Формування та ефективність функціонування ринку зерна

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИМСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

УДК 332.155:[339.13.017.004.14:633.1]

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ

ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЗЕРНА

Джелялова Ніяра Бекмухамедівна

Сімферополь 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет» Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти і науки АРК (м. Сімферополь)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Абдуллаєв Раіт Алядінович, Кримський інженерно-педагогічний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту

Офіційні опоненти:

Доктор економічних наук, професор Червен Іван Іванович, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу.

Кандидат економічних наук, Лебедєв Костянтин Анатолійович, Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет», доцент кафедри економіки і організації підприємств АПК

Захист відбудеться 29 червня 2010 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.132.01 у РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет» за адресою: 95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, пров. Учбовий, 8.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет» за адресою: 95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, пров. Учбовий, 8.

Автореферат розісланий 27 травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.е.н., доцент З.Р. Мандражи

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

аграрний зерно функціонування

Актуальність теми. Реформування виробничих відносин, формування ринкових структур в умовах існуючої нині недоскональної нормативно-правової бази призвели до руйнівних процесів в аграрному секторі економіки, які викликали зменшення обсягів виробництва і зростання собівартості зерна. Гострота проблеми посилюється із входженням України до СОТ і поглибленням глобалізаційних процесів на зерновому ринку.

Виробництво зерна є важливою галуззю сільського господарства. Воно значною мірою забезпечує продовольчу безпеку країни. Від ефективності розвитку зерновиробництва залежать обсяги товарної пропозиції на ринках як окремих регіонів, так і країни в цілому.

Зерновий ринок повинен забезпечувати рівновагу пропозиції і попиту на зерно та продукти його переробки за рахунок, насамперед, власних джерел і частково - імпорту. Ефективність функціонування зернового ринку визначається відповідними механізмами державного регулювання, захистом вітчизняних товаровиробників від зовнішніх інтервенцій, наявністю необхідної інфраструктури.

Питання формування й ефективного розвитку зернового ринку у нових умовах господарювання знайшли відображення у працях таких авторів, як Р.А. Абдуллаєв, О.І. Алтухов, В.І. Бойко, Ю.Д. Білик, Т.Г. Гайдук, М.В. Калінчик, Н.Л. Касьянова, М.І. Кучер, В.О. Клюкач, К.А. Лебедєв, М.Г. Лобас, П.М. Макаренко, М.Й. Малік, Л.О. Мармуль, З.П. Ніколаєва, В.О. Рибінцев, П.Т. Саблук, В.І. Топіха, Л.М. Худолій, В.В. Чепурко, І.І. Червен, О.М. Шпичак та ін. Ними розроблено стратегічні аспекти підвищення економічної ефективності реалізації зерна, ціноутворення та конкурентоспроможності, а також формування і функціонування ринків зерна та продуктів їх переробки.

Проте, багатогранна і динамічна проблема забезпечення ефективного функціонування ринку зерна потребує гнучкого пристосування організаційно-економічних засад до чинників, які визначають кон'юнктуру ринку. Повною мірою це стосується України, де зернова галузь є провідною в аграрному секторі економіки і відіграє значну роль у національному експорті. Все вказане вище зумовило вибір теми, мету і завдання даної дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи Республіканського вищого навчального закладу «Кримський інженерно-педагогічний університет» за проблемою «Стратегічні пріоритети розвитку економіки регіону» (державний реєстраційний номер 0107U009585). У рамках даної тематики автором виконано дослідження формування ринку зерна та ефективності його функціонування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальше теоретико-методичне обґрунтування основ формування зернового ринку та розробка напрямів підвищення ефективності його функціонування.

Для реалізації поставленої мети визначені наступні завдання:

- визначити сутність та значення аграрного ринку у системі національного господарства;

- узагальнити теоретичні основи формування і ефективного функціонування ринку зерна;

- обґрунтувати методичні підходи оцінки ефективності функціонування ринку зерна;

- здійснити оцінку ефективності функціонування ринку зерна;

- розробити інтегральну модель оцінки рівня конкурентоспроможності ринку зерна;

- виробити механізм ефективного функціонування та обґрунтувати формування зони стабілізації ринку зерна;

- розробити заходи щодо підвищення ефективності державного регулювання ринку зерна;

- визначити ступінь впливу економічного ризику на ефективність функціонування ринку зерна;

- запропонувати економіко-математичну модель оптимізації параметрів функціонування ринку зерна.

Об'єктом дослідження є процес формування та функціонування ринку зерна.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних основ формування та функціонування ринку зерна.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі були використані наступні методи: монографічний та абстрактно-логічний (при вивченні теоретичних положень формування і системи регулювання ринку зерна, формулюванні висновків); індукції та дедукції і балансовий (для оцінки стану й тенденцій функціонування ринку зерна); факторний аналіз (для виявлення впливу факторів на обсяг виробництва зерна); експертних оцінок (для визначення механізмів державного регулювання ринку зерна); парних порівнянь на основі багатомірного шкалювання (для виявлення ступеня впливу індикаторів на рівень конкурентоспроможності); економіко-статистичний; найменших квадратів, лінійне програмування (для виявлення залежності рівня рентабельності та періоду ринкового проходження); управління ризиками (для оцінки економічного ризику); економіко-математичне моделювання.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-законодавчі акти України, матеріали Державного комітету статистики України й Головного управління статистики в АР Крим, Міністерства аграрної політики АР Крим, статистичні дані Продовольчої сільськогосподарської організації Об'єднаних націй (FAO), публікації українських і зарубіжних авторів, інформаційні ресурси Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних положень та розробці практичних рекомендацій, які в сукупності вирішують наукову проблему формування та ефективності функціонування ринку зерна.

У процесі дослідження одержано наступні результати, що містять наукову новизну:

вперше:

- розроблено механізм ефективного функціонування ринку зерна, який представляє собою інтегровану систему економічно обґрунтованої взаємодії інструментів ринкового й державного регулювання, спрямованих на ефективний розвиток зовнішнього й внутрішнього середовищ;

удосконалено:

- модель оцінки ефективності функціонування ринку зерна, яка дозволяє сформувати відповідну зону стабільного розвитку ринку зерна (в основу чого покладаються рівень рентабельності та період ринкового проходження);

- методичні підходи до оцінки ризиків та їх диференціації за стратегічними напрямами на первинному і вторинному ринках зерна;

- інтегральну модель оцінки рівня конкурентоспроможності - на основі виявлення впливу цінових, виробничо-технологічних, організаційно-економічних, маркетингових, нецінових індикаторів і факторів зовнішнього середовища (з використанням інтегральних показників і визначенням невикористаних резервів);

дістали подальшого розвитку:

- тлумачення поняття «ринок зерна» як системи, що охоплює виробництво, зберігання, реалізацію і споживання продовольчого, фуражного і насінного зерна, тобто ті галузі й підгалузі, які пов'язані між собою послідовністю технологічного процесу - від виробництва зерносировини до виготовлення та споживання готових зернопродуктів;

- цінові індикатори, які дозволяють досягти ринкової рівноваги шляхом диференціації заданих значень на первинному і вторинному ринках зерна, а також забезпечити збалансованість їх розвитку за рахунок ефективного державного регулювання;

- економіко-математична модель щодо оптимізації параметрів функціонування ринку зерна в країні, в якій всі технологічно зв'язані елементи ринку зерна з'єднуються в єдину виробничо-економічну систему.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані в розробці програм стратегічного розвитку ринку зерна, які містять конкретні пропозиції усунення негативних наслідків кризи в аграрному секторі економіки.

Методика визначення зони стабільного розвитку ринку зерна (за рівнем рентабельності і періодом ринкового проходження), результати експертної оцінки державного регулювання ринку зерна (з виявленням ряду пріоритетних факторів), модель оцінки конкурентоспроможності прийняті до розгляду і впровадження Республіканською державною інспекцією з закупівлі та якості сільськогосподарської продукції при Раді Міністрів АР Крим (довідка № 55/04-05 від 23.02.2010). Міністерством аграрної політики АР Крим прийнято до впровадження методичні рекомендації щодо стратегічних напрямів розвитку ринку зерна, а також основні положення щодо формування ефективного механізму функціонування ринку зерна (довідка № 24/85 від 15.03.2010). Білогірською районною державною адміністрацією прийнято до впровадження запропонований автором порядок розрахунків економічного ризику в системі функціонування ринку зерна та його диференціації за рівнем рентабельності (довідка № 501/01-18 від 05.02.2010). Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет» при викладанні дисциплін «Організація обліку в фермерських господарствах», «Організація обліку на підприємствах малого бізнесу», «Внутрішньогосподарський контроль», «Інвестування» (довідка № 01.1-07/89/1 від 18.02.2010).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо формування та ефективності функціонування ринку зерна. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Перспективні розробки науки та техніки» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); «Стратегічні питання світової науки» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності» (м. Сімферополь, 2007 р.); «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів» (м. Сімферополь, 2006, 2008-2009 рр.); «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації» (м. Сімферополь, 2008 р.); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 2009 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано в 20 наукових працях обсягом 5,85 друк. арк., у тому числі 12 одноосібних статей у фахових виданнях (обсягом 4,81 друк. арк.) і 8 - у матеріалах наукових конференцій (обсягом 1,04 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 18 додатків, списку використаних джерел (217 найменувань) на 21 сторінці. Основна частина містить 150 сторінок комп'ютерного тексту. У роботі наведено 38 таблиць та 22 рисунка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методичні засади формування і функціонування ринку зерна» узагальнено теоретичні основи сутності та інфраструктури аграрного ринку, основні організаційно-економічні фактори функціонування ринку зерна, обґрунтовано методичні підходи до оцінки стану та ефективності функціонування ринку зерна.

Дослідження показали, що ринок, з одного боку, є складним економічним явищем, а з іншого, - одним з найбільш узагальнених понять, що відображають основні закономірності економічних процесів розвитку матеріального виробництва. Однією з складових аграрного ринку є його інфраструктура, яка включає систему відповідних елементів, діяльність яких спрямована на забезпечення організаційно належних економічних відносин, що виникають між суб'єктами ринку. Сучасна ринкова інфраструктура повинна бути представлена об'єктами і організаційними елементами, що забезпечують певні умови для функціонування як сфери виробництва, так і сфери реалізації товарів, робіт, послуг та їх взаємодію.

Механізм функціонування ринку має стимулювати зростання виробництва, підвищення ефективності виробництва, заощадження ресурсного потенціалу, формування оптимальної структури виробництва товарів, робіт, послуг, які відповідають потребам і запитам споживача. Масштабність і особливості кожної сільськогосподарської галузі є підставою для формування відповідних ринків (зернового, олійного, молочного, м'ясного, виноградного та ін.). Нажаль, такі їх функції, як організація оптової і роздрібної торгівлі, формування конкурентного середовища, транспортування та зберігання продукції, контроль її якості, кредитування та страхування, інформаційне і консалтингове обслуговування сільськогосподарських структур поки що не забезпечують розвиток сучасного аграрного ринку.

Проведене дослідження дозволило дати власне визначення аграрного ринку - як системи економічних і правових взаємовідносин його суб'єктів щодо забезпечення належного розвитку виробництва, зберігання, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції та послуг інших сфер АПК (сільгоспмашинобудування, агротехсервісу, переробної промисловості).

Формування й функціонування аграрного ринку неможливо без застосування його суб'єктами ефективної системи управління, одним з основних інструментів якої є логістика, що має бути спрямованою на управління відповідними потоками (матеріальними, інформаційними, фінансовими) на шляху від виробництва сільськогосподарської продукції до її просування до кінцевого споживача. Використання логістики на аграрному ринку дозволяє виділити первинний і вторинний ринки.

Дослідження аграрного ринку на основі системного та логістичного підходів дозволило виявити наступні передумови його формування і ефективного функціонування: удосконалення інфраструктури; забезпечення належного рівня конкурентоспроможності виробників сільськогосподарської продукції; економічна обґрунтована державна підтримка розвитку аграрного сектора економіки; впровадження світових стандартів якості продукції сільського господарства; контроль навколишнього середовища і забезпечення раціонального використання природних ресурсів; раціональний розвиток внутрішнього аграрного ринку з поступовим збільшенням обсягів експорту готових продуктів.

Серед ринків аграрної продукції провідні позицій займає зерновий, який охоплює виробництво, заготівлю, переробку і зберігання продовольчого, фуражного й насінного зерна, тобто ті галузі й підгалузі, які пов'язані між собою послідовністю технологічного процесу - від виробництва зерносировини до виготовлення з неї готових продуктів. У системі відносин, що існують на ринку зерна, нині має місце протиріччя, обумовлене, з одного боку, низьким життєвим рівнем населення країни, а з іншого - тим, що виробники не можуть продавати повністю свою продукцію за встановленими цінами, оскільки це веде до збитковості підприємств.

Ефективний розвиток ринку зерна потребує належної взаємодії його первинного і вторинного ринків, кожний з яких має бути збалансованим. Тому розроблена модель оцінки ефективності функціонування ринку зерна, яка дозволяє визначити відповідну зону його ефективного стабільного розвитку - за рівнем рентабельності та періодом ринкового проходження. Останній визначається: на первинному ринку - виходячи з вартості продукції на стадіях виробництва та зберігання, а на вторинному ринку - з урахуванням вартості готової продукції (на стадіях її реалізації та споживання). При цьому період ринкового проходження (П_рп) визначається виходячи із коефіцієнту оборотності (К_об) та тривалості року (365 днів) наступним чином:

К_об = ;(1)

де В - виручка від реалізації зернової продукції;

С_з - виробнича собівартість зерна.

П_рп = .(2)

Оцінку ефективності функціонування ринків зерна можна зробити за допомогою показників рентабельності: первинного - з урахуванням позицій ринкової рівноваги за фактором ділової активності, а вторинного - за фактором ринкової активності. При цьому при розрахунку рівня рентабельності за фактором ділової активності (УР_да) використовуються операційні витрати на функціонування первинного ринку (З_пр), а при визначенні рентабельності за фактором ринкової активності (УР_ра) - операційні витрати на функціонування вторинного ринку (З_вр):

УР_да = ;(3)

УР_ра = .(4)

Використання на практиці наведених показників дозволяє найбільш обґрунтовано оцінювати ефективність функціонування ринку зерна.

У другому розділі «Оцінка ефективності функціонування ринку зерна» вивчено сучасний стан і тенденції розвитку ринку зерна, проаналізована його ефективність, дана оцінка його конкурентоспроможності.

Виробництво продукції зернових і зернобобових культур за період дослідження забезпечило значну частину валової продукції сільського господарства України - від 13,0% у 2000 р. до 21,5% у 2008 р. Вартість зернопродукції у 2008 р. склала 22,4 млрд. грн. (у порівнянних цінах 2005 р.), що більше ніж у 2 рази перевищує обсяги виробництва 2000 р. (10,1 млрд. грн.).

Динаміка виробництва зерна, відповідно формує обсяг його продажу. Причому, рівень товарності зерна коливався від 36,3% в 1990 р. до 46,5% у 2008 р., що обумовлено скороченням виробництва продукції тваринництва в цілому по Україні й зменшенням споживання в господарствах фуражного зерна.

Аналітичний огляд каналів збуту основних видів зернопродукції дає можливість визначити рівень організації й прозорості територіальних галузевих ринків, роль кожного каналу у формуванні цінової ситуації, встановити залежність їхньої трансформації від рівня розвитку ринкової інфраструктури.

Процеси реформування аграрного сектора визначили радикальні зміни у структурі реалізації сільськогосподарської продукції в цілому і, зокрема, зерна. Якщо на початку 90-х років основними його замовниками були державні заготівельні організації та потребкооперація, то в сучасних умовах сільськогосподарські підприємства реалізують свою продукцію в основному за іншими каналами (табл. 1).

Це обумовлено закупівлею зерна комерційними структурами, вітчизняними та зарубіжними трейдерами, які скуповують продукцію безпосередньо в господарствах для подальшого перепродажу. Частка реалізації зерна за іншими каналами у 2000-2008 рр. становила 75,3-86,2%, тоді як в 1990 р. вона досягала лише 3,2%. Даний канал поступово майже повністю витиснув бартерні операції, на які, наприклад, в 1995 р. припадало 23,0% його реалізації.

Як правило, комерційні структури, користуючись тим, що господарства перебувають у важкому фінансовому стані, дають їм товарні кредити під посівну кампанію. Ці кредитні угоди передбачають відносно невелику ставку відсотка, однак їх повернення проводиться зерном за ціною, що буде зафіксована на період збору зернових, тобто в той момент, коли вона найбільш низька. Не маючи вільних коштів для придбання сезонних ресурсів, сільгоспвиробники змушені погоджуватися на умови поставки. У результаті товаровиробники втрачають значну частину потенційного прибутку.

Таблиця 1. Обсяги реалізації зерна в Україні по каналах його продажу, тис. т.*

Канали реалізації	1990 р.	1995 р.	2000 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2008 р. у % до 1990 р.
Переробним підприємствам	14868,7	4911,0	427,7	1069,3	1021,0	825,0	710,9	1085,3	7,3
На ринку	582,1	2509,3	3734,6	1901,8	1941,3	1757,3	1209,3	1953,5	335,6
Населенню	2441,2	3973,0	2214,3	1142,3	910,5	659,7	377,2	371,5	15,2
Реалізація за іншими каналами	606,8	1715,5	4349,0	12584,7	15585,6	14572,2	11668,0	21352,8	3518,9

* Складено автором за даними Держкомстату України

Нажаль, наявність товарних бірж в нашій країні не стала тим індикатором ціни на зерно для сільськогосподарських підприємств, якими вони повинні бути. По суті, розрахувавшись із власними працівниками, орендодавцями й з комерційними структурами за товарний кредит, виробники уже практично не мають достатніх обсягів зерна для виходу на біржі.

За допомогою методу парних порівнянь на основі багатомірного шкалювання побудован пріоритетний ряд, що відображає ступінь впливу кожного фактора на механізм державного регулювання ринку зерна (табл. 2).

Таблиця 2. Пріоритетний ряд механізмів державного регулювання ринку зерна

Механізми	Вагове значення механізму
Контроль процесу приватизації земель і цільового їхнього використання	0,11
Пільгове оподатковування	0,11
Митне регулювання. Протекціонізм і захист вітчизняного товаровиробника	0,10
Цінове регулювання (встановлення максимального рівня цін на окремі продукти харчування і цін гарантування)	0,10
Розробка стандартів якості зерна, контроль відповідності виготовленої продукції затвердженим стандартам	0,07
Розробка і впровадження комплексних державних програм розвитку зернового господарства	0,07
Розробка методики та проведення грошової оцінки земель. Розвиток іпотечного кредитування	0,05
Недопущення несумлінної конкуренції	0,05
Ведення земельного кадастру. Контроль збереження ґрунтової родючості	0,05
Пільгове кредитування	0,04
Квотування та ліцензування експорту зерна	0,04
Цільове фінансування та допомога (дотації, субсидії, субвенції)	0,04
Інформаційно-консультаційне та наукове забезпечення	0,04
Стимулювання розвитку малого бізнесу	0,04
Патентування	0,03
Заходу щодо обмеження монополізму	0,03
Встановлення ліміту використання природних ресурсів	0,03

Побудована економіко-математична модель оцінки конкурентоспроможності ринку зерна дозволила виявити, що цінові важелі ринку зерна України використаються на 73,0%, тобто невикористаний їх резерв становить 27,0%. Слід вказати, що вплив держави на конкурентну позицію товарного ринку нині - мінімальний. Середня дотація на 1 ц зерна в Україні становить досягає 5,9 грн./ц, але розподіл цих коштів за регіонами є неоднаковим. Наприклад, в АР Крим за досліджені роки становив лише 1,8 грн./ц.

Загальна інтегральна оцінка окремих груп індикаторів ринку зерна дозволила зробити висновок про задовільний рівень цінової конкурентоспроможності українського зерна. Однак, виробничо-ресурсна база підприємств галузі, виконання технологічних операцій і організація виробництва поки що є недосконалими. Недостатнім є і рівні диверсифікованості виробництва та продажу, і використання інших маркетингових важелів стимулювання, і ефективності збуту продукції. Критично низьким рівнем характеризується і використання нецінових методів підвищення конкурентоспроможності ринку зерна (значення інтегрального показника - 0,542). Становище погіршується впливом дуже високого рівня політичної й економічної нестабільності в Україні (значення цього показника - 0,382) (рис. 1).

Здійснене дослідження дозволило виявити, що найбільший вплив на конкурентоспроможність національного ринку зерна мають нецінові (27,3%) і цінові (22,1%) фактори, а також маркетингові важелі (19,5%). Фактори, які обумовлені виробничо-технологічними та організаційно-економічними особливостями галузі, мають ступінь значимості 16,3%. Питома вага зовнішніх факторів, що впливають на конкурентоспроможність, оцінена в 14,8%.



Умовні позначки:

1 - Цінові індикатори оцінки конкурентоспроможності ринку зерна

2 - Виробничо-технологічні і організаційно-економічні індикатори

3 - Маркетингові та ринкові індикатори

4 - Індикатори нецінової конкурентоспроможності

5 - Індикатори впливу зовнішніх факторів

Рис. 1. Інтегральна оцінка рівня конкурентоспроможності національного та регіонального ринків зерна, у частках.

Таким чином, рівень конкурентоспроможності національного ринку зерна оцінюється в 60,6%. Резерв невикористаних можливостей склав 39,4%. Регіональний ринок зерна АРК має рівень конкурентоспроможності - 60,3%.

У третьому розділі «Стратегія розвитку та ефективність функціонування ринку зерна» запропоновані методи, механізм, напрями та основні критерії ефективного функціонування ринку зерна. Визначені зони стабілізації та ризики ефективного функціонування ринку зерна.

Ефективне позиціонування ринку зерна припускає формування стабільних зон ринкового проходження за умов максимізації рентабельності за факторами ринкової та ділової активності. Слід вказати, що період ринкового проходження дозволяє зафіксувати зони, сприятливі для функціонування ринку зерна, тобто ніші пріоритетних факторів ринкових переваг. Такі ніші визначено за допомогою позначених тенденцій формування та функціонування ринку зерна.

Проведені дослідження дозволили виявити методи визначення стратегічних напрямів розвитку ринку зерна за факторами ефективного позиціонування ринкових переваг. Це сприяє оперативній оцінці стратегічних напрямів у заданому полі ринкового проходження при позначених тенденціях формування та функціонування ринку зерна.

Для досягнення ринкової рівноваги необхідно збалансувати значення цінових індикаторів - шляхом диференціації заданих значень на первинному й вторинному ринках зерна. Причому, така збалансованість може бути досягнута за рахунок ефективного державного регулювання.

Дослідження процесу формування методів стратегічних напрямів за рівнем ринкової рівноваги дозволяє зробити висновки про те, що в основному спостерігається ринкова незбалансованість за методом «цінових переваг» - при необхідності активізації вторинного ринку зерна. За методами ж «стратегія організаційного управління», «політика конкурентоспроможності», «політика нецінової конкуренції та системи зовнішніх впливів», як показали розрахунки, спостерігається відносна збалансованість.

Умови максимізації рентабельності за факторами ринкової та ділової активності обумовлюються формуванням зон стабілізації. Процес ринкового проходження дає можливість задати інструментам ринку часовий фактор, що є визначальним показником функціонування ринку зерна.

За допомогою розробленої моделі оцінки ефективності функціонування ринку зерна розраховано показники рівня рентабельності та періоду ринкового проходження в Україні (табл. 3).

Таблиця 3. Період ринкового проходження та рівні рентабельності ринку зерна в Україні*

Роки	Період ринкового проходження, днів	Рівень рентабельності, %
	первинний ринок зерна	вторинний ринок зерна	за фактором ділової активності	за фактором ринкової активності
1990	221,2	231,0	296,3	283,1
1995	200,5	211,0	90,8	98,3
2000	198,4	200,6	86,7	80,4
2001	201,7	211,0	58,4	57,0
2002	211,0	216,0	36,9	30,4
2003	207,4	218,6	53,9	52,4
2004	203,9	211,0	36,1	30,7
2005	221,2	232,5	8,3	10,1
2006	219,3	237,0	9,0	11,0
2007	216,0	216,0	23,9	24,7
2008	216,0	229,6	28,3	30,7

* Розраховано автором за даними Держкомстату України

Головною метою оцінки конкурентоспроможності зерна є забезпечення постійної його привабливості на ринку. Залежно від конкретних умов досягнення цієї мети може бути пов'язане з вирішенням різних завдань, які визначають зміст і обсяг необхідної інформації про ринок зерна та конкурентів: оцінка перспективного конкурентного статусу зерна, розробка заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності за окремими параметрами, регулювання ціни на зерно, зміна стратегії і тактики маркетингу. Для цього необхідні заходи щодо активного державного регулювання у напряму скорочення товарного кредиту, що має негативні наслідки, створення сприятливих умов для реалізації зерна на зовнішніх ринках, ефективне використання інвестицій і здійснення його контролю, проведення антидемпінгової політики, створення центрів державного управління виробництвом та закупівлею зерна.

Система ефективного зовнішнього впливу має сприяти мобілізації ринкових інструментів, які спрямовані на формування ефективної системи державного регулювання ринку зерна. Ця система має перекликатися з системою факторів нецінової конкуренції.

Вказаний вище комплекс заходів щодо формування зон стабілізації зведено у відповідний механізм ефективного функціонування ринку зерна за критеріями ринкової збалансованості та стабілізації (рис. 2).

Рис. 2. Механізм ефективного функціонування ринку зерна

Даний механізм являє собою інтегровану систему взаємодії інструментів ринкового й державного регулювання, спрямованих на розвиток зовнішнього й внутрішнього середовищ.

У проведеному дослідженні розраховано інтегральний ризик на ринку зерна в Україні і АРК. Встановлено, що в Україні його значення на вторинному ринку на 0,11 вище, ніж на первинному і становить 0,81. Однак в АРК ситуація зворотна. Інтегральний показник вторинного ринку зерна тут становить 0,63, а первинного - 0,71, або на 11,3% нижче, що відображає регіональні факторні впливи на варіативність рівня рентабельності за діловою та ринковою активністю. Даний показник ризику свідчить про вплив негативних коливань на первинному та вторинному ринках зерна України й АРК.

У дисертації зроблено диференціацію ризику за критерієм ринкової рівноваги. Максимальне значення ризику спостерігається при використанні стратегічних напрямів «політика цінових переваг» за первинним ринком й за методом «політики нецінової конкуренції та системи ефективного зовнішнього впливу» за первинним і вторинним ринках.

Для вирішення проблеми мінімізації ризику необхідно розробити нову стратегічну ринкову програму, яка передбачає відповідні орієнтири та мету. Така програма повинна мати системний характер функціонування: ризик - рівень рентабельності за факторами ділової та ринкової активності; ризик - зона стабілізації ринку зерна.

Диференціація ризику на ринку зерна при виявленні варіативності показників рівня рентабельності за факторами ділової та ринкової активності дозволила розробити економіко-математичну модель оцінки ризику та визначити його значення по ринку зерна України і АРК.

Обґрунтовано методичний підхід виміру інтегрального коефіцієнта ризику за допомогою характеристик багаторічних коливань показників рівня рентабельності за факторами ділової та ринкової активності. Водночас запропоновано основні напрями виявлення граничних значень показників, що сприяють формуванню оптимальних тенденцій розвитку і ефективного функціонування ринку зерна (для пом'якшення наслідків фінансової кризи на розвиток національної економіки).

Дослідження дозволило розробити економіко-математичну модель оптимізації параметрів функціонування ринку зерна в Україні. В ній всі технологічно зв'язані елементи ринку зерна з'єднуються в єдину виробничо-економічну систему.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дозволили зробити наступні висновки:

1. У ринкових умовах господарювання проблема підвищення ефективності функціонування аграрного ринку займає провідне місце. Під аграрним ринком варто розуміти систему економічних і правових взаємовідносин його суб'єктів щодо забезпечення належного виробництва, зберігання, переробки й реалізації сільськогосподарської продукції та послуг інших сфер АПК. Важливою складовою аграрного ринку має бути його інфраструктура, яка повинна стати пріоритетним стратегічним напрямом розвитку агропромислового комплексу країни.

2. Однією із пріоритетних умов створення конкурентоспроможного агропромислового комплексу є формування та ефективне функціонування ринку зерна, представлений як структурний елемент аграрного ринку. Він є системою, що забезпечує виробництво, зберігання, реалізацію і споживання продовольчого, фуражного і насінного зерна, тобто об'єднує галузі й підгалузі, які пов'язані між собою послідовністю технологічного процесу - від виробництва зерносировини до виготовлення та споживання готових зернопродуктів.

3. Обґрунтовано методичні підходи оцінки ефективності функціонування ринку зерна за факторами ділової й ринкової активності, які характеризують первинний і вторинний ринки зерна з урахуванням їх організаційно-економічних особливостей, основними з яких є ринковий, конкурентний і виробничий фактори. Визначено також фактори макросередовища (заходи державного регулювання, цінова кон'юнктура, умови зовнішньої торгівлі, нормативно-правова база, науково-технічні і природно-кліматичні умови, соціально-культурне забезпечення, інфляція й коливання валютного курсу) і мікросередовища (економічні відносини, що спрямовані на маркетингову стратегію, формування попиту і стимулювання збуту, якість і менеджмент облікової роботи, кадрове, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення зерновиробників, споживачів, посередників та інших суб'єктів ринку).

4. Аналіз стану й тенденцій функціонування ринку зерна свідчить про зниження рівня рентабельності зернової продукції сільськогосподарськими товаровиробниками різних організаційно-правових форм власності. Дослідження показали, що рівень товарності зерна зріс із 36,3% в 1990 р. до 52,0% у 2006 р., що обумовлено скороченням обсягів виробництва продукції тваринництва. У 2008 р. даний показник становив 46,5%. За досліджений проміжок часу істотно змінився і розподіл зерна по каналах його продажу. В останні роки він в основному представлений закупівлями комерційних структур, а саме - вітчизняними й зарубіжними зернотрейдерами для подальшого перепродажу.

5. За результатами дослідження розроблено інтегральну модель оцінки рівня конкурентоспроможності ринку зерна. Встановлено, що рівень впливу цінових індикаторів на конкурентоспроможність ринку зерна становить 73,0%, виробничо-технічних й організаційно-економічних - 65,6%, маркетингових й ринкових - 59,9%, індикаторів нецінової конкурентоспроможності - 54,2%, а індикаторів зовнішнього впливу - 38,2%. Інтегральний показник конкурентоспроможності дозволив виявити невикористані резерви розширення економічної діяльності на внутрішньому і світовому ринках зерна - 39,4%.

6. Розроблено механізм ефективного функціонування ринку зерна, який забезпечує досягнення ринкової рівноваги, стратегічних напрямів розвитку й ефективної взаємодії інструментів ринкового та державного регулювання -шляхом реалізації політики цінових переваг, стратегій організаційного управління та конкурентоспроможності, політики нецінової конкурентоспроможності і системи зовнішнього впливу. Ефективність функціонування ринку зерна характеризується показниками рівня рентабельності й періоду ринкового проходження - відповідно на первинному й вторинному ринках. За досліджуваний період спостерігається зниження в 10 разів рівня рентабельності за факторами ділової активності (з 296,3% в 1990 р. до 28,3% у 2008 р.) і ринкової активності (з 283,3% до 30,7% відповідно). Період ринкового проходження на первинному ринку склав у середньому 211 днів, а на вторинному ринку - 219 днів. Обґрунтовано зону стабілізації ринку зерна, яка дала можливість визначити нішу ефективного функціонування ринкових інструментів виробництва, реалізації й споживання зерна (при рівні граничних значень рентабельності за факторами ділової та ринкової активності - 60,0% і періоду ринкового проходження - 204 днів).

7. На сучасному етапі формування національного ринку зерна державне регулювання набуває особливу значимість і вимагає більш ефективної політики у сфері удосконалення цінового, податкового, митного, земельно-іпотечного та інших механізмів. Експертна оцінка ефективності системи державного регулювання ринку зерна свідчить про зниження державного впливу з 6,57 балів в 1990 р. до 4,43 балів в 2008 р. і є умовою необхідності її оптимізації.

Немаловажне значення мають фактори регулювання розвитку зовнішнього й внутрішнього середовищ ринку зерна. Система ефективного зовнішнього впливу перекликається із системою факторів нецінової конкуренції - в контексті пропозицій щодо стабілізації ринку зерна. Комплекс заходів щодо формування зон стабілізації узагальнено у вигляді механізму ефективного функціонування ринку зерна за критеріями ринкової збалансованості і стабілізації. Даний механізм являє собою ефективну систему взаємодії зовнішнього й внутрішнього середовищ ринку зерна.

8. Визначено ступінь впливу економічного ризику на ефективність функціонування ринку зерна. Інтегральний показник оцінки економічного ризику на первинному ринку склав 0,70, а на вторинному - 0,81, що свідчить про необхідність мінімізації ризику на зерновому ринку, для вирішення якої необхідно розробити нову стратегічну ринкову програму, що має певні орієнтири і мету. Така програма повинна мати системний характер функціонування.

9. Дослідження дозволило розробити економіко-математичну модель оптимізації параметрів функціонування ринку зерна в Україні. У моделі всі технологічно зв'язані елементи ринку зерна з'єднуються в єдину виробничо-економічну систему. З урахуванням пріоритетності розвитку зернової галузі для України в 2015 р. планується під зернові культури відвести 17912,7 тис. га. Для того, щоб завантажити існуючі виробничі потужності борошномельних підприємств України, на переробку необхідно відправляти 6145,9 тис. т зерна - для виробництва борошна і 377,0 тис. т для виробництва крупи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Джелялова Н.Б. Предпосылки формирования аграрного рынка Украины / Н.Б. Джелялова // Економіка: проблеми теорії та практики : збірник наукових праць. Вип. 220 : в 3 т. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2006. - Том II. - С. 348-354.

2. Джелялова Н.Б. Методика исследования функционирования рынка зерна / Н.Б. Джелялова // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 222 : в 5т. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - Том II. - С. 382-389.

3. Джелялова Н.Б. Мировой и отечественный опыт формирования и функционирования рынка зерна / Н.Б. Джелялова // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2007. - № 99. - С. 38-43.

4. Джелялова Н.Б. Экономическая оценка рынка зерна Автономной Республики Крым / Н.Б. Джелялова // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2007. - № 117. - С. 28-31.

5. Джелялова Н.Б. Баланс зерновых и зернобобовых культур Крыма / Н.Б. Джелялова // Научные труды Южного филиала «Крымский агротехнологический университет» Национального аграрного университета. Выпуск 106. Экономические науки. - Симферополь, 2007. - С. 175-180.

6. Джелялова Н.Б. Организационно-экономические факторы формирования и функционирования регионального рынка зерна / Н.Б. Джелялова // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2007. - № 118. - С. 37-40.

7. Джелялова Н.Б. Экспортно-импортные операции на рынке зерна Крыма / Н.Б. Джелялова // Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 12. Экономические науки. - Симферополь : НИЦ КИПУ, 2008. - С. 77-80.

8. Джелялова Н.Б. Государственное регулирование рынка зерна / Н.Б. Джелялова // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка : науковий журнал. - 2008. - № 2. - С. 183-187.

9. Джелялова Н.Б. Тенденции развития производства зерна в Крыму / Н.Б. Джелялова // Регіональна бізнес-економіка та управління : науковий, виробничо-практичний журнал. - 2009. - № 1. - С. 95-100.

10. Джелялова Н.Б. Минимизация рисков зернового хозяйства как фактор обеспечения конкурентоспособности отрасли / Н.Б. Джелялова // Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 19. Экономические науки. - Симферополь : НИЦ КИПУ, 2009. - С. 54-64.

11. Джелялова Н.Б. Выбор стратегии повышения конкурентоспособности рынка зерна / Н.Б. Джелялова // Бизнес Информ. - 2009. - № 10. - С. 169-177.

12. Джелялова Н.Б. Стабилизационные зоны на рынке зерна Украины / Н.Б. Джелялова // Культура народов Причерноморья. -Симферополь, 2009. - № 174. - Т. 2. - С. 148-152.

Матеріали конференцій:

13. Джелялова Н.Б. Особенности производства зерна в условиях АРК / Н.Б. Джелялова // Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов : тезисы докладов II Всеукраинской научно-практической конференции. - Симферополь : Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2006. - С. 51-53.

14. Джелялова Н.Б. Формирование инфраструктуры аграрного рынка региона / Н.Б. Джелялова // Материалы II Международной научно-практической конференции «Перспективные разработки науки и техники». - Том 2. Экономические науки. - Днепропетровск : Наука и образование, 2006. - С. 50-52.

15. Джелялова Н.Б. Методология изучения функционирования рынка зерна Украины / Н.Б. Джелялова // Материалы II Международной научно-практической конференции «Стратегические вопросы мировой науки». - Том 4. Экономические науки. - Днепропетровск : Наука и образование, 2007. - С. 30-33.

16. Джелялова Н.Б. Формирование конкурентоспособного регионального рынка зерна / Н.Б. Джелялова // Управленческие аспекты повышения национальной конкурентоспособности : материалы Международной научно-практической конференции. - Симферополь : Издательский центр Крымского института бизнеса, 2007. - С. 38-40.

17. Джелялова Н.Б. Теоретичні варіанти функціонування ринку зерна / Н.Б. Джелялова // Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации : сборник трудов IV (X) Международной научно-практической конференции аспирантов и студентов. - Симферополь, 2008. - С. 37-38.

18. Джелялова Н.Б. Экспортный потенциал зерновых культур Автономной Республики Крым / Н.Б. Джелялова // Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов : тезисы докладов I Международной научно-практической конференции. - Симферополь : КРП «Издательство «Крымучпедгиз», 2008. - С. 109-112.

19. Джелялова Н.Б. Ценовой фактор на рынке зерна / Н.Б. Джелялова // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю : матеріали VI-ї Міжнародної науково-практичної конференції. - Черкаси : ЧДТУ, 2009. - С. 362-364.

20. Джелялова Н.Б. Страховая защита сельскохозяйственных товаропроизводителей / Н.Б. Джелялова // Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів : тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. - Сімферополь : Таврія, 2009. - С. 63-65.

АНОТАЦІЯ

Джелялова Н.Б. Формування та ефективність функціонування ринку зерна. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет», Сімферополь, 2010.

У дисертації розглянуто теоретичні і методичні засади формування ринку зерна та ефективність його функціонування. Визначено економічну сутність категорій «аграрний ринок» та «ринок зерна». Узагальнено основні елементи інфраструктури ринку зерна. Виявлено фактори зовнішнього і внутрішнього середовищ розвитку ринку зерна. Узагальнено позитивні й негативні аспекти функціонування ринку зерна при вступі України до СОТ.

Розглянуто методику розрахунку показників ефективності функціонування ринку зерна. Розкрито тенденції його формування й функціонування за період з 1990 по 2008 роки. У роботі визначені позитивні тенденції розвитку ринку зерна в останні роки. Розроблено інтегральну модель оцінки конкурентоспроможності ринку, визначено резерв невикористаних можливостей. Проведено експертну оцінку державного регулювання ринку зерна.

Обґрунтовано методичні засади визначення стратегічних напрямків ефективного функціонування ринку зерна. За результатами дослідження сформовано механізм його ефективного функціонування. Визначено і зону стабілізації - як нішу найбільш ефективного функціонування ринку зерна. Проведено диференціацію ступеня ризику по первинному та вторинному ринках зерна. Розроблено економіко-математичну модель щодо оптимизації параметрів функціонування ринку зерна в країні.

Ключові слова: ринок зерна, аграрний ринок, інфраструктура ринку, формування та ефективність функціонування, механізм функціонування, конкурентоспроможність, зона стабілізації ринку зерна, економічний ризик.

АННОТАЦИЯ

Джелялова Н.Б. Формирование и эффективность функционирования рынка зерна. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - РВУЗ «Крымский инженерно-педагогический университет», Симферополь, 2010.

В диссертации рассмотрены теоретические и методические основы формирования рынка зерна и эффективность его функционирования. Определена экономическая сущность категорий «аграрный рынок», «рынок зерна». Обобщены основные элементы инфраструктуры рынка зерна. Выявлены факторы внешней и внутренней среды развития рынка зерна. Обобщены положительные и негативные аспекты функционирования рынка зерна в условиях членства Украины в ВТО.

Рассмотрена методика расчета показателей эффективности функционирования рынка зерна. Обоснованы методы стратегических направлений рынка зерна по факторам эффективного позиционирования рыночных преимуществ с точки зрения сформированных ниш приоритетных факторов, уровня рыночного равновесия и выбора основного критерия рыночной программы. Для достижения рыночного равновесия сопоставлены значения индикаторов конкурентных преимуществ путём дифференциации заданных значений по первичному и вторичному рынку.

В результате выявленных отклонений значений индикаторов конкурентоспособности при достижении рыночного равновесия по методам стратегических направлений рынка зерна обозначены меры по стабилизации рыночного равновесия. Максимальное отклонение по рынку зерна Украины получено по методу «политика ценовых предпочтений» при необходимости активизации ценового индикатора соотношения мировых цен реализации зерна и их величин в Украине и по АРК.

В диссертационной работе разработаны основные направления рыночной программы, которыми являются: повышение эффективности производства и реализации зерна; формирование рынка зерна как саморегулирующейся и сбалансированной системы по фактору рыночного равновесия; системы контроля и взаимодействия.

Изучена вариативность уровня рентабельности. Обоснованные автором методические подходы формирования риска позволили идентифицировать систематическую составляющую экономического риска на рынке зерна. Произведена дифференциация риска с использованием значений индикаторов конкурентоспособности. Максимальное значение риска наблюдается при использовании метода «политики ценовых предпочтений» - по первичному рынку и по методу «политики неценовой конкуренции и системы эффективного внешнего воздействия» по первичному и вторичному рынку. Разработана экономико-математическая модель оптимизации параметров функционирования рынка зерна.

Ключевые слова: рынок зерна, аграрный рынок, инфраструктура рынка, формирование и эффективность функционирования, механизм функционирования, конкурентоспособность, зона стабилизации рынка зерна, экономический риск.

ANNOTATION

Dzhelyalova N.B. The formation and efficiency of functioning of the grain market. - Manuscript.

The dissertation submitted for a scientific degree of Candidate of economic sciences on a speciality 08.00.03 - economy and management of national economy. - Republican Higher Educational Establishment «The Crimean engineering-pedagogical university», Simferopol, 2010.

The theoretical and methodical bases of formation of the grain market and efficiency of its functioning are considered.

The economic essence of categories «the agrarian market», «the grain market » is determined. The basic elements of the infrastructure of the grain market are generalized. The factors of the external and internal environment of development of the grain market are revealed. The positive and negative aspects of functioning of the of grain market at the introduction of the Ukraine into WTO are generalized. The design procedure of parameters of efficiency of functioning of the grain market is considered.

The tendencies of formation and functioning of the grain market for the period with 1990 for 2008 are opened. In work the positive tendencies of development of the grain market for the last years are marked. Total gathering of grain crops in 2008 has made 53 mln. t, and has exceeded the level of 1990 on 2,3 mln. t. The integrated model of the estimation of competitiveness of the market is developed, the reserve of the unused opportunities is revealed. The expert estimation of state regulation of the grain market is carried out.

The methodical bases of strategic directions of efficiency of functioning of the grain market are proved. The results of research the mechanism of effective development of the grain market is generated. The zone of stabilization as the most effective functioning of the grain market is fixed. The differentiation of a degree of risk on primary and secondary the grain market according to strategic directions of increase of efficiency of its functioning is carried out.

Key words: grain market, agrarian market, infrastructure of the market, formation and efficiency of functioning, mechanism of functioning, efficiency of functioning, competitiveness, zone of stabilization of the grain market, economic risk.

Размещено на Allbest.ru