Моделювання управлінських рішень з підвищення ефективності бурякоцукрового комплексу України

За умови, якщо потреба на продукцію галузі менша, ніж її реальні виробничі можливості, розв`язок задачі дозволить визначити розподіл квот на виробництво цукру між найбільш ефективними його виробниками.

Здійснимо формальну постановку моделі задачі. Позначимо:

r - пункт вирощування сировини, ;

i - можливий пункт виробництва продукції; ;

j - пункт споживання продукції, ;

Q _r - потужність з вирощення сировини в r-му пункті;

B _j - потреба в готовій продукції в j-му пункті;

А _i - максимально можлива потужність з виробництва продукції в і-му пункті;

- питомі витрати на вирощування сировини в пункті r;

- питомі витрати на перевезення сировини з пункту r в пункт і;

k _i - питомі капіталовкладення, необхідні для створення одиниці потужності в пункті і;

Е _н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

s _i - питомі витрати на виробництво продукції в пункті і;

t _ij - питомі витрати на доставку продукції з пункту і в пункт j;

q - норма витрат сировини на одиницю продукції;

_ri - обсяг перевезень сировини з пункту r в пункт і;

x _ij - обсяг перевезень готової продукції з пункту і в пункт j.

Перетворимо вихідну нормативну інформацію для приведення її до більш зручного вигляду:

- витрати на виробництво одиниці сировини в п. r та перевезення її в п. i.

s _i + E _н k _i + t _ij = c _ij - сумарні питомі приведені витрати на будівництво, виробництво продукції в п. i та перевезення її з п. i в п. j.

Цільова функція:

Обмеження по потужності джерела сировини:

Обмеження по потужності підприємства з виробництва продукції:

Обмеження по задоволенню потреби в кожному пункті:

Обмеження щодо узгодженості змінних першого (обсягів поставок сировини) та другого (обсяги поставок продукції) етапів:

Умови невід'ємності:

Коли ефективна система прив'язки цукрових заводів до зон бурякосіяння сформована (або за неї прийнята існуюча система зв'язків в цій ланці), можна переходити до другого напрямку підвищення ефективності БЦК України. Він передбачає реалізацію моделі максимізації ефективності БЦК України. Застосування другої моделі дозволяє враховувати не лише суто економічні параметри діяльності суб'єктів БЦК, а й соціальні. Крім того, її реалізація дозволяє моделювати ефект операційного важелю, тобто оцінювати вплив на ефективність окремих суб'єктів збільшення рівня завантаженості їх виробничих потужностей. Це здійснюється шляхом використання в ролі критерію ефективності цільової функції такого виду:

де:

- ефект від виробництва бурякового цукру для внутрішнього ринку. Являє собою різницю між світовою ціною цукру (P) та матеріальними витратами (M ^b_i), помноженими на обсяги його виробництва (z ^b_i ·V _i - добуток виходу цукру з буряку на заводах і-го регіону та обсягів виробництва цукрових буряків в і-му регіоні, що призначені для переробки на цукор для внутрішнього ринку).

- ефект від виробництва цукру з буряку на експорт в i_му регіоні. Являє собою різницю між світовою ціною цукру (P) і змінними витратами на виробництво цукру з буряку (S ^b_i), помножену на обсяги його виробництва (z ^b_i ·V ^e_i - добуток виходу цукру з буряку на заводах і-го регіону та обсягів виробництва цукрових буряків в і-му регіоні, що призначені для переробки на цукор для експорту);

- ефект від виробництва цукру з тростини на експорт в i-му регіоні. Являє собою різницю між світовою ціною цукру (P) і змінними витратами на виробництво цукру з тростини (S ^t_i), помножену на обсяги його виробництва (z ^t_i ·Y _i - добуток виходу цукру з тростини на заводах і-го регіону та обсягів переробки цукрової тростини в і-му регіоні).

Знаменник формули критерію оптимальності являє собою суму змінних витрат, пов`язаних з виробництвом цукру з буряку, цукру з тростини, а також умовно-постійних витрат (F _i).

Застосування вказаної моделі дозволяє отримати такі основні результати:

визначається коло найбільш ефективних цукрових заводів, які здатні виробляти цукор з низькою собівартістю, достатньою для рентабельності його експорту за цінами світового ринку;

оцінюється ефективність конкретної системи розподілу квот внутрішнього ринку;

оцінюється ефективність дозавантаження цукрових заводів переробкою тростинного цукру-сирцю в сезон відсутності цукрових буряків.

Також модель може бути застосована для прийняття адаптивних рішень стосовно пільгового імпорту тростинного сирцю для покриття дефіциту цукру на внутрішньому ринку за умови недостатнього виробництва бурякового цукру (наприклад, у випадку неврожаю цукрових буряків).

Реалізації останнього, третього, етапу пошуку оптимальних рішень щодо підвищення ефективності БЦК України передує відповідь на питання: “Чи є можливості залучення в БЦК інвестиційних ресурсів?” В разі позитивної відповіді на це питання можна реалізувати модель максимізації ефективності БЦК України з елементами інвестиційних рішень. Вона є модифікацією моделі, що була використана на другому етапі. Особливості її теоретичної постановки та практичної реалізації розглядаються в третьому розділі.

В розділі 3 “Реалізація оптимізаційних моделей управління бурякоцукровим комплексом України” розглядається практичне застосування сформульованих моделей для пошуку оптимальних управлінських рішень з підвищення ефективності бурякоцукрового комплексу.

Оскільки двохетапна модель планування виробництва в бурякоцукровому комплексі відноситься до задач транспортного типу, то для її розв'язку необхідно використовувати програмне забезпечення, в якому реалізований спеціалізований алгоритм. Застосування стандартних алгоритмів (наприклад, різновидів симплекс-методу для розв'язку задач лінійного програмування) є не ефективним, тому що задачі транспортного типу (особливо в матричній постановці) характеризуються великою кількістю змінних (відносно кількості пунктів, що розглядаються). Вільно розповсюджуване програмне забезпечення виявилось непридатним для розв'язку поставленої задачі, тому була розроблена авторська програмна реалізація алгоритму розв'язку транспортної задачі.

За базову інтерфейсну платформу, яка дозволяє здійснювати операції вводу-виводу, попередньої обробки та збереження інформації, було використано табличний процесор Excel, що входить до сімейства Microsoft Office. Алгоритм розв'язку мережевої постановки транспортної задачі було адаптовано для застосування в сучасній мові програмування Visual Basic for Applications (VBA), яка інтегрована в середовище Excel. Розроблене сервісне програмне забезпечення надає такі переваги:

а) дозволяє спрощувати процедуру інформаційного наповнення задачі, зокрема, знімає необхідність заповнення двох блоків матриці;

б) знімає протиріччя між більш зручною для інформаційного наповнення та аналізу матричною постановкою транспортної задачі та більш досконалою з точки зору алгоритму пошуку розв'язку мережевою постановкою. Зручність матричної постановки для інформаційного наповнення полягає в тому, що при введенні інформації про транспортні тарифи задається лише одне число - сам тариф, тоді як для мережевої постановки необхідно також задавати номер дуги, до якої він відноситься, та номери вершин, яким вона інцидентна;

в) надає розширені можливості для графічної візуалізації та аналізу результатів розв'язку.

Інтерфейс сервісного програмного забезпечення оформлений у вигляді меню користувача з назвою “Оптимізація”, яке автоматично вбудовується в стандартне меню базового табличного процесору коли відкривається робоча книга.

Результати верифікації двохетапної моделі планування виробництва в бурякоцукровому комплексі з застосуванням розробленого програмного забезпечення виявилися позитивними. Було знайдено оптимальні розв'язки для двох варіантів постановки задачі. Основні їх кількісні параметри неведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Варіанти реалізації двохетапної моделі планування виробництва

Результати розв'язку першого етапу можуть використовуватися як індикативні плани при організації системи поставок вирощеного цукрового буряку для переробки на цукрових заводах. Тобто, у випадках, коли підприємства поставляться негативно до зміни сформованої системи партнерських зв'язків у ланці “виробник буряків - цукровий завод”, такі сукупності підприємств можна виключати з розгляду на першому етапі. Але результати розв'язку другого етапу, тобто оптимальна схема поставок цукру від цукрових заводів до основних центрів споживання, має бути обов'язковою до виконання. І саме ця схема повинна використовуватись для обгрунтування мережі пунктів оптової торгівлі цукром, існування якої об'єктивно необхідно для здійснення державного контролю за ринком цукру.

Інформаційне наповнення моделі максимізації ефективності БЦК було організоване у вигляді матриць на робочому листі Excel. Пошук оптимального розв'язку здійснено за допомогою інструменту розв'язку оптимізаційних моделей “Пошук рішення”, який входить в стандартний комплект поставки Excel.

Для автоматизації процедури інформаційного наповнення моделі та формування її структури у вигляді, придатному для застосування пакету пошуку оптимального розв'язку (“Пошук рішення” в Excel) було розроблено сервісну програму. Її використання максимально спрощує та прискорює процес розв'язку задачі, що створює передумови для використання моделі максимізації ефективності бурякоцукрового комплексу в управлінській практиці.

Результати розв'язку прикладу моделі максимізації ефективності бурякоцукрового комплексу України виявилися позитивними. Було отримано оптимальний розв'язок, який відповідав системі обмежень та критерію ефективності задачі.

Одною з основних переваг моделі є її гнучкість, можливість легкої адаптації для моделювання специфічних управлінських ситуацій в бурякоцукровому комплексі. Для ілюстрації цього, на основі базового варіанту моделі, який орієнтується на моделювання безінвестиційних шляхів підвищення ефективності об'єкту, було розроблено модель підвищення ефективності з елементами інвестиційних рішень.

В ній розглядалася задача моделювання інвестиційних рішень, спрямованих на максимізацію ефективності бурякоцукрового комплексу за рахунок вдосконалення технічної бази аграрної ланки комплексу. Результати розв'язку задачі показали, що інвестування є ефективним.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці комплексу моделей планування виробництва та квотування реалізації цукру. В результаті проведеного дослідження отримано такі висновки.

Збереження вітчизняного виробництва цукру потребує державного управління ринком цукру та розробки механізмів координації, узгодження та контролю дій суб'єктів бурякоцукрового комплексу. Найбільш актуальними питаннями управління бурякоцукровим комплексом є:

а) обгрунтування найефективніших зон бурякосіяння з врахуванням природно-кліматичних умов та наближеності до цукрових заводів;

б) формування перспективної мережі цукрових заводів для забезпечення їх пріоритетного розвитку;

в) розподіл квот внутрішнього ринку та встановлення мінімальних цін;

г) формування мережі оптової торгівлі цукром, яка гарантувала б дотримання режиму квотування та мінімальних цін;

д) аналіз ефективності дозавантаження цукрових заводів переробкою цукрової тростини в період відсутності бурякової сировини.

Вирішення зазначених питань потребує централізованих рішень на державному рівні, які об'єктивно враховують інтереси всіх учасників бурякоцукрового комплексу та споживачів цукру.

Для забезпечення ефективності державних рішень з управління бурякоцукровим комплексом необхідно застосувати інструментарій підтримки прийняття рішень, зокрема, апарат економіко-математичного моделювання, оскільки об'єкт управління являє собою складну систему.

Узгодженість управлінських рішень щодо регулювання різних аспектів діяльності БЦК України з метою підвищення його ефективності здійснюється шляхом дотримання розробленого алгоритму застосування окремих типів оптимізаційних моделей.

Для діагностування організаційних резервів підвищення ефективності бурякоцукрового комплексу запропоновано двохетапну модель планування виробництва в БЦК України, що відноситься до класу виробничо-транспортних задач. З її допомогою розробляється план вдосконалення зв'язків в ланках “бурякосіючі господарства - цукрові заводи” та “цукрові заводи - центри споживання цукру”, який дозволяє на кожному етапі обирати найефективніших постачальників (з мінімальними витратами), що в кінцевому підсумку забезпечує виробництво цукру з мінімальною ціною.

Особливості моделі планування виробництва порівняно з раніш відомими моделями транспортного типу, що пропонувалися для застосування в БЦК, полягають в наступному. По-перше, ця модель спрямована на формування ефективної зони бурякосіяння та пріоритетної мережі цукрових заводів, а також на раціональну прив'язку цукрових заводів до зон бурякосіяння та ринків збуту. В той же час традиційно транспортні моделі використовувалися переважно для вибору раціональних маршрутів доставки сировини на переробку. По-друге, ця модель є двохетапною, тоді як традиційно враховувався лише один етап - поставки цукрових буряків на цукрові заводи.

Для реалізації запропонованої моделі на рівні окремих підприємств розроблено спеціалізоване програмне забезпечення, застосування якого дозволяє:

спрощувати інформаційне наповнення моделі задачі;

здійснювати автоматизовану конвертацію матричної та мережевої постановок задачі (як вхідної інформації, так і результатів розв'язку);

знаходити оптимальний розв'язок задачі;

здійснювати графічну візуалізацію результатів розв'язку задачі.

Модель максимізації ефективності бурякоцукрового комплексу України дозволяє аналізувати вплив зростання обсягів виробництва (за рахунок дозавантаження заводів переробкою імпортованої тростини) на інтегральну ефективність.

Результати розв`язку моделі для агрегації на рівні регіонів України показали, що за існуючих техніко-економічних параметрів діяльності підприємств як сільськогосподарської, так і промислової ланки комплексу:

існує сукупність підприємств (регіонів), рівень технологій яких відповідає критерію ефективності для виробництва цукру в рамках квоти внутрішнього ринку;

виробництво бурякового цукру на зовнішній ринок за прийнятого критерію ефективності та існуючих техніко-економічних параметрів діяльності підприємств комплексу неможливе;

організація переробки тростинного цукру-сирцю на українських цукрових заводах з послідуючим експортом цукру є ефективною.

З метою забезпечення максимальної простоти використання моделі в управлінській практиці при прийнятті рішень розроблено сервісне програмне забезпечення, яке повністю автоматизує процес побудови моделі задачі. Користувач здійснює лише корегування інформаційного наповнення.

Для врахування можливості здійснення інвестицій, які здатні змінити ефективність виробничих процесів на підприємствах бурякоцукрового комплексу, була сформульована модифікація моделі максимізації ефективності бурякоцукрового комплексу з елементами інвестиційних рішень. Як виявило аналітичне дослідження діяльності об`єкта, найбільш критичною з точки зору впливу на ефективність є саме сільськогосподарська його ланка. Тому було розглянуто приклад інвестиційної операції, яка дозволила б вдосконалити технології саме цієї ланки.

Для оцінки ефективності потокової технології розроблено витратно-ресурсний показник ефективності, який введено в конструкцію цільової функції задачі. При цьому для оцінки ефективності капітальних інвестицій застосований нормативний термін окупності, оскільки за результатами теоретичного дослідження показників оцінки ефективності інвестицій було доведено виправданість застосування такого їх різновиду.

Практична реалізація моделі максимізації ефективності бурякоцукрового комплексу з елементами інвестиційних рішень показала, що застосування потокової технології ефективне і може забезпечити не лише окупність інвестицій на її реалізацію, а й ефективність поставки продукції на експорт.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях:

Клименюк М.М., Брижань І.А., Голованенко М.В. Інвестиції у виробництво та вимірювання ризиків // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія “Економіка”. - К.: РВЦ “Київський університет”, - 1997. - № 38. - С. 65 - 67. (Особисто автором здійснено опис процедури застосування аналізу чутливості для оцінки ефективності інвестицій - 0,1 д.а.)

Голованенко М.В. Ефективність діяльності підприємства: теорія та практика // Теорії мікро-макроекономіки. - 2000. - №5. - С.39 - 43. (0,25 д.а.)

Голованенко М.В. Алгоритм проведення факторного аналізу // Моделювання та інформаційні системи в економіці. - 2000. - №63. - С.162 - 172. (0,5 д.а.)

Голованенко М.В. Алгоритм застосування економіко-математичних моделей для підвищення ефективності бурякоцукрового комплексу України // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. Випуск 3 (за заг. ред. д.е.н., проф. Шегди А.В.) - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - С.230 - 237. (0,3 д.а.)

В інших виданнях:

Как разработать бизнес-план: Учебн. пособие / Клименюк Н.Н., Голованенко Н.В. - К.: Просвіт. 1999. - 192с. (9 д.а., автору належить частина 2 “Технологія розробки бізнес-планів” - 4 д.а.)

Ділова гра “Управління виробництвом на підприємствах корпорації”: Навч. посібник / Клименюк М.М., Шигаєва Т.В., Павлова Р.К., Безус А.М., Голованенко М.В. - К.: Просвіт, 1999. - 72 с. (Особисто автором розроблено алгоритм та програмне забезпечення для пошуку оптимальних управлінських рішень з регулювання виробництва продукції на промисловому підприємстві. - 0,8 д.а.)

Голованенко М.В. Ефективність діяльності підприємства // Економіка підприємства: Навч. посібник. За ред. А.В.Шегди. - К.: Знання-Прес, 2001. - С.281 - 299. (1 д.а.)

Голованенко М.В. Проблеми управління підприємствами цукрової промисловості // Матеріали щорічної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу та студентів Академії муніципального управління. - 1999. - С 50 - 53. (0,1 д.а.)

Голованенко М.В. Підвищення ефективності підприємств як основна передумова відродження економіки України // Теорії мікро-макроекономіки. - 2000. - №6. - С.240 - 245. (0,25 д.а.)

Шигаева Т.В., Голованенко Н.В. Имеет ли смысл рост промышленного производства, если за продукцию все хуже расплачиваются? // Финансовые риски. - 2000. - №1. - С. 80 - 85. (Особисто автором здійснено регресійно-кореляційний аналіз впливу заборгованостей на ефективність діяльності підгалузей промисловості України - 0,3 д.а.)

Шигаева Т.В., Голованенко Н.В. Приватизация как главный фактор роста производства и финансовой стабилизации в промышленности // Финансовые риски. - 2001. - №2. - С. 30 - 36. (Особисто автором здійснено регресійно-кореляційний аналіз впливу глибини приватизації на основні виробничі та фінансові параметри діяльності підгалузей промисловості - 0,3 д.а.)

Клименюк М.М, Голованенко М.В. Проблеми управління бурякоцукровим комплексом України // Економіка. Фінанси. Право. - 2001. - №7. - С.15 - 17. (Особисто автором здійснено порівняння ефективності виробництва цукру в Україні та інших провідних країнах-виробниках бурякового цукру - 0,15 д.а.)

Голованенко Н.В., Шигаева Т.В. Насколько близок классификатор видов экономической деятельности отраслевому классификатору? // Финансовые риски. - 2001. - №3. - С. 9 - 15. (Особисто автором розроблено таблицю оцінки відповідності підгалузей промисловості та промислових видів економічної діяльності за кількістю підприємств та обсягами виробництва, яка необхідна для співставлення агрегованих статистичних даних до 2000 р., представлених в галузевому розрізі, та після 2000 р., представлених в розрізі КВЕД - 0,3 д.а.)

Шигаєва Т.В., Голованенко М.В. Тенденції та перспективи зростання промислового виробництва в Україні // Економічний часопис. - 2002. - №3. - С.29 - 34. (Особисто автором розглянуто вплив інвестиційних чинників на ефективність промислового виробництва в Україні - 0,2 д.а.)

Голованенко М.В. Організація діяльності бурякоцукрового комплексу України на основі критерію ефективності // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. Випуск 1 (за заг. ред. д.е.н., проф. Шегди А.В.) - К.: “Кадри”, 2002. - С.373 - 382. (0,3 д.а.)

Голованенко М.В. Класифікація задач визначення ефективності діяльності підприємств // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. Випуск 2 (за заг. ред. д.е.н., проф. Шегди А.В.) - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - С.188 - 191. (0,15 д.а.)

Голованенко М.В. Функції ефективності в умовах ринку // Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні. Збірник наукових праць. Випуск 3 (за заг. ред. д.е.н., проф. Шегди А.В.) - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - С.37 - 40. (0,1 д.а.)

АНОТАЦІЯ

Голованенко М.В. Моделювання управлінських рішень з підвищення ефективності бурякоцукрового комплексу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 - Економіко-математичне моделювання. - Київський національний економічний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена розробці апарату прийняття управлінських рішень, спрямованих на подолання кризи в бурякоцукровому комплексі України й підвищення його ефективності. Здійснено комплексний аналіз ефективності як критерію прийняття управлінських рішень. Розроблено систему класифікації задач оцінки ефективності, що дозволяє спростити вибір показників ефективності. Обгрунтовано критерії оптимальності для застосування в економіко-математичних моделях. Розроблено двохетапну модель планування виробництва в бурякоцукровому комплексі. Її застосування дозволяє діагностувати організаційні резерви підвищення ефективності й отримати оптимальні за критерієм мінімізації витрат на одиницю продукції схеми зв'язків в ланках “виробники буряків - цукрові заводи” та “цукрові заводи - споживачі цукру”. Створено електронну карту для візуалізації та аналізу результатів пошуку оптимальних рішень. Для дослідження ефекту операційного важелю запропоновано модель максимізації ефективності бурякоцукрового комплексу. Збільшення рівня використання виробничих потужностей пропонується здійснювати шляхом дозавантаження заводів переробкою тростинного цукру-сирцю та концентрації квот на виробництво у ефективних виробників. Розроблені моделі успішно пройшли верифікацію й підтвердили свою придатність для вирішення практичних проблем управління бурякоцукровим комплексом України.

Ключові слова: ефективність, оптимізація, економіко-математичне моделювання, бурякоцукровий комплекс.

АННОТАЦИЯ

Голованенко Н.В. Моделирование управленческих решений по повышению эффективности свеклосахарного комплекса Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 - экономико-математическое моделирование. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2004.

Диссертация содержит результаты исследования проблемы управления деятельностью свеклосахарного комплекса Украины. Обобщение существующих разработок в этой сфере и их адаптация к современным условиям позволило сформулировать наиболее приемлемые критерии эффективности. Особое внимание в теоретической части исследования уделено изучению вопросов, связанных с оценкой эффективности инвестиционных решений.

Для поиска путей вывода комплекса из сложившегося кризисного состояния предлагается использовать разработанный комплекс экономико-математических моделей, ориентированных на оценку эффективности управленческих решений относительно регулирования наиболее важных параметров деятельности объекта.

Первая модель относится к классу производственно-транспортных задач. Ее характерное отличие от ранее разработанных моделей транспортного типа, объектами которых был свеклосахарный комплекс, состоит в следующем. Во-первых, данная модель учитывает два звена комплекса: “производители свеклы - сахарные заводы” и “сахарные заводы - центры потребления”, в отличие от традиционной ориентации только на первое звено. Актуальность учета второго звена обусловлена необходимостью создания сети оптовой торговли сахаром, существование которой позволило бы практически реализовать механизмы квотирования внутреннего рынка и применения минимальных цен. Во-вторых, существовавшие ранее модели ориентировались преимущественно на минимизацию транспортных издержек, поскольку предметом оптимизации в них был выбор наиболее рациональных транспортных маршрутов для доставки сырья на переработку. Представленная в работе модель позволяет осуществлять выбор производителей сахарной свеклы с минимальными издержками, сахарные заводы с минимальными затратами на переработку, учитывать также и транспортные издержки с тем, чтобы перекрыть потребности внутреннего рынка Украины сахаром с минимальной себестоимостью. Для практической реализации модели было разработано специализированное программное обеспечение, использующее базовую интерфейсную платформу табличного процессора.

Вторая модель позволяет преодолеть отдельные технические ограничения предыдущей задачи, в частности, требование относительно линейности целевой функции. Наличие такого ограничения вынуждает использовать усредненные нормативы и принимать допущение о их неизменности при изменении масштабов деятельности. Так, например, норматив затрат на переработку тонны сырья считается константой, независимой от уровня загрузки мощностей сахарного завода, что не отображает действительное состояние дел. Для преодоления этого недостатка разработана альтернативная модель, относящаяся к задачам дробно-линейного программирования. Применение дробно-линейной целевой функции позволяет моделировать изменение эффективности свеклосахарного комплекса при изменении уровня загрузки производственных мощностей его индустриального звена. Кроме того, разработанная в этой модели целевая функция позволяет дифференцировать критерий эффективности при производстве свекольного сахара в рамках квоты внутреннего рынка, при поставке на внешний рынок и при переработке тростникового сахара-сырца.

Третья модель является модификацией задачи максимизации эффективности, позволяющей моделировать влияние инвестиционных решений на эффективность свеклосахарного комплекса Украины. При этом в качестве приоритетного объекта инвестирования рассматривается аграрное звено комплекса, поскольку именно высокая себестоимость сахарной свеклы обуславливает ценовую неконкурентоспособность сахара украинского производства.

Ключевые слова: эффективность, оптимизация, экономико-математи-ческое моделирование, свеклосахарный комплекс.

ANNOTATION

Golovanenko M.V. Modeling of the administrative decisions of increasing efficiency in the sugar-beet complex of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation is submitted for candidate degree in economics. Speciality 08.03.02 - Economic-mathematical modeling. - Kyiv National Economic University, Kyiv, 2004.

The dissertation is devoted to the development of administrative decisions adoption tools for efficiency of the sugar-beet complex improving. Indicators of efficiency evaluation and efficiency estimation's criterions are substantiated. Two-stage model for production planning in the sugar-beet complex is developed. Optimal planes, obtained using the model, are helpful for determination the best producers of sugar-beets, the most efficient sugar plants and the system of optimal links between them. The electronic map for visualization and analyzing results of optimal planes of the production's planning model is worked out. The model of efficiency maximization of the sugar-beet complex is proposed for investigation of operation leverage' effect. For increasing capacity of the sugar plants using it is proposed to load them with sugar cane. Special software for practical realization of proposed models is worked out. Developed models successfully passed verification and proved there's utility for resolution actual problems of the sugar-beet complex's management.

Key words: efficiency, optimization, economic-mathematical model, sugar-beet complex.

Размещено на Allbest.ru