Важливим етапом у функціонуванні фінансів підприємницьких структур є розподіл доходу.

Ринкова економіка характеризується багатоукладністю господарювання. Тут репрезентовано різні форми власності: державну, колективну, приватну. Створюються також підприємства різних організаційно-правових форм господарювання: орендні, акціонерні, кооперативні, колективні, спільні, індивідуальні та інші. Наявність різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання впливає на організацію фінансів.

Це проявляється в процесі формування капіталу (статутного фонду), розподілу прибутку, утворення грошових фондів, внутрішньовідомчого розподілу коштів, у взаємовідносинах з бюджетом тощо.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 4. ФІНАНСИ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

1. Сутність фінансів підприємств, їх функції та принципи організації.

2. Виторг від реалізації продукції, робіт та послуг, його розподіл. Економічний зміст прибутку.

З Основні засоби і обігові кошти підприємств, їх економічна суть, склад і організація.

4. Фінансовий стан підприємства.

5. Фінанси підприємств матеріальної сфери.

6. Фінанси державних підприємств і організацій.

7. Особливості фінансових відносин на підприємствах різних форм власності і господарювання:

8. Приватизація: фінансовий аспект.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Визначення поняття «фінанси підприємницьких структур.

2. Які взаємовідносини належать до зовнішніх фінансових відносин?

3. Які фінансові відносини обслуговуються внутрішніми грошовими потоками?

4. Якими фінансовими категоріями характеризується функціонування підприємств?

5. Що означають фінансові ресурси підприємства?

6. Які є види фінансових ресурсів підприємства?

7. Чи є прибуток формою фінансових ресурсів?

8. Амортизаційні відрахування як вид цільових фінансових ресурсів.

9. Форми бюджетних асигнувань.

10. Кредити як фінансовий ресурс.

11. Витрати підприємства: фінансовий і податковий аспект.

12. Доходи підприємства від різних видів діяльності.

13. Що є показниками фінансових результатів діяльності підприємства?

14. Яким чином на організацію фінансів підприємства впливають організаційно-правові форми господарювання й галузева специфіка виробництва?

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Найважливішими принципами підприємницької діяльності є:

а) вільний вибір діяльності;

б) вільне розпорядження прибутком;

в) вільний найм робітників;

г) вільний вибір постачальників;

д) вільне встановлення норм амортизаційних відрахувань;

є вільне встановлення витрат, що входять у собівартість продукції;

ж) вільний вибір податкових зобов'язань.

2. Підприємницькою діяльністю не мають права займатися:

а) державні службовці;

б) військові;

в) особи віком до 21 року;

г) народні депутати;

д) особи пенсійного віку;

є) працівники освіти.

3. Державне регулювання підприємницької діяльності здійснюється через:

а) податкову політику;

б) економічні та соціальні державні програми;

в) договори на виконання робіт для державного замовлення;

г) цінову політику.

4. Комерційний розрахунок передбачає:

а) перелік фондів підприємства, які формуються з прибутку;

б) повну самостійність суб'єктів господарювання;

в) своєчасне виконання зобов'язань перед бюджетом;

г) одержання максимального прибутку при мінімальних затратах;

д) наявність бюджетних трансфертів.

5. Статутний капітал підприємства - це:

а) сукупність вкладів (у грошовому і матеріальному вираженні) учасників або власників у майно підприємства;

б) сукупність вкладів (у грошовому вираженні) учасників або власників у майно підприємства;

в) майно підприємства, яке формується в процесі його фінансово-господарської діяльності.

6. Капітал підприємства - це фінансові ресурси, що:

а) направляються на споживання;

б) направляються на розвиток виробничо-торгового процесу;

в) направляються на утримання і розвиток об'єктів соціальної сфери;

г) залишаються в резерві

7. До нематеріальних активів відносяться:

а) книги;

б) грошові перекази в дорозі;

в) репутація фірми;

г) акції.

8. Визначте джерело грошових коштів для виплати дивідендів за привілейованими акціями при нестачі прибутку для такої виплати у акціонерного товариства:

а) випуск нових акцій;

б) випуск облігацій;

в) резервний фонд.

9. Прибуток-це:

а) частина реалізованого додаткового і необхідного продукту;

б) фінансовий результат основної діяльності підприємства;

в) кошти, отримані від фінансових інвестицій;

г) фінансовий результат основної та інших видів діяльності підприємства.

10. Прибуток виконує такі функції:

а) розподільчу;

б) контрольну;

в) стимулюючу;

г) оціночну.

11 . Фактори, що не впливають на обсяг прибутку від реалізації продукції:

а) зниження собівартості продукції;

б) зміна обсягу нарахованих амортизаційних відрахувань;

в) підвищення ставок акцизного збору;

г) зниження ставки податку на додану вартість на продукцію підприємства;

д) збільшення обсягів реалізації продукції.

12. Витрати, які не відносяться до собівартості продукції:

а) відсотки, сплачені за банківський кредит;

б) амортизаційні відрахування, пов'язані 3 прискореною амортизацією основних засобів;

в) витрати на заробітну плату і премії;

г) відсотки, сплачеш за банківські кредити, не повернені у встановлений термін;

д) відрахування на обов'язкове пенсійне страхування.

13. Прибуток для цілей оподаткування податком на прибуток визначається:

а) виручка від реалізації продукції мінус собівартість продукції;

б) валові доходи підприємства мінус валові витрати підприємства мінус амортизаційні відрахування;

в) скоригований валовий дохід мінус валові витрати мінус амортизаційні відрахування;

г) валові доходи підприємства мінус валові витрати підприємства.

14. Валовий дохід підприємства - це:

а) сума доходів від усіх видів діяльності підприємства, отриманих протягом певного періоду в грошовій формі як на території України, так і за її межами;

б) сума доходів від усіх видів діяльності підприємства, отриманих протягом певного періоду в грошовій і матеріальній формах як на території України, так і за її межами;

в) сума доходів від усіх видів діяльності підприємства, отриманих протягом певного періоду в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах на території України;

г) сума доходів від усіх видів діяльності підприємства, отриманих протягом певного періоду в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

15. Скоригований валовий дохід отримується шляхом зменшення валового доходу підприємства на:

а) суми витрат на підготовку, організацію та ведення виробництва;

б) суми акцизного збору, податку на додану вартість, отриманих підприємством в складі ціни реалізації продукції;

в) суми отриманих прямих інвестицій;

г) суми витрат на поліпшення основних засобів у межах 5% балансової вартості на початок звітного року;

д) суми внесених податків і зборів;

е) суми надмірно сплачених податків і зборів, що повертаються з бюджету.

16. Поріг рентабельності підприємства - це:

а) величина виручки від реалізації продукції, при якій підприємство вже не має збитків, але ще і не має прибутків;

б) відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості;

в) відношення валової маржі до прибутку від реалізації;

г) відношення прибутку від реалізації до валової маржі;

д) різниця між виручкою від реалізації і запасом фінансової міцності.

ТЕМА 5. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Державні фінанси - це складова фінансової системи держави, її центральна сфера, через яку здійснюється впливдержави на економічний і соціальний розвиток.,

За своєю економічною сутністю державні фінанси - це сукупність розподільно-перерозподільних відносин, що виникають у- процесі формування і використання фінансових ресурсів Держави; призначених -для- забезпечення виконання державою^гпокладених на неї функцій.

У цьому визначенні ключовим елементом виступають відносини. Якщо ж за основу брати результати фінансової діяльності, то фінанси держави можна розглядати чисто із фіскальних позицій виконання державою своїх функцій. Саме такий підхід домінує у сучасній західній літературі.

З допомогою державних фінансів держава розподіляє і перерозподіляє значну частину валового внутрішнього продукту, який є головним об'єктом фінансових відносин. Суб'єктамиі державних фінансів, з одного боку, є держава, з іншого - населення і суб'єкти господарювання. В Україні державні фінанси як провідна сфера фінансової системи держави: опосередковують майже 80 % усіх фінансових ресурсів і охоплюють різноманітні фінансові інституції, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність. До складу державних фінансів включають: сукупність усіх бюджетів держави; централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення; фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності; державний кредит; державне особисте і майнове страхування

Функціонування державних фінансів невіддільне від держави. Їх необхідність зумовлена тим,.що за будь-якого типу економічної системи основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб; які не можуть бути задоволені через ринковий механізм, тобто .через попит і пропонування, а також особисто кожним громадянином з огляду на :відповідні об'єктивні причини. До цих потреб належать, зокрема, структурна перебудова економіки, захист навколишнього середовища, оборона; правопорядок, проведення фундаментальних наукових досліджень,: загальна освіта, підготовка кадрів; соціальне забезпечення ; й страхування, охорона здоров'я тощо. Виходячи з цього держава будує свою фінансову політику, визначаючи рівень втручання у господарську діяльність виробничих структур і соціального забезпечення своїх громадян. Від цих факторів залежить, яка частка валового внутрішнього продукту має зосереджуватися у фінансових інституціях, створюваних державою.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА: ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ

1. Державні фінанси: сутність та характерні риси.

2. Структура державних фінансів України.

3. Правові та організаційні засади державних фінансів.

4. Система державних доходів.

5. Система державних видатків.

6. Грошові потоки сфери державних фінансів

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. У чому полягає економічна сутність державних фінансів?

2. Які ланки включають державні фінанси?

3. 3 Яким чином держава може впливати на розподіл фінансових ресурсів?

4. Що являють собою державні доходи і державні видатки?

5. У чому полягають відмінності між поточними видатками і видатками на розвиток?

Які існують форми фінансування державних витрат?

6. Які державні видатки пов'язані із функціями держави?

7. Що таке менеджмент державних фінансів?

Тема 6. БЮДЖЕТ ТА БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Вивчаючи цю тему, студент повинен збагнути сутність бюджету як фінансової категорії, його призначення, місце і роль у загальній системі фінансових відносин, ознайомитись із бюджетним устроєм і бюджетною системою України, бюджетним процесом. Розкриваючи поняття <<бюджет>>, доцільно відобразити одночасно три його найважливіші характеристики: форму, матеріальний зміст та економічну природу.

Слід підкреслити, що бюджет розглядається як самостійна економічна категорія. Ця категорія, будучи частиною фінансів, характеризується тими ж ознаками, що притаманні фінансам у цілому, але одночасно має свої особливості, які відрізняють її від інших сфер і ланок фінансових відносин, а саме:

1) бюджет є особливою економічною формою перерозподільчих відносин, пов'язаних із вилученням частки національного доходу державою, і використанням її з метою задоволення потреб усього суспільства та окремих адміністративно-територіальних формувань;

2) за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу, рідше -- національного багатства, між окремими галузями народного господарства, адміністративно-територіальними формуваннями, сферами суспільної діяльності;

3) пропорції бюджетного перерозподілу вартості більшою мірою, ніж в інших ланках фінансової системи, визначаються потребами розширеного відтворення в цілому і завданнями, які стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

4) сфера бюджетного розподілу посідає центральне місце у складі державних фінансів, що зумовлено ключовим значенням бюджету порівняно з іншими ланками.

Звідси можна зробити висновок щодо специфічного суспільного призначення бюджету -- задоволення потреб суспільства та його адміністративно-територіальних формувань.

Необхідно виділяти і розрізняти поняття <<бюджет >>, <<бюджетний механізм >>, <<бюджетна політика >>, <<бюджетна система >>, <<бюджетний устрій >>, <<бюджетний процес >>, <<бюджетне регулювання >>, <<бюджетні права >>.

За своєю економічною сутністю бюджет -- це грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, та юридичними фізичними особами -- з іншого, в процесі перерозподілу національного доходу (частково і національного багатства) у зв'язку із формуванням і використанням бюджетного фонду, призначеного для фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів, потреб оборони і державного управління.

Сутність бюджету як економічної категорії реалізуються через розподільну (перерозподільну) і контрольну функції. Завдяки розподільній функції відбувається концентрація грошових коштів у руках держави та їх використання з метою задоволення загальносуспільних потреб. Контрольна функція дозволяє дізнатись, наскільки своєчасно й повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, якими фактично є пропорції у розподілі бюджетних коштів, чи ефективно вони використовуються. Основу контрольної функції складає рух бюджетних ресурсів, який відображається у відповідних показниках бюджетних надходжень і видатків.

Зміст цих функцій, сфера та об'єкт їхньої дії характеризують специфіку бюджету як економічної категорії. Так, зміст розподільної функції бюджету визначається процесами перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами суспільного виробництва. Жодна інша ланка фінансової системи не здійснює такого різноманітного і багаторівневого перерозподілу коштів, як бюджет. Сфері дії розподільної функції визначається тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва.

Специфіка контрольної функції бюджету полягає в тому, що бюджет об'єктивно -- через формування і використання фонду грошових коштів держави -- відображає економічні процеси, які відбуваються в структурних ланках економіки.

Використання бюджету як економічного інструменту управління економікою знаходить своє відображення в бюджетному механізмі, який створює держава.

Бюджетний механізм -- це сукупність конкретних форм бюджетних відносин, методів мобілізації і витрачання бюджетних коштів. Через бюджетний механізм держава регулює економіку, стимулює виробничі й соціальні процеси. До бюджетних методів регулювання економічних і соціальних процесів відносяться:

1) податки, які впливають на розвиток виробництва товарів, попит і пропозицію на них;

2) бюджетне фінансування загальнодержавних програм, що забезпечують розширення виробництва і вдосконалення його структури, розвиток соціальної сфери, соціальний захист громадян;

3) фінансова підтримка окремих галузей і підприємств для вирівнювання економічних умов їх функціонування або прискореного розвитку (через субвенції, пільгові, безпроцентні кредити тощо);

4) створення за рахунок бюджетних коштів спеціальних фондів, резервів для запобігання диспропорціям у розвитку економіки.

Необхідно також звернути увагу на те, що бюджетний механізм є активним інструментом реалізації бюджетної політики. Тому перехід на ринкові відносини, зміни, які відбуваються в пріоритетах бюджетної політики, потребують радикальних змін і в бюджетному механізмі.

Для виконання своїх функцій державні органи на всіх рівнях управління повинні мати у своєму розпорядженні відповідні фінансові ресурси. 3 цією метою у державі створюється розгалужена мережа бюджетів, що забезпечують акумуляцію грошових коштів регіонів для фінансування їхнього господарства, соціальної сфери, благоустрою, утримання місцевих органів законодавчої та виконавчої влади тощо. Сукупність бюджетів окремих адміністративно-територіальних формувань, яка базується на економічних відносинах і правових нормах, представляє собою бюджетну систему.

У процесі формування і використання коштів окремих видів бюджетів, їх збалансування виникають фінансові відносини, регламентовані законодавством. Організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв'язок окремих ланок бюджетної системи, бюджетний процес і бюджетні права органів законодавчої і виконавчої влади -- це елементи бюджетного устрою. Бюджетний устрій різних країн залежить від державного устрою, територіально-адміністративного поділу, рівня розвитку економіки та деяких інших специфічних особливостей кожної держави.

Головними принципами бюджетного устрою є єдність і самостійність усіх бюджетів, їх повнота, реальність і гласність. Доходи бюджетів кожного рівня формуються відповідно до податкового і бюджетного законодавства, а розподіл окремих джерел доходів між бюджетами різного рівня здійснюється за допомогою бюджетного регулювання.

Бюджетне регулювання представляє собою частковий перерозподіл фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів. Основними методами бюджетного регулювання є:

1) нормативи відрахувань до місцевих бюджетів від регулюючих загальнодержавних податків та обов'язкових платежів;

2) бюджетні дотації місцевим бюджетам нижчого рівня;

3) бюджетні субсидії і субвенції.

Бюджетне регулювання є складником бюджетного процесу, що представляє собою регламентований законом порядок складання, розгляду, затвердження і виконання державного й місцевих бюджетів. Права, якими згідно із Конституцією і законами України, що регулюють бюджетний процес, наділені органи законодавчої і виконавчої влади на всіх етапах бюджетного процесу, мають назву бюджетних прав. Складання і виконання бюджету є функцією органів виконавчої влади; розгляд, затвердження і контроль за виконанням бюджету -- функцією Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАННЯТЬ

Тема 6. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

1 Поняття та зміст бюджету. Функції бюджету. Специфічні ознаки бюджетних відносин.

2. Соціально-економічна сутність і значення державного бюджету

3 Місце і значення бюджету в загальній системі фінансових відносин

4 Бюджетний механізм.

5. Бюджетний дефіцит: причини виникнення, методи покриття та шляхи подолання.

6. Основні завдання бюджетної політики України на сучасному етапі.

7 Бюджетний устрій і бюджетна система України. Принципи бюджетного устрою.

8 Види бюджетів України. Розподіл доходів та видатків між ланками бюджетної системи

9 Бюджетний процес Порядок складання, розгляду і затвердження проектів бюджетів.

10. Виконання бюджетів. Касове виконання. Звіт про виконання бюджетів.

11. Удосконалення бюджетного планування і бюджетного регулювання.

12. Бюджетні права державних органів законодавчої і виконавчої влади.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Визначить сутність та вкажіть на основні принципи бюджету.

2. Вкажіть і розкрийте сутність основних функцій бюджету.

3. Визначить поняття бюджетного устрою і бюджетної системи.

4. Розкрийте структуру бюджетної системи.

5. Вкажіть основні принципи бюджетного устрою.

6. Що таке бюджетне регулювання? Способи його здійснення.

7. Розкрийте поняття дотація, субвенція.

8. Дайте визначення бюджетного процесу. Назвіть етапи бюджетного процесу.

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. З наведених відповідей визначить основні функції бюджету:

фіскальна, контрольна;

регулююча, контрольна;

фіскальна, розподільча, контрольна;

розподільча, контрольна, забезпечення існування держави.

2. Що, на вашу думку, є строком дії бюджету?

бюджетний рік;

бюджетний процес;

бюджетний період;

бюджетне право.

3. Дайте визначення державного бюджету з наведених відповідей:

кошторис витрат держави;

державна казна;

план створення загальнодержавних фондів;

план створення і використання загальнодержавних фінансів.

4. Як називається організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи?

бюджетна класифікація;

бюджетний контроль;

бюджетне планування;

бюджетний устрій.

5. Дольова участь вищестоящого бюджету в цільових заходах нижчестоящого називається:

субсидія;

дотація;

субвенція;

зарахування в дохід нищестоящого бюджету частини доходів вищестоящого;

6. Грошові кошти, які видаються з вищестоящого бюджету нищестоящому у твердій сумі для покриття касового розриву називаються:

субсидія;

дотація;

субвенція;

зарахування в дохід нищестоящого бюджету частини доходів вищестоящого;

7. Вкажіть засіб бюджетного регулювання при якому встановлюється відсоток відрахувань від загальнодержавних податків.

субсидія;

дотація;

субвенція;

зарахування в дохід нищестоящогобюджету частини доходів вищестоящого;

8. Як називається регламентована діяльність державних органів по складанню, розгляду, затвердженню та виконанню бюджету?

бюджетне планування;

бюджетний устрій;

бюджетний процес;

бюджетне право.

9. Проект зведеного бюджету України складає:

Кабінет Міністрів України;

Міністерство фінансів України;

Верховна Рада;

Президент.

10. Бюджетний устрій ґрунтується на принципах:

єдності;

повноти;

гласності;

всі відповіді вірні.

Тема 7. ДОХОДИ Й ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Оскільки функціонування бюджету відбувається з допомогою особливих економічних форм -- доходів і видатків, слід розглянути економічну сутність цих категорій і форми їх прояву. Але перш за все необхідно з'ясувати відмінності в поняттях «державні доходи» і «доходи державного бюджету», «державні видатки» і «видатки державного бюджету».

Державні доходи представлені тією частиною фінансових відносин, яка пов'язана із формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави і державних підприємств. При цьому фінансові ресурси, акумульовані державою, відносяться до централізованих, а ті, що залишаються у розпорядженні державних підприємств, є децентралізованими. Доходи бюджету посідають чільне місце у складі централізованих державних доходів.

Державні видатки -- це частина фінансових відносин, обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів держави. Складаються державні видатки з прямих витрат держави, які здійснюються через систему бюджетних і позабюджетних фондів, і витрат державних підприємств, організацій, установ.

Доходи і видатки бюджету -- це об'єктивні категорії, кожна з яких має специфічне суспільне призначення: доходи служать фінансовою базою діяльності держави, видатки задовольняють загальнодержавні потреби.

Доходи бюджету виражають економічні відносини, які виникають у держави з юридичними і фізичними особами в процесі формування бюджетного фонду країни.

Видатки бюджету -- це економічні відносини, які виникають у зв'язку із розподілом фонду грошових коштів держави і його використанням за галузевим, цільовим і територіальним призначенням.

Формою прояву категорії «доходи бюджету» служать різні види платежів підприємств, організацій і населення в бюджет, а їх матеріальним втіленням -- грошові кошти, які мобілізуються в бюджет.

Характеризуючи економічну сутність категорії «доходи бюджету», необхідно звернути увагу на те, що бюджетні доходи, з одного боку, є результатом розподілу вартості суспільного продукту між різними учасниками відтворювального процесу, а з іншого -- виступають об'єктом подальшого розподілу сконцентрованої у руках держави вартості.

Склад бюджетних доходів, форми мобілізації грошових коштів у бюджет залежать від системи і методів господарювання, а також від економічних задач, які вирішуються суспільством. Так, країни з ринковою економікою доходи своїх бюджетів формують, в основному, за рахунок податків. Категорія «видатки бюджету» проявляється через конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований як кількісно, так і якісно. Якісна характеристика дозволяє встановити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна -- їх величину.

Витратна частина бюджету відзначається різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних програм (інвестиційних, економічних, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури тощо). Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств для фінансової підтримки фермерських господарств, малих підприємств, житлового господарства тощо. Бюджет відіграє також важливу роль у соціальному захисті громадян, розвиткові невиробничої сфери. Частину бюджетних коштів держава направляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління та ін.

Необхідно пам'ятати, що за сухими цифрами бюджету стоїть реальне життя. Нині бюджет України перебуває в тяжкому стані, віддзеркалюючи економічне і соціальне становище суспільства. У результаті незбалансованості економіки, спаду виробництва, зниження доходів і різкого зростання видатків виникає бюджетний дефіцит.

До недавнього часу у вітчизняній економічній науці переважав негативний погляд на бюджетний дефіцит -- він розглядався тільки як негативне явище, притаманне лише бюджетам капіталістичних держав. Цим пояснюється практична відсутність глибоких наукових розробок щодо причин гранично допустимої межі й соціально-економічних наслідків бюджетного дефіциту. Ще Дж. М. Кейнс обґрунтував можливість допущення випереджаючого росту державних видатків над доходами на окремих етапах розвитку суспільства. Світова практика свідчить, що величина бюджетного дефіциту не повинна перевищувати гранично допустиму межу, визначену 2--3% валового національного продукту. Різке зростання дефіциту державного бюджету призводить до наростання інфляційних процесів, росту цін і зниження життєвого рівня населення. Вкрай негативні наслідки (фінансові, економічні, соціальні) значного розміру бюджетного дефіциту потребують використання загальноприйнятих у світовій практиці методів боротьби з дефіцитом, Якщо в процесі виконання бюджету має місце перевищення граничного рівня дефіциту або значне скорочення надходжень дохідних джерел бюджету, то вводиться механізм секвестру видатків. Секвестр полягає у пропорційному зниженні бюджетних видатків (на 5, 10, 15 і т. д. відсотків) щомісячно по всіх статтях бюджету протягом того часу, який залишився до кінця фінансового року. Секвестру не підлягають захищені статті, склад яких визначає Верховна Рада України

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА: ДОХОДИ Й ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

1.Економічна суть доходів і видатків бюджету.

2.Організація системи доходів бюджету. Поняття про державні доходи.

3. Джерела формування бюджетних доходів.

4. Класифікація державних доходів.

5. Склад і структура державних доходів.

6. Форми і методи мобілізації грошових коштів до бюджету.

7. Поняття про державні видатки. Принципи організації державних видатків.

8.Класифікація видатків.

9. Планування та фінансування видатків:

на соціальний захист населення;

народного господарства та регулювання економіки;

на управління, оборону та утримання правоохоронних органів;

зовнішньоекономічної діяльності та обслуговування державного боргу.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Назвіть основні джерела доходів Державного бюджету.

2. Назвіть основні джерела доходів місцевих бюджетів.

3. Визначить сутність і структуру бюджетної класифікації.

4. Як розподіляються видатки бюджету за напрямами їх використання?

5. Визначить основні напрями використання видатків Державного бюджету.

6. Охарактеризуйте і визначить необхідність використання бюджетних коштів по наступним статтям:

- соціальний захист населення;

- соціально-культурна сфера;

- наука;

- оборона й управління державою.

7. Визначить поняття бюджетного дефіциту і причини його виникнення.

8. Визначить можливі заходи щодо ліквідації бюджетного дефіциту.

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Дайте визначення бюджетного дефіциту з наведених відповідей:

перевищення доходів над видатками;

сума всіх видатків бюджету;

перевищення видатків над доходами бюджету;

сума внутрішнього боргу держави.

2. Які заходи, на ваш погляд, не фінансуються з державного бюджету України?

виплата всіх видів пенсій;

розвиток Державного фонду сприяння зайнятості населення;

утримання армії, органів державної безпеки, Національної гвардії, органів право порядку;

утримання органів державної влади і державного управління України.

3. Видатки бюджету згруповані із застосуванням відомчо-галузевих ознак. Перш за все вони поділяються на розділи. Що, на вашу думку відноситься до розділів?

народне господарство, соціально-культурні заходи, управління, оборона;

міністерства, відомства;

галузі народного господарства;

заробітна платня, стипендія, канцелярські витрати.

4. Доходи Державного бюджету України формуються за рахунок:

податку на додану вартість;

місцевих податків і зборів;

внесків до пенсійного фонду;

податку на прибуток підприємств і організацій комунальної власності.

5. До внутрішніх джерел фінансування бюджетного дефіциту відносяться:

емісія державних цінних паперів;

доходи від приватизації державного майна;

кредити міжнародних фінансових організацій;

суми перевищення доходів над видатками по державних запасах дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів.

Тема 8. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

В умовах ринкової економіки фінансова політика держави базується на системі фінансових регуляторів. Такими фінансовими регуляторами є, перш за все, податки, які забезпечують вилучення и перерозподіл створеного валового внутрішнього продукту i формування централізованих фондів грошових pecypciв держави.

Економічну категорію «податок» слід розглядати в таких аспектах:

* за економічною сутністю;

* за формою прояву;

* з організаційно-правової сторони.

Економічна сутність податків характеризується грошовими відносинами, які складаються у держави з юридичними i фізичними особами.

Специфічне суспільне призначення цих грошових відносин -- мобілізація грошових коштів у розпорядження держави.

Сутність податків як економічної категорії проявляється в їхніх функціях, відносно яких існують piзнi погляди.

Деякі економісти наділяють податки функціями, що притаманні и фінансам, тобто розподільною i контрольною, інші розглядають фіскальну та економічну функції. Іноді економічну функцію поділяють на регулювальну та стимулювальну.

Фіскальна функція є важливою у характеристиці сутності податків, вона визначає їхнє суспільне призначення. 3 огляду на роль цієї функції у формуванні бюджетного фонду податкові надходження мають бути постійними, стабільними й рівномірно розподілятися в регіональному розрізі.

Через економічну функцію податків держава впливає на процес відтворення, стимулюючи або стримуючи його розвиток, посилюючи або послаблюючи нагромадження капіталу, розширюючи або зменшуючи платоспроможний попит населення. У процесі реалізації цієї функції забезпечується стимулювальний вплив на виробничу й невиробничу сферу суспільства шляхом диференціації ставок і встановлення різних пільг, преференцій та ін. Суть регулювальної функції полягає у впливі податків на різні сторони діяльності їх платників. На думку прихильників розподільної функціі, з її допомогою здійснюється формування дохідної частини бюджету з подальшим направленням цих доходів на фінансування різноманітних заходів, пов?язаних із реалізацією державою своїх функцій. Шляхом контрольної функції оцінюється ефективність кожного податку і податкової системи в цілому.

Конкретними формами прояву категорії податку є види податкових платежів, які встановлюються законодавчими органами влади.

3 організаційно-правової сторони податок -- це обов'язковий платіж, який надходить до бюджетного фонду у визначених законом розмірах і встановлені строки.

Податки класифікують за кількома ознаками: за формою оподаткування; за економічним змістом об'єкта оподаткування; залежно від рівня державних структур, які їх установлюють; за способом стягнення; за джерелами сплати.

Для визначення місця й ролі податків в економічній структурі країни слід насамперед відповісти на запитання: яку частину сукупної створеної вартості вилучає держава за допомогою податків і які соціально-економічні процеси криються за цим. Відповідь на це запитання дає можливість зрозуміти значення податків у системі державного регулювання економіки, їхній вплив на економіку та визначити податкове навантаження на товаровиробника. Питома вага податків у валовому внутрішньому продукті постійно змінюється під впливом економічниx, політичних і соціальних факторіві у тому числі й ті, що внутрішньо лритаманні розвитку податків як фінансової категорії.

3 поняттям <<податки >> тісно пов'язані поняття <<податкова система >> , <<податковий механізм >> і <<податкова політика >>.

Податкова система -- це сукупність різних видів податків, які справляються в державі з юридичних і фізичних осіб.

Податковий механізм представляє собою сукупність організаційно-правових норм і методів управління оподаткуванням.

Податкова політика -- це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків.

Розгляд цієї теми саме в аспекті аналізу тенденцій розвитку податкової системи, з визначенням частки податків у ВВП, має неабияке значення, бо знання цього показника упродовж певного історичного періоду, з урахуванням загальних потреб і пріоритетів соціально-економічного розвитку країни, дає можливість оцінити існуючу в країні податкову політику,

При розробці податкової системи слід спиратися на детально розроблену теорію податків, творцями якої є видатні представники економічної науки: Адам Сміт, Давід Рікардо, Поль Самуельсон, Дж. Коен Стюарт та інші.

Податкова система кожної держави відображає її специфічні умови, в Україні формування власної податкової системи розпочалося з проголошенням незалежності в серпні 1991 р. Було введено в дію нові податкові закони, які сформували основу податкової системи України й напрям податкової політики.

Чинну в Україні систему оподаткування доцільно розглядати в двох напрямах: <<населення >> і <<підприємницькі структури >>. Необхідно ознайомитись із законодавчими актами, які визначають сучасну податкову систему України, продумати питання ефективності сучасної податкової політики та можливі напрями її вдосконалення.

При цьому слід звернути увагу на те, що зміни, які відбуваються в податковому законодавстві, впливають на питому вагу податків у валовому внутрішньому продукті. Так, 1992 р. частка податків у ВВП становила 32,8%, 1993 р. - 36,8, 1994 р. - 37,5, 1995 р. - 32,9, 1996 р. -- 31,5%. Враховуючи, що з 1997 р. діє нова податкова база, очікується деяке зниження податкового навантаження.

Розмір частки податків у ВВП і темпи її зростання протягом 1992--1995 рр. свідчать про регресивний характер податкової політики у перші роки реформування і пояснюються державною фіскальною політикою економічного регулювання. Це, у свою чергу, зумовлено тими економічними проблемами, з якими стикається Україна, як і багато інших країн, що стали на шлях реформування економіки: інфляцією та дефіцитом бюджету, падінням темпів економічного розвитку, низькою ефективністю виробництва. Одним із важливих напрямів вирішення цих проблем є побудова оптимальної податкової системи, здатної виконувати однаковою мірою фіскальну й стимулювальну функції. Податкова система покликана реально впливати на зміцнення ринкових основ господарювання, сприяти розвиткові підприємництва й одночасно служити бар'єром на шляху соціального зубожіння низькооплачуваних категорій громадян. Важливе значення має прийняття податкового кодексу.

Оптимізація оподаткування, досягнення балансу між економічною ефективністю й соціальною справедливістю -- загальна мета податкової політики країн із розвиненою ринковою економікою.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 8. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА

1. Поняття про податки. Функції податків.

2. Класифікація податків, їх ознаки. Види Податків.

3. Податкова система України. Основні етапи її становлення.

4. Податкова політика України.

5. Податкова система України на сучасному етапі:

а) оподаткування юридичних осіб:

податок на додану вартість;

податок на прибуток;

акцизний збір;

податок з власників транспортних засобів;

ресурсні платежі;

інші платежі в бюджет і позабюджетні фонди.

б) оподаткування фізичних осіб;

в) місцеві податки і збори.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Визначить сутність і функції податків.

2. Розкрийте класифікацію податків.

3. Визначить поняття податкової системи та її призначення.

4. Вкажіть основні принципи побудови податкової системи.

5. Розкрийте структуру податкової системи.

6. Розкрийте сутність і зміст:

- прибуткового податку з населення;

- податку на промисел;

- ресурсних платежів;

- майнового оподаткування;

- державного мита;

- мита;

- акцизного збору;

- податку на додану вартість;

- місцевих податків і зборів;

- відрахувань до цільових фондів.

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Як класифікуються податки по відношенню до бюджетного устрою держави?

прямі і непрямі;

реальні і особисті;

загальнодержавні і місцеві;

універсальні і специфічні.

2. Що ви розумієте під податковим плануванням?

ухилення від сплати деяких податків;

своєчасна сплата всіх податків для уникнення штрафу;

методи легітимного (законного) зниження податкових зобов'язань;

зниження суми доходу (прибутку).

3. Які, з наведених податків і зборів не відносяться до місцевих?

готельний збір;

збір за право проведення кіно - і телезйомок;

збір за забруднення навколишнього природного середовища;

збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.

4. Як класифікуються податки в залежності від об'єкта оподаткування та взаємовідносин між платниками податків і державою?

прямі і непрямі;

податки з юридичних і фізичних осіб;

реальні і особисті;

універсальні і специфічні.

5. З високих доходів стягуються більш великі відсотки, ніж з низьких. Має місце:

пропорційний податок;

прогресивний податок;

регресивний податок;

всі відповіді вірні.

6. Як називається податок, що стягується з окремих товарів через їх високу дохідність:

податок на додану вартість;

акциз;

прибутковий податок;

мито.

7. Які з наведених податків відносяться до непрямих?

податок на прибуток, ПДВ, мито;

ПДВ, акцизний збір, мито;

акцизний збір, податок на нерухомість підприємств, податок на прибуток;

податок на прибуток, акцизний збір, гербовий збір.

8. Що є об'єктом оподаткування податку на додану вартість?

чистий прибуток;

собівартість;

оборот з продажу;

балансовий прибуток.

9. З наданих відповідей визначте, які податки відносять на витрати виробництва?

податок на прибуток;

плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів;

податок на нерухоме майно;

податок з власників транспортних засобів.

10.Вкажіть вид податку, який включають до ціни реалізації понад відпускну ціну виробника.

податок на прибуток;

податок на додану вартість;

податок на землю;

прибутковий податок з громадян.

Тема 9. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Вивчаючи цю тему, студент повинен звернути увагу, перш за все, на визначення сутності місцевих фінансів та їх складників.

В умовах демократії місцеві (регіональні) фінанси є однією з важливих складників фінансової системи держави, оскільки вони забезпечують фінансування значної частини державних витрат на соціально-культурне й комунально-побутове обслуговування населення. За допомогою регіональних фінансів здійснюється вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку територій, як в силу різних історичних, географічних та інших умов відстали від інших районів.

Функціонування місцевих фінансів пов'язане із забезпеченням необхідними фінансовими ресурсами місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого самоврядування. Місцеві (регіональні) фінанси за своєю економічною сутністю є системою економічних відносин, за допомогою якої національний дохід розподіляється й перерозподіляється на економічний і соціальний розвиток територій.

Матеріальною основою місцевих фінансів є регіональні фінансиві ресурси, що представляють собою сукупність грошових коштів, які використовуються на економічний і соціальний розвиток територій. Складниками регіональних фінансів є місцеві бюджети, територіальні позабюджетні фонди і кошти суб'єктів господарювання (комунальних підприємств).

Основним складником місцевих фінансів є місцеві бюджети. Всього місцевих бюджетів в Україні понад 13 тисяч. Питання їх побудови, ефективного використання у фінансовому механізмі держави постійно привертають увагу науковців і практиків.

Місцеві бюджети необхідно розглядати в декількох аспектах. По-перше, як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядження місцевих органів самоврядування, по-друге, як систему фінансових відносин.

Як організаційна форма мобілізації доходів і здійснення витрат місцевими органами самоврядування місцеві бюджети - це балансові розрахунки, які відповідають вимогам складання балансів, тобто вони мають дохідну і витратну частини, принципи збалансування тощо. Тому можна стверджувати, що місцеві бюджети -- це балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються і витрачаються на відповідній території.

Разом з тим місцеві бюджети слід розглядати як фінансову категорію, основу якої становить система фінансових відносин, що складаються при мобілізації і витрачанні коштів місцевих бюджетів, включаючи відносини між місцевими бюджетами різних рівнів з приводу перерозподілу фінансових ресурсів і відносини з державним бюджетом,

Розглядаючи місце і роль місцевих бюджетів у бюджетній системі України, слід показати зміни, які відбуваються в структурі зведеного бюджету. Питома вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті має тенденцію до збільшення, хоча є підстави говорити про певну її стабі-лізацію. Зростає також частка місцевих бюджетів у ВВП і загальному обсязі фінансових ресурсів держави. Мають місце і певні якісні зміни у формуванні доходів місцевих бюджетів.

Проте система місцевих бюджетів потребує вдосконалення. Ре-формування бюджетної системи має відбуватись у напрямі зміцення фінансової незалежності місцевих бюджетів, чіткого розподілу функцій між окремими ланками місцевих бюджетів, а відповідно і розподілу доходів. Ці проблеми ще певний час залишатимуться найактуальнішими.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 9. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ

1. Сутність місцевих фінансів, їх значення в економічному і соціальному розвитку території.

2. Склад і структура місцевих доходів.

3 Фінансові ресурси місцевого самоврядування.

4 Місцеві бюджети: їх доходи і видатки.

5. Позабюджетні кошти і валютні фонди місцевих рад народних депутатів

6. Фінансові ресурси громадських рад і комітетів самоврядування.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Визначить сутність місцевих фінансів, їх значення.

2. Охарактеризуйте складові місцевих фінансів.

3. Вкажіть основні джерела формування місцевих бюджетів.

4. Вкажіть основні напрямки видаткової частини місцевих бюджетів.

5. Розкрийте значення соціальної спрямованості видатків місцевих бюджетів.

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Місцеві фінанси складаються з:

місцевих бюджетів;

коштів субєктів господарювання;

місцевих позабюджетних фондів;

всі відповіді вірні.

2. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок:

місцевих податків і зборів;

добровільних внесків підприємств та населення;

плати за спеціальне використання природних ресурсів;

перевищення доходів над видатками Національного Банку України.

3. Що, на вашу думку, можна віднести до видатків місцевих бюджетів?

фінансування оборони;

видатки на соціально-культурні заходи;

фінансування житлово-комунального господарства;

фінансування охорони навколишнього природного середовища.

ТЕМА 10. ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Державні цільові фонди - це фонди грошових коштів, які мають цільове призначення і знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади. Державні цільові фонди є однією з ланок загальнодержавних фінансів, порядок їх формування і функціонування регламентується відповідними законодавчими актами.

В сучасних умовах розвитку незалежної України роль державних цільових фондів значно зростає, їх існування є необхідним і доцільним, оскільки сприяє здійсненню ефективного контролю за цільовим використанням коштів.

Державні цільові фонди можуть утворюватися шляхом:

відокремлення із Державного бюджету окремих видатків, що мають велике значення для держави;

формування спеціальних фондів із самостійними джерелами доходів.

Джерелом формування державних цільових фондів є валовий внутрішній продукт країни. А мобілізація коштів здійснюється через:

спеціальні збори (переважно обов'язкові); добровільні внески і пожертвування;

позики;

кредити;

направлення коштів із бюджету.

Залежно від рівня, на якому утворюються державні цільові фонди, вони можуть бути:

державними; місцевими.

Залежно від терміну дії державні цільові фонди поділяються на:

постійні;

тимчасові.

Залежно від напрямків використання коштів розрізняють фонди:

соціальні;

економічні;

науково-дослідні;

страхові;

міждержавні тощо.

До економічних державних цільових фондів відносять: Український фонд підтримки підприємництва, Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств тощо.

До соціальних фондів в Україні належать: Пенсійний фонд, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд соціального захисту інвалідів тощо.

До науково-дослідних фондів належить Державний інноваційний фонд

В Україні найбільшими за обсягом та найвагомішими за значенням є соціальні фонди.

В умовах переходу до ринкових відносин відбувається різка поляризація доходів та рівня життя окремих категорій населення. Наявність певних груп громадян, низький рівень матеріального забезпечення яких пов'язаний з незалежними від їхніх зусиль причинами (кризові явища в економіці, стан здоров'я, вік, втрата роботи, збільшення утриманців тощо), зумовлює необхідність формування механізму соціального захисту населення.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків, надання бюджетних коштів та інших джерел згідно діючого законодавства України.

Основними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування є:

пенсійне страхування;

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

страхування на випадок безробіття;

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Кожен із державних цільових фондів має закріплені доходи та видатки і відповідну систему управління.

Пенсійний фонд України був створений у 1991 році. Головними завданнями фонду є:

пенсійне забезпечення населення;

фінансування програм підтримки пенсіонерів та інвалідів;

міжнародне співробітництво з проблем пенсійного забезпечення тощо.

Джерелами утворення Пенсійного фонду України є:

обов'язкові внески суб'єктів господарювання і громадян;

кошти Державного бюджету України, призначені длявиплати пенсій військовослужбовцям;

добровільні внески і пожертвування;

інші надходження.

Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, філії, відділення, бюджетні, громадські та інші установи і організації, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності - перераховують в Пенсійний фонд збори на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 32% від фактичних витрат на оплату праці.

Громадяни, які працюють на умовах трудового договору, а також виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% сукупного оподатковуваного доходу, якщо він не перевищує 150 грн., та 2% - якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн.

Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір в Пенсійний фонд визначається окремо за ставкою 4% від фактичних витрат на оплату праці для працюючих інвалідів та за ставкою 32% - для інших працівників підприємства.

Для підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50% загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, збір у Пенсійний фонд перераховується у розмірі 4% від величини фонду оплати праці.

Крім того, законодавством встановлений порядок сплати зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, яким передбачено додаткові збори у розмірі 1% суми операцій з купівлі-продажу валют; 5% вартості реалізованих ювелірних виробів; 3% від вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договору купівлі-продажу; 1% від вартості

нерухомого майна з операцій купівлі-продажу; 5% від вартості будь-яких вироблених в Україні або імпортованих в Україну тютюнових виробів; 6% вартості послуг стільникового рухомого зв'язку

Кошти, акумульовані у Пенсійному фонді України, спрямовуються на:

виплату пенсій (трудових і соціальних); виплату пенсій військовослужбовцям;

виплату допомог на поховання непрацюючих пенсіонерів; реалізацію державних та регіональних програм соціальної

підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій громадян, що потребують допомоги; організацію та проведення роз'яснювальної роботи;