1

Варіант 8

1. Становлення фінансового менеджменту як науки.

2. Фінансовий ризик як об'єкт управління.

Задача 1

Компанія має кредитну лінію в розмірі180 тис. грн. Компенс залишок потрібен на такому рівні:

- на непогашені позики 15%

- на невикористаний пороговий розмір кредиту - 10%.

- Компанія позичила 150грн. під 20%.

Визначити:

1. необхідний компенсаційний залишок;

2. ефективну проценту ставку.

Задача 2

В кінці кожного року робиться внесок на депозит в сумі 2 000 грн. на умовах 9 % річних при щорічному нарахуванні відсотків. Яка сума буде на рахунку через 12 років?

1. Становлення фінансового менеджменту як науки

Для успішного виконання фінансовим менеджментом прита-манних йому функцій необхідна раціональна організація фінан-сового менеджменту.

Організація практичної діяльності з фінансового менеджменту підприємства здійснюється його фінансовими службами.

Як і кожна управлінська система, фінансовий менеджмент пе-редбачає наявність суб'єкта і об'єкта управління. Об'єктом управ-ління в узагальненому вигляді є фінанси підприємства і його фі-нансова діяльність.

Об'єктами фінансового менеджменту є:

1. Управління активами:

а) управління оборотними активами;

б) управління необоротними активами.

2. Управління капіталом:

а) формування фінансової структури капіталу;

б) управління формуванням власних фінансових ресурсів;

в) управління залученням позикових фінансових ресурсів.

3. Управління інвестиціями.

4.Управління грошовими потоками.

5. Управління фінансовими ризиками та упередження банк-рутства.

6. Управління прибутком підприємства.

Особливості формування капіталу та фінансових ресурсів, фор-ми та методи розподілу цих фінансових ресурсів, обсяги та інтен-сивність грошових потоків та інші умови фінансової діяльності суттєво різняться по окремих підприємствах. Тому виникає необхідність класифікації підприємств як об'єктів фінансового мене-джменту за окремими класифікаційними ознаками, а саме за:

1) формами власності;

2) організаційно-правовими формами діяльності;

3) галузевими ознаками;

4) розміром власного капіталу;

5) монопольним становищем на ринку;

6) стадією життєвого циклу.

Використання методів та прийомів фінансового менеджменту впливає на забезпечення стійкого фінансового стану будь-якого суб'єкта господарювання. Порівнюючи фінансові результати, роз-раховуючи відповідні фінансові показники, підприємство здатне оцінити ефективність свого господарювання, визначити своє місце серед підприємств галузі, планувати діяльність на майбутнє.

Фінансовий менеджмент спрямований на оптимізацію управ-ління рухом фінансових ресурсів та тих фінансових відносин, які виникають між суб'єктами господарювання в процесі руху фі-нансових ресурсів.

Організація фінансового менеджменту має бути спрямована на ефективне управління цим рухом та відносинами. Для реаліза-ції цієї мети фінансові менеджери визначають конкретні шляхи поліпшення управління фінансовими ресурсами підприємства з використанням відповідних методів та важелів.

Основні напрями організації регулювання фінансової діяльно-сті підприємств показані у Додатку 1.

Система фінансового управління підприємством складається з двох підсистем: підсистеми, якою керують, або ж об'єкта управ-ління, та підсистеми, яка керує, або ж суб'єкта управління.

Об'єктом організації фінансового управління є сукупність умов здійснення грошового потоку, кругообігу вартості, руху фі-нансових ресурсів і фінансових відносин між суб'єктами госпо-дарювання та їх підрозділами в господарській діяльності. Суб'єкт організації фінансового управління - - це фінансова служба під-приємства (фінансова дирекція як апарат управління, фінансовий менеджер як управляючий), яка за допомогою різних форм управління здійснює цілеспрямоване функціонування об'єкта.

Будь-який об'єкт управління, будь-який процес становить си-стему. Під системою розуміється сукупність структурних елемен-тів, які складають цілісну структуру. Фінансова система входить у соціально-економічну систему. Головною властивістю соціаль-но-економічної системи є те, що в її основі лежать інтереси лю-дей. Сукупність суспільних, колективних і власних інтересів впливає на стан системи і процес її розвитку. Будь-яка система складається з елементів. Під елементом системи розуміють таку підсистему, яка не поділяється на складові.

Кожній складовій фінансового управління властиві певні озна-ки. Основні з них такі:

1) виконувати властиву тільки даній складовій функцію, що не повторюється іншими елементами даної системи;

2) взаємодіяти з іншими елементами й інтегрувати з ними. Це є ознакою цілісної системи;

3) перебувати у взаємозв'язку з іншими елементами своєї сис-теми.

Властивості елементів фінансового управління дають змогу вивести загальне правило фінансового менеджменту: забезпечу-вати фінансову стійкість системи в цілому, а не тільки окремих її елементів і підсистем.

Взаємодія суб'єкта й об'єкта управління, тобто сам процес управління, може здійснюватися тільки за умови використання відповідної інформації, тобто управління, незалежно від його конкретного змісту, завжди передбачає отримання, передання, опрацювання і використання інформації.

Фінансове управління є складною, динамічною і відкритою системою. Його динамічність обумовлюється тим, що воно постійно змінюється залежно від стану забезпеченості фінан-совими ресурсами, витрат, доходів, попиту і пропозиції на ка-пітал. Це забезпечує поглиблення взаємозв'язків фінансової системи із зовнішнім середовищем і ускладнює процес її управління. Фінансове управління є відкритою системою, то-му що вона обмінюється інформацією із зовнішнім середо-вищем.

2. Фінансовий ризик як об'єкт управління

Важливим аспектом прийняття управлінських фінансових рі-шень є невизначеність, що проявляється в сукупності ризиків, які впливають на здійснення фінансово-господарської діяльності. Без забезпечення нейтралізації негативного впливу комерційних ри-зиків на результати цієї діяльності неможливо підтримувати ста-лий приріст достатку власників.

Комерційні ризики є невід'ємним елементом фінансового ме-неджменту, що визначає необхідність формування адекватної моделі управління такими ризиками - цілісної фінансової сис-теми, спрямованої на виявлення, ідентифікацію, оцінку та нейт-ралізацію операційних, інвестиційних та фінансових ризиків. При цьому для прийняття виважених управлінських фінансових рі-шень в умовах ризику фінансовий менеджер повинен володіти понятійним апаратом, мати ґрунтовну теоретичну підготовку та навички.

Розглянемо ризики у фінансово-господарській діяльності суб'єктів господарювання.

Адекватність та ефективність моделі фінансового менеджмен-ту на підприємстві, її відповідність потребам ринкового середо-вища передбачає органічну інтеграцію в структуру такої моделі функціонально-організаційного блоку, на який буде покладено завдання управління сукупністю ризиків, що виникають у проце-сі здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб'єктом господарювання. При цьому управління такими ризи-ками спрямоване насамперед на забезпечення стабільності фі-нансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання у просторі та часі, а також підтримання належного рівня його кон-курентоспроможності у короткостроковій та довгостроковій перспективі чи іншої господарської операції із 100-відсотковою достовірніс-тю.

Однак це не є підставою для відмови від зорієнтованих на перспективу напрямів управління фінансами суб'єктів господа-рювання. При цьому слід чітко усвідомлювати, що, наприклад, планування та прогнозування є об'єктивною необхідністю побу-дови ефективної моделі фінансового менеджменту на підприєм-стві. Наявність ефекту невизначеності та її вплив на формування сценарію фінансово-господарської діяльності підприємства не означає, що суб'єктам господарювання не доцільно здійснювати її планування та прогнозування на поточний та майбутні періоди. Навпаки, управління невизначеністю у фінансово-господарській діяльності підприємства потребує формулювання прогнозів та обґрунтування планових величин¹ з метою забезпечення стабіль-ності його діяльності у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Невизначеність у процесі здійснення господарських операцій свідчить про наявність імовірності відхилення кінцевого резуль-тату від очікуваної величини. Таке відхилення може мати як по-зитивний, так і негативний ефект. У свою чергу, ймовірність ви-никнення будь-яких відхилень (незалежно від того, позитивне чи негативне таке відхилення) від очікуваного рівня фінансово-економічних показників та індикаторів заведено визначати як ри-зик, що дає змогу стверджувати таке. Невизначеність, притаман-на реалізації тих чи інших господарських операцій підприємства, формує його сукупний ризик. Водночас сукупний ризик підпри-ємства складається із системи окремих видів ризиків, що дає змогу сформулювати основні напрями моніторингу моделлю управ-ління ризиками фінансово-господарської діяльності підприємства з метою мінімізації негативного впливу комерційних ризиків - відстежування ризиків:

* за структурними підрозділами підприємства;

* за основними (внутрішніми та зовнішніми) господарськими зв'язками підприємства;

* за основними видами ризиків;

* за центрами локалізації ризиків;

* за ступенем взаємозв'язку та взаємозалежності окремих ри-зиків та центрів їх локалізації;

* за впливом зовнішніх факторів ризику (які формують систе-мний ризик за класифікацією Марковіца).

Організація та реалізація такого моніторингу дає можливість керівництву підприємства забезпечити збереження та підвищення його ринкової вартості (і, відповідно, достатку акціонерів), виділи-ти та реалізувати диференціальні та конкурентні ринкові переваги, пом'якшити конфлікт інтересів (наприклад, менеджери-акціонери, підприємство-ринок), зменшити ризик неплатоспроможності під-приємства та його дефолту. Такі можливості, пов'язані із моделлю управління ризиками, реалізуються за рахунок мобілізації внутрішньофірмових резервів щодо вдосконалення процесу прийняття та підтримання управлінських фінансових рішень.

Існування невизначеності під час прийняття управлінських фінансових рішень, а також ризику, що пов'язаний із їх виконан-ням, обумовлює необхідність формування адекватної системи виявлення, ідентифікації, оцінювання та нейтралізації відповід-них ризиків у фінансово-господарській діяльності підприємст-ва - моделі управління ризиками (або ризик-менеджменту). Водночас ефективність моделі управління ри-зиками передбачає чітке усвідомлення основних функціонально-організаційних питань, пов'язаних із практичним використанням такої моделі, її впровадження потребує:

* групування та локалізації господарських операцій за центра-ми формування ризиків з метою наступного їх аналізу;

* виявлення та ідентифікації ризиків підприємства за видами його діяльності, а також відповідно до основних критеріїв, ви-значених корпоративною стратегією підприємства;

* структурування сукупного ризику суб'єкта господарювання, а також виділення основних його видів (відповідно до специфіки та реалій фінансово-господарської діяльності підприємства);

* обґрунтування використання фінансово-математичних моде-лей та методів кількісного оцінювання рівня ризику та підтримки управлінських фінансових рішень;

* визначення доцільності використання окремих фінансових показників та коефіцієнтів для аналізу конкретного виду ризику;

* визначення та зведення основних критеріїв прийняття управ-лінських фінансових рішень в умовах невизначеності;

У вітчизняній фінансовій літературі широко використовуються обидва терміни. Зважаючи на їх ідентичність та з метою уникнення двозначності, надалі автор вважає за доцільне використовувати один із названих термінів - управління ризиками. При цьому заміна одного терміна на інший на зміст матеріалу не впливає.

Робиться припущення, що окремий суб'єкт господарювання у практиці своєї фі-нансово-господарської діяльності стикається з ризиками, які можуть бути кваліфіковані як загальні (притаманні більшості підприємств), так і специфічні (притаманні окремим підприємствам залежно від їх галузі, місця розташування та інших специфічних факторів).

* формулювання критеріїв моніторингу ризику та оцінки ре-зультативності управління даним ризиком, групою ризиків.

Практична реалізація зазначених вище критеріїв спирається насамперед на систематизацію та структурування сукупного ризику підприємства за окремими видами ризиків як базових об'єктів управління з боку фінансового менеджера такого під-приємства.

Види ризиків та їх характеристика.

Об'єктивна необхідність дослідження та вивчення сукупного ризику підприємства пояснюється тим фактом, що будь-яка його операційна, інвестиційна та фінансова діяльність у ринковому середовищі здійснюється виключно в умовах загрози формування негативних (або ж неочікуваних позитивних) фінансово-економіч-них результатів - скорочення прибутків (формування збитків), падіння ринкової вартості підприємства або, у найгіршому випа-дку, оголошення неплатоспроможності підприємства із наступ-ною його ліквідацією за процедурою банкрутства.

Це, у свою чергу, дає змогу говорити про існування своєрід-них центрів формування ризиків (аналогічно до центрів затрат або центрів доходів підприємства), на основі яких можна структурувати три узагальнюючі рівні (напрями) центрів формування ризику (рис. 9.2). Загалом центр формування ризику підприємст-ва - це системоутворююча сукупність факторів формування неви-значеності в його підприємницькій діяльності під час здійснення господарських операцій у рамках операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, їх якісних характеристик, а також визна-чення основних їх кількісних параметрів.

Формування класифікаційних ознак на основі наведеного ви-ще структурування ризиків підприємства дає змогу виділити такі основні види (групи) ризиків:

* операційний ризик, формування якого притаманне госпо-дарським операціям, які реалізуються в межах операційної діяль-ності підприємства;

* інвестиційний ризик, формування якого притаманне гос-подарським операціям, які реалізуються в межах інвестиційної діяльності підприємства;

* фінансовий ризик, формування якого притаманне госпо-дарським операціям, які реалізуються в межах фінансової діяль-ності підприємства.

Відповідно, сукупний ризик підприємства відповідатиме сума-рній величині ризиків за кожним центром (напрямом) їх форму-вання - операційного, інвестиційного та фінансового ризиків. Так, операційні ризики формуються як наслідок прийняття управ-лінських рішень, пов'язаних із здійсненням основної діяльності, у тому числі господарські операції у виробничій сфері, у поста-чанні сировини, збуті готової продукції, розміщенні активів. У свою чергу, інвестиційний ризик отримання збитків формується під час здійснення сукупності господарських операцій з при-дбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а та-кож короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Відповідно, сукупність управ-лінських рішень щодо покриття потреби підприємства у капіталі для фінансування операційної та інвестиційної діяльності та фо-рмування структури капіталу підприємства пов'язана із форму-ванням фінансових ризиків.

Класифікація ризиків суб'єкта господарювання на основі ін-ших критеріїв визначення центрів формування ризиків наведена в табл. 9.1.

Слід наголосити, що ризик, пов'язаний із будь-якими управ-лінськими фінансовими рішеннями, зводиться, переважно, до кі-лькісної оцінки впливу невизначеності на фінансування суб'єкта господарювання - покриття його потреби у капіталі. Такий під-хід дає змогу говорити, що сукупність операційних, інвестицій-них та фінансових ризиків з достатнім рівнем достовірності мож-на звести до системи фінансових ризиків як невизначеності щодо забезпечення адекватності активів підприємства його зобов'я-занням перед власниками та кредиторами. Це дає можливість у певний спосіб спростити процес формулювання та обґрунтування критеріїв прийняття управлінських фінансових рішень на рівні керівництва підприємства, оскільки такі критерії доцільно вира-жати у вартісному еквіваленті або, принаймні, у фінансових кате-горіях.

Критерії прийняття управлінських фінансових рішень в умовах невизначеності.

Обґрунтування, прийняття та виконання управлінських фі-нансових рішень у рамках моделі управління ризиками суб'єкта господарювання має відповідати певним критеріям, що коре-люють із відповідними цілями фінансово-господарської діяль-ності суб'єкта господарювання, зафіксованими у його статутних документах, а також з його корпоративною та фінансовою стра-тегіями. Так, перш ніж структурувати критерії прийняття управлінських фінансових рішень в умовах невизначеності, до-цільно нагадати основні цілі підприємницької діяльності, яким має бути підпорядкована операційна, інвестиційна та фінансова діяльність суб'єкта господарювання. До таких критеріїв заведе-но відносити такі:

· * максимізація ринкової вартості підприємства і, відповідно, достатку власників;

· *підтримання конкурентоспроможності підприємства у коро-ткостроковому та довгостроковому періодах;

· * забезпечення належного рівня ліквідності та платоспромож-ності підприємства з метою попередження його фінансової не-спроможності;

· * підтримання цільового (планового) рівня прибутковості фі-нансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання;

· *підтримання інвестиційної привабливості підприємства.

Модель управління фінансовими ризиками.

Необхідність формалізації структури моделі управління ризи-ками пов'язана з потребою фінансового менеджменту підприємс-тва відокремити функціонально-організаційний блок, основне за-вдання якого полягатиме у повному та своєчасному виявленні зовнішніх і внутрішніх загроз підприємства, які виражаються у сукупності ризиків. У сучасній фінансовій літературі такий блок фінансового менеджменту часто називають моделлю управління ризиками (ризик-менеджмент). При цьому така модель тісно пов'язана із системою раннього попередження та реагування як методу фінансового контролінгу (див. рис. 9.1). Загалом, модель управління ризиками підприємства можна визначити так:

модель управління фінансовими ризиками - це специфічний функціонально-організаційний блок у структурі моделі фінансо-вого менеджменту, що відповідає за виявлення, ідентифікацію, оцінку та нейтралізацію фінансових ризиків у процесі здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, а також: сукупного ризику фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання в ринковому середовищі.

Виходячи з наведеного вище визначення управління фінансо-вими ризиками суб'єкта господарювання можна обґрунтувати основні положення формування моделі управління фінансовими ризиками. Так, на основі новітніх теорій корпоративних фінансів та сучасної практики управління фінансами суб'єктів господарю-вання виділяють такі фактори формування моделі управління фі-нансовими ризиками:

· структурування моделі управління фінансовими ризиками підприємства здійснюється виключно на основі особливостей фі-нансово-господарської діяльності конкретного підприємства, йо-го статутних цілей із відповідним урахуванням теоретико-методологічних основ (у тому числі викладених у даному розділі підручника);

· управління ризиками суб'єкта господарювання здійснюється на основі сукупності кількісних показників (коефіцієнтів та індикаторів) відповідно до системи цілей та завдань моделі управлін-ня ризиками суб'єкта господарювання;

· вхідна первинна інформація, необхідна для управління ризи-ками, має бути максимально насиченою, граничне повною та до-стовірною і включати, зокрема, якісні параметри та кількісні пока-зники, що характеризують основні фактори формування ризиків;

· цільові показники управління фінансовими ризиками (як і вхідна первинна інформація) повинні бути приведені до зістав-них одиниць виміру, що забезпечує можливість їх адекватної фі-нансово-математичної та аналітичної обробки, а також форму-вання тренду їх зміни (розроблення сценаріїв розвитку подій);

· кожен із сукупності фінансових показників та коефіцієнтів, що використовується моделлю управління фінансовими ризика-ми суб'єкта господарювання з метою фінансово-математичного моделювання цільових параметрів, має бути максимально інфор-мативним;

· обов'язкове обґрунтування вибору методів статистичного, математичного та аналітичного моделювання з метою забезпе-чення адекватності виявлення, ідентифікації, оцінки та нейтралі-зації фінансових ризиків;

· формування якісних та кількісних параметрів виявлення, ідентифікації та оцінки ризиків суб'єкта господарювання у пла-новому періоді в рамках здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності відповідно до усталеної (стійкої) сукупнос-ті певних напрямів спостереження, а також обґрунтування на їх основі узагальнюючих показників моделі управління фінансови-ми ризиками;

· обґрунтування, затвердження, реалізація та контроль моделі управління ризиками підприємства, її окремих складових елеме-нтів у вигляді методів, форм та технологій нейтралізації виявле-них ризиків у межах здійснення операційної, інвестиційної та фі-нансової діяльності.

Отже, формування адекватної та ефективної моделі управлін-ня ризиками передбачає вирішення сукупності питань, які можна розподілити за такими напрямами:

· локалізація етапів (визначення структури) моделі управління ризиком;

· аналіз основних факторів, що визначають параметри моделі управління ризиками;

· обґрунтування основних кількісних показників, що використовуються в моделі управління ризиками.

Визначимо кожен із зазначених напрямів детальніше.

Задача 1.

Розв'язання:

1. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. - М.: «Дело и сервис», 1998.

2. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ / Учебное пособие. - Москва - Новосибирск: «Дело и сервис», 1999.

3. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента / Учебное пособие. - Москва - Харьков - Минск: «Питер», 2000.

4. Бандурка А.М. Финансово-экономический анализ. - Х.: 1999.

5. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. Курс лекций / под ред. Мерзлякова И.П. - М.: Инфра-М, 1999.

6. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т. 1. - К.: Ника-Центр, 1999.