8

Размещено на http://www.allbest.ru/

Імовірнісна методика технологічного розрахунку підприємств інженерно-технічної служби

Модель системи ТЕА-АСУ у вигляді СМО - це аналітико-імовірнісна модель складної системи, яка представляє відповідну (імовірнісну) методику технологічного розрахунку, найважливішою метою якого є визначення функціоналу S, як основи інтеграції в систему TEA сучасних ІПВ-технологій. Функціонал S - це "породження" ІПВ-технологій і активний засіб інтеграції системи TEA в структуру ITS.

На транспорті доцільність використання імовірнісних методик технологічного розрахунку вже доведена. Вони складають основу організації підприємств ІТС на залізничному і морському транспорті, в авіації, космонавтиці. У відповідність з чим, використання імовірнісних методик в TEA є достатньо стійким і перспективним сучасним напрямом вдосконалення методології її організації.

Пропонована імовірнісна методика технологічного розрахунку базується на дослідженнях, проведених в МАДІ (ГТУ), де питання організації і управління системою TEA розглядаються з позицій імовірнісних методів дослідження і ТМО.

ТМО і методи дослідження операцій в TEA є для АТЗК теоретичною основою при розробці оперативних нормативів, що вирішують тактичні завдання виробництв по ТО і Р транспортних машин.

Для організації ІПВ-технологий імовірнісна методика дозволяє отримати кількісні і якісні показники, без чого вибір того або іншого технологічного рішення при проведенні ЛА не може бути обґрунтованим.

Пропонована методика складається з блоку підготовки (коректування) початкової інформації, блоку розрахунку параметрів функціонування системи і блоку оптимізації.

аналітична імовірнісна модель розрахунок

Блок підготовки початкової інформації служить для коректування норм і нормативів TEA і визначення частки постових і дільничних (цехових) об'ємів роботи ТО і Р, що проводяться в підрозділах ІТС.

При організації системи ТЕА-АСУ на основі вимог Положення, блок перший - "Коректування початкової інформації" служить для коректування норм і нормативів робіт ТО, ПР, але з урахуванням інформації засобів супутникового моніторингу параметрів категорії умов експлуатації згідно Положенням.

Коректуванню підлягають наступні параметри:

а) пробіги до технічних дій ТО-1 і ТО-2 і пробіг PC до КР з урахуванням коефіцієнтів Положення і кратності середньодобового пробігу PC:

(3.6)

(3.7)

(3.8)

де LТО-1 - пробіг PC до ТО-1 відкоригований, км.;

LТО-2 - пробіг PC до TO-2 відкоригований, км.;

LКР - пробіг PC до КР відкоригований, км.;

L1 - пробіг PC до ТО-1 нормативний, км.;

L2 - пробіг PC до ТО-2 нормативний, км.;

LK - пробіг PC до КР нормативний, км.;

К1L - коефіцієнти корегування пробігу PC до ТО з урахуванням категорій умов експлуатації PC (враховуються дані супутникового моніторингу параметрів КЕ і ТЕ);

К3L - коефіцієнт корегування пробігу PC до ТО з урахуванням умов природно-кліматичних;

LCД - пробіг PC середньодобовий, км;

К2К - коефіцієнт корегування пробігу PC до КР з урахуванням модифікації PC;

б) трудомісткість впливів ТО-1 і ТО-2:

(3.9)

(3.10)

де ФТО-1 - трудомісткість дій ТО-1 відкоригована, люд. г;

ТТО-2 - трудомісткість дій ТО-2 відкоригована, люд. г;

Т1 - трудомісткість дій ТО-1 нормативна, люд. г;

Т2 - трудомісткість дій ТО-2 нормативна, люд. г.;

К2Т - коефіцієнт корегування трудомісткостей ТО з урахуванням модифікації PC;

К5 - коефіцієнт корегування питомої трудомісткості ПР з урахуванням кількості PC в АТП;

в) трудомісткість робіт поточного ремонту (ПР) питома:

(3.11)

де ТПР - трудомісткість робіт ПР питома відкоригована люд. г /тис. км:

Т1ПР - трудомісткість ПР питома нормативна, люд. г/тис. км:

К1Т - коефіцієнт корегування питомої трудомісткості ПР з урахуванням категорії умов експлуатації;

К2Т - коефіцієнт корегування питомої трудомісткості ПР з урахуванням модифікації PC;

K3T - коефіцієнт корегування питомої трудомісткості ПР з урахуванням категорії умов природно-кліматичних;

К4 - коефіцієнт корегування питомої трудомісткості ПР з урахуванням пробігу PC з початку експлуатації;

г) трудомісткість супутніх ПР, які "супроводжують" ТО-1 і ТО-2:

(3.12)

(3.13)

де

ФПР-1 - трудомісткість ПР, супутніх ТО-1, люд. г;

ТПР-2 - трудомісткість ПР, супутніх ТО-2, люд. г;

КПР - частина постових робіт ПР;

КД - коефіцієнт зниження трудомісткості робіт за рахунок засобів діагностики;

К1 - частина робіт ПР, які проводяться при ТО-1;

К2 - частина робіт ПР, які проводяться при ТО-2.

Блок другий - це розрахунок параметрів ефективності функціонування, де, по-перше, виявляється кількість заявок від одиниці PC за її ЖЦ, тобто за пробіг до КР: кількість заявок на ЩО (кількість щоденних обслуговувань):

(3.14)

кількість заявок на ТО-2:

(3.15)

кількість заявок на ТО-1:

(3.16)

Загальновідомо, що при експоненціальному законі надійності PC, імовірність їх безвідмовної роботи дорівнює (1.3):

Тоді імовірність відмови складає:

(3.17)

У відповідності з чим кількість заявок ПР супутніх ТО дорівнює:

(3.18)

(3.19)

де Рд - коефіцієнт здатності засобів діагностики "розпізнати" відмови і несправності, які виникають на PC.

кількість заявок ПР випадкових, тобто таких що виникають між ТО:

(3.20)

кількість заявок за цикл експлуатації одиниці PC сумарна:

(3.21)

Розрахунок інтенсивності формування заявок на ТО і ПР від одиниці PC здійснюється згідно методиці МАДІ (ГТУ):

(3.22)

де мti - інтенсивність формування заявок і від одиниці PC;

Нi - кількість заявок по i-му виду технічної дії за цикл експлуатації одиниці PC, од;

Інтенсивність надходження заявок від парку автомобілів за день робочий:

(3.23)

де N - облікова кількість одиниць PC, які обслуговуються в ІТС. од.

(3.24)

де LB - напрацювання одиниці PC на відмову або початкове значення параметра MTBF, км;

(3.25)

де лТО-2, лПР-2, лС - інтенсивність надходження заявок від парку автомобілів за день робочий (3.23), дн-1.

Інтенсивність обслуговування заявок на постах підприємств ІТС або величина зворотна параметру МТВМА, дн-1:

(3.26)

де Рi - кількість робочих на одному посту при виконанні робіт ТО і Р, люд.; З - кількість змін роботи; t3 - тривалість робочої зміни, г.;

Ті - трудомісткість робіт ТО і Р, люд. г.

Розрахунок кількості постів ТО і Р в підприємствах ІТС:

(3.27)

де - кількість постів в і-му підрозділі ІТС.

Інтенсивність (пропускна спроможність) виробничих зон ТО і Р підприємств ІТС:

(3.28)

Точка насичення підприємств ІТС - гранична кількість PC, яку може обслужити ІТС і при цьому забезпечити розрахунковий норматив часу перебування (простою) PC в системі TEA, тобто забезпечити параметр MTTR (2.44):

Тривалість (норма) простою одиниці PC в системі TEA, тобто параметр MTTR:

при (2.46)

при (2.45)

Продуктивність мінімальна для гарантованого забезпечення середнього, наприклад, договірного (між системами ТЕ і КЕ) часу ti простою PC в підрозділах підприємств ІТС (2.60):

Значення, обчислені на основі правої частини нерівності (2.60), визначають мінімально необхідну продуктивність Пгаі„ обслуговуючого центру СМО, а для систем TEA - добову продуктивність виробничих колективів ремонтних робочих, досягти якої, в підрозділах ІТС може бути визначена така організація робіт, яка забезпечує задані обмеження за часом ti, тобто по параметру MTTR.

Одним з найважливіших параметрів функціоналу S і, відповідно, параметром ефективності функціонування системи TEA є забезпечення надійності PC - здатність PC виконувати задані функції, зберігаючи свої експлуатаційні показники протягом необхідного проміжку часу. У теорії надійності оцінити дану здатність можна за допомогою коефіцієнта готовності.

Коефіцієнт готовності - це імовірність того, що PC опиниться в працездатному стані в довільний момент часу, окрім запланованих періодів, протягом яких його використання за призначенням не передбачається. У практиці TEA "статистичний" коефіцієнт готовності кількісно визначають по формулі:

(3.29)

де tроб - час PC в роботі (середнє значення МТВМА, MTBR), г.;

tITC - час знаходження PC в ІТС (MTTR), г.

Блок оптимізації параметрів підприємств ІТС - це рішення задачі оптимізації, яка починається з визначення набору незалежних змінних і включає умови, які характеризують їх як прийнятні. Умови - це обмеження завдання. Рішення оптимізаційної задачі - це певний набір значень змінних, якому відповідає оптимальне значення цільової функції.

За наявності обмежень на середній час ti* простою PC в системі TEA, завдання оптимізації полягає у виборі оптимальної добової продуктивності П (ti*) системи (з урахуванням раніше введених обмежень) по формулі:

(3.30)

де t. - середній час простою PC, дн.

За наявності обмежень на параметр імовірності Pi* простою системи TEA, завдання оптимізації полягає у виборі оптимальної добової продуктивності П (Рi*) системи (з урахуванням раніше введених обмежень) по формулі:

(3.31)

де Рi* - імовірність простою системи TEA.

З метою зменшення часу ti* простою PC в системі TEA необхідно мати систему з високою продуктивністю П. Однак із збільшенням продуктивності П зростає коефіцієнт простою Рi* системи TEA.

Для зменшення простоїв Pi* системи TEA доцільно вибрати систему з меншою продуктивністю П, що вказує на можливість існування деякого оптимального рішення, яке дозволяє вибрати продуктивність системи Порт з урахуванням двох, суперечливих чинників. Як критерій ефективності при такому підході доцільно використовувати функціонал (2.16):

Чисельні значення параметрів часу і імовірності простою Pi* залежать і визначаються на основі параметра продуктивності П системи TEA. Для знаходження оптимальної продуктивності Порt, необхідно спектр значень параметрів ti* і Рi* підставити у формулу вартості простоїв (витрат) (2.16) і розрахувати таку точку в спектрі значень параметра П, де функція СП мас своє мінімальне значення:

(3.32)

(3.33)

Оптимальне значення параметра Порt визначає два інших оптимальних значення, тобто значення параметрів і , які є початковими точками оптимальної організації системи TEA. Практичний приклад технологічного розрахунку приведений в додатку "А". Його результат - нормативи процесу експлуатації ЖЦ транспортних машин, які зобов'язані постійно контролювати сучасні ТЕА-АСУ, згідно вимогам ІПВ-технологій.

Для системи TEA дані вимоги означають абсолютно нові технології її проектування, які зобов'язані відповідати іншому масштабу проектування і впровадження систем ТЕА-АСУ і, перш за все, саме в прямому "фізичному" розумінні терміну "масштаб", що викликає необхідність використання відповідних методологій проектування таких систем, що відповідають масштабам проектів. Мова йде про інтеграції аналітико-імовірносної методики в ІПВ-технології на основі створення на АТЗК єдиного інформаційного простору.

Технології ІПВ передбачають двоетапний перехід до ЄІП.

1 - автоматизація окремих процесів або етапів ЖЦ і представлення даних на них в електронному вигляді відповідно до вимог ЄІП, де передбачається, що обмін даними між початковими системами здійснюється окремими файлами;

2 - інтеграція автоматизованих процесів і даних що до них відносяться, вже представлених в електронному вигляді в рамках ЄІП, тобто взаємодія за допомогою програмних засобів в режимі реального часу, де паралельна робота виконавців організовується через єдине комп'ютерне середовище.

Размещено на Allbest.ru