Оцінка ступеня реалізації ризиків сільськогосподарського землекористування

Petro Mohyla Black Sea State University, Mykolayiv, Ukraine

THE ASSESSMENT OF THE DEGREE OF RISK IMPLEMENTATION IN AGRICULTURAL LAND USE

Purpose. The purpose of the article is to justify the methodical approach of risk assessment of land use on the basis of the forecast implementation of hazards and events.

Methodology of research. In research author used general scientific methods of comparison (comparison of quantitative values for risk assessment with the criteria), of analysis (for analysis of dynamics of change indicators of risk assessment for a certain period), of synthesis (for predicting the dynamics of changes in the quality characteristics of soils for risk assessment).

Findings. The risk assessment of agricultural enterprises' land use based on the occurrence of hazards and processes prediction is justified. Risks of land use within the Nikolaev region based on trends shift flooding areas, changes in average content of humus and batteries in soils are analyzed.

Originality. The methodical approach of risk assessment of land use on the dynamics of development of landslides, flooding the area of the territory, the change of the average content of humus and nutrients in the soil.

Practical value. Predict the dynamics of changes in the qualitative characteristics of the soil allows to determine the processes with the highest risk in land use and to take measures to prevent them as agricultural enterprises and government agencies.

Keywords: outlook; assessment; the risks of land use; trends; hazards and processes.

Постановка проблеми. Аграрне виробництво характеризується високим ступенем ризиків. Це пов'язано з тим, що на його ефективність впливають погодні та кліматичні фактори, передбачити які та запобігти їхній дії неможливо. Крім цього, ризики таких природних небезпек, як зсуви (0,3 % загальної площі території країни), підтоплення (12 %), карстоутворення, просідання лесових порід впливають як на якісний стан ґрунтів, так і на результати господарської діяльності [1]. Ризики екодеструктивного антропогенного впливу на ґрунти сягають масштабу: вітрова ерозія (22 % від загальної площі країни), водна ерозія (32,1 %), комплексна ерозія (3,4 %), підкислення ґрунтів (17,7 %) [1], зниження вмісту гумусу і поживних речовин та ін.

Посилення процесів деградації ґрунтового покриву зумовлює необхідність оцінювання ризиків землекористування аграрних підприємств та їх прогнозування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням оцінки ризиків у використанні земельних ресурсів присвячено роботи відомих українських учених: Бистрякова І. К, Бабміндри Д І., Добряка Д. С., Канапи О. П., Кривова В. М., Сохнича А. Я. та інших.

Водночас потребують доопрацювання й уточнення теоретико-методологічні підходи прогнозування реалізації ризиків землекористування і детермінація їхньої величини.

Метою статті є обґрунтування методичного підходу оцінки ризиків землекористування на підставі прогнозу реалізації небезпечних явищ і подій.

Виклад основного матеріалу. У загальній теорії екологічного ризику [2] його величина оцінюється як добуток імовірності небезпечної події на кількісну величину наслідків цієї події. У сільськогосподарському землекористуванні основними кількісними величинами наслідків є величина небезпечного фактору і площа його дії. Імовірність небезпечної події можна спрогнозувати за допомогою досліджень тенденцій розвитку і частоти її настання за попередні періоди.

Розглянемо динаміку розвитку ризиків землекористування в межах Миколаївської області. Природні ризики визначимо за результатами національної доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні Міністерства надзвичайних ситуацій за період із 2004 до 2011 р. [3]. Динаміку розвитку зсувів на території Миколаївської області наведено на рис. 1.

Рис. 1 Динаміка кількості та питомої площі зсувів на території Миколаївської області

За критерієм кількості 'зсувів на 100 км2. запропонованим Малашук О. С. [4] (1150 _ /\ 7 од ), ризик зсувів області визначається як низький. Кількість та питома площа зсувів зростають, причому за останні роки (2001-2011 рр.) дуже повільно, а за період 2007-2011 рр. значення цих показників стабілізувалося.

Враховуючи те, що площа зсувів складає 0,037 % території області, їхня кількість в активній фазі за п'ять останніх років зменшилася на 30 одиниць, і зсуви в основному спостерігаються на узбережжі Чорного моря таберегах річок області, які практично не використовуються для сільськогосподарського землекористування, робимо висновок, що ризик є незначним, а прогнозна ймовірність збільшення кількості зсувів та їхньої площі мінімально можлива.

Динаміка процесу підтоплення території області (рис. 2) свідчить про прогресуючий характер процесу, і за відсотком підтопленої площі (табл. 1) ризик підтоплення земель області визначається як катастрофічний.

Рис. 2 Динаміка підтопленої площі Миколаївської області

Крім цього, за останні п'ять років відхилення від середнього рівня підтопленої площі складає ±11... 17,9 %, що свідчить про високий ступінь невизначеності розвитку процесів підтоплення і відповідно і ризику.

Прогноз динаміки вмісту гумусу в ґрунтах області за даними 130 років спостережень, починаючи з досліджень Докучаева В. В. та на підставі даних дев'яти турів агрохімічних обстежень проектно-технологічного центру «Облдержродючість» [5] свідчить, що критичного значення 2 % його концентрація в грунті досягне вже 2025 р. (рис. 3).

Таблиця 1 Характеристика оцінки ризиків землекористування