відносин у суспільстві.

Завдання №2

Основою бізнес-моделі є базова інформація, базові припущення про клієнтів та про економіку в цілому. Успішна бізнес-модель має бути прибутковою, інакше неможливо забезпечити підприємству поліпшення фінансового стану. У додатку наведено процес побудови бізнес-моделі у вигляді ряду показників, визначення яких допоможе сформувати найважливіші її елементи (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Формування елементів бізнес-моделі ВАТ «ВЗТА»

Вимір	Показник виміру
Фундаментальні припущення	1. Удосконалення фінансової стратегії. 2. Використання сучасних маркетингових заходів для пошуку нових кані лав збуту. 3. Розробка мотиваційних заходів задля стимулювання та підвищення продуктивності праці.
Відбір клієнтів	Відбір клієнтів, які зможуть сприяти зростанню капіталу
Профіль	ВАТ “ВЗТА” має постійно розширювати та удосконалювати асортимент своєї продукції: -- щорічне впровадження у виробництво від 8 до 12 нових асортиментних позицій; -- завдяки унікальності окремих використовуваних технологій постійне підвищення якість продукції; -- зниження собівартості, що дозволить підприємству пропонувати її ринку переважно за низькими цінами.
Диференціація	ВАТ “ВЗТА” розробляє, виробляє і реалізує: шестеренні гідравлічні насоси різних модифікацій; гідро циліндри; шланги гідравлічні; клапани; вузли пневмогальмівної системи тракторів і тракторних причепів та ін. Основні конкуренти ВАТ “ВЗТА” знаходяться: - у Росії: м. Кореневськ, м. Грязі, м Павлово, м. Омськ, м. Москва (“Мосгідропривід”); - у Білорусії: м. Жідковичі, м. Сморгонь; - у Польщі: м. Вроцлав; - в Україні: м. Кіровоград (ТОВ “Гідросила”). Найбільш сильним конкурентом на російському ринку є “Мосгідропривід”. Білоруські заводи складають конкуренцію ВАТ “ВЗТА” лише на білоруському ринку Найсильнішим конкурентом ВАТ “ВЗТА” як в Україні, так і за кордоном є Кіровоградське ТОВ “Гідросила”
Повернення капіталу	Акціонери підприємства винагороджуються чистими скоригованими дивідендами (в залежності від пайових вкладень).
Система купівлі	ВАТ “ВЗТА” використовую тимчасові та довгострокові відносини на базі партнерства. ВАТ “ВЗТА” здійснює свою підприємницьку діяльність, охоплюючи значну і найбільш перспективну частку ринку СНД (Росія, Білорусь) та налагоджуючи контакти з країнами Східної Європи. Причому основним ринком збуту і попиту щодо продукції підприємства був і залишається ринок у межах СНД.
Система виробництва/управління	Обсяг реалізації основного виду продукції - насосів шестеренних за 2001 році складав 16847 тис. грн., у 2002 - 22128 тис. грн., а у 2003 році - 40321,7 тис. грн. Ціни - постійні. Загальний обсяг реалізації продукції (з ПДВ) через дилерів у 2003 році становив 33923 тис. грн., через дистриб'юторів - 4511 тис. грн.; решту продукції підприємство реалізувало самостійно (безпосередньо).
Інтенсивність капіталу	Чистий загальний прибуток дилерів у 2003 році становив 537 тис. грн., дистриб'юторів - 49 тис. грн. Загальна сума активів дилерів дорівнює 36872,5 тис. грн., а дистриб'юторів - 5012,0тис. грн. У складі всього капіталу дилерів власний капітал становить 26 454 тис. грн., а позиковий - 10 318 тис. грн. Склад капіталу дистриб'юторів такий: розмір власного капіталу - 3382 тис. грн., позикового - 1490 тис. грн.
Система розвитку продуктів/центрів дослідження і розвитку	Запропоновані заходи реалізуватимуться ВАТ “ВЗТА” власними силами за власні та позикові кошти. Ретельне фокусування на продукті та на процесі його виробництва, адже промислове призначення продукції обумовлює існування обох показників. Ретельний підбір проектів в умовах нестачі власних коштів. Запуск найпріоритетніших проектів (строк окупності не більше 3 років)
Організаційна система	Значну роль у реалізації маркетингової програми підприємства відіграють посередники (дилери, дистриб'ютори). Частка посередників становить близько 70% реалізації продукції заводу. На Україні працює 1 , дистриб'ютор, в Росії - 3, Білорусії - 1, країнах СНД - 20 дилерів ВАТ “ВЗТА”. При цьому посередники виконують такі функції: фізичне переміщення товарів до місць продажу; встановлення контактів із споживачами; проведення переговорів; стимулювання збуту. Підприємство сьогодні здебільшого використовує канали другого рівня.
Механізм виходу на ринок	Завод мав виробничі зв'язки з 80 головними постачальниками сировини і матеріалів та понад 500 споживачами. Продукцію постачали у 48 іноземних країн. Витрати на збут на ВАТ “ВЗТА” планують не методом прямого розрахунку, який є найбільш точним, а у відсотках до собівартості реалізованої продукції. Підприємство також реалізує продукцію у Казахстані та Узбекистані, країнах Прибалтики, Східної Європи, Туреччини. Продукція, яка випускає ВАТ “ВЗТА”, має сезонний характер купівлі. Зважаючи на це, для стабілізації надходжень коштів фахівців розробили систему стимулювання продаж, за використання якої насоси шестеренні купують великими партіями і взимку. При цьому головним стимулювальним заходом є впровадження системи дисконтних знижок. Так, оптові знижки становлять 3% у разі купівлі партії з 10 000 насосів, 5% - партії з 50 000 шт.; 10% - для партії у 100 000 шт. Також існує система функціональних знижок за виконання функцій представництва в регіонах: дестриб'ютори отримують 15-20% від вартості замовлення, дилери - 10%.

Для підтвердження доцільності та реальності побудованих елементів бізнес-моделі ВАТ «ВЗТА» скористаємось графічним та табличним матеріалом (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Обсяг реалізації насосів шестеренних на ринках збуту, тис. грн.

Ринок збуту	Роки
	2001	2002	2003
	сума	Питома вага, %	сума	Питома вага, %	сума	Питома вага, %
1. Україна - схід - південь - центр - захід	5054,1 1516,2 1010,8 1264,5 1263,6	30,0 9,0 5,8 7,5 7,7	7302,2 2057,9 1305,5 1748,1 1703,9	33,0 9,3 5,9 7,9 7,9	13000 3900 2600 3250 3250	32,0 9,7 6,4 8,1 7,8
2. Росія	8423,5	50,5	11506,6	52,0	22000	55,0
3. СНД та інші країни	1369,4	20,0	3319,2	15,0	5321,7	13,0
Усього:	16847	100,0	22128	100,0	40321,7	100,0

Простежимо в динаміці загальні обсяги реалізації за 2001-2003 рр. (див. рис. 2.1)

Рис. 2.1 Динаміка обсягів реалізації насосів шестеренних

ВАТ «ВЗТА» за 2001-2003 рр.

Як бачимо, ВАТ «ВЗТА» має перспективи розширення каналів збуту і як наслідок - збільшення обсягів реалізації. За допомогою рисунку 2.2 визначимо пріоритетність напрямку розширення ринку промислової продукції, яка виготовляється на ВАТ «ВЗТА», адже регіональна структура (на міжнародному та національному рівні) дозволить зробити відповідні висновки щодо доцільності запропонованого проекту.

Рис. 2.2 Регіональна структура обсягів реалізації насосів шестеренних на ринках збуту за 2001-2003 рр.

Як бачимо, найприорітетнішим є розширення каналів збуту в Росії, адже в структурі обсягів реалізації, їй належить більше ніж 50% ринку.

За статистичними даними підприємства, з урахуванням 2003 року, найбільшим споживачем основної продукції ВАТ “ВЗТА” є Росія. Економічний підйом промисловості та сільських господарств, а також отриманий урожай у 2003 році зумовив збільшення попиту (майже удвічі порівняно з попереднім роком).

У Росії зосереджені потужні підприємства, яким потрібні агрегати ВАТ “ВЗТА” для комплектації своєї продукції: тракторів, машин, дорожніх машин та іншої спеціалізованої техніки. На сьогодні встановлено та підтримуються зв'язки з Волгоградським, Челябінським, Чебоксарським тракторними заводами, Камським автомобільним заводом, Ярославським моторним заводом. Ринок Росії є найбільш перспективним і задовольняє попит російських сільськогосподарських підприємств, що потребують великої кількості насосів та гідроциліндрів для ремонту своєї техніки.

Вивчаючи прогнози збуту та місткість ринку України, можна стверджувати, що більшість шестеренних насосів виробництва ВАТ “ВЗТА” експортуватиметься, оскільки передбачуваний обсяг збуту ВАТ “ВЗТА” перевищує місткість національного ринку. Прогнозується, що підприємство розширюватиме збут своєї продукції у Росії, Польщі, Угорщині, Словаччині, Пакистані, Китаї.

Завдання №3

Фінансова стійкість є необхідною умовою стабільної, надійної діяльності ВАТ «ВЗТА» в ринковому економічному середовищі. Вона передбачає спроможність своєчасного і повного виконання зобов'язань ВАТ «ВЗТА» за розрахунками з бюджетом, споживачами, постачальниками, підрядниками, кредиторами, тобто можливість підприємства здійснювати всі потрібні грошові виплати і розрахунки. У світовій і вітчизняній практиці для фінансового аналізу стійкості становища підприємства використовують кілька груп показників, вибір яких залежить від цілей, що їх ставить перед собою фінансовий менеджер.

Розрізняють такі показники:

* управління фінансовим капіталом;

* інтенсивності використання капіталу;

* ефективності використання капіталу [5, с. 77].

Показники управління фінансовим капіталом. Характеризують фінансову стабільність підприємства і дають можливість визначити ймовірність виживання його на ринку. Розглянемо основні з них.

Коефіцієнт автономії. Визначається питомою вагою власного (акціонерного) капіталу підприємства в загальній сумі коштів (активів), авансованих йому для здійснення статутної діяльності :

(1)

Коефіцієнт автономії показує, наскільки підприємство незалежне від позикового капіталу. Вважається, що чим більшою є сума власних коштів підприємства, тим більша можливість упоратися з непередбачуваними ситуаціями, що виникають у ринковій економіці, і менше ризикують кредитори підприємства. Стабільно високе значення К_а підприємства свідчить про можливість одержання кредитів.

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

Коефіцієнт маневреності. Визначається сумою власного оборотного капіталу підприємства в загальній сумі власного капіталу.

(2)

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

У практиці вивчення економічного стану підприємства аналіз його фінансової стабільності, як правило, поєднується з аналізом структури власного та позикового капіталу і його зміни у звітному періоді, а також з аналізом раціональності вкладення капіталу в активи підприємства. В останньому випадку особливу увагу приділяють з'ясуванню суми відносного власного оборотного капіталу підприємства і його частки в загальній сумі власного капіталу. Цей показник називається коефіцієнтом маневреності й характеризує, наскільки інтенсивно підприємство залучає в обіг власні кошти.

У власному оборотному капіталі підприємства виокремлюють вкладення в мобільні кошти, які легко за короткий час можуть бути продані. Власні обігові кошти підприємства обчислюються як різниця між усім наявним оборотним капіталом і короткостроковими позиковими коштами (за балансом). У натурально-речовому аспекті оборотний капітал може бути представлений коштами (як готівковими, так і тими, що перебувають у банках на рахунках підприємства), ліквідними цінними паперами, запасами товарно-матеріальних цінностей, а також розрахунками з дебіторами.

За допомогою коефіцієнта маневреності можна визначити, яка частина власного капіталу підприємства не закріплена в цінностях іммобільного характеру, тобто таких, які неможливо за короткий час перевести на кошти. До іммобільних коштів зараховують будинки, споруди, устаткування, передавальні пристрої, довгострокові інвестиції, нематеріальні активи (права на землю, воду, природні ресурси). Отже, коефіцієнт маневреності є індикатором раціональності розміщення власного капіталу. Вважається, що значення коефіцієнта має бути досить великим, тобто власники, розпорядники підприємства мають дотримуватися паритетного принципу вкладення коштів у мобільні та іммобільні цінності [6, с. 137].

Для радянських підприємств було характерне менше значення коефіцієнта маневреності, ніж для підприємств ринкової економіки. Таке становище зумовлювалося кількома причинами. По-перше, повною відсутністю такого напряму інвестування капіталів, як цінні папери. По-друге, традиційним нехтуванням підприємствами потреби раціоналізації політики розміщення капіталів. Тривалий час ці поняття взагалі ігнорувалися в централізованій економіці. Важливість їх починають усвідомлювати тільки з переходом до ринкової економіки. Стимулюючим чинником тут стали і низькі темпи НТП у країні; керівництво підприємств не турбувало те, що “переобтяження” їх капіталу за рахунок нарощування вартості основних фондів створює передумови для збитковості підприємств через моральне старіння капіталу.

Високоліквідні кошти стають для підприємств гостродефіцитними тільки в умовах розвинених ринкових відносин. У ринковій економіці, де доводиться розраховувати не на державні, а на власні кошти, заморожування капіталу неприпустиме; підприємства змушені швидше маневрувати коштами.

Коефіцієнт покриття інвестицій К_п. Показує, яка частина інвестицій підприємства фінансується за рахунок власних коштів і довгострокових боргових коштів, тобто за рахунок стійких джерел.

Визначають цей коефіцієнт за формулою

(3)

Де К_д.з -- сума капіталу за довгостроковими зобов'язаннями;

А_заг -- загальна сума активів.

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

Ризик інвестицій у фірму тим менший, чим ближчий цей показник до одиниці. Однак вижити в умовах жорсткої конкурентної боротьби неможливо без залучення боргового капіталу. У практиці західних країн нормальним значенням цього коефіцієнта є 90%, а тривогу викликає зменшення його до 75%.

Коефіцієнт позикових коштів в активах К_пк визначається питомою вагою позикових коштів в активах підприємства, тобто часткою активів підприємства, профінансованих кредиторами:

(4)

де ПК_заг -- загальна сума позикових коштів за зобов'язаннями.

Підприємства, фірми з агресивною політикою намагаються максимізувати цей показник, сподіваючись на високі прибутки. Прийнятне максимальне значення цього коефіцієнта становить 0,3-1.

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

Частка довгострокової заборгованості в капіталі Уд₃. За допомогою цього показника можна оцінити частину активів підприємства, що фінансується за рахунок залучення позикових коштів. Оскільки довгострокові угоди за лізингом покладають на підприємство обов'язок зробити ряд фіксованих платежів, то вартість зобов'язань за лізингом включається до загальної суми довгострокового боргу. Дивіденди за привілейованими акціями також можна подати у вигляді фіксованих виплат, тому їх так само зазвичай відносять до довгострокових зобов'язань. Водночас привілейовані акції є власним капіталом підприємства і разом із звичайними акціями включаються в його загальний акціонерний капітал. Цей показник визначають за формулою

(5)

де ПК_дб.з -- сума позикових коштів за довгостроковими борговими зобов'язаннями.

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів. Розраховують його як відношення позикових коштів до власного капіталу підприємства. Він показує, скільки позикових коштів підприємство залучає на 1 грн. вкладених в активи власних коштів і характеризує фінансову незалежність підприємства від залучення позикових коштів. Підприємства з низьким рівнем боргу мають нижчий рівень ризику, але менші можливості успішної діяльності. Зазвичай підприємства в умовах спаду економіки намагаються мати низький рівень боргу, але підвищують його при піднесенні економіки. Небезпечним для фінансової стабільності підприємства є велике значення цього показника (близько одиниці) за низької обіговості активів підприємства [4, с. 128].

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

Показники інтенсивності використання капіталу. Характеризують інтенсивність використання оборотного капіталу підприємства, ефективність управління підприємством своїми активами. Розглянемо основні з них.

Коефіцієнт обіговості чистого оборотного капіталу К_{об q к.} Визначається як відношення чистого оборотного капіталу до загальних активів підприємства. Чистий оборотний капітал -- це різниця між поточними активами і короткостроковими зобов'язаннями. За допомогою цього показника можна оцінити загальну суму коштів підприємства. За відношенням чистого оборотного капіталу до загальної суми активів підприємства оцінюють ефективність використання активів підприємства. Визначають цей показник так:

(6)

де -- сума поточних активів;

-- сума коштів за короткостроковими зобов'язаннями.

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

Коефіцієнт обіговості оборотного капіталу К_{об к.} Вимірюється відношенням виторгу до чистого оборотного капіталу.

За допомогою цього показника можна оцінити рівень використання оборотного капіталу.

Визначають цей коефіцієнт за формулою:

(7)

де B_чп -- чистий виторг від продажів;

К_об -- середньорічний чистий оборотний капітал.

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:



Коефіцієнт обіговості товарних запасів К_{обіг т з.} Визначається діленням чистого виторгу від продажів товарів і послуг на середньорічну вартість товарно-матеріальних запасів (В_{т. м. з}):

(8)

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

Висока обіговість товарно-матеріальних запасів зазвичай свідчить про ефективність управління активами, однак при цьому збільшується ризик дефіциту запасів.

Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості. Показує, наскільки швидко підприємство одержує платежі за рахунками дебіторів. Цей показник визначається так:

 (9)

де Дз -- середньорічна сума дебіторської заборгованості.

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

Низьке значення цього показника свідчить про те, що відділ, який займається дебіторською заборгованістю, працює ефективно. Однак це може також вказувати на невиправдано жорстку кредитну політику і можливі труднощі в реалізації продукції в майбутньому.

Показник обіговості кредиторської заборгованості. За його допомогою можна оцінити управління кредиторською заборгованістю. Обчислюють цей показник діленням вартості купівель підприємства на середню суму кредиторської заборгованості. Оскільки вартість купівель не відображається у звітності підприємств, в аналізі використовують інший показник: собівартість реалізованої продукції плюс зміна розміру товарно-матеріальних запасів за звітний період.

Якщо кількість днів у звітному періоді поділити на показник обіговості кредиторської заборгованості, то можна одержати термін її погашення.

Показники ефективності використання капіталу. Визначаються через показники прибутку і рентабельності. Прибуток і рентабельність -- результат великої кількості фінансових рішень. У розрахунку показників прибутку можуть використовувати різні модифікації показника прибутку. Це дає можливість виявити не тільки ефективність капіталу, а й оцінити інші його особливості. Наприклад, якщо рентабельність розрахувати за валовим прибутком, можна судити, наскільки підприємству вдасться використати ціновий чинник як спосіб підвищення ефективності.

Коефіцієнти різних модифікацій прибутку показують комбінований ефект управління активами і фінансовим капіталом. Розглянемо основні з цих показників.

Коефіцієнт мінливості прибутку К_{мін п.} Визначає і вимірює коливання прибутку від середнього його значення. Обчислюють його так:

(10)

де П_заг -- загальний річний прибуток до сплати відсотків і податків;

П_сер -- середній прибуток.

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

Порівнюючи значення цього показника за кілька років, можна оцінити стабільність фінансового становища підприємства. Доцільно використовувати цей показник і при оцінюванні допустимого рівня боргу, тому що в разі меншого коливання прибутку рівень боргу може бути відносно вищий.

Прибуток на інвестований капітал П_інв. Показує віддачу на інвестований капітал. Розраховують його так:

 (11)

де П -- чистий прибуток після відрахування податків і відсотків;

Р - сума відсотків;

Б -- сума боргу підприємства [1, с. 37].

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

Прибуток на власний (акціонерний) капітал К_пвк. Визначають за допомогою коефіцієнта, що характеризує ефективність інвестицій у власний капітал:

(12)

де В_вк -- середньорічна вартість власного капіталу підприємства.

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

Прибуток на активи підприємства К_{п а.} Розраховують діленням чистого прибутку після відрахування суми податків на сукупні активи:

(13)

Цей показник багато економістів вважають найкращим індикатором спроможності підприємства використовувати активи. Прибуток на активи, розрахований за наведеною формулою, іноді дає збої, якщо порівнюються підприємства з різною структурою капіталу. Причина полягає в тому, що чим більші відсотки платить підприємство, тим менша сума оподатковуваного прибутку. Щоб “очистити” цей показник від розбіжностей у структурі капіталу, формулу дещо змінюють:

(14)

Визначимо для ВАТ «ВЗТА»:

Висновки: Протягом останніх років ВАТ “ВЗТА” працює досить успішно, розширюючи ринки збуту своєї продукції. Щорічно зростає сума коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, а також розмір функціонувального капіталу (власних оборотних коштів). Показники ліквідності мають стійку тенденцію до зростання; збільшується частка оборотних коштів в активах підприємства. Показники фінансової залежності ВАТ “ВЗТА”, навпаки, поступово знижуються.

Викликає серйозне занепокоєння суттєве зниження прибутку ВАТ “ВЗТА” у 2003 році. Тоді відчутно скоротився дохід від реалізації продукції, що і виявилось основною причиною погіршення всіх показників прибутковості підприємства. Досліджуване підприємство сьогодні здебільшого використовує канали другого рівня.

Отже, ВАТ “ВЗТА” має проблему - як стабілізувати власні прибутки та забезпечити приплив капіталу, потрібний йому для подальшого розвитку.

Завдання №4

Товарорух - це діяльність підприємства, пов'язана з плануванням, практичною реалізацією і контролем за фізичним переміщенням готових виробів від місця їх виготовлення до споживачів з метою задоволення їх потреб і запитів на отримання прибутків. У сфері товароруху виникають чисті збутові витрати, пов'язані з актами купівлі-продажу, зміною форм вартості, транспортуванням продукції. Облік збутових витрат системи товароруху доцільно організувати за такими сегментами:

-- асортименті групи;

-- регіональні представництва;

-- групи клієнтів;

-- канали розподілу [1, с. 64].

Витрати, що виникають внаслідок збуту продукції можна поділити на прямі та непрямі. Прямі - безпосередньо відносять на сегмент, непрямі - розподіляють між сегментами на основі обраної бази (див. рис. 4.1).

Зауважимо, що практика розподілу збутових витрат, яка сталася на ВАТ “ВЗТА” - пропорційно до виробничої собівартості готової продукції або ж виручки від реалізації продукції, має ряд недоліків:

- розподіл збутових витрат пропорційно до виробничої собівартості призводить до того, що матеріало - і трудомістка продукція стає ще дорожчою за рахунок включення до її вартості більшої частини непрямих накладних витрат;

- розподіл збутових витрат пропорційно до загальної вартості реалізації, маючи на меті рівномірно віднести витрати на групи реалізованої продукції на основі визначеного коефіцієнта розподілу, сприяє збільшенню вартості, хоча насправді витрати на складування та транспортування цієї продукції можуть бути незначними.

Рис 4.1 Розподіл збутових витрат [2, с. 152]

Практика розподілу збутових витрат пропорційно до загальної вартості реалізації доцільно застосовувати адже на ВАТ “ВЗТА” є продукція, яка, окрім, значних виробничих витрат, потребує додаткових особливих умов зберігання або транспортування. У всіх інших випадках економічно обґрунтованим є розподіл збутових витрат, особливо витрат на складування, між групами продукції на основі використання натуральних показників обсягів реалізації - кількість штук, упаковок, вага продукції.

Розподіл непрямих транспортних витрат між географічними ринками збуту можна проводити, виходячи з питомої ваги кількості продукції, реалізованої на даному ринку. Для збільшення точності віднесення вказаних витрат на ринкові сегменти, рекомендовано використовувати за базу розподілу величину прямих витрат на транспортування, а на групи продукції - кількість отриманих замовлень оскільки величина витрат на збут більше залежить від кількості відвантажень і перевезень, ніж від кількості реалізованої продукції.

Величину кількості отриманих замовлень на продукцію пропонуєтьсяо використовувати і для розподілу витрат на управління збутовою діяльністю між ринковими сегментами, проте при складанні кошторису збутових витрат ВАТ “ВЗТА” розподіл витрат відділу збуту, який організований за географічним принципом, здійснимо на основі прямих витрат (див. табл. 4.1). Ця база розподілу в даному випадку є більш економічно обґрунтованою. Тобто, при розподілі збутових витрат, окрім загальних рекомендацій необхідно враховувати специфіку кожного підприємства.

Таблиця 4.1

Кошторис збутових витрат на 1 півріччя 2004 року ВАТ “ВЗТА”

Функціональний вид збутових витрат	Регіональні сегменти збуту	Разом
	східний	західний	південний
1. Витрати на складування продукції	6792	2210	6621	22095
2. Витрати на пакування продукції	13257	1132	3396
3. Витрати, пов'язані з транспортуванням продукції	30677	4017	52540	87234
4. Витрати на управління збутовою діяльністю	24103	3835	12051	39989
5. Інші збутові витрати	14292	6574	1096	21962
РАЗОМ:	89121	17768	75711	182600

Кошторис збутових витрат відображає обсяг і характер маркетингових зусиль, що зумовлюють отримання бюджетної виручки від продажу. Кошторис збутових витрат, складений у розрізі елементів діяльності, центрів відповідальності є ефективним засобом контролю, визначаючи ці результати, яких чекають від менеджера кожного центру відповідальності.

Велику питому вагу в собівартості промислової продукції мають витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, на паливо та електроенергію для технологічних потреб. Їх відносять до предметів праці.

Раціональне використання предметів праці - важливий резерв зростання обсягу, зниження собівартості і підвищення ефективності виробництва.

Висновки

У наслідок руйнування усталених економічних зв'язків, посилення тиску з боку іноземних конкурентів, браку коштів у сільгоспвиробників та низки інших негативних обставин відбувався різкий спад обсягів виробництва сільгосптехніки. ВАТ “ВЗТА” почало відчувати проблеми зі збутом своєї продукції. потреба у якій, здавалось би, є невичерпною Погіршився ряд фінансових показників, а головне - зменшувався прибуток. Підприємство. залишаючись лідером на ринку, не тільки не розвивається та не відчуває припливу капіталу, але й опинилося на межі його відтоку. Визначено, що є доцільним прийняття рішення збільшити обсяг фінансування процесів просування продукції, активізацію реклами, стимулювання збуту.

У собівартості продукції ВАТ “ВЗТА” розмір витрат на сировину, основні й допоміжні матеріали визначається асортиментом продукції, характером виробництва і становить на підприємствах легкої промисловості 70 - 90% собівартості одиниці продукції. Проблема зниження матеріальних витрат у собівартості продукції є подвійною. З одного боку, зменшується кількість використаних у процесі виробництва на одиницю продукції предметів праці, а з другого - кількість авансованих для господарської діяльності підприємства оборотних коштів

Ефективним засобом контролю виконання бюджетів збуту, є їх порівняння з даними, отриманими в аналітичній бухгалтерії ВАТ “ВЗТА”. Аналітичний облік процесу збуту досить трудомісткий, тому ця ділянка обліку на більшості швейних підприємств автоматизована. Використання ЕОМ на ВАТ “ВЗТА” не тільки зменшуватиме витрати ручної праці, підвищуватиме оперативність даних з обміну готової продукції, її реалізації, заборгованості за реалізовану продукцію, але й дасть змогу вдосконалювати організацію і методику обліку, ефективніше управляти збутом продукції. АРМ з обліку процесу збуту тісно взаємопов'язане з АРМ “Управління збутовою діяльністю”.

Використана література

1. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: навч. посібн. - К.: КНЕУ, 2000. - 412с.

2. Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посібн. - К.: КНЕУ, 2000 - 148с.

3. Логістика: Учебн. пос. / под ред. Б.А.Аникина. - М.: ИНФРА-М - м., 1999. - 327с.

4. Немцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: навч. посібн. - К., 2001. - 560с.

5. Сергеев В.И. Логистика в бизнесе: Учебник. - М.:ИНФРА-М, 2001. - 608с.

6. Сливоцький А. Міграція капіталу: як у замислах на кілька років випередити своїх конкурентів: пре. з англ. - К.: Університетське вид-во “Пульсари”, 2001. - 296 с.