Ресурсне забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.43:001.895:631.11:332.142.4

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ

сирцева світлана ВОЛОДИМИРІВНА

Миколаїв - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Сіренко Наталя Миколаївна,

Миколаївський національний аграрний університет,

завідувач кафедри фінансів і кредиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Гудзинський Олексій Дмитрович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри менеджменту ім. професора Й.С. Завадського;

доктор економічних наук, професор Липчук Василь Васильович,

Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри статистики та аналізу.

Захист відбудеться "23" грудня 2013 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському національному аграрному університеті за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського національного аграрного університету за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий "22" листопада 2013 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Ключник

анотація

Сирцева С.В. Ресурсне забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Миколаївський національний аграрний університет, Миколаїв, 2013.

Дисертацію присвячено теоретико-методичному обґрунтуванню наукових засад та розробці практичних рекомендацій щодо формування, розвитку і відтворення системи ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону. В роботі узагальнено теоретичні розробки вчених щодо сутності понять "розвиток соціально-економічної системи", "економічний розвиток", доповнено сутність поняття "ресурсне забезпечення інноваційного розвитку аграрного підприємства". Удосконалено структуру інноваційного процесу в аграрному секторі з метою визначення особливостей його елементів для раціоналізації ресурсного забезпечення, обґрунтовано методику оцінки ресурсного забезпечення інноваційного розвитку груп аграрних підприємств регіону за рівнем їх залучення до інноваційного процесу, поглиблено методичні аспекти оцінки складових ресурсного потенціалу аграрних підприємств регіону.

Проаналізовано результативність інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону та відповідність ресурсного забезпечення його рівню з виділенням елементів ресурсного потенціалу й організаційно-економічних відносин.

Розроблено уніфіковані методичні підходи щодо визначення інструментами економіко-математичного моделювання прогнозованих розмірів елементів ресурсного потенціалу інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону та обґрунтування напрямів формування відповідних організаційно-економічних відносин. Удосконалено концептуальну схему державної підтримки та запропоновані зміни до законодавства України для збільшення кількості залучених аграрних підприємств регіону до інноваційного процесу. Обґрунтовані концептуальні положення кооперативного об'єднання з метою мобілізації ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону.

Ключові слова: інноваційний розвиток, ресурсне забезпечення, ресурсний потенціал, організаційно-економічні відносини, інноваційна сприйнятливість, аграрні підприємства.

АННОТАЦИЯ

Сырцева С.В. Ресурсное обеспечение инновационного развития аграрных предприятий региона. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Николаевский национальный аграрный университет, Николаев, 2013.

Диссертация посвящена теоретико-методическому обоснованию научных основ и разработке практических рекомендаций по формированию, развитию и воспроизведению системы ресурсного обеспечения инновационного развития аграрных предприятий региона.

Обосновано, что развитие социально-экономической системы - это, прежде всего, процесс ее целенаправленного движения, согласованный с границами, структурой, а также особенностями внешней среды и приводящий к совокупным изменениям ее качественного состояния и структуры во времени, повышая общую жизнестойкость. В общей теории развития социально-экономических систем выделяют экономический тип, направленность которого обусловливается влиянием и соотношением ресурсов, инвестиций, инноваций, степень влияния которых на прирост результативных показателей социально-экономической системы обосновывает особенности экстенсивного, интенсивного и инновационного типов развития аграрных предприятий. Теоретически и практически доказано, что реализация целей субъектов хозяйствования в аграрном секторе связывается с инновационным типом развития, в основу которого заложен целевой процесс перманентного поиска, адаптации и внедрения нововведений в их деятельность, что позволяет не только достичь определенного уровня экономической, социальной и экологической эффективности, но и принципиально изменить направления и механизмы их развития.

Основываясь на постулате, что ресурсное обеспечение является базисом результативного инновационного развития аграрных предприятий, систематизированы и обобщены существующие подходы к сущности понятия "ресурсное обеспечение инновационного развития аграрного предприятия", под которым следует понимать комплексную систему, представленную ресурсным потенциалом и соответствующих ему организационно-экономических отношений, направленную на достижение определенного уровня инновационного развития предприятия.

Усовершенствовано структуру инновационного процесса в аграрном секторе экономики, в структуре которого выделено два цикла, особенностями которых являются два принципиально различных источника формирования ресурсного потенциала как составляющей ресурсного обеспечения, субъектов и видов конечного результата.

Обосновано, что в методическом инструментарии оценки ресурсного обеспечения инновационного развития аграрных предприятий региона должны быть выделены 4 группы в соответствии с уровнем участия в инновационном процессе и в сочетании с анализом индивидуальной инновационной восприимчивости предприятий, а также уровнем развития организационно-экономических отношений. Такой инструментарий позволяет дифференцировать предложения по формированию и воспроизводству ресурсного обеспечения аграрных предприятий различных групп с целью их привлечения к инновационному процессу. Проанализирована результативность инновационного развития аграрных предприятий региона и соответствие его ресурсного обеспечения с выделением элементов ресурсного потенциала и организационно-экономических отношений.

Аналитическими процедурами определено, что ресурсное обеспечение выбранной совокупности аграрных предприятий исследуемого региона в целом и в отдельности по его структурных составляющих, является недостаточным для обеспечения их инновационного развития. Элементы их ресурсного потенциала имеют разрушительный, ограничительный, сдерживающий и предельный характер, что по признакам "значимость-доступность" угрожает дальнейшему инновационному развитию и требует специфических подходов к разработке направлений воспроизводства и наращиванию ресурсного потенциала.

Разработаны унифицированные методические подходы к определению инструментами экономико-математического моделирования прогнозируемых размеров элементов ресурсного потенциала инновационного развития аграрных предприятий региона, обоснованы направления формирования соответствующих организационно-экономических отношений. Использование разработанной модели позволит аграрным предприятиям глубже вовлекаться в инновационный процесс и повышать собственную инновационную восприимчивость, что в дальнейшем увеличит количество субъектов большого цикла инновационного процесса и наполнит малый цикл производителями инновационной продукции.

Доказано, что эффективность использования ресурсного потенциала инновационного развития аграрных предприятий региона зависит от действенности соответствующих организационно-экономических отношений, в результате чего предложено систему методов и механизмов их формирования и развития.

Усовершенствован концепт государственной поддержки инновационного развития субъектов аграрного сектора экономики, который учитывает основные приоритеты и принципы инновационного развития отрасли, цикличность инновационных процессов, а также согласован с целями, направлениями и механизмами инновационного развития аграрных предприятий региона.

Для привлечения аграрных предприятий региона в инновационный процесс, предложено внести изменения в законодательство Украины, а именно в Налоговый кодекс Украины по налоговому стимулированию инновационной деятельности субъектов аграрного сектора в разрезе большого и малого циклов инновационного процесса, учитывая приоритеты государства.

Разработаны концептуальные положения кооперативного объединения аграрных предприятий региона с целью мобилизации ресурсного обеспечения их инновационного развития, в результате чего каждый из участников будет иметь преимущества по аккумулированию различных видов ресурсов.

Ключевые слова: инновационное развитие, ресурсное обеспечение, ресурсный потенциал, организационно-экономические отношения, инновационная восприимчивость, аграрные предприятия.

SUMMARY

Syrtzeva S.V. The resource provision of the agricultural enterprises' innovative development in the region. - On the manuscript.

The Dissertation for the scientific degree of the Candidate of the Economic Sciences on the specialty 08.00.04 - the economy and management of the enterprises (by the economic activities) - Mykolayiv National Agrarian University, 2013.

The Dissertation is devoted to the theoretical and methodological substantiation of the scientific measures and working out of the practical recommendations as for the formation, economic growth and reconstruction of the system of the regional agricultural enterprises' resources provision and their innovative development. The theoretic elaborations of the famous scientists as for the concepts of "the social and economic systems' development" and "economic development" are generalized in the paper. The essence of the concept of "the resource provision of the innovative development of the agricultural enterprises" is given. The structure of the innovative process in the agrarian sector to define its elements' peculiarities for the rational recourse support is improved. The methods of the evaluation of the recourse support of the innovative development of the regional agricultural enterprises according to the levels of their participation in the innovative process are grounded. The methodic aspects of the resource potential components of the regional agrarian enterprises are extended.

The impact of the innovation development of the regional agricultural enterprises according to the levels of the resource provision and economic relations are analyzed.

The unified methodic approaches as for the tools of the economic and mathematic modeling of the predicted sizes of the resource potential of the innovative development of the regional agrarian enterprises are developed. The ways of the formation of necessary organizational and economic relations are grounded. The conceptual scheme of the governmental support and proposed changes in the Law system of Ukraine for the increasing of the number of the regional agricultural enterprises in the innovative process is improved. The conceptual states of the cooperative union to mobilize the resource provision of the innovative development of the regional agricultural enterprises are worked out.

Key words: innovative development, resource provision, recourse potential, organizational and economic relations, innovative receptivity, agrarian enterprises.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення збалансованого розвитку аграрного сектору економіки нерозривно пов'язано з масштабним застосуванням інновацій різного виду на всіх рівнях, включаючи суб'єктів господарювання, активізація інноваційної діяльності яких сприяє їх соціально-економічному піднесенню на основі комплексної модернізації всіх підсистем підприємства.

Проте сучасний стан вітчизняних аграрних підприємств характеризується низьким рівнем ресурсного забезпечення як базису здійснення інноваційної діяльності, що проявляється у відсутності необхідних заходів щодо відтворення і забезпечення адекватного кількісного та якісного рівнів земельних, трудових, інтелектуальних, фінансових та матеріально-технічних ресурсів і поглибленні рівня їх інноваційної пасивності. Безперечна необхідність зміни вектору розвитку аграрних підприємств на інноваційний підпорядкована рівню комплексності та відповідності ресурсного забезпечення, яке визначає умови функціонування агроекономічної системи специфічним поєднанням ресурсного потенціалу підприємства та адекватними йому організаційно-економічними відносинами.

Значний вклад у дослідження теоретико-методологічних основ інноваційного типу розвитку соціально-економічних системи здійснено такими зарубіжними дослідниками, як Х. Барнет, П. Глур, П. Друкер, Дж. Кларк, М. Портер, Р. Фостер, Ф. Хайєк, Й. Шумпетер та ін. Вітчизняні особливості теорії і практики інноваційного розвитку на макро-, мезо- та мікрорівнях відображено в працях О. Дація, М. Зубця, К. Ілляшенка, В. Семиноженка та ін. Широке коло галузевих проблем щодо інноваційного розвитку підприємств аграрного сектора та формування його ресурсного забезпечення досліджувалося вітчизняними науковцями, а саме: Я. Білоуськом, О. Вишневською, В. Гавришем, О. Гудзинським, О. Єрмаковим, А. Ключник, О. Котиковою, В. Липчуком, П. Макаренком, В. Россохою, П. Саблуком, Н. Сіренко, О. Ульянченком, І. Червеном, В. Шебаніним, О. Шебаніною, В. Яценком та ін.

Незважаючи на поширення досліджень окресленої наукової проблеми, в силу її складності і багатогранності значна кількість аспектів інноваційного розвитку аграрних підприємств залишається опрацьованою недостатньо. Зокрема, не проводилися комплексні дослідження форм і механізмів ресурсного забезпечення інноваційного розвитку підприємств аграрного сектора економіки із обґрунтуванням його значимості на сучасному етапі соціально-економічних трансформацій і ролі ключових складових у формуванні та розгортанні процесу інноваційного розвитку. У сукупності це обумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначило її мету, предмет, об'єкт та задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи Миколаївського національного аграрного університету за темою "Ресурсне забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектора України" (номер державної реєстрації 0112U007740), в межах якої автором досліджено теоретико-методичні аспекти та розроблені практичні рекомендації щодо формування на аграрних підприємствах ресурсного забезпечення відповідного рівню їх залучення до інноваційного процесу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методичне обґрунтування наукових засад та розроблення практичних рекомендацій щодо формування, розвитку і відтворення системи ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств для підвищення рівнів їхнього залучення до інноваційного процесу та інноваційної активності. Комплексний підхід до реалізації поставленої мети обумовив необхідність вирішення таких задач:

- узагальнити і систематизувати сутність теоретичних положень щодо розвитку соціально-економічних систем та окремого його різновиду - економічного розвитку;

- уточнити сутність поняття "ресурсне забезпечення інноваційного розвитку аграрного підприємства" як базової умови досягнення цілей його інноваційного розвитку;

- удосконалити структуру інноваційного процесу в аграрному секторі для визначення особливостей формування ресурсного забезпечення в його структурних елементах;

- обґрунтувати методичний інструментарій оцінки ресурсного забезпечення інноваційного розвитку груп аграрних підприємств регіону за рівнем їх залучення до інноваційного процесу;

- поглибити методичні аспекти оцінки складових ресурсного потенціалу аграрних підприємств регіону;

- проаналізувати ресурсне забезпечення аграрних підприємств регіону в розрізі їх груп за рівнем залучення до інноваційного процесу;

- розробити уніфіковані методичні підходи щодо визначення інструментами економіко-математичного моделювання прогнозованих розмірів елементів ресурсного потенціалу аграрних підприємств регіону;

- обґрунтувати напрями формування організаційно-економічних відносин інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону;

- удосконалити концептуальну схему державної підтримки інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону;

- обґрунтувати зміни до законодавства України для збільшення кількості залучених до інноваційного процесу аграрних підприємств регіону;

- обґрунтувати доцільність кооперативного об'єднання для залучення аграрних підприємств регіону до інноваційного процесу.

Об'єктом дослідження є процес інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів щодо формування, розвитку та відтворення системи ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є теорія розвитку, теорія систем, теорія економічного розвитку, наукові розробки зарубіжних та вітчизняних вчених із питань інноваційного розвитку підприємств. Для досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: абстрактно-логічний (пізнання сутності, підходів, особливостей ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств, формування висновків); бібліографічний (вивчення і опрацювання наукових праць, присвячених інноваційному розвитку та особливостям його ресурсного забезпечення); аналізу і синтезу (оцінка стану ресурсного забезпечення аграрних підприємств); групування (при оцінці економічної ефективності діяльності аграрних підприємств з різними рівнями інноваційної активності та ефективності використання наявних ресурсів в групах аграрних підприємств за рівнем їх залучення до інноваційного процесу); моделювання (обґрунтування показників ресурсного потенціалу відповідно до рівня залучення аграрних підприємств до інноваційного процесу); метод порівнянь (порівняння показників оцінки відповідності ресурсного забезпечення аграрних підприємств рівню їх залучення до інноваційного процесу); соціологічний метод, а саме його прийом анкетування (при визначенні показників ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств).

Інформаційно-нормативною базою дослідження й обґрунтування висновків та пропозицій є чинні законодавчі і нормативно-правові акти, концепції і програми галузевого і регіонального розвитку, офіційні матеріали Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Державної служби статистики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, монографії і науково-аналітичні статті вітчизняних та зарубіжних вчених, Internet-ресурси, матеріали дискусій на наукових конференціях, дані звітності аграрних підприємств, анкетного опитування та інші аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних і практичних рекомендацій щодо формування, розвитку і відтворення ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону. Основними результатами досліджень, які відображають наукову новизну і виносяться на захист, є:

вперше:

- обґрунтовано та варифіковано методичні підходи до визначення інструментами економіко-математичного моделювання прогнозованих розмірів елементів ресурсного потенціалу аграрних підприємств регіону та розроблення на їх основі механізмів формування відповідних організаційно-економічних відносин з метою підвищення рівня їх загальної інноваційної сприйнятливості та залучення до інноваційного процесу;

удосконалено:

- трактування сутності поняття "ресурсне забезпечення інноваційного розвитку аграрного підприємства" як комплексної системи ресурсного потенціалу (сукупність земельних, фінансових, трудових, інтелектуальних, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів) і відповідних його елементам організаційно-економічних відносин, яка спрямовується на досягнення визначеного рівня інноваційного розвитку підприємства;

- структуру інноваційного процесу в аграрному секторі економіки відповідно до принципів відтворення, в якій виділено два цикли, що різняться джерелами формування ресурсного потенціалу, залученими суб'єктами, кінцевим результатом;

- методичний інструментарій оцінки ресурсного забезпечення інноваційного розвитку в розрізі груп аграрних підприємств регіону за рівнем їх залучення до інноваційного процесу, в основу якого покладено аналіз індивідуальної інноваційної сприйнятливості підприємств та рівень розвитку організаційно-економічних відносин;

- методичні аспекти оцінки характеру складових ресурсного потенціалу аграрних підприємств регіону за ознаками "значимість-доступність", що покладено в основу обґрунтування напрямів формування, відтворення та нарощування ресурсного потенціалу інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону;

- концептуальну схему державної підтримки інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону із врахуванням особливостей двох циклів, виділених в структурі інноваційного процесу;

дістало подальшого розвитку:

- теоретичні положення щодо сутності поняття "розвиток соціально-економічних систем" та виділення окремого його різновиду - економічного, напрям якого в основному обумовлюється впливом факторів виробництва на результативні показники, породжуючи при цьому екстенсивний, інтенсивний та інноваційний типи розвитку аграрних підприємств регіону з визначеними особливостями;

- система засобів і механізмів формування організаційно-економічних відносин як структурної частини ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону за окремими їх елементами, узгодженими із ресурсним потенціалом;

- заходи макрорівня щодо залучення аграрних підприємств регіону до процесу інноваційного розвитку з обґрунтуванням змін до законодавства України;

- обґрунтування доцільності кооперативного об'єднання аграрних підприємств регіону з метою досягнення синергетичного ефекту, який сприятиме збільшенню кількості залучених до інноваційного процесу суб'єктів.

Практичне значення одержаних результатів

полягає у тому, що наукові положення дисертаційного дослідження дають можливість забезпечити формування, розвиток та відтворення ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств на регіональному рівні, в результаті чого підвищиться рівень їх інноваційної активності та збільшиться кількість суб'єктів, залучених до інноваційного процесу.

Практичне значення одержаних у процесі дослідження результатів підтверджено довідками про їхнє впровадження, зокрема: Департаментом агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка №168/06/08-29113 від 12.06.2013 р.); Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області (довідка №4999/01-26/1-12 від 06.12.2012 р.); Управлінням агропромислового розвитку Вознесенської районної державної адміністрації Миколаївської області (довідка № 125/02-03 від 11.02.2013 р.); Миколаївським національним аграрним університетом (довідка №1013 від 20.05.2013 р.); ТОВ "Альянс" Єланецького району Миколаївської області (довідка № 135 від 29.05.2013 р.); ПСП Агрофірма "Авангард" Єланецького району Миколаївської області (довідка №146 від 05.06.2013 р.).

Особистий внесок здобувача

Наукові результати дисертаційного дослідження, які виносять на захист, є особистим надбанням автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Особистий внесок у спільно опублікованих наукових працях відзначено окремо в переліку наукових праць.

Апробація результатів дисертаційної роботи здійснювалася на:

Міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток агробізнесу в Україні: проблеми, пріоритети, перспективи" (м. Житомир, 25-27 берез. 2010 р.); Одинадцятій міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (м. Донецьк, 8-10 груд. 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених і студентів "Реформування фінансової системи та стимулювання економічного зростання в нестабільній економіці" (м. Дніпропетровськ, 23 берез. 2011 р.); Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції, присвяченої 195-річчю Харківському національному аграрному університету ім. В.В. Докучаєва "Формування конкурентоспроможного виробничого потенціалу сільського господарства в умовах глобалізації розвитку" (м. Харків, 14-23 верес. 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інтеграційні процеси в Україні" (м. Миколаїв, 28-30 верес. 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка та ефективна організація фінансових та виробничих процесів" (м. Київ, 14-15 жовт. 2011 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених "Фінансово-економічні проблеми сучасного світу: шляхи і перспективи їх вирішення на мікро-, макро- та мегарівнях" (м. Кременчук, 24 лют. 2012 р.); ІІ міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції "Аграрна наука XXІ століття: реалії та перспективи" (м. Дніпропетровськ, 28 лют.-1 берез. 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченої Міжнародному року кооперативів "Кооперативний маркетинг в агробізнесі: проблеми і перспективи розвитку в Україні" (м. Житомир, 5-7 квіт. 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні напрями теоретичних і прикладних досліджень 2013" (м. Одеса, 19-30 берез. 2013 р.); Причорноморських регіональних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського національного аграрного університету (м. Миколаїв, 2010-2013 рр.).

Публікації

За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 23 наукові праці, загальним обсягом 4,22 авт. арк., з яких 8 статей у наукових фахових виданнях України (з них 1 у співавторстві) - 1,69 авт. арк., 1 публікація у виданні іноземної держави - 0,21 авт. арк., 13 у матеріалах конференцій - 1,19 авт. арк., 1 публікація, яка додатково відображає результати дисертації - 1,13 авт. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи

Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 294 сторінки, в тому числі 42 таблиці (на 28 сторінках), 52 рисунків (на 26 сторінках). Дисертація містить 17 додатків на 47 сторінках. Список використаних джерел із 280 найменувань викладено на 33 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретико-методичні основи ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств" досліджено генезис наукових поглядів на розкриття сутності понять "розвиток соціально-економічних систем" та "економічний розвиток" з виділенням пріоритетного для аграрних підприємств інноваційного типу останнього, базовою умовою досягнення якого є використання прогресивних форм і механізмів ресурсного забезпечення, обґрунтовано особливості інноваційного розвитку аграрних підприємств та його ресурсного забезпечення, методичні підходи до оцінки рівня ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств.

Дослідженнями встановлено, що соціально-економічні системи всіх ієрархічних рівнів підпорядковуються основним законам функціонування і розвитку, під яким розуміємо процес цілеспрямованого руху системи, узгоджений з її межами, структурою, особливостями зовнішнього середовища, що призводить до сукупних змін її якісного стану та структури у часі, підвищуючи загальну життєстійкість.

В загальній теорії розвитку соціально-економічних систем виділяють окремий його тип економічний як процес руху, ціллю якого є розширене відтворення та якісні структурні зміни системи, продуктивних сил, факторів зростання і розвитку, культури, освіти, науки, рівня життя суб'єктів системи. Встановлено, що напрям економічного розвитку в основному обумовлюється впливом та співвідношенням ресурсів, інвестицій, інновацій та багатства. Залежно від рівня впливу кожного з названих факторів на приріст результативних показників соціально-економічної системи нами обґрунтовані особливості екстенсивного, інтенсивного та інноваційного типів розвитку аграрних підприємств. Теоретично і практично доведено, що реалізація цілей суб'єктів господарювання в аграрному секторі пов'язується з інноваційним типом розвитку, в основу якого закладено цільовий процес перманентного пошуку, адаптації та впровадження нововведень у їх діяльність, що дає змогу не лише досягти визначеного рівня економічної, соціальної й екологічної ефективності, а й принципово змінити напрями та механізми їх розвитку.

Передумовою і базисом активізації інноваційних процесів на аграрних підприємствах є формування ресурсного забезпечення відповідного рівня. Щодо розкриття сутності даного поняття нами виокремлено два напрями - ресурсний та організаційний, інтегровані в комплексну систему, яка представлена ресурсним потенціалом (як сукупність земельних, фінансових, трудових, інтелектуальних, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів) і відповідними його елементам організаційно-економічними відносинами, які спрямовуються на досягнення визначеного рівня інноваційного розвитку аграрного підприємства (рис. 1).

Розглядаючи інноваційний процес як послідовний процес відтворення від отримання нових інноваційних ідей, розробки інноваційного продукту до виробництва і використання інноваційної продукції споживачем, функціонування якого вимагає певних затрат та відповідного ресурсного потенціалу, в його структурі виділено два цикли кругообігу: перший (великий) - від народження інноваційної ідеї до її масового впровадження у виробництво; другий (малий) - масове впровадження існуючих інноваційних продуктів. Особливості виділених циклів обумовлені наявністю двох принципово різних джерел формування ресурсного потенціалу як складової ресурсного забезпечення, суб'єктів та кінцевого результату. Даний аспект ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств закладено і в основу розробки диференційованих рекомендацій щодо залучення аграрних підприємств регіону до інноваційного процесу.

В результаті дослідження переваг і недоліків існуючих методичних підходів до оцінки ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств доведено доцільність їх поділу з цією метою на 4 групи відповідно до участі в інноваційному процесі, що дасть змогу оцінити рівень охоплення інноваційною діяльністю аграрних підприємств, проаналізувати існуючий рівень ресурсного забезпечення в аграрних підприємствах з різними рівнями інноваційної активності та обґрунтувати напрями його вдосконалення.

Рисунок 1 - Складові компоненти ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств

Джерело: розробка автора

Виділені групи аграрних підприємств займають відповідне місце в структурі двоциклового процесу інноваційного розвитку: аграрні підприємства групи І "Активні інноватори" є суб'єктами великого циклу, інноваційна діяльність яких вимагає подвійного формування ресурсного забезпечення, необхідного для розробки інноваційного продукту та його трансформації в інноваційну продукцію; групи ІІ "Пасивні інноватори" є суб'єктами малого циклу, які локально залучені до процесу інноваційного розвитку, що вимагає формування ресурсного забезпечення лише для виробництва інноваційної продукції; групи ІІІ "Потенційні інноватори" частково забезпечені ресурсами для виробництва інноваційної продукції і потребують їх нарощування; групи ІV "Консерватори" знаходяться поза процесом інноваційного розвитку, оскільки, не мають а ні необхідного ресурсного потенціалу, а ні організаційно-економічних можливостей для здійснення інноваційної діяльності.

Для дослідження рівня ресурсного забезпечення інноваційного розвитку відповідних груп аграрних підприємств автором доповнено методику оцінки індивідуальної інноваційної сприйнятливості аграрних підприємств, розробленої Н. Сіренко, яка базується на розрахункових показниках та даних анкетування, що дозволяє проаналізувати забезпеченість інноваційного розвитку аграрних підприємств необхідними ресурсами, а саме земельними, фінансовими, трудовими, інтелектуальними, інформаційними та матеріально-технічними. Оцінку організаційно-економічних відносин як структурної частини ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств запропоновано здійснювати за групами показників, які характеризують розвиток земельно-орендних, соціально-трудових, фінансово-кредитних відносин, відносин щодо здійснення інноваційної діяльності та відносин з контрагентами. Системність такого підходу дає змогу диференціювати пропозиції щодо формування та відтворення ресурсного забезпечення аграрних підприємств різних груп з метою їх ширшого залучення до інноваційного процесу.

У другому розділі "Аналіз рівня ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону" оцінено результативність інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону, проведено системний аналіз його ресурсного забезпечення в розрізі груп аграрних підприємств за рівнем залучення до інноваційного процесу, досліджено відповідність ресурсного забезпечення аграрних підприємств рівню їх залучення до інноваційного процесу.

Встановлено, що на процес інноваційного розвитку в аграрному секторі економіки та формування його ресурсного забезпечення впливають природно-кліматичні умови та територіальне розміщення суб'єкта господарювання, що і обумовило необхідність в регіональних дослідженнях особливостей ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств. Емпірично підтверджено, що аграрні підприємства Миколаївської області протягом останніх років нарощують власний ресурсний потенціал. Проте структурно та якісно таке нарощування не відповідає вимогам їх розвитку на інноваційній основі, що спричинено неврегульованістю питань, пов'язаних з формуванням відповідних організаційно-економічних відносин з приводу розподілу та використання ресурсного потенціалу.

Визначено, що суб'єктами процесу інноваційного розвитку в аграрному секторі економіки регіону, які займаються розробкою інноваційного продукту, є аграрні ВНЗ, науково-дослідні установи, науково-дослідні підрозділи аграрних підприємств. Проте основним учасником інноваційного процесу та виробником інноваційної продукції виступають аграрні підприємства, серед яких в регіоні залученими до інноваційного процесу є 53,3% (11,1% - група І "Активні інноватори", які належать до великого циклу інноваційного процесу, 42,2% - група ІІ "Пасивні інноватори" - до малого, які виробляють лише інноваційну продукцію). До підприємств, які не здійснюють системної інноваційної діяльності, належить 46,7% сукупності (37,8% - група ІІІ "Потенційні інноватори", 8,9% - група ІV "Консерватори").

Такий структурний розподіл є наслідком дії комплексу зовнішніх і внутрішніх факторів, які гальмують інноваційні процеси в аграрному секторі економіки України. Зокрема, дослідженням встановлено, що основними групами факторів, які стримують інноваційний розвиток аграрних підприємств, керівники цих підприємств вважають: економічні (53%), наукові (22%), нормативно-правові (15%), організаційні (10%).

Найбільша частина інноваційних проектів, які були реалізовані аграрними підприємствами Миколаївської області в 2009-2011 рр., пов'язана з виведенням або впровадженням нових сортів рослин, вдосконаленням племінних якостей тварин і впровадженням інноваційних техніки та технологій. При цьому варіюється ефективність виробництва продукції рослинництва та тваринництва в різних групах підприємств відповідно до рівня їх залучення до інноваційного процесу та використання ресурсного потенціалу у грошовому виразі (табл. 1). Аналітичними процедурами встановлено, що найвищий рівень ефективності використання ресурсного потенціалу досягається в групах аграрних підприємств І "Активні інноватори" та ІІ "Пасивні інноватори", а найнижчий - в групі ІV "Консерватори". Найбільший розмах варіації спостерігається щодо показників використання земельних ресурсів, значення яких в групі ІV "Консерватори" не досягає і 30% значень показників групи І "Активні інноватори". Це пов'язано з тим, що інноваційно-активні підприємства раціонально поєднують галузі виробництва на основі прогресивних техніки і технологій, впроваджують дієві системи матеріального та нематеріального стимулювання працівників, систематично оновлюють основні виробничі засоби, що дає змогу отримувати продукцію у відповідному обсязі та відповідної якості, в результаті чого досягаються високі результати.

Таблиця 1 Показники використання ресурсного потенціалу груп аграрних підприємств Миколаївської області за рівнем їх залучення до інноваційного процесу (в середньому за 2009-2011 рр.)

Показники	Групи підприємств за рівнем їх залучення до інноваційного процесу	Відношення показників ІV групи до показників І групи, %
	І "Активні інноватори"	ІІ "Пасивні інноватори"	ІІІ "Потенційні інноватори"	ІV "Консерватори"
Кількість підприємств	5	19	17	4	80,0
Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн:
- вартості валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 р.)	935,4	391,6	363,1	149,5	16,0
- валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції	280,8	87,4	82,9	79,7	28,4
- прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції	1,5	0,5	0,6	0,3	20,0
Отримано в розрахунку на одного середньооблікового працівника, тис. грн:
- вартості валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 р.)	199,9	210,4	208,3	174,5	87,3
- валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції	158,3	90,4	89,4	84,6	53,4
- прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції	107,4	51,4	65,87	60,1	56,0
Фондовіддача, грн	2,71	2,62	2,47	1,38	50,9
Фондомісткість, грн	0,49	0,57	0,72	0,98	200,0
Рівень зносу основних виробничих засобів, %	43,1	42,8	52,2	51,2	+8,1 в.п
Норма прибутку, %	29,2	28,5	6,5	3,0	-26,2 в.п.

Джерело: розраховано та побудовано за даними звітності досліджуваних підприємств

Зазначена ситуація підтверджується і результатами аналізу відповідності ресурсного забезпечення аграрних підприємств рівню їх залучення до інноваційного процесу згідно із обґрунтованою в розділі 1 методикою (рис. 2). Загальна відповідність ресурсного забезпечення аграрних підприємств рівню їх залучення до інноваційного процесу за всіма складовими з можливих 36 балів найвища в групі І "Активні інноватори" і оцінюється в 87,5%, в групі ІІ "Пасивні інноватори" - 65%, в інших групах не досягає і 50 відсотків. При цьому найвищий рівень відповідності відмічається по кадровому забезпеченню та земельним ресурсам, а найнижчий - по фінансовому, техніко-технологічному та інформаційному забезпеченню, що закладено нами в основу розроблення матриці SWOT-аналізу інноваційного розвитку аграрного сектору регіону.

Рисунок 2 - Рівень відповідності ресурсного забезпечення аграрних підприємств Миколаївської області рівню їх залучення до інноваційного процесу (в середньому за 2010-2011 рр.), бали

Джерело: розраховано та побудовано за даними звітності досліджуваних підприємств та анкетного опитування

У третьому розділі "Напрями формування ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону" обґрунтовано заходи щодо формування, відтворення, нарощування та оптимізації ресурсного потенціалу та розроблення відповідних йому організаційно-економічних відносин інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону, пропозиції щодо активізації інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону шляхом раціоналізації їх ресурсного забезпечення.

Ґрунтуючись на результатах емпіричних досліджень, встановлено, що ресурсний потенціал аграрних підприємств регіону групи І "Активні інноватори" має переважно ідеально-усталений характер, групи ІІ "Пасивні інноватори" - усталено-стримувальний, тоді як груп ІІІ "Потенційні інноватори" та ІV "Консерватори" - здебільшого руйнівний, обмежувальний і граничний. Це покладено нами в основу побудови матриць стану складових ресурсного потенціалу інноваційного розвитку кожної групи аграрних підприємств регіону за ознаками "значимість-доступність" (рис. 3). В результаті доведено необхідність специфічних підходів до розроблення напрямів відтворення і нарощування ресурсного потенціалу, зумовлену загрозливим і сигнальним станом останнього в більшості досліджених підприємств (виняток підприємства групи І "Активні інноватори").

З цією метою розроблено уніфіковану нелінійну економіко-математичну модель визначення оптимальних параметрів ресурсного потенціалу для забезпечення активізації інноваційного розвитку аграрних підприємств (формула 1).

, (1)

де Z - загальна інноваційна сприйнятливість аграрного підприємства; k - індекс змінних; K_1, … K₆ - множина номерів змінних з відповідності фінансового забезпечення, кадрового забезпечення, техніко-технологічної системи, інтелектуального потенціалу, інформаційного забезпечення, земельних ресурсів підприємства; c_k - коефіцієнт значимості k-го показника у функції мети; a_k - значення часткового ІСП-параметру (інноваційна сприйнятливість) базового періоду або параметру попереднього періоду для k-ї змінної; х_k - змінні, які вказують відповідні параметри різних видів ресурсного забезпечення.

Примітка. З - загрозливий, С- сигнальний, У - убезпечувальний

Рисунок 3 - Матриця стану складових ресурсного потенціалу інноваційного розвитку аграрних підприємств групи ІІІ "Потенційні інноватори" за ознаками "значимість-доступність", 2011 р.

Джерело: побудовано за результатами власних досліджень

В результаті апробації розробленої моделі на ПСП Агрофірма "Авангард" Єланецького району Миколаївської області, яке належить до групи аграрних підприємств ІІІ "Потенційні інноватори", розроблено ряд заходів щодо досягнення прогнозованих значень ресурсного потенціалу (табл. 2) та удосконалення організаційно-економічних відносин.

Запропонований методичний інструментарій максимізації показника загальної інноваційної сприйнятливості аграрного підприємства на основі визначення оптимальних параметрів ресурсного потенціалу є універсальними і може бути використаний іншими суб'єктами господарювання для планування подальших дій та прийняття рішень щодо активізації інноваційної діяльності. інноваційний ресурсний потенціал аграрний

Заходи щодо становлення та налагодження організаційно-економічних відносин як структурної частини ресурсного забезпечення інноваційного розвитку аграрних підприємств обґрунтовано в розрізі їх складових, виділених в першому розділі.

Для забезпечення аграрних підприємств регіону трудовими ресурсами визначених інтелектуально-творчого рівня (забезпечення створення інноваційного продукту) та кваліфікації (здатні використовувати інноваційні техніку і технології) автором розроблено схему регулювання соціально-трудових відносин, яка враховує пріоритетні напрями їх розвитку як на рівні держави, так і на рівні підприємств з метою забезпечення балансу інтересів учасників цих відносин. При цьому основна роль у побудові таких відносин відведена методам підтримки мотиваційного рівня працівників аграрних підприємств (матеріальні, організаційні, соціально-психологічні, адміністративні) та вдосконалення системи їх соціального захисту.

Таблиця 2 Заходи щодо додаткового залучення ПСП Агрофірма "Авангард" Єланецького району Миколаївської області ресурсів з метою досягнення ними прогнозованих значень, визначених моделлю, 2013 р.

Показники	Відхилення прогнозованого значення від фактичного (+, -)	Заходи для досягнення прогнозних значень
Фактичний річний обсяг фінансових ресурсів, направлених на інноваційну діяльність в першому році, грн	+50000,0	Створення на підприємстві інноваційного фонду та його щорічне поповнення у розмірі 6% від чистого прибутку (в середньому за 2010-2011 рр. чистий прибуток підприємства - 836000 грн)
Річний обсяг коштів державного і місцевих бюджетів, направлених на інноваційну діяльність підприємства, грн	+40000,0	1. Одержання державної підтримки щодо часткового відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелів та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму (у розмірі 50% їхньої вартості, але не більше 7000 грн за одну голову). 2. Одержання дотацій за приріст корів молочного і комбінованого напряму продуктивності власного відтворення (7000 грн за одну прирощену корову (5 прирощених корів - 35000 грн). 3. Одержання державної підтримки за реалізовану на переробні підприємства худобу
Необхідний обсяг фінансових ресурсів для здійснення інноваційної діяльності підприємства, грн	+198000,0	1. В результаті створення інноваційного фонду буде одержано 50000 грн. 2. В результаті отримання державної підтримки та дотацій на розвиток галузі тваринництва буде одержано 40000 грн. 3. Залучення кредитних ресурсів у розмірі 108000 грн терміном на один рік за відсотковою ставкою 23% річних у АТ "Райффайзен Банк Аваль", в якому обслуговується підприємство
Загальна чисельність працівників підприємства, осіб	+46	Збільшення чисельності працівників на підприємстві пов'язане з необхідністю скорочення навантаження на одного працівника (в середньому за 2010-2011 рр. навантаження на 1 середньооблікового працівника - 35,3 га сільськогосподарських угідь). Тому необхідним є залучення: 1) спеціалістів у кількості: агрономи - 1 особа; зооінженери, зоотехніки - 2 особи; ветспеціалісти - 2 особи; техніки-механіки - 2 особи; 2) працівників рослинництва - 18 осіб; 3) працівників тваринництва - 22 особи. Є можливість залучення спеціалістів та робітників як з числа місцевих жителів, так й випускників Миколаївського НАУ
Вартість продукції, удосконаленої протягом року, грн	+30000,0	1. Придбання насіння нових сортів сільськогосподарських культур підвищеної якості. 2. Придбання нових високопродуктивних порід корів. 3. Використання високоефективних технологій вирощування сільськогосподарських культур та годування худоби
Кількість впроваджених раціоналізаторських пропозицій та інноваційних ідей, од.	+1	1. Забезпечення комп'ютеризації виробничих процесів на підприємстві. 2. Проведення зборів трудового колективу підприємства. 3. Скорочення віддаленості працівників підприємства від апарату управління

Джерело: розробка автора

В результаті порівняльного аналізу різних організаційно-правових форм економічних відносин аграрних підприємств регіону щодо технічного забезпечення їхнього інноваційного розвитку, встановлена пріоритетність лізингу, з метою поширення якого в роботі обґрунтовані методи державного сприяння цьому процесу, заходи щодо розвитку лізингової індустрії на основі передачі функцій здійснення лізингових програм Міністерству аграрної політики та продовольства України. Автором обґрунтовано, що одним із ефективних способів матеріально-технічного забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектора економіки є розвиток та функціонування вторинного ринку техніки поряд з ринком нової сільськогосподарської техніки, що дозволить поліпшити технічну оснащеність аграрних підприємств, які не мають фінансових можливостей купувати або отримувати в лізинг нову техніку, а фінансово спроможним підприємствам дозволить вигідно та вчасно реалізувати застарілу техніку, замінивши її новою.

Зважаючи на перспективність аграрного сектору для національної економіки та необхідність значних фінансових вливань на першому етапі інноваційного розвитку, доведено, що вирішальна роль в розгортанні останнього повинна належати державі. Тому автором розроблено концептуальну схему державної підтримки інноваційного розвитку суб'єктів аграрного сектору економіки регіону (рис. 4), основні елементи якої деталізовано в роботі. Встановлено, що державна підтримка має враховувати основні пріоритети та принципи інноваційного розвитку галузі, циклічність інноваційних процесів і має бути узгоджена з цілями, напрямами інноваційного розвитку аграрних підприємств регіону з моменту створення новацій до їх освоєння у господарській діяльності за допомогою системи регулятивних, економічних та організаційних механізмів.

Одним із прогресивних інструментів економічного механізму активізації інноваційних процесів в аграрній економіці визначено податкове стимулювання, яке в Україні частково діє лише по відношенню до суб'єктів, зайнятих створенням і реалізацією інноваційного продукту, оминаючи підприємства, які освоюють та масово впроваджують інновації. Обґрунтовуючи, що податкове стимулювання інноваційного розвитку в аграрному секторі економіки має бути поширене на всіх суб'єктів інноваційного процесу, враховувати пріоритетні напрями розвитку держави і галузі, а також мати цільовий характер, запропоновано внести зміни до Податкового кодексу України щодо податкового стимулювання інноваційної діяльності суб'єктів аграрного сектора в розрізі великого і малого циклів інноваційного процесу, які враховують пріоритети держави.