Предмет, об’єкт та суб’єкти фінансового аналізу

2

ЗМІСТ

Предмет, об'єкт та суб'єкти фінансового аналізу.

Факторний аналіз фондовіддачі.

Практичне завдання.

Список використаної літератури.

Предмет, об'єкт та суб'єкти фінансового аналізу.

Фінансовий аналіз - прикладна наука, яка представляє собою систему спеціальних знань, які позволяють оцінити ефективність діяльності того чи іншого суб'єкта ринкової економіки.

Предметом фінансового аналізу є вся доступна інформація по тим чи іншим направленням діяльності суб'єктів ринкової економіки, яка знаходиться в діалектичному взаємозв'язку та взаємодії, яка проявляється зміною стану того чи іншого суб'єкту господарювання.

Фінансовий аналіз - це система способів вивчення (на основі обліку, звітності, планів та інших джерел) досягнутих результатів і стану господарської діяльності, можливих варіантів її поліпшення в цілях контролю за виробництвом та обґрунтування управлінських рішень, направлених на поліпшення його ефективності.

Що стосується суб'єкта аналізу, то дотепер найбільше широко була поширена концепція, відповідно до якої аналітик - це людина, що займається аналітичною роботою й підготовляє аналітичними записками (звіти, доповіді, висновки, коментарі) для керівництва, тобто лінійних керівників різного рангу, що володіють правом прийняття управлінських рішень. Імовірно такий підхід був виправданий у колишні роки, оскільки лінійні керівники були істотно обмежені в проведенні різноманітних розрахунків тимчасовим параметром і наявними в їхньому розпорядженні технічними рахунковими засобами. Наслідок такого положення - повна нездатність деякого числа лінійних керівників зрозуміти зміст основних звітних форм, взаємозв'язку між ними, принципи формування й економічний зміст ряду показників, що приводяться в них, можливості використання їх у фінансовому аналізі.

Відповідно до сучасних підходів суб'єктами аналізу виступають, як безпосередньо, так і опосередковано, зацікавлені в діяльності підприємства користувачі інформації. У різних літературних джерелах суб'єкти аналізу розбиваються на дві групи.

До першої групи ставляться власники засобів підприємства, позикодавці (банки), постачальники, клієнти (покупці), податкові органи, персонал підприємства й керівництво. Кожний суб'єкт аналізу вивчає інформацію виходячи зі своїх інтересів. Так, власникам необхідно визначити збільшення або зменшення частки власного капіталу й оцінити ефективність використання ресурсів адміністрацією підприємства; кредиторам і постачальникам - доцільність продовження кредиту, умови кредитування, гарантії повернення кредиту; потенційним власникам і кредиторам - вигідність приміщення в підприємство своїх капіталів. Слід зазначити, що тільки керівництво підприємства може поглибити аналіз звітності, використовуючи дані виробничого обліку в рамках управлінського аналізу, проведеного для цілей керування.

Друга група - це суб'єкти аналізу, які хоча безпосередньо й не зацікавлені в діяльності підприємства, але повинні за договором захищати інтереси першої групи користувачів звітності. Це аудиторські фірми, консультанти, біржі, юристи, преса, асоціації, профспілки.

Така класифікація носить сильно узагальнюючий характер і трохи умовна. Щоб виправити ці недоліки, варто було б провести розподіл суб'єктів по декількох підставах. Так, наприклад, одним з таких підстав могла б бути ступінь доступності суб'єктів до інформації про діяльність аналізованого підприємства. Тоді можна було б виділити наступні групи суб'єктів:

1) Суб'єкти необмеженого доступу - особи, що мають доступ до всієї інформації аналізу, включаючи елементи планування, прогнозування й іншу інформацію, що може становити комерційну таємницю або ноу-хау. До них ставляться: власники засобів підприємства, окремі представники персоналу, керівництво підприємства.

2) Суб'єкти формального доступу - особи, які мають право доступу до всієї інформації відносно бухгалтерського обліку й звітностей. Як правило, вони не мають права розголошення інформації, до якої мають доступ. До цієї групи ставляться: позикодавці, податкові органи, аудиторські фірми, консультанти.

3) Суб'єкти зовнішнього доступу - особи, що мають доступ до фінансових звітностей підприємства, а також до інформації, публикуемой і оголошуваної, тільки з дозволу керівних органів підприємства. У цю групу входять постачальники, клієнти, преса, профспілки.

Таким чином, з вищевикладеного видно, що не існує якої-небудь однієї універсальної класифікації суб'єктів фінансового аналізу, і число таких класифікацій може бути збільшене шляхом введення нових підстав.

1. Факторний аналіз фондовіддачі.

Під фактором в аналізі розуміють умови досягнення господарського результату, який характеризується відповідним показником, або причини, які оказують вплив на результати цих процесів.

Компонентний і факторний аналізи проводяться з декількома приватними цілями. Як методи зниження розмірності вони дозволяють виявити закономірності, які безпосередньо не спостерігаються. Це завдання вирішується по матриці навантажень, як і класифікація ознак у просторі головних компонентів (або загальних факторів). А індивідуальні значення використовуються для класифікації об'єктів (не по вихідних ознаках, а по головних компонентах або загальних факторах) і для побудови рівняння регресії на ці узагальнені показники. Крім того, діаграма розсіювання об'єктів, побудована в площині, утвореної двома першими, найбільш вагомими, головними компонентами (або загальними факторами) може побічно підтвердити або спростувати припущення про те, що досліджувані дані підкоряються багатомірному нормальному закону. Форма хмари повинна нагадувати еліпс, більш густо об'єкти розташовані в його центрі й разреженно в міру видалення від нього.

Факторний аналіз - могутніший і складний апарат, чим метод головних компонентів, тому він застосовується в тому випадку, якщо результати компонентного аналізу не цілком улаштовують. Але оскільки ці два методи вирішують однакові завдання, необхідно зрівняти результати компонентного й факторного аналізів, тобто матриці навантажень, а також рівняння регресії на головні компоненти й загальні фактори, прокоментувати подібність і розходження результатів.

Далі необхідно об'єднати результати, отримані в кореляційному, регресійному аналізі, методі головних компонентів і факторному аналізі й сформулювати загальні висновки й рекомендації.

Практичне завдання.

Характеристика господарства КП Регспод:

Зміна майнового положення підприємства

З наведених даних видно, що за минулий рік у підприємства відбулася зміна структури балансу. Майно підприємства збільшилося на суму 471856 тис. грн, що на 17% більше в порівнянні з початком року. Більша частина приросту 97,9% була спрямована на виробничі запаси, що збільшило частку труднореализуемых активів. Через обставини, що склалися - втрата обсягів реалізації своїх послуг, можна сказати, що таке уливання засобів запису приведе до умертвлению засобів. Кошти, як найбільш ліквідні знизили своє значення на 16,46%. На підставі цього можна судити про значне зниження платоспроможності підприємства в цілому на кінець 2006р.

Горизонтальний аналіз балансу

Таблиця

Показники структури активу

Показники структури пасиву

Вертикальний аналіз балансу за 2006р.

Структура активів балансу.

Таблиця

Структура пасиву балансу за 2006 р.

Таблиця 2.6

Показники структур пасиву балансу

Таблиця

Джерела фінансування капіталу

Список використаної літератури.

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16 липня 1999р. №996. - 1999. - №36.

2. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій: Затв. наказом Агентства з питань запобігання банкрутства від 27 червня 1997р. // Держ. інформ. бюл. про приватизацію. - 1997. - №12.

3. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ. - М.: ДИС, 1998. - 120с.

4. Глазунов В.Н. Анализ финансового состояния предприятия // Финансы. - 1999. - №2.

5. Ковалев В.В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 512с.

6. Финансовый анализ деятельности фирмы. - М: Ист-Сервис. 1995. - 240с.

7. Чедвик Л. Основы финансового учета. - М: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1997.

8. Шеремет А.Д. Методика финансового анализа. - М.: Инфа-М, 1995.

9. Хелферт Э. Техника фінансового анализа: пер. с англ.. - М: Аудит ЮНИТИ, 1996.