Аналіз та моделювання інфляційних процесів в економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.03.02 - економіко-математичне моделювання

Аналіз та моделювання інфляційних процесів в економіці України

Дербенцев Василь Джоржович

Київ - 2001

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано на кафедрі інформатики Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат технічних наук, професор Шарапов Олександр Дмитрович Київський національний економічний університет, декан факультету інформаційних систем і технологій, завідувач кафедри інформатики (м. Київ)

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Беседін Василь Федорович, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України заступник директора (м. Київ)

кандидат економічних наук, доцент Лук'яненко Ірина Григорівна, Національний університет Києво-Могилянська академія, завідувач кафедри фінанси (м. Київ)

Провідна установа - Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти та науки України, кафедра економічної кібернетики

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Моторин Р.М.

Анотація

Дербенцев В.Д. Аналіз та моделювання інфляційних процесів в економіці України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 - економіко-математичне моделювання. - Київський національний економічний університет, Київ, 2001.

Дисертація містить результати дослідження методологічних підходів до аналізу динаміки інфляційних процесів на Україні. В роботі проведено узагальнення та систематизацію існуючих методик моделювання та прогнозування динаміки інфляції, визначено основні фактори, що мають найбільший вплив на зростання цін.

Для аналізу та прогнозування цінової динаміки в роботі розроблено комплекс економіко-математичних моделей, які включають моделі аналізу часових рядів, моделі екстраполяції трендів, моделі адаптивного прогнозування, економетричні моделі та моделі міжгалузевого балансу. Запропоновано метод оцінювання параметрів економетричних моделей при порушенні класичних припущень методу найменших квадратів, що базується на одночасному врахуванні автокореляції та гетероскедастичності.

За допомогою міжгалузевої балансової моделі здійснено оцінку відгуків зміни цін в певній галузі під впливом інфляційних імпульсів та оцінку ефекту цінового поширення в економіці України, що обумовлені сценарною зміною окремих складових доданої вартості по окремих галузях.

Ключові слова: інфляційні процеси, короткострокове прогнозування, економетричні моделі, міжгалузеві балансові моделі.

Аннотация

економіка моделювання інфляція

Дербенцев В.Д. Анализ и моделирование инфляционных процессов в экономике Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 - экономико-математическое моделирование. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2001.

Диссертация содержит результаты исследования методологических подходов к анализу и моделированию инфляционных процессов на Украине. В роботе проведено обобщение и систематизацию существующих методик моделирования и прогнозирования динамики инфляции; проанализированы предпосылки, характер, динамика развития и социально-экономические последствия инфляционных процессов на Украине.

Результаты исследования показывают, что динамику и характер инфляции на Украине на протяжении 1996-2000 гг. в основном определяли следующие факторы: падение объемов производства, значительный размер бюджетного дефицита, динамика денежной массы и валютного курса, колебания мировых цен (прежде всего на энергоносители и сырье), чрезмерный налоговый пресс на экономику, инфляционные ожидания и др.

Проведенный анализ свидетельствует, что несмотря на произошедшие в последнее время определенные позитивные сдвиги в украинской экономике (рост реального ВВП, снижение темпов инфляции, стабильный валютный курс и др.) финансовая стабилизация остается еще неустойчивой. В значительной степени рост цен на протяжении 1996-2000 гг. тормозился за счет денежно-кредитных рестрикций, сдерживанием валютного курса (особенно в период финансового кризиса 1998 г.), административным регулированием некоторых цен и тарифов местными органами власти, задолженностью по выплатам зарплаты и пенсий, низкими реальными доходами населения.

Хотя финансирование дефицита государственного бюджета с помощью государственных ценных бумаг (ОВГЗ) и иностранных кредитов позволило сбалансировать бюджет и поддерживать умеренные темпы инфляции, но привело к увеличению государственного долга, который был частично реструктуризирован на 2001-2007 гг. Таким образом, увеличивается бремя долговых выплат на бюджеты ближайших лет, и, вследствие этого, возрастает риск усиления инфляционных процессов в будущем, когда наступит время оплаты долгов.

Для моделирования инфляции на Украине предложено использование комплексных методов, которые включают, в частности, модели временных рядов, экстраполяционные методы, методы адаптивного прогнозирования, эконометрические модели, модели межотраслевого баланса.

Для задач краткосрочного прогнозирования инфляции в экономике Украины в работе обосновано применение экстраполяционных методов: экспоненциального сглаживания Холта, Винтерса, Брауна и интегрированных моделей авторегрессии-скользящего среднего ARIMA. Согласно полученным результатам, такие модели неплохо описывают инерционность инфляционных процессов на Украине в краткосрочной перспективе, но при увеличении горизонта прогнозирования точность полученных прогнозов уменьшается. Экстраполяционные прогнозы будут особенно полезны при отсутствии дополнительной информации о количественном значении факторов, влияющих на инфляционную динамику.

На основе исследования соответствующих сегментов финансово-кредитной системы и анализа мирового и отечественного опыта моделирования инфляции построены эконометрические модели динамики потребительских и оптовых промышленных цен, которые учитывают следующие факторы: индекс реальной промышленной продукции, динамику валютного курса, рост денежной массы (агрегат М3), рост номинальной зарплаты, динамику средневзвешенных процентных ставок по кредитам коммерческих банков, объемы кредитов, предоставленных НБУ правительству, динамику мировых цен и др. Модели учитывают также задолженность по выплатам зарплаты и рост неплатежей (кредиторскую задолженность предприятий). Построенные модели могут быть использованы для краткосрочного прогнозирования темпов инфляции при сценарном задании значений основных факторов, входящих в модели.

Для оценивания параметров эконометрических моделей при нарушении некоторых классических предпосылок метода наименьших квадратов (МНК) ппредложен подход, который основывается на одновременном учете автокорреляции и гетероскедастичности и базируется на применении обобщенного МНК.

В диссертационной работе с помощью разработанной межотраслевой балансовой модели проведено оценку влияния изменения цен в определенной отрасли под воздействием инфляционных импульсов из других отраслей, а также оценку влияния изменений отдельных составляющих добавочной стоимости на динамику оптовых промышленных цен. Полученные результаты свидетельствуют, что наибольшее влияние оказывает увеличение цен отраслей, продукция которых пользуется повышенным спросом: электроэнергетика, топливно-энергетический комплекс, металлургия и др. На динамику цен потребительского рынка существенное влияние оказывает рост цен на сельскохозяйственную продукцию и продукцию пищевой промышленности. Построенные экономико-математические модели взаимодействия инфляции с другими макроэкономическими показателями в комплексе с экспертными и комбинированными методами прогнозирования позволяют с достаточной мерой точности прогнозировать темпы инфляции и могут использованы в эмпирических исследованиях соответствующих аналитических отделов как органов государственного управления, так и таких субъектов хозяйствования, как банки, страховые и инвестиционные компании и др.

Ключевые слова: инфляционные процессы, краткосрочное прогнозирование, эконометрические модели, межотраслевые балансовые модели.

Abstract

Derbentsev V.D. Analysis and modeling of inflation processes in Ukrainian economy.- Manuscript.

Thesis for Candidate degree in Economics. Speciality 08.03.02 - Economic-mathematical modeling . - Kyiv National Economic University, Kyiv, 2001.

Thesis contains the results of research of methodological approaches to analysis of dynamics of inflation processes in Ukraine. Some existing methods of modeling and forecasting inflation dynamics are generalized and systematized. The most influential factors with respect to price increase are defined.

To analyze and forecast price dynamics the complex of economic-mathematical models is suggested which includes time series models, trends extrapolation models, adaptive prediction models, econometric models and input-output models. When the classical assumptions of least squares method are violated a method of parameter estimation for econometric models based on simultaneous taking into account autocorrelation and heteroscedasticity is proposed.

By making use of input-output model an influence of price changes in certain branch under an impact of inflation impulses from other branches has been estimated.

Key words: inflation processes, short-term forecasting, econometric models, input-output models.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Останні десять років українська економіка перебуває в процесі складного трансформаційного періоду. Сучасний стан економічного розвитку України характеризується переходом від тривалої економічної кризи, що супроводжувалась структурною деформацією, спадом національного виробництва, явищами гострої платіжної кризи, знеціненням національної грошової одиниці та високими темпами інфляції, до початку економічного зростання. Протягом останніх років з'явилися певні позитивні зрушення в економіці України: відбулось зростання реального ВВП, стабілізувались темпи інфляції та валютний курс.

Однією із головних передумов досягнення стійкого економічного зростання є підтримка помірних темпів інфляції. І хоча серед представників різних економічних шкіл не існує єдиного погляду щодо впливу інфляції на економічний розвиток, всі погоджуються з тим, що за умов високої інфляції (40% на рік і вище) досягнення економічного зростання стає неможливим. На цей факт, зокрема, наголошував у своїй нобелівській лекції М.Фрідмен. Тому при розробці основних орієнтирів економічної політики держави однією із головних задач є забезпечення стійкості грошово-кредитної системи та контрольованості інфляційних процесів.

Але, незважаючи на зниження темпів інфляції протягом 1996-2000 рр., фінансово-економічна стабілізація на Україні залишається ще не стійкою. Так, тільки завдяки вживанню жорстких адміністративних обмежень, що були спрямовані на стримування валютного курсу, уряду України вдалося запобігти розгортанню фінансової кризи в осені 1998 року. Таким чином, в рамках існуючого механізму інфляції стабільний валютний курс відігравав роль антиінфляційного якоря, а зростання цін стримувалось за рахунок зростання зовнішнього та внутрішнього державного боргу, стиснення грошової маси, заборгованості держави із виплат населенню, накопичення неплатежів та низькою купівельною спроможністю населення. Отже, незважаючи на певні успіхи у проведенні антиінфляційної політики, інфляція залишається одним із ключових факторів, який справляє негативний вплив на економічний розвиток України.

Сучасна інфляція - це складний та неоднорідний за причинами виникнення, механізмом реалізації та соціально-економічними наслідками феномен, що створює певні труднощі при дослідженні як безпосередніх рис інфляційного процесу, так і його внутрішньої структури та якісних характеристик. Тому все більшої актуальності набувають питання комплексного дослідження інфляційних процесів в економіці України, у тому числі і за допомогою економіко-математичних методів, які дозволяють оцінити кількісні та якісні аспекти цього явища.

Останнім часом в Україні проведено ряд досліджень, в яких аналізуються проблеми інфляції (Мельник О., Найденов В.), грошового обігу (Ющенко В., Лисицький В.), ціноутворення та державного регулювання цін (Гладких Д.). Між тим, питання комплексного дослідження інфляції, що поєднує аналіз інфляції як фінансово-економічного показника з одного боку, та дослідження цього явища за допомогою адекватних математичних моделей з іншого, не знайшли до цього часу відповідного висвітлення в наукових роботах. Методологічне та прикладне значення вказаної проблеми зумовило вибір теми дисертації, її цільову спрямованість та методи дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри інформатики Київського національного економічного університету (тема: “Теорія і практика побудови великих систем на базі інформаційних структур”, № державної реєстрації 01960023341). В межах даної теми автором досліджено проблеми моделювання соціально-економічних процесів та, зокрема, моделювання цінової динаміки.

Мета та завдання роботи. Основна мета роботи полягає в формуванні теоретико-методологічного підґрунтя застосування економіко-математичних методів до аналізу та моделювання інфляційних процесів. Для досягнення цієї мети автором було послідовно виконано наступні завдання:

узагальнено класичні та сучасні теоретичні концепції, що досліджують механізм виникнення інфляції;

проаналізовано передумови, динаміку, характер та соціально-економічні наслідки інфляційних процесів на Україні;

визначено основні фактори, що мають найбільший вплив на зростання цін, та досліджено механізм розкручування інфляційної спіралі;

досліджено та узагальнено методологічні принципи, методи та сучасний вітчизняний та зарубіжний досвід моделювання інфляційних процесів;

побудовано економіко-математичні моделі динаміки інфляції на Україні, досліджено основні параметри та властивості цих моделей;

проаналізовано результати моделювання та запропоновано на цій основі практичні рекомендації щодо моделювання інфляційних процесів.

Предметом дослідження є методологія та практичний інструментарій аналізу та моделювання інфляційних процесів. Об'єктом дослідження є процеси інфляції на Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою для проведення дисертаційного дослідження виступали з одного боку підходи, що базуються на застосуванні економічної теорії, а з іншого - економіко-математичні методи. При вирішенні поставлених в роботі завдань використовувались комплексні методи дослідження, зокрема, методи аналізу часових рядів, екстраполяційні методи, методи адаптивного прогнозування, методи економетричного моделювання, моделі міжгалузевого балансу, які дозволили автору дослідити різні аспекти інфляційних процесів на Україні та виявити ступінь впливу окремих факторів на цінову динаміку.

Серед наукових праць, які склали теоретико-методологічне підґрунтя дисертації, слід виділити роботи загально методологічного рівня, в яких висвітлені питання теорії і практики економіко-математичного моделювання, роботи, в яких розглядаються питання моделювання соціально-економічних процесів на Україні та вітчизняний і закордонний практичний досвід моделювання інфляції.

Теорії і практиці економіко-математичного моделювання присвячені роботи Андерсона Т., Багриновського К., Бокса Дж., Гранберга А., Грейнджера С., Дженкінса Г., Джонстона Дж., Енгеля Р., Ємельянова А., Леонтьєва В., Лукашина Ю., Маленво Е., Ньюболда Р., Тейла Г., Терехова Л., Четиркіна Е., Холта С. та інших.

Моделюванню соціально-економічних процесів на Україні приділяли увагу такі вітчизняні вчені, як Алексєєв А., Бакаєв О., Беседін В., Василик О., Великий А., Вітлінський В., Геєць В., Гуляницький Л., Костіна Н., Лукінов І., Михалевич В.С., Михалевич М.В., Панасюк Б., Сергиєнко І. та інші.

Основним джерелом інформації при виконанні дослідження були методичні та статистичні матеріали Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Українсько-європейського консультативного центру з питань законодавства, а також данні International Financial Statistics (IFS).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні та науковому обґрунтуванні основних напрямків прогностичних підходів до показників фінансово-економічної сфери, виявленні та розкритті основних тенденцій розвитку та взаємодії інфляції з іншими макроекономічними показниками, розробці на цій основі комплексу економіко-математичних моделей аналізу та прогнозування динаміки інфляції.

Основні положення, що формують наукову новизну роботи, полягають у наступному:

здійснено комплексний цілеспрямований аналіз теоретичних та емпіричних досліджень у сфері моделювання процесів інфляції з урахуванням сучасного світового та вітчизняного досвіду;

обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження інфляційних процесів за допомогою економіко-математичних методів;

побудовано комплекс економіко-математичних моделей для аналізу та прогнозування цінової динаміки, які включають моделі аналізу часових рядів, моделі екстраполяції трендів, економетричні моделі, та виконано сценарні прогнозні розрахунки інфляційної динаміки;

запропоновано підхід до оцінювання параметрів економетричних моделей при порушенні класичних припущень методу найменших квадратів (МНК), що базується на одночасному врахуванні автокореляції у залишках і гетероскедастичності та полягає в застосуванні узагальненого МНК;

побудовано балансову міжгалузеву модель аналізу динаміки оптових промислових цін та досліджено розповсюдження інфляційних хвиль між галузями та секторами економіки України;

розроблено методичні та практичні рекомендації щодо аналізу та моделювання інфляційних процесів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження становлять узагальнення та систематизація існуючих методик моделювання та прогнозування інфляції, створення системи моделей, що дозволяють аналізувати вплив окремих факторів на динаміку інфляційних процесів. Запропоновані моделі є достатньою основою для застосування в коротко- та середньостроковому прогнозуванні інфляції як на макро-, так і на мікрорівні, можуть бути використані в емпіричних дослідженнях відповідних аналітичних відділів як органів державного управління, так і таких суб'єктів господарювання, як банки, страхові та інвестиційні компанії, інші фінансові установи.

Основні теоретичні, методичні та методологічні результати дисертаційної роботи, побудовані економіко-математичні моделі та результати прогнозних розрахунків динаміки інфляції були впроваджені в Державному науково-дослідному інституті інформатизації та моделювання економіки (ДНДІІМЕ) (довідка № 01/107 від 09.04.2001р.) при виконанні науково-дослідних робіт на замовлення Міністерства економіки України за темами: "Аналіз та прогнозування цінової ситуації в Україні" (№ державної реєстрації 0199V002798), "Моделювання процесів комплексного прогнозування показників динаміки цін в галузевому розрізі на ПЕОМ: основні методичні підходи" (№ державної реєстрації 0198V007673), "Розробка інформаційно-методичного забезпечення моніторингу ефективності об'єктів державної власності" (№ державної реєстрації 0199V002806).

Окремі положення та результати проведеного дослідження було впроваджено в діяльність Міністерства економіки України (довідка №23-59/1260 від 30.05.2001р.) та Міністерства фінансів України (довідка № 073-001 від 23.05.2001р.).

Результати дослідження використовуються також у навчальному процесі Київського національного економічного університету при викладанні деяких тем з курсів “Методи прогнозування”, “Моделювання економіки”, “Системний аналіз” (довідка від 17.04.2001р.).

Особистий внесок здобувача: всі результати одержано автором самостійно.

Апробація результатів. Матеріали дисертаційної роботи обговорювались на наукових семінарах кафедри інформатики КНЕУ та наукових семінарах Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки.

Результати дисертації доповідались у виступах автора на наступних міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях:

1. V-тій Всеукраїнській науково-методичній конференції “Економічна кібернетика: проблеми методології та підготовки фахівців”. - Київ, Київський національний економічний університет, 7-8 грудня 1999 року.

2. ІІ-гій Всеукраїнській конференції “Сучасні економіко-математичні методи у ринковій економіці”. - Київ, Київській національний університет ім. Т. Шевченка, 27-28 квітня 2000 року.

3. Third International School on Applied Statistics, Financial and Actuarial Mathematics. - Feodosiya, Crimea, Ukraine, September 4-13, 2000.

4. Міжнародній науково-практичній конференції “Ризикологія в економіці та підприємництві”. - Київ, Київський національний економічний університет, 27-28 березня 2001 року.

5. ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”. - Київська обл., м. Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 4-5 травня 2001 року.

Публікації. Основні положення, найважливіші результати та висновки дослідження висвітлено в 7 наукових публікаціях, з них 4 - статті в наукових фахових виданнях, 3 - тези доповідей науково-практичних конференцій, загальним обсягом 1,46 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Мета та завдання дослідження, методи та методологія, здобутий у ході роботи теоретичний та емпіричний матеріал зумовили структуру дисертації, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел загальним обсягом 178 стор., містить 18 таблиць на 17 стор., 9 рисунків на 9 стор., 4 додатки на 10 стор. Список використаних джерел містить 192 найменування.

2. Основний зміст роботи

У вступі висвітлено авторське бачення актуальності теми і сучасного стану її вивчення; мету та завдання дослідження, його наукову новизну та практичне значення; визначено особистий внесок здобувача, зміст і етапи апробації результатів дисертації, наведено публікації автора з даної теми.

У розділі І “Теоретико-методологічні засади дослідження інфляційних процесів” розглядаються найбільш поширені підходи до моделювання показників фінансово-економічної сфери та, зокрема, динаміки інфляції.

У параграфі 1.1 проаналізовано та узагальнено класичні та сучасні теорії, що досліджують механізм виникнення інфляції, насамперед, монетаристську, кейнсіанську та структурну теорії. Огляд теоретичних концепцій інфляції показує, що розвиток теорій інфляції в сучасних умовах відбувається через синтез тих ідей та поглядів, які до цього вважалися певною мірою несумісними. Тепер вони поєднуються у підході, який розглядає інфляцію як багатофакторне явище, що відкриває нові можливості у комплексному дослідженні інфляції, у вивчені цього явища як результату розвитку економічної системи суспільства в цілому.

У параграфі 1.2 розглянуто сучасні підходи до вимірювання темпів інфляції. Проаналізовано основні переваги, недоліки та особливості розрахунку показників інфляції, що найчастіше використовуються на практиці, розглянуто альтернативні показники. В дисертаційному дослідженні для характеристики динаміки інфляції використовуються індекс споживчих цін (ІСЦ), дефлятор ВВП, індекс оптових промислових цін (ІОЦ).

У параграфі 1.3 аналізуються методи, що найчастіше застосовуються до прогнозування економічних показників. В процесі прогнозування динаміки цін використовуються різні методи, але найбільш часто на практиці застосовуються наступні: факторний аналіз зміни цін, методи екстраполяції трендів, методи регресійно-кореляційного аналізу, методи експертних оцінок та ін.

Зазначено на деякі труднощі, що ускладнюють застосування економіко-математичних методів до прогнозування економічних показників на Україні, зокрема: врахування наявності значного тіньового сектора (за різними оцінками 40-60% ВВП); недостовірність та неповнота статистичної інформації, короткі часові ряди спостережень; розповсюдженість бартерних схем, взаємозаліків та неплатежів, що створюють значні цінові перекоси в економіці та ін. Складність побудови макроекономічних прогнозів також полягає у тому, що у мінливій економіці перехідного періоду можуть непередбачувано змінюватись поведінка людей та рішення уряду щодо економічної політики, тому суто механічні (екстраполяційні) прогнози рідко бувають влучними.

Параграф 1.4 присвячено аналізу закордонного та вітчизняного практичного досвіду моделювання інфляційних процесів, який свідчить, що найбільш поширеними підходами є дослідження взаємозв'язку між інфляцією та наступними макроекономічними факторами: динамікою грошової маси або заробітної плати, рівнем економічної активності в країні, процентними ставками, що базуються на застосуванні монетаристських моделей, апарату кривої Філіпса, рівняння Фішера.

Проте, як на думку автора, безпосереднє застосування окремого з розглянутих вище підходів до моделювання інфляційних процесів на Україні має дещо обмежену практичну цінність, тому що, по-перше, грошова маса хоча й є надзвичайно впливовим чинником інфляції, але не завжди єдиним та визначальним. Тому, не применшуючи ролі грошового фактору в інфляційному процесі, не слід розглядати інфляцію лише як грошовий феномен.

По-друге, це пов'язано з неповнотою або недостовірністю вітчизняної статистичної інформації, зокрема, інформації щодо обсягів виробництва, реального ВВП, рівня безробіття, заробітної плати та реальних доходів споживачів, які характеризують ступінь економічної активності в країні.

По-третє - нерозвиненістю фондового ринку та державного ринку цінних паперів. Високі процентні ставки за кредитами також досить часто відбивали не реальну економічну ситуацію в країні та інфляційні очікування, а скоріше ризик, що пов'язаний з неповерненням кредитів.

Таким чином, для побудови адекватних моделей інфляції на Україні необхідно застосовувати комплексні підходи, яки мають враховувати зв'язок інфляції із різними економічними аспектами.

Розділ ІІ “Аналіз інфляційних процесів в економіці України” присвячено дослідженню характеру, головних особливостей та аналізу динаміки інфляції на Україні протягом 1992-2000 рр. Особлива увага приділяється економетричним методам, що є одними з найбільш поширених при аналізі взаємозв'язків між економічними змінними.

У параграфі 2.1 досліджуються причини виникнення та етапи розвитку інфляційних процесів на Україні, аналізуються найбільш важливі інфляційні фактори та соціально-економічні наслідки інфляції.

Проведений аналіз свідчить, що протягом періоду проведення економічних реформ суттєво змінювались характер і динаміка інфляційних процесів (рис.1), на яку впливали як фактори з боку попиту (приріст грошової маси), так і фактори інфляції витрат (тиск зростаючих цін на енергоносії та сировину).

Основні причини, що сприяли розвитку інфляційних процесів та визначали динаміку цін на Україні протягом 1996-2000 років, були обумовлені наступними факторами: зниженням обсягів виробництва (інфляція витрат); значним розміром бюджетного дефіциту, який фінансувався або емісійним шляхом (що провокувало інфляцію попиту), або за рахунок зростання державного боргу; високими процентними ставками по внутрішніх та зовнішніх позиках; девальвацією національної грошової одиниці; надмірним податковим навантаженням на економіку тощо. В значній мірі зростання цін протягом останніх років гальмувалось за рахунок грошово-кредитних рестрикцій, стримування валютного курсу (особливо в період фінансової кризи 1998 р.), адміністративного регулювання деяких цін та тарифів місцевими органами влади, заборгованістю із виплат зарплати і пенсій та зростанням неплатежів в економіці, низькими реальними доходами населення.

Таким чином, запровадження жорсткої грошово-кредитної політики та фінансування дефіциту бюджету за допомогою державних цінних паперів (ОВДП) та зовнішніх запозичень призвело до затухання темпів інфляції та дозволило збалансувати бюджет, проте без проведення необхідних структурних реформ, залучення інвестицій, зниження податкового тиску на економіку лише перетворює відкриту інфляцію на відкладену до часу сплати боргів.



Рис. 1. Темпи приросту до попереднього місяця (ланцюгові індекси, 12.1995=100%) споживчих та оптових промислових цін протягом 1996-2000 рр.

У параграфі 2.2 розкриваються теоретичні засади й аспекти прогнозування стаціонарних та нестаціонарних фінансово-економічних процесів, та, зокрема, інфляції як результуючого показника. Досліджуються інтегровані моделі авторегресії-ковзкого середнього Бокса-Дженкінса (ARIMA). Розглядаються лiнiйно-адитивні прогностичні моделі та відповідні екстраполяційні методи Холта, Вінтерса, Брауна для задач короткострокового прогнозування інфляції на Україні.

Для дослідження інерційності інфляційних процесів було перевірено гіпотезу, згідно з якою динаміка інфляції в значній мірі визначається її поведінкою в минулому, або пояснюється наявністю стійкого часового тренду на всьому часовому інтервалі, що розглядається. Для цього було проаналізовано автокореляційну (AC) та часткову автокореляційну (PAC) функцію для часового ряду ІСЦ, перевірено ряд на стаціонарність за допомогою розширеного тесту Діккі-Фуллєра (ADF) та оцінено регресії виду:

,

де - темп інфляції (ІСЦ); a₀, a₁ коефіцієнти регресії; функція часу, або минулих значень інфляції; _t,- випадкова похибка.

Згідно з результатами ADF тесту ряд місячних темпів приросту (ланцюгові індекси) ІСЦ є стаціонарним і може бути включений до моделі без додаткових перетворень. Базисні ІСЦ стають стаціонарними після взяття перших різниць. Аналіз AC та PAC функцій свідчить, що інфляційним процесам на Україні притаманна певна інерційність, яка краще описується авторегресійними моделями. Таким чином, для задач короткострокового прогнозування інфляції можна застосувати методи, що враховують минулу поведінку динаміки інфляції та інфляційні очікування, а прогноз одержати за допомогою екстраполяційних методів: методів експоненційного згладжування (наприклад, Холта, Вінтерса), або інтегрованих моделей авторегресії-ковзкого середнього ARIMA.

Згідно з результатами моделювання, найкращим чином враховують короткострокову динаміку інфляції (ІСЦ) на Україні моделі ARIMA(1,1,0) та ARIMA(2,1,4), оцінки параметрів яких наведено у табл.1 (розглядалися базисні ІСЦ: 12.1995=100% за період 01.1996-12.2000 за інформацією Держкомстату, 60 спостережень).

Таблиця 1. Оцінки параметрів моделей ARIMA

Модель	Коеф.	Оцінки параметрів	Асимптотична станд. помилка	t-статистика	Р
ARIMA(1,1,0)	const	0,016685	0,004156	4,015014	0,000223
	p(1)	0,41967	0,149464	2,807829	0,00735
ARIMA(2,1,4)	p(1)	0,458855	1,4E-13	3,20E+12	0
	p(2)	0,541126	1,7E-13	3,20E+12	0
	q(1)	-0,22202	0,11691	-1,90	0,063017
	q(2)	0,878809	0,11854	7,41	9,75E-10
	q(3)	0,491446	0,12876	3,82	0,000356
	q(4)	-0,34769	0,13846	-2,51	0,015121

За допомогою розглянутих вище моделей та лінійного експоненційного згладжування за методом Холта та сезонного згладжування за методом Вінтерса було зроблено ретроспективний прогноз місячних темпів інфляції (ІСЦ) на 2000 рік та прогноз інфляції на 12 місячний горизонт на 2001 рік. Значення прогнозу та відхилення від фактичних даних наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Короткостроковий прогноз темпів інфляції

Горизонт прогнозу	Факт. знач.	Метод Вінтерса	ARIMA (1,1,0)	ARIMA (2,1,4)
		Прогноз	Відхил.	Прогноз	Відхил.	Прогноз	Відхил.
3 місяці	10,2	8,9	-1,3	7,8	-2,4	7,7	-2,5
6 місяців	18,7	16,1	-2,6	16,4	-2,3	16,5	-2,2
9 місяців	21,6	18,4	-3,2	19,1	-2,5	19,4	-2,2
Інфляція за 2000 р.	25,8	23,6	-2,2	23,8	-2	26,9	1,1
Інфляція за 2001 р.		21,2		22,3		21,6

Таким чином, можна зробити висновок, що для розробки короткострокових прогнозів інфляції можливе застосування екстраполяційних методів, які непогано враховують інфляційну інерцію. Проте необхідно зробити наступне застереження щодо безпосереднього застосування одержаних за допомогою цих методів прогнозів: оскільки динаміка інфляції залежить від впливу багатьох факторів, то і точність прогнозу значною мірою залежить від динаміки останніх.

Параграф 2.3 присвячено побудові економетричних моделей динаміки інфляції на Україні та питанням оцінювання параметрів цих моделей. Аналіз найбільш впливових інфляційних чинників на Україні, закордонного та вітчизняного досвіду побудови моделей інфляції свідчить, що при моделюванні інфляційних процесів необхідно дослідити взаємозв'язок між наступними аспектами: загальним рівнем цін в економіці, показниками економічної активності в країні, динамікою грошової маси, валютним курсом, динамікою світових цін, альтернативною вартістю утримання грошей та доходами споживачів. В якості базової моделі досліджувалась узагальнена економетрична модель:

, , (1)

де Y, , u - вектори ендогенної змінної, невідомих параметрів та збурень відповідно, X - матриця екзогенних змінних, Е - оператор математичного сподівання, - невідомий параметр, - симетрична додатньо-визначена матриця порядку n, ^T - оператор транспонування. Якщо коваріаційна матриця відома, то оцінку b вектору параметрів для моделі (1) можна знайти узагальненим МНК.

Для оцінювання параметрів економетричних моделей за умови, коли не виконуються деякі припущення МНК можна застосовувати підхід, що базується на одночасному врахуванні автокореляції у залишках і гетероскедастичності та полягає в застосуванні УМНК із спеціальним виглядом коваріаційної матриці .

Оскільки в загальному випадку матриця невідома, то для її побудови необхідно прийняти деякі гіпотези відносно характеру гетероскедастичності та автокореляції. Зробимо наступні припущення відносно вектору збурень:

(2)

де - є процесом білого шуму, f(t) - деяка функція часу.

Перше припущення (2) є звичайною гіпотезою про наявність автокореляції першого порядку, де коефіцієнт автокореляції . Друге припущення свідчить, що дисперсія не є постійною, а залежить від номеру спостереження (або від часу). Будемо вважати, що до початку моменту спостережень на інтервалі . Необхідно зауважити, що для методу, який буде розглянуто нижче, вигляд функції зміни дисперсії f(t) не має принципового значення.

Тоді в загальному випадку будемо мати:

(3)

(4)

,

.

Отже, якщо матрицю побудовано за (3)-(4), то оцінки параметрів економетричної моделі можна знайти за допомогою УМНК. При зроблених припущеннях відносно вектора збурень можна запропонувати наступний ітеративний алгоритм оцінювання параметрів моделі:

Крок 1. Обираємо значення . Обчислюємо матрицю . Знаходимо оцінку b невідомого вектору параметрів : . Знаходимо оцінку для стандартного відхилення s².

Крок 2. Виконуємо перевірку на наявність гетероскедастичності та автокореляції. Якщо ці проблеми усунуто, то оцінку вектору b одержано; якщо ні, то переходимо до кроку 1 (обираємо інше значення і т.д.). Значення можна обирати, наприклад, на сітці від -1 до 1 з кроком 0,1.

Цей підхід можна узагальнити і на випадок, коли автокореляція описується авторегресійними процесами більш високих порядків.

Розділ ІІІ “Моделювання інфляційних процесів на Україні” присвячено розробці економіко-математичних моделей інфляції та аналізу результатів моделювання.

В параграфі 3.1 здійснено остаточну специфікацію економетричних моделей інфляції. Тестувалися різні комбінації факторів і специфікації лагів та обрано дві моделі в якості остаточних. Вибір факторів ґрунтувався з одного боку на економічній теорії, а з іншого, на кореляційному аналізі та тесті причинності Грейнджера (Granger Causality Test). Включення до моделі додаткових факторів або виключення факторів, що були включені до моделі на попередніх етапах базувалось на застосуванні мультиплікативного тесту Лагранжа (Lagrange Multiplier Test).

В якості показника інфляції в першій моделі було використано базисний ІСЦ (BCPI_t), а в якості пояснюючих змінних було включено наступні: індекс валютного курсу (BEXR_t-1), приріст грошової маси М3 (ВM3_t-7), індекс реальної промислової продукції (INDPROM_t-1), індекс приросту кредитів НБУ уряду (KRED_GOV_t-5), індекс зростання оптових промислових цін у США (BPPI_USA_t-3), індекс зростання номінальної зарплати (IND_NW_t-1), індекс приросту заборгованості із виплат заробітної плати та пенсій (BZATR_t-1). Для врахування сезонних коливань до моделі були включені сезонні змінні S7 та S11. До моделі включено також штучну (фіктивну) змінну DUM, що відбиває значну девальвацію гривні та посилення темпів інфляції внаслідок фінансової кризи у серпні 1998 року.

Всі змінні було перераховано у базисні індекси (12.1995=100%) (окрім сезонних та фіктивної) та подано у вигляді натуральних логарифмів (ln - функція натурального логарифму). Оскільки всі часові ряди для базисних індексів за ADF тестом виявилися нестаціонарними, але стають стаціонарними після взяття перших різниць ( - оператор першої різниці), то їх було включено до моделі у перших різницях. Індекси при змінних показують глибину лагу. Отже, модель має вигляд:

Коефіцієнти цієї моделі оцінювались за допомогою УМНК (з коваріаційною матрицею , що була обчислена за методом, який запропоновано у розділі 2.3), оскільки було з'ясовано наявність автокореляції та гетероскедатичності. Оцінки коефіцієнтів моделі та результати статистичних тестів наведено у табл. 3.

У другій моделі в якості міри інфляції було використано індекс оптових цін виробників промислової продукції (BPPI_t). Модель враховує наступні фактори: валютний курс (BEXR_t-1), індекс реальної промислової продукції (INDPROM_t-1), зростання кредиторської заборгованості між підприємствами (KRED_ZAD_t-1), зростання кредитів в економіку (загальний обсяг кредитів, наданих як уряду, так і підприємствам) (KRED_ECON_t-1), динаміку середньозважених процентних ставок за кредитами комерційних банків (PROC_KRED_t-5), затримки із виплати заробітної платні (ZATR_W_t-2), індекс світових цін на нафту (OIL_t-5) та штучну змінну (DUM), що відбиває значну девальвацію гривні та суттєве зростання оптових цін у серпні-вересні 1998 року внаслідок фінансової кризи в Росії. Всі змінні було також перераховано у базисні індекси (окрім процентних ставок та фіктивної змінної).

Таблиця 3. Оцінки коефіцієнтів моделі динаміки ІСЦ

Залежна змінна LN(BCPI) Вибірка: 1996:01 2000:12 Кількість спостережень: 53(після корегування кінцевих точок) Метод оцінювання: УМНК
Коефіцієнти	Змінні	Оцінки коефіцієнтів	Станд. помилка	t-критерій
С0	C	0,036793	0,084092	0,437540
С1	LN(BEXR(-1))	0,158867	0,023160	6,859553
С2	LN(BM3(-7))	0,111104	0,034688	3,202952
С3	LN(INDPROM(-1))	-0,146026	0,044614	-3,273075
С4	LN(KRED_GOV(-5))	0,090126	0,028432	3,169841
С5	LN(BPPI_USA(-3))	0,348446	0,329031	2,882543
С6	LN(IND_NW(-1))	0,018731	0,015084	1,241770
С7	LN(BZATR(-1))	-0,018647	0,007342	-2,539990
С8	DUM	0,011212	0,003159	3,549133
С9	S7	-0,021060	0,004674	-4,505952
С10	S11	-0,009409	0,003633	-2,589515
R-квадрат	0,801782	Середнє LN(BCPI)	0,014191
Скоригований R-квадрат	0,752227	Станд. відх. LN(BCPI)	0,014136
Станд. помилка регресії	0,007036	Akaike-критерій	-6,887012
Сума квадратів помилок	0,001980	Schwarz-критерій	-6,470343
Критерій Log likelihood	186,6188	F-критерій	16,17978
Критерій Durbin-Watson	1,890925	Ймовірн. (F-критерію)	0,000000

Оцінки коефіцієнтів цієї моделі та результати статистичних тестів наведено у табл.4, а її остаточна специфікація має вигляд:

Результати статистичних тестів (табл. 3-4) та відповідність знаків при змінних очікуваним свідчать, що побудовані моделі є адекватними. Для верифікації моделей було зроблено ретроспективний (expost) прогноз ІСЦ та ІОЦ на 2000 рік. Середня абсолютна процентна помилка прогнозу (MAPE) для розглянутих моделей не перевищує 3%. Це дозволяє зробити висновок, що побудовані моделі досить непогано описують тенденції розвитку інфляційних процесів. Для одержання прогнозу (ex-ante) необхідно надати плановий приріст основним факторам, що входять до моделей. Так, наприклад, урядовий прогноз динаміки інфляції на 2001 р. (ІСЦ=16%) при збереженні існуючих тенденцій можливий лише при прогнозованому зростанні реальної промислової продукції в межах 10%, зростанні грошової маси М3 не більше , ніж на 20%, та стабільному валютному курсі.

Таблиця 4. Оцінки коефіцієнтів моделі динаміки оптових промислових цін

Залежна змінна LN(BPPI) Вибірка: 1996:01 2000:12 Кількість спостережень: 55 (після корегування кінцевих точок) Метод оцінювання: УМНК
Коефіцієнти	Змінні*	Оцінки коефіцієнтів	Станд. Помил.	t-критерій
С0	C0	3,794871	0,224820	16,87962
С1	LN(BEXR(-1))	0,134248	0,044974	2,984998
С2	LN(INDPROM(-1))	-0,146214	0,058725	-2,489806
С3	LN(KRED_ZAD(-1))	-0,030237	0,009944	-3,040896
С4	LN(KRED_ECON(-5))	0,326049	0,151178	2,156726
С5	LN(PROC_KRED(-1))	0,078050	0,026648	2,928920
С6	LN(ZATR_W(-2))	-0,082652	0,028470	-2,903164
С7	LN(OIL(-5))	0,040143	0,014028	2,861713
С8	DUM	0,027708	0,008477	3,268520
R-квадрат	0,771530	Середнє LN(BPPI)	4,617713
Скоригований R-квадрат	0,724492	Станд. відх. LN(BPPI)	0,020454
Станд. помил. регресії	0,010736	Akaike-критерій	-6,060749
Сума квадратів помилок	0,003919	Schwarz-критерій	-5,729764
Критерій Log likelihood	135,2757	F-критерій	16,40226
Критерій Durbin-Watson	1,820357	Ймовірн. (F-критерію)	0,000000

Отже, як свідчать результати економетричного моделювання, найбільш впливовими чинниками, що провокували зростання темпів інфляції на Україні протягом 1996-2000 рр., є падіння обсягів виробництва (про що свідчить від'ємний знак при індексі реальної промислової продукції), динаміка валютного курсу, зростання світових цін (що обумовлено відкритістю вітчизняної економіки), кредити уряду на фінансування дефіциту бюджету та зростання грошової маси. Значно менший вплив на зростання цін справляло збільшення номінальної зарплати, що не є несподіваним, оскільки зарплата на Україні знаходиться на досить низькому рівні та темпи зростання зарплати відстають від темпів інфляції. Стримування інфляції досягалося, не в останню чергу, завдяки затримкам із виплат населенню заробітної платні та пенсій, про що свідчить від'ємний знак при відповідному коефіцієнті.

Згідно з результатами моделювання найбільший вплив на динаміку оптових промислових цін справляло зниження обсягів виробництва, динаміка валютного курсу та світових цін на нафту, приріст загального обсягу кредитів в економіку (сума кредитів, наданих уряду та суб'єктам господарювання). На темп зростання цін впливала також динаміка процентних ставок за кредитами. Певною мірою гальмування зростання ІОЦ досягалося за рахунок невиплат заробітної плати та зростання неплатежів, про що свідчать від'ємні знаки при відповідних змінних.

У параграфі 3.2 для встановлення взаємозв'язку між інфляцією та іншими факторами у довгостроковій перспективі було застосовано коінтеграційний метод (запропонований Енгелом та Грейнджером) та побудовано векторну модель корекції помилки (VECM). Було розглянуто модель, яка встановлює взаємозв'язок у довгостроковій перспективі між ІСЦ (BCPI), валютним курсом (BEXR), індексом реальної промислової продукції (INDPROM), грошовою масою М3 (BM3), номінальною зарплатою (BIND_W). Всі змінні було подано у вигляді базисних індексів. Остаточно модель має вигляд:

де ECM - механізм корекції помилки:

Згідно з одержаними результатами більшість коефіцієнтів цієї моделі є статистично значимими за t статистикою, значення скоригованого коефіцієнту множинної детермінації R² = 0,84, стандартне відхилення залежної змінної 0,06, що свідчить про адекватність побудованої моделі.

Отже, у довгостроковій перспективі взаємозв'язок між цінами, валютним курсом, рівнем виробництва, грошовою масою та номінальною зарплатою буде:

Як свідчать результати моделювання, у довгостроковому періоді коефіцієнти еластичності у при грошовій масі М3 та валютному курсі не так сильно відрізняються від короткострокових коефіцієнтів (що були одержані у розділі 3.1), на відміну від динаміки обсягів виробництва та номінальної зарплати, які справляють більший вплив на зростання темпів інфляції у довгостроковій перспективі.

Параграф 3.3 присвячено дослідженню залежності характеру інфляційних процесів від технологічної структури економіки. За допомогою таблиці міжгалузевого балансу (МГБ) можливо відстежити розповсюдження інфляційних хвиль, які породжені деякими галузями або секторами через міжгалузеві зв'язки по всій економіці. При збільшенні вартісного обсягу виробництва в деякій галузі за рахунок підвищення цін на власну продукцію відбувається зростання витрат інших галузей на придбання продукції цієї галузі, що знаходить своє відображення у вартісному МГБ та потребує коригування коефіцієнтів прямих витрат по інших галузях. Це відбувається завдяки тому, що в вартісному МГБ коефіцієнти питомих витрат безпосередньо залежать від цін на продукцію суміжних галузей.

Але для аналізу інфляційних процесів у короткотерміновій перспективі більш зручним, ніж коефіцієнти прямих та повних витрат є застосування матриці розподілу H, де її елементи h_ij показують, яка доля продукції i-ї галузі споживається у j-й галузі. Доцільність застосування матриці H пов'язана з тим, що її елементи не залежать від цін на товари суміжних галузей. На відміну від коефіцієнтів прямих та повних витрат, елементи матриці H розраховуються шляхом нормування елементів таблиці міжгалузевих потоків по рядках. Отже, рівняння міжгалузевого балансу в матричній формі можна подати у вигляді:

x = x H+ z, x^T = H x^T + y^T,

де x, z, y - вектори-рядки валової, чистої та кінцевої продукції відповідно; ^Т - оператор транспонування; H = [h_ij], ; n - кількість галузей економіки.

Звідси залежність приросту обсягів валової продукції галузей від приросту обсягів їхньої чистої продукції буде мати вигляд (І - одинична матриця):

x = z(I - H)^-1.

Тут елементи матриці К =(I - H)^-1 показують вартісний обсяг продукції галузі j, що необхідна для виробництва одиниці вартості чистої продукції галузі i. Тобто, елементи цієї матриці k_ij описують вплив інфляційного імпульсу із і-ї галузі, що багаторазово пройшовши через міжгалузеві зв'язки, в кінцевому рахунку відобразиться на вартості валової продукції j-ї галузі. Остаточний приріст вартості кінцевої продукції галузей під впливом інфляційного імпульсу z складе:

y = z (I - H)^-1R =zК R,

де R - діагональна матриця, елементи якої показують частку кінцевої продукції галузі у її валовій продукції. Елементи матриці КR характеризують залежність вартості кінцевої продукції від вартості чистої (елемент k_ijr_j показує, як зміниться вартість кінцевої продукції j-ї галузі під впливом зміни чистої продукції і-ї галузі).

За допомогою балансової моделі було здійснено оцінку відгуків зміни цін в економіці під впливом інфляційних імпульсів, що надходять з певної галузі. Рівень зміни цін на продукцію в промисловості та народному господарстві характеризується неоднаковим впливом окремої галузі на інші (табл. 5). Найбільший вплив справляє збільшення цін у галузях, продукція яких користується значним попитом: паливно-енергетичний комплекс, електроенергетика, металургія та ін. На динаміку цін споживчого ринку суттєвий вплив справляє збільшення цін на сільськогосподарську продукцію та продукцію харчової промисловості.

Таблиця 5. Вплив зміни цін на продукцію окремих галузей на загальний рівень цін

Галузі, ціни на продукцію (послуги) яких збільшуються на 10%	Загальне зростання цін внаслідок зростання на 10% цін на продукцію окремої галузі, %
	в промисловості	в народному господарстві
Електроенергетика	3,78	3,54
Нафтопереробна промисловість	3,40	3,60
Нафтодобувна промисловість	2,87	3,03
Газова промисловість	2,49	2,86
Вугільна промисловість	2,90	2,84
Чорна металургія	3,63	3,43
Кольорова металургія	2,04	2,12
Хімічна та нафтохімічна промисловість	2,47	2,42
Машинобудування та металообробка	3,42	3,21
Лісова та деревообробна промисловість	2,07	2,15
Будівництво	1,83	2,29
Сільське господарство	1,83	2,67
Транспорт (вантажний)	1,88	2,32

Висновки

У дисертації проведено теоретичне узагальнення методичних і прикладних питань застосування економіко-математичних методів та запропоновано нові підходи до аналізу та моделювання інфляційних процесів в Україні. Результати вирішення поставлених у дисертації завдань дозволяють зробити наступні висновки:

1. Проведений аналіз свідчить, що динаміка інфляційних процесів протягом 1992-2000 рр. переважно визначалася впливом наступних факторів: зниженням обсягів виробництва (інфляція витрат); значним розміром бюджетного дефіциту, який фінансувався або емісійним шляхом (інфляція попиту), або за рахунок зростання державного боргу (іноземні кредити, ОВДП), що перетворює відкриту інфляцію на відкладену (приховану) до часу сплати боргів; високими процентними ставками по внутрішніх та зовнішніх позиках; девальвацією національної грошової одиниці; надмірним податковим навантаженням на економіку тощо.

2. Незважаючи на певні позитивні зрушення в економіці України та зниження темпів інфляції протягом 1996-2000 рр., фінансова стабілізація на Україні залишається ще нестійкою та забезпечується надто дорогою ціною: кризою збуту та неплатежами, бартеризацією економіки, заборгованістю із виплат заробітної плати та пенсій, зростанням зовнішнього та внутрішнього державного боргу. Певною мірою гальмування зростання цін досягалося за рахунок стиснення грошової маси, стримування валютного курсу та низькими реальними доходами населення. В найближчі роки існує ризик посилення інфляційних процесів, що пов'язаний із значними витратами на обслуговування та погашення державного боргу.

3. Результати аналізу показують, що для задач короткострокового прогнозування інфляції можна застосувати методи, що враховують минулу поведінку динаміки інфляції та інфляційні очікування, а прогноз одержати за допомогою екстраполяційних методів: методів експоненційного згладжування (Холта, Вінтерса, Брауна), або моделей Бокса-Дженкінса ARIMA. Такі прогнози можуть виступати в якості робочої гіпотези при дослідженні інфляційної динаміки та будуть особливо корисні за відсутності додаткової інформації стосовно кількісного значення факторів, що впливають на темпи інфляції.