Размещено на http://allbest.ru

Дипломная работа

Автоматизація планування і звітності за соціально-економічними показниками у виконавчих комітетах

РЕФЕРАТ

Даний документ являє собою пояснювальну записку до дипломного проекту на тему „Автоматизация планування і звітності за соціально-економічними показниками у виконавчих комітетах”. Обсяг пояснювальної записки - 77 аркуша, малюнків - 23 , таблиць - 1, джерел - 19 .

Ключові слова: математична модель, автоматизована система керування (АСК), система керування базами даних (СКБД), інтегрована середовище розробки (ІСР), автоматизований комплекс (АК).

У пояснювальній записці докладно описується структура міського виконавчого комітету, його робота, соціально-економічна програма розвитку, соціально-економічні показники, моделі прогнозування.

Для підвищення ефективності планування й звітності за соціально-економічними показниками був розроблений програмний комплекс, що забезпечує вдосконалення роботи виконавчого комітету. До складу програмного комплексу входять модулі обліку соціально-економічних показників, модуль одержання звітності по показниках і модуль прогнозування розвитку міського господарства.

ЗМІСТ

ВсТУп

РОЗДІЛ 1. СТРУКТУРА Й ХАРАКТЕРИСТИКА Управління ЕКОНОМІКИ Й ВЛАСНОСТІ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КРАСНОДОНСКОї МІСЬКОЇ РАДИ

1.1 СТРУКТУРА КРАСНОДОНСКОї МІСЬКОЇ РАДИ І ЙОГО ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ

1.2 КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДДІЛУ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ Й ПРОГНОЗУВАННЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

1.3 АНАЛІЗ ДОКУМЕНТООБІГУ Управління ЕКОНОМІКИ Й ВЛАСНОСТІ ВИКОНКОМУ КРАСНОДОНСКОї МІСЬКОЇ РАДИ

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

2.1 ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО Й КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ М. КРАСНОДОН

2.2 СТРУКТУРА ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ Й ПЛАНУВАННЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОСНОВІ СОЦИАЛЬНО-ЭКОМИНИЧнИХ ПОКАЗНИКІВ

3.1 ОПИС ПРОБЛЕМИ РОЗРОБКИ

3.2 ПОБУДОВА МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНОГО КОМПЛЕКСУ ПО ОБЛІКУ ПОКАЗНИКІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО Й КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ м. КРАСНОДОНА

4.1 ОСНОВНІ ЦІЛІ Й ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

4.2 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СЕРЕДОВИЩА РОЗРОБКИ

4.3 ВХІДНІ Й ВИХІДНІ ДАНІ ПРОГРАМНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КОМПЛЕКСУ

4.4 ОПИС РОЗРОБЛЕНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

4.4 1 ПРИЗНАЧЕННЯ РОЗРОБЛЕНОГО ПРОГРАМНОГО заБЕСПЕЧЕНня

4.2.2 ОПИС ІНТЕРФЕЙСУ ПРОГРАМИ

4.4.3 ПОРЯДОК РОБОТИ З АВТОМАТИЗОВАНИМ КОМПЛЕКСОМ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Сучасний рівень життя не мислимо, без якісних систем планування й прогнозування міського господарства. Без планування й прогнозування не можливо приймати гнучкі й правильні рішення, що забезпечують раціональне використання ресурсів і при цьому одержувати максимальні досягнення в розвитку міста. Для прогнозування необхідно вести облік безліч показників, що характеризують різні аспекти господарювання. Причому не просто вести облік, а аналізувати, виводити залежності в реальному масштабі часу для своєчасного реагування на сформовану ситуацію. На цьому етапі приходять на допомогу обчислювальні системи.

Сучасний рівень обчислювальної техніки й засобів передачі інформації дозволяє автоматизувати багато етапів збору й обробки інформації, по зміні економічної ситуації, прогнозувати її подальший розвиток, визначати її вплив на техніко-економічну ефективність функціонування підприємства й галузі. Розраховувати або моделювати різні варіанти рішень по визначенню виниклих труднощів, визначати найбільш доцільні заходи, що забезпечують прийнятну ефективність розвитку міського господарства.

Поставлена переді мною завдання є особливо актуальною для нашого часу. Не можна заперечувати той факт, що зложилася досить складна ситуація в розвитку міського господарства, у розвитку кожної галузі, кожного підприємства. Визначити правильний напрямок у своєму розвитку, значить не витрачати ресурси, сили на нікому не потрібна справа. А розвиватися разом із сучасним миром. Маючи базу даних по показниках за попередні періоди, проаналізувавши їх, можна визначати ефективність прийнятих у минулому рішень. Будувати більше якісні рішення, підвищуючи при цьому добробут усього населення.

Метою роботи є дослідження автоматизації планування й звітності за соціально-економічними показниками.

Досягнення поставленої мети зв'язане з наступними завданнями:

· Вивчення й аналіз соціально-економічних показників їхнього планування й прогнозування.

· Вибір альтернативних варіантів реалізації проектів на основі їхньої оцінки.

· Розробка автоматизованого комплексу розвитку м. Краснодона.

· Проведення аналізу й оцінки отриманих результатів.

Інноваційна цінність роботи полягає в тому, що на сьогоднішній день питання, що стосуються прогнозування економічних показників, розглянуті досить широко у вітчизняній і закордонній літературі, у тому числі є певні наукові праці й рекомендації, що стосуються їхні застосування при прогнозуванні.

Об'єкт дослідження - система планування й звітності соціально-економічного розвитку Краснодону.

Предмет дослідження - процеси, що виникають при плануванні показників розвитку.

математичний модель автоматизований

РОЗДІЛ 1. СТРУКТУРА Й ХАРАКТЕРИСТИКА управліННЯ ЕКОНОМІКИ Й ВЛАСНОСТІ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ КРАСНОДОНСКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

1.1 СТРУКТУРА КРАСНОДОНСКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ І ЙОГО ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ

Штат виконавчого комітету містить у собі 191 посадова особа й складається з:

І. Апарат керування.

Міський голова

Секретар ради

Перший зам. Голови

Заступник міського голови

Керуючий справами

Організаційний відділ

Загальний відділ

Юридичний відділ

Відділ бухгалтерського обліку й звітності

Відділ з питань режимно-секретной і кадрової роботи

Адміністративно-господарський відділ

ІІ. Комітети й відділи

Комітет зі справам родини й молоді

Служба по справах неповнолітніх

Комітет із ФК і спорту

Відділ ЧС і ГЗН

Відділ по контролі використання енергоресурсів, експлуатації

теплового й водоканалізаційного господарства

Відділ культури

Відділ містобудування й архітектури

Відділ міського архіву

Відділ по охороні праці й екології

Міський відділ утворення

Відділ внутрішньої політики

Ш. Керування:

Управління економіки й власності

Управління праці й соціального захисту населення

Управління житлово-комунального господарства

IV. ОКС

У відповідність із нормативними актами на 2005 р. структура виконавчого комітету кожного відділу окремо представлена на мал.1.

Виконавчий комітет є виконавчим і розподільним органом Краснодонського міської ради й підзвітний йому, у своїй діяльності керується Конституцією й Законами України, нормативними актами вищих органів державної влади й керування.

Виконавчий комітет керує господарським і соціально-культурним будівництвом на території міста, у межах своєї компетенції приймає рішення й видає розпорядження, які обов'язкові для виконання всіма розташованими на території міста підприємствами, установами, посадовими особами й громадянами. Повноваження виконавчого комітету зберігаються аж до обрання міською радою нового скликання виконавчого комітету.

Існують наступні взаємини виконавчого комітету з міською радою, постійними комісіями й депутатами:

Міський голова не рідше одного разу в рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі із громадянами.

На вимогу не менш половини депутатів міський голова зобов'язаний відзвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради в будь-який певен ними строк. При необхідності міська рада може заслухати звіти відділів і управлінь виконкому про їхній діяльності.

Размещено на http://allbest.ru

Мал.1 - Структура Краснодонського міської ради.

Виконком щорічно представляє міській раді проекти плану економічного й соціального розвитку й бюджету міста, а також звіти про їхнє виконання.

Щоб уникнути дублювання в роботі виконкому й постійних комісій, плани їхньої роботи взаїмоузгоджуються через працівників організаційного відділу, закріплених за комісіями.

На прохання постійних комісій виконком направляє працівників апарата, секретаріату, комітетів, керувань і їхніх відділів для надання необхідної допомоги в їхній роботі.

Для участі в підготовці основних питань на засідання виконкому, контролю над виконанням рішень можуть залучатися (з їхньої згоди) постійні комісії міської ради, які вправі виступити з доповіддю.

Постійні комісії вправі вносити питання на розгляд виконкому.

Рішення виконкому нормативного характеру доводять до відомості відповідних комісій міської ради.

Виконком робить депутатам міської ради допомога в:

здійсненні депутатських повноважень;

представляє на їхнє прохання необхідні інформаційні й довідкові матеріали;

у встановлений термін дає письмові або усні відповіді на запити й обіги депутатів;

завчасно сповіщає їх про розгляд питань, що зачіпають істотні інтереси громадян у відповідних виборчих округах;

направляє за запрошенням депутата для участі в зустрічах з виборцями своїх відповідальних представників.

Виконавчий комітет міської ради проводить свою роботу, виходячи із затверджених планів і програм економічного й соціального розвитку міста, згідно квартальних планів, затверджених виконкомом міської ради.

1.2 КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДДІЛУ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ Й ПРОГНОЗУВАННЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Охарактеризуємо відділ:

1. Відділ економічного аналізу (далі відділ) є структурним підрозділом Керування економіки й власності виконкому Краснодонського міської ради й здійснює функції, спрямовані на рішення завдань, що коштують перед керуванням по реалізації державної економічної політики.

2. Відділ у своїй діяльності керується Конституцією й законами України, постановами Верховної Ради України, указами й розпорядженнями Президента України, наказами Мінекономіки України, розпорядженнями голови облдержадміністрації, рішеннями обласної ради, наказами Головного керування економіки й власності облдержадміністрації, Положенням Управління економіки й власності міськвиконкому, іншими нормативними актами.

3. Відділ при рішенні питань, що ставляться до його компетенції, взаємодіє з іншими відділами Управління економіки й власності, структурними підрозділами міськвиконкому, обласними управліннями.

4. Діяльність відділу здійснюється на основі перспективних і поточних планів роботи, затверджених начальником Управління економіки й власності.

5. Структура й штати відділу, призначення й звільнення працівників відділу, їхні функціональні обов'язки затверджуються начальником Управління економіки й власності.

Основними завданнями відділу є:

Реалізація державної економічної політики і її напрямків.

Сприяння комплексному соціально-економічному розвитку міста, сприяння раціональному розміщенню продуктивних сил, розвитку міжрегіональних і міждержавних економічних відносин.

Сприяння ефективному проведенню економічних реформ, забезпечення раціонального використання виробничо-технічного потенціалу міста, його природних, трудових і фінансових ресурсів.

Проведення державної політики в сфері:

1. розвитку інвестиційних процесів;

2. цінової політики;

3. розвитку спеціальних економічних зон.

Функції відділу:

1. Підготовляє проекти програм соціально-економічного й культурного розвитку міста, цільових програм з питань самоврядування, пред'являє їх на розгляд міському голові, виконавчому комітету й на твердження раді, надає звіти про хід і результати виконання цих програм.

2. Бере участь у забезпеченні збалансованості економічного й соціального розвитку міста, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

3. Забезпечує складання балансу фінансових, трудових ресурсів, грошових доходів і витрат, необхідних для керування соціально-економічним і культурним розвитком міста, а також визначає потреба в місцевих будівельних матеріалах, паливі.

4. Представляє в облдержадміністрацію необхідні показники й вносить пропозиції в обласні програми.

5. Організує розміщення на договірних принципах замовлень на виробництво продукції, виконання робіт/послуг, необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах і організаціях.

6. Бере участь у складанні проекту місцевого бюджету.

7. Бере участь у встановленні в порядку й межах чинного законодавства, тарифів по оплаті побутових, комунальних, транспортних і інших послуг, які надаються підприємствами й організаціями комунальної власності територіальної громади, узгодження у встановленому порядку цих питань із підприємствами, установами й організаціями, що не ставляться до комунальної власності.

8. Розробляє прогнозні показники економічного й соціального розвитку міста, які є основною базою для формування місцевого бюджету.

9. Проводить комплексний аналіз фінансового становища економіки міста, бере участь у розробці напрямків подолання фінансової кризи й стабілізації платіжної дисципліни.

10. Бере участь у розробці заходів щодо економії паливно-енергетичних ресурсів, раціональному використанню вторинних ресурсів і відходів виробництва.

11. Аналізує соціально-економічну ситуацію, прогнозує динаміку попиту населення на товари народного споживання й послуги, сприяє формуванню й розвитку на території міста споживчого ринку товарів і послуг.

12. Здійснює прогнозні розрахунки загальної суми прибутку для визначення джерел дохідної частини місцевого бюджету.

13. Бере участь у розробці програм зайнятості й заходів щодо соціального захисту різних груп населення.

14. Сприяє створенню на підставі законодавства спільних з іноземними партнерами підприємств виробничої й соціальної інфраструктури й інших об'єктів, залученню іноземних інвестицій для створення робочих місць.

15. Бере участь у роботі тимчасової комісії з питань своєчасної оплати податків, зборів, платежів і ефективному використанню бюджетних засобів.

16. Бере участь у підготовці пропозицій з питань ефективного використання фінансових і кредитних ресурсів.

17. Готовить керівництву міста інформаційно-аналітичні записки й матеріали про фінансово-економічне положення господарського комплексу міста.

18. Сприяє залученню інвестицій для організації робочих місць і здійснює контроль реалізації ЗУ № 970-ХА від 15.07.1999р. «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області».

19. Аналізує своєчасність виплати пенсій, компенсацій, надходжень, страхових внесків у Пенсійний фонд.

20. Формує статистичну базу даних, необхідних для аналізу фінансово-економічного положення суб'єктів господарювання.

21. Розглядає обіги й пропозиції державних органів, господарських структур, громадських організацій, засобів масової інформації, народних депутатів і громадян, які стосуються компетенції Керування.

Права й обов'язки відділу

Відділ має право:

1. Залучати у встановленому порядку фахівців підрозділів міськвиконкому, підприємств, установ і організацій, об'єднань (за узгодженням з їхніми керівниками) для підготовки й розгляду питань, що ставляться до його компетенції.

2. Одержувати у встановленому порядку від інших підрозділів міськвиконкому, підприємств, установ і організацій документи, інші матеріали, а від органів державної статистики (безкоштовно) статданні, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

3. Збирати у встановленому порядку наради фахівців з питань, що ставиться до його компетенції.

Працівники відділу зобов'язані:

1. Якісно й вчасно виконувати покладені на них функції, вчасно й точно виконувати рішення державних органів, розпорядження й вказівки своїх керівників.

2. Зберігати державну таємницю, інформацію про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також інформацію, що відповідно до законодавства не підлягає оголошенню.

3. Надавати достовірну інформацію з питань, що ставиться до їхньої компетенції.

4. Здійснювати свою діяльність згідно Закону України «Про державну службу».

Керування відділом:

Відділ очолює начальник, що призначається й звільняється начальником Управління економіки й власності.

Начальник відділу:

1. Керує діяльністю відділу, несе персональну відповідальність за своєчасне і якісне виконання покладених на нього завдань і функцій, доручень вищестоящого керівництва, виконання внутрішніх розпоряджень Управління економіки й власності.

2. Проводить роботу з формування кадрів у відділі, підвищенню їхньої кваліфікації, надає консультативну допомогу.

3. Визначає функціональні обов'язки працівників відділу, розробляє їхні посадові інструкції, у робочому порядку дає доручення, контролює виконавську дисципліну серед підлеглих.

4. Постійно працює над підвищенням свого освітнього й професійного рівня, бере участь у семінарах, науково-практичних конференціях, организуємих відділами Керування й вищестоящих підрозділів.

5. Вносить у встановленому порядку керівництву Управління економіки й власності пропозиції про заохочення працівників, а також про застосування дисциплінарних стягнень до працівників, що допустили порушення трудової й виробничої дисципліни.

6. Розробляє й здійснює заходу щодо вдосконалювання діяльності відділу.

1.3 АНАЛІЗ ДОКУМЕНТООБІГУ Управління ЕКОНОМІКИ Й ВЛАСНОСТІ ВИКОНКОМУ КРАСНОДОНСКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

В Управлінні економіки й власності виконкому Краснодонської міської ради використається ряд нормативно правових документів:

Закони України стосовні до компетенції органів місцевого самоврядування, у тому числі Закон про місцеве самоврядування.

Укази президента України й Кабінету Міністрів.

Розпорядження глави облдержадміністрації.

Рішення сесії міської ради й рішення міського виконкому.

Положення по керуванню економікою.

Документи прогнозів розвитку галузей.

Робота з листами скаргами суб'єктів підприємницької діяльності всіх видів власності, фізичних осіб, жителів міста (громад).

Участь співробітників керування в роботі постійних і тимчасових комісіях міської ради й виконавчого комітету.

Основним документом, що характеризує роботу відділу економічного аналізу й прогнозування міського господарства, є Програма соціально-економічного й культурного розвитку міста Краснодона на поточний рік, а так само програма соціально-економічного й культурного розвитку міста на довгостроковий період. Програма розробляється працівниками відділу.

Нормативно - правова база управління економіки й власності зберігається на паперових носіях у формі окремо виданих Законів України, указів президента України, постанови Кабінету Міністрів України, розпорядження голови обласної адміністрації й галузевих керувань.

Крім того, нормативні документи зберігаються в Управлінні на паперових носіях у формі щотижневих збірників за назвою «Адміністративний вісник України». Рішення сесії міської ради, рішення виконкому міської ради, рішення комісій міської ради й виконкому, програми розвитку міста на поточний період і на перспективу, відповіді на листи державних установ і установ виконавчої влади організацій фізичних осіб і жителів міста зберігаються у відділах управління як на паперових носіях, так і в електронному виді.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

2.1 ПРОГРАМА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО Й КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ м. КРАСНОДОН

Важливою основою розвитку демократичної держави є самостійність та незалежність місцевого самоврядування. Прийняття Конституції України зумовило необхідність проведення такої економічної політики, яка б передбачала послідовне розв'язання завдань соціально-економічного розвитку регіонів. У своєму посланні до Верховної Заради “Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки” Президент України серед ключових завдань регіональної політики виділив, зокрема, запровадження механізмів стимулювання соціального та економічного розвитку депресивних територій. Важливе місце в системі державного розвитку регіонів належить регіональному плануванню, складником якого є укладання програм соціально-економічного й культурного розвитку.

Програма економічного й соціального розвитку м. Краснодона розроблена Управлінням економіки та власності разом з управліннями та структурними підрозділами Краснодонського міськвиконкому, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності відповідно до Закону України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного й соціального розвитку України” та Ухвали Кабінету Міністрів України від 26.04.2003р. №621 „ Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного й соціального розвитку та складання проекту Державного бюджету”.

Програма визначає основні цілі та завдання економічного й соціального розвитку м. Краснодон. Вона ґрунтується на основних показниках економічного й соціального розвитку України , які розроблені Мінекономіки України й закладені в розрахунки Державного бюджету України, та заходах державного регулювання, спрямованих на забезпечення стійкого економічного зростання та підвищення добробуту населення, а також позитивних тенденціях розвитку економіки області за останні роки.

Програмою передбачені заходи, які в основному, здійснюватимуться за рахунок власних ресурсів міста, залучення інвестицій та коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію заходів державних цільових програм.

Для покращення соціально-економічного положення міста щорічно міською владою формується програма соціально-економічного і культурного розвитку міста. Ціль програми - підвищення життєвого рівня населення. Стратегія дій включає в собі мобілізацію сил і засобів суспільства, ресурсного, виробничого й інтелектуального потенціалу на забезпечення темпів росту соціально-економічного розвитку території, досягнення конкурентноздатності регіону, ділової та інвестиційної притаманності.

Структура стратегії соціально-економічного розвитку міста передбачає рішення ряду соціально-економічних, політичних, технічних, організаційних та управлінських завдань.

Соціальні та політичні завдання:

- покращення якості життя та соціального забезпечення міста.;

- забезпечення можливостей утворення робітничих місць та зайнятості населення;

- ліквідація заборгованості по зарплаті та іншим соціальним виплатам;

- забезпечення потреб всіх верств населення в послугах охорони здоров'я, утворення культури та спорту;

- розвиток споживчого ринку;

- рішення завдань по оздоровленню та безпеки довкілля.

Економічні завдання:

- забезпечення поєднання в роботі господарського комплексу міста

факторів регіональної економіки та планування;

- сприяти рішенню зростання обсягу виробництва, як основного й

вирішального факторові в здійсненні мір соціально-економічного розвитку м. Краснодон;

- збереження та відновлення навколишнього природного середовища, екологічної безпеки населення.

Технічні завдання:

- сприяти забезпеченню господарського комплексу міста в енергоносіях;

- забезпечення населення міста водою у відповідності з нормами;

- ремонт систем тепло -, водо -, газо - та електропостачання;

- сприяння підвищенню ефективності роботи господарського комплексу за рахунок імміграції інформаційних технологій, програмного забезпечення й телекомунікацій.

Організаційні завдання:

- сприяти створенню ефективних організаційних структур у господарському комплексі міста.

Завдання управління:

- вдосконалення структури адміністративно-господарського управління;

- підвищення відкритості й вдосконалення звітності усіх структур виконавчої влади.

Пріоритети програми:

1. Підвищення ефективності виробництва шляхом імміграції

енергозберігаючих технологій у меті забезпечення господарського комплексу електроенергією й іншими енергосистемами для його сталої роботи.

2. Зниження кількості збиткових підприємств на основі реалізації організаційних і економічних мір по їхньому фінансово-господарському оздоровленню.

3. Створення механізмів притягнення капіталу на територію пріоритетного розвитку (м. Краснодон).

4. Подальший розвиток малого й середнього бізнесу у відповідності з

єдиною регуляторною політикою держави, направленої на усунення правових, економічних і адміністративних перепонів реалізації права на підприємництво.

5. Забезпечення реалізації мір, направлених на забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та інших соціальних виплат.

Нормативно - правовою основою для формування програм є:

по-перше Конституція України, у розділі XI якої визначаються функції й повноваження органів місцевого самоврядування. У ст. 143 цього розділу сказано, що територіальні громади затверджують програми соціально-економічного й культурного розвитку й контролюють їх виконання;

по-друге Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 27 якого охоплює власні та делеговані повноваження виконавчих органів у сфері підготовки програми;

по-третє Закон України “Про державне прогнозування й розробку програм економічного й соціального розвитку України” від 23 березня 2000 року [9], у якому визначені правові, економічні й організаційні принципи формування програмних документів, порядок розробки, затвердження й виконання означених документів, права й відповідальність учасників прогнозування й розробки цих програм.

2.2 СТРУКТУРА ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Соціально-економічні показники, характеризують всі аспекти міського господарства й необхідні для програми соціально-економічного розвитку міста. Розглянемо більш докладно, що являє собою дана програма, яка її представлена у таблиці №1 структура:

Таблиця №1 Структура програми соціально-економічного розвитку

	Вступ
1.	Оцінка тенденцій економічного розвитку
2.	Цілі та головні дії в 2004 році
3.	Соціальна політика
3.1	Демографічна ситуація
3.2	Грошові доходь населення та заробітна плата
3.3	Зайнятість населення та ринок праці
3.4	Пенсійне забезпечення
3.5	Соціальне забезпечення
3.6	Соціальні домов
3.7	Міграційна політика
3.8	Житлова політика
3.8. 1	Житлово-комунальне господарство
3.8. 2	Фінансово-економічний стан підприємств житлового господарства
4.	Гуманітарна сфера
4.1	Здоров'я населення
4.2	Освіта
4.3	Культура
4.4	Розвиток інформаційного простору
4.5	Туризм
4.6	Фізичне виховання і спорт
5.	Безпеку життєдіяльності людини
5.1	Охорона навколишнього природного середовища
5.2	Техногенна безпеку.
5.3	Охорона праці
6.	Забезпечення розумів для подальшого соціально-економічного зростання
6.1	Податково-бюджетна політика
6.2.	Муніципальне кредитування
6.3	Інвестиційна політика
6.3. 1	Функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності
6.4	Інституціональні та організаційні механізми економічного регулювання
6.4. 1	Реформування відносин власності
6.4. 2	Управління об'єктами державної власності. Приватизація
6.4. 3	Державна регуляторна політика в сфері господарської діяльності та розвиток підприємництва
6.4. 4.	Адміністративна реформа та поліпшення якості державного управління
7.	Розвиток реального сектора економіки
7.1	Енергозабезпечення та енергозбереження
7.2	Промислова політика
7.3	Транспорт, зв'язок та інформаційні технології
7.3. 1.	Транспорт
7.3. 2	Зв'язок та інформаційні технології
7.4.	Закупівля продукції для регіональних потреб
7.5	Політика в сфері обігу споживчих товарів і послуг
7.6	Зовнішньоекономічна політика
7.7	Захист прав споживачів
8.	Захист прав і воль громадян , зміцнення законності та правопорядку

Кожний з елементів структури являє собою групу соціально-економічних показників. Розглянемо на прикладі пенсійного забезпечення один з пунктів програми соціально-економічного розвитку м. Краснодона.

Пенсійне забезпечення

Чисельність пенсіонерів, що знаходяться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні за 2004 рік - 38487 осіб, у тому числі пенсіонери, яким призначено пенсію

- за Законом України „ Про пенсійне забезпечення „ - 37878 осіб,

із їх пенсіонерів за віком - 33991 осіб,

пенсіонерів по інвалідності - 3099 осіб

пенсіонерів, що отримують соціальну пенсію - 788

із їх 531 інваліда з дитинства та 63 інваліди 1-3 груп.

- за Законом України „ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького й рядового складу „ - 286 осіб, у тому числі 183 інваліди

- за Законом України „ Про державну службу „ - 67 осіб, у тому числі 3 інваліди

- за Законом України „ Про прокуратуру” - 7

- за Законом України „про наукову й науково-технічну діяльність” - 5

- за Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - 239 осіб, у тому числі 225 інвалідів

- за Законом України „ Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” - 4

- Митний кодекс України - 1

Із загального числа пенсіонерів - ветерани війни ( визначені згідно із Законом України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту „) - 8511 осіб;

- пенсіонери, які одержують пільги з пенсійного забезпечення відповідно до Закону України „ Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” - 2

- пенсіонери, яким згідно з Законом України „ Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” встановлено надбавки до пенсії - 102.

За 9 місяців 2004 року призначено нових пенсійних справ - 1493

Прийнято на облік з інших районів - 193 пенсійні справи.

Знято з обліку у зв'язку з:

- переїздом на інше місце проживання - 296 пенсійні справи

- зі смертю пенсіонера - 1202 пенсійні справи

Так, видатки на виплату пенсій та допомоги очікуються в сумі 87420,7 тис.грн., у т.р.:

- видатки за рахунок власних надходжень - 82645,1 тис.грн.;

- видатки за рахунок коштів Державного бюджету України - 3724,5 тис.грн.;

- видатки за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - 19,4 тис.грн.;

- видатки за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - 1031,7 тис.грн.

Відсоток забезпечення поточної споживи на виплати пенсій та допомоги за рахунок власних надходжень очікується 98,8%. При цьому забезпечення видатків на виплату пенсій за рахунок власних надходжень очікується - 104,5%.

Видатки на виплату пенсій та допомоги очікуються у сумі 91372,3 тис.грн.:

- видатки за рахунок власних надходжень - 84922,7 тис.грн.

- видатки за рахунок коштів Державного бюджету України - 5419,3 тис.грн.

- видатки за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - 25,8 тис.грн.

- видатки за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - 1004,5 тис.грн.

Відсоток забезпечення поточної споживи на виплати пенсій та допомоги за рахунок власних надходжень очікується в розмірі 111,8%. При цьому забезпечення видатків на виплату пенсій за рахунок власних надходжень очікується - 120,2%.

Внески до Пенсійного фонду обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється в натуральній формі.

Новий Закон проголошує нові принципи пенсійної системи: розмір пенсій робітника повинен безпосередньо залежати від його заробітної плати та страхового стажу, протягом якого робітник сплачував пенсійні внески.

Пенсійне забезпечення в поєднанні із соціальною допомогою сформують набагато надійнішу систему захисту від бідності, ніж та, яка існує сьогодні.

Пенсійна реформа має статі складовою частиною комплексної програми економічних і фінансових перетворень.

Метою реформування пенсійної системи є забезпечення належного рівня життя людей похилого віку на засідках соціальної справедливості, гармонізації відносин між поколіннями та сприяння економічному зростанню

Аналізуючи даний пункт програми соціально-економічного розвитку міста, ми бачимо, що соціально-економічних показників досить багато.

Зокрема: чисельність пенсіонерів усього, градація пенсіонерів по призначенню пенсій: за віком, по інвалідності й т.д.

Тому звідси випливає необхідність у чіткій структуризації даних показників. Необхідно придумати механізм уведення, що спрощує, даних показників, збереження подібних результатів для подальших аналізів і моделей, розмежувати уведення певних показників по службах і відділам.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ Й ПЛАНУВАННЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОСНОВІ СОЦИАЛЬНО-ЭКОМИНИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

3.1 ОПИС ПРОБЛЕМИ РОЗРОБКИ МОДЕЛІ

Розробка економіко-математичних моделей являє собою складний трудомісткий процес, що складається з декількох етапів: постановки завдання, її формалізації, вибору методу моделювання, побудови моделі, процесу моделювання, аналізу отриманого рішення й уточнення моделі, впровадження моделі (рішення) у практику. Кожний із цих етапів є необхідним для побудови й практичної реалізації всякої економіко-математичної моделі. Розглянемо докладніше етапи побудови моделей.

Постановка завдання. На цьому етапі здійснюється визначення основної мети моделювання об'єкта, формулюються умови, при яких вирішується завдання. Як правило, під метою моделювання розуміють дослідження одного або декількох процесів (параметрів) моделируемой системи. Даний етап починається з вивчення об'єкта моделювання, наприклад підприємства, його, виробничо-господарської діяльності. Аналізуючи діяльність об'єкта (підприємства), ми визначаємо напрямку руху потоків інформації, їхня взаємодія, основні характеристики. Зокрема, схемами руху потоків інформації є різні типи організаційних структур керування підприємством, диспетчерські графіки, циклограми, табуляграми, схеми руху матеріальних потоків і т.п.

Постановка завдання - початковий і, по суті, найважливіший етап побудови моделі, тому що рішення, мети, критерії, прийняті на цій стадії, визначають згодом ефективність всієї моделі.

На стадії постановки завдання варто оцінити якнайбільше різних варіантів мети, критеріїв моделювання, різних точок зору на проблему, заради якої будується модель можливих шляхів її рішення.

Постановка завдання, безумовно, вимагає контакту із замовником моделі, уважного вивчення його точки зору на проблему. Однак остаточну постановку завдання варто прийняти лише після аналізу проблеми й ретельного дослідження всіх наявних альтернативних варіантів рішення.

Зневажливе відношення до змістовного аналізу проблеми або об'єкта моделювання часто приводить до невдалого вибору цільової функції або критерію моделювання.

Постановка завдання закінчується докладним змістовним описом об'єкта моделювання, визначенням цілей моделювання й критеріїв досягнення мети.

Етап постановки завдання може включати, у себе також вивчення вже вирішених аналогічних завдань; огляди по суміжним або будь-якої що представляє інтерес для даної роботи питанням; проблеми, які на даній стадії моделювання не можуть бути вирішені.

Вибір методу моделювання. На практиці зустрічаються набагато більше складні завдання, які часто не можуть бути вирішені яким-небудь одним методом і вимагають застосування одночасно декількох різних економіко-математичних підходів (наприклад, сполучають методи часткової оптимізації із простим перебором варіантів рішень, методи імітаціонного моделювання з експертною оцінкою варіантів, методи теорії розкладі з методами динамічного програмування). Вибір методів моделювання, а також їхнє сполучення являє собою досить складну проблему.

На стадії формалізації звичайно висловлюють тільки припущення про те, який метод моделювання можна буде застосувати. Дуже часто після формалізації модель істотно змінюємося, і може з лінійної перетвориться в нелінійну, статистичну або навпаки. Більше того, можливі такі зміни, наприклад, лінійних моделей, які вимагають вибору певного алгоритму рішення завдання. Так лінійне завдання може стати цілочисельного або параметричного, потребуючого застосування методів послідовного аналізу, «галузей і границь» і інших спеціальних методів.

Іноді одну об тугіше завдання моделювання можна вирішити різними методами: побудувати детерміновану модель, імовірнісну або імітаційну. У цьому випадку всі можливі варіанти моделі варто ретельно проаналізувати, визначити бажану точність рішення, порівняти її із зусиллями, що вимагаються для реалізації моделі кожним конкретним способом. Якщо пропонована точність моделей однакова, варто зупинитися на найпростішій з них.

Складні моделі звичайно вирішують на ЕОМ, тому при виборі методу моделювання варто враховувати можливості наявної ЕОМ, обсяг пам'яті, швидкодія, мова програмування наявність кваліфікованих програмістів.

Таким чином, від вибору методу моделювання істотно залежать точність одержуваного рішення, витрати часу на моделювання й взагалі можливість практичної реалізації моделі.

Процес побудови моделі полягає в остаточному встановленні її структури, змінних, точному визначенні цільових настанов (цільових функцій) і критеріїв досягнення мети. Якщо на попередніх етапах моделювання розглядалося кілька варіантів моделей, що відрізняються постановкою завдання, підходом до формалізації методом рішення, то на даному етапі необхідно вибрати один остаточний варіант моделі. Надалі цей варіант, погоджений із замовником і затверджений до моделювання, передається у відділ програмування.

Програмування моделі входить в етап її побудови й повинне здійснюватися в контакті з її розроблювачами. У процесі програмування можливі невеликі зміни схеми моделювання, якщо такі спрощують процес програмування й не порушують установленої схеми функціонуванні моделі. Всі ці зміни повинні бути погоджені з розроблювачем моделі.

По завершенню стадії програмування модель, записана у вигляді програми для ЕОМ, проходить налагодження й перевірку.

Процес моделювання припускає наявність основних двох складових: повністю налагодженої програмної моделі й комплекту вихідних даних. Спочатку здійснюється експертне моделювання. Після одержання перших результатів і нагромадження необхідного мінімуму експериментальної інформації, одержуваної з використанням моделі, проводиться детальний аналіз результатів моделювання. Такий аналіз ще не є кінцевим і призначений для перевірки відповідності об'єкта моделювання й моделі. Результати аналізу повинна уважно вивчити експертна комісія, складена з розроблювачів моделі й представників замовника.

Аналіз результатів експериментального моделювання необхідний для виявлення основних параметрів моделі, яких-небудь недоглядів, слабких сторін, перевірки її на точність. Після такого аналізу, як правило, виникає необхідність доробки моделі, що здійснюється з урахуванням зауважень експертної комісії розроблювачами моделі разом із програмістами.

Після доробки знову проводять експериментальне моделювання, аналізують отримані результати, експертна комісія знову дає висновок про якість моделі й можливість його практичного використання.

При позитивному висновку експертної комісії здійснюється процес моделювання й впровадження моделі.

Впровадження моделі в практику. Практичне впровадження моделі або використання рішень, отриманих у результаті моделювання, вимагає значної уваги з боку керівника організації або його заступника. Справа в тому, що, незважаючи на значні вигоди, які звичайно дають добре побудовані моделі, вони складні для розуміння й тому не відразу зізнаються. Впровадження моделі повинне здійснюватися за планом, систематично при постійному контролі всіх етапів впровадження.[8]

Прогнозування (forecast) - процес наукової примари, пророкування з використанням математичних моделей тенденцій, перспектив різних об'єктів і явищ на основі визначення їхнього розвитку колись і тепер. Практично в будь-якому плані втримуються елементи прогнозу, що відбивають невизначеність майбутнього. Ці елементи вводяться в план у неявному виді й тим самим створюють ілюзію строгої детермінованості всіх його показників. У дійсності ж ряд обставин реально можна передбачати з більшим або меншим ступенем вірогідності, але визначити їх однозначно заздалегідь не представляється можливим. Це положення важливо враховувати при перспективному плануванні, тому що зі збільшенням періоду планування й розширення границь розглянутого економічної системи число прогнозованих факторів, а також їхню значимість зростають відповідно до зміни зони невизначеності.[2]

Відомі різні методи прогнозування. Вибір методу стосовно до конкретних умов визначається природою об'єкта й обсягом наявної інформації про закономірності й тенденції його розвитку. Також при прогнозуванні необхідно враховувати наступні принципи:

· Принцип системності - взаимоувязка й співпідпорядкованість прогнозів розвитку об'єктів прогнозування й середовища їхнього функціонування.

· Принцип безперервності - вимагає коректування прогнозу в міру надходження нових даних про об'єкт прогнозування й середовища його функціонування.

· Принцип адекватності - характеризує оцінку стійких тенденцій і взаємозв'язків у розвитку виробництва й створення математичного аналога (моделі) реальних економічних процесів з повної й точною імітацією

· Принцип оптимальності - з безлічі альтернативних варіантів прогнозу повинні вибрати оптимальний.

Громадське життя не можливе без передбачення майбутнього, без прогнозування перспектив її розвитку. Базисом суспільства є економіка. Економічні прогнози необхідні для визначення можливих цілей розвитку економіки і їхніх досягнень, що забезпечує ресурси, для виявлення найбільш імовірних і економічно ефективних варіантів рішень, обґрунтування основних напрямків економічної політики й передбачення наслідків прийнятих рішень.

Важливим елементом обґрунтування основних напрямків розвитку міського господарства є визначення росту провідних галузей міста. У нашому місті, на жаль, домінують усього лише три галузі:

· Машинобудування

· Харчова промисловість

· Вугільна промисловість

Інші займають усього лише 1-2% загалом, обсязі промисловості міста. Розвиток кожної окремої галузі, є важливою складовою частиною розвитку району в цілому.

Підприємства належним чином надають свої річні звіти в органи місцевого самоврядування. Ці звіти містять статистичні показники по фактичному виконанню планів, плановані обсяги випуску товарної продукції у звітному періоді, а також прогнозований товарообіг у майбутньому періоді багато в чому можливості, що визначає, розвитку й рівень процвітання підприємства. Розробкою прогнозованого обсяги випуску товарної продукції на підприємстві займається плановий відділ. На підставі документації надаваної підприємствами в органи місцевого самоврядування роблять якісний експертний аналіз діяльності кожного підприємства й планів його розвитку. По всім наявним даним підприємств району органи місцевого самоврядування роблять аналіз всієї галузі й будують її прогноз. Програма економічного прогнозування здійснюється відповідно до діючого законодавства України. Закон «Про державне прогнозування й розробки програм економічного й соціального розвитку України». Закон визначає правові, економічні й організаційні принципи формування цілісної системи прогнозних програмних документів економічного й соціального розвитку України, окремих галузей економіки й окремих адміністративно-територіальних одиниць як складової частини загальної системи державного регулювання економічного й соціального розвитку держави. Законом установлюється порядок розробки, твердження й виконання прогнозних програмних документів економічного й соціального розвитку, а також права й відповідальність учасників державного прогнозування й розробки програм економічного й соціального розвитку України. Прогноз економічного й соціального розвитку є засобом обґрунтування вибору тієї або іншої стратегії й прийняття конкретних рішень органами законодавчої й виконавчої влади, органами місцевого самоврядування по регулюванню соціально економічних процесів. Основними принципами, на які базується державне прогнозування й розробка програм економічного й соціального розвитку України є:

· Принцип цілісності - забезпечується розробкою взаємопогоджуваних прогнозних програмних документів економічного й соціального розвитку України окремих галузей економіки й окремо адміністративно-територіальних одиниць на короткострокові й довгострокові періоди.

· Принцип об'єктивності - прогнозні й програмні документи економічного й соціального розвитку України розробляються на основі даних органів державної статистики, уповноваженого центрального органа державної влади з питань економічної етики, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а так само звітних даних з офіційних видань Національного закону України.

· Принцип науковості - забезпечується розробкою прогнозних і програмних документів економічного й соціального розвитку на науковій основі, постійним удосконаленням методології й використанні світового досвіду в області прогнозування й розробки програм економічного й соціального розвитку.

· Принцип гласності - прогнозні й програмні документи економічного й соціального розвитку є доступними для громадськості. Інформування про цілях, пріоритетах і показниках цих документів забезпечує суб'єктів підприємницької діяльності необхідними орієнтирами для планування власної виробничої діяльності.

· Принцип самостійності - місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень відповідають за розробку, твердження й виконання прогнозних і програмних документів економічного й соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Прогнозування й розробка програм економічного й соціального розвитку забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.

· Принцип рівності - включає дотримання прав і врахування інтересів місцевого самоврядування й суб'єктів господарювання всіх форм власності.

· Принцип дотримання загальнодержавних інтересів - містить у собі те, що органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування повинні здійснювати розробку прогнозних і програмних документів економічного й соціального розвитку виходячи з необхідності забезпечення реалізації загальнодержавної соціально-економічної політики й економічної безпеки держави.

Зібравши всі необхідні дані, по всіх галузях, дотримуючись основних принципів, будується прогноз по кожній галузі, а потім і прогноз усього міського господарства. Вихідна документація направляється в м. Луганськ для подальшого вивчення. Пройшовши певні етапи, вихідна інформація здобуває вагомий характер, на підставі якого розробляється прогноз соціально-економічного розвитку країни.

Як показує практика складання прогнозу на першому етапі, на великий жаль, не передбачає використання яких або прогнозних моделей або методів. Хоча цій проблемі (розробка методів і моделей прогнозування) присвячений цілий ряд робіт вчених-економістів.

У даній дипломній роботі запропоноване конструктивне рішення проблеми планування й прогнозування міського господарства на підставі математичної моделі.

Вибір моделі для проведення дослідження є дуже важливим етапом роботи, оскільки від цього вибору істотно залежать можливості одержання результатів, а також можливість уникнути численних помилок. В економічній теорії прагнення до математичної формалізації, до побудови моделей економічної реальності й використанню їх для аналізу й прогнозу функціонування економіки обумовлено в повному ступені тим, що економічний експеримент або неможливий, або проблематичний (надзвичайно доріг, не забезпечує повної вірогідності результатів, може спричинити важко переборні негативні наслідки й т.д.). Свій відбиток на прогнозування економіки міського господарства накладає й така обставина, як участь у всіх виробничих процесах людей (людський фактор). Вони, управляють із почуттями, взаємодіють один на одного, а тому самі виявляються об'єктами керування. У цілому виробничі процеси взаємодіють із соціальними процесами, відносини людей на виробництві виявляються пов'язаними із соціальними процесами виробництва й піддані їхньому впливу. Взаємодії багатьох інтересів учасників виробництва роблять дія, що обурює, на виробництво, і це теж вимагає відповідного опису (невідомі принципові вимоги, пропоновані до моделі).

Використовувана модель повинна володіти поруч необхідних фізичних властивостей, зокрема вона повинна бути адекватна реальному об'єкту, що моделюється, повинна відповідати завданням дослідження, повинна бути досить простій і забезпечувати прийнятний ступінь точності опису моделируемого об'єкта.

Дуже важливо підкреслити, що економіка цілком може бути порівняно складним живим організмом, в економіці одночасно протікають різноманітні взаємозалежні процеси, які роблять вплив один на одного. Тому, у принципі, всі економічні процеси повинні описуватися в сукупності. Але тому що сукупний опис не завжди можливо як через складність такого об'єкта моделювання, яким є економічна система, і через неозорість або непрацездатність надто громіздкої математичної моделі, у якій намагаються врахувати все. У силу таких причин часто доводиться виділяти для вивчення фрагменти системи. Звичайно, опис частини системи повинні опиратися на деякий цілісний опис досліджуваного об'єкта. Тільки в цьому випадку можна зрозуміти, що губиться при виділенні для вивчення фрагмента економічної системи .[6]

Безумовно, дуже багато чого при вивченні реального об'єкта залежить від того, наскільки вдало проведене його моделювання, за допомогою, якої моделі описується реальна економічна система, тому й виникає проблема вибору моделі. Складність вибору в тім, що немає формальних критеріїв для оцінювання результатів якого або вибору. Ця ситуація має принциповий характер, і збільшується вона тим, що економічні й соціальні процеси недостатньо вивчені. Не полегшує рішення питання про вибір моделі й перевірка моделі з допомогу минулих даних. Справа в тому, що будь-які конкретні дані можна добре підігнати за допомогою різних способів. У кожній моделі досить параметрів, по яких можна одержати дані минулого розвитку.

Відсутність формалізованого способу порівняння моделей не означає, що немає можливості зробити досить обґрунтований вибір. Доводиться робити вибір, опираючись на якісний аналіз, на змістовні міркування, на логічне обґрунтування, на порівняння результатів математичного моделювання з конкретними особливостями розвитку досліджуваної системи.[10]

У силу викладених причин у даній роботі спочатку розкриваються поняття методів прогнозування, а потім проводитися опис деяких прогнозних економічних моделей. На підставі реальної можливості вибору моделі робиться висновок про перевазі вибору однієї з них, а потім у рамках опису реалізується поставлене завдання одним з найбільш підходящих методів.

Методи прогнозування за своїм характером нерозривно зв'язано згодом - за допомогою прогнозу ми як би намагаємося розглянути майбутнє в сьогоденні. Способи, такого "заглядання в майбутнє" досить різноманітні, від внутрішнього голосу («печінкою почуваю») і історичних аналогій до експертних оцінок і складних эконометричних моделей. Тому необхідність прогнозу розвитку тієї або іншої ситуації, і майбутніх змін тих або інших обставин ставить нас перед непростою проблемою вибору цілком конкретного методу прогнозування.