Моделювання системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. Наслідком принципових змін в економічній сфері держави, пріоритетів розвитку, трансформації суспільства у нових економічних умовах є невизначеність зовнішнього оточення економічних об'єктів галузевих міністерств, що багаторазово збільшує ризики їх функціонування і істотно ускладнює процес державного регулювання й узгодження їхнього розвитку в рамках галузі. Ефективність державного регулювання усіх видів діяльності економічних об'єктів (функціонального, адміністративного, господарського, соціального й інших) залежить не тільки від обсягу державного фінансування відповідної галузі і розподілу цих коштів, але й оперативності, обґрунтованості й адекватності управляючих впливів.

Сучасний період ринкової економіки України характеризується підвищенням ролі державного регулювання економічних відносин. Надання можливості економічним об'єктам державного підпорядкування виконання деяких видів функціональної діяльності на комерційній основі, дозволяє частково вирішувати питання фінансування господарської діяльності за рахунок одержаних доходів, які зараз включені до бюджету України як спеціальні кошти. Так на протязі 2000-2004 років бюджетні кошти, що виділяються на розвиток освіти і науки, становлять 57 % фінансування від загальних витрат підвідомчих економічних об'єктів, а спеціальні кошти, відповідно 43 %. Держава регулює фінансування їхніх витрат на заробітну плату, комунальні платежі, капітальний ремонт і будівництво, інвестування перспективних розробок під контролем галузевого міністерства. Державна підтримка економічних об'єктів дозволяє проводити гнучку і спрямовану політику регулювання ринку, згладжувати для них негативні тенденції в економіці.

У зв'язку з цим зростає роль управлінь галузевих Міністерств, що здійснюють планування, облік і контроль розподілу бюджетних коштів між підвідомчими економічними об'єктами для ведення їх функціональної і фінансово-господарської діяльності.

Невизначеність же зовнішнього оточення потребує пошуку нових ефективних механізмів управління фінансовими коштами галузевих міністерств і стимулювання економічних об'єктів для узгодження їх стратегії і тактики поводження з виробленою державною політикою, що і визначає актуальність проведеного дослідження.

Предметом дослідження даної дисертаційної роботи є моделювання процесів управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

Об'єктом дослідження є процеси управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Основні результати отримані при дослідженні процесів управління фінансовими коштами Міністерства освіти і науки України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка моделей механізмів державного стимулювання підвідомчих економічних об'єктів, що дозволяють виробляти ефективні оперативні й обґрунтовані регулюючі впливи по управлінню фінансовими коштами галузевого міністерства, за рахунок підвищення оперативності і вірогідності обробки інформації.

Досягнення поставленої мети здійснюється при рішенні у дисертації таких задач:

- дослідити процеси управління фінансовими коштами галузевого міністерства, що існують у планово-фінансовому управлінні й у бухгалтерії центрального апарата галузевого міністерства;

- розробити концепцію організації системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства;

- синтезувати механізм бюджетування підвідомчих економічних об'єктів, що передбачає розподіл виділених лімітів фінансування, їхнє коригування і фактичний розподіл фінансових коштів;

- розробити модель механізму стимулювання підвідомчих економічних об'єктів;

- розробити модель системи управління процесом прийняття звітної документації підвідомчих економічних об'єктів;

- розробити структуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

1. Концептуальні основи моделювання системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства

Досліджено особливості сучасного процесу управління фінансовими коштами галузевого міністерства, визначені концептуальні основи моделювання системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

На підставі даних, приведених у таблиці 1, виявлено факт, що в середньому 43 % фінансування Міністерства освіти і науки України складають позабюджетні фонди, що визначає необхідність ефективного управління розподілом бюджетних коштів, що складають 57 % фінансування.

На основі цього дослідження розроблено концепцію організації системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства, визначене функціональне призначення кожного елемента, а також його місце і роль у системі управління. Обґрунтовано необхідність зміни функціональної організації робіт на процесну і застосування сучасних інформаційних технологій у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Розроблено динамічну модель управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

Проведені дослідження функціонування центрального апарата бухгалтерії і плануючого органа галузевих міністерств дозволили виявити наступні недоліки у їх роботі: відсутність формальних методів планування лімітів фінансування підвідомчих економічних об'єктів; відсутність зворотного зв'язку між бухгалтерією і Державним казначейством про перерахування відповідно до реєстру розподілу коштів економічним об'єктам і одержувачам коштів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт; автономна реалізація функцій планування і обліку з наступним формуванням у ручному режимі звітних форм документів; візуальна (у ручному режимі) перевірка і прийом звітів від підвідомчих економічних об'єктів у бухгалтерії.

Наслідками перерахованих недоліків, відповідно, є:

- суб'єктивізм при плануванні лімітів фінансування підвідомчих економічних об'єктів, що в значній мірі ставить обсяг виділених лімітів фінансування від брокерських якостей керівників підвідомчих економічних об'єктів;

- висока трудомісткість робіт з усунення невідповідностей даних фактичного виділення й одержання коштів підвідомчими економічними об'єктами;

- дублювання функцій при передачі документів від одного виконавця до іншого, наявність суперечливої інформації внаслідок помилок при ручному копіюванні документів, низька оперативність надання звітної документації;

- висока трудомісткість перевірки і прийому звітів за період, що приводить до збільшення навантажень на бухгалтерію центрального апарата міністерства, і невиправданих тимчасових втрат головних бухгалтерів підвідомчих економічних об'єктів.

Оперативність і релевантність інформації забезпечує модель системи управління процесом прийняття звітної документації підвідомчих економічних об'єктів, що використовує сучасні інформаційні технології і віртуальні утворення в електронному інформаційному просторі.

На підставі наданої звітності галузеве міністерство здійснює облік, контроль, аналіз і планування фінансових коштів. У випадку некоректності (непогодженості) наданої підвідомчими економічними об'єктами звітності відбувається її повернення на доробку, а так само доведення затверджених лімітів фінансування, стратегічних цілей, задач, програм і іншої інформації. Для кожного календарного року плановий відділ галузевого міністерства надає плановані ліміти фінансування в Міністерство фінансів України. Міністерство фінансів затверджує ліміти фінансування.

Відповідно затвердженим лімітам виконується фінансування підвідомчих економічних об'єктів через Державне казначейство України. Плановий відділ галузевого міністерства виконує розподіл суми бюджетних коштів між підвідомчими економічними об'єктами, використовуючи механізми бюджетування та стимулювання, яку щомісяця виділяє Міністерство фінансів. Згідно відомостей планового відділу бухгалтерія формує “Розподіл коштів”, що передається в Державне казначейство. Згідно “Розподілу коштів” Державне казначейство виконує зарахування коштів на відповідні реєстраційні рахунки підвідомчих економічних об'єктів, а так само надає виписки з цих рахунків. Підвідомчі економічні об'єкти звітують перед Державним казначейством.

Після зарахування коштів на реєстраційні рахунки центрального апарата галузевого міністерства плановий відділ формує реєстр одержувачів коштів, відповідно до укладених договорів і наказів по лінії науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Сформований реєстр передається в бухгалтерію, де формуються платіжні доручення відповідно реєстрові одержувачів, які передаються у Державне казначейство для оплати. Крім цього бухгалтерія здійснює поточну діяльність центрального апарата.

Державне казначейство надає галузевому міністерству інформацію про стан реєстраційних рахунків підвідомчих економічних об'єктів та їх поточну діяльність (стрілка 10), що використовується при перевірці на узгодженість звітності. Щокварталу бухгалтерією подаються звіти про виконання фінансування в Державне казначейство і Міністерство фінансів.

Розглянуті концептуальна і динамічна моделі управління фінансовими коштами галузевого міністерства покладено в основу розробки економіко-математичних моделей механізмів управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

2. Моделі механізмів управління фінансовими коштами галузевого міністерства

Представлено моделі механізмів бюджетування і стимулювання підвідомчих економічних об'єктів. Досліджено особливості використання синтезованих моделей цих механізмів.

Припустимо, що Міністерство фінансів України виділило фактично коштів.

Якщо то це ідеальний варіант, що не вимагає коректування кошторисів підвідомчих економічних об'єктів.

Якщо , то перевищуючий залишок суми відноситься на фонд стимулювання підвідомчих економічних об'єктів.

Припустимо, що .

Модель стимулювання призначена для активізації функціональної діяльності підвідомчих економічних об'єктів з метою ефективного узгодження і досягнення стратегічних цілей, визначених галузевим міністерством із внутрішніми, а так само інвестування стратегічно важливих проектів, що є альтернативним джерелом бюджетного фінансування. Джерелом інформації для цієї моделі є звітність, надана підвідомчими економічними об'єктами.

Функція досягнення мети може бути формалізована в рамках конкретного галузевого міністерства або ж визначається експертом.

3. Інформаційно-обчислювальна система підтримки прийняття рішень у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства

представлено модель і функціональні особливості інформаційно-обчислювальної системи підтримки прийняття рішень у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Синтезовано модель системи управління процесом прийняття звітної документації підвідомчих економічних об'єктів, обґрунтовано використання віртуальних утворень у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

Нехай існує множина звітних форм (звітності) , що подаються підвідомчими економічними об'єктами в центральний апарат управління галузевого міністерства. Структура множини цілком відбиває всю необхідну інформацію для моніторингу діяльності і фінансово-господарського стану підвідомчого економічного об'єкту.

Структура елементів множини і його потужність модифікується при необхідності шляхом додавання нових показників і видалення неактуальних, створення нових звітних форм і скасування старих, що забезпечує гнучкість процесу моніторингу.

Очевидно, що при відсутності єдиного віртуального інформаційного простору у середині економічного об'єкта і використанні гетерогенних програмних комплексів модифікація структури звітності приведе до змушеної тимчасової затримки, пов'язаної з коректуванням (розробкою) програмних модулів відповідних звітів кожного центра відповідальності. Тим самим визначається тимчасова затримка адаптації кожного підвідомчого економічного об'єкта для формування нової (зміненої) звітної форми. При наявності єдиного інтегрованого програмного комплексу, що охоплює всі аспекти функціонування економічного об'єкту у віртуальному інформаційному просторі, модифікація звітності приводить до зміни відповідного програмного забезпечення та інструкцій . У цьому випадку не потрібно додаткових тимчасових витрат на адаптацію підвідомчих економічних об'єктів до нової звітності. Оперативність надання модифікованих звітів визначається тільки часом модифікації інтегрованого програмного комплексу економічного об'єкту. Мінімізація тимчасових витрат на його модифікацію досягається за рахунок використання сучасних методик синтезу бази даних, проектування програмного комплексу, об'ектно-орієнтованого підходу при розробці відповідного програмного забезпечення.

Для підвищення ефективності функціонування процесу перевірки звітності використовуємо множину контрольних цифр для їхньої перевірки. Множина визначається наявністю заздалегідь відомих значень деяких показників (наприклад, обсяг фінансування, затверджених лімітів або технологічні показники і т. ін.).

Застосування множини дозволяє після прийняття звітності в автоматичному режимі відслідковувати критичні і потенційно небезпечні відхилення значень показників, що вимагають особливої уваги центрального апарата управління. Якщо , то діяльність підвідомчих економічних об'єктів повинна піддаватися ретельному аналізові для прийняття управлінських рішень по ліквідації існуючих відхилень.

Висновки

фінансовий галузевий звітний плановий

У дисертаційній роботі на теоретичному та практичному рівнях вирішено актуальну проблему моделювання системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

1. Проаналізовано існуючу структуру системи ведення обліку руху фінансових потоків галузевого міністерства, виявлено її принципові недоліки, запропоновано удосконалену модель, що їх не має.

2. Проведено аналіз існуючих підходів до управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Виявлено їхні достоїнства і недоліки.

3. Визначено місце і роль служби контролінгу в системі оперативного управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Сформульовані цілі, задачі і функції, що виконуються службою контролінгу на даному етапі. Обґрунтовано необхідність застосування сучасних інформаційних технологій для реалізації ефективного управління фінансовими коштами галузевого міністерства і визначені основні компоненти, що можуть застосовуватися в інформаційних системах управління фінансовими коштами галузевого міністерства.

4. Розроблено концепцію організації системи управління фінансовими коштами галузевого міністерства, що базується на механізмах бюджетування і стимулювання підвідомчих економічних об'єктів, інвестування перспективних проектів, яка забезпечує ефективне регулювання бюджетних коштів. Розроблено динамічну модель функціонування компонент концептуальної моделі.

5. Реалізація концептуальної моделі здійснюється з використанням інформаційної системи підтримки прийняття рішень у системі управління фінансовими коштами галузевого міністерства. Вона забезпечує функціонування віртуальних утворень, що сформовано підвідомчими економічними об'єктами в електронному інформаційному просторі, реалізованому розподіленою інтегрованою базою даних, яка забезпечує оперативний взаємозв'язок з Міністерством фінансів і Державним казначейством України, дозволяє оперативно регулювати рух фінансових коштів, виробляючи при цьому обґрунтовані й ефективні управляючі впливи.

6. Запропоновано модель системи управління процесом прийняття звітної документації підвідомчих економічних об'єктів, яку розроблено з використанням теоретико-множинного підходу, що забезпечує вірогідність, оперативність та релевантність агрегованої інформації. Формалізовано процес прийняття звітності, розглянуті різні варіанти схем прийняття звітності.

7. Обґрунтовано необхідність синтезу віртуального утворення, що реалізують економічні об'єкти в інформаційному просторі галузевого міністерства для одержання оперативного доступу до релевантної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень.

8. Економічний ефект від впровадження результатів дослідження склав 755 тис. грн.

Література

1. Даниленко С.В. Система финансового менеджмента государственного предприятия // Новое в экономической кибернетике: Модели финансового менеджмента государственных предприятий и учреждений / Сб. науч. ст. под общ. ред. Ю.Г. Лысенко. - Донецк: ДонНУ, № 1, 2001. - С. 94-104.

2. Гайван И.Н., Даниленко С.В. Модель виртуального образования “Абитуриент” // Новое в экономической кибернетике: Модели виртуальных образований экономических объектов / Сб. науч. ст. под общ. ред. Ю.Г.Лысенко. - Донецк: ДонНУ, № 3, 2001. - С.79-87.

3. Даниленко С.В. Моделирование критических отклонений значений показателей отчетности при автоматической обработке // Модели управления в рыночной экономике: (Сб. научн. тр.) Общ. ред. и предис. Ю.Г. Лысенко.-Донецк: ДонНУ, 2002. - Вып. 5 - С.401-406.

4. Андриенко В.Н., Даниленко С.В. Модели механизмов реинжиниринга системы государственного управления денежными средствами // Модели управления в рыночной экономике / Сб. науч. ст. под общ. ред. Ю.Г. Лысенко. - Донецк: ДонНУ, Спец. выпуск, 2002. - С.290-305.

5. Даниленко С.В. Концепция организации системы управления финансовыми средствами отраслевого министерства // Модели управления в рыночной экономике / Сб. науч. ст. под общ. ред. Ю.Г. Лысенко. - Донецк: ДонНУ, Кн. 3, Спец. выпуск, 2003. - С. 47-53.

6. Даниленко С.В. Система финансового менеджмента высшего учебного заведения // Под ред. д-ра экон. наук, проф. Ю.Г.Лысенко и д-ра экон. наук, проф. В.Н. Андриенко. - Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2004. - 602 с. - С. 59-63, 111-114.

Размещено на Allbest.ru