Сутність та процес еволюції грошей

Свій внесок у інфляційні процеси зробила і кредитна система. З 2000 спостерігається перевищення темпів зростання кредитування фізичних осіб та кредитуванням суб'єктів господарювання.

Повернення показника приросту споживчих цін до одночислового виміру з перспективою його подальшого поступового зниження. Монетарна стратегія таким чином окреслює траєкторію руху до середньострокової мети. Середньостроковий інфляційний орієнтир має окреслити певний середній рівень інфляційних ризиків для, економічних агентів із тим, щоб запобігти надмірному відволіканню ресурсів та коригуванню споживчої й інвестиційної поведінки з метою хеджування цього роду, ризиків. Національний банк паралельно оголошуватиме щорічні інфляційні орієнтири, які можуть коливатися навколо середньострокового, відображуючи зовнішні шоки і внутрішні структурні коригування, але в цілому відповідатиму спадній траєкторії.

Прагматичний підхід до встановлення інфляційних цілей полягає в тому, що необхідно керуватися передусім внутрішніми критеріями. Зовнішні, такі як загроза зниження інвестиційних рейтингів та неприйняття до міжнародних союзів і організацій не повинні бути обмежуючими. Як зазначає академік В.М. Геєць, у 1990-х рок; „більше ніж 10-відсоткова інфляція не відвернула іноземних інвесторів від Китаї а для Словенії 8-9-відсоткове зростання цін в 2000 - 2003 році не стало перешкодо для завершення переговорів про приєднання до Євросоюзу” [3; с. 22]. Китай уже багато років опирається вимогам США інтенсивніше зміцнювати курс юаня. Практика свідчить, що й рейтинги, і членство в міжнародних організаціях залежать більшою мірою від політичних та інституційних чинників.

Удосконалення системи валютного регулювання в напрямку подальшої лібералізації здійснюватиметься з урахуванням необхідності дотримання принципів поступовості послаблення керованості валютного ринку. Йдеться про узгодження швидкості переходу до плаваючого обмінного курсу зі швидкістю реформування валютної регулювання в Україні. Удосконалення системи валютного регулювання відбуватиметься в напрямі збільшення довіри до національної валюти й забезпечення інституційних можливостей.

Спрямування політики валютного курсоутворення на забезпечення прогнозованої динаміки обмінного курсу залежно від стану платіжного балансу та недопущення його значних коливань. Відповідно до світової практики використовуватиметься політика валютних інтервенцій для згладжування різких шокових коливань обмінного курсу. Оскільки до цього курс гривні не коливався вільно під дією ринкових сил, неможливо з допомогою економіко-математичних моделей визначити оптимальний обмінний курс. Тому доцільно, поступово змінюючи курс стежити за реакцією економіки й відповідно коригувати політику. Наприклад, одним із варіантів вибору темпу зміцнення національної валюти є використання такого імпліцитного принципу: темп зміцнення реального ефективного обмінного курсу має відповідати перевищенню темпів зростання продуктивності праці в Україні над збільшенням продуктивності праці у країнах - торговельних партнерах.

Посилення ролі процентної політики в системі монетарного регулювання економічних процесів. Відмова від підтримки стабільного обмінного курсу вимагає від Національного банку іншого ефективно функціонуючого каналу зв'язку з банківською системою. Для того щоб замість валютного ринку цю роль перебрав на себе грошовий ринок, треба вдосконалити як механізми функціонування самого грошового ринку (розширення спектру інструментів, зменшення сегментованості ринку, функціонування ринкових стандартизованих ставок-орієнтирів тощо), так і операції Національного банку на ньому.

Сприяння уряду в питаннях подальшого розвитку та інституційного удосконалення фондового ринку має виражатися в наступних діях. Ефективно діючий фондовий ринок поряд із банківською системою є важливим середовищем сприйняття й передачі монетарних імпульсів. Стратегічні завдання мають конкретизуватися щороку залежно, від особливостей розвитку макроекономічної, фінансової і грошово-кредитної сфери. Сьогодні ще залишається відкритим питання про інституційну форму цієї стратегії: вона має бути складовою частиною основних засад грошово-кредитної політики чи випускатися як окремий документ, і хто повинен її розробляти. У Чеській Республіці й Польщі прийняття офіційних стратегічних документа не регулюється законодавством - це прерогатива центрального банку. У Чеській Республіці з часу запровадження інфляційного таргетування в 1999 році ухвалено 20 таких документів, хоча законодавство не регламентує їх випуск.

У Польщі статтею 12 Закону „Про Національний банк Польщі” передбачено складання Радою з монетарної політики щорічних Принципів монетарної політики та подання їх до Сейму для інформування одночасно з поданням Радою міністрів проекту бюджету. Рада з монетарної політики оцінює діяльність правління щодо виконання принципів монетарної політики, а в межах п'яти місяців після закінчення фіскального року звітує про виконання цього документа [23; с. 8]. У свою чергу, принципи монетарної стратегії Національного банку Польщі визначаються Стратегією монетарної політики на період з 2003 року, ухваленою Радою з монетарної політики. До цього діяла Середньострокова стратегія монетарної політики ю на 1999-2003 роки. Механізм прийняття цих документів не закріплений законодавчо, а проте вони є легітимними, а щорічні Принципи монетарної політики вже визначають механізми виконання поставлених стратегією цілей у конкретно році в контексті поточної макроекономічної ситуації [22; с. 34].

В Україні слід також вирішити важливе інституційне питання про цільовий показник інфляції, оскільки чинний механізм встановлення цього показника є недосконалим. До того ж урядом неодноразово оголошуються нереалістичні показники, які підривають довіру до офіційних прогнозів і стимулюють спекулятивну поведінку в суспільстві.

Економічна реформа в Україні, головна мета якої полягає в побудові соціально-орієнтованої економіки ринкового типу, передбачає багатогранний комплекс взаємообумовлених заходів, головними з яких є: використання різних форм власності, розвиток товарно-грошових відносин, формування ринкового середовища, активне застосування фінансово-кредитних важелів як засобів підвищення ефективності економіки. Однією з найсуттєвіших і водночас складних проблем у процесі реформи є вдосконалення фінансових взаємовідносин, насамперед податкових, між суб'єктами підприємницької діяльності та бюджетною системою. Окрім того запроваджуються певні податки, що мають за мету обмежити обсяги інфляції.

Мета здійснення реформ податкової системи та оптимізації податкової політики полягає у збільшенні державних доходів та зменшенні пов'язаних із збором податків витрат, а також задіяні сприяючої економічному зростанню функції податків. Одним із головних питань є розширення бази оподаткування таким чином, щоб структуру податків можна було спростити, а ставки податків зменшити й за рахунок цього коригувати існуючі в економіці перекручення через неправильне оподаткування.

Останнім часом Кабінетом Міністрів України було здійснено ряд заходів стосовно розширення бази оподаткування. Головними з них є наступні:

- скасування звільнень від податку на додану вартість товарів критичного імпорту;

- припинення врахування індивідуальних заяв про надання податкових пільг;

- скасування податкових пільг для підприємств з іноземними інвестиціями та обмеження пільгового оподаткування підприємств, розташованих в спеціальних економічних зонах; заборона реструктуризації податкової заборгованості, її списання та відстрочки сплати податків.

В період системної трансформації та переходу до ринкових відносин в Україні одним з вагомих чинників, що гальмують економічне зростання, є надмірне податкове навантаження на товаровиробників. Використання на нинішньому етапі розвитку економіки переважно фіскальної функції податків дозволило забезпечити зростання доходів бюджету, необхідних для виконання державою притаманних їй функцій та зобов'язань, але не в змозі вирішити проблему сприяння розвитку виробництва засобами податкової політики.

Насамкінець зазначимо: дискусії про інфляційне таргетування - це поширення відповіді на виклики, які створюють труднощі в забезпеченні макроекономічної стабільності в умовах фактичної прив'язки обмінного курсу. Те, що цей режим став утіленням сучасної практики організації ухвалення рішень у монетарній політиці багатьох країн і дає змогу впливати на інфляційні очікування, свідчить про корисність кроків держави щодо підготовки до його запровадження в Україні Ця підготовка може стати організуючою основою для спільних дій уряду й Національного банку України, для залучення до конструктивної дискусії найзначніших гравців на фінансовому ринку країни та найбільших підприємств. Разом із тим слід мати на увазі, що інфляційне таргетування еволюціонує в напрямі посилення його гнучкості й монетарний режим, який прийде на зміну фактичній курсовій прив'язці в Україні, може мати особливості, що відрізнятимуть його від сьогоднішніх уявлень про інфляційне таргетування.

Висновки

У процесі нашого дослідження ми довели, що гроші за походженням є не просто товаром, але й носієм певних суспільних відносин, формування яких зумовило виокремлення грошей поміж інших товарів. Окрім того вони являються об'єктивним елементом економіки і тому не можуть бути скасовані, доки існують певні суспільні відносини, що потребують їх існування. Звернули увагу на закон Хорезма-Коперніка.

Виділили основні функції грошей: функцію грошей як міри вартості, функцію грошей як засіб утворення скарбів, функцію засобу обігу та функцію грошей як одиниця рахунку. Розглянули такі види грошей, як паперові, кредитні, електронні гроші та їх підвиди.

Грошова система - це спосіб організації грошового обігу, що склався історично в даній країні й закріплений законом. Отже, ми простежили еволюційний процес та існування грошових систем двох типів: металевого грошового обігу, за якого такий грошовий товар виконує всі функції грошей та систему паперово-кредитного грошового обігу, в основі якого лежать кредитні гроші. Головним елементом банківської системи є центральні емісійні банки. Діяльність банків сприяє витісненню з обігу металевих грошей.

У нашому дослідженні ми вирішили виділити зв'язок між законом грошового обігу та інфляцією, оскільки вони є взаємопов'язаними явищами. Розглянули типологію масштабності інфляційних процесів. Ми визначили, що зростанню інфляції сприяє недосконала кредитна політика, що була спрямована на видачу занадто великої кількості кредитів. Монетарна політика нашої держави є недосконалою, через нереалістичні прогнози уряду, що в свою чергу стимулює спекулятивну діяльність. Сам уряд не намагається проводити інстутиційні вдосконалення, в умовах сьогоденної політичної кризи. А його політика спрямована на скорочення споживання, замість того, аби підтримувати вітчизняного виробника. а нашу думку, необхідно опрацювати методи оцінки ефективності витрат бюджету за основними напрямами, обґрунтувати рівні соціальних виплат і послуг населенню, особливо його найбільш вразливим прошаркам (діти, інваліди, старі), які держава може гарантувати як неоплачувані тощо. Завданням цих досліджень повинно бути опрацювання такого механізму, який дозволив би за досягнутого рівня податкових надходжень забезпечити збалансованість доходів і видатків бюджету та підвищення ефективності цих видатків з точки зору посилення їх впливу на економічний розвиток та покращення соціального стану суспільства. Фондовий ринок потребує негайного реформування та системи валютного регулювання. Необхідно вдосконалювати механізми функціонування самого грошового ринку і операції Національного банку на ньому.

Аби зменшити темпи інфляції необхідно удосконалення системи валютного регулювання в напрямку подальшої лібералізації, з урахуванням необхідності дотримання принципів поступовості послаблення керованості валютного ринку. Удосконалення прийняття монетарних рішень та системи комунікацій з громадськістю. А також спрямування політики валютного курсоутворення на забезпечення динаміки обмінного курсу залежно від стану платіжного балансу та недопущення його значних коливань.