Пасажирські перевезення

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Розрахунок матриці найкоротших відстаней

За даною схемою транспортної мережі міста визначаємо найкоротші відстані пересування між районами. Схема транспортної мережі міста представлена на рис. 1.1.

Для отримання матриці найкоротших відстаней використовуємо метод потенціалів.

Рис. 1.1 - Схема транспортної мережі міста

Для отримання матриці найкоротших відстаней використовуємо метод потенціалів. Призначаємо потенціал 0 до району №1. Тоді для кожного з районів розраховуємо потенціал за формулою:

V^і_n= V_і + l _іj (1.1)

де V_і - потенціал і - го району,

l _іj - відстань між і - м та j - м районами.

V₁ = 0

V¹₂ = V₁ + l _1·2=0 + 1,1 = 1,1

V ¹₁₀= V₁ + l _1·10 = 0 + 3,2 = 3,2

Райони №10 та №2 напряму пов'язані з районом №9

V²₉ = V₂ + l _2-9 =1,1 + 1,3 = 2,4

V¹⁰₉ = V₁₀ + l _10-9 =3,2 + 1,5 = 4,7

Із двох отриманих значень потенціалів обираємо найменше, та присвоюємо району №9 потенціал 2,4.

L1-9= 1,1+ 1,3= 2,4

Подальші розрахунки найкоротших відстаней проводжу за допомогою програми «GRAFAPP».

Таблиця 1.1 - Матриця найкоротших відстаней

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	-	1,1	3	6	6,6	8,4	6,5	4,7	2,4	3,2
2	1,1	-	1,9	4,9	5,5	7,3	5,4	3,6	1,3	2,8
3	3	1,9	-	3	3,9	6,2	4,9	5,3	3,2	4,7
4	6	4,9	3	-	0,9	4,1	2,8	4,6	5,1	6,6
5	6,6	5,5	3,9	0,9	-	3,2	1,9	3,7	4,2	5,7
6	8,4	7,3	6,2	4,1	3,2	-	2,5	4,3	6	7,5
7	6,5	5,4	4,9	2,8	1,9	2,5	-	1,8	4,1	5,6
8	4,7	3,6	5,3	4,6	3,7	4,3	1,8	-	2,3	3,8
9	2,4	1,3	3,2	5,1	4,2	6	4,1	2,3	-	1,5
10	3,2	2,8	4,7	6,6	5,7	7,5	5,6	3,8	1,5	-

2. Розрахунок матриці міжрайонних кореспонденцій

Розрахунково-аналітичні моделі дослідження пасажиропотоків дають змогу отримувати і оцінювати інформацію щодо кількісного та якісного складу міжрайонних кореспонденцій. Найбільш адаптованою для більшості типів транспортних мереж є гравітаційна модель розподілу пасажиропотоків.

У загальному вигляді елементи матриці міжрайонних кореспонденцій за допомогою гравітаційної моделі розраховуємо за формулою.

 (2.1)

де Ні j - міжрайонна кореспонденція між i-им і j-им пунктами;

HOi - ємність i-ого транспортного району відправлення;

HPj - ємність j-ого транспортного району по прибуттю;

Kj - коефіцієнт бансування;

Сij - трудність сполучення пасажирів між транспортними районами

(i ? j); (2.2)

c_ij =c_пеш (i = j)

c_пеш - коефіцієнт тяжіння до внутрішньорайонних пішохідних кореспонденцій, у розрахунках приймаємо за залежністю:

(2.3)

де - остання цифра залікової книжки

Таблиця 2.1 - Пасажиромісткість транспортних районів

№ района	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Відправлення	2600	1700	1600	1600	2500	1700	1300	2200	2000	900
Прибуття	2200	1100	1100	1900	2500	1400	1400	1800	2300	2400

?НOi=?HPj= 18100

Приведемо розрахунок 1 строки данної матриці:

; ;

; ;

; ;

; ;

.

Аналогічно розраховуємо строки матриці з 2 по 10.

Таблиця 2.2 - Трудність сполучення пасажирів між транспортними районами

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	0,02	0,91	0,33	0,17	0,15	0,12	0,15	0,21	0,42	0,31
2	0,91	0,02	0,53	0,2	0,18	0,14	0,19	0,28	0,77	0,36
3	0,33	0,53	0,02	0,33	0,26	0,16	0,2	0,19	0,31	0,21
4	0,17	0,2	0,33	0,02	1,11	0,24	0,36	0,22	0,2	0,15
5	0,15	0,18	0,26	1,11	0,02	0,31	0,53	0,27	0,24	0,18
6	0,12	0,14	0,16	0,24	0,31	0,02	0,4	0,23	0,17	0,13
7	0,15	0,19	0,2	0,36	0,53	0,4	0,02	0,56	0,24	0,18
8	0,21	0,28	0,19	0,22	0,27	0,23	0,56	0,02	0,43	0,26
9	0,42	0,77	0,31	0,2	0,24	0,17	0,24	0,43	0,02	0,67
10	0,31	0,36	0,21	0,15	0,18	0,13	0,13	0,26	0,67	0,02

Для спрощення розрахунків вводимо позначення проміжної матриці D_ij^р

На р-ій ітерації, елементи розраховуємо за формулою:

(2.5)

де - коефіцієнт балансування

Результати розрахунків елементів D_ij^р зводимо в таблицю 2.3

Таблиця 2.3 - Проміжна матриця D_ij¹

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	44	1001	365	323	375	168	210	378	966	744	4572
2	2002	22	583	380	450	196	266	504	1771	864	7038
3	726	583	22	627	650	224	280	342	713	504	4671
4	374	220	363	38	2775	336	504	396	460	360	5826
5	330	198	286	2109	50	434	742	486	552	432	5619
6	264	154	176	456	775	28	560	414	391	312	3530
7	330	209	220	684	1325	560	28	1008	552	432	5348
8	462	308	209	418	675	322	784	36	989	624	4827
9	924	847	341	380	600	238	336	774	46	1608	6094
10	682	397	231	285	450	182	182	468	1541	48	4465

Отримання першого варіанту матриці міжрайонних кореспонденцій ()

Кожен елемент цієї матриці отримаємо за допомогою наступної формули:

(2.5)

де - відповідний елемент проміжної матриці ;

- ємність по відправленню i-го транспортного району (вихідні дані);

- сума значень кожного рядка проміжної матриці .

Приведемо розрахунок 1-го стовбцю даної матриці:

Аналогічно розраховуємо стовбці з 2 по 10. Розрахунки представлені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Матриця міжрайонних кореспонденцій ¹

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	25	569	206	184	213	96	119	215	549	423	2599
2	484	5	141	92	109	47	64	122	428	209	1701
3	249	200	12	228	181	106	120	66	2763	0	3925
4	103	60	100	10	762	92	138	109	126	99	1599
5	147	35	51	375	9	77	132	86	98	77	1087
6	127	74	85	220	373	13	270	199	188	150	1699
7	80	51	53	166	322	136	7	245	134	105	1299
8	211	140	95	191	308	147	357	16	451	284	2200
9	303	278	112	125	197	78	110	254	15	528	2000
10	137	80	47	57	91	37	37	94	311	10	901
	1866	1492	902	1648	2565	829	1354	1406	5063	1885
?j	15,2	-35,6	18	13,3	-2,6	40,8	3,3	21,9	-120,1	21,5

Так як величина відхилення між вихідною величиною ємкостей районів по прибуттю та ємкостей, отриманих у результаті розподілу кореспонденцій за гравітаційною моделлю перевищує 5%, введемо корегуючи коефіцієнти балансування k_j, розраховуємо проміжну матрицю D_ij² та матриця міжрайонних кореспонденцій ².

(2.6)

Після розрахунку коефіцієнтів балансування отримуємо другий варіант проміжної матриці².

(2.7)

де - відповідний елемент 1 варіанта матриці ¹;

- корректировчный коефіцієнт для кожного j-го стовпця.

Розрахунок 1 строки даної матриці

Подальші розрахунки проведені аналогічно і представлені в таблиці 2.5

Таблиця 2.5. Проміжна матриця D_ij²

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	52	738	443	372	366	284	217	484	439	947	4342
2	2360	16	711	438	439	331	275	645	804	1100	7119
3	856	430	27	723	634	378	290	438	324	642	4742
4	441	162	443	44	2706	568	521	507	209	458	6059
5	389	146	349	2432	49	733	767	622	251	550	6288
6	311	113	215	526	756	47	579	530	178	397	3652
7	389	154	268	789	1292	946	29	1290	251	550	5958
8	545	227	255	482	658	544	811	46	449	794	4811
9	1089	624	416	438	585	402	347	991	21	2047	6960
10	804	292	282	329	439	307	188	599	700	61	4001

Після розрахунку 2-го варіанту проміжної матриці D_ij² отримуємо другий варіант матриці міжрайонних кореспонденцій ².

Таблиця 2.6 - Матриця міжрайонних кореспонденцій ².

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	31	442	265	223	219	170	130	290	263	567	2600
2	564	4	170	105	105	79	66	154	192	263	1702
3	289	145	9	244	214	128	98	148	109	217	1601
4	116	43	117	12	715	150	138	134	55	121	1601
5	155	58	139	967	19	291	305	247	100	219	2500
6	145	53	100	245	352	22	270	247	83	185	1702
7	85	34	58	172	282	206	6	281	55	120	1299
8	249	104	117	220	301	249	371	21	205	363	2200
9	313	179	120	126	168	116	100	285	6	588	2001
10	181	66	63	74	99	69	42	135	157	14	900
	2128	1128	1158	2388	2474	1480	1526	1942	1225	2657
?j	3,3	-2,5	-5,3	-25,7	1	-5,7	-9	-7,9	46,7	-10,7

Величина відхилення між вихідною величиною ємкостей районів по прибуттю та ємкостей отриманих у результаті розподілу кореспонденцій за гравітаційною моделлю перевищує 5%, тому розраховуємо проміжну матрицю D_ij³ та матриця міжрайонних кореспонденцій ³.

Таблиця 2.5 - Проміжна матриця D_ij³

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	54	720	421	296	370	269	199	449	824	855	4457
2	2440	16	675	349	444	313	252	598	1510	993	7590
3	885	419	26	576	641	358	266	406	608	580	4765
4	456	158	421	35	2736	537	478	470	393	414	6098
5	402	142	332	1936	50	693	703	577	471	497	5803
6	322	110	204	419	764	44	531	491	334	358	3577
7	402	150	255	628	1306	895	27	1196	471	497	5827
8	564	221	242	384	665	515	744	43	843	717	4938
9	1126	608	395	349	591	380	318	919	39	1848	6573
10	831	285	268	262	444	290	172	555	1315	55	4477

Таблиця 2.6 - Матриця міжрайонних кореспонденцій ³

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	32	420	246	173	216	157	116	262	481	499	2602
2	547	4	151	78	99	70	56	134	338	222	1699
3	297	141	9	193	215	120	89	136	204	195	1599
4	120	41	110	9	718	141	125	123	103	109	1599
5	173	61	143	834	22	299	303	249	203	214	2501
6	153	52	97	199	363	21	252	233	159	170	1699
7	90	33	57	140	291	200	6	267	105	111	1300
8	251	98	108	171	296	229	331	19	376	319	2198
9	343	185	120	106	180	116	97	280	12	562	2001
10	167	57	54	53	89	58	35	112	264	11	900
	2173	1092	1095	1956	2489	1411	1410	1815	2245	2412
?j,%	1,23	0,73	0,45	-2,95	0,44	-0,79	-0,71	-0,83	2,39	-0,5

Так як величина відхилення не перевищує 5%, то розрахунок матриці міжрайонних кореспонденцій завершено.

3. Розрахунок мінімальної можливої транспортної роботи

транспортний перевезення пасажиромісткість матриця

Мінімальну можливу транспортну роботу розраховуємо за залежністю:

(3.1)

(3.2)

де - елементи матриці міжрайонних кореспонденцій

- мінімальна відстань між і-м та j-м транспортними районами

Розрахунки для інших кореспонденцій проводимо аналогічно і результати заносимо до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Мінімальна транспортна робота

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	0	462	738	1038	1425,6	1318,8	754	1231,4	1154,4	1596,8
2	601,7	0	286,9	382,2	544,5	511	302,4	482,4	439,4	621,6
3	891	267,9	0	579	838,5	744	436,1	720,8	652,8	916,6
4	720	200,9	330	0	646,2	578,1	350	565,8	525,3	719,4
5	1141,8	335,5	557,7	750,6	0	956,8	575,7	921,3	852,6	1219,8
6	1285,2	379,6	601,4	815,9	1161,6	0	630	1001,9	954	1275
7	585	178,2	279,3	392	552,9	500	0	480,6	430,5	621,6
8	1179,7	352,8	572,4	786,6	1095,2	984,7	595,8	0	864,8	1212,2
9	823,2	240,5	384	540,6	756	696	397,7	644	0	843
10	534,4	159,6	253,8	349,8	507,3	435	196	425,6	396	0

Мінімальна можлива транспортна робота складає 60236,6 пас км.

4. Побудова епюри пасажиропотоків елементів транспортної мережі

Для побудови епюри пасажиропотоків розраховуємо пасажиропотоки кожної ділянки транспортної мережі у прямому та зворотному напрямках на основі отриманих результатів розрахунку матриці кореспонденцій та матриці найкоротших відстаней.

Для перегону 1-2:

а) в прямому напрямку:

Q1-2=H12+H13+H14+H15+H16+H17+H18+H19

де - кількість пасажирів, які переміщаються з i-го району в j-й.

Q1-2 = 2071 (пасс.)

б) в зворотному:

Q2-1 = H21+H31+H41+H51+H61+H71+H81+H91

Q2-1= 1974 (пасс.)

Для перегону 2-3:

а) в прямому напрямку:

Q2-3=H23+H24+H13+H14+H93+H10 3

Q2-3= 822 (пасс.)

б) в зворотному:

Q 3-2= H32+H42+H31+H41+H39+H3 10

Q3-2= 988 (пасс.)

Для перегону 3-4:

а) в прямому напрямку:

Q3-4=H14+H24+H34+H35

Q = 659 (пасс.)

б) в зворотному:

Q4-3 = H41+H42+H43+H53

Q=414 (пасс.)

Для перегону 4-5:

а) в прямому напрямку:

Q4-5=H35+H45+H46+H47+H48+H49+H410

Q = 1534 (пасс.)

б) в зворотному:

Q5-4= H53+H54+H64+H74+H84+H94+H104

Q5-4= 1646 (пасс.)

Для перегону 5-12:

а) в прямому напрямку:

Q5-12=H46+H47+H48+H57+H58+H56

Q5-12 = 1240 (пасс.)

б) в зворотному:

Q12-5= H64+H74+H84+H75+H85+H65

Q12-5=1460 (пасс.)

Для перегону 6-12:

а) в прямому напрямку:

Q6-12=H61+H62+H63+H64+H65+H69+H6 10

Q6-12 = 1193 (пасс.)

б) в зворотньому:

Q12-6 = H16+H26+H36+H46+H56+H96+H10 6

Q12-6= 961 (пасс.)

На основі отриманих даних будуємо епюра пасажиропотоків на транспортній мережі міста у прямому та зворотному напрямках.

Епюра пасажиропотоків елементів транспортної мережі

5. Формування маршрутної мережі

Маршрути перевезень пасажирів призначаються за умовою безпересадкового сполучення і мінімального часу поїздки пасажирів.

Приймаємо наступні обмеження:

1. Коефіцієнт пересадження маршрутної мережі повинен не перевищувати значення 1 - 1,05.

K_пер. = (5.1)

УН_іj^{без пер.} = УН_іj - Н_іj^піш. (5.2)

_іj = О_і + Р_j (5.3)

де Н_іj^піш - пішохідні переміщення

Н_іj^пер - пішоходи, які їдуть з пересадкою

УН_іj^{без пер} - пасажири, які їдуть без пересадки.

2. Значення коефіцієнту ефективності маршруту повинно бути не менше 0,45.

К_еф. = (5.4)

де УН_іj^{на пер.} - пасажиропотік на перегоні у прямому та зворотному напрямках,

L_іj - довжина і-го перегону складеного маршруту.

Q_max - максимальне значення пасажиропотоку на маршруті

L_м - довжина маршруту.

3. Значення маршрутного коефіцієнту на проектованій мережі повинно знаходитися у діапазоні від 1 до 3:

Д = (5.5)

де Q_min - мінімальне значення пасажиропотоку на маршруті.

Розрахуємо Д для даної транспортної мережі:

Д =

Враховуючи, що Д = 814 визначимо кількість маршрутів, яка може проходити на ділянках мережі:

108 - 922 > 1 маршрут,

922 - 1736 > 2 маршрути,

1736-2550 > 3 маршрути.

Дане розділення має рекомендаційний характер, при аналізі ділянки мережі остаточне рішення про кількість проводжуваних маршрутів приймає проектувальник, з різницею не більше 1 діапазону.

Побудуємо транспортну мережу та нанесемо можливу кількість маршрутів, які можуть проходити на маршрутній мережі.



Аналіз кількості маршрутів, які можуть проходити на маршрутній мережі

Таблиця 5.2 - Оцінка безпересадкового сполучення

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	-	+	+	-	-	+	+	+	+	+
2	+	-	+	+	+	+	+	+	+	+
3	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
4	-	+	+	-	+	+	+	+	+	+
5	-	+	+	+	-	+	+	+	+	+
6	+	+	+	+	+	-	+	+	+	+
7	+	+	+	+	+	+	-	+	+	+
8	+	+	+	+	+	+	+	-	+	+
9	+	+	+	+	+	+	+	+	-	+
10	+	+	+	+	+	+	+	+	+	-

Зробимо потрібні розрахунки для визначення коефіцієнту пересадження:

_іj =18098 пас.

УН_іj^{без пер.} =17416 пас.

Н_іj^пер. =682 пас.

K_пер. = 1,038

K _пер.< 1,05 - обмеження виконується.

Маршрути перевезень пасажирів призначаються за умов безпересадкового сполучення і мінімального часу поїздки пасажирів.

Маршрут №1: 10-1-2-9-11-12-6-7-8

Маршрут №2: 4-5-12-7-8-9-10

Маршрут №3: 6-12-5-4-3-2-9-10

Маршрут №4: 1-2-3-11-8-7

Маршрут №5: 9-11-5-12-6

Сформована маршрутна мережа представлена на рис. 5.2.

Сформована маршрутна мережа

Список джерел

1. Организация и управление пассажирскими автомобильными перевозками.: Учебник для студентов учреждений сред. Проф. Образования/ И.В. Спирин. - М.:Изд. Центр «Академия», 2003. - 400 с.

2. Пассажирские автомобильные перевозки: Учеб. Для вузов/ В.А. Гудков, Л.Б. Миротин, А.В. Вельможин, С.А. Ширяев; под. ред. В.А. Гудкова. - М.: Горячая линия - Телеком, 2006. - 448 с.

3. Пасажирські перевезення. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту для студентів денної форми навчання напряму підготовки 0701 Транспортні технології / І.О. Таран, В.В. Литвин, І.Ю. Клименко. - Д.:Національний гірничий університет, 2011. - 33 с.

Размещено на Allbest.ru