Результати дослідження економетричних моделей, які описують зв’язок між чисельністю населення і обсягами виробництва культур зернових та зерновобобових в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький національний технічний університет

Результати дослідження економетричних моделей, які описують зв'язок між чисельністю населення і обсягами виробництва культур зернових та зерновобобових в Україні

Грищук О.В., ст. гр. ОП-21

Науковий керівник: к.е.н., доц. Нужна О.А.

Анотація

У статті описано процес побудови і дослідження економетричних моделей, які описують зв'язок між чисельністю населення і обсягами виробництва культур зернових і зернобобових в Україні на основі даних Державної служби статистики України за 1991-2020 роки. Розглянуто моделі парної лінійної регресії і непарної лінійної регресії, зокрема, еспонентну. Проведено аналіз економетричних моделей і здійснено прогнозування показника на 2021 рік.

Ключові слова: економетрика, економетрична модель, обсяги виробництва, показник, чисельність населення, фактор.

Abstract

Hryshchuk O.

RESULTS OF THE STUDY OF ECONOMETRIC MODELS DESCRIBING THE RELATIONSHIP BETWEEN POPULATION NUMBER AND VOLUMES OF CULTURE PRODUCTION IN CROPS IN UKRAINE

The article describes the process of construction and study of econometric models that describe the relationship between population and production of cereals and legumes in Ukraine based on data from the State Statistics Service of Ukraine for 2091-2020. Models of even linear regression and odd linear regression, in particular, exponential, are considered. The analysis of econometric models is carried out and the indicator for 2021 is forecast.

Key words: econometrics, econometric model, production volumes, indicator, population, factor.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими і практичними завданнями. Сьогодні економетричні методи застосовуються в різних галузях прикладної економіки, починаючи з дослідження витрат домашніх господарств і підприємницьких інвестицій і закінчуючи організацією виробництв, ринків праці, ефектів державної політики. Дані моделі розробляються з важливою метою: передбачити розвиток тих чи інших подій , та в разі чого запобігти поганим наслідкам.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Перші спроби досліджень в економетриці відносяться до XХ століття. Засновниками економетрії вважають Р. Фріша, Е. Шумпетера, Я. Тінбергена - послідовників неокласичної економічної школи і кейнсіанства. Вони були одними з перших вчених, хто цілеспрямовано намагався поєднати економічну теорію з математичними та статистичними методами.

Р. Фріш підкреслює міждисциплінарний характер економетрики: « ... і статистика, і економічна теорія, і математика, взяті окремо, є необхідними, але недостатніми для дійсного розуміння кількісних відносин у сучасному економічному просторі. Саме об'єднання всіх трьох частин дає потужний ефект. Саме це об'єднання і складає економетрику».

Як зазначає Руська Р.В., «Економетрія, економетрика - один з напрямків економіко-математичних методів аналізу, що полягає в статистичному вимірюванні (оцінюванні) параметрів, які характеризують деяку економічну концепцію про взаємозв'язок і розвиток об'єкта або явища, і в застосуванні таким чином економетричних моделей для конкретних економічних висновків» [3, с. 11].

На думку Л.С. Гур'янової, Т.С. Клебанової, Л.О. Чаговець, « . економетрика - один із напрямків економіко-математичних методів аналізу, який полягає в статистичному вимірюванні (оцінюванні) параметрів математичних виразів, що характеризують деяку економічну концепцію про взаємозв'язок і розвиток об'єкта, явища, що необхідно для отримання конкретних економічних висновків на основі економетричних моделей» [2, с. 8].

Можемо зробити висновок, що суть і завдання економетрики у наведених визначеннях є ідентичними.

Цілі статті. Метою нашого дослідження є застосування економетичних методів для дослідження конкретних статистичних даних і побудова та аналіз прикладних економетричних моделей.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Для проведення дослідження нами обрано фактор - чисельність населення України, а показник - обсяг виробництва культур зернових та зернобобових. Наше дослідження проводилось за період 1991-2020 роки, оскільки саме за цей період наявні статистичні дані.

Статистичні дані для проведення дослідження було взято на сайті Державної служби статистики України в розділах: «Демографічна і соціальна статистика, вкладка «Населення» (значення фактора); «Статистична інформація», «Сільське, лісове та рибне господарство», вкладка «Рослинництво (1991-2020)» (значення показника). На основі статистичних даних нами були побудовані економетричні моделі у формі парної лінійної регресії (загальна формула (1)) і у формі парної нелінійної регресії залежності (загальна формула (2)):

У = aX+b, (1)

У = eax * b, (2)

де У - показник; Х - фактор; a, b - параметри регресії.

Нами отримано значення параметрів парної лінійної регресії (a= -0,13 і b= 20781,83) та парної нелінійної регресії (a= -0,000008 і b=

21830,86) і отримано їх аналітичні вирази:

У = -0,13Х+20781,83, (3)

У = g-0,000008-x * 21830,86, (4)

де У - показник; X- фактор.

Статистичні дані і результати дослідження моделей у формі парної лінійної і непарної лінійної регресії для обраних фактора і показника подано у таблиці 1.

Таблиця 1 Статистичні дані і розрахункові значення показника для моделей у формі парної лінійної і непарної лінійної регресії

За даними Всеукраїнського перепису населення на 5 грудня 2001 року;

Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя

Джерело: розрахунки автора на основі даних [1; 4]

Переглянувши дані таблиці 1, спостерігаємо незначні відхилення статистичних і розрахункових значень показника для відповідних часових періодів. На нашу думку, вони можуть бути пов'язані з неточностями під час перепису населення. лінійний регресія економетичний статистичний

Наступним етапом дослідження є перевірка побудованих економетричних моделей на адекватність статистичним даним за критерієм Фішера. Наведемо результати цієї перевірки для обох побудованих економетричних моделей (таблиця 2).

Таблиця 2 Результати перевірки побудованих економетричних моделей на адекватність статистичним даним за критерієм Фішера

Джерело: розрахунки і висновки автора

Проведено аналіз побудованих економетричних моделей (таблиця 3).

Таблиця 3 Результати аналізу побудованих економетричних моделей

Джерело: розрахунки і висновки автора

Подано оцінку ступеня еластичності показника (обсяги виробництва культур зернових та зернобобових) за фактором (чисельність населення України) за допомогою коефіцієнта еластичності, розрахованого для середніх значення фактора і показника для обох побудованих економетричних моделей (таблиця 4).

Таблиця 4 Результати оцінки ступеня еластичності показника (обсяги виробництва культур зернових та зернобобових) за фактором (чисельність населення України) за допомогою коефіцієнта еластичності

Джерело: розрахунки і висновки автора

Проведено прогнозування на основі побудованих економетричних моделей. Зважаючи на динаміку фактора, обрано його прогнозне значення на наступний перід (2021 рік) (41500 тис. осіб) і розраховано прогнозне значення показника для обох побудованих економетричних моделей (таблиця 5).

Таблиця 5 Результати прогнозування на основі економетричних моделей

Джерело: розрахунки і висновки автора

Отже, якщо у 2021 році чисельність населення України становитиме 41500 тис. осіб, то згідно наших розрахунків обсяг виробництва культур зернових та зернобобових становитиме близько 15400 тис. т., а саме 15455,6 тис. т згідно моделі парної лінійної регресії і 15375,9 тис. т згідно моделі парної нелінійної регресії.

Висновки

Таким чином, проведене нами дослідження показало, що між фактором (чисельність населення України) і показником (обсяги виробництва культур зернових та зернобобових) існує зв'язок (у випадку парної лінійної регресії - прямий і слабкий). Варіація показника (обсяги виробництва культур зернових та зернобобових) більш ніж на 22% зумовлена варіацією фактора (чисельність населення України). При збільшенні фактора (чисельність населення України) на 1% показник (обсяги виробництва культур зернових та зернобобових) зменшується на 0,41% у випадку парної лінійної регресії і на 0,40% у випадку парної нелінійної регресії.

Результати прогнозування показують достатньо близькі прогнозні значення показника (обсяги виробництва культури зернові та зернобобові) за обома побудованими економетричним моделями: 15455,6 у випадку парної лінійної регресії і на 15375,9 у випадку парної нелінійної регресії.

Список використаних джерел

1. Обсяги виробництва культур зернових та зернобобових.

2. Прикладна економетрика: навч. посіб.: в двох частинах. Частина 1: [Електронне видання] / Л.С. Гур'янова, Т.С. Клебанова, С.В. Прокопович та ін. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2016, 235 с.

3. Руська РВ. Економетрика: навч. посіб. Тернопіль: Тайп, 2012. 224 с.

4. Чисельність населення України.

Размещено на Allbest.ru