Міністерство фінансів України як орган оперативного управління бюджетом

Серед державних органів, на які покладено практичні завдання забезпечення розробки і здійснення фінансової політики в Україні, провідне місце належить органам системи Міністерства фінансів України, які включають в себе:

* вища ланка -- Центральний апарат Мінфіну;

* середня ланка: Міністерство фінансів АРК; обласні та міські (міста Київ та Севастополь) фінансові управління державних адміністрацій;

* базова ланка--міські та районні фінансові відділи.

Центральний апарат Мінфіну України як орган державної виконавчої влади незалежної держави було сформовано у 1992 році. Остаточно його головні завдання, функції і правові засади діяльності закріплено у Положенні про Міністерство фінансів України, яке затверджене Указом Президента України від 26 серпня 1999 року. Згідно з Положенням загальним завданням Мінфіну є забезпечення державної фінансової політики і здійснення загального керівництва у сфері державних фінансів. Серед конкретних завдань у галузі забезпечення бюджетного процесу на мінфін покладено завдання складання і забезпечення виконання Державного бюджету.

Функції, які виконує Міністерство фінансів України, доцільно згрупувати за напрямками діяльності. Можна виділити шість блоків функцій:

- вироблення і реалізація фінансової політики в державі;

- організація фінансових відносин у суспільстві;

- організація бюджетного процесу;

- реформування відносин власності та управління загальнодержавним майном;

- становлення фінансового ринку в Україні;

- забезпечення фінансових взаємовідносин з іншими країнами.

У сфері організації бюджетного процесу Міністерство фінансів України виконує такі функції:

1) організує роботу, пов'язану зі складанням проекту Державного бюджету України, за дорученням Кабінету Міністрів України визначає порядок і термін подання центральними органами державної виконавчої влади, Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями матеріалів для підготовки проекту Державного бюджету і прогнозних розрахунків для визначення частини загальнодержавних податків, зборів і платежів, що зараховуються до бюджетів Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

2) складає проект Державного бюджету, готує пропозиції щодо нормативів відрахувань частини загальнодержавних податків, зборів і платежів до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України;

3) організує виконання Державного бюджету за доходами і видатками, веде облік касового виконання Державного бюджету. Разом із іншими міністерствами, відомствами, Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, виконкомами місцевих Рад народних депутатів забезпечує надходження доходів до Державного бюджету та вживає заходів щодо ефективного витрачання бюджетних коштів;

4) здійснює методичне керівництво роботою в галузі територіального фінансово-бюджетного планування, розробляє порядок надання з Державного бюджету субвенцій, дотацій, субсидій;

5) складає річний і помісячний розпис доходів і видатків, забезпечує виконання Державного бюджету, затвердженого Верховною Радою України, проводить в установленому порядку взаємні розрахунки Державного бюджету з бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, в межах своїх повноважень здійснює обслуговування державного внутрішнього і зовнішнього боргу;

6) здійснює контроль за виконанням Державного бюджету і за додержанням установами Національного банку та комерційними банками правил касового виконання Державного бюджету за доходами;

7) визначає порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного і місцевих бюджетів, кошторисів видатків бюджетних установ. Установлює форми обліку і звітності щодо касового виконання бюджетів;

8) складає звіт про виконання Державного бюджету, розробляє та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо ефективного використання коштів Державного бюджету;

9) розробляє проект Правил складання і виконання державного та місцевих бюджетів і подає його на затвердження Кабінету Міністрів України. Затверджує класифікацію доходів і видатків цих бюджетів;

10) бере участь у розробці пропозицій щодо вдосконалення структури органів державної виконавчої влади та здійснює контроль за витрачанням коштів на їх утримання. Аналізує витрати на утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади і готує пропозиції щодо їх оптимізації;

11) бере участь у розробці умов оплати праці працівників органів виконавчої та судової влади, правоохоронних органів, закладів освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення, культури та інших бюджетних установ.

Структура центрального апарату Мінфіну побудована за функціональними напрямами діяльності.

Мінфін очолює міністр, який призначається на посаду Указом Президента України. Міністр має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінфіну, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у міністерстві утворюється колегія у складі міністра (голова колегії), заступників міністра за посадою, а також інших керівних працівників центрального апарату. Структура центрального апарату міністерства затверджується віце-прем'єр-міністром України. Зміни в структурі центрального апарату міністерства затверджуються також віце-прем'єр-міністром України за поданням мінфіну. Положення про структурні підрозділи центрального апарату затверджується міністром фінансів.

До другої складової органів Міністерства фінансів України (середня ланка) відноситься фінансове управління обласної державної адміністрації. Фінансове управління засновується рішенням державної адміністрації за принципом подвійного підпорядкування, підвідомче і підзвітне в своїй діяльності центральному апарату Міністерства фінансів України.

Фінансове управління обласної адміністрації виконує ряд функцій, основними з яких є:

1) визначення порядку і термінів подання обласними управліннями і відділами, виконкомами міських та районних Рад народних депутатів матеріалів для підготовки проекту обласного бюджету і прогнозних розрахунків для визначення частки загальнодержавних податків, зборів і платежів, які підлягають зарахуванню до бюджетів міст і районів області;

2) проведення перевірки правильності складання і затвердження кошторисів бюджетних установ;

3) внесення пропозиції до обласної Ради народних депутатів про встановлення на території області додаткових податків і зборів;

4) здійснення контролю за повним і своєчасним перерахуванням установами банків коштів до Державного бюджету, за цільовим використанням коштів, одержаних із вищестоящого бюджету;

5) розробка порядку надання із обласного бюджету субвенцій, дотацій, субсидій бюджетам міст і районів;

6) складання та затвердження річного та помісячного розпису доходів і видатків обласного бюджету, забезпечення його виконання;

7) розглядання бухгалтерських звітів і балансів обласних відділів і управлінь, міст і районів обласного підпорядкування;

8) підготовка звітності про виконання бюджету області;

9) участь у роботі комісій з приватизації державної власності і здійснення контролю за зарахуванням коштів від приватизації державного майна до бюджету;

10) здійснення контролю за станом роботи в міських і районних фінансових відділах по складанню і виконанню бюджету, контрольно-економічній роботі та з інших питань, які входять до компетенції фінансових органів.

Очолює фінансове управління начальник, який призначається міністром фінансів за поданням облдержадміністрації. Начальник має заступників, яких призначає наказом по фінансовому управлінню. У фінансовому управлінні утворюється колегія у складі начальника (голова), заступників начальника, а також інших керівних працівників управління. Склад колегії затверджується держадміністрацією. Фінансування фінансового управління здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Структуру фінуправління затверджує начальник фінансового управління.

До складу фінансового управління входять:

1. Адміністрація (начальник і заступники).

2. Бюджетний відділ.

3. Головна бухгалтерія.

4. Відділ фінансів охорони здоров'я.

5. Відділ фінансів освіти та культури.

6. Відділ фінансів місцевого господарства.

7. Відділ фінансування соціального захисту населення.

8. Відділ доходів, цінних паперів, приватизації та фінансових ринків.

9. Відділ фінансів капітального будівництва.

10. Відділ фінансування місцевих органів влади та управління.

11. Відділ кадрів і спецроботи.

12. Відділ розробки і впровадження комп'ютеризації.

13. Загальний відділ.

Зазначені функції та структура зберігаються і у фінансових управліннях Київської та Севастопольської державних адміністрацій.

Третьою складовою в системі органів Міністерства фінансів України виступають міські, районні, районні у містах фінансові відділи. Фінансові відділи забезпечують втілення в життя державної фінансової політики на відповідній території, аналізують показники розвитку економіки міста, району, здійснюють заходи по оздоровленню фінансового стану галузей місцевого господарства та збільшенню доходів бюджету.

Міський, районний фінансовий відділ очолює завідувач, який відповідно до законодавства України призначається вищестоящим фінансовим органом по представленню фінансового відділу. Структуру фінансового відділу затверджує завідувач.

Річна звітність про виконання бюджету і порядок її затвердження

Єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань держави визначаються Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання Державного бюджету України здійснюють органи Державного казначейства України. Цей облік повинен відображати всі активи та зобов'язання держави.

Розпорядники бюджетних коштів ведуть бухгалтерський облік відповідно до правил, встановлених Державним казначейством України.

Усі надходження до бюджету та витрати бюджету обліковуються у валових показниках незалежно від того, передбачається чи не передбачається у бюджетних призначеннях взаємозарахування цих показників.

Усі надходження до бюджету та витрати бюджету повинні заноситися на рахунки в хронологічному порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Всі бухгалтерські записи повинні підтверджуватися документально.

Зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюються Державним казначейством України.

Розпорядники бюджетних коштів відповідно до єдиної методики звітності складають та подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформацію за формами, встановленими законодавством України.

Єдині форми звітності про виконання Державного бюджету України встановлюються Державним казначейством України за погодженням з Рахунковою палатою та Міністерством фінансів України.

Звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною.

Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.

Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України включає такі частини:

1) звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України;

2) звіт про виконання Державного бюджету України;

3) звіт про рух грошових коштів;

4) інформацію про виконання захищених статей видатків Державного бюджету України;

5) звіт про бюджетну заборгованість;

6) звіт про використання коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України;

7) інформацію про стан державного боргу;

8) звіт про кредити та операції, що стосуються державних гарантійних зобов'язань;

9) зведені показники звітів про виконання бюджетів;

10) інформацію про виконання місцевих бюджетів;

11) іншу інформацію, визнану Кабінетом Міністрів України необхідною для пояснення звіту.

Рахункова палата протягом двох тижнів з дня офіційного подання Кабінетом Міністрів України річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету України.

Верховна Рада України розглядає звіт про виконання закону про Державний бюджет України у двотижневий термін з дня отримання висновків Рахункової палати щодо використання коштів Державного бюджету України.

Звіт Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України про виконання закону про Державний бюджет України представляє Міністр фінансів України. Верховна Рада України може заслухати головних розпорядників коштів Державного бюджету України щодо використання ними бюджетних коштів.

Із співдоповіддю про виконання закону про Державний бюджет України виступають Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Голова Рахункової палати.

За результатами розгляду Верховна Рада України приймає рішення щодо звіту про виконання закону про Державний бюджет України.

Задача

Сформулювати за наведеними даними аналітичні таблиці та проаналізувати структуру і динаміку показників Державного бюджету України, ступінь фактичного виконання запланованих показників, збалансованість бюджету, тощо.

Таблица 1.

Показники ВВП, доходів і видатків Державного

бюджету України, млрд. грн.

Побудова аналітичних таблиць.

Таблиця 2.

Структура і динаміка показників бюджету за 1998-1999 рр.

В період 1998-1999рр. відбувся ріст доходів бюджету на 3,961 млрд. грн., а також зростання видатків - на 3,625 млрд. грн.. При цьому, дефіцит бюджету зменшився на 0,336 млрд. грн.. У всіх показниках державного бюджету відсутній спеціальний фонд, а загальний фонд складає 100% показників.

Таблиця 3.

Структура і динаміка показників бюджету за 1999-2000 рр.

В період 1999-2000рр. відбувся ріст доходів бюджету на 3,354 млрд. грн., а також зростання видатків - на 0,712 млрд. грн.. При цьому, ліквідовано дефіцит бюджету та відбулося зростання профіциту на 0,697 млрд. грн. У 2000 році загальний фонд доходів склав 78%, спеціальний фонд 22%; загальний фонд видатків 78%, спеціальний фонд 22%; загальний фонд профіциту 55%, спеціальний фонд 45%.

Таблиця 4.

Структура і динаміка показників бюджету за 2000-2001 рр.

В період 2000-2001рр. відбувся ріст доходів бюджету на 2,676 млрд. грн., а також зростання видатків - на 4,409 млрд. грн.. При цьому, відбулося зменшення профіциту бюджету та відбулося зростання дефіциту на 1,036 млрд. грн. У 2001 році загальний фонд доходів склав 73%, спеціальний фонд 27%; загальний фонд видатків 73%, спеціальний фонд 27%; загальний фонд профіциту 55%, спеціальний фонд 45%.

Таблиця 5.

Структура і динаміка показників бюджету за 2001-2002 рр.

В період 2001-2002рр. відбувся ріст доходів бюджету на 6,543 млрд. грн., а також зростання видатків - на 4,394 млрд. грн.. При цьому, ліквідовано дефіцит бюджету та відбулося зростання профіциту на 1,113 млрд. грн. У 2002 році загальний фонд доходів склав 76%, спеціальний фонд 24%; загальний фонд видатків 76%, спеціальний фонд 24%; загальний фонд профіциту 72%, спеціальний фонд 28%.

Таблиця 6.

Ступінь фактичного виконання бюджету у 2000 - 2002 роках

Таким чином, за досліджуваний період виявлено постійне зростання доходів та видатків Державного бюджету України та їх статей, а також поперемінне зростання дефіциту та профіциту бюджету. Дещо стабільна частка статей доходів і витрат у їх загальній кількості свідчить про збалансованість бюджету.

Перелік використаних посилань

1. Бюджетний кодекс України.

2. Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489 від 19.12.2006 року.

3. Парижак Н.В. Формування ефективної бюджетної системи України // ФУ.- 1998 №1.

4. Офіційний веб-сайт Міністерства фінансів України - http://minfin.gov.ua