Структура інноваційного кластеру

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Структура інноваційного кластеру

Вступ

Напрями розвитку національних економік, обумовлені тенденціями глобалізації та територіальної локалізації, в якості однієї з важливих умов активізації використання інноваційного потенціалу передбачають створення конкурентоспроможних на глобальному ринку і об'єднаних спільними цілями груп підприємств або кластерів. Світовий досвід свідчить про те, що в сучасній економіці високий рівень конкурентоспроможності певних території забезпечується сильними позиціями взаємодіючих підприємств, які представляють собою сукупність сконцентрованих за географічною ознакою фірм, що мають чисельні конкурентні переваги у результаті синергетичного ефекту від їх взаємодії. У зв'язку з цим потенційно більш продуктивними і орієнтованими на модернізацію та впровадження інновацій, здатними ефективніше функціонувати спільно, ніж самостійно, виступають підприємства, що готові до взаємодії на принципах кластерних об'єднань.

В умовах розвитку інноваційної економіки важливим є створення нових кластерних форм і моделей спільної діяльності, що максимально повно враховували б, з одного боку, цілі та потенціал учасників, а з іншого - особливості територіальної локалізації взаємодії суб'єктів економічної діяльності однієї або суміжних галузей економіки. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають дослідження, спрямовані на розробку інструментарію ефективної взаємодії учасників кластерних структур з метою підвищення їх конкурентоспроможності та активізації включення до системи модернізаційних відносин, а також визначення інституційних умов і факторів стимулювання кластеризації економіки, які включають розмежування державних і ринкових регуляторів даного процесу.

Предметом дослідження є структура інноваційного кластеру.

Метою статті є моделювання раціональної структури інноваційного кластеру для підвищення конкурентоспроможності його учасників.

Пряме використання численних моделей і методів аналізу і оптимізації реальних кластерних структур достатньо важке через складність і велику розмірність такого роду завдань, але можливе, якщо для опису асоційованої діяльності учасників інноваційного кластеру будувати імітаційну модель, що повинна містити в агрегованому вигляді всю наявну інформацію про модельований процес, та для її дослідження використовувати декомпозиційний підхід. У результаті декомпозиції виділяються менш складні модельні блоки, для яких можливе пряме використання наявних підходів.

Широкі аналітичні можливості даного інструментарію визначаються тим, що імітаційна модель володіє такими якостями, як:

- складність;

- наявність випадкових факторів; неможливість отримання результатів без використання сучасних інформаційних технологій і програмних засобів;

- призначеність для використання її в режимі варіантних розрахунків (для порівняння шляхом виконання імітаційних експериментів, заданих заздалегідь, «зовнішніх» варіантів планів, конструкцій).

В основі ж декомпозіційного підходу лежить уявлення про те, що процеси взаємодії підприємств і організацій у складі інноваційного кластеру можуть бути описані у вигляді глобальної моделі, з якої можна виділити ряд більш простих моделей - для учасників кластера, і отримати оптимальний варіант розвитку всього об'єкта в процесі ітеративного узгодження локальних рішень для виділених моделей.

У сучасних умовах окреме підприємство не в змозі успішно боротися на відкритих ринках, в той час як основним механізмом розвитку будь-якого кластера є поєднання конкуренції і кооперації, взаємодія всіх основних учасників, спрямована на оптимізацію умов спільного розвитку, що призводить до синергетичного ефекту. У свою чергу, синергетичний ефект обумовлює отримання учасниками кластеру численних конкурентних переваг за рахунок спільного використання факторів виробництва, технологій, інформації, формування спеціалізованої інфраструктури та координації дій з іншими спорідненими компаніями на основі спільності інтересів. При цьому запорукою економічного успіху підприємств-учасників кластеру є стабільний розвиток та функціонування останнього, що реалізується шляхом побудови оптимальної внутрішньої структури кластеру та забезпечення раціональної взаємодії його учасників. Вважаємо, що для вирішення зазначеної задачі доцільно використовувати метод економіко-математичного моделювання.

У контексті здійснюваного в цьому дослідженні моделювання оптимальної структури територіально-виробничого кластера, під останнім розуміється група географічно та економічно взаємопов'язаних підприємств (постачальники, виробники, посередники) і пов'язаних з ними організацій (фінансово-кредитні структури, освітні заклади та науково-дослідні організації, органи державного управління, інфраструктурні компанії), що діють в певній сфері і взаємодоповнюють один одного. Таким чином, кластер представляє собою мережу незалежних виробничих і (або) сервісних підприємств, включаючи їх постачальників, розробників технологій і ноу-хау (університети, науково-дослідні інститути, інжинірингові компанії), сполучних ринкових інститутів (брокери, консультанти) і споживачів, що взаємодіють один з одним в рамках єдиного ланцюга створення вартості.

Для визначення напрямків побудови економіко-математичної моделі, орієнтованої на вибір оптимальної структури кластерного об'єднання, раціонального складу його учасників, а також цілей їх асоційованої діяльності в складі кластера, істотний методологічний інтерес представляє вибір з усього спектра особливостей кластера тих, які визначають його економічний зміст як особливої модельованої конструкції. До цих особливостей слід віднести наступні:

- інноваційні кластери базуються на стійкій системі поширення нових технологій, знань, продукції - на технологічній мережі, яка спирається на спільну наукову базу;

- учасники кластеру мають додаткові конкурентні переваги за рахунок можливості здійснювати внутрішню спеціалізацію і стандартизацію, мінімізувати витрати на впровадження інновацій;

- важливою особливістю інноваційних кластерів є наявність в їх структурі гнучких підприємницьких структур - малих підприємств, які дозволяють формувати інноваційні точки зростання економіки певного регіону;

- кластери надзвичайно важливі для розвитку малого підприємництва: вони забезпечують малим фірмам високий ступінь спеціалізації при обслуговуванні конкретної підприємницької ніші, так як при цьому полегшується доступ до капіталу промислового підприємства, а також активно відбувається обмін ідеями і передача знань від фахівців до підприємців. територіальний виробничий інноваційний кластер

З урахуванням наведених уточнень понятійно-термінологічних конструкцій кластерної проблематики наведемо характеристики узгодження критеріїв рішень для глобальної (для кластера в цілому) і виділених з неї локальних модельних блоків при декомпозиції імітаційної моделі кластерної структури.

Припустимо, що для дослідження складної фінансово-промислової кластерної структури створюється імітаційна модель. В якості критерію оптимальності цього кластера можна використовувати скалярну цільову функцію:

де - мірний вектор параметрів досліджуваної моделі, - безліч допустимих значень параметрів,

Цільова функція дозволяє знайти оптимальний варіант параметрiв , при якому

Припустимо, що є можливість представити складну імітаційну модель інноваційного кластеру у вигляді деякої сукупності простіших моделей. Нехай - вектор параметрів -ї виділеної моделі, Тоді допустиме рішення глобального завдання можна описати за допомогою композиції векторів локальних рішень виділених моделей, а критерій глобальної моделі можна представити у вигляді:

за умови

Таке представлення моделі досліджуваного кластеру дозволяє сформулювати підхід до вибору рішення для окремої k-і моделі.

Нехай виділена модель включає до свого складу учасників, причому кожен - й учасник має свій критерій

Тоді завдання кожного учасника будується з урахуванням зовнішніх зв'язків:

Тут - безліч допустимих рішень до - ї виділеної моделі, яке залежить від зовнішніх зв'язків цієї моделі, що визначаються ресурсно-технологічними та іншими умовами, що задаються вектором . Оптимальне рішення - ї виділеної моделі полягає у виборі такого вектора кластерних параметрів цієї моделі, який забезпечує досягнення кожним з учасників кластера максимального гарантованого доходу на планованому інтервалі .

причому повинна виконуватися і додаткова умова, що забезпечує стійкість - ї моделі:

де - максимальний гарантований дохід - учасника -ї групи при його альтернативної незалежної діяльності.

Вектор будемо називати оптимальним рішенням -ї виділеної моделі.

Побудова оптимального глобального рішення на основі композиції локально оптимальних рішень здійснюється за допомогою корегування величин .

В результаті аналізу глобального завдання для кластера в цілому проводиться перерозподіл ресурсу між локальними моделями.

Проблема узгодження в системі моделей розуміється як узгодження локальних рішень і глобального. Представимо глобальний критерій у вигляді:

де Тоді для -ї виділеної моделі будується завдання:

за умови де - безліч допустимих рішень для - ї моделі, що не залежать від параметрів зовнішніх зв'язків, а умова відображає в явному вигляді залежність рішення від зовнішніх умов. Очевидно, що:

.

Узгодження рішень локальних завдань здійснюється шляхом коригування параметрів . Метою процесу узгодження є визначення таких значень , які дозволили б отримати оптимальні рішення для локальних моделей, що максимізують цільову функцію:

Висновки

У результаті проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що запропонована імітаційна модель оптимальної структури інноваційного кластеру може бути використана для проведення кількісної оцінки доцільності створення територіально-виробничого об'єднання кластерного типу, в яке в якості його безпосередніх учасників можуть входити як виробничі, так і кредитно-фінансові структури, а також організації, що здійснюють НДДКР, страхові та лізингові компанії, центри підвищення кваліфікації кадрового потенціалу учасників кластера, включаючи підготовку висококваліфікованих топ-менеджерів великих компаній. При цьому очевидною є необхідність модифікації та уточнення розробленої моделі складно-функціональної кластерної структури для конкретних учасників і конкретної територіально-локалізованої економічної системи в напрямку більш повного врахування специфіки території (регіону) розташування кластеру, особливостей галузевої приналежності його потенційних учасників, ступеня сприяння інституційного середовища такій асоційованій взаємодії з метою побудови оптимальної структури інноваційного кластеру та забезпечення його учасників значними конкурентними перевагами.

Література

1. Martin, S., & Mayer, H. (2008). Sustainability, Clusters, and Competitiveness: Introduction to Focus Section. Economic Development Quarterly, 22(4), 272-276.

2. Mercedes Delgado, Michael E. Porter, Scott Stern, Clusters and entrepreneurship, Journal of Economic Geography, Volume 10, Issue 4, July 2010, Pages 495-518,

3. Jose-Luis Hervas-Oliver, Jose Albors-Garrigos, The role of the firm's internal and relational capabilities in clusters: when distance and embeddedness are not enough to explain innovation, Journal of Economic Geography, Volume 9, Issue 2, March 2009, Pages 263-283,

4. Hill, E.W., & Brennan, J.F. (2000). A Methodology for Identifying the Drivers of Industrial Clusters: The Foundation of Regional Competitive Advantage. Economic Development Quarterly, 14(1), 65-96.

5. Montana, J.P., & Nenide, B. (2008). The Evolution of Regional Industry Clusters and Their Implications for Sustainable Economic Development: Two Case Illustrations. Economic Development Quarterly, 22(4), 290-302.

6. Wolf, T., Cantner, U., Graf, H. et al. Cluster ambidexterity towards exploration and exploitation: strategies and cluster management. J Technol Transf 44, 1840-1866 (2019).

7. Albors, J.G. Networking and Technology Transfer in the Spanish Ceramic Tiles Cluster: Its Role in the Sector Competitiveness. The Journal of Technology Transfer 27, 263-273 (2002)

8. Shridharan, L., & Manimala, M.J. (1999). Promoting Industrial Clusters: Review of Experiences in Europe, East Asia and India. The Journal of Entrepreneurship, 8(2), 165-193.

9. Feser, E., Renski, H., Goldstein, H. (2008). Clusters and Economic Development Outcomes An Analysis of the Link Between Clustering and Industry Growth // Economic Development Quarterly. Vol.22. No.4: 324-344

Размещено на allbest.ru