Варіант 10

4

ЗМІСТ

Фактори, які впливають на фінансовий стан підприємства

Оцінка рівня самоокупності підприємства

Практичне завдання

Список використаної літератури

1. Фактори, які впливають на фінансовий стан підприємства.

Фінансовий стан є комплексним поняттям, що залежить від багатьох факторів і характеризується системою показників , що відбивають наявність і розміщення засобів , реальні й потенційні фінансові можливості .

Основними показниками , що характеризують фінансовий стан підприємства є : забезпеченість власними оборотними коштами і їхня схоронність, стан нормованих запасів матеріальних цінностей, ефективність використання банківського кредиту і його матеріальне забезпечення, оцінка стійкості платоспроможності підприємства. Аналіз факторів, що визначають фінансовий стан, сприяє виявленню резервів і росту ефективності виробництва.

Фінансовий стан залежить від всіх сторін діяльності об'єднань (підприємств): від виконання виробничих планів, зниження собівартості продукції й збільшення прибутку, росту ефективності виробництва, а також від факторів, що діють у сфері обігу й пов'язаних з організацією обороту товарних і грошових фондів - поліпшення взаємозв'язків з постачальниками сировини й матеріалів, покупцями продукції, удосконалювання процесів реалізації й розрахунків . При аналізі необхідно виявити причини нестійкого стану підприємства й намітити шляхи його поліпшення (усунення) .

2. Оцінка рівня самоокупності підприємства.

Необхідними умовами досягнення самоокупності й самофінансування підприємства в умовах ринку є орієнтація виробництва на споживачів і конкурентів, гнучке пристосування до ринкової кон'юнктури, що змінюється. Кожному підприємству перед тим, як планувати обсяг виробництва, формувати виробничу потужність, необхідно знати, яку продукцію, у якому обсязі, де, коли й за якими цінами воно буде продавати. Для цього потрібно вивчити попит на продукцію, ринки її збуту, їхня ємність, реальних і потенційних конкурентів, потенційних покупців, можливість організувати виробництво за конкурентною ціною, доступність необхідних матеріальних ресурсів, наявність кадрів необхідної кваліфікації й т.д. Від цього залежать кінцеві фінансові результати, відтворення капіталу, його структура й, як наслідок, фінансова стійкість підприємства. За допомогою маркетингу ведеться постійний пошук нових ринків, нових споживачів, нових видів продукції, нових областей застосування традиційної продукції, здатних забезпечити підприємству найбільший рівень прибутку. Маркетинг виступає як інструмент регулювання виробництва й збуту, орієнтуючи виробничу діяльність підприємства, його структурну політику на ринковий попит. Попит як економічна категорія характеризує обсяг товарів, які споживач бажає й у стані придбати за певною ціною протягом певного періоду часу на певному ринку. На рівень попиту впливають багато факторів: ціни на пропонований товар, його якість, доходи покупців, споживчі переваги, ціни на сполучені (взаємозамінні) товари, очікування споживачами зміни їхніх доходів і цін на товари, насиченість ринку, процентні ставки по внесках.

Попит еластичний, якщо величина цих коефіцієнтів більше одиниці, і нееластичний, - якщо менше одиниці. При значенні коефіцієнта еластичності рівному нулю, попит абсолютно нееластичний: ніяка зміна ціни не спричиняє зміну попиту на продукцію. Якщо коефіцієнт еластичності дорівнює одиниці (одинична еластичність), то це значить, що темп росту попиту дорівнює темпу зниження ціни. Попит буває ще абсолютно еластичним, коли при незмінній ціні або її росту попит на продукцію збільшується до межі купівельних можливостей, що найчастіше буває в умовах інфляції. Велике значення у вивченні факторів формування попиту має кореляційний аналіз. З його допомогою оцінюється й прогнозується ступінь залежності попиту від досліджуваних факторів. Вивчення попиту тісно пов'язане з оцінкою ризику незатребуваної продукції, що виникає внаслідок відмови споживачів купувати її. Він визначається величиною можливого матеріального й морального збитку підприємства. Кожне підприємство повинне знати величину втрат, якщо якась частина продукції виявиться нереалізованою. Щоб уникнути наслідків ризику незатребуваної продукції, необхідно вивчити фактори його виникнення з метою пошуку шляхів недопущення або мінімізації втрат. Ризик незатребуваної продукції можна підрозділити на переборний і непереборний. Критерієм віднесення його до однієї із груп є економічна доцільність нововведень, спрямованих на просування товарів на ринок. Якщо додаткові витрати на дизайн, конструктивні зміни, упакування, рекламу, організаційну перебудову виробництва й збуту перевищують суму їхнього покриття виторгом, то економічно вони недоцільні, і навпаки. Ризик незатребуваної продукції може бути виявлений на перед виробничий, виробничої й після виробничої стадії. Більший ефект досягається, якщо ризик буде виявлений на перед виробничої стадії. Тоді економічний збиток буде містити в собі тільки витрати на дослідження ринку, розробку виробу й ін. Якщо ж ризик незатребуваної продукції виявлений на виробничій або після виробничій стадії, то це може серйозно похитнути фінансовий стан підприємства. У суму збитку, крім перерахованих вище витрат, увійдуть витрати на підготовку, освоєння, виробництво й частково збут продукції. Залежно від часу виявлення ризику незатребуваної продукції управлінські рішення можуть бути різними. У першому періоді можна не приступати до виробництва даного виду продукції, замінивши його іншим. У другому періоді ще можна внести істотні зміни в дизайн, конструкцію, ціну виробу й за рахунок цього просунути його на ринок. Якщо ризик виявлений після виготовлення продукції, то потрібно думати як уникнути банкрутства, тому що незатребувана продукція - це прямий збиток для підприємства. Кожний товар повинен вироблятися лише тоді, коли є платоспроможний попит на нього, підкріплений заявками або договорами на його поставку. Від ринків збуту залежать обсяг продажів, середній рівень цін, виторг від реалізації продукції, сума отриманого прибутку. У першу чергу потрібно вивчити динаміку про положення кожного виду продукції на ринках збуту за останні 3-5 років. За результатами аналізу виділяють чотири категорії товарів:

- "зірки", які приносять основний прибуток підприємству й сприяють економічному росту;

- "дійні корови" - переживають період зрілості, у незначному ступені сприяють економічному росту, не мають потреби в інвестиціях, приносять прибуток, що використовується на фінансування "важких дітей";

- "важкі діти" - це, як правило, нові товари, що бідують у рекламі, у просуванні на ринок, не приносять поки прибуток, але в майбутньому можуть стати "зірками";

- "мертвий вантаж" або "невдахи" - нежиттєздатні, не сприяють економічному росту, не приносять прибутку.

Таке угруповання продукції підприємства дозволить вибрати правильну стратегію, спрямовану на фінансування "важких дітей", які найближчим часом можуть стати "зірками", у підтримці достатньої кількості "зірок", які покликані забезпечити довге життя підприємства, і "дійних корів", що сприяють фінансуванню "важких дітей". Результати аналізу повинні допомогти керівництву підприємства розробити асортименти товарів відповідно до його стратегії й вимогами ринкової кон'юнктури. Цінова політика полягає в тому, що підприємство встановлює ціни на такому рівні й так змінює їх залежно від ситуації на ринку, щоб забезпечити досягнення короткострокових і довгострокових цілей.

Практичне завдання.

1. Характеристика підприємства

1.Повна назва підприємства: ВАТ „Зелений Гай”

2.Рік заснування:1929

3.Координати: поштова адреса:

Миколаївська обл. м. Вознесенськ, вул. Центральна садиба, 1 електронна адреса: fagot29@mail.ru zelenyjgaj@svitonline.com тел./факс: 8(05134) 94-309 , 8(05134) 94-336веб-сторінка:

4.П.І.Б. та координати керівника підприємства: Лівік Олександр Петрович

5.П.І.Б. та координати контактної особи:Гупало Петро Васильович

6.Основні напрямки діяльності підприємства:Виноградарство, садівництво, виробництво вин та коньяків

7.Кількість працівників( членів організації):780

8.Очікувані результати від членствав Конфедерації:

9. Додаткова інформація (надається за бажанням підприємства)

- Перелік продукції, що випускається: вина, коньяки, плоди та ягоди, фрукти - Ділові партнери: Львівська обл.- ТзОВ „Агроконтракт-Л”- ТзОВ „Альтаір”- ТзОВ „Оверко”- ТзОВ ТВК „Львівхолод”- ТзОВ „КЦ Зевс”- ТзОВ „Олмар”Рівненська обл.- ТзОВ „Барса”- ТзОВ „Салют”- ПП Єфіменко Г. Г.Ів. Франківська обл.- ТзОВ „Прикарпатський торговий дім”- ДП ТВФ „Стиль” ТзОВ „Гоба”Волинська обл.- ТзОВ „Волинська продуктова компанія”Тернопільська обл.- ТзОВ „СМП Крок”м. Кривий Ріг- ТзОВ „Оста”м. Луганськ- ТзОВ „Марс”- Філії та представництва: м. Київ, м. Львів, м. Харків, м. Миколаїв, м. Кривий Ріг

2. Проаналізувати валюту балансу.

Кб = Бср1 - Бср0 / Бср0 * 100% =107051,0 - 67260,5 / 67260,5 *100% = 0,59

Кv = v1 - v0 / v0 * 100% = 13278,0 - 16370,8 / 16370,8 * 100% = -0,19

КПР = ПР1 - ПР0 / ПР0 * 100% = 86902,0 - 117797,7 / 117797,7 * 100% = -0,3

Кпб = ПБ1 - ПБ0 / ПБ0 * 100% = 115008,6 - 155759,9 / 155759,9 * 100% = -0,26

3.

Таблиця

Горизонтальний аналіз балансу за 2007 рік

4.

Таблиця

Вертикальний аналіз балансу за 2007 рік

5.

Таблиця

Джерела фінансування капіталу

Список використаної літератури.

Журнал „Економіка АПК” №10 від 2004р.

Журнал „Економіка АПК”№2 від 2004р.

Журнал „Економіка АПК”№7 від 2004р.

Журнал „Економіка АПК”№11 від 2004р.

А.М. Емельянова «Интенсивное развитие агропромышленного комплекса», 1987г. Москва, ВО «Агропромиздат», 2-е изд., перераб. и дополн. 303стр.

Трегобчук В.М. Відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу АПК (теоретичні і практичні основи) \ Інститут економіки НАН України. - К., 2003р. - 260с.

Самуэльсон П. Аналіз витрат. \\Экономикс. Гл.2,22,24. Жур. "Економічні науки",№7,1990.

Звіти ВАТ «Зелений Гай»