Основи стандартизації

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ

ЦИКЛУ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

З дисципліни: «Основи стандартизації»

Виконав:

студент групи ЗТКТ-101

О.Г. Петренко

Перевірив: В.І. Венжега

Чернігів 2010

Практична робота №1

Мета роботи: ознайомлення з одним із статистичних методів управління якістю продукції.

Матеріальне забезпечення:

ДСТУ ІСО 9004-4-98 "Управління якістю та елементи системи якості. Частина 4. Настанови щодо поліпшення якості".

Завдання 1

Побудувати гістограму розсіювання розмірів партії деталей, що складається із 100 шт. Вимірювання проводились до 0.001мм.

Визначити ймовірний відсоток придатних деталей та відсоток виправного і невиправного браку.

Розміри придатних до використання деталей знаходяться в межах:

- найбільший 11,990 мм;

- найменший 11,940 мм;

Таблиця 1 - Вихідні дані

Значення
11,970	12,020	11,986	11,988	11,987	11,920	11,996	11,956	11,984	11,968
11,988	11,988	11,990	11,978	11,938	11,906	11,950	11,972	12,020	11,950
11,954	11,980	11,988	11,928	11,987	11,960	11,968	11,956	11,946	11,982
11,967	11,958	11,983	11,964	11,956	11,957	11,985	11,963	11,972	11,964
11,988	11,988	11,990	11,978	11,938	11,906	11,950	11,972	12,020	11,950
11,954	11,980	11,988	11,928	11,987	11,960	11,968	11,956	11,946	11,982
11,970	12,020	11,986	11,988	11,987	11,920	11,996	11,956	11,984	11,968
11,988	11,988	11,990	11,978	11,938	11,906	11,950	11,972	12,020	11,950
11,954	11,980	11,988	11,928	11,987	11,960	11,968	11,956	11,946	11,982
11,967	11,958	11,983	11,964	11,956	11,957	11,985	11,963	11,972	11,964

1.Визначаємо найбільше L та найменше S значення даних:

L=12,020; S=11,906;

2. Розраховуємо кількість інтервалів. Кількість інтервалів повинна приблизно відповідати квадратному кореню з числа даних. Так, як у нас 100 даних, то кількість інтервалів вибираємо рівним 10.

3. Розраховуємо ширину інтервала h. Для цього різницю між L та S ділимо на кількість інтервалів і заокруглюємо в більшу сторону

h=(12,020-11,906)/10=0.011;

4. Визначаємо значення границь інтервалів. За початок першого інтервалу приймаємо значення S. Додаючи до отриманого значення ширину ділення h=0.011мм, знаходимо, що перша ділянка займає інтервал на осі абсцис від 11,906 до 11,917. Аналогічно, додаючи 0,011 мм до 11,917 мм, отримаємо інтервал другої ділянки 11,917-11,928 мм і т.д. До інтервалу останньої ділянки входить найбільше значення L:

11,928+0,011=11,939;

11,939+0,011=11,950;

11,950+0,011=11,961;

11,961+0,011=11,972;

11,972+0,011=11,983;

11,983+0,011=11,994;

11,994+0,011=12,005;

12,005+0,011=12,016;

12,016+0,011=12,027;

5.Розраховуємо середні значення для інтервалів. Середнє значення для інтервалу визначають за формулою: (нижня границя + верхня границя інтервалу)/2. У даному випадку середнє значення для першого інтервалу хі =

(11,906+11,917)/2=11,912;

(11,917+11,928)/2=11,923;

(11,928+11,939)/2=11,934;

(11,939+11,950)/2=11,945;

(11,950+11,961)/2=11,956;

(11,961+11,972)/2=11,967;

(11,972+11,983)/2=11,978;

(11,983+11,994)/2=11,989;

(11,994+12,005)/2=12,000;

(12,005+12,016)/2=12,011;

(12,016+12,027)/2=12,022;

Будуємо графік гістограми. По осі абсцис відкладаємо межі інтервалів, а по осі ординат - частоту. Для кожного інтервалу будуємо прямокутник (стовпчик) з основою, яка дорівнює ширині інтервалу, висотайого відповідає кількості деталей, що попали в цей інтервал.

На рисунку dmax та dmin найбільший та найменший розмір придатних до використання деталей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1 - Гістограма

Математичну обробку результатів побудови гістограми зручно звести до таблиці 2

Таблиця 2 - Обробка результатів побудови гістограми

Інтервали розмірів	Середини ітервалів розмірів хі , мм	Кількість деталей в інтервалі ni, шт.
11,906-11,917	11,912	3	0,03	0,357	0,007	0,00021
11,917-11,928	11,923	5	0,05	0,596	0,005	0,00025
11,928-11,939	11,934	3	0,03	0,358	0,004	0,00012
11,939-11,950	11,945	9	0,09	1,075	0,002	0,00018
11,950-11,961	11,956	17	0,17	2,033	0,0014	0,00023
11,961-11,972	11,967	20	0,20	2,393	0,0007	0,00014
11,972-11,983	11,978	10	0,10	1,198	0,0003	0,00003
11,983-11,994	12,089	26	0,26	3,143	0,009	0,00234
11,994-12,005	12,000	2	0,02	0,24	0,00003	0
12,005-12,016	12,011	0	0	0	0,000	0
12,016-12,027	12,022	5	0,05	0,601	0,0008	0,00004

7. Використовуючи таблицю 2 знаходимо середнє значення відхилень випадкових розмірів і значення дисперсії D(x):

8. Знаходимо середнє квадратичне значення відхилень випадкових розмірів за формулою:

.

9. Розраховуємо значення х1 та х2 - межі допуску відносно середнього значення відхилень та значення z1 і z2 за формулами:

;

.

10. За таблицею функції Лапласа знаходимо значення Ф(z1) та Ф(z2). Значення функції Лапласа вибираємо із довідкової літератури.

Ф(z1)=

Ф(z2)=

11. Знаходимо ймовірний відсоток придатних деталей F, та виправного і невиправного браку що складають:

F = F1 + F2 = (Ф(z1) + Ф(z2)) 100%=

- брак виправний = (50% - F2)=

- брак невиправний = (50% - F1)=

Практична робота № 2

Оцінка рівня конкурентоспроможності продукції

Мета: ознайомлення студентів з методикою оцінки рівня конкурентоспроможності продукції.

Матеріальне забезпечення:

ДСТУ ІСО 9004-4-98 "Управління якістю та елементи системи якості. Частина 4. Настанови щодо поліпшення якості".

Завдання 1

Визначити конкурентоспроможність продукції (числові значення - умови)

	ІСМ	Наша продукція	Конкурент
	Вихідні значення	Вага	Розрахункові значення	Вихідні значення	Розрахункові значення	Відносні значення	Вихідні значення	Розрахункові значення	Відносні значення
Надійність, тис. год	160	0,3	48	150	45	1,07	145	43,5	1,10
Спож. ел./ен, кВт	18 9	0,35	6,3	22	7,7	2,33	25	8,75	1,39
Дизайн, бали	1,45	0,1	0,9	8	0,8	1,13	9	0,9	1
Загальний об”єм, м3	0,50	0,15	0,2	1,25	0,19	1,16	1,3	0,20	1,11
Об”єм мор. камери, м3		0,1	0,05	0,3	0,03	1,67	0,45	0,05	1,11
	550	1,0				7,36			5,71
ЦС				680		0,8	920		1,7
Кн,к

Кн = 7,36/2 = 3,68;

Кк = 5,71/2 = 2,9; К= Кн./КК=1.25>1;

К = Кн/Кк = 3,68>2,9;

Висновок: Продукція конкурентоспроможна.

Практична робота №3

Визначення економічної ефективності стандартизації

Мета: освоїти методику та навчитись розраховувати основні показники економічної ефективності стандартизації.

Завдання до практичної роботи №4

1. Розрахунковий термін окупності капітальних вкладень Т'ок.

2. Коефіцієнт економічної ефективності стандартизації Ест

3 Розрахунковий термін окупності додаткових капітальних вкладень Ток.

4. Розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень Ер.

5. Величину річного економічного ефекту від впровадження стандартизації Эст.

Теоретичні відомості:

Розрахунковий термін окупності капітальних вкладень дорівнює:

Т'ок=,

де К - вартість виробничих фондів, грн;

Ср - собівартість річного обсягу випуску продукції, грн;

1 та 2 - відповідно позначаються показники до і після проведення робіт і заходів зі стандартизації.

К2 = К1 + ДК

стандартизація капітальне вкладення окупність

де - додаткові капітальні вкладення, які були необхідні для проведення робіт і заходів зі стандартизації.

Ср1 = С1*А1,

Ср2 = С2*А1,

де С1 і С2 - собівартість одиниці продукції, грн відповідно до і після проведення робіт і заходів зі стандартизації.

А1 - річний обсяг випуску продукції до впровадження стандарту в натуральних одиницях. Розрахунковий термін окупності капітальних вкладень не повинен перевищувати нормативний, найбільше значення якого 6,6 року.

При проведенні робіт по впровадженню нового стандарту можливі додаткові капітальні вкладення. Для цього визначають термін окупності додаткових капітальних вкладень за формулою:

Ток =

Капітальні та поточні витрати виробництва неоднаково поділяються з часом і суттєво змінюються за роки експлуатації продукції. При розрахунках річного економічного ефекту стандартизації враховують фактор часу шляхом застосування коефіцієнта зведення (приводження) різночасових витрат (бt) до поточного моменту:

бt = (1+Ез)t,

де Е3 - норматив зведення (приводження), який дорівнює 0,1;

t - кількість років, які відділяють витрати і результати даного року від другого року впровадження стандарту.

Величину розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних вкладень (Ер) порівнюють з величиною нормативного коефіцієнта (Ен). Розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Ер) визначають за формулою:

Ер =

Питомі капітальні вкладення до проведення робіт та заходів по впровадженню стандарту розраховують за формулою:

КП1=,

де К - середня вартість основних виробничих фондів і нормованих обігових коштів, грн;

Питомі капітальні вкладення після проведення робіт і заходів зі стандартизації визначаються:

КП2 = .

Коефіцієнт економічної ефективності стандартизації визначають за формулою:

Ест = ,

де Ц - ціна одиниці продукції, грн.

Величина річного економічного ефекту визначається за формулою:

Эст=((С1+Ен·Кп1) - (С2+Ен·Кп2))·А2

1.Вартість виробничих фондів до проведення робіт зі стандартизації = 9000350 грн.

2. Додатковий капітал вкладення на проведення робіт по стандартизації =1000350

3. Собівартість одиниці продукції:

С1 = 3090 грн.

С2 = 2900 грн.

Ціна одиниці продукції

Ц1=3863грн.

Ц2=3625грн.

Річний обсяг випуску продукції:

А1=4070шт;

А2=3625шт;

Розрахувати термін окупності капіталовкладень(Т'ок):

Т'ок=;

К2=К1+;

К2=9000350+1000350=10000700;

Ср1= С1 * А1; Єр1=3090 * 4070=12576300;

Ср2=С2*А1;

Ср2=2900*4070=11803000;

Т'ок=

2. Коефіцієнт економічної стандартизації (Ест.)

Ест=

Ест=

3. Розрахунковий термін окупності додаткових капітальних вкладів Т'ок:

Т'ок= Т'ок=

4.Розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень Ер:

Ер=

Кп1=

Кп2=

5.Величину річного економічного ефекту від впровадження стандартизації Ест.

Размещено на Allbest.ru