АСУ підприємства підсистема фінансового аналізу ТОВ "Цегельний завод ім. М.Г. Миндру"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИ

ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ

протокол №___________________

від "___"________________2007р.

Зав. кафедрою ЕК

__________________Ю.О. Тимонін

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

НА ТЕМУ:

"АСУ підприємства підсистема фінансового аналізу ТОВ “Цегельний завод ім. М.Г. Миндру”

спеціальність 7.050102 "Економічна кібернетика"

Роботу виконала

Студентка VI курса

групи ЗК-02-1

Науковий керівник

старший викладач кафедри ЕКМ.

В. Луцюк

м. Житомир 2008 р.

ЗМІСТ

1. ХАРАКТЕРИСТИКА І АНАЛІЗ ОБ`ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Загальна характеристика ТОВ “Цегельний завод ім. М.Г Миндру”

1.1.1 Загальні положення

1.1.2. Мета і предмет діяльності

1.1.3 Засновники та учасники

1.1.4 Органи управління

1.2 Аналіз існуючих задач і економіко - математичних моделей

1.3 Аналіз існуючих теоретико-практичних розробок в галузі створення інформаційних систем

2. ПОБУДОВА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ИСТЕМИ

2.1 Розробка математичного забезпечення інформаційної системи

2.1.1 Характеристика моделей і методів рішення економічної задачі

2.1.2 Вибір математичної моделі економічного об'єкта і методу рішення задачі

2.1.3 Схема рішення задачі, вибір вхідних, проміжних і вихідних параметрів

2.1.4 Розробка розрахункового алгоритму рішення задачі

2.1.5 Рішення контрольного прикладу задачі

2.2 Розробка інформаційної систем

2.2.1 Розробка структури ІС

2.2.2 Розробка програмного забезпечення ІС

2.2.3 Розробка інформаційного забезпечення ІС

2.2.3.1 Загальна характеристика інформаційного забезпечення

2.2.3.2 Організація збору і передачі первинної інформації

2.2.3.3 Побудова системи класифікації і кодування

2.2.3.4 Проектування форм первинних документів машинограмм і відеокадрів

2.2.3.5 Структура інформаційних масивів

2.2.4 Розробка технічного забезпечення ІС

2.2.5 Розробка методичного і організаційного забезпечення ІС

3. ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ

3.1 Загальна характеристика прийнятого методу оцінки проектних рішень і його основних показників

3.2 Розрахунок витрат на проектування і експлуатацію системи

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

1. ХАРАКТЕРИСТИКА І АНАЛІЗ ОБ`ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Загальна характеристика ТОВ “Цегельний завод ім. М.Г Миндру”

1.1.1 Загальні положення

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод ім. М.Г Миндру» створене на підставі Законів України «Про власність», «Про Підприємства в Україні», «Про підприємництво», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про господарські товариства» та інших діючих законодавчих актів, регулюючих порядок створення і діяльності підприємств в Україні, шляхом об'єднання власності його засновників для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутків.

Товариство засноване та діє на підставі Установчого договору від «20» серпня 2003 р. та дійсного Статуту, що іменуються в подальшому «Установчі документи», з додержанням умов господарської діяльності , встановлених законодавством України.

Товариство здійснює свою діяльність на принципах повного господарського розрахунку , несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності , за виконання взятих на себе зобов'язань перед Учасниками та партнерами за укладеними договорами , перед державним бюджетом та банками, а також перед трудовим колективом відповідно до діючого законодавства України.

Товариство самостійно веде оперативний, бухгалтерський та статистичний облік. Звітний рік Товариства встановлюється з 01 січня по 31 грудня.

Юридична адреса Товариства : 65033, Україна, м. Одеса, вул. Василя Стуса, 2 «Б»

Для здійснення своєї діяльності Товариство має право:

Керуючись вимогами ринку, самостійно:

розробляти прогнози та плани виробничо-економічного та соціального розвитку на підставі попиту на його роботи та послуги, добровільно приймати участь в конкурсах на отримання державних замовлень, прямих замовлень споживачів, постачальних та збутових організацій.

здійснювати матеріально-технічне постачання в порядку оптової торгівлі, прямих зв'язків з постачальниками, а також централізованого забезпечення матеріальними ресурсами державного замовлення.

надавати торгові, консультаційні, організаційно-методичні та посередницькі послуги як на території України, так і за кордоном. Проводити маркетинг, консалтинг;

встановлювати ціни на роботи, послуги, визначати розмір комісійних та інших винагород за маркетинговими, брокерськими послугами та по біржевим операціям.

представляти свої інтереси у відношеннях з українськими та іноземними юридичними та фізичними особами , державними органами. Виступати позивачем та відповідачем в суді, і арбітражному, третейскому судах, заключати мирові угоди.

придбавати в Україні та за кордоном продукцію (послуги), що передбачена для потреб Товариства , в тому числі товари народного споживання, жилі приміщення та споруди, землевідводи, відповідно до діючого законодавства України.

укладати та здійснювати як на Україні, так і за кордоном з установами, організаціями, господарствами, товариствами, підприємствами, окремими юридичними та фізичними особами угоди, лізингові операції та інші юридичні акти та договори, в тому числі купівлі-продажу, міни, підряду, позики, перевезень, доручення та комісії, зберігання, спільної діяльності та інші, а також приймати участь в торгах , конкурсах, виставках.

надавати гарантії, набувати майнових та немайнових прав та приймати зобов'язання в порядку, встановленому законодавством.

Створювати, будувати, придбавати, брати, здавати в найом, як в Україні, так і за її межами, будь-які необхідні для своєї діяльності підприємства , будь-яке рухоме та нерухоме майно.

Придбавати сировину, матеріали, інструменти, обладнання та інше майно в порядку оптової торгівлі на товарних та інших біржах, у підприємств, організацій, населення за договірними цінами, використовувати матеріальні ресурси, отримані від замовників, а також придбавати в торговій мережі в порядку роздрібної торгівлі за безготівковим розрахунком та за розрахунок готівкою, відповідно до діючого законодавства України.

Набувати та надавати права володіння та використання ліцензій, патентів, «ноу-хау», іншої технічної інформації, а також інтелектуальної власності, відповідно до діючого законодавства України.

У встановленому порядку користуватися Державним реєстром науково-дослідницьких та дослідницько-конструкторських робіт.

Створювати на Україні та за кордоном дочірні підприємства, представництва, відділення, філії для здійснення своєї діяльності, створювати торгові підприємства, а також спільні та змішані підприємства на договірних та статутних засадах, приймати участь у міжнародних об'єднаннях, товариствах, асоціаціях, концепціях, акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю, відповідаючих завданням Товариства.

Реалізовувати свою продукцію (роботи, послуги), а також продукцію, отриману в результаті комерційної діяльності Товариства, за договірними цінами по безготівкому та готівковому розрахункам , або через інші організації в Україні та за кордоном відповідно до діючого законодавства, а також продавати, передавати іншим підприємствам, організаціям, установам та громадянам, міняти, здавати в оренду, надавати безкоштовно у тимчасове користування, належне йому майно, а також списувати його з балансу.

Направляти в оплачувані відрядження осіб, що виконують роботи по завданню Товариства, у тому числі і не працівників Товариства, як на території України, так і за кордон.

Для виконання робіт залучати робітників на, договірних засадах, за договорами підряду.

Товариство має право залучати до роботи українських та іноземних спеціалістів, самостійно визначати форми , системи, розмір оплати праці, включаючи оплату праці в іноземній валюті та в натуральній формі згідно з чинним законодавством.

Товариство встановлює технічно обґрунтовані норми праці з урахуванням чинного законодавства України. Умови оплати праці, надання відпусток та питання пенсійного забезпечення іноземних громадян та осіб без громадянства визначаються в індивідуальному трудовому договорі і вокальних нормах, діючих у Товаристві.

Товариство має право самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки , скорочений робочий день та інші пільги.

1.1.2 Мета і предмет діяльності

Головною метою створення Товариства є отримання прибутку шляхом виконання робіт та надання послуг підприємствам , організаціям та громадянам, як в Україні, так і за її межами, відповідно з напрямками діяльності Товариства.

Основними напрямками діяльності Товариства є:

виробництво будівельних матеріалів;

торгівля будівельними матеріалами.

Інші види діяльності:

ведення племінного та селекційного господарства,

науково-дослідна діяльність в сфері рослинництва, птахівництва, тваринництва, рибного господарства;

заготівля, переробка, зберігання та реалізація сільськогосподарської продукції, продуктів моря та продуктів прісноводного господарства, бджолярства та лісових продуктів;

організація виробництва (усіх видів) промислових товарів та товарів народного споживання;

заготівля, збір, закупка, реалізація, переробка вторинної сировини, відходів промисловості, в т.ч. лому чорних та кольорових металів;

ремонт, технічне обслуговування машин, обладнання, приладів, в т.ч. автотранспорту;

організація пунктів побутового обслуговування ;

організація та здійснення туристичної діяльності;

організація комісійної торгівлі;

виробництво сільськогосподарської продукції, в тому числі продуктів рослинництва, птахівництва, тваринництва, рибного господарства, бджолярства тощо;

виробництво продуктів харчування, у тому числі із сировини, отриманої від зрошування та виробництва власної сільськогосподарської продукції та продуктів рибного промислу;

торгівля продуктами харчування та сільськогосподарською продукцією;

надання послуг в сфері громадського харчування , в тому числі через організацію та функціонування кафе, ресторанів, пунктів класу «fast-food» та т.п.;

будівництво та обслуговування об'єктів сфери-послуг, включаючи готелі, туркомплекси, бази відпочинку, інші торгово-сервісні та медико-профілактичні установи;

закупка, реалізація будівель жилого та виробничого призначення, квартир та іншої нерухомості;

виготовлення поліграфічної, рекламної продукції, видавнича діяльність;

науково-дослідницька, проектна, конструкторська діяльність;

надання юридичним та фізичним особам маркетингових консультативних, лізингових, брокерських послуг;

зовнішньоекономічна діяльність;

торгово-закупівельна, торгово-посередницька діяльність;

вантажні, пасажирські перевезення всіма видами транспорту;

авіаційні послуги сільськогосподарським виробникам;

авіаційно-хімічні роботи;

оптова, роздрібна торгівля продовольчими товарами та товарами громадського споживання;

оптова, роздрібна торгівля будматеріалами;

оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами;

оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами;

оптова, роздрібна торгівля пестицидами та агрохімікатами;

юридична практика;

закупка, продаж, транспортування, виробництво, переробка шкірсировини, шкіряних виробів;

інші види діяльності, не заборонені законодавством України.

Види діяльності, що потребують спеціальний дозволів державних органів, здійснюються Товариством лише після отримання ліцензій у встановленому законодавством порядку

Товариство може здійснювати самостійну зовнішньоекономічну діяльність на підставі самоокупності , в порядку та за умовами , передбаченими діючим законодавством України.

Зовнішньоекономічна діяльність будується на комерційній, договірній основі. Валютний фонд Товариства може створюватися за рахунок надходжень від Учасників, робітників та службовців Товариства, інших підприємств та громадян , в тому числі іноземних, реалізації продукції та послуг на внутрішньому та зовнішньому ринках, отримання кредитів і інших законних джерел. Товариство може використовувати різні форми зовнішньоекономічної діяльності, дозволені державою, в тому числі:

експорт та імпорт товарів, науково-технічних досягнень , капіталів та робочої сили;

надання послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності , в тому числі виробничих, транспортно-експедиційних, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, керівничих, туристичних та інших, не заборонених законодавством України;

товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на різних формах зустрічної торгівлі;

орендні (в тому числі лізингові) операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними партнерами;

роботи на контрактній основі громадян України з іноземними суб'єктами господарської діяльності на території України та за її межами, роботи іноземних громадян на контрактній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на території України та за її межами;

різного роду посередницькі операції (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інш.).

1.1.3 Засновники та учасники

Засновниками Товариства відповідно до діючого законодавства є особи, що прийняли рішення про його створення, затвердили умови та положення Установчих документів. Учасниками Товариства є особи, що визнають та зобов'язуються викопувати умови та положення Установчих документів Товариства, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку . Засновники та Учасники Товариства зобов'язані внести відповідні внески то Статутного фонду Товариства.

Особливості участі в Товаристві іноземних юридичних осіб та громадян встановлюються законодавством України.

Засновниками Товариства є

Нечипоренко Микола Станіславович - паспорт КК 149564, виданий Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області 14.12.1998 р., мешкає за адресою Одеська область, м. Білгород - Дністровський, вул. Корольова, буд. № 6, кв. 11;

Суханов Василь Степанович - паспорт КК 102428, виданий Арцизським РВ УМВС України в Одеській області 09.09.1998 р., мешкає за адресою Одеська область, Арцизський район, с. Галані, вул. Баранова, буд. № 2.

1.1.4 Органи управління

Органами керівництва та контролю Товариства є:

Загальні збори Товариства;

Голова Товариства;

Директор Товариства.

Вищим органом керівництва Товариством є Загальні збори. Загальні збори складаються з Учасників або їх представників. До складу Зборів може внесено з правом дорадчого голосу Директора Товариства (якщо він не є його Учасником). Представник Учасника призначається постійно чи на певний термін. Представника бути в будь-який час замінено Учасником, інтереси якого він представляє. Про заміну свого представника Учасник повинен сповістити інших Учасників. Учасник має право передати свої повноваження в зборах іншому Учаснику, попередивши про це Учасників чи їх представників. Учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток в Статутному фонді Товариства. Збори обирають Голову. Функції Голови можуть виконуватися Учасниками по черзі. Директор Товариства не може бути обраний Головою Зборів. До виключної компетенції Загальних зборів Товариства відноситься:

встановлення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів (програм) звітів про їх виконання;

внесення змін до Статуту Товариства;

зміна та відзив Голови Товариства, Директора;

створення, ліквідація та реорганізація дочірніх підприємств, філій, представництв та інших відокремлених підрозділів, затвердження їхніх Положень (Статутів);

затвердження річних результатів діяльності Товариства, його філій, дочірніх підприємств, покриття збитків;

винесення рішень про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб Товариства;

затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, встановлення організаційної структури Товариства;

встановлення умов оплата праці посадових осіб Товариства, його філій, дочірніх підприємств, представництв та інших відокремлених підрозділів;

затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 600 (шістьсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення Ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

становлення розміру, форми та порядку внесення Учасниками додаткових внесків;

вирішення питань про придбання Товариством частки Учасника;

прийняття або виключення Учасника з Товариства;

представлення Директора затвердження складу та обсягів відомостей, що становлять таємницю;

прийняття рішень про участь в іншому акціонерному товаристві або товаристві з обмеженою відповідальністю, а також про створення спільних підприємств, в тому числі з участю іноземних та фізичних осіб, про вступ до спілок, господарських асоціацій та інших об'єднань підприємств;

прийняття рішення про залучення та надання кредитів, рішення про надання майна Товариства в оренду, лізинг.

Загальні збори мають право винести рішення про передачу частки своїх повноважень до компетенції Директора або іншого органу Товариства. Загальні збори вирішують питання на своїх засіданнях. Як виняток використовується прийняття рішень шляхом опитування. В цьому випадку проект рішення або питання для голосування надсилаються іншим Учасникам, які повинні письмово повідомити про нього свою думку. Загальні збори визнаються правоможними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів. За результатами Зборів (опиту) оформлюється протокол. Голова зборів організує ведення протоколу. Книга протоколів повинна надаватися в будь-який час Учасникам, їх Представникам, на їхню вимогу за вимогами Учасників, представників, їм видаються завірені розписки з Книги протоколів або безпосередньо з протоколів. Збори проводяться за необхідністю, але не рідше 2-х разів на рік.

Вища посадова особа Товариства. Вищою посадовою особою Товариства є Голова Товариства, який обирається Загальними зборами Товариства на три роки.

Голова Товариства:

у перервах між Загальними зборами контролює діяльність Директора Товариства;

скликає Загальні збори Товариства у будь-який час на свій розсуд;

у разі потреби відсторонює від роботи Директора Товариства та назначає виконуючого обов'язки Директора Товариства до скликання Загальних зборів.

Виконавчим органом Товариства є Директор Товариства, який самостійно вирішує питання діяльності Товариства, за винятком віднесених Статутом до компетенції інших органів управління. Директор є повноважним представником Товариства у взаємовідносинах з державними з іншими органами, організаціями, установами, в судах загальної юрисдикції та в арбітражних судах.

Свої повноваження Директор, за згодою Учасників (їх представників), може покладати на будь-якого робітника Товариства згідно з порядком, затвердженим діючим законодавством. Він організовує роботу Товариства, несе відповідальність за результати її роботи, без доручення представляє Товариство у всіх організаціях, установах, діє від імені Товариства, розпоряджається грошовими коштами та іншим майном, укладає господарські та інші угоди, здійснює повсякденне керівництво роботою Товариства, представляє Товариство у відносинах з Державними органами, іншими установами та організаціями на території України та за кордоном, довіреності, відкриває рахунки в банках, затверджує внутрішні документи, приймає на роботу та звільняє працівників, застосовує засоби заохочення та дисциплінарного стягнення, накази та розпорядження з питань діяльності Товариства, здійснює від імені Товариства інші дії, необхідні для забезпечення діяльності Товариства, не віднесені до компетенції інших органів управління. Директор не вправі приймати рішення, що є виключною компетенцією інших органів. Він підзвітний Загальним зборам та організовує виконання їх рішень. За згодою Учасників Товариства Директору може бути надано інших повноважень, що винесені Статутом до компетенції Загальних зборів Товариства.

Головний бухгалтер поряд з Директором є розпорядником фондів та призначається Директором. Головний бухгалтер Товариства підпорядковується безпосередньо Директору. Прийом працівників на роботу до Товариства здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства про працю України.

Права та обов'язки трудового колективу Товариства встановлюються адміністрацією та діючим законодавством.

1.2 Аналіз існуючих задач і економіко - математичних моделей

Існує досить багато різноманітних методик оцінки фінансового планування підприємства. Найчастіше застосовуються методики на основі фінансових коефіцієнтів. В свою чергу їх можна поділити на наступні групи:

а) аналіз окремих фінансових коефіцієнтів;

б) порівняльні рейтингові оцінки;

в) розрахунок певного інтегрального показника.

Детальніше зупинимось на першій групі, оскільки такі методики є найбільш розповсюдженими. В їх основі лежить розрахунок окремих фінансових коефіцієнтів для виявлення тенденцій їх зміни чи для їх порівняння з еталонними значеннями.

Аналіз окремих фінансових коефіцієнтів.

Залежно від мети та завдання аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальний саме для цього випадку комплекс показників та напрямків аналізу фінансового планування підприємства. Нижче приводиться коротка характеристика основних показників.

А. Показники оцінки майнового планування

Сума господарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні. Цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства.

Питома вага активної частини основних засобів. Згідно з нормативними документами під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання і транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція.

Коефіцієнт зносу основних засобів. Показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Використовується в аналізі для характеристики планування основних засобів. Доповненням цього показника є так званий коефіцієнт придатності.

Коефіцієнт оновлення основних засобів. Показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.

Коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин.

Одна з найважливіших характеристик фінансового планування підприємства - забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

В. Показники оцінки фінансової стійкості

Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового капіталу). Сума обох коефіцієнтів дорівнює 1 (чи 100%).

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього показника. Коли його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

Коефіцієнт довгострокових вкладень показує, яку частину основних коштів та інших позаоборотних активів профінансовано зовнішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм, а не власникам підприємства.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника - негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

Порівняльні рейтингові оцінки

До цієї групи методик відносяться так звані якісні підходи. Вони заснованиі на вивченні окремих характеристик, властивих бізнесу, що розвивається в напрямку до банкрутства. Якщо для досліджуваного підприємства характерна наявність таких характеристик, можна дати експертний висновок про несприятливі тенденції розвитку. При цьому необхідно відзначити, що при аналізі розглядаються не тільки фінансові показники, але і показники, що характеризують рівень менеджменту на підприємстві. Розвиток якісних методик зв'язано з унікальністю підприємства. При такому підході статистичній імовірності місця немає. Дослідник переносить акцент із прогнозування банкрутства на розпізнавання сформованої ситуації з визначенням дистанції, що відокремлює підприємство від планування банкрутства.

На даний час цей тип методик досить розповсюджений в банківській сфері. До цих методик можна віднести наступні підходи:

а) методика Ковальова;

б) підхід Агенті.

Основним недоліком цих методик є досить суб'єктивне визначення фінансового планування підприємства, яке в основному базується на суб'єктивних рішеннях експерта а не на розрахункових даних.

Розрахунок певного інтегрального показника

Ця група методик основана на обчисленні показника, котрий має еталонне значення. На мою думку методики цього типу дають досить суб'єктивне уявлення про поточний стан підприємства, та не відображають цей стан на всіх етапах виробничого циклу. Крім того серед недоліків цих методик слід відзначити наступне: майже для всіх методик що базуються на визначенні еталонного показника не зазначені певні правила по вибору вагових показників. В більшості випадків вибір цих показників покладений на експерта, помилка останнього може призвести до невірного визначення фінансового планування і як наслідок неправильних управлінських рішень.

Розглянемо більш детально деякі методики віднесені до даної групи.

Підхід Альтмана.

Постановка і рішення задачі прогнозування банкрутства підприємства були запропоновані американським економістом Е.Альтманом у 1968 році. Розроблений ним індекс кредитоспроможності побудований за допомогою апарату мультиплікативного дискримінантного аналізу (Multiple-discriminant analysis - MDA) і дозволяє в першому наближенні розділити суб'єкти, що функціонують, на потенційних банкрутів і небанкрутів.

При побудові індексу Альтман обстежував 66 підприємств, половина яких збанкрутувала в період між 1946 і 1965 р., а половина працювала успішно, і досліджував 22 аналітичних коефіцієнта, що могли бути корисні для прогнозування можливого банкрутства.

З цих показників були відібрані п'ять найбільш значимих і побудоване багатофакторне регресійне рівняння зображене формулою (1.1).

(1.1)

де - власний оборотний капітал/сума активів;

- нерозподілений прибуток/сума активів;

- прибуток до сплати відсотків/сума активів;

- ринкова вартість власного капіталу/позиковий капітал;

- обсяг продажів/сума активів.

Інтервальна оцінка Альтмана: при Z<1,81 - імовірність банкрутства дуже висока; при 1,81<Z<2,765 - імовірність банкрутства середня; при 2,765<Z<2,99 - імовірність банкрутства невелика, при Z>2,99 - імовірність банкрутства незначна.

При застосуванні моделі Альтмана можливі два типи помилок прогнозу: 1) прогнозується збереження платоспроможності підприємства, а в дійсності відбувається банкрутство; 2) прогнозується банкрутство, а підприємство зберігає платоспроможність. На думку Альтмана, за допомогою пятифакторної моделі прогноз банкрутства на один рік можна установити з точністю до 95%. При цьому помилка першого типу можлива в 6%, а помилка другого типу - у 3% випадків. Спрогнозувати банкрутство на 2 роки вдається з точністю до 83%, при цьому помилка першого типу має місце в 28%, а другого - у 6% випадків. Модель Альтмана дозволяє спрогнозувати банкрутство на 5 років з точністю 70%.

Z-коефіцієнт Альтмана має загальний серйозний недолік: власне кажучи його можна використовувати лише у відношенні великих компаній, що котирують свої акції на біржах. Саме з цієї причини в 1983 році Альтман поширив свій підхід на компанії, чиї акції не котируються на ринку. Співвідношення в цьому випадку придбало вид:

(1.2)

де - балансова вартість власного капіталу у відношенні до позикового капіталу.

При Z<1,23 Альтман діагностує високу імовірність банкрутства.

У зв'язку з відсутністю розвитого фондового ринку й інформації про ринкову вартість акцій в Україні для діагностики банкрутства частіше використовується цей варіант моделі, а також деякі інші її модифікації. Так, показник К4 іноді заміняють співвідношенням обсягу активів і позикових засобів або узагалі виключають з розрахунку. Однак, як відзначають експерти, спроби застосування даної й інших іноземних моделей прогнозування банкрутства у вітчизняних умовах не принесли досить точних результатів.

Коефіцієнт Альтмана відноситься до числа найбільш розповсюджених методів діагностики імовірності банкрутства. Однак до нього, як і до будь-якого іншого оціночного показника, потрібно підходити критично.

Відповідно до пропонованої формули, підприємства з рентабельністю вище деякої границі стають цілком стабільними. Разом з тим низьке значення Z варто сприймати як сигнал небезпеки. У цьому випадку необхідний глибокий аналіз причин, що викликали зниження цього показника. В українських умовах рентабельність окремого підприємства значною мірою піддається небезпекам зовнішніх коливань. Чистий прибуток підприємства, якщо він залишається після виплати всіх податків, як правило, іде на поточні витрати. Очевидно, що ця формула в українських умовах повинна мати менш високі параметри при різних показниках рентабельності.

На основі Z-коефіцієнта Альтмана його послідовниками була розроблена безліч методик стосовно до конкретних країн (чотирьох факторна модель Тоффлера і Тишоу для Великобританії, чотирьох факторна модель Ліса, шести факторна модель Чессера тощо.).

Зіставлення даних, отриманих для ряду країн, показує, що ваги при коефіцієнтах у формулах і граничних інтервалах сильно розрізняються не тільки від країни до країни, але і від року до року в рамках однієї країни (можна зіставити висновки Альтмана про положення підприємств США за 10 років аналізу). Тобто підхід Альтмана не має стійкості до варіацій у вихідних даних. Статистика, на яку спирається він і його послідовники, можливо, і репрезентативна, але вона не має важливої властивості статистичної однорідності вибірки подій. Тому, коли така формула застосовується до фірм із різною організаційно-технічною специфікою, зі своїми унікальними ринковими нішами, стратегіями і цілями, фазами життєвого циклу тощо, неможливо говорити про статистичну однорідність подій, і, отже, допустимість застосування ймовірністних методів, самого терміна “імовірність банкрутства” ставиться під сумнів.

Таким чином, підхід Альтмана має право на існування, коли в наявності (або обґрунтовуються за допомогою моделювання) однорідність і репрезентативність подій виживання/банкрутства. Але ключовим обмеженням цього методу є навіть не проблема якісної статистики. Класична імовірність - це характеристика не окремого об'єкта або події, а характеристика генеральної сукупності подій. І при розгляді конкретного підприємства або окремо узятої організації це обов'язково потрібно враховувати.

Кожен з розглянутих методів не являється ідеальним для оцінки фінансового планування підприємства і тому експерт сам повинен обирати методики оцінки для кожного підприємства індивідуально, також не виключається помилка чи навмисне викривлення дійсності в оцінці.

1.3 Аналіз існуючих теоретико-практичних розробок в галузі створення інформаційних систем

Розвиток будь-якого підприємства потребує визначення його реального планування та ефективності його фінансово-господарської діяльності, у зв'язку з чим широкого розповсюдження набуває аналіз ефективності діяльності підприємства. Зважаючи на те, що аналіз - складна і трудомістка робота, не дивним є розвиток інформаційних систем, які виконують саме функцію аналізу.

На ринку інформаційних технологій представлена досить велика кількість ІС, які реалізують функцію планування та оцінки фінансового підприємства. Слід зазначити, що такі системи в своїй більшості однотипові, тобто це системи бухгалтерського обліку, які містять модуль фінансового планування. Здебільшого це розробки таких російських фірм, як «Альт», «Вестона», ИНЭК, «Про-Инвест-ИТ» та ін. Розглянемо деякі ІС, які активно продаються як на російському, так і на українському ринку.

1. ІС “Audit Expert” . Дана система обрана Мінмайна РФ, як базовий інструмент для моніторингу фінансового планування підлеглих йому організацій і оцінки ефективності використання держвласності.

Audit Expert перетворює дані балансів і звітів про прибутки та збитки в аналітичні баланси і звіти про прибутки та збитки по формі IAS, які дають можливість відстежити динаміку змін статей за періоди, що аналізуються, в двох валютах (місцевій та будь-якій іншій, що дозволяє «відволіктися» від інфляції). Одночасно формується 20 основних фінансових показників, які застосовуються при вирішенні управлінських задач і характеризують рентабельність, ліквідність, платоспроможність і ділову активність підприємства, а також структуру його капіталу

2. ІС „R/3”. У системі R/3 відображений світовий досвід ефективного менеджменту підприємствами та корпораціями, що дозволяє широкому діапазоні підтримувати бізнес-процеси, необхідні для діяльності будь-якого сучасного підприємства, зокрема фінансову бухгалтерію, облік основних засобів; управління проектами; планування і управління виробництвом, управління інвестиціями, матеріально-технічне постачання, збут, відвантаження, фактурування продукції, технічне обслуговування і ремонт обладнання, управління кадрами, документоообіг.

За сферою застосування в R/3 віділені наступні компоненти:

а) система фінансового обліку і звітності ( фінанси, фінансова бухгалтерія);

б) планування і управління проектами;

в) контролінг;

г) управління матеріальними потоками;

д) планування виробництва;

е) управління персоналом;

ж) управління інвестиціями.

Ситема ”Фінансовий облік і звітність” включає в себе основні дані за планом рахунків, що застосовується, і дозволяє проводити введення і обробку даних за всіма фінансово - господарськими операціями за кожним фінансовим роком і кожним підрозділом, як у внутрішній так і в іноземній валюті; закриття фінансового року; реєстрацією і управління проводками, швидке введення документів; управління проводками, централізований контроль по термінах платежів і надходження оплати; заповнення будь - яких структур балансів з їх автоматичним коректуванням; автоматичне переоцінювання балансових рахунків у іноземній валюті; автоматичний перерахунок валют до різних валют відповідно до різних типів курсів і перерахунок валют по фіксованій даті валютування або по періодах; складання стандартної звітності з наданням Головної книги як регістра основних рахунків наростаючим підсумком; отримання звітів фінансового становища на кожний день і так далі.

Система «Фінансовий облік і звітність» включає в себе основні дані за планом рахунків, що застосовується, і дозволяє проводити введення і обробку даних за всіма фінансово-господарськими операціями за кожним фінансовим роком і кожним підрозділом, як у внутрішній, так і іноземній валюті; закриття фінансового року; реєстрацію і управління проводками, швидке введення документів; управління портфелем векселів; централізований контроль по термінах платежів і надходженні оплати; заповнення будь-яких структур балансів з їх автоматичним коректуванням; автоматичне переоцінювання балансових рахунків у іноземній валюті; автоматичний перерахунок валют відповідно до різних типів курсів і перерахунок валют по фіксованій даті валютування або по періодах; складання стандартної звітності з наданням Головної книги як регістра основних рахунків наростаючим підсумком; отримання звітів фінансового становища на кожний день і так далі.

3. ІС “КОМПАС” - корпоративна система, призначена для бухгалтерського обліку та проведення фінансового аналізу на підприємствах різних форм власності.

Функції програмного комплексу:

а) оформлення різних документів (проводок, касових ордерів, рахунків-фактур і т. ін. );

б) облік операцій по касі;

в) облік продаж товарів, облік матеріалів;

г) розрахунок заробітної плати та податку на прибуток;

д) облік основних фондів;

е) ведення довідників (рахунків, матеріалів, контрагентів, журналів);

ж) видача вихідних форм з можливістю настройки користувачем, які відображають облік та аналіз діяльності (оборотна відомість, довідка по рахунку, журнали-ордера, головна книга, баланс і додатки до нього і т. ін.);

з) аналіз фінансового планування підприємства.

4. ІС “ФИНПЛАН” - система фінансового аналізу і планування . Одна з підсистем даної системи - “ФІНАНСИ” (аналіз фінансового планування підприємства), яка виконує наступні функції:

а) підготовка та обробка первинних документів (акти, рахунки-фактури і т. ін.);

б) підготовка та обробка платіжних документів;

в) платіжний календар;

г) аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості;

д) обробка лімітів.

5. ІС „ГАЛАКТИКА”

Корпоративна інформаційна система ГАЛАКТИКА розроблена корпорацією «Галактика», до якої входять ряд фірм Росії, Білорусі, України та Казахпланування. Ця багатокористувальницька комплексна система управління організацією (корпорацією) відповідає наступним основним вимогам:

1. Адаптивність щодо профілю діяльності підприємства (організації) будь-якої форми власності.

2. Наявність достатньої кількості параметрів, що дозволяють настроїти систему під специфічні особливості господарської, фінансової і виробничої діяльності організації-користувача.

3. Чітке розмежування оперативно-управлінських і бухгалтерсько-облікових задач, у разі повної їх інтеграції на рівні єдиної бази даних.

4. Обхват всього спектра типових виробничо-економічних функцій.

5. Дотримання одноманітного для всіх задач призначеного для користувача інтерфейсу, що вирішуються.

6. Надання користувачам простого інструментарію для самостійного розвитку системи.

7. Підтримка розподілених баз даних для забезпечення інформаційної взаємодії багатоофісних корпорацій і територіально віддалених філій, підрозділів.

8. Використання рішень, що не вимагають тривалої спеціальної підготовки системних адміністраторів, котрі відповідають за експлуатацію системи.

Рішення всього комплексу задач, на який зорієнтована система

Фінансове планування. Модуль «Фінансове планування» є базовим модулем для організації інституту фінансового менеджменту на підприємстві і використовується як інструмент підтримки інформаційної бази технології розробки, підтримки актуальності, контролю і оцінки виконання різних бюджетів підприємства (передусім бюджету прибутків і витрат, бюджету руху грошових коштів, різних операційних бюджетів (продажу, виробництва, витрат, запасів, прямих матеріальних витрат, прямих витрат труда). Крім того, система дозволяє розробити і проводити моніторинг кредитного та інвестиційного плану, бюджету науково-дослідних робіт, бюджету технічної реконструкції виробництва, бюджету податкових виплат.

На базі модуля можна провести порівняльний аналіз прибутковості і рентабельність продукції на основі використання методу калькулювання по скорочених витратах, аналіз операційної діяльності в порівнянні з альтернативними вкладеннями сум, що інвестуються під операційну діяльність, наприклад до банку при заданій ставці.

Модуль дозволяє провести розробку різних схем проведення комерційних операцій (проектів), аналіз їх впливу на бюджети підприємства, порівняльний аналіз бюджетів при різних схемах проведення операцій (проектів), аналіз впливу різних чинників (курсу валюти, що прогнозуються, сезонності продажу, зростання оплати труда і т. д.) на бюджети підприємства.

Для розглянутих систем, як і більшості інших систем, що виконують функцію фінансового аналізу, характерним є те, що, насамперед, вони забезпечують ведення бухгалтерського обліку та автоматизацію документообігу. Функція саме фінансового планування є невизначною і в більшості випадків зводиться до розрахунку окремих фінансових коефіцієнтів. Найсуттєвіша різниця між розглянутими ІС - це кількість показників, що розраховуються.

Крім того, як вже зазначалось, більшість ІС фінансового аналізу є російськими або пристосованими для російської економіки. Що стосується ринку українських інформаційних технологій, то в галузі фінансового аналізу українські розробки не представлені. Більшість систем, які працюють сьогодні на українських підприємствах, є системами бухгалтерського обліку. а якщо трапляються системи фінансового аналізу, то це скоріше за все російські системи, пристосовані до української економіки. Відмітимо, що таке “пристосування” досить часто знижує ефективність системи, викликає різного роду помилки та може “паралізувати” деякі модулі. Крім того, воно займає багато часу і потребує високої спеціальної підготовки.

2. ПОБУДОВА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

2.1 Розробка математичного забезпечення інформаційної системи

2.1.1 Характеристика моделей і методів рішення економічної задачі

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками [14, c.19]. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства:

дескриптивні;

предикативні;

нормативні.

Дескриптивні моделі (описового характеру) є основними для оцінювання фінансового стану підприємства [14, c.19]. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансових звітів у різноманітних аналітичних розрізах; вертикальний і горизонтальний аналіз звітності; трендовий аналіз; аналіз відносних показників та коефіцієнтів; порівняльний, або просторовий аналіз; факторний аналіз; система аналітичних коефіцієнтів. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі - це моделі прогнозного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та витрат підприємства, його майбутнього фінансового стану [14, c.19-20]. Найпоширеніші з них:

розрахунки точки критичного обсягу продажу (аналіз беззбитковості);

побудова прогнозних фінансових звітів;

моделі динамічного аналізу (жорстко-факторні моделі, що детермінувалися, і регресійні моделі);

моделі ситуаційного аналізу.

Нормативні моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства з нормативними [14,c.20]. Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх сутність полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат для відповідних технологічних процесів, видів виробів та з'ясування причин відхилень фактичних даних від нормативів.

Фінансовий аналіз як наука використовує певні методи та прийоми. Вони діляться на неформалізовані і формалізовані.

До неформалізованих (логічних) методів відносяться:

методи читання і аналізу фінансової звітності;

розробка систем показників;

побудова аналітичних таблиць;

прийом деталізації;

метод порівняння;

методи експертних оцінок.

До формалізованих (математичних) методів відносяться:

- методи фінансових розрахунків: дисконтування і нарощування.

- елементарні методи мікроекономічного аналізу: балансовий метод, прийом ланцюгових підстановок, прийом арифметичних різниць, метод виявлення ізольованого впливу факторів, інтегральний метод, диференціальний метод, логарифмічний метод, метод відсоткових чисел.

- традиційні методи економічної статистики: метод середніх величин, метод групування, елементарні методи обробки рядів динаміки, індексний метод.

- математико-статистичні методи: кореляційний аналіз, регресивний аналіз, дисперсійний аналіз, методи сучасного факторного аналізу, методи обробки просторово-часових сукупностей.

- методи теорії прийняття рішень: імітаційне моделювання, метод побудови дерево рішень, лінійне програмування, аналіз чуттєвості.

Формалізовані методи є основними для проведення фінансового аналізу тому, що вони є об'єктивними і в їх покладено суворо аналітичні залежності.

Неформалізовані методи є суб'єктивними тому, що ґрунтуються на логічному використанні аналітичних прийомів.

Інформаційна підсистема, що проектується, відноситься до системи рівня управління, а саме до систем підтримки прийняття управлінських рішень. Вона призначається для використання працівниками планового відділу.

На основі результатів аналізу розробляються й приймаються управлінські рішення. Тобто аналіз є основою наукового керування, забезпечує об'єктивність і ефективність діяльності економічного об'єкту.

Без глибокого аналізу неможливо ефективне планування і прогнозування розвитку діяльності, тобто визначення шляхів досягнення кращих кінцевих результатів діяльності. Дана інформаційна система дозволяє підвищити рівень управління підприємством, та приймати більш зважені рішення.

Будь-яка інформаційна підсистема виконує ряд функцій та задач, які реалізуються в ній.

Інформаційна підсистема аналізу фінансового стану підприємства виконує такі задачі:

по-перше, проведення усестороннього аналізу фінансової діяльності підприємства;

по-друге, автоматичне здійснення оцінки фінансового аналізу підприємства, розрахунок його рентабельності;

по-третє, зменшення вірогідності помилки при вводі, редагуванні, розрахунку та збереженні даних;

четверта - збереження вхідних та вихідних даних на електронних носіях, що є досить зручним у використанні.

Функції інформаційної підсистеми аналізу фінансового стану підприємства:

здійснення аналізу фінансового стану підприємства за допомогою автоматичного розрахунку фінансових показників, які характеризують стан підприємства;

автоматичне визначення рейтингу підприємства на основі аналізу фінансового стану;

автоматичне формування вихідних даних звіту по оцінці фінансового стану підприємства;

забезпечення якісної безпомилкової та ефективної роботи працівників планового відділу.

2.1.2 Вибір математичної моделі економічного об'єкта і методу рішення задачі

Розглядаючи моделі для аналізу фінансового стану можна зробити висновок, що вони дуже подібні між собою, але їхнім недоліком є те, що вони розраховують всього декілька показників фінансового стану підприємства. Наша основна задача - це визначення усього фінансового стану підприємства. Тому ми обираємо модель живучості бізнесу, яка зможе розрахувати більше показників аналізу фінансового стану, що дасть нам змогу перевірити правильність використання фінансових ресурсів підприємства.

Модель живучості бізнесу має деякі переваги над вищезгаданими моделями, а саме вона побудована на функціональних законах економіки; є універсальною (тобто підходить для любого економічного об'єкту); має еталонне значення Гw = 1, на ряду з іншими моделями бере інформацію з бухгалтерської звітності, але вона не є основою моделі, а також вона розраховує більше показників аналізу фінансового стану такі як:

ставку дивідендів;

рентабельність інвестицій;

рентабельність власного капіталу;

рентабельність позикового капіталу;

ефективність позикового капіталу;

ефективність кредитних ресурсів;

коефіцієнт позикового капіталу;

фінансовий коефіцієнт активів;

ефективність оподаткування;

відносну ефективність оподаткування;

відносну ставку дивідендів;

відносна рентабельність власного капіталу;

Отже, під час аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватись найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу. Їх кількість та широта застосування залежить від конкретних цілей аналізу та визначають його завданнями в кожному окремому випадку.

2.1.3 Схема рішення задачі, вибір вхідних, проміжних і вихідних параметрів

Вхідними даними є бухгалтерська звітність, також може використовуватись і додаткова інформація переважно оперативного характеру, однак вона має лише допоміжний характер.

Бухгалтерська звітність являє собою систему показників, що відбивають майновий та фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період.

Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал[12, с.32].

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс містить заголовок, основні елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводяться:

- назва підприємства, його організаційно-правова форма та юридична адреса;

- назва звіту;

- дата, на яку складено звіт;

- валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.

Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін у ньому, є:

- активи;

- зобов'язання;

- власний капітал.

Активи і зобов'язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами.

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

Баланс підприємства (форма №1) служить індикатором для оцінки фінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.

Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності), використовуючи форму №2 "Звіт про фінансові результати".

Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства[12, с.104].

Звіт про фінансові результати (форма № 2) складається з трьох розділів. Призначення звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Отже, процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділений на такі кроки:

- визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- розрахунок валового прибутку (збитку);

- визначення фінансового результату - прибутку (збитку) - під операційної діяльності;

- розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування;

- визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності;

- визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Інформація, подана в бухгалтерській формі № 2, що має назву “Звіт про фінансові результати”, є більш аналітичною, деталізованою і конкретною, порівняно з загальним бухгалтерським балансом (форма № 1). Для інвесторів і аналітиків ця форма є в багатьох відношеннях важливіша ніж сам баланс, тому що в ній міститься не застигла одномоментна, а динамічна інформація про те, яких успіхів досягло підприємство протягом року та за рахунок яких факторів.