Аналіз господарської діяльності виробничого об'єднання

4.2 Техніко-економічне обґрунтування нової техніки

Нова або вдосконалена техніка повинна бути кращою й ефективнішою, ніж та, замість якої вона створюється і буде вироблятися, з виробничого чи експлуатаційного або обох підходів.

У першому випадку до нової (удосконаленої) конструкції висуваються вимоги як до об'єкта виробництва на заводі-виготівнику. Головними є економічність виробництва, мінімальні строки його підготовки й освоєння. Економічність виготовлення кожної нової конструкції залежить від її технологічності від того, наскільки прогресивними і продуктивними будуть застосовувані технологічні процеси. Конструкція є технологічною, якщо вона економічна для виробництва.

За наявних декількох варіантів конструкції техніки, що цілком відповідають експлуатаційним вимогам, перевага надається більш технологічному.

Для вибору найкращого варіанта конструкції існує низка показників технологічності:

-- трудомісткість виготовлення -- абсолютна (на один виріб) і відносна (на одиницю встановленої потужності, продуктивності);

-- матеріалоємність або маса конструкції -- абсолютна чи відносна;

-- трудомісткість підготовки виробу до функціонування;

-- ступінь конструктивної стандартизації й уніфікації;

-- капіталовкладення у виробництво нової продукції;

-- собівартість і відпускна ціна нової продукції;

-- прибуток і рентабельність виробництва.

Капіталовкладення у виробництво нової продукції характеризують загальні витрати на придбання додаткового і виготовлення нестандартного устаткування та перепланування у виробничих цехах, створення виробничих запасів. Чим менші потреби підприємства в капіталовкладеннях, тим технологічніша нова конструкція виробу.

Собівартість, прибуток і рентабельність нової конструкції виробу є узагальнюючими показниками її технологічності.

Технологічна підготовка виробництва (ТПВ)-- це сукупність заходів, які забезпечують повну технологічну готовність виробництва до випуску нового виробу при мінімальних трудових, матеріальних і часових витратах.

Технологічна підготовка виробництва «Київприлад» регламентується системою стандартів "Єдина система технологічної підготовки виробництва" (ЄСТПВ), які передбачають єдиний для всіх підприємств системний підхід до організації цього процесу.

4.3.Виробнича інфраструктура. Забезпечення виробництва технологічним оснащенням.

На підприємстві «Київприлад» виділяють дві найбільш важливі складові частини: основне виробництво, що охоплює всі процеси, безпосередньо пов'язані з випуском готової продукції, і допоміжне, яке включає процеси матеріального і технічного обслуговування основного виробництва.

Виробництва - це більш крупні порівняно з цехами підрозділи, які створюються на великих підприємствах, де необхідно об'єднати кілька однорідних або взаємозалежних цехів.

У свою чергу основне і допоміжне виробництва поділяються на цехи, відділення, виробничі ділянки, робочі місця.

Цех - відособлена в технологічному відношенні частина підприємства, у якій проходить закінчений процес. Залежно від характеру технологічного процесу та обсягу роботи цех може мати виробничі ділянки, відділення або потокові лінії.

Виробнича ділянка - частина цеху, де здійснюється закінчена стадія виробничого процесу.

Відділення - виробничі підрозділи, які створюються у великих цехах.

Цехи, відділення, виробничі ділянки поділяються на робочі місця.

Робоче місце - частина цеху, на якій процес роботи здійснюється одним або групою працівників, що виконують певні операції.

Підприємство «Київприлад» мае цехову структуру, яка організовується тільки на підприємствах, які працюють на сировині, з великим обсягом виробництва. Цехи поділяються на заготівельний , доготовочні, спеціалізовані.

Склад приміщень підприємства визначаються відповідними СНІПами. У них виділяються такі основні групи приміщень. Всі групи приміщень пов'язані між собою:

o розміщення основних груп приміщень має забезпечити найкоротші зв'язки між ними без перетинання потоків відвідувачів і обслуговуючого персоналу, чистого і використаного посуду, напівфабрикатів, сировини і відходів;

- варто прагнути до компактної структури будівлі, передбачаючи можливість перепланування приміщень у зв'язку зі зміною технології виробництва;

- компонування всіх груп приміщень повинні задовольняти вимогам СНіПів, санітарним і протипожежним правилам;

- усі виробничі і складські приміщення повинні бути непрохідними, вхід до виробничих і побутових приміщень - з боку господарського двору, а в торговельні приміщення - з вулиці; вони мають бути ізольовані від входів у житлові приміщення;

- компонування торговельних приміщень здійснюється по ходу руху відвідувачів; передбачаються можливість скорочення їх пересування і забезпечення евакуації людей у разі пожежі.

Регулювання запасу інструменту та забезпечення підприємства «Київприлад» технологічним оснащенням відбувається за допомогою різних методів та систем . Потреба підприємства в інструменті покривається на 25-30 % за рахунок його поновлення або ремонту. Для постійної підтримки запасів інструменту в ЦІС на рівні, достатньому для безперебійного забезпечення роботи цехів, тобто не нижче мінімально допустимого рівня, застосовуються дві системи планування та регулювання запасів: "на замовлення" та "на склад".

Система "на замовлення" використовується коли потрібні невеликі кількості інструменту для випуску одиничних виробів або малої їх партії. Згідно з виявленою потребою в даному інструменті з деяким випередженням дається замовлення на його виготовлення або придбання.

Система "на склад" передбачає встановлення максимальної та мінімальної величини запасів інструменту в ЦІС за рахунок норми запасу, яка відповідає точці замовлення. Тому вона дістала назву - система"максимум-мінімум", сутність якої полягає в періодичному поданні замовлень на виготовлення або придбання оснащення.

ВИСНОВКИ

Рентабельною була діяльність підприємства ДП ВО „Київприлад” у 2008 та 2010 роках, а у 2009 році вона була збитковою. Негативної оцінки заслуговує зниження рентабельності активів, власного капіталу та чистої рентабельності підприємства. Це свідчить про неефективність звичайної діяльності підприємства і пов'язане із зростанням собівартості реалізованої продукції.

Коефіцієнт загальної ліквідності зменшився на 1,17 у 2009 році та зріс на 1,98 у 2010 році, що свідчить про нестійкість можливості підприємства погасити поточні зобов'язання, однак є більшими за нормативне значення.

В цілому варто відзначити нестійкий фінансовий стан підприємства ДП ВО „Київприлад” та пожвавлення його ділової активності. Тому підприємству варто вжити заходи щодо підвищення його прибутковості. На підприємстві дотримуються фінансової дисципліни, що позитивно впливає на рівень незалежності від зовнішніх джерел фінансування. Підприємство є ліквідним та платоспроможним, однак слід відмітити зменшення власного оборотного капіталу, що означає погіршення можливостей виконувати свої поточні зобов'язання та рівня ліквідності і платоспроможності підприємства. Вартість підприємства зменшується за рахунок зменшення оборотних активів.

Продукція ДП ВО „Київприлад” є конкурентоспроможною, проте поступається головному конкуренту «Чезара» відносно сервісних послуг, широти асортименту та вищими цінами.

Сформулюємо головні висновки відносно наявних проблем ДП ВО „Київприлад”:

Товарна політика є не інноваційною, має консервативний характер. Цінова політика передбачає використання затратного методу ціноутворення з однаковим рівнем націнки на всі види продукції, не використовується політика „гнучких” цін, що не стимулює збут; не враховуються зовнішні і внутрішні фактори ціноутворенняЦе призводить до непередбачуваних реакцій споживачів та змін рішень покупців, та, як наслідок, до коливань в обсягах продажу та тенденціях збуту. Маркетингові збутові функції не виконуються належним чином внаслідок відсутності ефективної взаємодії відділу збуту з дистриб'юторами та торгівельною мережею. Система планування виробництва /прогнозування збуту не працюють. Немає чіткого визначення стратегії дистрибуції, система дистрибуції неефективна. Комунікаційна політика підприємства носить обмежений характер і характеризується відсутністю попереднього дослідження ситуації, розробки вдалої рекламної кампанії, контролю і оцінки ефективності вкладення коштів. Реклама та система просування товарів на ринку є частиною інтегрованої маркетингової стратегії.

ДП ВО „Київприлад” запроваджує ряд перспективних завдань з розвитку, серед яких:

1. Переорiєнтацiя на більш ефективне та індивідуальне обслуговування споживачів.

2. Підвищення рівня професійного розвитку персоналу.

3. Впровадженя в ДП ВО „Київприлад” нових послуг-сервiсами (он-лайн-замовлення, iнформацiйний центр, ремонтна майстерня і т.д.).

4. Розробка програм лояльностi для клієнтів.

5. Активізація інноваційної діяльності з метою розширення асортименту конкурентоспроможною продукцією.

На даний момент ДП ВО „Київприлад” пропонує своїм покупцям одно-тарифні лічильники електричної енергії. Пропонується розширити асортименту лінію підприємства та ввести додатковий продукт - багатотарифні однофазні лічильники.

Для продажу нового виду продукції підприємству потрібно організувати окремий відділ. Так як на даний момент працівники не сильно завантажені (у зв`язку з кризовим станом в галузі обсяги продажу в 2010 році невеликі), передбачається виділити одного менеджера з відділу збуту та трьох інженерів-конструкторів.

Передбачається такий рівень попиту на даний вид продукції,за реалістичним прогнозом:

в середньому 100 клієнтів за місяць;

середня вартість замовлення 0,8 тис. грн;

середній дохід за місяць 80 тис. грн.

Собівартість кожного такого замовлення буде індивідуальною, проте вирішено встановлювати націнку на рівні 40% до розрахованої конструктором собівартості лічильників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 3103. 1999 р. №87.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87.

4. П(С) БО 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Міністерста фінансів України від 31.03.99 р. №87 // Все про бухгалтерський облік. - 2000 - №86

5. П(С) БО 15 «Дохід»: Затв. Мінфіном України від 29.11.99 р. №290

6. Білоус О.С., Вовк В.М., Федорович Р.В. Аналіз формування і використання фінансових ресурсів підприємства: методичний аспект.-тернопіль: Астон, 2005 - 224 с.

7. Економічний аналіз: Навч.посібник для студ. ВНЗ спец.» Облік і аудит» /За редакц. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир.: ПП «Рута», 2003. - 680 с.

8. Економічний аналіз: Навч.посібник /За ред. Акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.:КНЕУ, 2001. - 540 с.

9. Економічний аналіз (практикум). За ред. проф. Є.В. Мниха. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 432 с.

10. Івахненко В.М., Курс економічного аналізу: Навчальний посібник // Київ: Знання-Прес, 2000. - 208 с.

11. Каноненко О. Аналіз фінансової звітності - 2_е вид. - Х.: Фактор, 2003 -148 с.

12. Ковалев В.В., Волкова О.Н. Аналіз хозяйственной деятельности предприятия. - М.:ПБОЮЛ, 2000. - 424 с.

13. Козак В.Г., Козак Г.Я. Аналіз фінансового стану акціонерного товариства. - К.: Аграр.наука, 2000. - 172 с.

14. Коробов М.Я., Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств, Навчальний посібник // Київ, «Знання», 2000 р.

15. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств.-К.: Дім «Скарб», 2001.-336 с.

16. Лазаришина І.Д. Методологія та організація економічного аналізу.: Монографія. - Рівне: УДУВГП, 2004. - 112 с.

17. Лазаришина І.Д. Економічний аналіз: історія та тенденції розвитку: Монографія. - Рівне: УДУВГП, 2002. - 182 с.

18. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання. - К.: КНЕУ, 2001. - 387. Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за національними стандартами. - Харків: Тарсінг, 2002. - 296 с.

19. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 454 с.

20. Рудницький В.С., Лазаришина І.Д., Бачинський В.І., Поліщук В.Л. Організація первинного обліку та економічного аналізу на прикладі підприємств торгівлі. - К.: Професіонал, 2004. - 480 с.

21. Руденко Л.В.та ін. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навч.посібник. - К.: Укоопспілка, 2000. - 422 с.

22. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 260 с.

23. Теорія анализа хозяйственной деятельности: Учеб./ В.В. Осмоловский, Л.И. Кравченко, Н.А. Русак и др.; Под общ. ред. В.В. Осмоловского. - Мн.: Новое знание, 2001. - 318 с.

Размещено на Allbest.ru