Розробка облікової політики підприємства
Впровадження та ефективність бюджетування. Розробка принципів обліку готової продукції і реалізації, формування собівартості продукції та обліку майна, його складові. Дебіторська та кредиторська заборгованість. Визначення методів розрахунку лімітів.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.02.2009 |
| Размер файла | 16,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
13
РОЗРОБКА ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
План
1. Основні принципи облікової політики 3
2. Розробка принципів обліку готової продукції і реалізації 5
3. Розробка принципів формування собівартості продукції 6
4. Розробка принципів обліку майна. 7
5. Розробка принципів обліку дебіторської / кредиторської заборгованості 9
6. Визначення методів розрахунку лімітів 10
Список використаної літератури 13
1. Основні принципи облікової політики
Впровадження бюджетування, його ефективність в значній мірі залежить від розробки і реалізації облікової політики.
При розробці облікової політики визначають її базові та основні принципи обліку основних об'єктів.
Управлінська облікова політика, що з'явилась в результаті потреб менеджменту, не відповідає бухгалтерському обліку. Регламентація бухгалтерського обліку знижує ймовірність й корисність відображеної в ньому інформації. В зарубіжній практиці одна облікова політика і відсутнє поняття бухгалтерського обліку використовують поняття фінансовий облік (financial account).
Залежно від необхідності реальної інформації для прийняття рішень керівництву необхідно:
забезпечити ведення управлінського обліку керуючись обліковою політикою бухгалтерського обліку;
забезпечити ведення управлінського обліку керуючись обліковою політикою, яка відрізняється від бухгалтерського обліку.
Облікова політика для управлінського обліку забезпечує переваги, пов'язані з точністю розрахунків:
оцінки активів підприємства;
прибутку, отриманого за кожним видом діяльності за рахунок впливу таких факторів:
нарахування амортизації економічно обґрунтованими методами не обмеженими державними нормативами;
віднесення переважної частки витрат цілком на собівартість, а не в межах норм (представницькі, витрати на відрядження);
здійснення обліку доходів від реалізації по відвантаженню. За цього не виникає проблема зі сплатою податків, оскільки це облік тільки для управління і не спотворюється інформація про доходи. За обліку доходів за реалізацією продукції можливе отримання доходу в період, коли товар не відвантажувався і фактично не продавався.
Управлінську облікову політику, як і бухгалтерську, можна розділити за об'єктами обліку: основні засоби, сировина і матеріали, витрати на оплату праці, фінансові операції, розрахунок собівартості продукції, кредиторська і дебіторська заборгованість й ін.
Виходячи із базових принципів формують основні принципи облікової політики.
До них відносять:
Вибір базової валюти обліку. Це така валюта, у якій складається зведена звітність. Операції в інших валютах приводять до базової валюти за курсом. При здійсненні обліку в гривнях враховують інфляцію та необхідність періодичних переоцінок.
Принципи створення необхідних фондів і резервів на підприємстві.
Визначення обліку витрат майбутніх періодів. Витрати майбутніх періодів можуть враховуватись в тім періоді, де вони виникають або в майбутньому періоді. За обліку, в майбутньому періоді здійснюється точна оцінка собівартості продукції, на яку відносяться ці витрати.
Розробка принципів обліку курсових різниць. Курсові різниці можуть або відразу списуватись на фінансові результати, або за результатами звітного періоду. Вибір методу залежить від обсягу валютних операцій
За великого обсягу валютних операцій облік курсових різниць стає джерелом значних додаткових доходів.
Віднесення курсових різниць на результати фінансової діяльності простіше здійснювати за обраний період, наприклад, місяць.
Принципи списання ремонтів. Вони можуть списуватися або відразу, або частинами.
Визначення порядку ведення на підприємстві обліку незавершеного виробництва.
Розглянемо методичні підходи до розробки принципів обліку за їх об'єктами.
2. Розробка принципів обліку готової продукції і реалізації
Розробка принципів обліку готової продукції і реалізації включає такі складові:
Розробка загальних принципів обліку готової продукції і реалізації.
Реалізація готової продукції може обліковуватись по відвантаженню і по оплаті. Якщо в бухгалтерському обліку при виборі методу враховують законодавчу базу і рівень оподатковування, то в управлінському обліку основним критерієм повинна стати зручна для аналізу звітність.
Відповідно до міжнародної практики рекомендується вести облік реалізації по відвантаженню. Інакше відображення доходів буде не достовірним. Для обліку оплати існує бюджет руху грошових коштів. При обліку реалізації методом ”по оплаті” часто виникає доход від реалізації в періодах, коли продукція не відвантажувалася. Для управлінського аналізу це не підходить. Для обліку надходжень також розробляється графік обліку дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію.
Визначають, за якими цінами буде вестись облік готової продукції (по собівартості, за ринковими цінами, за внутрішніми (трансфертними) цінами).
Визначення способу нарахування виручки при внутрішній передачі продукції.
Для внутрішньої реалізації можна нараховувати виручку по трансферних або ринкових цінах. Це впливає на розподіл доходів між організаційними одиницями підприємства (холдингу). Як трансферна ціна, можна застосовувати такий варіант її розрахунку: собівартість + рентабельність.
Розробка правил обліку виручки по довгострокових роботах (послугах).
Вона може нараховуватись:
по етапах;
по закінченні робіт;
іншим способом.
3. Розробка принципів формування собівартості продукції
Розробка принципів формування собівартості продукції. До їх складу відносять:
Розробка угруповання статей витрат.
Для згрупування статей витрат можна скористатися нормами бухгалтерського обліку на основі міжнародних стандартів фінансового обліку і розробити на їхній основі структуру витрат, яка найбільше підходить для підприємства.
На собівартість відносяться витрати безпосередньо пов'язані зі створенням продукції, а також усі накладні виробничі витрати за базою розподілу.
Собівартість поділяють по товарних групах, з огляду на специфіку технології виробництва (в одній товарній групі повинні бути товари з подібною технологією виробництва).
На більшості підприємств у собівартість включають (нормативні витрати за економічними елементами):
матеріальні витрати;
заробітна плата виробничого персоналу;
соціальні відрахування;
амортизація виробничих активів;
інші витрати.
Така класифікація незручна тим, що в групу ”інші витрати” попадає багато таких важливих статей як внутрішні транспортування, оренда тощо.
Визначення принципів віднесення накладних витрат.
При розподілі накладних витрат найважливішою проблемою є вибір бази розподілу.
Залежно від особливостей виробництва й організації бізнесу базою розподілу може бути:
заробітна плата виробничих працівників;
співвідношення займаної площі (найбільше часто використовують для розподілу складських витрат і оренди).
Використовують й іншу базу розподілу накладних витрат. Базою розподілу можуть бути різні накладні витрати для різних груп. Для відображення в обліковій політиці бази розподілу і термінів рознесення накладних витрат можна скористатися розробленою таблицею.
4. Розробка принципів обліку майна.
Розробка принципів обліку майна. Її здійснюють за такими складовими:
Визначення методів оцінки майна
за вартістю виготовлення;
Оцінку здійснюють за допомогою калькуляції (кошторису) витрат на виготовлення.
за ринковою вартістю;
Оцінку здійснюють незалежні оцінювачі, або за цінами на аналогічне майно, що публікують у рекламних матеріалах за мінусом витрат по реалізації даного майна.
за ринковою вартістю майна, що обмінюється;
Метод оцінки майна залежить від способу його придбання. Найбільш розповсюдженими способами придбання майна є:
придбання за плату. В основному майно оцінюється по сумі витрат на придбання;
одержане безоплатно. Майно оцінюється за ринковою вартістю;
одержаних по бартеру. Оцінюється по вартості обмінюваного майна;
за вартістю виготовлення власними силами.
За методами оцінки, які рекомендуються, можна оцінити прибутковість бартерних угод, ефективність створення майна власними силами, в цілому одержувати достовірну інформацію про стан підприємства.
|
Вид майна |
Спосіб придбання |
Метод оцінки |
|
|
|
|
|
Другою складовою принципів майна є:
Розроблення правил амортизації майна
В управлінському обліку основна задача амортизації - це відображення реального використання активів. Норми амортизації бухгалтерського обліку задають не завжди прийнятні значення амортизації.
В управлінському обліку застосовуються наступні види амортизації:
лінійна амортизація;
амортизація за залишковою вартістю;
амортизація за обсягом виробництва. Використовують для списання виробничого устаткування на випуск з його використанням продукцію;
інші методи амортизації.
Інколи застосовуються не стандартні методи розрахунку, це може бути викликано сезонним використанням або консервацією основних засобів.
Визначення способу переоцінки майна. Нині вона здійснюється за бажанням власника.
Опис методів обліку надлишків/нестач.
Облік надлишків / нестач може здійснюватись або відповідно до законодавства або за розробленими на підприємстві принципами. Оцінка надлишків / нестач здійснюється перерахованими вище способами оцінки майна.
Якщо в управлінському обліку процедура виявлення надлишків / нестач не збігається з бухгалтерським обліком необхідно визначити терміни і порядок проведення інвентаризацій.
5. Розробка принципів обліку дебіторської / кредиторської заборгованості
Розробка принципів обліку дебіторської / кредиторської заборгованості включає:
Управління дебіторською заборгованістю - важлива частина збутової політики підприємства. В обліковій політиці необхідно визначити, як буде групуватися дебіторська заборгованість і в якому випадку прострочена заборгованість переходить у групу безнадійних боргів.
Тому першочерговим буде:
Визначення принципів обліку дебіторської заборгованості.
По термінах найпростіший поділ дебіторської заборгованості на коротко - і довгострокову заборгованість, при невиконанні зобов'язань контрагентом виділяють прострочену заборгованість, нарешті, за тривалої несплати прострочену заборгованість переводять у групу безнадійних боргів. Однак, при недостатності такого групування виділяють більш детальні групи.
Наприклад, при постачанні товарів у кредит з розстрочкою оплати до 30 днів можна виділити наступні групи:
до 10 днів; від 10 до 30 днів; від 30 до 60 днів - прострочена заборгованість; більш 60 днів - безнадійні борги.
Визначення принципів обліку кредиторської заборгованості.
Класифікація кредиторської заборгованості проводиться аналогічно дебіторської (крім групи безнадійних боргів). Її поділяють залежно від терміновості виплат. Основна задача такої класифікації - з одного боку вчасно оплачувати зобов'язання і не допускати нарахування штрафних санкцій, з іншого боку не створювати зайвого запасу не використовуваних коштів, використовуючи надані засоби для збільшення доходів.
6. Визначення методів розрахунку лімітів
Ліміти - важливий елемент управлінської облікової політики. Метод лімітування використовується для обмеження підрозділів підприємства у наданих їм ресурсах на плановий період. По нормованих активах ліміти можна розділити на ліміти коштів і товарно-матеріальних цінностей.
Розрахунок лімітів здійснюється за стандартною формулою:
Л = Ок + П - Он
де, Ок - залишок на кінець планового періоду;
П - потреба в активах на плановий період;
Он - залишок на початок планованого періоду.
Прогноз потреби здійснюють на основі планового бюджету продажів і/або виробництва.
Бюджетне управління припускає крім розрахунку лімітів сировини, матеріалів, розраховувати ліміти витрат коштів. Найпростішим способом лімітування витрат є такий, коли для кожного ЦФВ на плановий період розраховують на основі поданих заявок на майбутню закупівлю ТМЦ, планову заробітну плату працівників ЦФВ й інших планових виплат (оренда і т.п.) з урахуванням припустимих відхилень. Для одержання коштів, що перевищують плановий бюджет ЦФВ, встановлюють складний процес обґрунтування додаткових витрат перед вищим керівництвом.
Для ЦФВ, що приносять дохід (наприклад, збут) складають планові бюджети витрат як відсоток від планованих доходів з відповідною зміною при відхиленні фактичних доходів від плану.
Розподіл коштів виділених ЦФВ може здійснюватись двома способами:
Тверда регламентація - у бюджеті визначають статті витрат, і перекидання коштів з одних статей на інші заборонене.
Вільний розподіл - для ЦФВ вказують максимальну суму витрат, а за її розподіл відповідає керівник ЦФВ. Наприклад, керівник може вирішити преміювати працівників за рахунок економії транспортних витрат по доставці товарів чи ні.
7. Організаційні основи облікової політики
В розробці управлінської облікової політки мають значення організаційні основи.
До них відносять:
Розподіл відповідальності за формування, зміну і контроль застосування облікової політики.
Визначення порядку введення в дію змін, внесених в управлінську облікову політику. З цією метою визначають звітні періоди. Як правило, за звітний період приймається рік, з періодичністю в квартал і місяць. Для звітів щодо руху грошових коштів і деяких запасів періодичність більш коротка - декада, тиждень або день.
Визначення процедури переносу фактичних даних при використанні спеціального програмного забезпечення в бюджетному управлінні.
Для виключення дублювання введення даних необхідно для інформації, яка співпадає розробити систему перенесення даних.
Є чотири варіанти реалізації цього процесу:
перенесення даних із системи бюджетного управління в систему бухгалтерського обліку. У цьому випадку немає необхідності доповнювати інформацію управлінського обліку. Проблема виникає з розрахунком податків - управлінська облікова політика, повинна збігатись з бухгалтерською обліковою політикою, інакше неможливо буде розраховувати податки?
перенесення даних з бухгалтерського обліку в систему управлінського обліку. Необхідно, щоб бухгалтерська звітність подавалась у твердий термін, управлінський облік буде несвоєчасним і незначною буде цінність інформації для прийняття рішень. Крім цього необхідно дані бухгалтерського обліку доповнювати даними про ЦФВ й іншу інформацію для аналізу відсутньої в бухгалтерському обліку - за цього способу немає необхідності розраховувати податки в системі бюджетування - їх просто імпортують з бухгалтерського обліку, а управлінська облікова політика може бути зовсім іншою?
роздільний облік. У цьому випадку здійснюють подвійний набір даних у систему бухгалтерського й управлінського обліку. За цього методу збільшують витрати на ведення обліку і такий варіант прийнятний тільки для підприємств, керівництво яких упевнене, що управлінський облік буде окупати ці витрати. Управлінський облік ведуть за принципами, відмінними від бухгалтерських, для одержання реальної інформації, точного аналізу і прийняття вірних управлінських рішень?
впровадження інтегрованої системи для ведення бухгалтерського і управлінського обліку. Основна її перевага - зниження працевитрат на ведення обліку.
Список використаної літератури
1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. - СПб: Питер, 1999. - 416 с.
2. Воронин В. Как наладить управленческий учет // БОСС. - Ж11,2000.
3. Хміль Ф. І. . Менеджмент. - К.: Вища Школа, 1995.
4. Макконнелл К., Брю С. . Экономикс. - Москва: Республика, 1993.
5. Управление персоналом / под ред.Т.Ю. Базарова. - М., 2002.
Подобные документы
Визначення основних елементів моделі бюджетування через призму взаємозв’язку із загальним процесом управління на підприємстві. Особливість формування фінансової та бюджетної структури організації. Розробка і впровадження системи управлінського обліку.
статья [150,8 K], добавлен 31.08.2017Формування витрат виробництва продукції. Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат. Фактори, що впливають на облік витрат. Затрати на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Списання матеріалів для ремонту основних засобів.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 13.03.2011Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства. Прибуток від реалізації продукції, його формування. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції. Сутність і методи обчислення рентабельності. Розподіл і використання прибутку.
лекция [181,4 K], добавлен 15.11.2008Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз динаміки обсягу та структури дебіторської заборгованості компанії "Київстар". Удосконалення механізму кредитної політики підприємства та розробка програми її подальшої реструктуризації.
курсовая работа [497,1 K], добавлен 08.09.2014Визначення поняття "дебіторська заборгованість підприємства". Розгляд особливостей управління даною заборгованістю на прикладі ПАТ "Вінницький універмаг". Проведення аналізу фінансового стану об’єкта; розробка пропозицій щодо покращення його діяльності.
курсовая работа [121,1 K], добавлен 06.11.2014Аналіз складу і джерел формування майна підприємства. Визначення частки інтенсивних та екстенсивних факторів збільшення виручки від реалізації продукції. Показники платоспроможності. Поняття і значення ділової активності та рентабельності підприємства.
курсовая работа [112,3 K], добавлен 09.12.2012Організаційно–економічна характеристика господарства. Дослідження методологічних положень з обліку розрахунків з різними дебіторами. Аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства. Основні положення обліку розрахунків з різними дебіторами.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 10.11.2010Система внутрифірмового планування як технологія фінансового планування, обліку і контролю доходів і видатків. Система управління підприємством за принципами бюджетування. Оцінка фінансового стану підприємства, розробка цілісної системи бюджетів.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 22.04.2011Економічне значення собівартості. Управління витратами та калькулювання собівартості продукції - інструменти управління підприємством та розділом управлінського обліку. Складові витрат в процесі господарювання на підприємстві. Методи управління витратами.
контрольная работа [590,8 K], добавлен 01.05.2014Сутність та особливості регулювання дебіторської заборгованості, оцінка негативного впливу на фінансовий стан підприємства, проблеми управління. Первинна інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість, особливості її відображення в обліку.
реферат [15,9 K], добавлен 08.09.2014
