Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Міністерство освіти і науки України

Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.11 - Математичні методи, моделі і інформаційні технології в економіці

Економіко-математичне моделювання розвитку соціально-економічної системи регіону

Рудакова Тетяна Василівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Бажан Людмила Іванівна, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України, старший науковий співробітник відділу економіко-соціальних систем і інформаційних технологій

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ріппа Сергій Петрович, начальник відділу інформаційно-аналітичних технологій сфери оподаткування НДЦ з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України, доктор технічних наук, старший науковий співробітник Тимашова Ліана Анатоліївна, завідувач відділом віртуальних систем Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України,

Захист відбудеться 10.06.2010 р. о _14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.171.02 в Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України за адресою 03680, Київ-680, МСП, проспект Академіка Глушкова, 40.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотечному відділі Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України, 03680, Київ-680, МСП, проспект Академіка Глушкова, 40.

Автореферат розіслано «09.05. 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В.Яблоков

1. Загальна характеристика роботи

математичний інноваційний інвестиція економічний

Актуальність дослідження. В сучасний період регіони мають певну самостійність, що повинно було б надавати їм можливість збільшувати свій виробничий потенціал. Але в умовах трансформацій, які відбуваються в Україні майже на протязі двадцяти років і які не покращують стан економічної системи як країни в цілому, так і її регіонів, при відсутності державної фінансової підтримки знижується потенціал усіх сфер діяльності та, як наслідок, відбувається старіння технологій та устаткування, яке використовується в процесі виробництва товарів та послуг. Погіршення показників економічної діяльності регіону викликає негативні зміни у функціонуванні всієї соціально-економічної системи суспільства.

Основними цілями функціонування регіону є: вирівнювання умов його соціально-економічного розвитку, забезпечення єдиних мінімальних соціальних стандартів і рівного соціального захисту населення та максимальне використання природних ресурсів і кліматичних особливостей регіону. Причини, які визначають рівень розвитку соціально-економічної системи регіону, частково лежать поза межами самого регіону і не підлягають контролю та управлінню. Основними серед них є політична, фінансова та бюджетна кризи, які спричинили падіння виробництва на регіональному рівні, що призвело до значного зниження зовнішньоторговельної діяльності в регіоні, а це, в свою чергу, призвело до зниження регіонального бюджету.

Теоретичні і методологічні аспекти регіональних досліджень висвітлені в працях вітчизняних вчених О.І. Амоші, Б.В. Буркинського А.С. Гальчинського, В.М. Гейця, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, М.О. Кизима, С.І. Дорогунцова, Л.Н. Сергеєвої, М.Г. Чумаченка та інших авторів. У працях згаданих та ряду інших учених проаналізовані та виявлені закономірності формування регіональних економічних систем та їх функціонування в рамках єдиного народногосподарського комплексу, значення зовнішньоекономічного фактору в розвитку регіональної економіки, а також особливості формування і реалізації регіональної державної політики в трансформаційних умовах. Разом з тим недостатньо досліджені проблеми соціально-економічного розвитку в умовах трансформації економічної системи та інноваційного розвитку виробничого сектору регіону у взаємозв'язку з розвитком соціального сектору регіональної економіки.

Отже, необхідність комплексного розв'язання завдання соціально-економічного розвитку регіону, яке повинно мати на меті економічні цілі формування відтворювального потенціалу регіонального господарства, що забезпечує стійкий розвиток регіональної економіки, та соціальні цілі створення умов для стійкого зростання добробуту населення і розвитку соціальної сфери регіону, обумовили вибір теми дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені в дисертаційній роботі дослідження виконанні в межах відомчої фундаментальної теми Міжнародного науково-навчального центра інформаційних технологій та систем НАН та МОН України «Дослідження та розробка методологічних підходів до моделювання окремих складових економіки України з урахуванням чинників, що сприяють економічному зростанню» (державний реєстраційний номер 0107U001062). В межах даної теми автором досліджено проблеми соціально-економічного розвитку регіону та розроблено комплекс економіко-математичних моделей розвитку соціально-економічної системи регіону. В межах науково-дослідної роботи кафедри економіки і менеджменту Європейського університету, Вінницька філія, на тему «Менеджмент стратегічного розвитку підприємств та підприємництва невиробничої сфери» (державний реєстраційний номер 0107U00209) автором проведені прогнозні розрахунки основних показників розвитку соціально-економічної системи Вінницької області.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних і методичних положень та побудова комплексу економіко-математичних моделей розвитку соціально-економічної системи регіону. Поставлена мета визначила зміст дослідження, яке зводиться до взаємопов'язаних завдань теоретичного та методичного характеру:

- визначити сутність та склад факторів регіонального розвитку;

- провести аналіз сучасного стану соціально-економічного розвитку регіону - Вінницької області;

- визначити пріоритетні напрямки стратегії соціально-економічного розвитку регіону;

- проаналізувати та визначити особливості прогнозування соціально-економічної системи регіону;

- визначити основні індикатори розвитку соціально-економічної системи регіону;

- здійснити прогнозування основних показників соціально-економічної системи регіону;

- визначити шляхи стратегічного управління соціально-економічним регіонального розвитку;

- визначити особливості побудови інноваційно-інвестиційної моделі соціально-економічного розвитку регіону;

- створити комплекс моделей соціально-економічного розвитку регіону з урахуванням інноваційно-інвестиційної політики;

- удосконалити методичні засади адаптивної системи управління соціально-економічним регіональним розвитком.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку соціально-економічної системи регіону.

Предметом дослідження є економіко-математичні моделі розвитку соціально-економічної системи регіону.

Методи дослідження. Теоретичним та методологічним підґрунтям дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі соціально-економічного розвитку, регіональної економіки та стратегічного управління. Для досягнення поставленої мети використано: принципи та методологію системного аналізу дослідження розвитку регіону, теорію та методологію економіко-математичного моделювання, методи економетричного моделювання та методи математичного програмування.

Основним джерелом інформації при виконанні дослідження були статистичні матеріали Державного комітету статистики України та статистичні матеріали Головного управління статистики у Вінницькій області, монографії, статті та матеріали наукових конференцій, публікації в періодичних виданнях.

Розрахунки були виконанні за допомогою засобів, які включені в пакет статистичного аналізу даних Microsoft Excel.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних і методичних положень та побудові комплексу економіко-математичних моделей розвитку соціально-економічної системи регіону, зокрема:

вперше:

- розроблено концептуальні підходи до створення комплексу економіко-математичних моделей розвитку соціально-економічної системи регіону, які становлять основу системи управління, що відповідає принципу інтегрованості виробничого процесу та соціальної сфери;

- розроблено методичні засади створення механізму управління розвитком соціально-економічної системи регіону, що, на відміну від існуючого, заснований на комплексі економіко-математичних моделей планування регіонального розвитку та спрямований на визначення найбільш ефективних варіантів інвестиційного стимулювання інноваційної діяльності в регіоні;

удосконалено:

- підхід до процесу розвитку соціально-економічної системи регіону, коли економічна та соціальна сфери розглядаються взаємопов'язано, що обумовлює вибір рішення в процесі адаптації стану системи до можливості застосування фінансових та матеріальних ресурсів регіону;

- методичні засади створення адаптивної системи управління соціально-економічним регіональним розвитком;

дістали подальший розвиток:

- теоретичні та методичні засади моделювання подальшого соціально-економічного розвитку регіону на основі відносних показників економічної та соціальної підсистем регіональної економіки;

- теоретичні та методичні засади стратегічного планування на основі включення в механізм управління комплексу економіко-математичних моделей адаптивної оптимізації розвитку соціально-економічної системи регіону.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконалені методичних засад створення адаптивної системи управління соціально-економічним регіональним розвитком та розробці відповідного економіко-математичного підґрунтя.

Практична цінність отриманих результатів полягає в забезпеченні обґрунтування управлінських рішень щодо формування адекватних варіантів розвитку соціально-економічної системи регіону, що в період трансформаційних перетворень дає можливість найбільш раціонального використовувати різні ресурси які необхідні для розвитку регіону.

Отримані результати дисертаційної роботи можуть бути використанні для управління розвитком соціально-економічної системи інших регіонів, що дасть можливість вирівнювати їх розвиток в руслі розвитку всієї країни.

Основні результати дослідження були впроваджені у Вінницькій обласній державній адміністрації у вигляді практичних рекомендацій при виконанні Регіональної середньострокової програми соціально-економічного розвитку Вінницької області до. 2011р. (довідка № 01-1-34-7797 від 25.12.2009 р.).

Теоретичні положення та практичні результати наукових досліджень, що узагальнені у дисертації, знайшли відображення у навчально-методичних матеріалах, розроблених і впроваджених у навчальний процес у Європейському університеті Вінницька філія при викладанні курсів: «Макроекономіка», «Державне регулювання економіки», «Інвестування», «Інвестиційний менеджмент», «Інноваційний менеджмент» (довідка № 213-1 від 02.11.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особистою роботою. Наукові висновки, положення, розробки та пропозиції одержані автором самостійно і відображені в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на семінарах кафедри економіки і менеджменту Європейського університету, Вінницька філія, на методологічному семінарі відділу економіко-соціальних систем та інформаційних технологій Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАНУ та МОНУ та на міжнародних науково-практичних конференціях:

- І міжнародній науково-методичній конференції «Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці». 1-4 квітня 2009 р.;

- Ювілейній міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 65-річчю Буковинської державної фінансової академії «Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євро інтеграції та світової фінансово-економічної кризи». 22-23 жовтня 2009 р.

Публікації. Основні публікації дисертаційної роботи викладені у 6 наукових працях загальним обсягом 2,78 друкованих аркушів. З них 4 у наукових фахових виданнях ВАК України, 2 - тези доповідей та матеріали конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, переліку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи складає 196 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 154 сторінках, трьох додатках на 30 сторінках; 10 рисунках та 29 таблицях, що займають 24 повних сторінки. Список використаних джерел складається із 114 найменувань літератури зарубіжних та вітчизняних авторів.

2. Основний зміст роботи

У вступі розкривається актуальність теми, необхідність її дослідження, зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, а також визначені мета, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних наукових результатів; подається інформація про їх впровадження, особистий внесок здобувача та апробацію результатів дисертаційного дослідження.

Розділ 1 «Закономірності та принципи соціально-економічного розвитку регіону» присвячено сутності та складу факторів регіонального розвитку, опису сучасного стану його соціально-економічного розвитку, визначенню основних напрямків стратегічного розвитку та аналізу теоретичних та методологічних досліджень соціально-економічного розвитку регіону.

Поступовий перехід до нових, ринкових принципів господарювання, що здійснюється в Україні, спричиняє істотні зрушення в методологічних підходах до наукового обґрунтування закономірностей, принципів та факторів регіонального розвитку. Це обумовило необхідність розглянути сутність та склад факторів розвитку регіональної соціально-економічної системи, основні закони розвитку та функціонування регіону, формування регіональної структури господарства. У теперішній час основною тезою регіонального розвитку є сталий розвиток продуктивних сил регіону та соціальна спрямованість просторового розвитку останніх.

Характеристика сучасного стану соціально-економічного розвитку Вінницької області складається з характеристики її природно-ресурсного потенціалу, промисловості, транспортного комплексу, сільського господарства та соціальної сфери. Природно-ресурсний потенціал Вінницької області складається з земельних ресурсів та корисних копалин. Вінницька область є краєм з багатою мінерально-сировинною базою. В області є унікальні поклади граніту, каоліну, гранату і флюориту. Рівень використання корисних копалин області нижчий середньо-державного, обсяги розробки корисних копалин можуть бути збільшені на підставі застосування нових технологій та залучення значно більших інвестицій. У складі ресурсного потенціалу області домінує будівельна мінеральна сировина.

Сільськогосподарський комплекс області за обсягами виробництва входить у п'ятірку кращих регіонів України. Вінницька область має найбільшу частку українських чорноземів, однак ерозійна небезпека оцінюється як сильна та катастрофічна.

Вінницька область являє собою багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце в якому посідає харчова галузь, електроенергетика, машинобудування та металообробка. Вінницька область характеризується як аграрна область з перевагою виробництва цукрового буряка та зерна.

Питома вага підприємств, що виконують інноваційні роботи, складає в середньому 14-15% від числа промислових підприємств області. Питома вага реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції складає в середньому 3-4%. У Вінницькій області частка продукції технологій 5-го покоління складає 5-10% переважно у харчовій промисловості. В області впроваджуються переважно технології і винаходи відносно прості і завершені, для яких матеріали і технічні пристрої легко відтворити на підприємствах, що випускають аналогічну продукцію.

В області розроблена Регіональна середньострокова програма соціально-економічного розвитку регіону, яка націлена на досягнення бажаного стану економіки та соціального стану області. Високий рівень якості життя населення області розглядається як головна мета соціально-економічного розвитку.

Проведений аналіз економічної системи Вінницької області свідчить про те, що недостатньо використовується потенціал регіону, а тому область за багатьма економічними показниками має серед інших регіонів в Україні низький рейтинг. Все це обумовлює необхідність дослідити можливості підняття основних показників економічного зростання регіону до рівня, необхідного для покращання рівня життя населення, а одним із інструментів забезпечення планомірного розвитку продуктивних сил в регіоні є Регіональна середньострокова програма соціально-економічного розвитку Вінницької області.

У розділі 2 «Оцінка прогнозу соціально-економічного розвитку регіону» проведено дослідження подальшого розвитку Вінницької області на основі економетричного моделювання. Розроблена Вінницькою обласною Радою Регіональна середньострокова програма соціально-економічного розвитку області визначила основні напрямки та індикатори розвитку виробничого сектору. Оскільки у теперішній час промислові підприємства в основному виробляють продукцію на базі технологій 3-го покоління, яка не може конкурувати не тільки на зовнішніх ринках, а навіть на внутрішніх, виникає необхідність переходу до інноваційного розвитку регіональної економіки. Наголошується на необхідності переходу до технологій 5-го та 6-го поколінь в галузях промисловості та в аграрному секторі.

Оскільки період становлення України, як самостійної держави, характеризується великими збудженнями, які неможливо передбачати, а наслідки таких збуджень є довготривалі, для визначення можливості переходу до інноваційного розвитку в регіоні було проведено прогнозування по основним економічним показникам діяльності господарського комплексу за період 2000-2007 рр. Даний період характеризується більш-менш поступовим розвитком. Прогнозування проводилось за статистичними даними, які зафіксовані в Державному комітеті статистики та його регіональних відділеннях. Основним завданням в рамках прогнозного блоку є визначення кількісних параметрів і показників розвитку регіональної економічної системи в перспективі з використанням економетричних методів і моделей для статистичного аналізу конкретних економічних даних. Для прогнозування тенденцій подальшого розвитку соціально-економічної системи регіону розглядаються як абсолютні, так і відносні показники. В таблиці 1 наведені показники, за якими здійснювалось прогнозування розвитку соціально-економічної системи регіону. Прогнозування здійснювалось в короткостроковому періоді, оскільки сьогодні не має сенсу проводити прогнозування на більші періоди, тому що неможливо оцінити вплив політичних та економічних змін, які відбуваються в суспільстві. Прогнозування абсолютних величин розвитку соціально-економічної системи регіону має позитивний характер, тобто всі показники більш-менш мають тенденцію до збільшення. Однак це не відповідає дійсності, тому що за останній період відбувається зростання інфляції у всіх сферах господарської діяльності і, як наслідок цього, зростають кількісні економічні показники, навіть такі, які відображають якість економічного життя - показник середньомісячної заробітної плати. Але темпи зростання у цих показників дуже різні. Зовсім інша тенденція спостерігається при прогнозуванні відносних показників. Прогноз відносних показників свідчить про подальший спад виробництва і погіршення рівня життя.

Таблиця 1 Показники, за якими здійснювалось прогнозування розвитку соціально-економічної системи регіону

Абсолютні показники соціально-економічної системи регіону	Відносні показники соціально-економічної системи регіону
Валовий регіональний продукт	Індекси фізичного обсягу валового регіонального продукту
Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу	Індекси фізичного обсягу валового регіонального продукту у розрахунку на одну особу
Валова додана вартість	Індекси фізичного обсягу валової доданої вартості
Інвестиції в основний капітал	Індекси обсягу інвестицій в основний капітал
Інвестиції в основний капітал на одну особу	Індекси обсягу інвестицій в основний капітал на одну особу
Інвестиції в основний капітал у житлове будівництво	Індекси інвестицій в основний капітал у житлове будівництво
	Індекси споживчих цін
	Індекси обсягу продукції промисловості
	Індекси продукції сільського господарства
Середньомісячна заробітна плата	Індекси середньомісячної заробітної плати
Економічно активне населення	Рівень економічної активності
Кількість безробітних (за методологією МОП)	Рівень безробіття (за методологією МОП)
Рівень зайнятості населення

Будувати подальші зрушення в соціально-економічній системі регіону, базуючись тільки на прогнозних розрахунках, неможливо. Тим більше неможливо досягти тих цілей, які поставлені перед регіоном Регіональною середньостроковою програмою.

Проведені дослідження на прикладі Вінницького регіону щодо оцінювання сучасного стану та перспектив розвитку економіки регіону, особливо в умовах глобалізаційних процесів, які зараз відбуваються, дали можливість зробити висновок, що для подальшого соціально-економічного розвитку необхідно залучення певних інвестицій для забезпечення інноваційного розвитку області.

У розділі 3 «Економіко-математичне моделювання управління соціально-економічним розвитком регіону» розглянуто стратегічне планування як логічний, аналітичний процес визначення подальшого розвитку соціально-економічної системи регіону залежно від зовнішніх умов функціонування, спрямоване на обґрунтування необхідності переходу на нові технології та розширення виробництва за умов залучення необхідних інвестицій в інноваційний процес. Вибір стратегічного планування обумовлений тим, що довгострокове планування спрямоване на екстраполяцію минулих тенденцій, а в сучасний період внаслідок трансформаційних перетворень економіки та кризових явищ в країні відбувається уповільнене зростання виробництва, тому планування подальшого розвитку соціально-економічної системи регіону, як це робиться при довгостроковому плануванні, не буде відповідати дійсності.

Виходячи із «Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 роки», одним із основних стратегічних пріоритетів є забезпечення сталого економічного зростання та прискореного подолання на цій основі розриву у обсягах ВВП на душу населення як між Україною та державами-членами ЄС, так і всередині держави - між Україною та регіонами. Потреба в управлінні інноваційними процесами на рівні регіону виникає у зв'язку з необхідністю всебічної підтримки наукових досліджень, активізації інноваційної діяльності. З метою підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішніх та зовнішніх ринках, переходу на нові форми вирішення економічних та соціальних проблем регіону необхідно створення системи управління інноваційною діяльністю регіону. З цією метою було розроблено інноваційно-інвестиційний комплекс моделей соціально-економічного розвитку регіону. Регіон розглядається як відкрита система, яку можна представити трьома взаємодіючими підсистемами: ресурсна, виробнича та інфраструктурна, соціальна (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Структурна схема соціально-економічної системи регіону

Управління технологічним ланцюгом відображає верхній рівень управління розвитком соціально-економічної системи регіону і повинно забезпечувати досягнення високих показників соціального сектору.

Таким чином, регіон представлено трьома підсистемами Р, В, та С, взаємодія яких організована у вигляді технологічного ланцюга, де вихід із підсистеми Р - Rп є входом в підсистему В, вихід з якої є Vj , і одночасно це вхід в підсистему С, виходи з якої представляють собою: Sl - забезпечення високих показників життя (показники соціальної сфери) та Q - розширене відтворення.

Ця схема є класичною для відображення стійкого розвитку соціально-економічної системи за умов розширеного відтворення виробництва та циклічною, оскільки відтворення регіональної соціально-економічної системи поділяється на три ланки, кожна з яких відображає одну із стадій руху ресурсів: ресурси - продукція - соціальні блага. Остання стадія руху виробничих ресурсів стосується створення і підтримки на певному рівні потенціалу населення, ресурсів, основних фондів, виробничих запасів і забезпечує розширене відтворення виробничих ресурсів в регіоні, яке забезпечується трудовими та ресурсними витратами всього суспільства.

Необхідність створення такої моделі управління обумовлюється нездатністю ринку вирішувати принципові проблеми, які виникають на рівні взаємодії економіки та соціуму.

Обмеження задачі в підсистемі Р є наступними.

Ресурси, які необхідні для забезпечення повного обсягу всіх робіт в підсистемі В, мають вид:

(1)

де бnj( t) - вартість робіт на отримання одиниці ресурсу n-го виду необхідного для виробництва продукції j-го виду економічної діяльності в період t;

Rnj(t) - обсяг ресурсу n в підсистемі Р, який необхідний для виробництва продукції j-го виду економічної діяльності в період t;

WР(t) -обсяг витрат, який допустимий для отримання ресурсу п-го виду підсистеми P необхідний для виробництва продукції j-го виду економічної діяльності в період t;

xj(t) - булева змінна, яка визначає вид економічної діяльності, що буде мати інноваційний розвиток в періоді t.

Для кожного виду економічної діяльності підсистем Р, В та С необхідно створення ефективної інноваційної інфраструктури щодо утвердження сталого розвитку національної і регіональної економіки для впровадження комплексу заходів, які спрямовані на розробку науково-технічних, соціальних, управлінських і фінансово-економічних засад, а також запровадження їх реалізації через залучення відповідних інвестиційних, матеріально-технічних, організаційних ресурсів для стимулювання та підтримки розвитку інноваційних процесів в усіх галузях на регіональному рівні. На регіональному рівні інноваційна політика поєднує, з одного боку, участь держави у розв'язанні проблем інноваційного розвитку регіонів, а з другого боку, у розв'язанні регіональних проблем, задіявши інноваційний фактор розвитку.

Для проведення інноваційної політики в регіоні необхідно залучити Іп інвестицій для отримання необхідного обсягу ресурсів нового покоління технологій.

, (2)

де сnj(t) - необхідний обсяг інвестицій для розвитку ресурсної бази п-го виду підсистеми P для виробництва продукції j-го виду економічної діяльності в період t;

ІP (t) - обсяг інвестицій, який може бути виділений для проведення інноваційної політики в підсистемі P в період t.

Виробництво ресурсів п-го виду не повинно бути нижчим гранично допустимого значення рівня його запасів.

(3)

де Rnjb(t) - обсяг ресурсів п-го виду, який необхідний для виробництва продукції j-го виду економічної діяльності в період t для відтворення виробничого сектору економічної системи регіону підсистеми В;

Rnjc(t) - обсяг ресурсів п-го виду, який необхідний для виробництва продукції j-го виду економічної діяльності в період t та для вирішення потреб соціального сектору регіону;

- гранично допустимий нижчий рівень запасів ресурсів п-го виду, необхідний для виробництва продукції j-го виду економічної діяльності в період t.

Для відтворення виробничого сектору економічної системи регіону підсистеми В необхідно виробництво продукції j-го виду економічної діяльності в період t в обсязі Vjв(t) та для вирішення потреб соціального сектору регіону - Vjс(t).

, (4)

де бnj( t) - вартість виробництва продукції j-го виду економічної діяльності в період t;

WВ(t) - обсяг витрат, які обумовлюються фінансовими ресурсами на виготовлення продукції в підсистемі В в період t.

Аналогічно (2) визначається обмеження на інвестиції в підсистемі В, які необхідні для виробництва продукції за новими технологіями та з використанням сучасних матеріалів, для відтворення виробничого сектору економічної системи та її соціального сектору

(5)

де ІВ(t) - допустимий обсяг інвестицій, який може бути виділений для проведення інноваційної політики в підсистемі В в період t;

сjв( t) - обсяг витрат інвестицій для виробництва продукції j-го виду економічної діяльності за новими технологіями та з використанням сучасних матеріалів для відтворення виробничого сектору економічної системи;

сjс(t) - обсяг витрат інвестицій для виробництва продукції j-го виду економічної діяльності за новими технологіями та з використанням сучасних матеріалів для розвитку соціального сектору регіону.

Можливі витрати на рішення соціальних проблем в регіоні представлені в обсязі WC(t) і мають обмеження:

(6)

де бjl(t) - витрати на розвиток l-го напрямку соціального сектору за рахунок j-го виду економічної діяльності;

Sjl(t) - обсяг робіт l-го напрямку соціального сектору.

Для кожного виду діяльності необхідні певні інвестиції для вирішення соціальної проблеми:

Аналогічно (2) визначається обмеження на інвестиції в підсистемі С:

 (7)

де ІC(t)- обсяг інвестицій, для проведення інноваційної політики в підсистемі С в період t в процесі проведення інноваційної політики виробництва продукції j-го виду економічної діяльності;

сjl(t) - вартість робіт для вирішення одиниці соціальної проблеми l-го виду в соціальному секторі регіону в період t в процесі проведення інноваційної політики виробництва продукції j-го виду економічної діяльності.

Очевидно, що для рішення соціально-економічної проблеми необхідно, щоб IР(t)+ IB(t)+ IC(t)=І(t), де І(t) - обсяг інвестицій, які регіон має в своєму розпорядженні при виконанні певних видів економічної діяльності в період управління t та рішення відповідних соціальних проблем.

Таким чином, маємо три підсистеми регіональної соціально-економічної системи, функціонування яких описується трьома задачами: задача ZR - має обмеження (1) - (3), ZV - має обмеження (4)-(5) та ZS - має обмеження (6)-(7).

Цільові функції для цих задач визначаються наступним чином.

Цільова функція для задачі ZS має вид:

, (8)

де Fпрог - обсяг фінансових ресурсів, які визначаються на період t Регіональною програмою розвитку.

Для рішення соціальних проблем l-го виду підсистемою С необхідно мінімізувати різницю між обсягом фінансових ресурсів, які передбачаються Регіональною програмою розвитку регіону та тим обсягом ресурсів, який розраховується для підсистеми В в період t для її функціонування. Для цього необхідно знайти рішення FS(t) задачі (8) з системою обмежень (6) та (7).

Цільова функція задачі ZV визначається як мінімум фінансових ресурсів, що є необхідними для виготовлення продукції в підсистемі В в період t з урахуванням тих фінансових ресурсів, яких не вистачає для досягнення соціальної мети в період t.

(9)

Задача (9) вирішується разом з системою обмежень (4)-(5).

Цільова функція задачі ZR визначається як мінімум фінансових ресурсів, що є необхідними для залучення матеріальних та технологічних ресурсів в підсистемі Р для виробництва продукції певної економічної діяльності для відтворення виробничого сектору та розвитку соціального сектору в період t у відповідності до вимог Регіональної програми розвитку

(10)

Задача (10) вирішується разом з системою обмежень (1)-(3).

Таким чином, встановлюються завдання як для підсистеми Р на підготовку ресурсів j-го виду на період t, так і для підсистеми В на виробництво продукції l-го виду економічної діяльності період t, що повинно забезпечити рішення соціальних проблем в періоді, що розглядається.

При використанні оптимізаційних моделей для стратегічного планування розвитку соціально-економічної системи регіону недостатньо акцентувати увагу лише на контролі над витратами - комплекс моделей передбачає використання інвестицій на інноваційний розвиток.

Дослідження формування стратегії розвитку соціально-економічної системи регіону передбачає нову парадигму, при якій в основу розвитку системи регіону складають ресурси, що пов'язані з інноваційною економікою промислової організації. ЇЇ сенс полягає в тому, що успіх розвитку залежить від того, якими ресурсами володіє система і як вона їх використовує. Моделі (1)-(10) складають основу системи економіко-математичного моделювання сталого регіонального розвитку. Розроблений комплекс економіко-математичних моделей розвитку соціально-економічної системи регіону забезпечує розв'язання таких основних завдань, як аналіз наявного ресурсного та виробничого потенціалу регіону, аналіз інноваційної активності підприємств різної економічної діяльності, аналіз стану соціального сектору та окреслення нагальних соціальних проблем і визначення цілей інноваційно-інвестиційної діяльності з метою покращення як виробничого, так і соціального секторів регіону. Даний комплекс моделей для ефективного свого функціонування повинен бути взаємозв'язаний, тобто бути включений до адаптивної системи. Схема такої системи представлена на

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Схема адаптивної системи управління регіональним розвитком

Блок «Стратегічний ідентифікатор» здійснює стратегічне управління, яке базується на концепції розробки системи управління регіональною соціально-економічною системою в реальному часі і в перспективі, що забезпечує ефективний розвиток і раціональне використання регіонального потенціалу виробництва за умови своєчасного і адекватного реагування на дії зовнішнього середовища, в якості якого виступає перш за все політичний, економічний та соціальний стан держави. Таким чином, в блоці стратегічний ідентифікатор здійснюється аналіз отриманих результатів рішення задачі ZS і визначається оптимальний обсяг соціальних благ S*, з Sф - фактичним значенням обсягу соціальних благ. Допустиме відхилення буде представлено як

е |S*-Sф|, (11)

Проводиться аналіз причин виходу за межі заданого ідентифікатору, що обумовлюється у першу чергу відсутністю необхідної кількості інвестиційного ресурсу для збільшення обсягів необхідних ресурсів, випуску продукції та послуг для рішення соціальних проблем. Але все це потребує додаткових інвестиційних ресурсів.

Далі, якщо відбувається відхилення від заданого е, здійснюється перехід в блок оперативного ідентифікатора, вказуються проблемі місця при рішенні задач підсистеми, здійснення яких необхідно для ліквідації неприпустимого відхилення. Дією U, що управляє, виступає рішення тих задач, які були сформовані в блоці «Стратегічний ідентифікатор» внаслідок отриманого відхилення (11).

В блоці оперативний ідентифікатор може бути проведено уточнення моделі в кожній підсистемі з метою відстежити подальшу поведінку системи соціально-економічного регіонального розвитку. Цей процес відбувається доти, поки система не увійде в зону допустимого відхилення.

Базовими індикаторами комплексної оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіону є: валовий регіональний продукт на одну особу; об'єм інвестицій в основний капітал на одну особу; об'єм зовнішньоторговельного обороту на одну особу; фінансова забезпеченість регіону на одну особу; частка середньоспискової чисельності працівників; рівень зареєстрованого безробіття (у відсотках до економічно активного населення); співвідношення грошових доходів на одну особу і величини прожиткового мінімуму; частка населення з грошовими доходами нижче за величину прожиткового мінімуму (у відсотках) в загальній чисельності населення; сумарний оборот роздрібної торгівлі, громадського харчування і платних послуг з розрахунку на душу населення; основні фонди у розрахунку на одну особу за видами економічної діяльності.

Таким чином, для подальшого регіонального розвитку запропоновано механізм управління розвитком соціально-економічною системою регіону, який представлено на рис. 3.

Стратегічні аспекти вищого рівня управління розвитку соціально-економічної системи регіону розглядаються в основному по низхідній: від ресурсів, через виробництво до соціальних проблем. Розроблений механізм управління розвитком соціально-економічної системи регіону, базується на застосуванні комплексу економіко-математичних моделей визначення ефективної стратегії розвитку і розглядає розвиток системи «знизу - вгору», тобто спочатку визначається обсяг фінансових ресурсів, якого не вистачає для розвитку соціальної підсистеми регіону і через виробничу підсистему визначається обсяг фінансових ресурсів для розвитку ресурсної підсистеми. Така інтерпретація стратегічного планування розвитку соціально-економічної системи регіону дуже важлива для створення конкурентних переваг регіону и його сталого розвитку. Ефективний розвиток усіх об'єктів системи призведе до збільшення прибутку і відрахувань у бюджет на розвиток соціальної підсистеми за рахунок використання нових технологій та устаткування, що дасть можливість виробляти конкурентноспроможну продукцію та послуги. Розроблений комплекс моделей є базовим для інтегрального управління розвитком соціально-економічної системи регіону.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Механізм управління розвитком соціально-економічної системи регіону

Даний механізм забезпечує розв'язання таких основних завдань, як: аналіз та прогнозування розвитку на основі ретроспективної інформації, формування множини альтернативних варіантів розвитку трьох підсистем: ресурсної, виробничої та соціальної, для підняття рівня регіону за рахунок підвищення інноваційного потенціалу на основі залучення інвестиційних коштів, що дає можливість приймати рішення щодо управління розвитком соціально-економічною системою регіону.

Висновки

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення наукового завдання щодо розвитку соціально-економічної системи регіону за умов створення комплексу економіко-математичних моделей, що є актуальним та перспективним напрямком теорії управління регіональним розвитком. За результатами проведеного дослідження сформовано низку висновків, які відображають вирішення завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Проведений аналіз факторів регіонального розвитку, які обумовлюють сучасний стан соціально-економічного розвитку Вінницької області показав, що серед всіх регіонів України даний регіон знаходиться за рівнем свого розвитку на 12-13 місцях. В той же час потенціал регіону використовується недостатньо, що обумовлюється безперервним нестійким становищем в країні, обумовленим політичними та економічними факторами. Недостатньо використовуються природні ресурси та їх охорона, ресурси сільського господарства, виробничі потужності, відсутні інвестиційні ресурси, не розвивається людський капітал і, як наслідок, не оновлюється технологічний ресурс виробництва. Оскільки виробничий сектор регіональної економіки має незадовільний розвиток, це означає, що немає умов для створення потужного інфраструктурного потенціалу всього соціальної сектору регіону для вирішення питань щодо задоволення відповідних соціальних потреб населення.

2. Розглянуті основні індикатори розвитку соціально-економічної системи регіону і за їх допомогою проведено прогнозування розвитку показників регіональної соціально-економічної системи. У період 1996-2000 рр. економіка Вінницької області втратила значну частину свого економічного потенціалу. Економічне піднесення у регіоні розпочалося у 2000 р. Тому для прогнозування розвитку соціально-економічної системи регіону динамічні ряди основних показників брались за 2000 -2007 рр. Прогнозування здійснювалось в короткостроковому періоді, оскільки короткі динамічні ряди не дають можливості отримувати достовірні прогнози на середньострокову та довгострокову перспективу, враховуючи нестабільність економічних процесів, які відбуваються в Україні.

3. Отримані прогнозні значення основних економічних показників розвитку не відповідають цілям регіонального розвитку, які поставлені Регіональною середньострокову програму соціально-економічного розвитку Вінницької області. Будувати подальші зрушення в соціально-економічній системі регіону, базуючись тільки на прогнозних розрахунках неможливо. Тим більше не можливо досягти тих цілей, які поставлені перед регіоном. Досягнення поставлених в сучасних умовах вимагає розробки принципово нової моделі економічного зростання, яка орієнтована на стабільний соціально-економічний розвиток, що не руйнує природної основи регіону.

4. Подальший соціально-економічний розвиток потребує залучення певних інвестицій для забезпечення інноваційного розвитку області, що дасть можливість перейти на нові технології 5-го та 6-го рівня.

5. Стратегія регіонального розвитку спрямована на стійкий розвиток, при якому експлуатація ресурсів, напрям капіталовкладень, орієнтація технологічного розвитку повинні бути в гармонії, підвищувати цінність поточного і майбутнього потенціалу регіону і геополітичних просторів. Основним завданням повинні бути такі темпи і структура економічного розвитку, які гарантують стійкі можливості для задоволення основних потреб людей і їх працевлаштування в таких масштабах і на такому рівні продуктивності, при якому будуть досягнуті мінімальні норми споживання, що буде сприяти стійкому розвитку людського потенціалу - основному вектору стратегічного планування та управління регіоном.

6. Розроблено комплекс інноваційно-інвестиційних моделей соціально-економічного розвитку регіону, який включено до адаптивної системи управління регіональним розвитком.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Рудакова Т.В. Методологічні принципи розгляду соціально-економічної системи регіону в період трансформації підсистем суспільства / Т.В. Рудакова // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем: зб. наук. праць. - К.: МННЦ ІТіС НАНУ та МОНУ. - 2008. - Вип. 13. - С. 186-192.

2. Рудакова Т.В. Особливості побудови інноваційно-інвестиційної моделі соціально-економічного розвитку регіону / Т.В. Рудакова // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем: зб. наук. праць. - Вип. 14. - К.: МННЦ ІТіС НАНУ та МОНУ, 2009. - С. 160-173.

3. Рудакова Т.В. Концептуальні засади розробки інструментарію прийняття управлінських рішень соціально-економічного розвитку регіону / Т.В. Рудакова // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. - Вип. 9(100). - К.: Науково-дослідний економічний ін-т, 2009. - С. 130-134.

4. Рудакова Т.В. Адаптивна система управління соціально-економічним регіональним розвитком із ідентифікатором / Т.В. Рудакова // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: зб. наук. праць. - Вип. 3. - Чернівці: 2009. - С. 489-494.

Тези доповідей на конференціях

5. Рудакова Т.В. Концептуальні аспекти розвитку регіональної соціально-економічної системи / Т.В. Рудакова // Тези доповідей І міжнародної науково-методичної конференції «Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці». - Чернівці: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2009. - С. 350-352.

6. Рудакова Т.В. Стратегічне управління соціально-економічним регіональним розвитком / Т.В. Рудакова // Матеріали ювілейної міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 65-річчю Буковинської державної фінансової академії «Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції та світової фінансово-економічної кризи». - Чернівці: Буковинська державна фінансова академія, 2009. - С. 188-190.

Анотація

Рудакова Т.В. Економіко-математичне моделювання розвитку соціально-економічної системи регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 - математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. - Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України.

Дисертація присвячена теоретичним та методичним аспектам економіко-математичного моделювання розвитку соціально-економічної системи регіону. У дисертації на основі ретельного аналізу стану економічної системи регіону встановлені основні фактори розвитку та існування регіону у теперішній час, визначені рушійні сили, які збуджують економічну систему і негативно впливають на її розвиток. За допомогою економетричного моделювання встановлено, що процес зниження економічних показників системи та стану соціальної сфери регіону буде продовжуватись, якщо не будуть проведені заходи щодо залучення інвестицій в інноваційних процес виробництва. Для рішення цих проблем розроблено комплекс економіко-математичних моделей, за допомогою яких при певному обсязі інвестицій знаходяться варіанти розвитку ресурсної, виробничої та соціальної підсистем регіональної соціально-економічної системи. Запропоновано механізм управління розвитком соціально-економічною системою регіону, який базується на застосуванні розробленого комплексу економіко-математичних моделей визначення ефективної стратегії розвитку.

Ключові слова: регіон, соціально-економічна система, економіко-математичне моделювання, інновації, інвестиції, ресурси, виробництво, соціальна сфера, адаптивна система, механізм управління.

Аннотация

Рудакова Т.В. Экономико-математическое моделировании развития социально-экономической системы региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.11 - математические методы, модели и информационные технологии в экономике. - Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАН Украины и МОН Украины.

Диссертация посвящена теоретическим и методическим аспектам экономико-математического моделирования развития социально-экономической системы региона. В диссертации на основе тщательного анализа состояния экономической системы региона установлены основные факторы развития и функционирования региона в настоящее время, определены движущие силы, которые приводят систему в возбуждение и отрицательно влияют на её развитие.

Проведенный анализ экономической системы региона свидетельствует о том, что недостаточно используется производственный потенциал, а потому регион по многим экономическим показателям имеет в Украине среди других регионов низкий рейтинг. Все это обуславливает необходимость исследовать возможности поднятия основных показателей экономического роста региона до уровня, необходимого для улучшения уровня жизни населения.

Одним из инструментов обеспечения планомерного развития производительных сил региона является её Региональная среднесрочная программа социально-экономического развития, главной целью которой является формирование на территории региона эффективного производственного комплекса на основе использования имеющегося потенциала. Данная программа является основой дальнейшего развития региона.

Это дало возможность провести економетрическое моделирование основных экономических показателей системы для установления возможностей развития её при имеющемся потенциале. Моделирование осуществлялось на основе абсолютных и относительных показателях социально-экономической системы. Основные абсолютные показатели имеют тенденцию к увеличению, что обуславливается увеличением денежной массы вследствие роста инфляции. В тоже время относительные показатели имеют тенденцию к снижении. Установлено, что процесс снижения этих показателей и состояния социальной сферы будет продолжаться, если не будут созданы условия для привлечения инвестиций в инновационный процесс производства. Таким образом, это не может быть положено в основу траектории движения стратегического социально-экономического развития региона.

Для решения этих проблем разработан комплекс экономико-математических моделей, с помощью которых при определенном объеме инвестиций находятся варианты развития ресурсной, производственной и социальной подсистем региональной социально-экономической системы. Модели разработаны для каждой из подсистем: ресурсной, производственной и социальной. С их помощью можно определять необходимую совокупность ресурсов для выполнения плановой программы производства, необходимого для дальнейшего развития системы и решения социальных проблем региона.

Данный комплекс моделей дает возможность на каждом этапе определить: совокупность ресурсов и услуг, которые необходимы для производства продукции в производственной и инфраструктурной подсистеме; определить объемы производства продукции для устойчивого функционирования социально-экономической системы; определить необходимые объемы инвестирования для внедрения инновационных технологий в производство и создание необходимой продукции, которая будет конкурентоспособной на внешних и внутренних рынках; создание необходимой социальной инфраструктуры, которая будет отвечать мировым стандартам жизнедеятельности человека.

Предложен механизм управления развитием социально-экономической системы региона , котрый базируется на использовании разработанного комплексу экономико-математических моделей определения эффективной стратегии развития.

Ключевые слова: регион, социально-экономическая система, экономико-математическое моделирование, инновации, ресурсы, производство, социальная сфера, адаптивная система, механизм управления.

Annotation

Rudakova T.V. Economic-mathematical modeling of socio-economic system development of the region. - Manuscript.

Thesis for candidate degree of economic science by specialty 08.00.11 - mathematical methods, models and information technology in the economics. - International Research and Training Center for Information Technologies and Systems of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine.

Thesis on the theoretical and methodological aspects of economic and mathematical modeling of social and economic development of the region. The dissertation is based on a thorough analysis of the current state of the economic system of the region and defines main factors of development and existence of the region as well as driving forces, which impact and influence the economic system. Econometric modeling brought the following conclusion: the economic parameters of the system and of the social sphere of the region will continue going down unless investments are attracted into the innovation of the process of manufacturing. For solution of these problems a complex of mathematical and economic models was created in order to find variants of development of resource, industrial and social subsystems of the regional socio-economic system under condition of some investment. A mechanism of development of socio-economic system of regions based on the use of the developed mathematical and economic models is offered.