Державний борг

2270853,7

2005364,4

- ОЗДП 2000 року

1155000,0

1048082,9

178965,0

178965,0

176965,0

- ОЗДП 2004 року

-

-

2183420,4

2091888,7

1828399,4

Граничний розмір державного зовнішнього боргу, тис. дол. США

-

-

12492214,3

10845577,9

7993079,7

Державний борг України, тис. грн..

40429801,4

63665152,5

64253106,5

67086810,2

67720343,1

Державний борг України, тис. дол. США

11707432,6

12205040,4

11823186,4

11873771,7

11478024,3

Проаналізувавши цю таблицю можна зробити висновок, що державний борг України не зменшується, а навпаки зростає. У 2001 році він становив 40429801,1 тис грн., а вже у 2005 році збільшився до 67720343,1 тис. грн., це у 1.675 разів або на 27290542 тис. грн. більше ніж на початку аналізуємого переоду.

Розглянемо детально формування державного внутрішнього та зовнішнього боргу України.

Внутрішній борг україни складається з заборгованості перед банківськими установами, який складає 2344521,2тис. грн. у 2001році, та 3174482,6тис. грн. у 2005р., й заборгованості перед юридичними особами: 9015544,6тис. грн. у 2001р. та 9615675,5тис. грн. у 2005р.. З таблиці можна побачити, що у 2002 році відбулося стрімке підвищення державних внутрішніх займів та в подальшому його поступове погашення.

Граничний розмір внутрішнього боргу у 2005 році встановився на рівні 12790158,1тис. грн.. Внутрішній борг ніколи не перевищував свого встановленого ліміту і, навіть, до 2005 року був значно нижче, але у цьому році внутрішній державний борг зрівнявся зі своїм граничним розміром.

Державний зовнішній борг України складається з заборгованостей перед міжнародними організаціями економічного розвитку, закордонними органами управління, іноземними комерційними банками,та іншої заборгованості.

Стосовно кредитів міжнародних організацій, то їх нашій державі надають Європейське співтовариство (354627,2 тис. грн. у 2005р.), Європейський банк реконструкції та розвитку (22713,5 тис. грн.), Світовий банк (2700548,6 тис. грн.). Спостерігається тенденція зростання цієї заборгованості, якщо у 2001 році вона складала 1916296,8 тис. грн., то у 2003 році вже 2390255,7 тис. грн., а на початку 2005 року ця ж заборгованість збільшилася до 3077889,3 тис. грн.

На цій діаграмі представлена заборгованість перед міжнародними організаціями й можна побачити її ріст у часі.

Серед країн, які надають позики Україні можна виділити Італію, Німеччину, Росію, США, Туркменістан, Францію, Швейцарію та Японію. Найбільшим кредитором на сьогоднішній день є Росія, яка позичила нашій державі кошти у розмірі 1778855,9 тис. грн.. також можна виділити те, що ця заборгованість поступово зменшується, з 3528946,4 тис. грн. у 2001 році до 2820091,8 тис. грн. у 2005р.. Загальну заборгованість у вигляді діаграми можна побачити нижче.

Заборгованість перед іноземними комерційними банками у 2001 році складала 1883317,5 тис. грн., що значно вище ніж у наступних роках. Так у 2002 році ця заборгованість була на рівні 1698500,4 тис. грн., у 2003 р. - 111127,7 тис. грн., у 2004 р. - 87004,1 тис. грн., у 2005 р.- 89734,3 тис. грн.. Якщо зрівнювати перший та останній роки, то можна зробити висновок, що позика зменшилася на 1793583,1 тис. грн. або у 22 рази. Найбільший кредит нашій країні надає Wesideutsche Landesbank (Europa) AG. Наступна діаграма показує обсяги загальної заборгованості перед іноземними комерційними банками. Також у вигляді діаграми представимо загальний державний борг України (тис. грн.).

З діаграми видно, що державний борг поступово збільшується і вже у 2005 році він склав 67720343,1 тис. грн., що на 27290542 тис. грн. більше ніж у 2001 р.

Висновок

Зазначені особливості становлення ринку державного боргу України є парадоксальними і неприйнятними у розвинутому економічному середовищі, оскільки за таких умов неможливими є процеси не тільки розширеного, але й простого відтворення.

Кардинальним шляхом розв'язання проблеми боргів є “сценарій” розрахунків по них, тобто управління боргом, з орієнтацією на поступове абсолютне скорочення заборгованості та згладжування коливань в обслуговуванні боргу.

Боргові проблеми України не є унікальними і мають зарубіжні аналоги. Але використання досвіду розвинутих країн щодо управління боргом є проблематичним, оскільки західна практика базується на засадах досконалої конкуренції, відповідності ціни грошей на боргових та інвестиційних ринках, передбачуваності темпу кругообороту капіталу тощо. Потрібна індикативна корекція такого досвіду відповідно до специфіки економічного розвитку різних країн з урахуванням поточної ситуації.

Сьогодні зрозуміло, що оздоровлення фінансової системи України не можливе без розробки науково обґрунтованої стратегії формування і обслуговування ринку державних запозичень. Проблеми державного боргу повинні стати окремим напрямом дослідження у сферах економічного аналізу, прогнозування, фінансового менеджменту, господарського права. Немає сумнівів, що державні запозичення не повинні використовуватися для вирішення поточних проблем.

Подальший розвиток ринку державних запозичень в Україні повинен характеризуватися новими рисами.

Необхідно добитися зменшення вартості позичкових коштів і, відповідно, вартості обслуговування державного боргу. Доходність державних цінних паперів має бути найнижчою порівняно з доходністю інших фінансових інструментів і депозитних ставок банків.

Нагальним є припинення обслуговування державних облігацій, що перебувають у власності НБУ.

Досягнення бездефіцитного бюджету необхідно забезпечувати через реформи у видатковій та доходній частинах бюджету, а тому неемісійні варіанти надходження коштів потребують особливої уваги. Для наповнення бюджету слід зробити альтернативний акцент на податковій політиці, значно розширивши податкову базу.

Необхідно започаткувати розробку державних інвестиційних програм, направивши на їх фінансування частину коштів, одержаних на ринку запозичень.

Потребує розвитку повноцінний сектор муніципальних цінних паперів (місцевих облігацій) з метою диверсифікації напрямів прикладання капіталу на боргових ринках. Перерозподіл боргових зобов'язань між різними рівнями управління дозволить реалізувати регіональні програми, розширить можливості місцевого самоврядування і послабить тиск на загальнодержавний бюджет.

Список використаної літератури

1. Базілінська О. Я. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 442 с.

2. Базидевич В. Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка. Навч. посіб. - К.: Атака, 2002. - 368 с.

3. Іларіонов А. "Фінансова стабілізація в республіках в республіках СНГ" //Питання економіки №2, 1996.

4. “Макроекономіка за редакцією А.Г. Савченка” Київ "Либідь", 1995.

5. Макроекономіка: Навч. посібник / П. Ю. Буряк - керівник авторського колективу та науковий редактор, О. В. Стефанішин, Л. Л. Цимбал та ін. - Львів: ІНТЕРЕКО, 2001. - 448с.

6. Макроэкономика: Учебн. пособие/ М. И. Плотницкий, Э.И. Лобкович, М. Г. Муталимов и др. Под ред. М. И. Плотницкого. - М.: Новое издание, 2002. - 462с.

7. "Мікроекономіка і макроекономіка" за загальною редакцією Е.Будаговської. Київ "Основи", 1998 р.

8. "Основи економічної теорії: політ економічний аспект" за редакцією Г.Н. Климка, В.П.Нестороненка. Київ - Вища школа -- знання”, 1997р.

9. Романенко О. Р. Фінанси: Підр. - К.: Центр навч. літератури, 2006. - 312 с.

10. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономiка. - К.: Основи, 1995.

11. Финансы: Учебник для вузов/ Под ред. Г. Б. Поляка. - 2-е изд., перераб. и дополн. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2003. - 607с.

12. "Фінанси України" , №9, 10 за 1996р. №8-11 за 1998р.

13. Вахненко Т. //Государственный долг Украъны: пути выхода из кризиса// Економіка України, 2000. - №8