Управління місцевими фінансами

2

Реферат на тему:

"Управління місцевими фінансами"

Управління місцевими фінансами здійснюють місцеві представницькі та виконавчі органи влади, зокрема їх фінансові підрозділи.

В Україні існує два основні види місцевих фінансових органів - фінансові органи місцевого самоврядування та місцеві фінансові органи виконавчої влади.

До фінансових органів місцевого самоврядування відносять фінансові відділи виконавчих комітетів та інших виконавчих органів місцевого самоврядування. Фінансові відділи в системі самоврядування діють у містах, які мають статус обласного підпорядкування, та в районах цих міст. В Україні налічується 163 міста обласного підпорядкування. Міста Київ та Севастополь не мають власних фінансових органів у системі місцевого самоврядування.

До місцевих фінансових органів у системі виконавчої влади відносять Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові управління та відділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, місцеві органи Державної податкової адміністрації, Головного контрольно-ревізійного управління, Державного Казначейства України. Місцеві органи перелічених вище управлінь діють в областях, у містах Києві та Севастополі, в районах цих міст, у містах обласного підпорядкування, в районах, районах міст обласного підпорядкування. Названі підрозділи не входять до складу місцевих державних адміністрацій і мають центральне підпорядкування.

Важливою складовою системи управління місцевими фінансами є компетенція місцевих органів влади. Закон «Про бюджетну систему України» передбачає, що до відання органів державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад належить складання проекту бюджету відповідно до основних напрямів бюджетної політики, регламентованих Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами. До їх відання належить також виконання бюджетів і контроль за цільовим, економним та ефективним витрачанням виділених бюджетних коштів.

Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» деталізував конституційні положення про визначення компетенцій місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади у сфері складання, затвердження й виконання місцевого бюджету. Згідно із Законом, втручання державних органів у процес складання, затвердження й виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, не передбачених законом. Закріплено положення про збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів, що забезпечується як органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та для забезпечення населення послугами не нижче від рівня мінімальних соціальних потреб. Закріплено, що вільні залишки бюджетних коштів при збалансуванні місцевих бюджетів не враховуються.

Законодавчо компетенцію місцевих органів влади у сфері бюджетного процесу визначено Законом України «Про бюджетну систему». Відповідно до нього Кабінет Міністрів України доводить до місцевих рад та їх виконавчих органів інструктивні листи про порядок складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний рік. Виконавчі органи Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя надають інструкції про розроблення проектів бюджетів виконавчим органом рад нижчого рівня.

Кабінет Міністрів України доводить до виконавчих органів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя проекти нормативів відрахувань та сум контингентів цих доходів, розміри дотацій і субвенцій, передбачених державним бюджетом, та їх цільове призначення, перелік видатків, що передаються з державного бюджету на фінансування бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Виконавчі органи рад вищого рівня доводять відповідні показники до виконавчих органів рад нижчого рівня.

За прогнозними показниками розвитку територій уряд Автономної Республіки Крим і виконавчі органи місцевих рад розроблюють проекти відповідних місцевих бюджетів і подають на розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад щорічно до 10 грудня. Для міст районного підпорядкування, селищних і сільських рад термін подання проектів бюджетів визначено до 25 грудня. Проекти розглядаються і затверджуються відповідними комісіями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад.

Виконання місцевих бюджетів здійснюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим та виконавчими органами місцевих рад. Ці ж органи забезпечують надходження усіх передбачених бюджетом доходів та ефективне їх використання.

Контроль за виконанням місцевих бюджетів покладається на місцеві ради, які самостійно визначають його організаційні форми. Органи виконавчої влади та виконавчі органи місцевих рад разом з органами Міністерства фінансів України здійснюють контроль за станом надходжень доходів відповідного бюджету і правильністю використання виділених з бюджету коштів підприємствами.

Крім того, органи виконавчої влади та виконавчі органи місцевих рад вищого рівня здійснюють нагляд за ходом виконання бюджету за допомогою виконавчих органів рад нижчого рівня. Предметом такого контролю є дотримання вимог чинного законодавства, рішень органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та виконавчих органів вищого рівня, прийнятих у межах їх компетенцій.

Важливим елементом системи управління місцевими фінансами є організація касового виконання місцевих бюджетів, тим більше організація прийому, зберігання та видачі бюджетних коштів, ведення обліку і звітності в процесі виконання місцевих бюджетів.

Існують банківська, казначейська та мішана системи касового виконання місцевого бюджету. В Україні склалася банківська система. Це означає, що кошти місцевих бюджетів акумулюються, зберігаються і видаються банківськими установами в межах коштів, які реально надійшли на рахунки відповідних бюджетів в установах банків.

Законом «Про бюджетну систему України» передбачено Положення про касове виконання місцевих бюджетів, згідно з яким касове виконання всіх бюджетів здійснюватимуть установи Державного бюджетного банку. Але й досі такий банк в Україні не створено. Реально касове виконання місцевих бюджетів в Україні здійснюється як установами Національного банку України, так і окремими комерційними банками.

Наступним важливим елементом системи управління місцевими фінансами є організація контролю та аудиту. В Україні його здійснюють Міністерство фінансів України, Головне контрольно-ревізійне управління, Головне управління державного казначейства, Державна податкова адміністрація України, місцеві державні адміністрації. Загальний фінансовий контроль здійснює Верховна Рада України та Рахункова палата Верховної Ради України.

Діють також ревізійні комісії, що створюються представницькими органами місцевого самоврядування для контролю за використанням коштів бюджету, позабюджетних, валютних і цільових фондів. Окремі контрольні функції виконують самі представницькі органи місцевого самоврядування та їх комісії.

Системи спеціального державного фінансового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування в Україні поки що немає. Діє загальний контроль за використанням бюджетних коштів і обов'язковий аудит підприємств та організацій, включаючи й комунальний сектор.

Таким чином, система управління місцевими фінансами відіграє важливу роль у процесі їх розвитку. В Україні існує об'єктивна потреба у створенні нової системи управління місцевими фінансами в умовах становлення фінансової автономії місцевого самоврядування. Процес становлення такої системи управління місцевими фінансами ще не завершився. Потребує уточнення компетенція місцевої влади в цій сфері, розмежування повноважень різних рівнів влади, держави й місцевого самоврядування, представницьких і виконавчих структур місцевої влади у сфері управління місцевими фінансами.

Закріплені доходи - це доходи, які закріплюються за певним бюджетом. Перелік закріплених доходів усіх рівнів бюджетної системи встановлено Бюджетним кодексом України від 21 червня 2001 р.

У статті 66 Бюджетного кодексу встановлено перелік закріплених доходів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. Це 25 відсотків прибуткового податку з громадян, що справляється на відповідній території; 25 відсотків плати за землю, що справляється на території Автономної Республіки Крим та відповідної області; плати за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними державними адміністраціями.

Ці доходи враховуються при визначенні обсягів міжбюд-жетних трансфертів.

У цій самій статті Бюджетного кодексу України закріпленими доходами районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, вважаються: 50 відсотків прибуткового податку з громадян, що справляється на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань; 15 відсотків плати за землю, що сплачується на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань; плата за ліцензії на здійснення певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються районними державними адміністраціями; плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється районними державними адміністраціями; надходження адміністративних штрафів, що накладаються районними державними адміністраціями або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями.

Як зазначається у статті 64 Бюджетного кодексу, до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

· прибутковий податок з громадян у частині, визначеній ст. 65 цього Кодексу;

· державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;

· плата за ліцензії на впровадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;

· плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;

· плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;

· надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

· єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва в частині, що належить відповідним бюджетам.

Нормативи відрахувань від прибуткового податку з громадян до бюджетів місцевого самоврядування такі:

· 100% загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на території міст Києва і Севастополя, зараховується до бюджетів цих міст;

· 75% від загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на території міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення, зараховуються до бюджетів відповідних міст;

· до бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об'єднань зараховується 25% від загального обсягу прибуткового податку з громадян.

У 1996 р. прийнято Конституцією України і в цей термін закріплені доходи не згадуються. У Законі України „Про Державний бюджет на 1998 р." вперше зроблено спробу розділити доходи між державним бюджетом України і місцевимибюджетами в цілому шляхом повного їх закріплення. За місцевими бюджетами повністю закріплено місцеві податки та збори, прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств, податок із власників транспортних засобів, податок на промисел, плату за торговий патент на певні види підприємницької діяльності, плату за землю, 80% доходів від приватизації підприємств комунальної власності, доходи від збору за забруднення довкілля, надходження відрахувань і збору на ремонт та утримання доріг загального користування.

Основну частку доходів (75-85%) місцевих бюджетів становлять регульовані доходи, тобто доходи, які розподіляються між різними рівнями бюджетної системи.

У Законі «Про бюджетну систему України» визначено, що окремі доходи стануть до певної міри закріпленими і регульованими одночасно. Це стосується ПДВ, акцизного збору, податку на прибуток підприємств, прибуткового податку з громадян, плати за землю, доходів від приватизації державного майна тощо.

Важливу роль у становленні самостійних місцевих бюджетів відіграє порядок здійснення видатків та їх склад. Бюджетне законодавство України регламентує порядок здійснення видатків місцевих бюджетів та основні напрями їх використання. Місцеві ради самостійно витрачають бюджетні кошти і визначають напрями використання коштів місцевих бюджетів. Вони також збільшують норми видатків на утримання житлово-комунального господарства, закладів охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, органів внутрішніх справ, охорони природи, культури і спорту, визначають додаткові пільги й допомогу окремим категоріям населення.

Законом «Про бюджетну систему України» в 1995 р. вперше видатки всіх бюджетів було поділено на поточні та на видатки розвитку. Згідно із Законом, поточні видатки - це видатки з бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ , органів, і діють на початок бюджетного року, на фінансування заходів соціального захисту населення.

Видатки розвитку - це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, капітальних вкладень виробничого й невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства і субвенції, інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Статтею 88 Бюджетного кодексу України встановлено, що з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань здійснюються видатки, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів на:

· органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;

· освіту:

· дошкільну;

· загальну середню (школи - дитячі садки);

· первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти);

· сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки.

Статтею 89 визначаються видатки, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів До них належать видатки на:

1) державне управління:

· органи місцевого самоврядування міст республіканського, Автономної Республіки Крим і міст обласного значення;

· органи місцевого самоврядування районного значення;

2) освіту:

· дошкільну (у містах республіканського, Автономної Республіки Крим та міст обласного значення);

· загальну середню: загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі: школи - дитячі садки (для міст республіканського, Автономної Республіки Крим та міст обласного значення);

· спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіум, вечірні (змінні) школи;

· заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячі будинки (у разі, якщо не менше 70 відсотків кількості учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл - інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячих будинків, формується на території відповідного міста чи району), дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, допомога на дітей, які перебувають під опікою і піклуванням;

· інші державні освітні програми;

3) охорону здоров'я:

· первинну медико-санітарну, амбулаторно- поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарі широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбу латорії, загальні стоматологічні поліклініки);

· програму медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров'я і заходи по санітарній освіті);

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

· державні програми соціального забезпечення: притулки для неповнолітніх (у разі, якщо не менше 70 відсотків кількості дітей, які перебувають у цих закладах, формується на території відповідного міста чи району), територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому;

· державні програми соціального захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім'ям з дітьми, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремим категорій громадян;

· державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

· районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

· державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей);

· державні програми розвитку фізичної культури і спорту, утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського, Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивного спрямування і спортивних споруд місцевого значення.

У статті 90 Бюджетного кодексу виділяються видатки, які здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, - це видатки на:

1) державне управління:

· представницьку і виконавчу владу Автономної Республіки Крим;

· обласні ради;

2) освіту:

· загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, санаторні школи-інтернати; загальноосвітні школи-інтернати;

· загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім загальноосвітніх шкіл-інтер-натів, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячих будинків, визначених у підпункті "в" пункту 2 статті 89 цього Кодексу, та дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей);

· заклади професійно-технічної освіти, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим і виконують державне замовлення;

· вищу освіту (вищі заклади освіти І, II, III та IV рівнів акредитації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим та спільній власності територіальних громад);

· післядипломну освіту (інститути післядипломної освіти вчителів та центри і заходи з підвищення кваліфікації державних службовців місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, постійно діючі курси (центри) підвищення кваліфікації працівників соціально-культурної сфери та агропромислового комплексу, що знаходяться у комунальній власності);

· інші державні освітні програми;

3) охорону здоров'я:

· Первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення);

· спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні, центри, диспансери, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, будинки дитини, станції переливання крові).