Главная Коллекция "Otherreferats" Экономико-математическое моделирование Трансформація національної економічної системи з когнітивно-інформаційними якостями:ендогенний та екзогенний ресурси

Трансформація національної економічної системи з когнітивно-інформаційними якостями:ендогенний та екзогенний ресурси

Забезпечення потрібного екзогенного ресурсу та економічної безпеки України. Поглиблення демократії, захисту прав людини та загальнолюдських цінностей. Елімінація деструктивних зовнішньоекономічних і суспільно-політичних потенційно-факторних детермінант.

Рубрика Экономико-математическое моделирование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2017
Размер файла 38,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

2

Чернігівський національного технологічний університет

УДК 330.101

ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ З КОГНІТИВНО-ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЯКОСТЯМИ: ЕНДОГЕННИЙ ТА ЕКЗОГЕННИЙ РЕСУРСИ

Шкарлет Сергій Миколайович

доктор економічних наук, професор, ректор

Холявко Наталія Іванівна

кандидат економічних наук,

доцент, кафедра економічної теорії

Чернігів, Україна

В умовах глобалізації необхідним є дотримання рівноваги між управлінськими функціями держави, темпами розвитку національної економіки, громадянським суспільством і процесом його демократизації [1, с. 90 - 95].

Останній передбачає ефективне делегування повноважень регіональним соціально-економічним системам, запровадження альтернативних демократичних процедур, економічне співробітництво різних рівнів управління та політичних еліт і зацікавлених груп, виховання українського соціуму з високими культурними і громадянськими ознаками загальноекономічного зростання.

Із вищевикладеного випливає, що в сучасних умовах реалізації інтеграційного вибору держави, при перманентному нарощенні загроз і ризиків, демократизація суспільства не приведе до суттєвих змін у людському житті, якщо якість виконання суб'єктами державного управління не стане головною і вищою метою національних економічних інтересів.

Тому обґрунтованою є необхідність формування нового як регіонального та національного, так і міжнародного порядку реалізації простору цільових функціоналів процесно-замкненого управління у сфері забезпечення надійності функціонування та достатнього рівня економічної безпеки, що поєднує:

а) зусилля урядових структур і глобального громадянського суспільства;

б) поглиблення демократії та захисту прав людини і загальнолюдських цінностей, що дозволить перетворити систему управління в умовах глобалізації на раціональний комплекс норм, інститутів і практик, які визначають межі допустимої поведінки організацій і компаній на глобальному, регіональному та національному рівнях.

Перш за все, це стосується організації діяльності на території України транснаціональних компаній, які суттєво зменшили монополію нашої держави на прийняття рішень і виконання владних функцій, а також на використання традиційних інструментів макроекономічного регулювання (митні збори, експортні субсидії, валютний курс, ставка рефінансування тощо).

При цьому, в умовах жорсткої конкуренції між країнами за доступ до природно-ресурсного потенціалу та прямі іноземні інвестиції, відбувається інтернаціоналізація таких сфер національно-державної компетенції, як податкова, технологічна і соціально-економічна політика, енергетика, законодавство, освіта, професійна підготовка і перепідготовка управлінських кадрів тощо. екзогенний зовнішньоекономічний деструктивний ресурс

Поряд із цим, безсистемність і різноманітність суспільно-політичних трансформацій, конфліктогенність яких генерується національною політичною елітою за підтримки мас-медіа, особливої актуальності стосовно розв'язання проблем у сфері забезпечення результативності управління процесами формування потенціалу сталого розвитку набуває вирішення науково-прикладних завдань щодо розроблення і запровадження у практику дієвих технологій задля елімінації деструктивних зовнішньоекономічних і суспільно-політичних потенційно-факторних детермінант.

Науковому осмисленню складної, об'ємної та багатоаспектної проблеми з'ясування своєрідності руху процесів управління потенціалом сталого розвитку із урахуванням детермінант глобалістичної трансформації вихідних положень економіки та управління національним господарством присвячено праці українських та іноземних учених-економістів [6 - 10].

Однак недостатньо вивченими залишилися питання щодо формування дієвої технології управління потенціалом сталого розвитку в умовах перманентного нарощення глобалізаційних загроз і суспільно-політичних ризиків в Україні.

У контексті розв'язання проблем щодо розбудови в державі економіки інформаційного типу необхідним стає формування оптимізаційного комплексу засобів, методів та інструментарію процесно-замкненого управління задля забезпечення надійності функціонування національної економічної системи з усуненням деструктивних факторів впливу на процеси державотворення в умовах ресурсних обмежень і загроз суспільно-політичному устрою України.

За доцільне вважаємо встановити особливості впливу глобального економічного простору та політичних детермінант, які мають місце наразі у територіальному просторі нашої держави, на кількісно-якісні й структурно-функціональні трансформації в межах національної економічної системи.

Оскільки, як відомо зі свідчень, приведених у наукових джерелах [8; 9], у межах національної економічної системи маємо умови, коли на очах нашого покоління, яке звикло до єдиних позицій щодо адекватного реагування світового співтовариства на процеси демократизації, інтеграції та управління соціально-економічними трансформаціями, відбулася зміна їхнього трактування у «лозунгові політичні гасла» при відмові від провадження цивілізаційного поступу суспільства до розбудови когнітивно-інформаційного типу економіки.

Наслідком нагромадження де-еволюційних явищ і небезпечних суспільно-політичних процесів є руйнування норм сучасного державотворення; нагромадження ролі адміністративно-силових акцій із «компенсації загального стану недосконалості функціонування держави»; неозброєність і відкритість світогосподарської системи до об'єктивного/опосередкованого впливу геополітичних блоків (імперій нового типу, які є носіями «сумнівного суверенітету» держав і наддержавних об'єднань, федерацій, спільнот тощо).

Зазначимо, що задля визначення пріоритетних для України об'єктів локалізації зусиль у контексті формування, нарощення та раціоналізації використання потенціалу сталого розвитку України слід урахувати: по-перше, магістральні тенденції сучасної еволюційної трансформації економічної системи світу нової системної якості; по-друге, досвід використання певної природи управлінських засобів задля освоєння/реалізації державою свого геополітичного і економічного потенціалу в контексті забезпечення гідного місця в системі міжнародних відносин.

Репрезентуючи сформульовані авторами наукової праці [5] базові, тобто чотири концептуальні (ключові) підходи, так звані фундаментальні транснаціональні вектори, що представляють найвагоміший вплив на розвиток національної економічної системи (і, відповідно, генерування в її межах когнітивно-інформаційних ознак до сталого розвитку), існування яких обумовлено/погоджено опосередкованою домовленістю між суб'єктами трьох центрів «наддержавного коригування», визнаємо їх як глобальні простори (табл. 1) міжнародного потужного регулювання соціально-економічних, виробничо-господарських, техніко-технологічних, організаційно-економічних, когнітивно-інформаційних, енергоекономічних і зовнішньоекономічних процесів.

Обґрунтування сутності та змісту глобалізаційних просторів міжнародного регулювання соціально-економічних, суспільно-політичних і зовнішньоекономічних процесів

Площини репрезентації структурно-динамічних зрушень

Трактування глобальної площини імовірного розвитку економічних, техніко-технологічних, організаційно-економічних, когнітивно-інформаційних подій із точки зору забезпечення достатнього рівня національної безпеки (а в її межах інформаційної)

І - глобальної ядерної безпеки

Є сформований геополітичний простір убезпечення ядерної безпеки, що виник у ХХ ст. у відповідь на інтенсифікацію ядерних приготувань певної низки «самодостатніх» держав. Підтвердимо й таке, що у зв'язку з підтриманням неядерного статусу: інкорпорація України до цієї компоненти втрачена без вороття і наразі лишається лише примарна імовірність приєднання до процесів нарощення цьо-го потенціалу, які генеруються іншими суверенними державами.

При цьому, ілюзія «гарантів» безпеки має свій очевидний приклад, що стосується анексії АР Крим

Росією у 2014 р. і генерування сепаратистських настроїв та поширення «федералістичних» настроїв у Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та інших регіонах України (2014 р.). Звідси, підтвердимо, що пріоритетним напрямом регенерації національної промисловості є кон-центрація зусиль на розбудові важкого машинобудування, енергетичного машинобудування та авіа-, автомобіле, приладо- і судно- будівельних підприємств, електроніки та космічного ракетного ком-плексу і, відповідно, галузей оборонно-промислового комплексу.

Тобто, можна визнати подальше нарощення обсягів випуску промислової продукції та технологічної модернізації основних виробничих засобів задля становлення військово-транспортної авіації; ракетного озброєння авіаційної та бронетанкової техніки; високоточного озброєння; танків та бро-ньованих машин; радіолокаційних станцій, систем супутникової навігації та електронної протидії; боєприпасів; танкового та авіаційного двигунобудування; військових кораблів та патрульних катерів

ІІ - економічний

До нього слід віднести глобальну сферу діяльності транснаціональних корпорацій, фінансово- економічні, енергетичні, інформаційні, кадрові та інші, можливості яких у багатьох випадках суттєво перевищують ресурсну і географічну конкурентоспроможність більшості суверенних держав світу. З огляду на зазначене та визнані науковою спільнотою пріоритети щодо розвитку ключових технологій виробництва і генерування енергії в контексті розбудови інноваційних ознак у межах енергетичного комплексу держави, вважаємо, що є нагальна необхідність локалізації зусиль в Україні на таких напрямах розбудови та запровадження у практику господарювання: високотехнологічні атомні та вітрові електростанції, вугільні установки із надкритичними параметрами пару; парогазові електростанції із внутрішньоцикловою газифікацією вугілля та з газифікацією біомаси; теплові насоси нового покоління та перетворювачі сонячної енергії в електричну; концентратори сонячної енергії та уловлювання і поховання СО2 на теплових електростанціях і теплоенергетичних централях

ІІІ - антитерористичний

Сформовано після трагічних подій у США 11.09.2001 р. (відповідно, потребує реалізації цільових про-грам за першими двома глобальними пріоритетами)

!V - глобальний простір політичного протистояння

Використовує власні критерії впливовості, концентрації ресурсів, широкої компетенції та інституційного розвитку, утворюють декілька міжурядових організацій. До них належать: ООН, НАТО, Велика вісімка (G-8, кількість держав, що входять до її складу, імовірно, у найближчому періоді буде змінено), і, відповідно, дозовано - Євросоюз (його суспільно-політичний вплив за межами Європи не є суттєвим).

Урахування загроз, які генеруються цим системоутворюючим фактором, передбачає потребу щодо суттєвого коригування когнітивно-інформаційної діяльності в Україні та реалізації економічної політики у сфері нарощення інтелектуального капіталу тощо

Джерело: узагальнено за використання [5].

Наразі, адаптацію управлінського інструментарію цілеорієнтованого розвитку національної економіки до сучасних реалій можна визначити лише як часткову реалізацію національних економічних інтересів.

Визнаємо, що реформи в енергетичній і економічній сферах держави, які були започатковані у 2005 - 2014 рр., не убезпечують їхню результативність, а успіхи українських корелянтів, що мали місце у глобальних політичних масштабах (підтримка режимів антитерору та нерозповсюдження ядерної зброї), щодо українських реалій - не є визначальними.

Щодо врегулювання периферійних, локальних і регіональних соціально-економічних конфліктів та підвищення рівня енергетичної безпеки (у т. ч. й інформаційної безпеки держав), то жоден із використовуваних управлінських засобів не дозволив отримати позитивного ефекту. Відтак, вважаємо, що, починаючи з лютого 2014 р. і до цього часу, суто економічні, соціальні, екологічні та енергетичні аспекти управлінської діяльності поповнились і системними проблемами, які обумовлені нарощенням об'єктивних військово-політичних загроз і ризиків як ендогенної, так і екзогенної природи. Оскільки «провідні держави» світу:

1) розглядають наразі «миробудівництво» та його реформування як головний напрям координації власних технологічних і економічних зусиль. При цьому, глави найбільш впливових державних утворень виробляють (практикують) «узгоджені» підходи стосовно запобігання (усунення від залучення до процесів розв'язання соціально-економічних проблем незалежних/суверенних країн і, більшою мірою, діяльність спрямовується у напрямі вирішення на власну користь) конфліктів, дестабілізації та «м'якого» приєднання (інкорпорації, захоплення, анексії тощо) до своїх територій постконфліктних зон;

2) маючи чималі фінансові, матеріальні, військові, кадрові, інформаційні та іншої природи резерви й ресурси, «не поспішають» взяти на себе тягар (реальна інкорпорація до конфліктогенного середовища та втручання) чи відповідальність за розв'язання серйозних глобальних фінансово-економічних криз чи соціально-економічних проблем;

3) у своєму внутрішньополітичному середовищі мають і свої істотні суперечності, які суттєво загострюються після військово-економічних подій, що розгорталися на Північному Кавказі та в Криму.

Тому наведені трактування і не дозволяють сприймати будь-які завірення про імовірнісну когнітивно-інформаційну чи фінансову підтримку загальноекономічного розвитку (нашої держави чи країн, які знаходять у скрутних умовах) як об'єктивну й універсальну силу, реально спроможну забезпечити стабільність, збалансованість та загальноекономічне прискорення на локальній території (і навіть як генератор «демократизації» світового розвитку чи спрямування глобальних тенденцій до формування ознак до сталого розвитку світу в цілому).

Таким чином, як і українська, так і планетарна економічна стабільність (похідними від якої є: передбачуваність, прозорість, прогнозованість світових суспільно-економічних трансформацій) залишається лише абстрактним побажанням, суверенні держави, а в їхніх межах недержавні соціально-економічні та політичні актори й суб'єкти господарювання, у своїй діяльності щодо визначення національних економічних пріоритетів, напрямів соціально-економічного розвитку чи локалізації зусиль із формування масштабів розвиненості потенціалу сталого розвитку мають враховувати нагальну потребу в захисті власних економічних і державотворчих досягнень. Оскільки наразі має місце об'єктивна імовірність появи на світовій мапі нових складноорганізованих державних утворень, чинниками «народження» яких у більшості випадків є військово- силові акції різної якості.

Фахівцям, які опікуються питаннями забезпечення енергетичної та економічної безпеки нашої держави, слід враховувати такий факт: урізноманітнення світової політичної карти новими державними утвореннями відбувається на тлі подальшого нарощування військових бюджетів практично усіма країнами світу. Відтак, інтенсифікація процесів у напрямі модернізації економіки та набуття нею інформаційних ознак, реструктуризації національного господарства та форсованого розвитку національного оборонного комплексу виходить на перший план у сфері забезпечення як сталого розвитку держави, так і державності в Україні у цілому.

Поряд із вказаним вище можна засвідчити, що Європейський Союз, досягнувши очевидних успіхів у формуванні принципово нової моделі розбудови міждержавних економічних відносин, вступив у більш складний період власного розвитку. Інтеграційні процеси в ЄС подолали загрозливі наслідки двох світових війн та створили нову економічну культуру в межах реального сектора економіки, що сформовано з дієздатних промислових комплексів (більшою мірою, транснаціональних компаній), до яких інкорпоровано різні види економічної діяльності декількох суверенних держав. Разом із тим, спостерігається неготовність країн Євро- союзу виробити узгоджену зовнішню економічну політику, оскільки наразі існують відмінні бачення суб'єктів державного управління щодо реалізації економічних пріоритетів у сфері забезпечення економічної безпеки. Поряд із цим, слід вказати і на те, що даються взнаки відсутність спільної Європейської Конституції та невизначеність стосовно пріоритетів розбудови саме реального сектора економіки ЄС наукоємного типу, які посилились після прийняття десяти нових членів (визнаємо, що не всі з них повною мірою відповідають критеріям членства у цій спільноті).

Певним чином підсумовуючи вищенаведені викладки, підтвердимо таке: загальна дестабілізація системи міжнародних економічних (і, відповідно, політичних) відносин пов'язана, більшою мірою, з усталеним формуванням «гаслового чинника» визнання/невизнання нових державних утворень як суверенних суб'єктів, що обумовлює високий рівень дестабілізації цілих макрорегіонів. При цьому, вагомим коригуючим фактором дерегулювання процесів у сфері управління формуванням, нарощенням та раціоналізацією використання потенціалу сталого розвитку України в контексті реалізації її інтеграційного вибору стала тріада потенційно-факторних детермінант, які у своїй сукупності обумовлюють суттєве зниження рівня національної безпеки. А саме:

а)посилився економічний паритет (суб'єктивне побажання суб'єктів управління наддержавних утворень) застосування військової сили задля розв'язання економічних проблем;

б)реабілітовано у світоглядно-методологічній свідомості державних корелянтів відчуття корисності залучення воєнних акцій, спрямованих на захист національних економічних інтересів суверенних держав;

в)у державних механізмах формування потенціалу сталого розвитку різних держав світу реставрованою виявилась увага більшості політичних еліт до силового нагромадження потенціалу оборонно-наступальних структур, однак, власних країн.

У цьому зв'язку вкажемо, насамперед, про збройні сили та необхідність їхнього повного організаційно-економічного забезпечення, достатнього для виконання не лише оборонних (це наразі проголошується відкрито), а й наступальних і погрожуючих завдань (зазначене камуфлюється під «гасловою політикою» та «демократичною» оборонною риторикою корелянтів).

Наведені факти підтверджені вже усталеною (протягом 2005 - 2014 рр.) силовою аксіомою досягнення «результативності» у сфері коригування фазової траєкторії розвитку світогосподарської системи: наявність прогресивно і високотехнологічно озброєних (як за масштабами, так і за високотехнологічним обладнанням) формувань, здатних адекватно/неадекватно реагувати на загрози економічного характеру, а також готовність вищого керівництва будь-якої держави світу до їхнього використання - продовжують залишатись ознаками «високого» авторитету і впливовості в сучасних процесах генерування властивостей до надійності та сталості розвитку.

Тобто головною рушійною силою розвитку людства стали не процеси всебічного розширення, поглиблення та інтенсифікації вироблення і практичного застосування знань (когнітивно-інформаційні процеси), а, навпаки,- нарощення вимірів обороноздатності державного утворення, і саме в реальному трактуванні її цільового призначення (це постійно підтверджується і проголошується претендентами на посаду Президента України).

Зазначене в зовнішньоекономічних відносинах продовжує відігравати роль коригуючого стратегічного інструментарію забезпечення економічної безпеки України (проте, із суб'єктивним впливом, а в реальності допускає нагромадження загроз міжнародній безпеці) та засобом підтримання міжнародного іміджу. Однак наведене у площині забезпечення стабільності функціонування усієї світогосподарської системи - не належить до дієвих важелів і регуляторів економічного механізму формування та реалізації колективних миротворчих зусиль у контексті забезпечення сталого розвитку в межах тріади: економіка - екологія - соціум.

Підсумовуючи вищезазначене, підкреслимо, що у дійсності розгортання дискусії щодо визначення імовірних напрямів реалізації специфічних функцій Збройних Сил України при розв'язанні економічних, екологічних, техніко-технологічних і соціально-економічних проблем є імовірним.

Однак їхнє використання потребує особливого законодавчого закріплення розширення простору сучасної системи застосування внутрішніх військ.

Поряд із цим, реальність розвитку суспільної свідомості в державі в контексті реалізації інтеграційного вибору України вимагає оперативної юридичної фіксації їхніх цільових завдань з метою унеможливлення суб'єктивного трактування мети, способів та наслідків залучення військових частин і підрозділів у вирішенні проблем внутрішнього соціально-економічного розвитку нашої країни [4; 11; 12] і фахівцями, які опікуються військово-економічною проблематикою та підвищенням інформаційної захищеності й рівнями енерго- ефективності функціонування національного господарства [13 - 16].

Тому, вважаємо за доцільне вказати, що, окрім зазначених варіантів внутрішньо-економічного (не бойового) застосування Збройних Сил України з урахуванням конкретно-історичних умов реалізації макросистемної еволюції національної економіки та держави у цілому, існують інші, управлінські засоби і технології, результативність яких вже доведено практикою застосування (і які можна використовувати при розбудові інформаційної економіки в умовах постійного нарощення суспільно-політичних загроз і ризиків).

Це, зокрема, запропоновані у табл. 2 домінанти інтенсифікації процесів надійності та збалансованості функціонування національного господарства та економічної системи в цілому.

Перелік останніх узагальнено за результатами вивчення сучасної практики державотворення і реалізації цілеспрямованої наукової та соціально-економічної політики. Їх використано задля інтерпретаційного проектування морфологічної матриці процесного управління сучасною системою економічної безпеки України з урахуванням інваріантності інтеграційних процесів, які наразі мають місце у світогосподарській системі та еволюційних зрушень у державі.

Однак слід зважати і на те, що, наприклад, у [17] було підтверджено: перехід до розбудови міждержавних відносин та інкорпорації держав до єдиного об'єднання із урахуванням принципу багатополярності зумовив і суттєве посилення тенденцій регіоналізму та федералізації у світі, чому сприяла не лише необхідність пошуку внутрішніх (взаємовигідних) економічних рішень, але й ментальна, культурна та історична близькість/відмінність регіонів окремих держав і державних об'єднань.

У цій відповідності зазначимо: представники одного регіону мають більше спільного у поглядах на питання гарантування суверенітету, отримання законності, справедливості, що дозволяє швидше знайти компроміс, необхідний для визначення та реалізації єдиної економічної політики.

З метою захисту національних економічних інтересів від зовнішнього впливу, що особливо відчутно наразі в Україні, регіони можуть стати новими центрами зростання (оскільки більше інвестують у розвиток регіональних механізмів співпраці, посилюючи тим самим регіональне лідерство).

При цьому, багатоваріантність, комплексність і нестандартність більшості ситуацій суспільно-політичного розвитку в умовах глобалізації змушує зрозуміти, що задля формування в Україні інформаційного типу економіки:

а) управлінські рішення, зазвичай, не можна класифікувати як хороші або погані (вони є компромісними);

б) успішність рішень визначається за паритетом мінімізації ризиків та максимізації корисності.

Звідси, зміст і характер нової технології управління буде спрямовуватися не на об'єкт, а на процес, що залежатиме від необхідності вирішення нагальних регіональних проблем із поступовим підвищенням (у замкненому циклі вимог до результативності управління): встановлення глобальної та регіональної рівноваги; протекціонізм у світовій і регіональній торгівлі; подолання фіскальних диспропорцій у соціально-економічному розвитку регіонів.

Крім приведеного, ефективне провадження процесів інтеграції та виконання функцій управління забезпеченням як національної, так і міжнародної безпеки, стримується складною системою прийняття рішень та неприйняттям населенням країн системно-універсальних заходів, затверджених на міжнародному чи національному рівнях.

Розв'язання цієї проблеми полягає в широкому інформуванні й розбудові світової та регіональної громадської думки щодо необхідності зміни норм і цінностей глобального суспільства в інтересах національних (і, відповідно, регіональних) економічних інтересів.

У цій відповідності підкреслимо, що нагальним є розробка і використання упереджуючого інструментарію процесно-замкненого типу.

Його застосування не лише дозволить відсторонитись суб'єктам державного управління від адміністративно-силових домагань залучити збройні сили задля вирішення нагальних проблем у внутрішньому середовищі національної економічної системи, а й упередити масштабні фінансові та трудові витрати з метою їхнього спрямування в законодавчу площину реалізації завдань щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Україні.

Визначення щільності взаємозв'язку глобальних і національних економічних проблем сучасності щодо можливостей застосування збройних сил щодо їхнього вирішення (репрезентовано за [5; 14; 16])

Глобальні економічні проблеми сучасності

Імовірність застосу-вання збройних сил у їх вирішенні

Глобальні економічні проблеми сучасності

Імовірність застосу-вання збройних сил у їх вирішенні

Група соціально-політичних проблем

Група економічних та енергетичних проблем

Війни і миру

Надвисока

Усунення загроз енергетичній та економічній безпеці

Висока

Призупинення гонки озброєнь

Надвисока

Боротьба з організованою злочинністю, наркобізнесом

Висока

Поступового роззброєння

Надвисока

Енергетичне, сировинне та продо-вольче забезпечення населення

Середня

Мирного розв'язання регіональних та міжнаціональних конфліктів

Надвисока

Раціоналізація демографічної ситуації та цільова демократизація суспільства

Низька

Розбудови ненасильницького миру на засадах демократизації суспільства

Висока

Боротьба з економічною відсталістю та кризами

Низька

Група еколого-економічних проблем

Група суспільних проблем

Покращення стану повітря та ат-мосфери землі

Висока

Здоров'я населення

Висока

Зниження ризику техногенних аварій зі значним антиекологічним потенціалом, усунення техноген-ного навантаження НПС

Висока

Рівень життя, духовний розвиток людини

Висока

Попередження й усунення не-гативного впливу виробничо- господарської діяльності реально-го сектора на НПС

Середня

Екологічна освіта, інформаційна діяльність, когнітивно-інформа- ційні процеси руху знань

Висока

Удосконалення природоохорон-ного законодавства

Середня

Гармонізація відносин людини з природою

Середня

Зменшення забруднення навко-лишнього НПС

Середня

Законотворча діяльність та забез-печення соціальної безпеки

Низька

Джерело: систематизовано та узагальнено в табличному вигляді авторами

Задля забезпечення надійності (і, відповідно, сталості) функціонування національної економічної системи і стабілізації соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації в державі необхідно побудувати механізм формування стратегії соціально-економічного розвитку держави та відповідного типу модель макроекономічного регулювання із нагальним запровадженням у практику об'єктивної системи ідентифікації та моніторингу конститутивно-ключових вимірів функціонування національного господарства, що є пріоритетними на сучасному історичному етапі його функціонування (зазначене доведено у наукових джерелах [2 - 4]) у контексті формування в державі економіки інформаційного типу.

ВИСНОВКИ

У підсумку, зауважимо, що навряд чи буде перебільшенням таке твердження: хоча наразі уряди все більшої частини держав світу розглядають збройні сили як технічно забезпечений, здатний до швидкої рефлексії й усунення нових соціально-економічних проблем, мобільний інструмент негайного впливу на загрозливі ситуації в екологічній, енергетичній, соціальній та суспільній площинах.

Однак останнє не повинно втрачати свої позиції, а визначати виключно єдиний напрям функціонального застосування високоякісно підготовлених і організованих до силового втручання фахівців різної природи.

Таким чином, фізичне спрощення небезпечної ситуації щодо розв'язання суспільно-політичних, соціально-економічних, інформаційних чи будь-якої природи внутрішніх проблем держави за рахунок їхнього застосування у площині забезпечення (або ж підвищення рівня екологічної, енергетичної, інформаційної чи соціально-економічної безпеки) рівноваги не слід сприймати як задовільний засіб переходу держави до сталого розвитку.

Поряд із цим, необхідно засвідчити, що сучасна «демократизація, екологізація чи інформатизація цивілізаційного поступу тощо» європейського простору та застосовувані на даний час ЄС санаційні регулятори щодо упередження чи усунення української кризи є суперечливим явищем, взаємодія якого з іншими геополітичними реаліями не має однозначної аргументації - це стосується їхньої об'єктивізації, виключно як сприятливого впливу на трансформацію українського соціуму та еволюцію світового суспільства в цілому в контексті переходу держави до когнітивно-інформаційного типу розвитку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гідденс Е. Нестримний світ. Як глобалізація перетворює наше життя : монографія / Еміль Гідденс. - К. : Вид-во Альтерпрес, 2004. - 100 с.

2. Шкарлет С. М. Формування стратегії сталого розвитку економіки України бінарного типу / С. М. Шкарлет, В. В. Микитенко // Економіст. - 2012. - № 1 ; Науково-дослідний центр інновацій та конкурентоспроможності, ДУ «Інститут економіки та прогнозування нАн України». - К., 2012. - С. 7 - 16.

3. Микитенко В. В. Формування багаторівневої системи показників-індикаторів ідентифікації сталого розвитку / В. В. Мики- тенко // Український соціум: наука - освіта - виробництво : збірник наукових праць / [О. М. Алимов, С. М. Шкарлет, В. Ю. Худолей та ін. ]; за ред. д. е. н., проф. В. В. Микитенка. - Вип. 1. - Київ, МНТУ ім. Ю. Бугая ; Асоціація ТЕК України, Вид-во ПП Вишемирський, 2012. - С. 30 - 36.

4. Шкарлет С. М. Чинники генерування результативності технологій управління забезпеченням економічної безпеки у промисловості / В. В. Микитенко, С. М. Шкарлет // Тріада національного відродження: наука - освіта - виробництво : збірник наукових праць / [О. М. Алимов, О. О. Демешок, С. М. Шкарлет, В. Ю. Худолей та ін.]; за наук. ред. д.е.н., проф. В. В. Микитенка. - Вип. 2. - Київ : МНТУ імені акад. академіка Ю. Бугая, Вид-во ПП Вишемирський В. С., 2012. - 144 с. - С. 11 - 16.

5. Алимов О. М. Інваріантні виміри теорії політичної економії та практики управління в контексті реалізації технології цілеорієнто- ваного формування потенціалу сталого розвитку України / В. В. Микитенко, О. М. Алимов // Економіст. - 2014. - № 4. - К. : Науково- дослідний центр інновацій та конкурентоспроможності, ДУ «Інститут економіки та прогнозування нАн України», 2014. - С. 6 - 12.

6. Алимов О. М. Технології управління стратегічним потенціалом розвитку України / Алимов О. М., Микитенко В. В. // Національне господарство України: теорія та практика управління. - 2011. - № 1 (1) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. nbuv.gov.ua/e-oumals/NacGosp/2011/Alimov_Mikitenko.pdf

7. Смолянюк В. Ф. Десуверенізація та економічна безпека України: динаміка взаємозалежності / В. Ф. Смолянюк // Матеріали круглого столу «Державна політика забезпечення національної безпеки України: актуальні проблеми та шляхи їх розв'язання», м. Київ, 19.02.2013 р., 2013. - К. : НАДУ при Президентові України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nationalsecurity. org.ua/2013/04/10/kruglijj-stil-19-02-2013-derzhavna-politika- zabezpechennya-nacionalno%D1%97-bezpeki-ukra%D1%97ni- aktualni-problemi-ta-shlyakhi-%D1%97kh-rozvyazannya/

8. Данилишин Б. М. Феноменологічні альтернативи економічного зростання України : монографія / Б. М. Данилишин, В. В. Микитенко. - У 2 т. - Т. 1. - К. : РВПС України НАН України, Вид-во ЗАТ «Нічлава», 2008. - 336 с.

9. Бушуєв В. В. Апокаліпсис-2012 і нова енергетична цивілізація / В. В. Бушуєв // Ефективне антикризове управління. - 2012. - № 5 (68). - С. 42 - 51.

10. Энергетическая Стратегия и экономическая политика Евросоюза до 2020 года: научно-аналитический доклад. - М. : Изд- во «Энергия», 2011. - 196 с.

11. Микитенко В. В. Формування набору стратегій для розробки адаптивних технологій управління забезпеченням економічної безпеки / В. В. Микитенко, О. В. Гребенюк // Вісник економічної науки України. - Донецьк : Академія економічних наук України, ІЕП НАН України. - 2011. - № 1 (19). - С. 79 - 88.

12. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку : монографія / За ред. акад. HAH України В. М. Гейця. - К. : Інститут економічного прогнозування. - К. : Фенікс, 2003. - 565 с.

13. Гриценко А. І. Чи може Українська Армія виконувати внутрішні функції? / А. І. Гриценко // Національна безпека і оборона. - 2005. - № 1. - С. 48 - 52.

14. Козаченко В. М. Глобальні проблеми сучасності: Україна та світ / В. М. Козаченко, К. В. Рубель // Военная мысль. - К. : КВІУЗ, 1999 - С. 7 - 8.

15. Рада національної безпеки і оборони України. Національний інститут стратегічних досліджень. Національний інститут українсько-російських відносин. Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку. - К., 1999. - 384 с.1999

16. Бжезинський З. Велика шахівниця. Америка: її провідна роль та геостратегічні орієнтири / З. Бжезинський // Всесвіт. -1999- № 2. - С. 132. Зміна пріоритетів у системі міжнародної безпеки під впливом світової фінансової кризи. Аналітична записка НІСД [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.niss.gov.ua

REFERENCES

1. Bushuiev, V. V. "Apokalipsys-2012 i nova enerhetychna tsyvili- zatsiia" [Apocalypse 2012 and new energy civilization]. Efektyvne an- tykryzoveupravlinnia, no. 5 (68) (2012): 42-51.

2. Bzhezynskyi, Z. "Velyka shakhivnytsia. Ameryka: ii providna rol ta heostratehichni oriientyry" [The Grand Chessboard. America: its leading role and geostrategic orientations]. Vsesvit, no. 2 (1999): 132-.

3. Danylyshyn, B. M., and Mykytenko, V. V. Fenomenolohichni alter- natyvy ekonomichnoho zrostannia Ukrainy [Phenomenological alternative economic growth in Ukraine]. Kyiv: RVPS Ukrainy NAN Ukrainy; Nichlava, 2008.

4. Energeticheskaia Strategiia i ekonomicheskaia politika Evrosoiuza do 2020 goda [Energy Strategy and Economic Policy of the European Union until 2020]. Moscow: Energiia, 2011.

5. Ekonomika Ukrainy: stratehiia i polityka dovhostrokovoho rozvyt- ku [Ukraine's economy: long-term strategy and policy development]. Kyiv: IEP; Feniks, 2003.

6. Hiddens, E. Nestrymnyi svit. Yakhlobalizatsiia peretvoriuie nashe zhyttia [Expendables world. As globalization transforms our lives]. Kyiv: Alterpres, 2004.

7. Hrebeniuk, O. V., and ykytenko, V. V."Formuvannia naboru strate- hii dlia rozrobky adaptyvnykh tekhnolohii upravlinnia zabezpechen- niam ekonomichnoi bezpeky" [Forming a set of strategies for the development of adaptive management technologies ensuring economic security]. Visnykekonomichnoi nauky Ukrainy, no. 1 (19) (2011): 79-88.

8. Hrytsenko, A. I. "Chy mozhe Ukrainska Armiia vykonuvaty vnu- trishni funktsii?" [Can the Ukrainian Army to perform internal functions?]. Natsionalna bezpeka ioborona, no. 1 (2005): 48-52.

9. Mykytenko, V. V., and Alymov, O. M. "Tekhnolohii upravlinnia stratehichnym potentsialom rozvytku Ukrainy" [Technology management strategic potential of Ukraine]. http://www.nbuv.gov.ua/e-our- nals/NacGosp/2011/Alimov_Mikitenko.pdf

10. Mykytenko, V. V., and Shkarlet, S. M. "Chynnyky heneruvannia rezultatyvnosti tekhnolohii upravlinnia zabezpechenniam ekonomichnoi bezpeky u promyslovosti" [Factors generation performance management technologies ensuring economic security in the industry]. Triada natsionalnoho vidrodzhennia: nauka - osvita - vyrobnytstvo, no. 2 (2012): 11-16.

11. Mykytenko, V. V., and Alymov, O. M. "Invariantni vymiry teorii politychnoi ekonomii ta praktyky upravlinnia v konteksti realizatsii tekhnolohii tsileoriientovanoho formuvannia potentsialu staloho roz- vytku Ukrainy" [Invariant theory of political economy dimensions and management practices in the context of technology goal-oriented capacity building for sustainable development in Ukraine]. Ekonomist, no. 4 (2014): 6-12.

12. Mykytenko, V. V. "Formuvannia bahatorivnevoi systemy poka- znykiv-indykatoriv identyfikatsii staloho rozvytku" [Formation of multiscorecard indicators identifying sustainable development]. Ukrainskyi sotsium:nauka - osvita - vyrobnytstvo, no. 1 (2012): 30-36.

13. Mykytenko, V. V., and Shkarlet, S. M "Formuvannia stratehii staloho rozvytku ekonomiky Ukrainy binarnoho typu" [Forming a strategy for sustainable development of economy of Ukraine binary type]. Ekonomist, no. 1 (2012): 7-16.

14. Rada natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy. Natsionalnyi insty- tut stratehichnykh doslidzhen. Natsionalnyi instytut ukrainsko-rosiiskykh vidnosyn. Ukraina 2000 i dali: heopolitychni priorytety ta stsenarii roz- vytku [National Security and Defense Council of Ukraine. The National Institute for Strategic Studies. National Institute of Ukrainian-Russian relations. Ukraine 2000 and Beyond: Geopolitical priorities and development scenarios]. Kyiv, 1999.

15. Smolianiuk, V. F. "Desuverenizatsiia ta ekonomichna bezpeka Ukrainy: dynamika vzaiemozalezhnosti" [Desovereignization and economic security of Ukraine: the dynamics of interdependence]. http://

АНОТАЦІЯ

УДК 330.101

Трансформація національної економічної системи з когнітивно-інформаційними якостями:ендогенний та екзогенний ресурси. Шкарлет С. М., Холявко Н. І.

У контексті розв'язання проблем щодо розбудови в державі економіки інформаційного типу необхідним стає формування оптимізаційного комплексу засобів, методів та інструментарію процесно-замкненого управління задля забезпечення надійності функціонування національної економічної системи з усуненням деструктивних факторів впливу на процеси державотворення в умовах ресурсних обмежень і загроз суспільно- політичному устрою України.

Досліджено науково-прикладні засади трансформації національної економічної системи. У статті обґрунтовано науковий пріоритет щодо розробки адекватних модельних вирішень і використання системно-універсальної технології стратегування когнітивно-інформаційного типу. Авторами зроблено наголос на ідентифікації зовнішніх та внутрішніх ресурсів трансформації національної економічної системи з когнітивно-інформаційними якостями.

Ключові слова: інформаційна економіка, ендогенний та екзогенний ресурси, економічна система з когнітивно-інформаційними якостями.

АННОТАЦИЯ

УДК 330.101

Трансформация национальной экономической системы с когнитивно-информационными качествами: эндогенный и экзогенный ресурсы. Шкарлет С. Н., Холявко Н. И.

В контексте решения проблем построения в государстве экономики информационного типа необходимым становится формирование оптимизационного комплекса средств, методов и инструментария процессно-замкнутого управления для обеспечения надежности функционирования национальной экономической системы с устранением деструктивных факторов влияния на процессы государственного строительства в условиях ресурсных ограничений и угроз общественно-политическому устройству Украины.

Исследованы научно-прикладные основы трансформации национальной экономической системы. В статье обоснован научный приоритет относительно разработки адекватных модельных решений и использования системно-универсальной технологии стратегирования когнитивно-информационного типа. Авторами сделан акцент на идентификации внешних и внутренних ресурсов трансформации национальной экономической системы с когнитивно-информационными качествами.

Ключевые слова: информационная экономика, эндогенный и экзогенный ресурсы, экономическая система с когнитивно-информационными качествами.

ANNOTATION

UDC 330.101

Transformation of the National Economic System with the Cognitive-Informational Features: Endogenous and Exogenous Resources. Shkarlet S. M., Holyavko N. I.

In the context of solving challenges of building the economy of information type in the state is necessary to form the optimization complex of the means, methods and tools for process-closed control to ensure the safety of function of the national economic system with elimination of destructive factors of influence on processes of state-building in the context of resource constraints and threats to socio-political arrangements in Ukraine. Scientific and practical basis for transformation of the national economic system are researched. In the article, scientific priority as to elaborating the adequate modeling solutions and the use of system-universal technologies of the cognitive-informational strategizing is substantiated. The authors have accentuated the identification of internal and external resources of transformation of the national economic system with the cognitive-informational features.

Key words: information economics, endogenous and exogenous resources, economic system with the cognitive-informational features.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены