Економіко-математичне моделювання інвестиційного потенціалу України в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 330.43:339.727.2

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 08.00.11 -

Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харламова Ганна Олексіївна

Київ - 2008

АНОТАЦІЯ

Харламова Г.О. Економіко-математичне моделювання інвестиційного потенціалу України в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 - Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Для економіко-математичного моделювання інвестиційного потенціалу України в умовах глобалізації здійснено моніторинг економічного простору України. Розроблено та перевірено прогноз інвестиційної активності України засобами пристосування методів механічного згладжування короткострокових динамічних рядів. Побудовано макроеконометричні моделі, що оцінюють взаємовплив прямих іноземних інвестицій та основних показників соціально-економічного розвитку країни-реципієнта. Для дослідження неоднорідності інвестиційного простору України на регіональному та галузевому рівнях запропоновано використання індексу концентрації Херфіндаля-Хіршмана. Запропоновано комплексний підхід до визначення сутності поняття „інвестиційний клімат” - як системи умов інвестиційної діяльності в країні, що інтегрально поєднує такі складові: інвестиційний потенціал, інвестиційні ризики та інвестиційна активність регіонів, видів економічної діяльності, галузей промисловості країни. Розроблено методику комплексної оцінки інвестиційної привабливості регіонів, видів економічної діяльності, галузей промисловості України. Розроблено комплекс пропозицій щодо вдосконалення політики залучення ПІІ в Україну: „максимізація вигод - мінімізація збитків”.

Ключові слова: прямі іноземні інвестиції, макроеконометричні моделі, інвестиційний потенціал, інтегральна оцінка, інвестиційна привабливість.

АННОТАЦИЯ

Харламова А.А. Экономико-математическое моделирование инвестиционного потенциала Украины в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.11 - Математические методы, модели и информационные технологи в экономике. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка, Киев, 2008.

Для экономико-математического моделирования инвестиционного потенциала Украины в условиях глобализации проведен мониторинг экономического пространства Украины. Разработан и проверен прогноз инвестиционной активности Украины, для чего были приспособлены методы механического сглаживания короткочасовых динамических рядов. Построены макроэконометрические модели, оценивающие взаимовлияние прямых иностранных инвестиций и основных показателей социально-экономического развития страны-реципиента. Для исследования неоднородности инвестиционного пространства Украины на региональном и отраслевом уровнях предложено использовать индекс концентрации Херфиндаля-Хиршмана. Предложено комплексный подход к определению сути понятия „инвестиционный климат” - как системы условий инвестиционной деятельности в стране, интегрально включающая такие составляющие: инвестиционный потенциал, инвестиционные риски и инвестиционная активность регионов, видов экономической деятельности, отраслей промышленности страны. Разработана методика комплексной оценки инвестиционной привлекательности регионов, видов экономической деятельности, отраслей промышленности Украины. Разработано комплекс предложений по улучшению политики привлечения ПИИ в Украину: «максимизация выгод - минимизация ущерба».

Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции, макроэконометрические модели, инвестиционный потенциал, интегральная оценка, инвестиционная привлекательность.

ANNOTATION

Kharlamova G.O. The economic and mathematical modelling of the investment potential of Ukraine under globalization. - Manuscript.

Dissertation for Candidate's degree in Economics by speciality 08.00.11 - Mathematic methods, models and information technologies in economy. - Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2008.

Globalization of world economy bringing to valuate activity of international investment processes. Foreign direct investments (FDI) became the source of states' financing. The analysis of modern world trend of foreign direct investing, its volumes and dynamic has shown that the leading role in this process belongs to the developed states not only as donors of FDI, but as recipients.

Ukraine is the participant of global investment process, mostly as a recipient of FDI. Main states-investors in Ukrainian economy are USA, EU and Russia.

The investment potential of Ukraine is not used in the optimal way. It is obvious from the disproportionately small and irrelevant amount of investments into Ukrainian economy that is, especially apparent at comparing with neighboring states. In addition, efficiency of the incoming investment capital is very low.

Despite on the scientific importance of existent researches, there are a lot of non resolved problems, related to foreign direct investing. There is not enough attention to the complex analysis of correlation between foreign investors' interests and national economy, to the development of the mechanism of FDI effectively involving under terms of globalization. There is a shortage of economic-mathematical and econometric researches of foreign direct investing in Ukraine that are clarified and have a possibility to illustrate-quantify the truth of theoretic theses.

The complex analysis is held for: as the potential of the country for FDI attraction, ways of such attraction influences, as the influence of attracted invest-resource on level of the economic development of the state-recipient.

A goal of the research is to apply new special methods for working out a complex approach to improve investment situation in Ukraine and to suggest an approach to raise the investment efficiency, in particularly that of FDI.

The object of the research is the investment potential of Ukraine, strategies of investment policy in Ukraine and influence of FDI on the economic development of a state-recipient.

The subject of the research is economic-mathematical and econometric methods of analysis, monitoring and modeling of investment potential of Ukraine and its influence on economy.

The dissertation focuses on the overall effect of FDI on macroeconomic growth and other welfare-enhancing processes of state-recipient, and on the channels through which these benefits take effect. For the first time it was proposed to use complex surveys investigations for modelling, estimation and forecasting the investment potential of Ukraine. The box of econometric models of the evaluating of the inter-state changing in its impact on FDI inflows and the impact of FDI on the economic welfare of a state-recipient is created. All economic-mathematical research is held in complex “Ukraine - World space for FDI”.

The correlation analysis revealed that investment relationship between Ukraine and its main states-investors is in the high correlation with foreign affairs (trade) between Ukraine and these states and also with the investment activity of themselves.

Dynamic of world investment process under globalization is analyzed. Monitoring of Ukrainian economic space for perspectives of foreign direct investing is made.

For investigation of the heterogeneity of investment space of Ukraine on regional and industrial level Herfindal-Hirshmann index of concentration is proposed to use. Rather high heterogeneity of investment space in Ukraine is proved.

It's investigated that the models of open economy, that contain the estimation of the influence of FDI potential on national economic dynamic, are adequate to global market space in the strategic context. Estimations resulted that FDI, from one hand, stimulate temp of economic growth, decreasing of population poverty (by increasing of incomes and employment level), increasing of technological level in state-recipient, but from other hand - there is a possibility of recession from old technologies, dependence from foreign capital, exploitation of state-recipient's resources.

Proposed and used the author's method for the estimation of investment attraction on the level of regions, economic activities, and industries of Ukraine. According to the complex estimation of investment attraction it's ranking the leading of Kiev between other regions, and of the production industry between other sectors of economy.

The results of this thesis highlighted the main prospects of further scientific research of the theory and practice of investment policy of Ukraine. Author's method of the estimation of investment attraction is applied in the practice of investing in Ukraine.

Key words: foreign direct investments, macroeconometric models, investment potential, complex (integral) estimate, investment attraction.

іноземний інвестування глобалізація економічний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Викликом глобалізаційного сьогодення є ефект сканування світовим інвестиційним капіталом глобального економічного простору у пошуку ресурсних переваг тієї чи іншої території. Від інвестиційного потенціалу країни-реципієнта залежить, які капітали і в яких об'ємах прийдуть в країну, наскільки ефективно країна зможе використати вигоди іноземного інвестування. Актуальним завданням сьогодення є розробка комплексної оцінки інвестиційної привабливості економіки України, яка б стала науковим підґрунтям стратегії розвитку інвестиційного потенціалу України в сучасних умовах глобалізації.

Найвідомішими іноземними роботами з аналізу та моделювання впливів прямих іноземних інвестицій (ПІІ) є роботи Дж. Луіза, Е. Грахама. Серед вітчизняних дослідників проблематикою прямого іноземного інвестування займаються Базилевич В.Д., Бланк І.О., Борщевський В.В., Гальчинський А.С., Геєць В.М., Губський Б.В., Захарін С.В, Лук'яненко Д.Г., Носова О.В., Осецький В.Л., Пересада А.А., Процків О.П., Реверчук С.К., Рогач О.І., Федоренко В.Г., Черваньов Д.М., Чухно А.А., Школа І.М. та інші. Математичні методи побудови моделей економічних процесів дістали значного розвитку у працях Вітлінського В.В., Долінського Л.Б., Клєбанової Т.С., Ковальчука К.Ф., Лисенка Ю.Г., Лук'яненко І.Г., Ляшенка І.М., Михалевича М.В., Порохні В.М., Скрипниченко М.І., Черняка О.І. та інших.

Незважаючи на наукову значимість існуючих досліджень, ще далеко не всі проблеми, пов'язані з прямим іноземним інвестуванням, досліджені в повній мірі. Відчувається дефіцит економіко-математичних та економетричних досліджень концептуальних проблем прямого іноземного інвестування в Україні, які б обґрунтовували та кількісно ілюстрували істинність теоретичних узагальнень у співвідношенні їх з реальною економічною дійсністю. Об'єктивно необхідним є дослідження сутності та ролі прямого іноземного інвестування у контексті економічного зростання засобами економетричного аналізу, що надасть можливість формалізувати взаємозв'язок між рівнем прямого іноземного інвестування і темпами соціально-економічного розвитку, і, відповідно, підвести емпіричний базис під теоретичні гіпотези. Все це обумовило мету, задачі, логіку, і вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з виконанням науково-дослідної роботи економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за держбюджетною темою № 01БФ040-01 „Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації: 0101U006977), де автором розроблені макроеконометричні моделі розвитку економіки України під впливом інвестиційного капіталу, а саме економетричні рівняння взаємозв'язку ПІІ з темпами економічного росту країни-реципієнта.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є: по-перше, теоретичне обґрунтування та розробка комплексної методики оцінювання інвестиційного потенціалу України; по-друге, виявлення та економіко-математичне моделювання взаємовпливу прямого іноземного інвестування та соціально-економічного розвитку України в умовах глобалізації.

Мета дослідження зумовила постановку і вирішення таких задач науково-теоретичного, методичного та практичного характеру:

- дослідити теоретичні та практичні аспекти, основні тенденції прямого іноземного інвестування, визначити його масштаби, динаміку і перспективи розвитку в умовах глобалізації;

- визначити роль та основні тенденції прямого іноземного інвестування в економіці України, перспективи її інтеграції у міжнародні інвестиційні процеси;

- виявити та формалізувати основні напрями взаємовпливу прямого іноземного інвестування та складових соціально-економічного розвитку України; побудувати макроеконометричні моделі цих взаємовпливів;

- удосконалити категоріальний апарат визначення сутності понять „інвестиційний потенціал” та „інвестиційна привабливість”;

- методологічно обґрунтувати та розробити систему показників для оцінки інвестиційної привабливості України;

- визначити критерії та алгоритм методики оцінювання інвестиційної привабливості регіонів, видів економічної діяльності та галузей промисловості України;

- провести моніторинг інвестиційного клімату України на основі оцінки інвестиційної привабливості його складових;

- розробити пропозиції щодо основних напрямів державної стратегії поліпшення стану прямого іноземного інвестування в Україні.

Об'єкт дослідження - інвестиційний потенціал України, як рівень можливостей залучення прямих іноземних інвестицій та рівень соціально-економічного розвитку України.

Предметом дослідження є економіко-математичні методи та моделі оцінки інвестиційного потенціалу України в умовах глобалізації.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використовуються загальнонаукові методи пізнання (аналіз і синтез, порівняльний, історико-логічний) та статистичний, структурний і системний підходи, використання яких дозволило здійснити аналіз тенденцій та ролі прямого іноземного інвестування в Україні.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають наукові теорії прямого іноземного інвестування (теорія інтернаціоналізації, еклектичної парадигми), теорія економічного зростання та наукові розробки вітчизняних і зарубіжних науковців. При побудові моделей оцінки взаємовпливів між прямими іноземними інвестиційними надходженнями та соціально-економічним розвитком країни-реципієнта були використані наступні економіко-математичні методи: статистичні (кореляційний (п.1.2., 2.3.-2.8., 3.4.-3.6.), однофакторний дисперсійний аналізи (п.2.8.)) та економетричні (багатофакторний регресійний аналіз (п.2.3.-2.8.), аналіз панельних даних (п.2.3.-2.8.)). При оцінці інвестиційної привабливості застосовувалися кластерний аналіз та статистичні системи визначення рейтингів (п.3.4.-3.6.). Вибір зазначених методів обумовлений логікою проведення дослідження.

Інформаційною базою дослідження є офіційні дані Державного комітету статистики України, Національного Банку України, Міністерства економіки України, аналітичні огляди UNCTAD, UNIDO, МВФ та інших міжнародних організацій, зарубіжна та вітчизняна наукова монографічна література, періодичні видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у всебічному розгляді інвестиційного потенціалу України; побудові моделей взаємовпливу між надходженнями прямих іноземних інвестицій та соціально-економічним розвитком України; розробці методики оцінки інвестиційної привабливості регіонів, видів економічної діяльності та галузей промисловості України. Найважливішими результатами дослідження, що характеризують його новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є такі:

вперше одержано:

- визначення інвестиційного потенціалу України як об'єкту моделювання та оцінки з урахуванням факторів взаємовпливу ПІІ та найважливіших макроекономічних показників. Розроблено комплекс адекватних економіко-математичних моделей взаємозв'язку ПІІ з основними макроекономічними параметрами соціально-економічного розвитку країни-реципієнта: темпами економічного росту, індикаторами фінансового розвитку, рівнем бідності населення, рівнем зайнятості населення, людським капіталом, екологічним станом, регіональним рівнем розвитку;

- оцінки неоднорідності інвестиційного простору України на регіональному та галузевому рівнях. Для оцінки диспропорційності розподілу ПІІ за регіонами та видами економічної діяльності запропоновано використання індексу концентрації Херфіндаля-Хіршмана;

- розробку та апробацію методики інтегральної оцінки інвестиційної привабливості (для регіонів, видів економічної діяльності, галузей промисловості України) на основі комплексного аналізу та систематизації факторів-індикаторів об'єктивних умов, можливостей і обмежень, які визначають сприятливість інвестиційного середовища об'єкта та результативність діяльності інвесторів у ньому. На основі авторської методики проведена оцінка інвестиційної привабливості регіонів, видів економічної діяльності та галузей промисловості України;

удосконалено:

- категоріальний апарат визначення сутності понять „інвестиційний клімат”, „інвестиційний потенціал”, „інвестиційна привабливість” як економічних категорій. Розроблена структурна ієрархія цих споріднених категорій інвестиційної проблематики за принципом зростання ступеня охоплення інвестиційних відносин. Запропоновано комплексний підхід до визначення сутності поняття „інвестиційний клімат” - як системи умов інвестиційної діяльності в країні, що інтегрально поєднує такі три складові: інвестиційний потенціал, інвестиційні ризики та інвестиційну активність її регіонів, видів економічної діяльності, галузей промисловості;

- сукупність статистичних показників, які обираються для рейтингування інвестиційних об'єктів різних рівнів економіки країни за інтегральною ознакою інвестиційної привабливості;

дістало подальший розвиток:

- проведено конструктивну типізацію існуючих методик побудови рейтингів за ознакою інвестиційної привабливості;

- на основі маркетингового дослідження запропоновано стратегії державної, регіональної та галузевої інвестиційної політики України в сучасному глобальному середовищі через практичні шляхи максимізації вигод від присутності іноземного капіталу, з одночасною мінімізацію його негативних наслідків.

Практичне значення одержаних результатів полягає в створенні комплексної системи оцінювання та моделювання інвестиційного потенціалу України, яка дає можливість розробки науково-обґрунтованої і виваженої інвестиційної політики України, своєчасних управлінських інвестиційних рішень. Основні положення дисертації доведено до рівня прикладних рекомендацій. Рекомендації та висновки, одержані у процесі дослідження, спрямовані на вдосконалення інвестиційного процесу, а їх реалізація дозволить підвищити ефективність інвестиційної політики.

Результати проведеного дослідження мають наукову цінність та застосовуються у навчальному процесі Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів „Інвестування”, „Моделювання та аналіз економічних систем”, „Фінансове прогнозування” (довідка №511/111 від 21.01.06).

Методичні положення дослідження були використанні Державним інститутом комплексних техніко-економічних досліджень Мінпромполітики України при розробці методики оцінки інвестиційної привабливості галузей промисловості України (довідка №11-752 від 22.12.04).

Основні розробки та результати дослідження були відзначені премією НАН України за роботу „Аналіз інвестиційного клімату України: рейтингова оцінка” (постанова НАН України від 03.03.2004).

Особистий внесок здобувача. Постановка задачі та усі наукові результати дослідження, що виносяться на захист, є особисто авторським внеском у розробку обраної теми дисертаційної роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень, викладених у дисертації, оприлюднені на 30 наукових конференціях: І, ІІ, ІІІ, IV Всеукраїнська науково-практична конференція „Economic: Current Affairs and Development Prospects” (Київ, 21.03.2003 р., 18-19.03.2004 р., 17-18.03.2005 р., 16.03.2006 р.), VII Міжнародна науково-практична конференція „Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 10-25.02.2004 р.), ІІІ, ІV, V, VI Міжнародна конференція студентів, аспірантів і молодих вчених „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (Київ, 24-27.03.2004 р., 24-26.03.2005 р., 20-22.04.2006 р., 19-21.04.2007 р.), VII Всеукраїнська науково-практична конференція „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 15-16.04.2004 р.), ІІ, ІІІ, ІV, V Міжнародна науково-практична конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 2004 р., 9-12.03.2005 р., 2-3.03.2006 р., 23-24.03.2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція „Актуальні проблеми американознавства” (Київ, 2004 р., 4.04.2006 р.), V Всеукраїнська науково-практична конференція „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 26.10.2004 р.), Міжнародна наукова конференція „Towards stable economic development of Ukraine under globalization” (Київ, 29.03.2005 р.), Международная научно-практическая конференция „Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации” (Симферополь, 8-9.04.2005 р.), III Міжнародна конференція «Моделі та інформаційні технології в управлінні соціально-економічними, технічними та екологічними системами» (Луганськ, 20-21.04.2005 р.), VI, VIII Міжнародна науково-практична конференція „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 28-30.09.2005 р., 26-28.09.2007 р.), ІІ Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” (Київ, 17-18.11.2005 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція „Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках” (Дніпропетровськ, 3-4.02.2006 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція „Сучасні моделі та методи прогнозування соціально-економічних процесів” (ПСЕП-2006) (Київ, 13-14.04.2006 р.), VІ Міжнародна науково-практична конференція „Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні” (Київ, 14-15.04.2006 р.), Международная научная конференция студентов, аспирантов и молодых ученых „Ломоносов-2006” (Москва, Росія, 12-15.04.2006 р.), NATO Advanced Research Workshop „Multipollution Exposure and Risk Assessment-A challenge for the Future” (Мінськ, Бєларусь, 4-8.10.2006 р.), Міжнародна науково-практична конференція „Інтеграційна стратегія України у європейський економічний простір” (Київ, 19-20.10.2006 р.), VІІ Міжнародна науково-практична конференція „Конкурентоспроможність національної економіки” (Київ, 23-24.03.2007 р.), на наукових семінарах кафедри економічної кібернетики і Днях науки на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2003-2007 рр.).

Публікації. Основні теоретичні та практичні положення, їх застосування, результати та висновки дисертаційної роботи опубліковано у 35 наукових працях загальним обсягом 11,3 друк. арк., з них 18 статей (17 статей - у фахових виданнях загальним обсягом 8,2 друк.арк.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт та предмет дослідження, методологічну і теоретичну бази, показано наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів, наведено відомості щодо апробації та впровадження.

У розділі 1 „Економіко-математичний аналіз процесів інтеграції України в міжнародний інвестиційний простір в умовах глобалізації” досліджено сучасні процеси розподілу та акумуляції міжнародного об'єму ПІІ.

Глобалізація - це не стільки передумова специфічної моделі міжнародного інвестування капіталів, скільки наслідок такого інвестування. Проведений аналіз сучасних світових тенденцій прямого іноземного інвестування, його масштабів і динаміки показав, що ведуча роль у цих процесах належить найбільш розвиненим країнам, причому не тільки як донорам ПІІ, а й як реципієнтам. Концентрація основного масиву інвестицій припадає на США, країни ЄС, Японію. Іноземний капітал по-різному використовується у країнах з високим і низьким ступенем розвитку, що дозволило виділити моделі поведінки іноземних інвесторів щодо країн-одержувачів.

Економіко-математичний аналіз позиції України в глобальному інвестиційному середовищі показав, що надходження ПІІ в економіку України хоча і мають зростаючий характер, однак досі недостатні, щоб стверджувати про активне включення України у світові інвестиційні потоки. Показано, що інвестиційний процес в країні не є статичним, і перебуває у постійній динаміці як на зовнішньому - глобалізаційному, так і на внутрішньому - трансформаційному, рівнях.

ПІІ надходять в Україну із 118 країн світу. Кілька років поспіль лідерами прямого іноземного інвестування в українську економіку є США, країни ЄС і РФ. Побудовано трендові прогнози інвестиційних взаємовідносин „Україна - США”, „Україна - ЄС”, „Україна - РФ”. Виявлено, що для американських інвестицій в Україну присутня висока прогнозованість інвестиційних надходжень за лінійним трендом. Статистичний аналіз ПІІ з РФ в Україну довів, що географічна близькість не є визначальним фактором для російських інвесторів.

Для передбачення перспектив подальших інвестиційних взаємовідносин „країна-донор - Україна” методом кореляційного аналізу за 25 показниками-факторами кількісно оцінено силу інвестиційного взаємовпливу між країнами-інвесторами та Україною-реципієнтом.

В сучасних умовах характерним для України є інвестиційний напрям „Світ > Україна”, а не „Україна > Світ”. Динаміка інвестиційних потоків з України не має однозначного характеру, деяке зростання відбувається лише з 2003р.

Проведена оцінка неоднорідності інвестиційного простору України на регіональному та галузевому рівнях. Для оцінки диспропорційності розподілу ПІІ запропоновано використання індексу концентрації Херфіндаля-Хіршмана (ННІ). Динаміка індексу ННІ свідчить про те, що розподіл інвестиційних надходжень за регіонами та видами економічної діяльності України на протязі 1994-2006 рр. характеризується значним відхиленням від рівномірного розподілу.

Проведений економіко-математичний аналіз процесів інтеграції України в міжнародний інвестиційний простір в умовах глобалізації показав, що використання економіко-математичних методів є необхідним інструментом системи підтримки науково обґрунтованих стратегічних рішень інвестиційної політики України.

У розділі 2 „Економетричне моделювання взаємовпливу надходжень прямих іноземних інвестицій та економічного розвитку України” досліджено основні напрями впливу ПІІ на соціально-економічний розвиток країни-реципієнта; побудовано економетричні моделі взаємовпливу надходжень ПІІ та основних показників-індикаторів соціально-економічного розвитку країни.

Для прогнозування подальшої динаміки інвестування в Україну побудовано трендовий прогноз надходжень ПІІ. Зроблено акцент на пристосуванні методів механічного згладжування для прогнозування рівнів коротких часових рядів інвестиційних надходжень в Україну. Такий підхід дав більш точні прогнози, аніж метод екстраполяції ряду динаміки лінійним чи експоненційним трендом, оскільки в умовах політичних, економічних, соціальних змін, які значно посилилися останніми роками в Україні, виникає певна неспівставність рівнів динамічних рядів, ускладнюється характеристика тенденцій розвитку явищ, проблематичною стає екстраполяція їх рівнів. Застосовано 3 алгоритми механічного згладжування: середні абсолютні прирости (у випадку зміни рівнів подібно до лінійного тренду); середні темпи росту (коли зміни рівнів близькі до експоненціального тренду); середні темпи приросту (у інших ситуаціях).

Процес міграції капіталів регулюється об'єктивними обставинами, тобто може бути прогнозуємим та моделюємим через кореляційні зв'язки. Визначення кореляційних зв'язків є виключно складною та багаторівневою задачею, для вирішення якої у цій роботі було застосовано потужний економетричний апарат. Застосування набору математичних методів до одного і того ж самого багатовимірного об'єкта, характеризуючи цей об'єкт з різних боків, дало можливість позбавитися випадкових однобічних висновків, а це, в свою чергу, підвищило точність та надійність статистичних висновків та прогнозованих результатів.

При відборі факторів для економетричних моделей впливу ПІІ на рівень розвитку країни-реципієнта здійснено детальне математичне обґрунтування інформаційної бази показників. Проведена діагностика сукупності обраних показників-факторів на наявність мультиколінеарності для кожної моделі за наступними методами тестування: значення R² і t-статистики; значення парних коефіцієнтів кореляції; F-тест (тест Фарра-Глаубера); розрахунок умовного індексу, характеристичних значень, дисперсійно-інфляційного фактора. База даних включає 38 рядів динаміки за 32 країнами за період 1994-2005 рр. Економетричні (лінійні, багатофакторні) моделі побудовано як для України, так і для розвинутих країн та країн СНД задля виявлення особливостей впливу ПІІ на приймаючу економіку в кожному з випадків. Здійснена формалізація зв'язків між показниками економіко-математичних моделей та розроблено 7 блоків економетричних рівнянь взаємозв'язку ПІІ з основними макроекономічними параметрами соціально-економічного розвитку країни-реципієнта:

- темпами економічного росту. Кореляційний аналіз зібраної статистичної бази показав, що ПІІ позитивно зв'язані з ростом економіки, але зв'язок між притоком ПІІ та економічним розвитком не однаково щільний для всіх країн і далеко не в кожній ситуації реалізуються усі позитивні функції, властиві ПІІ. Для розвинутих економік, як показали побудовані моделі, економічний розвиток значно завдячує притоку прямого іноземного капіталу, в той час як для відносно бідних країн, з перехідними та трансформаційними економіками, вплив ПІІ є значимим, але ще не достатнім для „повноцінного” впливу на значне зростання економіки.

Для України побудовано та протестовано методами регресійного аналізу 2 „специфічні” варіанти моделі „ПІІ > економічне зростання”: логістичну модель та динамічний варіант моделі, але вони виявилися менш придатними для опису такого макроекономічного взаємовпливу, ніж лінійна багатофакторна економетрична модель:

GGDP = f (GEXP, GFDI, GGDI, GIFL, HC, OPEN),

де GGDP - індекс зміни ВВП (відсотків (%) до попереднього року); GEXP - індекс зміни експорту товарів і послуг (% до попереднього року); GFDI - індекс зміни обсягів ПІІ (% до попереднього року); GGDI - індекс зміни обсягів інвестицій в основний капітал, „капітальні інвестиції” (% до попереднього року); GIFL - індекс споживчих цін, „інфляція у цінах споживачів” (%); HC - частка осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах чи у професійно-технічних навчальних закладах, у загальній кількості населення (% на початок року), як змінна „людського капіталу”; OPEN - експорт товарів та послуг у відношенні до ВВП (%), як змінна „відкритості економіки”.

Виявлено, що притік ПІІ значно впливає на темп зростання реального ВВП України. Але вплив ПІІ на ВВП менший, ніж вплив від інвестицій у основний капітал. Виявлено позитивний і значний вплив „відкритості економіки” на економічне зростання.

- рівнем бідності населення. Розгляд іноземного інвестування як соціально-економічного явища з економетричних позицій є новітнім для реалій України. Побудовано економетричну модель впливу прямого іноземного інвестування на зниження рівня бідності населення в країні-реципієнті для України та країн СНД і ЦСЄ (для порівняння). Оскільки введені в модель дані підпадають під означення „панельних даних”, то застосовано наступні методи економетричного аналізу: 1) метод GLS (Cross Section Weights), без ефектів (б_іt = 0); 2) метод GLS (Cross Section Weights) з фіксованими ефектами; 3) метод Pooled Least Squares, з однаковим б для всієї вибірки; 4) метод Pooled Least Squares, з фіксованими ефектами; 5) метод GLS (Variance Components), з оцінкою випадкових ефектів. Порівняння побудованих моделей за основними статистичними та економетричними критеріями, показало, що залежність між обраними змінними найкраще може бути апроксимована за 4-м методом:

PBPL = б_і + вґFDI,

де PBPL - населення, що живе нижче лінії бідності, частка у загальній чисельності населення країни; FDI - обсяги ПІІ у відношенні до ВВП, частка. Фіксовані ефекти б_і відображають дію факторів, які є специфічними від країни до країни, але не змінюються протягом часу; показують, якою буде частка населення, що живе за межею бідності, при незмінності ПІІ по відношенню до ВВП. Кількісно визначено, що при незмінності інших умов, зростання частки притоку ПІІ (у відношенні до ВВП) призводить до зниження частки населення, що живе за межею бідності (в' < 0), що й треба було довести.

- людським капіталом. Побудовано моделі взаємовпливу прямого іноземного інвестування та людського капіталу (ЛК) країни-реципієнта за крос-країнними даними України, 12 країн СНД і, окремо, Польщі (для порівняння):

Модель 1. НС^pol = f (FDI / GDP^pol, DomInv / GDP^pol, EdSpend / GDP^pol)

Модель 2. НСEDR^pol = f (FDI/GDP^pol, DomInv /GDP^pol, EdSpend / GDP^pol)

Модель 3. НСUKR = f (FDI/ GDP^ukr, DomInv / GDP^ukr, EdSpend / GDP^ukr)

Модель 4. НСEDR^ukr = f (FDI/GDP^ukr, DomInv/GDP^ukr, EdSpend / GDP^ukr)

Модель 5. НСEDR^cis = f (FDI / GDP^cis, DomInv / GDP^cis, EdSpend / GDP^cis),

де змінна ЛК є індикатором того, як залучення ПІІ активізує підвищення рівня ЛК (освітньо-кваліфікаційного рівня) населення, яке вже має основний базовий рівень освіти і, в абсолюті, формує певний рівень робочої сили країни; НС - частка населення країни-реципієнта віком 25-64 роки, що перебуває у вищій освіті (спеціальній чи університетській) (%), як змінна „друга освіта”, освітній капітал країни на певний час (у моделі для Польщі); НСEDR - рейтинг освітнього рівня людського капіталу (Education Index), який вимірює ступінь того, наскільки населення країни залучено до процесу навчання; НСUKR - „понад базовий” освітній капітал країни на певний час - частка осіб, що перебувають на навчанні у вищих учбових закладах чи у професійно-технічних навчальних закладах, у загальній чисельності населення, % на початок року (у моделі для України); FDI / GDP - накопичені обсяги ПІІ як відсоток до ВВП країни-реципієнта; DomInv / GDP - інвестиції у основний капітал, як відсоток до ВВП країни-реципієнта; EdSpend / GDP - витрати на освіту (не приватні), як відсоток до ВВП країни-реципієнта.

Виявлено, що в Україні зростання частки осіб, які перебувають на навчанні у вищих учбових закладах чи у закладах, що надають професійно-технічний рівень освіти, може бути стимульовано зростанням накопичень ПІІ (у відношенні до ВВП). Такі статистично обґрунтовані висновки для країн СНД та для України отримані вперше.

- рівнем зайнятості населення. Однією з причин високого безробіття в Україні є дефіцит ефективних інвестицій у створення продуктивних робочих місць. Моделі побудовано для України та 12 країн СНД (для порівняння):

LEmp^cis = f (FDI / GDP^cis, GDP^cis, WAGE^cis)

LEmp^ukr = f (FDI/GDP^ukr, GDP^ukr_, WAGE^ukr),

де LЕМР - кількість зайнятого населення, як відсоток до загальної кількості населення, у середньому за рік; FDI/GDP - накопичені обсяги ПІІ, як відсоток до ВВП країни-реципієнта; GDP - індекс зміни ВВП країни-реципієнта; WAGE - середньомісячна номінальна заробітна плата, у перерахунку на дол. США.

Отримані результати підтвердили головну гіпотезу про те, що пряме іноземне інвестування покращує ситуацію із зайнятістю населення в країні-реципієнті. Такий математично обґрунтований розгляд проблеми для України та групи країн СНД проводився вперше.

- екологічним станом. У світовій інвестиційній практиці є приклади того, що ПІІ, стимулюючи економічний розвиток, можуть призводити до неефективних та нереверсивних екологічних зрушень в країні-реципієнті. Для дослідження взаємозв'язку між екологічним станом та притоками ПІІ використано багатофакторні регресійні моделі крос-країних даних:

REGS_i = f (FDI_i, CORRUPT_i, GDP_i, GDP_{gr i}, URBANPOPsh_i, EAP_i, FDICORRUPT_i, MANUFsh_i),

де і= (США, Канада, Японія, Україна, Росія, Білорусь, Молдова, Франція, Німеччина, Великобританія, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія); REGS_i - грамовий вміст свинцю у галоні бензину (показник помножено на -1 задля формування індексу екологічного регулювання); REGS^UKR - викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, тис. т (модель для України); FDI - приток ПІІ, млн. дол. США; CORRUPT - значення Corruption Perceptions Index, як міра ступеню корумпованості влади; FDICORRUPT - змінна ефекту взаємодії ПІІ та корумпованості влади; GDP - обсяг ВВП країни-реципієнта, млн. дол. США; URBANPOPsh - частка міського населення країни-реципієнта (з розуміння того факту, що від індустріального забруднення навколишнього середовища найбільше та найчастіше страждає міське населення країни), %; MANUFsh - частка працівників промисловості у загальній чисельності працюючих, %; GDPgr - індекс зміни ВВП; EAP - наявне економічно-активне населення країни, як змінна, що віддзеркалює розмір приймаючої країни, тис. осіб. Залучення показника корумпованості обумовлено тим, що у країнах, відзначених значним рівнем корумпованості влади, спостерігаються негативні екологічні ефекти від ПІІ.

Виявлено, що ПІІ позитивно впливають на силу екологічного регулювання в країні-реципієнті за всіма моделями. Підтверджено припущення про те, що ефект від ПІІ на екологічне регулювання залежний від рівня корумпованості влади. Змінна CORRUPT виявилась статистично незначимою лише для моделі по країнам ЦСЄ.

- індикаторами фінансового розвитку. Пряме іноземне інвестування розглянуто й як функція від рівня економічного розвитку України. У якості впливаючих факторів обрано такі базисні параметри фінансового розвитку економіки: монетарний фактор, фактор рівня розвитку банківської системи, фактор розвитку фондового ринку, фактор очікування (інвестиційні очікування).

Побудовано та специфіковано авторегресійну модель Y_t = a + b_iX_it + cY_t-1 + е_t, за 2 напрямами: модель монетарно-банківського сектору (i=) і модель фондового ринку (i=), де Y - накопичені ПІІ в Україні, як відсоток до ВВП; Х₁ - грошовий агрегат М3, як відсоток до ВВП; Х_{2 -} вимоги банків за кредитами, наданими в економіку України, на кінець періоду, як відсоток до ВВП; Х₃ - облікова ставка НБУ, середньозважена річна, %; Х₄ - відсоткові ставки банків за кредитами у національній валюті, %; Х₅ - капіталізація фондового ринку, як відсоток до ВВП; Х₆ - обсяг торгів фондового ринку, як відсоток до ВВП; Х₇ - кількість цінних паперів у Списку ПФТС; Х₈ - сума коштів, залучених до бюджету на первинному ринку державних цінних паперів, як відсоток до ВВП; t - індикатор часу; е_{t -} збурення моделі; a, b, c - коефіцієнти, що оцінюються.

Виявлено, що активізація діяльності фондового ринку (збільшення обсягів торгів, учасників ринку, збільшення кількості цінних паперів у Списку ПФТС), підвищення довіри до вітчизняної банківської системи (скорочення готівкових коштів, збільшення кількості банківських кредитів) та укріплення стабільності в трендах інвестиційних очікувань у цілому сприяє покращенню інвестиційної динаміки в країні-реципієнті.

- регіональним рівнем розвитку. Перевірка суттєвості впливу регіонального фактору (за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу) показала, що протягом всього аналізованого часового періоду для інвесторів в Україну вибір регіону, куди вони будуть спрямовувати інвестиційні ресурси, був суттєвим. Базуючись на проведеній класифікації факторів, а також виходячи з доступної статистичної інформації, сформовано набір з 105 макроекономічних показників, які можуть впливати на інвестиційні процеси в регіоні та характеризують різні сторони розвитку кожного регіону України. Запропоновано економетричну модель залежності між основними соціально-економічними показниками розвитку регіону та обсягами ПІІ до нього:

ІF_1і = f(GDP_і,РС_ji, InP_ki, InstP_li, InfrP_mi, HC_si, NGP_ti, CP_ri, FP_ni, SR_pi, ER_gi, EcoR_qi, CR_di, IF_5i, IF_6i, IF_8i, RIA₁, RIA_1-1),

де ІF₁ - показник приросту ПІІ надходжень, млн. дол. США; GDP _- показник валового регіонального продукту, у порівняних цінах, відсотків до попереднього року; та узагальнюючі фактори: РС - виробничий капітал, ІnР - інноваційний потенціал (інноваційне середовище), ІnstР - інституціональний потенціал, ІnfrР - інфраструктурний потенціал, НС - людський капітал, NGР - природно-географічний потенціал, СР - споживчий потенціал, FР - фінансовий потенціал, SR - соціальні ризики, ЕR - економічні ризики, ЕсоR - екологічні ризики, СR - кримінальні ризики, ІF - інвестиційні притоки; RIA₁, RIA_1-1 - лагові авторегресійні змінні, показники ретроспективної інвестиційної активності; j, k, l, m, s, t, r, n, p, g, q, d - індекси, які показують кількість показників в кожному факторі, j =, k =, l =, m =, s =, t =, r =, n =, p =, g = , q =, d =; і - індикатор регіону.

Оскільки неможливо зробити пряму перевірку відповідності моделей об'єкту-оригіналу, надзвичайно важливою є проблема послідовного застосування ефективних діагностичних критеріїв відповідності формалізованих моделей реальним процесам, які вони описують. Для кожної побудованої моделі проведена перевірка коректності знаків та масштабів розрахованих коефіцієнтів; перевірка їх на статистичну значимість за допомогою t-тесту Стьюдента; аналіз коефіцієнта детермінації; перевірка моделі на адекватність за допомогою F-критерію Фішера; попередня перевірка моделі на відсутність автокореляції першого порядку за критерієм Дурбіна-Уотсона; перевірка на можливість хибної регресії. Технологія використання обчислювальної техніки для вирішення поставлених задач, сервісного обслуговування типових процедур введення-виведення інформації реалізована у стандартному програмному забезпеченні та відповідних оболонках, а саме: пакетах прикладних програм - STATISTIKA, EVIEWS, і електронних таблицях (EXCEL).

Перевірка адекватності моделей за рядом статистичних характеристик підтвердила, що усі побудовані моделі є якісно прийнятними і не потребують додаткового уточнення.

Економетричний аналіз надав можливість сформувати ґрунтовну основу дослідження, формалізувати за допомогою економетричних моделей взаємозв'язок прямого іноземного інвестування з показниками соціально-економічного розвитку, і, відповідно, підвести під теоретичні гіпотези емпіричний базис. Отримані економетричні моделі при наступному розвитку можуть бути використані як інструмент аналізу економічних явищ у взаємозв'язку з інвестиційними процесами, а також як інструмент прогнозування.

У розділі 3 „Оцінювання інвестиційної привабливості складових інвестиційного клімату України” запропоновано новий методичний підхід до оцінювання інвестиційної привабливості регіону, виду економічної діяльності (ВЕД) та галузі промисловості.

Проведено порівняльний аналіз найбільш розповсюджених підходів до оцінки інвестиційної привабливості. Виявлено, що існуючі методики не є універсальними і не враховують особливостей різних рівнів економіки; переважно базуються на використанні методу експертних оцінок; різняться методикою збору інформації, а також критеріями, відповідно до яких робиться групування показників на кожному рівні. Головною вадою існуючих методик є відсутність математичного підґрунтя. Не існує єдиної думки не тільки в тому, як оцінювати інвестиційну привабливість, але й її чіткого категоріального визначення.

На основі розробленої в роботі структурної ієрархії споріднених категорій інвестиційної проблематики за принципом зростання ступеня охоплення інвестиційних відносин виявлено особливості взаємозв'язків між поняттями „інвестиційний потенціал”, „інвестиційний клімат країни” та „інвестиційна привабливість” (ІП). Інвестиційний потенціал об'єкта інвестування - це об'єктивно існуючі можливості об'єкта конкурувати серед інших подібних об'єктів-конкурентів за залучення інвестицій, виходячи з наявних економічних, соціальних та інших об'єктивних передумов, важливих для інвестиційної активності в даному об'єкті. Запропоновано комплексний підхід до визначення сутності поняття „інвестиційний клімат” - як системи умов інвестиційної діяльності в країні, що інтегрально поєднує такі складові: інвестиційний потенціал, інвестиційні ризики та інвестиційну активність її регіонів, видів економічної діяльності, галузей промисловості. Інвестиційна привабливість країни - це позиція (імідж) країни у світовому інвестиційному русі капіталів в порівнянні з іншими країнами-реципієнтами ПІІ, виходячи з рівня інвестиційного потенціалу та інвестиційних ризиків окремих її економічних та територіальних складових.

На інвестиційну привабливість впливає велика кількість факторів, тому для її оцінки пропонуємо застосовувати підхід з чіткою систематизацією сукупності показників-індикаторів об'єктивних умов, можливостей і обмежень, які визначають сприятливість інвестиційного середовища об'єкта та результативність діяльності інвесторів у ньому. Всі обрані показники-індикатори розвитку об'єктів рейтингування (118 - для регіонів, 67 - для ВЕД, 38 - для галузей промисловості) систематизовано за складовими інвестиційної привабливості: інвестиційний потенціал (ІР), інвестиційна активність (ІА) та інвестиційні ризики (ІR), які, в свою чергу, включають відповідні фактори:

ІР: РС - виробничий капітал, ІnР - інноваційний потенціал (інноваційне середовище), ІnstР - інституціональний потенціал, ІnfrР - інфраструктурний потенціал, НС - людський капітал, NGР - природно-географічний потенціал, СР - споживчий потенціал, FР - фінансовий потенціал;

ІА: ІF - інвестиційні притоки; RIA - ретроспективна інвестиційна активність;

ІR: SR - соціальні ризики, ЕR - економічні ризики, ЕсоR - екологічні ризики, СR - кримінальні ризики.

Автором розроблена методика комплексної оцінки інвестиційної привабливості на основі формалізації операцій порівняння об'єктів та умов інвестування, яка дозволяє уникнути ефекту суб'єктивності:

Авторська методика оцінки інвестиційної привабливості реалізована для розподілу регіонів (табл. 1), ВЕД та галузей промисловості України (табл. 2).

Таблиця 1 Розподіл регіонів України за комплексною ознакою інвестиційної привабливості

Назва	Коротка характеристика зонального типу	Регіони	Кількість регіонів
Зона найвищої інвестиційної привабливості	„Мегаполісний”, „лідер”	м. Київ	1
Зона високої інвестиційної привабливості	„Переслідуючий лідера”, „претендентний”	Закарпатська обл., Дніпропетровська обл.	2
Зона середньої інвестиційної привабливості	„Основний масив”	Донецька обл., Запорізька обл., Київська обл., Харківська обл.	4
Зона задовільної інвестиційної привабливості	„Близький до основного”, „помірний”	АР Крим, Одеська обл., Львівська обл., Полтавська обл.	4
Зона низької інвестиційної привабливості	„Малопривабливий”, але низькоризиковий	Миколаївська обл., Кіровоградська обл., Чернігівська обл.	3
	„Малопривабливий”	Волинська обл., Рівненська обл., Сумська обл., Черкаська обл., Івано-Франківська обл., Луганська обл., Житомирська обл., Чернівецька обл., Вінницька обл.	9
Зона найнижчої інвестиційної привабливості	„Непривабливий”, „аутсайдер”	Хмельницька обл., Херсонська обл., Тернопільська обл.	3

Ранжування ВЕД та галузей промисловості України за комплексною ознакою інвестиційної привабливості є новітньою розробкою для України.

Таблиця 2 Розподіл ВЕД та галузей промисловості України за комплексною ознакою інвестиційної привабливості

Назва	ВЕД	Галузі промисловості
Зона високої інвестиційної привабливості	Промисловість	-
Зона середньої інвестиційної привабливості	Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам, фінансова діяльність, оптова та роздрібна торгівля	Машинобудування, харчова промисловість та перероблення с/г продуктів, металургія та оброблення металу, хімічна та нафтохімічна промисловість
Зона низької інвестиційної привабливості	Транспорт і зв'язок, будівництво, сільське господарство, мисливство та лісове господарство, готелі та ресторани, охорона здоров'я, соц. забезпечення, державне управління, освіта, колективні, громадські та особисті послуги	Легка промисловість, виробництво деревини та виробів з деревини, целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість; видавнича справа, виробництво будматеріалів та ін. неметалевих та мінеральних виробів, добувна промисловість, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення

На відміну від існуючих аналогів, авторський підхід є адаптованим до об'єму офіційної статистичної інформації; простим у проведенні і використанні отриманих результатів, і одночасно дозволяє, абстрагуючись від другорядних факторів, без викривлень та інформаційних ускладнень налагодити моніторинг інвестиційної привабливості. Згідно розробленому підходу, вже на кожному проміжному етапі рейтингування потенційним інвесторам надається для практичного користування результативна інформація за складовими інвестиційної привабливості.

Запропоновано маркетингові стратегії для активізації інвестиційного процесу в Україні. Розроблено комплекс пропозицій щодо вдосконалення політики залучення ПІІ в Україну: „максимізація вигод - мінімізація збитків”. В разі неефективного регулювання державою інвестиційних процесів позитивний ефект від ПІІ може стати незначним, а іноді - й повністю нівелюватися.