Фактори підвищення ефективності використання основного капіталу на підприємствах хлібопекарської промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

ФАКТОРИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Готліб Ірина Георгіївна

Одеса - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі статистики Одеського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник : доктор економічних наук, професор

Янковой Олександр Григорович,

Одеський державний економічний

університет, професор кафедри статистики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Заїнчковський Анатолій Олександрович,

Національний університет харчових

технологій, м. Київ,

завідувач кафедри економіки

кандидат економічних наук, доцент

Кузнецова Інна Олексіївна,

Одеська національна академія

харчових технологій,

доцент кафедри менеджменту підприємств

Провідна установа: Інститут економіки промисловості НАН України, м. Донецьк

Захист відбудеться “14” квітня 2006 р, о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Атореферат розісланий “10 ” березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент А.І. Ковальов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах жорсткої конкуренції, яка характерна для сучасного етапу трансформаційної економіки України, особливе значення для підприємств хлібопекарської галузі харчової промисловості набуває раціональне використання всіх виробничих ресурсів і, насамперед, основного капіталу. У виграші знаходяться ті суб'єкти господарювання, які активно шукають і знаходять резерви росту ефективності використання основного капіталу, повністю реалізують фактори підвищення капіталовіддачі.

Ріст віддачі основного капіталу є важливим напрямком підвищення виробництва хлібопекарської галузі, котра посідає четверте місце в структурі виробництва харчової промисловості країни, випускаючи майже 7 % загального обсягу продуктів харчування. Хлібопекарська індустрія в значній мірі визначає добробут населення, оскільки норма споживання хліба на кожного мешканця в Україні приблизно втричі вища в порівнянні з європейськими державами. Така ситуація склалася історично, вона випливає з менталітету вітчизняного споживача хлібопродуктів, а також є наслідком досить низької купівельної спроможності основної маси населення.

Ріст капіталовіддачі являє собою не тільки головне джерело збільшення випуску продукції, прибутку та рентабельності хлібопекарських підприємств, але й в значній мірі зумовлює економію матеріальних та трудових ресурсів. У зв'язку з цим особливо актуальними є питання удосконалення методології аналізу ефективності застосування основного капіталу підприємств, кількісного визначення факторів і резервів росту капіталовіддачі.

Еволюція ідей щодо економічної природи основного капіталу, методології дослідження капіталовіддачі в промисловості розкрита в багатьох наукових працях в галузі політичної економії, економіки промисловості, статистики. Разом з тим динаміка ринкових умов, розвиток сучасного економічного аналізу потребує систематичного розширення та поглиблення теоретичних поглядів на дані питання та удосконалення процедури аналізу підвищення віддачі основного виробничого капіталу.

В економічній літературі зазначеним теоретичним, методологічним та практичним проблемам присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних економістів: Аракеляна О.О., Афанасьєва В.О., Буніча П.Г., Воротилова В.А., Гаркуші О.М., Герасимчук Н.А., Глинського В.В., Горфінкель В.Я., Дронова Ф.А., Житної І.П., Задольського А.Г. Заїнчковського А.О., Іоніна В.Г., Кантора Л.М., Карнаушенко Л.І., Кім М.Д., Козаченка С.В., Осипова В.І., Покропивного С.Ф., Рімера М.І., Сенчагова Б.К., Шеремета А.Д., Янкового О.Г., Єгупова Ю.А. та ін.

Однак, незважаючи на велику кількість наукових праць в даній області, існує ще ціла низка питань, потребуючих подальшої розробки. Це проблеми, пов'язані з дослідженням теоретичної сутності основного капіталу в сучасних умовах виробництва, методології проведення аналізу впливу окремих чинників на величину капіталовіддачі, формування факторного середовища дослідження ефективного використання основного виробничого капіталу, оцінки реальних резервів його росту.

Недостатня розробленість вказаних проблем, а також зростаюча роль виявлення та реалізації резервів підвищення капіталовіддачі в практиці роботи підприємств хлібопекарської галузі харчової промисловості обумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. У дисертаційній роботі були використані матеріали, які зібрав автор у межах виконання НДР “Статистичний аналіз та прогнозування соціально-економічних процесів у регіоні” в Одеському державному економічному університеті (державний реєстраційний номер 0103U007717).

Мета і завдання дослідження. Головною метою роботи є удосконалення теоретичних, методологічних і практичних підходів до проведення економічного аналізу факторів і оцінки резервів підвищення ефективності використання основного капіталу в хлібопекарській галузі на прикладі хлібозаводів ВАТ “Одеський коровай”. Меті дослідження підпорядковано вирішення ряду завдань локального характеру:

систематизувати та поглибити теоретичну базу понять “основний капітал”, “основні фонди”, дати їх порівняння в умовах трансформаційних перетворень підприємств у ринковій економіці;

охарактеризувати сучасний стан та ефективність використання основного капіталу на підприємствах хлібопекарської галузі, зокрема на хлібозаводах ВАТ “Одеський коровай”;

дослідити роль основного капіталу в підвищенні обсягів випуску хлібопекарської продукції;

узагальнити критерії і показники ступеня ефективності використання основного капіталу;

проаналізувати факторне середовище моделювання узагальнюючих показників ефективності використання основного капіталу та виявити головні чинники капіталовіддачі першого та другого порядку;

порівняти детермінований і стохастичний підходи до економічного аналізу впливу факторів на величину капіталовіддачі;

розробити систему мультиплікативних і адитивних регресійних моделей аналізу факторів капіталовіддачі на хлібозаводах ВАТ “Одеський коровай”;

оцінити резерви росту капіталовіддачі на окремих хлібопекарських підприємствах ВАТ “Одеський коровай”.

Об'єктом дослідження є процеси використання основного капіталу підприємств хлібопекарської галузі харчової промисловості.

Предметом дослідження виступають теоретичні, методологічні та практичні аспекти економічного аналізу капіталовіддачі, спрямованого на виявлення факторів і резервів росту ефективності використання основного капіталу на підприємствах хлібопекарської галузі.

Методи дослідження. У дисертації автор використав теоретичну і методологічну базу, діалектичний метод дослідження економічних явищ та процесів у їх взаємозв'язку і розвитку, системний підхід до проблем, що розглядаються. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи: структурно-логічний аналіз - при побудові логіки та структури роботи; метод деталізації та синтезу - для вивчення предмета і взаємозв'язку його складових частин; економіко-статистичний метод - при вивченні та узагальненні тенденцій і закономірностей динаміки розвитку хлібозаводів. Використовувалися показники аналізу динаміки, кореляційно-регресійний аналіз, виробничі функції.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є класичні наукові положення вітчизняної та зарубіжної економічної думки у сфері теорії і практики аналізу капіталовіддачі та виявлення резервів ефективного використання основного капіталу.

Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали конференцій, публікації в друкованих та електронних економічних виданнях, першоджерела та дані фінансової звітності ВАТ “Одеський коровай”.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці теоретичних, методологічних і практичних засад проведення аналізу чинників і резервів росту підвищення ефективності використання основного капіталу на базі системи мультиплікативних та адитивних моделей, побудованих на основі сформованого середовища факторів капіталовіддачі різних ієрархічних рівнів на підприємствах хлібопекарської галузі.

Найбільш вагомі результати, що характеризують новизну дослідження та особистий внесок автора, такі:

вперше:

-запропоновано комплексний підхід до визначення факторного середовища узагальнюючого показника ефективного використання основного капіталу на підприємствах хлібопекарської галузі;

обґрунтовані теоретичні положення застосування змішаного (детерміновано-стохастичного) підходу до визначення факторів і резервів росту капіталовіддачі на основі поєднання функціонального та кореляційно-регресійного аналізу її чинників;

розроблено систему мультиплікативної та адитивних регресійних моделей формування рівня капіталовіддачі на основі взаємозв'язків її чинників першого та другого рівнів;

удосконалено:

кількісне оцінювання резервів підвищення ефективного використання основного капіталу на підприємствах хлібопекарської галузі на базі запропонованої системи мультиплікативної та адитивних регресійних моделей;

дістало подальший розвиток:

-трактування сутності основного капіталу і його зв'язок з поняттям “основні фонди”;

-методичні підходи щодо застосування виробничих функцій (зокрема, функції Кобба-Дугласа-Тінбергена) для визначення оптимальної інвестиційної політики хлібопекарських підприємств у сучасних ринкових умовах.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані автором наукові результати мають не тільки теоретико-методологічне, а й прикладне значення для вирішення конкретних практичних проблем. Серед них можна відмітити впровадження виконаних розробок на підприємствах харчової промисловості, а саме: на хлібозаводах ВАТ “Одеський коровай” (акт впровадження № 08/836 від 12.09.2005 р.), на Одеському портовому виробничо-перевалочному комплексі (акт впровадження № 36/103 від 10.08.2005 р.), на ТОВ “Сегед” (акт впровадження № 3/18 від 1.10.2005 р.).

Результати проведеного дослідження використані також в навчальному процесі в Одеському державному економічному університеті при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Статистика”, “Статистичне моделювання та прогнозування” (довідка № 01-18/1124 від 12.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї, підходи і розробки, які визначають наукову новизну, реалізовані в рамках проведеного дисертаційного дослідження і виносяться на захист, належать особисто авторові. Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві, вказаний у списку опублікованих праць.

Апробація результатів роботи. Головні положення і результати проведеного дисертаційного дослідження доповідалися автором і обговорювалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету (м. Одеса, 2003-2005 рр.); науково-практичних конференціях Українського державного університету харчових технологій (м. Київ, 2000-2003 рр.); на 6-тій загальноукраїнській студентській науковій конференції-конкурсі “Розбудова держави: духовність, екологія, економіка” (м. Київ, 2000 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми” (м. Одеса, 2003 р.); науково-практичній конференції “Інституційні перетворення як передумова ефективного використання ресурсного потенціалу регіону” (м. Одеса, 2003 р.); науково-практичній конференції “Конкурентоздатність національної економіки в умовах глобалізації: проблеми і шляхи її підвищення” (м. Донецьк, 2005 р.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження автором опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 5,9 друкарських аркушів, з яких особисто авторові належать 5,3 друкарських аркушів. З них 4 статті опубліковано у наукових збірниках, затверджених ВАК України як фахові.

Об'єм і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (188 найменувань) та додатків. Загальний обсяг дисертації - 231 сторінки комп'ютерного тексту, в тому числі основний зміст викладений на 192 сторінках. Робота містить 20 таблиць, 7 рисунків, 17 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми проведеного дослідження, визначені об'єкт, предмет та методи наукової розробки, розкрита наукова новизна, практичне значення і апробація отриманих результатів.

У першому розділі “Вплив основного капіталу на підвищення обсягів виробництва хлібопекарської галузі” автором досліджено сутність поняття “основний капітал”, його зв'язок з економічною категорією “основні фонди”.

Визначено, що поруч із традиційними компонентами основний капітал у своїй структурі містить такі складові, як нематеріальні активи, інтелектуальна власність, “гудвіл”, інвестиції в асоційовані підприємства і т.п.. Вивчення питомої ваги зазначених складових на підприємствах хлібопекарської промисловості, зокрема, на ВАТ “Одеський коровай” за період 2000-2004 років показало їхню незначну частку. Тобто, з цього погляду поки що практично неможливо говорити про принципову різницю між категоріями “основний капітал” і “основні фонди” на підприємствах галузі, що розглядається.

В дисертаційній роботі проаналізовано класифікацію основного капіталу хлібопекарських підприємств у залежності від різних ознак - характеру участі в процесі виробництва, терміну експлуатації, стану і руху та ін. Сформоване в Україні співвідношення активної і пасивної частин основного капіталу показує, що в цілому в промисловості частка активної частини складала в 2004 році близько 48 %, а в хлібопекарській промисловості - 59 %.

Основний капітал хлібопекарської галузі є досить застарілим і зношеним. Понад 70 % технологічного оснащення знаходиться в експлуатації понад 5 років і фізично зношене, а головне - майже на 100 % - морально застаріле. Особливо це стосується основного технологічного оснащення - печей, темпи відновлення яких удвічі нижчі необхідних.

Темпи відновлення основного капіталу на хлібопекарських підприємствах складають не більше 4-5 % за рік. Аналіз ринку хлібопекарського устаткування свідчить про те, що фактично понад 70 % діючого оснащення - закордонне. Це можна пояснити значними перевагами імпортного обладнання в якості, сервісі, умовах придбання в порівнянні з вітчизняними аналогами.

Хлібопекарська галузь є високовитратною і низькорентабельною з точки зору забезпеченості сировиною й енергоносіями. Витрати на основну сировину (борошно) складають приблизно 70 % собівартості продукції. У той же час ціни на хліб, який є найважливішим “соціальним” продуктом, фактично регулюються державою.

На сьогоднішній день практично всі хлібозаводи галузі приватизовані шляхом перетворення у відкриті акціонерні товариства, які мають реальних власників у вигляді фізичних і юридичних осіб. ВАТ “Одеський коровай” - найбільше підприємство із виробництва хліба і хлібобулочних виробів на ринку Одеської області.

Аналіз структури, стану і руху основного капіталу на ВАТ “Одеський коровай” показав, що питома вага основного виробничого капіталу в 2004 році складала 78,5 %. Загальний знос на початок 2005 року дорівнював 15 %, у тому числі активної частини - 33,8 %. При цьому коефіцієнт уведення складав 45,3 %, а коефіцієнт вибуття - 22,3 %.

Дослідження варіації обсягів випуску хлібопекарської продукції на хлібозаводах ВАТ “Одеський коровай” за 1998-2004 рр. за допомогою побудованої виробничої функції Кобба-Дугласа-Тінбергена

y = 0,28237 К ^0,09216 Т ^1,33952 e -^{0,05348 t} (1)

показало, що ріст витрат основного виробничого капіталу (К) на 1 % приводив до підвищення випуску хлібопекарської продукції (у) лише на 0,09 %, а зростання витрат робочої сили (Т) на 1 % забезпечувало приріст виробництва майже на 1,34 %. Тому можна констатувати, що на підприємствах об'єднання спостерігався відносний надлишок ресурсу “основний капітал” у порівнянні з фактором “праця”.

Розрахунки оптимальної фондоозброєності робітників підтвердили зроблений висновок: 1 грн. коштів, вкладених в оплату праці на хлібозаводах товариства, вимагає лише 7 коп. основного капіталу для максимального випуску продукції. Таке низьке співвідношення живої та упредметненої праці вказує на надлишок основного капіталу і на значні невикористані виробничі потужності хлібозаводів об'єднання.

За період 1998-2004 років хлібопекарське виробництво на ВАТ “Одеський коровай” під впливом усіх факторів, крім основного капіталу і праці, знижувалося щорічно в середньому на 5,3 %. При цьому в цілому очікувався позитивний ефект від розширення масштабів хлібопекарського виробництва на підприємствах, що досліджуються.

Проведені розрахунки показали, що мінімальне значення загального стартового капіталу для відкриття потенційно прибуткового хлібопекарського підприємства в рамках діючого об'єднання складає в даний час не менше 111,3 тис. грн.

У другому розділі “Методологічні питання аналізу факторів та резервів росту ефективності використання основного капіталу в хлібопекарській промисловості” автором досліджувалися поняття та показники економічної ефективності взагалі та ефективності використання основного капіталу зокрема, фактори, які впливають на їх варіацію на підприємствах галузі, що вивчається. Крім того, розглядалися підходи до аналізу чинників та резервів росту ефективності використання основного капіталу в хлібопекарській промисловості.

Найважливішим критерієм ефективного використання основного капіталу на підприємстві (у тому числі і хлібопекарській галузі) є показник капіталовіддачі (КВ), який характеризує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основний виробничий капітал підприємства, тобто ефективність використання даних засобів виробництва. При цьому можна виділити декілька рівнів факторів, які визначають ефективність використання основного виробничого капіталу. На першому рівні знаходяться показники питомої виробничої потужності в розрахунку на одну гривню активної частини основного капіталу (ПВП_А), ступеня її використання (К_ВВП) і питомої ваги активної частини основного капіталу (ПВ_А) у відповідності до наступної мультиплікативної моделі

КВ = ПВП_А К_ВВП ПВ_А . (2)

У свою чергу, існують фактори другого рівня, що визначають варіацію показників ПВП_А, К_ВВП, ПВ_А. Тому, для побудови стрункої факторної системи, що об'єктивно відображає причинно-наслідкові зв'язки процесу формування рівня капіталовіддачі, необхідне строге ранжування її показників за рівнями.

Автором зроблена спроба обґрунтувати систему факторів капіталовіддачі другого рівня, що містить три групи факторних ознак. Це групи факторів, які визначають на хлібопекарському підприємстві величину питомої виробничої потужності в розрахунку на одну гривню активної частини основного капіталу, ступінь її використання і питому вагу активної частини основного капіталу (див. рис. 1, 2, 3).

У сучасній економічній науці і практиці існують два основних методологічних підходи до аналізу впливу факторних ознак на результативний показник (капіталовіддачу) - детермінований та імовірнісний або стохастичний, котрі відрізняються між собою застосовуваним математико-статистичним інструментарієм.

Детермінований підхід, заснований на передумові функціональної залежності між економічними причинами і наслідком, утворює методологічну базу індексного факторного аналізу, що реалізує так звану аналітичну функцію індексів. У рамках зазначеної функції використовуються два головних методи розкладання абсолютного (відносного) приросту результативної ознаки за факторами - метод ланцюгових підстановок і метод виявлення ізольованого впливу чинників.

Метод ланцюгових підстановок є найбільш популярним і простим, але страждає одним недоліком, який витікає з дуже жорстких передумов, які лежать в основі зазначеного підходу. Це, перш за все, вимога визначеної послідовності у зміні факторів, котра веде до викривлення впливу об'ємних чинників на результативну економічну ознаку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Класифікація факторних показників, які визначають величину питомої виробничої потужності підприємства в розрахунку на 1 гривню активної частини основного капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Класифікація факторних показників, які впливають на частку активної частини основного виробничого капіталу на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Класифікація факторних показників, які визначають величину коефіцієнта використання виробничої потужності підприємства

Метод виявлення ізольованого впливу факторів більш точний, але, як і метод ланцюгових підстановок, перетворює побудовані факторні системи в надто абстрактні і високоагреговані з точки зору складу показників, що входять у них. В результаті здобуті факторні індексні моделі, наприклад, побудовані на базі співвідношення (2), не мають практичного значення, оскільки в їх складі знаходяться занадто агреговані чинники - ПВП_А, К_ВВП, ПВ_А. Кожен з них, у свою чергу, може розглядатися як результативна ознака по відношенню до факторів капіталовіддачі другого порядку і т.д.

Методи кореляційно-регресійного аналізу (КРА) вільні від недоліків індексного факторного аналізу. У їхній основі лежить передумова про кореляційний зв'язок між економічними змінними, що більш адекватно віддзеркалює існуючі об'єктивні закономірності функціонування людино-машинних систем типу хлібопекарського підприємства. Методи КРА також припускають одночасну зміну факторів, що більше відповідає реальній виробничій дійсності.

КРА капіталовіддачі дозволяє вимірювати тісноту кореляційної залежності між досліджуваними економічними ознаками, визначати абсолютний і відносний вплив факторів на результат, виявляти резерви росту показника ефективності використання основного капіталу на хлібопекарських підприємствах, оцінювати величину цих резервів і прогнозувати майбутні значення результативної ознаки.

У той же час, застосування тільки однієї регресійної моделі (стохастичний підхід), яка б охоплювала всі різноманітні чинники капіталовіддачі другого порядку, часто приводить до втрати частини важливих факторів, які визначають окремі сторони цього складного економічного показника.

З урахуванням негативних і позитивних сторін існуючих в теорії і практиці підходів до факторного аналізу ефективності використання основного капіталу ми пропонуємо застосовувати змішаний підхід, який реалізується в побудові системи одної мультиплікативної, наприклад рівняння (2), і декількох адитивних моделей регресії, які описують залежність факторів капіталовіддачі першого порядку (ПВП_А, К_ВВП, ПВ_А) від чинників капіталовіддачі другого порядку (див. рис. 1, 2, 3).

На нашу думку, саме змішаний підхід найкращим чином поєднує найважливіші ідеї диференціації і деталізації напрямків підвищення показника КВ (детермінований підхід) і передумову кореляційного, а не функціонального зв'язку між економічними ознаками і одночасну зміну всіх факторів (стохастичний підхід). При цьому загальне оцінювання резервів росту ефективного використання основного капіталу треба здійснювати комплексно, послідовно і поетапно на базі запропонованої системи одної мультиплікативної і ряду адитивних регресійних моделей аналізу капіталовіддачі. хлібопекарський капіталовіддача факторний регресійний

У третьому розділі “Виявлення резервів росту капіталовіддачі на хлібозаводах ВАТ “Одеський коровай” автор на базі запропонованого змішаного підходу до аналізу факторів капіталовіддачі здійснив побудову реальної системи мультиплікативної моделі (2) і трьох адитивних моделей з метою оцінки резервів росту ефективності використання основного капіталу на підприємствах хлібопекарської галузі, як це показано на схемі рис. 4.

Перша адитивна регресійна модель описувала залежність питомої виробничої потужності в розрахунку на 1 грн. активної частини основного капіталу (у₁) хлібозаводів №2, №4, №5 ВАТ “Одеський коровай” у 1999-2004 роках від рівня механоозброєності праці, тис. грн. (х₁), частки печей в загальному парку технологічного обладнання (х₃) і фактора часу (t):

y₁ = -3,8719436 + 0,1048515 х₁ + 0,05031322 х₃ + 0,32011566 t . (3)

Величина розрахованих -коефіцієнтів вказує на те, що максимальні резерви підвищення величини питомої виробничої потужності в розрахунку на одну гривню активної частини основного капіталу хлібозаводів приховані у рості рівня механоозброєності праці. Друге місце за потенційним впливом на у₁ посідають всі чинники, що не увійшли до рівняння регресії в явному вигляді і втілені у факторі “час”. І дуже малі резерви результативної економічної ознаки мають заходи щодо зміни частки печей в загальному парку технологічного обладнання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Ієрархія резервів росту капіталовіддачі за рахунок факторів першого та другого порядку

Друга адитивна регресійна модель відображає зв'язок між коефіцієнтом використання виробничої потужності (у₂), з одного боку, та питомої ваги підрядників у загальній чисельності робітників (z₂) і частки робітників, що охоплених бригадною формою організації праці (z₅), з другого боку:

y₂ = - 403,456 + 2,491519 z₂ + 3,113085 z₅ . (4)

Причому фактор часу t не потрапив до рівняння регресії. Величина знайдених -коефіцієнтів вказує на те, що максимальні резерви підвищення ступеня використання виробничої потужності хлібозаводів приховані у підвищенні частки робітників, охоплених бригадною формою організації праці, на ВАТ “Одеський коровай”. Друге місце за потенційним впливом на у₂ посідає чинник z₂ - ріст частки підрядників у загальній чисельності робітників.

І третя адитивна регресійна модель описувала залежність питомої ваги активної частини основного капіталу від рівня інтенсивності відновлення основного капіталу (d₃ - співвідношення коефіцієнтів вибуття і введення основного капіталу, %):

y₃ = 83,773752 - 0,0147796 d₃ . (5)

Статистичний аналіз отриманих рівнянь показав, що всі три моделі досить точно, надійно і адекватно віддзеркалюють вплив чинників капіталовіддачі другого порядку на чинники першого порядку. Вони були використані для розрахунку відповідних резервів росту на підприємствах-аутсайдерах у порівнянні з підприємствами-лідерами з метою визначення потенційно можливого рівня капіталовіддачі на окремих хлібозаводах і в об'єднанні в цілому у 2004 році (див. табл.).

Таблиця. Розрахунок резервів підвищення капіталовіддачі на хлібозаводах ВАТ “Одеський коровай” у 2004 році

Хлібо- заводи	Потенційно можливий рівень показника	Фактичний рівень КВ	Абсолютний резерв росту КВ (ст. 5 - 6)
	у1	у2	у3	КВ (ст. 2 3 4)
№2	3,582	0,563	0,833	1,680	0,449	1,231
№4	4,978	0,942	0,828	3,882	3,855	0,027
№5	4,826	0,942	0,835	3,795	1,021	2,774

Дані табл. свідчать про наявність досить високих прихованих можливостей абсолютного росту капіталовіддачі на окремих хлібопекарських підприємствах товариства у 2004 році. Особливо це стосується хлібозаводу №5, який за умови повного використання факторів другого порядку і на цій основі реалізації резервів підвищення питомої виробничої потужності в розрахунку на одну гривню активної частини основного капіталу (у₁), коефіцієнта використання виробничої потужності (у₂) і питомої ваги активної частини основного капіталу (у₃) здатний підняти капіталовіддачу приблизно на 2,77 грн.

Хлібозавод №2 також мав серйозні резерви росту капіталовіддачі у 2004 році - приблизно в розмірі 1,23 грн. за рахунок вказаних вище чинників другого і першого порядку.

На основі даних ст. 7 табл. знайдений середній зважений резерв (Р ) підвищення капіталовіддачі у 2004 році на ВАТ “Одеський коровай” (у ролі статистичних вагів f_i застосовувався розмір основного виробничого капіталу окремих хлібозаводів):

(грн.).

Використовуючи дані ст. 7 табл., були розраховані відносні величини резервів росту капіталовіддачі у 2004 році на окремих підприємствах і в середньому на ВАТ “Одеський коровай”:

хлібозавод №2

Р_{2 КВ} (%) = 100 Р_{2 КВ} / КВ₂ = 100 1,231056 / 0,449 = 274,2 %;

хлібозавод №4

Р_{4 КВ} (%) = 100 Р_{4 КВ} / КВ₄ = 100 0,02724 / 3,855 = 0,71 %;

хлібозавод №5

Р_{5 КВ} (%) = 100 Р_{5 КВ} / КВ₅ = 100 2,774235 / 1,021 = 271,7 %;

ВАТ “Одеський коровай”

Р (%) = 100 Р /КВ = 100 1,125 / 1,774 = 63,4 %.

Таким чином, проведене дослідження показало, що окремі хлібозаводи і ВАТ “Одеський коровай” в цілому мають досить суттєві реальні можливості росту капіталовіддачі (в об'єднанні, щонайменше в розмірі 1,125 грн. або на 63,4 %). Їх повне використання дозволить покращити основні техніко-економічні показники господарської діяльності товариства і вийти на нові рубежі в конкурентній боротьбі за споживача хлібопекарської продукції Півдня України.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснене дослідження теоретичних, методологічних і практичних засад аналізу факторів і резервів підвищення ефективності використання основного капіталу на підприємствах хлібопекарської галузі України. Узагальнення отриманих наукових результатів дозволило обґрунтувати і сформулювати наступні висновки:

1. Проведений аналіз економічних категорій “основний капітал” і “основні фонди” наочно свідчить про те, що перше поняття є суттєво ширшим у порівнянні з другим. Поруч із традиційними компонентами основний капітал у своїй структурі містить такі складові, як нематеріальні активи, інтелектуальна власність, “гудвіл”, інвестиції в асоційовані підприємства і т.п. Вивчення питомої ваги зазначених складових на підприємствах хлібопекарської галузі, зокрема на ВАТ “Одеський коровай”, показало їхню незначну частку. Тобто, з цього погляду поки що практично неможливо говорити про принципову різницю між категоріями “основний капітал” і “основні фонди” на підприємствах галузі, що розглядаються.

2. Загальна характеристика хлібопекарської промисловості, стану і руху основного капіталу її підприємств, зокрема, хлібозаводів ВАТ “Одеський коровай”, дозволила з'ясувати, що основний капітал хлібопекарської галузі є досить застарілим і зношеним. При цьому більша частина технологічного оснащення знаходиться в експлуатації понад 5 років і фізично зношене, а головне те, що майже все воно морально застаріле. Особливо це стосується основного технологічного оснащення - печей, темпи відновлення яких удвічі нижчі необхідних.

Швидкість відновлення основного капіталу на хлібопекарських підприємствах явно недостатня. Аналіз ринку хлібопекарського устаткування свідчить про те, що фактична більшість діючого оснащення закордонного походження. Це пояснюється значними перевагами імпортного обладнання в якості, сервісі, умовах придбання в порівнянні з вітчизняними аналогами.

3. Дослідження варіації обсягів випуску хлібопекарської продукції на хлібозаводах ВАТ “Одеський коровай” за допомогою побудованої виробничої функції показало, що в останні роки на підприємствах об'єднання спостерігався відносний надлишок ресурсу “основний капітал” у порівнянні з фактором “праця”. Виведені на основі функції Кобба-Дугласа-Тінбергена формули та проведені розрахунки дозволили визначити мінімальне значення загального стартового капіталу для відкриття потенційно прибуткового хлібопекарського підприємства в межах діючого товариства.

4. Найважливішим критерієм ефективного використання основного капіталу на підприємствах хлібопекарської галузі є показник капіталовіддачі, який характеризує загальну ефективність застосування кожної гривні, витраченої на основний виробничий капітал підприємства. При цьому можна виділити декілька рівнів факторів, які визначають величину капіталовіддачі. На першому рівні знаходяться показники питомої виробничої потужності в розрахунку на одну гривню активної частини основного капіталу, ступеня її використання, питомої ваги активної частини основного капіталу (так звані чинники першого порядку), які зв'язані між собою мультиплікативною залежністю.

5. На базі вказаної мультиплікативної моделі автором обґрунтовано систему факторів капіталовіддачі другого порядку, що містить три групи чинників. Це групи факторів, які визначають на хлібопекарському підприємстві величину питомої виробничої потужності в розрахунку на одну гривню активної частини основного капіталу, ступеня її використання і питомої ваги активної частини основного капіталу.

6. З урахуванням негативних і позитивних сторін існуючих в теорії і практиці підходів до факторного аналізу ефективності використання основного капіталу запропоновано застосовування змішаного підходу, що реалізується в побудові системи одної мультиплікативної і трьох адитивних моделей регресії, які описують залежність факторів капіталовіддачі першого порядку від чинників капіталовіддачі другого порядку.

7. Змішаний підхід найкращим чином поєднує важливі ідеї диференціації і деталізації напрямків підвищення показника капіталовіддачі та передумову кореляційного, а не функціонального зв'язку між економічними ознаками і одночасну зміну всіх факторів. При цьому загальне оцінювання резервів росту ефективного використання основного капіталу здійснюється комплексно, послідовно і поетапно на базі запропонованої системи одної мультиплікативної і трьох адитивних регресійних моделей капіталовіддачі. Його застосування до аналізу ефективності використання основного капіталу надає можливість виявити досить значні реальні резерви підвищення капіталовіддачі на окремих хлібозаводах і в цілому на ВАТ “Одеський коровай”.

8. Запропоновані заходи щодо аналізу факторів капіталовіддачі першого і другого порядку за допомогою розробленої системи одної мультиплікативної і декількох адитивних регресійних моделей сприятимуть удосконаленню організаційно-економічного механізму росту дієвості основного капіталу в хлібопекарській галузі, прискорять процеси максимально ефективного його використання в харчовій промисловості, дадуть змогу підвищити рівень капіталовіддачі з усіма позитивними наслідками - поліпшенням фінансового стану, ростом прибутковості та інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

Пуленко І.Г. (Готліб І.Г.) Статистичний аналіз руху та відтворення основного капіталу в промисловості // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 15/ОДЕУ.- Одеса: 2003, с. 260-264. - 0,6 д.а.

Пуленко І.Г. (Готліб І.Г.) Факторы и резервы повышения эффективности использования основного капитала на предприятиях пищевой промышленности // Рыночная экономика: Современная теория и практика управления т.6, выпуск 6./ОНУ - Одесса, 2003, с. 411-423. - 0,9 д.а.

Пуленко І.Г. (Готліб І.Г.) Дослідження взаємозв'язку між обсягами продукції і ресурсів на ВАТ “Одеський коровай” за допомогою виробничої функції // Вісник соціально-економічних досліджень Вип. 20/ОДЕУ.- Одеса: 2005, с. 273-278. - 0,6 д.а.

Пуленко І.Г. (Готліб І.Г.) Ефективне використання основного капіталу як соціально-економічний аспект функціонування зернового господарства на макро- та мікрорівнях // Регіональний збірник наукових праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України; Інститут економіко-правових досліджень НАН України. - Вип. 2(17). - Донецьк: ТОВ “Юго-Восток”, Лтд, 2005, с. 138-143. - 0,9 д.а.

Публікації в інших наукових виданнях:

Пуленко І.Г. (Готліб І.Г.) Трудові чинники підвищення ефективності використання основного капіталу на ВАТ “Одеський коровай” // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції ОНУ. - Одеса, 2003, с. 197-209. - 0,6 д.а..

Янковой О.Г., Пуленко І.Г.(Готліб І.Г.), Янкова К.Д. Оцінка впливу трудового фактору на відтворення основного капіталу в харчової промисловості // Зернові продукти і комбікорми. - 2003. - №3, с. 11-13. - 0,5 д.а. (Особистий внесок - аналіз трудових чинників та основного капіталу - 0,3 д.а.)

Янковой О.Г., Пуленко І.Г.(Готліб І.Г.), Янкова К.Д. Соціально-економічні аспекти функціонування зернового господарства на макро- та мікрорівнях // Зернові продукти і комбікорми. - 2003. - №4, с. 5-8. - 0,6 д.а (Особистий внесок - аналіз обсягів продукції та переробки зерна., аналіз господарської діяльності - 0,4 д.а.)

Пуленко І.Г. (Готліб І.Г.) Про організаційно-економічний механізм відтворення основного капіталу // Збірник матеріалів щорічної загальноінститутської науково-практичної конференції /ОРІДУ - Одеса, 2003, с. 250-257. - 0,9 д.а..

Гладченко Л.І., Пуленко І.Г. (Готліб І.Г.) Про передумови та механізми ефективного відтворення основних фондів в умовах формування ринкової економіки України // Наукові праці ОДАХТ. - Одеса, 2001, Випуск 22, с. 263-268. - 0,3 д.а. (Особистий внесок - аналітичне дослідження динаміки структури формування та використання коштів на повне відтворення основного капіталу - 0,1 д.а.)

АНОТАЦІЯ

Готліб І.Г. Фактори підвищення ефективності використання основного капіталу на підприємствах хлібопекарської промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Одеський державний економічний університет. - Одеса, 2006.

В дисертаційній роботі наводяться теоретичні дослідження і практичні розробки щодо аналізу факторів і резервів росту ефективності використання основного капіталу на підприємствах хлібопекарської галузі. Доцільність вивчення цієї проблеми обумовлена необхідністю розвитку та поглиблення концептуальних засад для виявлення прихованих можливостей підвищення капіталовіддачі на підприємствах одної із стратегічних галузей харчової промисловості.

У дисертації виявленні особливості та узагальнені тенденції і закономірності розвитку хлібопекарських підприємств з метою розробки системи факторів різних рівнів, що визначають ефективність використання основного виробничого капіталу. Показано, що на першому рівні знаходяться показники питомої виробничої потужності в розрахунку на одну гривню активної частини основного капіталу, ступеня її використання, питомої ваги активної частини основного капіталу, які функціонально зв'язані між собою в межах мультиплікативної моделі.

На базі вказаної мультиплікативної моделі розроблено класифікацію факторів капіталовіддачі другого рівня, що містить три групи чинників. Автором методологічно обґрунтована і практично реалізована система одної мультиплікативної та трьох адитивних регресійних моделей, яка дозволила кількісно оцінити фактори і виявити реальні резерви підвищення капіталовіддачі на окремих хлібозаводах в цілому по ВАТ “Одеський коровай”.

Запропонований змішаний підхід до аналізу капіталовіддачі сприятиме удосконаленню організаційно-економічного механізму росту дієвості основного капіталу в хлібопекарській галузі, прискорять процеси максимально ефективного його використання в харчовій промисловості, дасть змогу підвищити рівень капіталовіддачі з усіма позитивними наслідками - поліпшенням фінансового стану, ростом прибутковості та інвестиційної привабливості хлібозаводів.

Ключові слова: основний капітал, капіталовіддача, фактори та резерви підвищення ефективності, хлібопекарська галузь.

АННОТАЦИЯ

Готлиб И.Г. Факторы повышения эффективности использования основного капитала на предприятиях хлебопекарной промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление промышленными предприятиями. - Одесский государственный экономический университет. - Одесса, 2006.

В диссертационной работе приводятся теоретические исследования и практические разработки относительно анализа факторов и резервов роста эффективности использования основного капитала на предприятиях хлебопекарной отрасли. Целесообразность изучения этой проблемы обусловленна необходимостью развития и углубления концептуальных основ для выявления скрытых возможностей повышения капиталоотдачи на предприятиях одной из стратегических отраслей пищевой промышленности.

В диссертации выявлены особенности и обобщены тенденции и закономерности развития хлебопекарных предприятий с целью разработки системы факторов разных уровней, которые определяют эффективность использования основного производственного капитала. Показано, что на первом уровне находятся показатели удельной производственной мощности из расчета на одну гривну активной части основного капитала, степени ее использования, удельного веса активной части основного капитала, которые функционально связаны между собою в границах мультипликативной модели.

На базе указанной мультипликативной модели разработана классификация факторов капиталоотдачи второго уровня, которая содержит три группы факторов. Автором методологически обоснована и практически реализована система одной мультипликативной и трех адитивних регрессионных моделей, которая позволила количественно оценить факторы и выявить реальные резервы повышения капиталоотдачи на отдельных хлебозаводах в целому по ОАО “Одесский каравай”.

Предложенный смешанный подход к анализу капиталоотдачи способствует усовершенствованию организационно-экономического механизма эффективности использования основного капитала в хлебопекарной промышленности, ускорит процессы максимально эффективного его использования в пищевой промышленности, даст возможность повысить уровень капиталоотдачи со всеми положительными последствиями - улучшением финансового состояния, ростом прибыльности и инвестиционной привлекательности хлебозаводов.

Ключевые слова: основной капитал, капиталоотдача, факторы и резервы повышения эффективности, хлебопекарная отрасль.

ABSTRACT

Gotlieb I.G. The factors of increase of efficiency of use of a fixed capital at the enterprises of a baking industry. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.06.01 - Economy, organization and management of the industrial enterprises. - Odessa state economic university. - Odessa, 2006.

In dissertation work the theoretical researches and practical development concerning the analysis of the factors and reserves of growth of efficiency of use of a fixed capital at the enterprises of baking branch are resulted. The expediency of study of this problem is caused by necessity of development and deepening of conceptual bases for revealing the latent opportunities of increase at the enterprises of one of strategic branches of a food-processing industry.

In the dissertation the features are revealed and the tendencies and laws of development of the baking enterprises are generalized with the purpose of system engineering of the factors of different levels, which define efficiency of use of the basic industrial capital. Is shown, that at the first level there are parameters of specific capacity at the rate of on one grn of an active part of a fixed capital, degree of its use, densities of an active part of a fixed capital, which are functionally connected between themselves in borders of multiplicate model.

The offered mixed approach to the analysis promotes improvement of the organization -economic mechanism of efficiency of use of a fixed capital in a baking industry, will speed up processes of his maximum effective use in a food-processing industry, will enable to raise a level with all positive consequences - improvement of a financial status, growth and investment appeal.

Key words: a fixed capital, factors and reserves of increase of efficiency, baking branch.

Размещено на Allbest.ru