Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин в Україні збільшив можливості громадян щодо отримання вищої освіти, що супроводжується зростанням пропозицій з підготовки фахівців на ринку освітніх послуг. В той же час держава в змозі забезпечити фінансування державного замовлення тільки з підготовки фахівців, що необхідні для обслуговування державного сектору економіки та для забезпечення життєдіяльності суспільства: лікарів, педагогів, працівників культури, військових та інших. Ці обставини сприяють щорічному формуванню спеціального фонду Державного бюджету, що утворюється за рахунок надання освітніх послуг на платній основі. Однак у цей час не всі верстви населення мають можливість фінансувати освіту дітей із децентралізованих джерел (власні заощадження, поточні доходи, кошти спонсорів та підприємств). При цьому загальноприйнятим у світі виходом з даної ситуації є застосування системи кредитування освітніх послуг. Але Україна знаходиться лише на першому етапі впровадження практики надання довгострокових пільгових освітніх кредитів.

У зв'язку з тим, що спостерігається тенденція до зростання числа середньорічної кількості студентів, які навчаються за рахунок контракту в вищих навчальних закладах (ВНЗ) III і IV рівня акредитації, то для системи вищої освіти України стає необхідним фінансування розробки методів та моделей освітнього кредитування, що на цей час є ще не достатньо розробленими та впровадженими. Так, якщо в 2004 році середньорічна кількість студентів, які навчаються за рахунок контракту, складала 667 927 осіб, то у 2008 році цей показник вже дорівнював 812 515 осіб. У той же час сума, яка планується в Державному бюджеті для надання довгострокових пільгових освітніх кредитів, не збільшується. Так, якщо в 2002 році сума, запланована в Державному бюджеті для надання пільгових довгострокових кредитів, становила 15 000 тис. грн., то в 2008 році ця сума становила 14 715 тис. грн.

Велика кількість ВНЗ різних рівнів акредитації та форм власності, відсутність формальних моделей виявлення передумов надання та розподілу довгострокових пільгових освітніх кредитів, високі трудовитрати та обмеження на штатний склад підрозділів, які виконують управління вказаними фінансовими коштами, визначають необхідність застосування методів економіко-математичного моделювання та сучасних інформаційних технологій при розробці та реалізації ефективних механізмів кредитування освітніх послуг.

Теоретичні та практичні аспекти кредитування підприємств, установ та організацій державою та комерційними структурами розглядались в працях вітчизняних і закордонних учених: М.Д. Алексеєнка, Д. Альбрехта, В.М. Андрієнка, Н. Барра, М. Вудхола, Д.М. Гриджука, І.С. Гуцала, Р. Джексона, Д.Б. Джоунстона, О.В. Дзюблюка, О.Т. Євтуха, Ю.О. Заруби, А. Зидермана, М.І. Крупки, О.В. Кужеля, В.Д. Лагутина, Ю.Г. Лисенка, Б.Л. Луцива, Т.Д. Паркера, Ю.О. Потийко, Л.О. Примостки, М. Є. Рогози, В.І. Савича, Л.Н. Сергєєвої, В.Т. Сусіденка, Д. Уєббинка та інших. Проте питання аналізу передумов надання довгострокових пільгових освітніх кредитів, формалізації процесу їх розподілу та контролю своєчасності їх повернення, висвітлено в недостатній мірі, що визначило актуальність теми дослідження, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до держбюджетних тем Донецького національного університету: "Наукові основи розробки моделей документарно-інформаційних систем економічних об'єктів" Г-07/21 (номер державної реєстрації - 0107U003027); "Розробка дворівневої системи управління фінансовими потоками галузі" Г-06/53 (номер державної реєстрації - 0106U003341), у яких автор приймав участь як співвиконавець.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка моделей процесів довгострокового пільгового освітнього кредитування Міністерством освіти і науки України, що забезпечують прийняття ефективних рішень з використання сум загального фонду Державного бюджету за рахунок прийняття науково-обґрунтованих управлінських рішень, підвищення прозорості руху грошових коштів та контролю фінансової дисципліни позичальників.

Для досягнення мети в роботі поставлено і вирішено наступні завдання:

проведено аналіз існуючих підходів до кредитування освітніх послуг в світовій практиці;

досліджено особливості надання довгострокових пільгових освітніх кредитів в Україні;

розроблено концептуальну модель довгострокового пільгового освітнього кредитування;

розроблено інтерактивний метод розподілу довгострокових пільгових освітніх кредитів на основі моделей аналізу передумов надання та розрахунку сум;

розроблено модель організації робіт з реалізації процесів управління довгостроковим пільговим освітнім кредитуванням;

розроблено модель контролю погашення довгострокових пільгових освітніх кредитів;

розроблено модель інформаційно-аналітичної системи довгострокового пільгового освітнього кредитування.

Об'єктом дослідження є процеси довгострокового пільгового освітнього кредитування Міністерства освіти і науки України.

Предметом дослідження є моделювання процесів довгострокового пільгового освітнього кредитування.

Методи дослідження. В ході досліджень було використано роботи учених в області системного аналізу щодо дослідження процесів управління розподілом і контролем погашення кредитів; економіко-математичного моделювання, кластерного аналізу, нечіткого математичного програмування, нечітких відносин переваги на множині альтернатив, цілочисельного програмування, карт Кохонена, що самоорганізуються - у ході розробки моделей освітнього кредитування; інформаційних систем і технологій - в процесі розробки структури інформаційно-аналітичної системи довгострокового пільгового освітнього кредитування освітніх послуг. У дисертаційній роботі застосований системний підхід при побудові багаторівневої системи управління процесами довгострокового пільгового освітнього кредитування з використанням моделей оптимального управління та індуктивний підхід до використання інформаційних технологій і систем.

Інформаційну базу дослідження склали дані 2000-2008 років фінансової та бухгалтерської звітності Міністерства освіти і науки України та провідних ВНЗ України, а також статистичні дані, представлені на офіційних сайтах закладів і у відкритій пресі.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі здійснено постановку і вирішення нової актуальної задачі моделювання процесів довгострокового пільгового освітнього кредитування Міністерством освіти і науки України в ринкових умовах і одержано наступні нові наукові результати:

вперше розроблено:

концепцію моделювання довгострокового пільгового освітнього кредитування, основу якої складають процесний підхід до організації робіт та економіко-математичні моделі, що забезпечують науково-обґрунтований розподіл коштів загального фонду Державного бюджету, ефективність реалізації процесів кредитування та прозорість погашення кредитів позичальниками;

інтерактивний метод державного регулювання довгострокового пільгового освітнього кредитування, в основі якого лежать моделі визначення передумов надання та розрахунку сум кредитів, який забезпечує не тільки можливість доступу до освіти широких верств населення, а й враховує інтереси держави щодо ефективного використання виділених позичальникам коштів;

отримали подальшого розвитку:

модель оптимальної організації робіт виконавців з розподілу довгострокових пільгових освітніх кредитів, яку розроблено з використанням нечіткого математичного програмування, методу нечітких відносин переваги на множині альтернатив та яка дозволяє зменшити трудомісткість процесу розподілу кредитів без зниження його якості, забезпечити об'єктивний розподіл обсягів робіт між співробітниками;

модель контролю погашення довгострокових пільгових освітніх кредитів, яку розроблено з використанням методів цілочисельного програмування і карт Кохонена, що самоорганізуються; модель дозволяє виконувати ефективний контроль за виконанням фінансової дисципліни позичальників;

удосконалено:

структуру інформаційно-аналітичної системи довгострокового пільгового освітнього кредитування, що заснована на використанні сучасних інформаційних технологій і систем, яка забезпечує оцінку ефективності надання та контролю погашення кредитів Міністерством освіти і науки України, а також інформаційну підтримку прийняття рішень на стратегічному та тактичному рівнях щодо кредитування освітніх послуг.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що запропоновані в дисертації механізми, моделі та методи їхньої реалізації в системі довгострокового пільгового освітнього кредитування Міністерства освіти і науки України є досить універсальними та придатними для використання в галузевих міністерствах з аналогічною структурою управління. Їхнє застосування забезпечує підвищення ефективності функціонування зазначеної системи в умовах нестабільного економічного середовища.

Економічний ефект від впровадження результатів дисертаційного дослідження в департаменті економіки і фінансування Міністерства освіти і науки України та у фінансово-економічному управлінні Донецького національного університету, підтверджений актами, склав 505 тис. грн.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, які представлено у дисертації, одержані здобувачем самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише матеріали, що належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на III Міжнародній науково-практичній конференції "Управління в освіті" (Львів, 2007 р.), на XIII Всеукраїнській науково-методичній конференції "Проблеми економічної кібернетики" (Алушта, смт. Партеніт, 2008 р.), на дев'ятій міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (Донецьк, 2008 р.), на наукових семінарах у Донецькому національному університеті (Донецьк, 2006-2008 р.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць обсягом 13,7 д. а., з яких авторові належить 6,19 д. а., з яких 1 монографія в співавторстві, 5 статей та 3 тези доповідей.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 143 найменувань, 2 додатків. Роботу викладено на 162 сторінках. Текст дисертації містить 16 рисунків, 8 таблиць.

Основні положення дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, предмет, об'єкт і методику досліджень, представлено наукову новизну, теоретичну і практичну цінність роботи.

У першому розділі "Концептуальні та методологічні основи моделювання процесів кредитування" досліджено роль і місце процесів кредитування в системі управління фінансовими ресурсами країни, особливості довгострокового пільгового освітнього кредитування в Україні та за її межами, визначено концептуальні основи моделювання системи управління фінансовими коштами.

Обмеженість коштів, які виділяються на освіту із загального фонду Державного бюджету, а також невисокий середній рівень доходів населення, визначають необхідність пошуку механізмів, що забезпечують доступність освіти якомога більшій кількості молодих людей. Одним із таких механізмів є довгострокове пільгове освітнє кредитування.

Надання довгострокових пільгових освітніх кредитів широко розповсюджено у найбільш розвинутих країнах світу. Існують специфічні механізми кредитування у Великобританії, Німеччини, США, Швеції, які мають певні переваги і недоліки з точки зору їх застосування в умовах України.

Сума коштів загального фонду Державного бюджету України, яка планується для надання довгострокових пільгових освітніх кредитів, із року в рік не збільшується (рис. 1).

Різке зменшення суми, яку було виділено на довгострокові пільгові освітні кредити в 2004 і 2005 роках, пояснюється спадом в економіці. При цьому спостерігається нерівномірний розподіл таких коштів як на рівні галузей, так і на рівні адміністративно-територіальних одиниць. Так, наприклад, на 2008/2009 навчальний рік було заплановано виділення наступних коштів довгострокового пільгового освітнього кредитування: Національному авіаційному університету - 300 000 грн., Донбаській національній академії будівництва і архітектури - 103 040 грн. (промислові регіони); Таврійському національному університету імені В.І. Вернадського - 82 000 грн., Чернівецькому національному університету імені Юрія Федьковича - 18 100 грн. (непромислові регіони). Вимоги до обґрунтованості використання коштів, які виділяються на довгострокове пільгове освітнє кредитування, наявність ризиків непогашення кредитів, висока трудомісткість процесів кредитування визначає необхідність розробки і впровадження зваженого, наукового підходу з використанням методів економіко-математичного моделювання.

Для забезпечення виконання означених вимог розроблено концептуальну модель довгострокового пільгового освітнього кредитування (рис. 2) у вигляді комплексної системи, елементами якої є Міністерство освіти і науки України, Міністерство фінансів, Державне казначейство, вищі навчальні заклади та позичальники.

Основні дії з реалізації довгострокового пільгового освітнього кредитування виконуються в рамках процесів, що функціонують у Міністерстві освіти і науки України.

У концептуальній моделі виділено три процеси: процес 1 - "Аналіз передумов надання і розрахунку сум довгострокового пільгового освітнього кредитування"; процес 2 - "Оптимальна організація робіт виконавців по розподілу довгострокових пільгових освітніх кредитів"; процес 3 - "Контроль погашення довгострокових пільгових освітніх кредитів".

Кредитування освітніх послуг реалізується за допомогою інформаційно-аналітичної системи, представленої в нижній частині концептуальної моделі. При цьому санкціонований доступ до окремих елементів інформаційно-аналітичної системи мають всі учасники механізму довгострокового пільгового освітнього кредитування. Такий доступ забезпечується по комунікаційних лініях зв'язку, представлених жирними стрілками в концептуальній моделі, які забезпечують створення віртуального інформаційного простору.

У другому розділі "Моделі кредитування освітніх послуг" представлено моделі процесів довгострокового пільгового освітнього кредитування.

Пропонується інтерактивний метод державного регулювання довгострокового пільгового освітнього кредитування, який не тільки вирішує проблеми широкого доступу до освіти всіх верств населення, але й ураховує інтереси держави щодо ефективності кредитування позичальників.

Перша ітерація запропонованого методу виконується до того, як вищим навчальним закладом прийнято рішення про зарахування позичальників до складу студентів.

Розподіл довгострокових пільгових освітніх кредитів виконується з використанням відомостей про рейтинги ВНЗ, спеціальності та позичальника.

Рейтинг ВНЗ визначається за існуючою в Міністерстві освіти і науки України методикою, у відповідності з якою його значення розраховується щорічно та після нормування використовується у розробленій моделі.

Рейтинг позичальника визначається на підставі показників , які ВНЗ передають в Міністерство освіти і науки України (, , , , де - кількість ВНЗ; - кількість спеціальностей ВНЗ; - кількість позичальників -ї спеціальності -го ВНЗ; - індекс, що визначає номер показника позичальника).

Показник визначається потребою спеціальності позичальника в регіоні його мешкання, характеризує можливість його працевлаштування після закінчення ВНЗ і стимулює зменшення відтоку фахівців (у тому числі із сільської місцевості). Значення даного показника визначається відповідним елементом матриці відповідності спеціальності регіону мешкання, .

Показники , , , є булевими і визначають відповідно чи є позичальник сиротою; позбавлений батьківської опіки; є інвалідом 1 чи 2 групи; походить з багатодітної родини.

Показник визначає матеріальну забезпеченість родини позичальника, .

кредитування моделювання освітня послуга

Показники , , є нормованими коефіцієнтами на відрізку , що характеризують успішність навчання позичальника і визначають, відповідно, - середній бал за результатами останньої сесії студента (за результатами зовнішнього незалежного тестування навчальних досягнень для абітурієнта); - середній бал за результатами всіх сесій для студента (за результатами оцінок в атестаті для абітурієнта); - участь позичальника в олімпіадах, конкурсах, конференціях, наявність патентів, публікацій наукових статей.

Вищенаведені показники поділяються на чотири групи: група показників відповідності спеціальності регіону проживання позичальника (відповідний коефіцієнт - ); група показників соціальної захищеності позичальника (відповідний коефіцієнт - ); група показників матеріальної забезпеченості позичальників (відповідний коефіцієнт - ); група показників успішності позичальника (відповідний коефіцієнт - ).

Рейтинг спеціальності визначається за допомогою нечіткого експертного оцінювання.

Задача розподілу довгострокових пільгових освітніх кредитів формулюється наступним чином: виконати розподіл суми грошей із загального фонду Державного бюджету між абітурієнтами/студентами - позичальниками з урахуванням рейтингів ВНЗ, спеціальностей та позичальників таким чином, щоб ефективність кредитування була максимальною:

Ефективність кредитування визначається якістю надання освітніх послуг (змінна ), потребою економіки в обраній позичальником спеціальності й можливістю працевлаштування (змінна ), оцінки позичальника (змінна ).

Після першої ітерації запропонованого методу можливим є утворення залишку нерозподілених коштів за рахунок того, що деякі абітурієнти не були зараховані до ВНЗ на обрані спеціальності через обмеженість ліцензійних наборів та недостатню кількість балів у їхніх сертифікатах. Цим абітурієнтам за допомогою інформаційно-аналітичної системи пропонується обрати одну із спеціальностей ВНЗ, на яких ще є вільні місця і на які оголошено додатковий набір, до яких вони могли б бути зарахованими за сертифікатами, що в них є. Пропозиції надаються з урахуванням критеріїв: вартість навчання; розташування ВНЗ; престижність регіону, в якому знаходиться ВНЗ.

У відповідності з встановленим терміном позичальники визначаються з вищим навчальним закладом та спеціальністю, які їм запропоновано до вибору і на які можливе надання довгострокового пільгового освітнього кредиту. Виконується наступна ітерація методу державного регулювання довгострокового пільгового освітнього кредитування. Повторення ітерацій є можливим доти, доки не буде розподілено всю суму коштів, що виділено із загального фонду Державного бюджету на довгострокове пільгове освітнє кредитування, або не закінчився час, відведений для розподілу коштів, або не буде абітурієнтів, які відмовилися від кредиту. Після закінчення розподілу довгострокових пільгових освітніх кредитів з позичальниками укладаються відповідні договори.

Реалізація процесу "Аналіз передумов надання і розрахунку сум довгострокового пільгового освітнього кредитування" за наведеними моделями потребує значних трудовитрат співробітників Міністерства освіти і науки України, що визначає необхідність вирішення задачі розрахунку їх оптимального навантаження. Визначимо мінімальний час виконання всіх робіт з підготовки початкових даних для розподілу довгострокових пільгових освітніх кредитів як вирішення задачі:

Контроль погашення довгострокових пільгових освітніх кредитів може виконуватись за однією з двох стратегій.

Перша стратегія передбачає, що контроль погашення довгострокових пільгових освітніх кредитів та відсотків за користування ними позичальниками здійснюється безпосередньо співробітниками Міністерства освіти і науки України. Ця стратегія дозволяє співробітникам Міністерства освіти і науки України контролювати позичальників - боржників за довгостроковими пільговими освітніми кредитами безпосередньо, а не через ВНЗ та забезпечує можливості використання ефективних заходів до погашення кредитів.

Визначимо

, ,

як нормований коефіцієнт ефективності роботи -го співробітника (, - кількість співробітників), де - сума довгострокових пільгових освітніх кредитів та відсотків за користування ними, погашена позичальниками, яких контролював -й співробітник у минулому робочому періоді; - сума довгострокових пільгових освітніх кредитів та відсотків за користування ними, що повинні були погасити позичальники, яких контролював -й співробітник у минулому робочому періоді;

, ,

як коефіцієнт, який відображає погашення -м позичальником довгострокового пільгового освітнього кредиту та відсотків за користування ним у минулому робочому періоді (, - кількість позичальників довгострокових пільгових освітніх кредитів),

де - сума довгострокового пільгового освітнього кредиту та відсотки за користування ним, що погасив -й позичальник у минулому робочому періоді; - сума довгострокового пільгового освітнього кредиту та відсотки за користування ним, що повинен був погасити -й позичальник у минулому робочому періоді;

,

як коефіцієнт, який відображає працевлаштування -го позичальника довгострокового пільгового освітнього кредиту у минулому робочому періоді,

де - доход, який отримав -й позичальник у минулому робочому періоді.

Тоді економіко-математична модель оптимізації ефективності роботи співробітників

Друга стратегія припускає, що повернення довгострокових пільгових освітніх кредитів і відсотків за користування ними здійснюється через ВНЗ.

Враховуючи те, що ефективність роботи з контролю виконання кредитних зобов'язань співробітниками Міністерства освіти і науки України визначається на підставі кількості ВНЗ (або позичальників), яких вони контролюють, і кількості погашених кредитів у минулому робочому періоді, то при розподілі ВНЗ (або позичальників) між ними на наступні робочі періоди співробітникам з більш високими показниками ефективності роботи будуть призначатися більші обсяги роботи. Щоб мотивувати співробітників і стимулювати їх виконувати означені роботи ще краще в майбутніх робочих періодах, пропонується модель розрахунку компенсаційних виплат у вигляді премій, яка базується на використані карт Кохонена, що самоорганізуються.

У третьому розділі "Інформаційно-аналітична система довгострокового пільгового кредитування освітніх послуг" розглянуто структуру і механізми збору та обробки інформації в інформаційно-аналітичній системі довгострокового пільгового освітнього кредитування (рис.3) та запропоновано метод оцінки ефективності її функціонування.

В інформаційно-аналітичній системі забезпечується реалізація процесів, що наведені у концептуальній моделі. Ефективне функціонування інформаційно-аналітичної системи забезпечується трирівневою архітектурою.

У структурі інформаційно-аналітичної системи довгострокового пільгового освітнього кредитування виділено наступні елементи: сервер додатків, що містить програмне забезпечення блоків підготовки даних і підтримки прийняття рішень, сервер баз даних, інтерфейсний блок Міністерства освіти і науки України; сервери додатків і баз даних ВНЗ; позичальники; Міністерство фінансів; Державне казначейство. Погодженість, вірогідність, оперативність і несуперечливість інформації забезпечується віртуальним інформаційним простором "абітурієнт/студент-позичальник - ВНЗ - Міністерство освіти і науки України", що реалізований із застосуванням Intrаnet та Internet-технологій.

Обмін інформацією та реплікації через VPN, забезпечують надійність і безпеку операцій між серверами додатків і серверами баз даних Міністерства освіти і науки України та ВНЗ.

Запропоновано механізми збору та обробки інформації інформаційно-аналітичної системи довгострокового пільгового освітнього кредитування з використанням системи управління розподіленою базою даних і сучасних засобів розробки Internet-додатків.

Економічний ефект від впровадження інформаційно-аналітичної системи в департаменті економіки і фінансування Міністерства освіти і науки України (МОНУ) та у фінансово-економічному управлінні Донецького національного університету (ДонНУ) розраховується на підставі витрат, що наведені у табл. 1, і підтверджується актами впровадження результатів роботи.

Таблиця 1

Перелік витрат при розрахунку економічного ефекту

Економічний ефект розраховувався як різниця суми значень перших чотирьох рядків табл. 1 та значення п'ятого рядка.

Сумарний економічний ефект від впровадження результатів роботи становить 505 тис. грн.

Основні висновки дисертаційної роботи