Концепція економіко-математичного моделювання процесу оптимізації обслуговування виробництва газотранспортних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

В сучасних умовах активної трансформації, інтеграції та глобалізації вітчизняної економічної системи ефективність діяльності та конкурентоспроможність підприємств газотранспортної галузі забезпечується не тільки раціональною організацією основних технологічних процесів, а й високим рівнем їх обслуговування. Від якості та ефективності проведення обслуговування виробництва залежать результати господарювання підприємства [1]. Тому завдання раціонального управління обслуговуванням виробничого процесу потребують наукового теоретично-методичного обґрунтування. Сучасний стан промислового виробництва потребує активізації інновацій не тільки у виробництві, але й в його обслуговуванні. Як показує досвід розвинених країн, високу віддачу приносить інноваційний метод оптимізації витрат на обслуговування з використанням механізмів взаємодії виробничих підприємств з підприємствами сфери послуг [2].

Розвиток ринкових відносин, формування здорової конкуренції на вітчизняних та світових ринках зумовлюють потребу оптимізації діяльності підприємств для підвищення загальної ефективності діяльності суб'єктів господарювання, проте сучасні тенденції організації виробничого процесу та підходи ведення ефективного бізнесу зорієнтовані на досягненні успіху в єдиній вузькоспеціалізованій області. Вітчизняні підприємства зіткнулися з проблемою великого фінансового навантаження через забезпечення діяльності допоміжних та обслуговуючих підсистем, в той час коли ці підсистеми будучи «гравцями» на ринку брали активну участь у конкурентній боротьбі за власного клієнта, а не були б «придатком» до основної діяльності з величезним недовантаженням через скорочення виробничих потужностей. Тому виникає необхідність організації ефективного обслуговування виробництва та застосування нових моделей оптимізації діяльності підприємств заснованих на активній конкуренції суб'єктів на ринку послуг. Для підприємств газотранспортної галузі дана проблема є актуальною і необхідною для вирішення, оскільки якість наданих послуг прямо залежить від ефективності організації обслуговування виробництва (ремонтні роботи, матеріально-технічне забезпечення, енергетичне забезпечення, транспортне та ін.). Проте, прийняття рішення щодо обрання інноваційних методів обслуговування підприємства повинно ґрунтуватися перш за все на результатах оцінювання наявного потенціалу обслуговування виробництва на підприємстві. Ринкові відносини та євроінтеграційні орієнтири в економіці формують свої вимоги як до техніки, так і до сервісу. Неврахування об'єктивних умов формування цивілізованого ринку експлуатації технічного промислового обладнання та його сервісу можуть призвести до остаточної втрати ринку виробництва і реалізації вітчизняної техніки [3].

Процесом дослідження, вдосконалення та оптимізації обслуговуючих процесів на об'єктах газотранспортної галузі в різні часи займалися такі відомі українські вчені як В. Грудз, М. Данилюк, М. Жидкова, Ю. Ільїнський, Ю. Колбушкін, Є. Крижанівський, І. Мудрий, А. Руднік, Ю. Молчанов, Ю. Стадницький, С. Соколов, С. Стріжков, М. Степ'юк, О. Шевцова. Економічне оцінювання та оптимізація ремонтовитрат наведені в працях О. Амоші, С. Ганжі, Л. Гораль, О.Дзьоби, І. Запухляк І. Метошоп, І. Перевозової, І.Федорович та інш. Однак, в основному дослідження перелічених науковців зосереджені на заходах, що сприятимуть зменшенню виробничо-технологічних втрат природного газу в процесі транспортування. Питання зменшення собівартості транспортування природного газу шляхом оптимізації виробничої структури газотранспортного підприємства через впровадження інноваційних форм управління допоміжним виробництвом залишилось поза їх сферою уваги.

Впровадження інноваційних форм організації діяльності допоміжних виробництв вимагає економіко-математичного моделювання ефекту від запровадження таких форм організації та визначення доцільності їх запровадження через ідентифікацію недовикористаного потенціалу допоміжних господарств підприємств газотранспортної галузі, що й формує основне завдання проведеного дослідження в статті.

Основні сучасні шляхи підвищення ефективності організації обслуговування виробництва засновані на способах залучення персоналу наведені на рисунку 1.

Рис. 1. Методи підвищення ефективності організації обслуговування виробництва засновані на способах залучення персоналу

Важливим критерієм виведення певної бізнес-операції на аутсорсинг є низький рівень використання потенціалу такої операції. Тому важливо перед прийняттям такого рішення керівництвом зробити повну оцінку ефективності та рівня використання потенціалу даної операції. Тому важливо визначити та провести оцінку використання сервісного потенціалу обслуговуючої підсистеми підприємств магістрального транспорту газу. Така оцінка повинна ґрунтуватися на дослідженні всіх факторів впливу на рівень зайнятості допоміжного виробництва.

Схематично відобразимо основні фактори впливу на рівень використання сервісного потенціалу на підприємствах газотранспортної галузі з урахуванням специфіки діяльності таких підприємств (рис.2).

Рис. 2. Групи факторів, що впливають на рівень та ефективність використання сервісного потенціалу газотранспортного підприємства

Слід відмітити, що такі фактори характеризуються кількісним та якісним впливом, який може репрезентуватися через певний потенціал підприємства. Комплексна оцінка будь-якого економічного явища потребує моделювання інтегрального показника, переваги використання інтегральних показників є очевидними, адже він дозволяє комплексно оцінити вплив всіх факторів та виражається одновимірною величиною.

Проблеми управління потенціалом виробничих систем досліджували такі зарубіжні вчені-економісти: М. Альберт, І.Ансофф, М. Байє, П. Друкер, Т.Йєннер, Е. Леклерк, Х. Лесбенстейн, М. Мескон, Р. Піндайк, С. Росс, Д. Рубінфельд, Ф. Хедоурі та ін. Питання оцінки ефективності використання окремих складових потенціалу, формування стратегічного, економічного та виробничого потенціалів підприємства розглядали Е. Божко, Я. Витвицький, В. Гавва, В. Гальперін, В. Герасимчук, Л. Гораль, О. Градов, М. Данилюк, І. Джаін, Ю. Донець, С. Ігнатієва, І. Метошоп, В. Моргунов, Е. Попов, І. Фадєєва та ін. Багатоаспектна та ієрархічна структура потенціалу обслуговуючих підсистем газотранспортних підприємств вимагає побудови специфічної системи його оцінки. У методологічному плані потенціал будь-якого підприємства характеризується такими взаємозумовленими категоріями, як «можливість» і «здатність» [4]. Під оцінкою потенціалу розуміють визначення величини міри можливості кількісного та якісного складу як загальної величини потенціалу, так і величини його складових. Оцінка потенційних можливостей ресурсів, створення відповідних умов для реалізації цих можливостей є важливим напрямом економічної науки й практики, передумовою та запорукою сталої успішної діяльності підприємства як вартості, що створює вартість і додаткову вартість [5]. Погоджуємося з вищезазначеним твердженням В. Гавва, Е. Божко [6], які зазначають, що оцінка потенціалу підприємства - це пошук сукупності характеристик, показників і властивостей, що дозволяють у достатній мірі описати підприємство та оцінити його можливості щодо забезпечення відповідної суспільної потреби в товарах (послугах) на перспективу й можливості досягнення поставлених цілей. Комплексний підхід до оцінки потенціалу виробничих систем висвітлює у своїй праці В. Россоха [5], де вказує, що оцінка потенціалу підприємства має комплексний характер і визначається системою показників.

Алгоритм визначення включає: розрахунок оцінки локальних потенціалів підприємства; оцінку можливостей розвитку окремих елементів потенціалу; оцінку коефіцієнтів значимості (ваги) складових потенціалу за шкалою рангів; системне встановлення кількісних і якісних зв'язків між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку й на основі цього своєчасне обґрунтування та реалізацію управлінських рішень щодо ефективності функціонування підприємства; аналітичне узагальнення індивідуальних оцінок перспектив розвитку потенціалу підприємства; інтегрування у визначену систему нового узагальнюючого показника.

Під час визначення ефективності та рівня використання потенціалу системи обслуговування підприємств газотранспортної галузі необхідно розглянути методичні основи визначення його загального розміру з врахуванням вагомих чинників впливу. О. Шафронов пропонує використовувати для оцінки потенціалу підприємства економіко-математичну модель розрахунку нормативного прибутку, яка передбачає обчислення нормативної виручки і виробничих витрат, що дозволить максимально врахувати природні й економічні умови діяльності підприємства. [7]. Проте жоден із запропонованих підходів не дозволяє оцінити ефективність та рівень використання сервісного потенціалу комплексно та без суб'єктивізму експертів, тому постає проблема побудови такої методики, що забезпечить таку оцінку.

Насамперед необхідно визначити концепцію економіко-математичного моделювання інтегрованого показника ефективності та рівня використання сервісного потенціалу. При математичному моделюванні процесів, для яких характерна багатокритеріальність та параметричність, класичні методи точного кількісного аналізу завдань виявляються недостатніми через слабку структурованість і невизначеність їх параметрів.

Для вирішення завдань в умовах багатокритеріальності і невизначеності даних пропонується концепція трьохрівневого підходу в їх моделюванні, суть якої полягає в наступному (рис. 3):

1) розробка загальної схеми моделювання і вибір чисельних методів її реалізації; економічний математичний сервісний персонал

2) розробка моделі нижнього рівня, тобто моделювання початкових даних і параметрів завдання на базі апарату інтервальної математики, теорії ймовірності та математичної статистики, а також фрактального аналізу [1]. Таким чином, на нижньому рівні здійснюється моделювання початкових даних для моделі верхнього рівня;

3) розробка моделі верхнього рівня, тобто формулювання і дослідження векторної задачі з нечіткими або інтервально заданими параметрами, які були отримані на нижньому рівні моделювання. Математична модель верхнього рівня - це модель теорії оптимізації, на базі якої будується і обґрунтовується найбільш доцільне рішення поставленої задачі та будується стратегія діяльності підприємства.

Рис. 3. Візуалізація концепції математичного моделювання процесу обслуговування

Важливою умовою під час розробки системи оцінки потенціалу є зведення до мінімуму факту суб'єктивності, що можна досягти завдяки чіткому визначенню критеріїв оцінки за базовими показниками. Багатовимірність, непорівнянність, специфічність окремих компонентів, взаємопереплетіння їх економічного змісту та функціональної спрямованості, численність кількісних і якісних показників, які характеризують окремий потенціал, безліч можливих варіантів, поєднання різних елементів ускладнюють зведення їх до одного інтегрального вимірника та визначення загального розміру потенціалу. Саме тому щодо питання теоретичного обґрунтування й опрацювання методики сукупної оцінки потенціалу економічних систем серед економістів на сучасному етапі відсутня єдина думка.

Всі наведені обставини вказують на необхідність і важливість розроблення універсальної методики оцінювання ефективності та рівня використання наявного потенціалу економічних систем.

Враховуючи важливість та необхідність максимального використання наявного на підприємствах газотранспортної галузі потенціалу обслуговування необхідно сформувати таку методику оцінки ефективності та рівня використання потенціалу, що дозволить всебічно оцінити рівень його використання, стан даного потенціалу в багатоаспектному вимірі та на основі єдиного інтегрального показника з обґрунтованими межами рівня його використання, таким чином основними завданнями є: розроблення системи одиничних показників оцінки ефективності та рівня використання кожного зі складових потенціалу обслуговуючої системи газотранспортного підприємства та формування методики оцінки ефективності та рівня використання наявного потенціалу та розроблення на цій основі системи рішень, що можуть прийматися з метою оптимізації процесу обслуговування виробництва. Візуальне подання алгоритмізації дій при формуванні такої методики визначення ефективності використання сервісного потенціалу газотранспортного підприємства представлене на рис. 4.

Рис. 4. Візуалізація алгоритмізації дій при формуванні методики визначення ефективності використання сервісного потенціалу газотранспортного підприємства

Оцінювання ефективності та рівня використання наявного потенціалу системи обслуговування на підприємствах магістрального транспортування природного газу є основою для прийняття рішень, щодо обрання системи та методів обслуговування виробничої діяльності. Побудова інтегральних показників ефективності обслуговування виробництва повинна здійснюватися на визначенні ефективності та рівня використання наявного потенціалу, що бере участь в процесі обслуговування, тому перш за все необхідно визначити систему одиничних показників, через які виражається дієвість чи ефективність використання наявного потенціалу. Традиційно можна виділити такі складові потенціалу системи обслуговування виробництва на підприємствах галузі, а саме: кадровий, виробничий, організаційний та фінансовий. Для кожного із вказаних складових спеціально розроблена багатоаспектна система показників оцінки такого потенціалу, розрахунок якої наведений в попередньому розділі.

На основі дослідження літературних джерел щодо оцінювання кадрового потенціалу було запропоновано такі групи показників: чисельності та руху персоналу, якісні показники, показники продуктивності та трудомісткості та інноваційної активності персоналу. Кожна група показників в повній мірі відображає ефективність та перспективність використання даної складової потенціалу обслуговуючої підсистеми газотранспортних підприємств.

Важливим елементом достовірної оцінки рівня використання сервісного потенціалу підприємства є врахування обмежень виробничим потенціалом, адже станом виробничих потужностей їхнім рухом та складом визначається обсяг сервісних робіт (робіт по обслуговуванню даних потужностей). Тому серед показників оцінки виробничого потенціалу буде досить велика кількість як стимуляторів так і дестимуляторів ефективності та рівня використання сервісного потенціалу. В сучасних умовах безперервного вдосконалення системи управління та організації діяльності важливим питанням є оцінка якості такої системи, що стає можливим через цілу системи показників оцінки організаційного потенціалу, що включає показники оцінки ефективності організації виробництва, господарювання та організаційної структури.

Оскільки система обслуговування на підприємства магістрального транспортування природного газу являє собою цілий комплекс організаційно відокремленої структури, то вважаємо за можливе розрахунок його фінансового потенціалу на основі усталеної системи таких показників як показники фінансової незалежності, ліквідності та платоспроможності, рентабельності, ділової активності.

Звичайно при здійсненні моделювання інтегрального показника ефективності та рівня використання потенціалу системи обслуговування виробництва підприємств газотранспортної галузі необхідно адаптувати наведені системи показників до специфіки та особливостей здійснення такої діяльності. Важливо відмітити, що на ефективність використання обслуговуючого потенціалу впливає ефективність використання абсолютно всіх потенціалів, то модель інтегрованого показника оцінки ефективності використання сервісного потенціалу матиме вигляд з урахуванням значень вагових коефіцієнтів:

(1)

де Eo.п - ефективність використання сервісного потенціалу (0;1)

ei - груповий показник ефективності використання n-го потенціалу (0;1);

n - кількість часткових потенціалів, що характеризують загальний потенціал у нашому випадку 4.

Для визначення рівня використання кожного із одиничних потенціалів обслуговування виробництва необхідно використовувати прийоми теорії нечітких множин. Поняття нечіткої множини - це спроба математичної формалізації нечіткої інформації для побудови математичних моделей. В основі даного поняття є уявлення про те, що складові елементи даної множини, які володіють загальною властивістю, можуть володіти цією властивістю в різному ступені (різною мірою), а отже належати до даної множини з різним ступенем [8]. Тому необхідне застосування єдиного універсального узагальненого показника. При побудові даного інтегрального показника буде використано узагальнену функцію Харрінгтона [9]:

(2)

, (3)

де n - кількість показників, які використовуються для оцінки n-го потенціалу ефективності використання сервісного потенціалу;

d - частинна функція, яка визначена у відповідності зі шкалою Харрінгтона;

y - показник ефективності використання n-го потенціалу у безрозмірному вигляді.

Узагальнена функція Харрінгтона є кількісним, однозначним, єдиним та універсальним показником якості досліджуваного об'єкту, а якщо додати ще такі якості, як адекватність, ефективність та статистична чутливість, то стає зрозумілим, що її можна використовувати в якості критерію оптимізації [8]. Що буде застосовано та використано в наступних дослідженнях.

На рис. 7 представлено узагальнену функцію Харрінгтона. Шкала Харрінгтона умовно поділяється на п'ять ділянок, які характеризують безрозмірну величину показників, які розглядаються. Точка з координатами (0,000; 0,37) є критичною точкою перегибу кривої - вона ділить значення показників на задовільні та незадовільні.

Рис. 5. Узагальнена функція Харрінгтона

Для застосування шкали Харрінгтона необхідно всі досліджувані показники привести до безрозмірного виду у відповідності до осі абсцис та розрахувати величини частинних функцій Харрінгтона за рівнянням (3.3). Кількість отриманих частинних функцій di дорівнює кількості показників n-го потенціалу.

Далі обчислюється узагальнений показник ефективності використання кожного часткового потенціалу на основі значень функції di за формулою 1 - 2.

В ході дослідження при проведенні оцінки сервісних потенціалів підприємств газотранспортної галузі на основі нечітко-множинного аналізу необхідно здійснити певні спрощення:

1. Нечітко-множинний підхід буде реалізований лише для кількісного оцінювання, зокрема при обчисленні одиничних показників оцінки ефективності використання потенціалів.

2. Вибір коефіцієнтів оцінки ефективності використання потенціалів не є однозначним. Оскільки в Україні не існує єдиного, загальноприйнятого стандарту аналізу та оцінки ефективності використання обслуговуючого (сервісного) потенціалу підприємств, кожен фахівець обирає часткові показники на свій власний розсуд, користуючись при прийнятті рішень як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками. Отже, запропонована методика розрахунків працюватиме й за використання інших показників [10-11].

3. Дані повинні бути достовірними.

Важливим етапом при побудові інтегральних показників оцінки ефективності використання потенціалів є нормалізація різнорозмірних одиничних показників ефективності використання набору потенціалів для цієї процедури використаємо спосіб агрегування ознак, що ґрунтується на так званій теорії «адитивної цінності», згідно з якою цінність цілого дорівнює сумі цінностей його складових. Якщо ознаки множини мають різні одиниці вимірювання, то адитивне агрегування потребує приведення їх до однієї основи, тобто попередньої нормалізації [12]. Задача нормалізації показників ? це перехід до такого масштабу вимірювань, коли «найкращому» значенню показника відповідає значення 1, а «найгіршому» - значення 0. З точки зору математики, це є задача нормування змінних, а з точки зору статистики - перехід від абсолютних до нормалізованих значень індикаторів, що змінюються від 0 до 1 і вже своєю величиною характеризують ступінь наближення до оптимального значення, що можна також інтерпретувати у відсотках: 0 відповідає 0%, 1 - 100% [11]. При формуванні ознакового простору (множини індикаторів) важливо забезпечити інформаційну односпрямованість показників. З цією метою показники поділяють на стимулятори та дестимулятори. Зв'язок між інтегральною оцінкою та показником-стимулятором прямий, а із показником-дестимулятором - обернений. Дестимулятори перетворюють на стимулятори за допомогою нормування. На практиці застосовують різні способи нормалізації. Усі вони ґрунтуються на порівнянні емпіричних значень показника хі з певною величиною a.

Такою величиною може бути максимальне хmax, мінімальне хmax, середнє значення сукупності [х1, х2…xm] чи еталонне (порогове) хет значення показника. Отже, нормовані показники розраховуватимуться за формулою [12]:

 (4)

де - значення одиничних показників; - нормоване значення одиничного показника.

Для оцінки ефективності використання обслуговуючого потенціалу пропонується використання деякого інтегрального показника, на основі якого можна зробити однозначний висновок щодо рівня його використання та визначити резерви покращення його використання.

В основі такого показника полягає ідея перетворення натуральних значень кожного критерію в безрозмірний вид та подальше обчислення інтегрального показника. Інтегральний показник (в якості такого показника запропоновано використовувати узагальнену функцію Харрінгтона) приймає значення від 0 до 1. Чим ближче значення показника до 1, тим більш ефективнішим є його використання.

Отже концептуалізація економіко-математичного моделювання процедури оптимізації обслуговуючих підсистем газотранспортних підприємств дозволить комплексно оцінити обсяг недовикористаного рівня сервісного потенціалу підприємств магістрального транспорту газу, що в подальшому уможливить визначити який з методів організації допоміжного господарства заснований на способах залучення персоналу можна впровадити в організації сервісного обслуговування з метою оптимізації діяльності обслуговуючої підсистеми. В подальших дослідженнях на основі теорії прийняття рішень в умовах невизначеності буде побудовано матрицю стратегій, які можуть використовуватися при зміні організації обслуговуючих підсистем, де пріоритетами виступатимуть розраховані критеріїв прийняття рішень.

Література

1. Гораль Л.Т. Формування стратегічної програми технологічного оновлення лінійної частини магістральних газопроводів / Л.Т. Гораль // Економіка промисловості. - 2011. - № 4. - С. 235-240.

2. Іванова А.І. Маркетингові інновації в контексті взаємодії підприємств сфери виробництва та послуг на основі використання аутсорсингу / А.І. Іванова //Бізнес Інформ. - 2014. - № 2. - С. 371-377.

3. Войтюк В.Д. Структурно-функціональне обґрунтування системи технічного сервісу / В.Д. Войтюк// Сільськогосподарські машини - випуск 7 - 2012. - С. 16-23.

4. Мармуль Л. Методичні підходи до оцінки економічного потенціалу сільськогосподарських підприємств / Л. Мамуль, О. Лугова // Інноваційно-інвестиційна діяльність. - 2012. - №2. - С. 24-26.

5. . Россоха В.В. Теоретичні положення оцінки потенціалу підприємств АПК / В.В.Россоха // Економіка АПК. - 2005. - № 6. - С. 45-51.

6. Гавва В.Н. Потенціал підприємства: формування та оцінювання: [навч. посіб.] / В.Н.Гавва, Е.А.Божко - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 224с.

7. Шафронов О. Оценка эффективности и потенциала сельскохозяйственного предприятия / О.Шафронов // АПК: экономика, управление. - 2006. - № 2. - С. 62-66.

8. Нечипорук О.В. Методика рейтингової оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств / О.В. Нечипорук// // Научно-технический сборник. - 2006. - № 75. - С. 275-284.

9. Волощук Р.В. Нелінійна нормалізація статистичних показників для задачі побудови інтегральних індексів / Р.В. Волощук, В.С. Степашко// Індуктивне моделювання складних систем. Випуск 6. - 2014. - С. 47-54.

10. Волощук Р.В. Підходи до нормування економічних показників. Індуктивне моделювання складних систем: Зб. наук. пр. -- К.: МННЦ ІТС НАН та МОН України, 2009. -- Вип. 1. -- С. 17-25.

11. Степашко В.С. Про задачу нормалізації економічних показників // «Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем». Збірник наукових праць. - Вип. 9. - Київ: Міжнар. науково-навч. центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України, 2005. - С. 32-36.

12. Волощук Р.В. Порівняльний аналіз підходів до визначення вагових коефіцієнтів інтегральних індексів стану складних систем // Індуктивне моделювання складних систем. Зб. наук. праць. -- Вип. 5. -- К.: МННЦ ІТС НАН та МОН України, 2013.-- С. 151-165.

Размещено на Allbest.ru